Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 131/1199/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2024. Зареєстровано: 15.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/131/202/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020250000118

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 131/1199/24 
		Провадження № 1-кс/131/202/2024
		 
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.08.2024м. Іллінці 
		 
		 
		Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці за повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів клопотання слідчого СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іллінецьке, Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого - 
		 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України,- 
		 
		учасники провадження: прокурор ОСОБА_5 , слідчий ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України , посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив новий умисний тяжкий злочин, пов`язаний із наругою над могилою, осквернення, могили осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, вчинені з хуліганських мотивів та такі, що спричинили тяжкі наслідки, тому є достатні підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема в частині вчинення підозрюваним дій пов`язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиненням інших кримінальних правопорушень останнім. 
		Обставинами, що дають підстави підозрювати, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України є те, що 09.08.2024 слідчим СВ ВП № 3 проведено огляд кладовища по вул. Європейська в м. Іллінці, де виявлено пошкодження 72 могил, з яких 6 військовослужбовців; вилучено змиви речовини бурого кольору зі стел, карамельні цукерки, обгортки, запальничку та фото сліду взуття. Пізніше, при огляді домогосподарства ОСОБА_7 , він добровільно видав шльопанці чорного кольору. ОСОБА_7 повідомив, що 09.08.2024 р. близько 9 год. до нього прийшов знайомий ОСОБА_4 , взяв у нього кросівки, залишивши свої шльопанці, пояснюючи це тим, що йому холодно ходити в гумовому взутті.
		Згідно довідки-характеристики, ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 , без реєстрації. Крім того, ОСОБА_4 немає постійного місця роботи та ніде не працює.
		Отже, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , враховуючи додані копії документів кримінального провадження, в майбутньому буде продовжувати свою злочинну діяльність, спрямовану на вчинення інших суспільно небезпечних злочинів, а також буде переховуватись від органів слідства та суду чим буде перешкоджати розслідуванню даного кримінального правопорушення. 
		З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває вказане кримінальне провадження № 12024020250000118 від 09.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України.
		ОСОБА_4 підозрюється у нарузі над могилами, оскверненні могил осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, вчинені з хуліганських мотивів та такі, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України.
		З огляду на особу підозрюваного, злочин, який ним вчинений, наявність вказаних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до такого підозрюваного строком на 60.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили його задоволити, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених п.1.3.5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу, та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, зазначивши, що кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України ОСОБА_4 не вчиняв.
		Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває вказане кримінальне провадження № 12024020250000118 від 09.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України..
		09 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка, якому відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності на даному етапі досудового розслідування.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
		При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
		Тобто, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
		Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України, у діях ОСОБА_4 .
		Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у нарузі над могилами, оскверненні, могил осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, вчинені з хуліганських мотивів та такі, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України.
		Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням.
		Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих слідчим до клопотання матеріалів.
		В порядку ст.177 КПК України слідчим обґрунтовані та слідчим суддею встановленні ризики, які вказують на те, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Також, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений особливо тяжкий злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду, впливу на свідка, потерпілих, інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, є ризик вчинення нових злочинів.
		Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
		Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважає доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих, свідка, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити вказані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою підозрюваною кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й ці ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що є підставою для обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й існування таких ризиків породжують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки такий підозрюваний вчинив діяння щодо наруги над могилами, осквернення могил осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, вчинені з хуліганських мотивів та такі, що спричинили тяжкі наслідки.
		Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).
		Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання особи під вартою (більш м`якого), то у світлі факторів пов`язаних з особою підозрюваного, який хоча раніше не судимий, проте зважаючи на його моральність, майновий стан, проживання без реєстрації, те, що він ніде не працює, злочин, який ним вчинений, суд вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання обгрунтованих слідчим ризикам.
		Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, не встановлені, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 09.08.2024. 
		З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого нею діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчий довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вплив на свідка, потерпілих, інших осіб у цьому кримінальному провадженні й, з урахуванням відсутності працевлаштування й законних джерел доходів, вчинення інших кримінальних правопорушень.
		Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Строк тримання під вартою підозрюваного не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих ст. 194 даного Кодексу, тобто строк утримання під вартою відповідає критерію розумності згідно ст. 197 КПК України.
		Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст. 197 КПК України).
		Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше (ч.2 ст. 197 КПК України).
		Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з 09.08.2024 по 07.10.2024 (включно). 
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).
		З огляду на наявність обгрунтованих слідчим ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, слідчий суддя враховує особу такого підозрюваного, й вважає надати право на заставу у визначеному розмірі, зважаючи на те, що він раніше не судимий, не працевлаштований, його майновий стан, й вважає застосовувати заставу у визначеному розмірі для особливо тяжких злочинів - вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. 00 коп. (3028 грн. х 80 прожиткових мінімумів = 242240 грн. 00 коп.), адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст. 182 КПК України).
		В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки строком на два місяці: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора, слідчого та суду; повідомляти прокурора, слідчого та суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками.
		У разі невиконання підозрюваним зазначених обов`язків, а також якщо він, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень за згодою заставодавця.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		 
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання слідчого СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
		Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іллінецьке, Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , на 60 днів, який починати обраховувати з моменту затримання, тобто з 09.08.2024 по 07.10.2024 (включно). 
		Визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., шляхом їх внесення підозрюваним або заставодавцем в будь-який момент на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Реквізити депозитного рахунку для зарахування застави як запобіжного заходу: отримувач: ТУ ДСА України в Вінницькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача: Державне казначейство України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава за кого (ПІБ), № ухвали суду, платник застави (ПІБ).
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення дії ухвали внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі.
		У разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на два місяці наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора, слідчого та суду; повідомляти прокурора, слідчого та суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватись від спілкування з свідками.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.
		Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		Повний текст ухвали проголошено 15.08.2024.
		 
		Слідчий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...