Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/281/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 16.08.2024. Зареєстровано: 16.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2024.
Дата набрання законної сили: 20.08.2024
Номер судового провадження: 1-кс/953/5980/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023220000001350

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                Справа № 953/281/24 
		                            н/п 1-кс/953/5980/24 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" серпня 2024 р. м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001350 від 22.11.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із неповною середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працевлаштованого, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.189 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		підозрюваного  ОСОБА_4 ,
		захисника підозрюваного  ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13.08.2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001350 від 22.11.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		На обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає, на підставі даних досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в умовах воєнного стану, вчинили напад на родину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я, як самого ОСОБА_11 так і членів його сім`ї, заволодівши майном, що належить ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у великих розмірах.
		Окрім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого збагачення та незаконного отримання прибутку, пред`явив вимогу ОСОБА_11 про передачу належного йому майна, погрожуючи заподіянням насильства над ним, а також погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів останнього.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану. Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
		13.02.2024 у кримінальному провадженні № 12023220000001350 від 22.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, було врученойого дружині ОСОБА_13 
		20.02.2024 постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 оголошено у розшук.
		29.02.2024 матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 прокурором виділено в окреме провадження № 12024220000000250.
		20.03.2024 ОСОБА_4 за участю захисника  адвоката ОСОБА_14 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України.
		22.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України.
		Обґрунтованість пред`явленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 03.07.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 , від 05.07.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 05.07.2023; рапортом співробітника СКП Чугуївського РУП ГУНП в Харківської області від 04.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.07.2023; рапортом заступника начальника ВБ в Харківській області (з дислокацією в м. Харків) 2 управління ГУ ВБ СБУ від 07.07.2023; протоколом огляду місця події від 07.07.2023;протоколом огляду місця події від 07.07.2023;протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 11.07.2023;протоколом пред`явлення речей для впізнання від 11.07.2023;протоколом обшуку від 15.07.2023;протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 01.08.2023;протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 22.01.2024;протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_11 від 22.01.2024;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_12 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_12 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_12 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_12 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_11 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_11 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_11 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2024 за участю ОСОБА_11 ;протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 від 29.01.2024;протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 від 29.01.2024;протоколом пред`явлення речей для впізнання за участю ОСОБА_11 від 29.01.2024; опрацьована інформація на абонентські номера та мобільні термінали якими користуються фігуранти по справі від 11.09.2023; протоколом НСРД від 12.09.2023; висновком експерта №СЕ-19/121-23/26121-ВЗ від 05.12.2023;протоколом огляду від 07.07.2023; висновком експерта №СЕ-19/121-23/16093-БЛ від 26.10.2023;протоколом обшуку від 07.07.2023; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		20.03.2024 ОСОБА_4 затримано на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2024 про надання дозволу з метою затримання з метою приводу підозрюваного до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		21.03.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 30.04.2024 включно.
		04.04.2024 першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001350до трьох місяців, тобто до 13.05.2024 включно.
		19.04.2024 постановою прокурора кримінальне провадження № 12024220000000250 від 29.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 об`єднано з кримінальним провадженням № 12023220000001350 від 22.11.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 353 КК України.
		22.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187 КК України.
		22.04.2024 на підставі ст. 290 КПК України, підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та їх захисникам, потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001350від 22.11.2023 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 10 томів.
		23.04.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 21.06.2024 включно.
		18.06.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 17.08.2024 включно.
		Відповідно до повідомлення про завершення досудового розслідування, яке надано підозрюваним та їх захисникам, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження планується проводити з 22.04.2024 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», однак через великий обсяг документальних матеріалів, які надаються стороні захисту, ознайомлення потребує значного часу.
		Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. 
		На час подання клопотання за період часу з 22.04.2024 по теперішній час підозрювані ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 повністю ознайомились з усіма матеріалами кримінального провадження та речовими доказами.
		Підозрюваний ОСОБА_4 , також повністю ознайомився зі всіма матеріалами та речовими доказами кримінального провадження, проте його захисник  адвокат ОСОБА_5 ознайомився з 9-ма томами кримінального провадження, а захисник ОСОБА_19 ознайомився лише з 7-ма томами кримінального провадження. 
		В той же час підозрюваний ОСОБА_10 огли ознайомився з 9-ма томами кримінального провадження та всіма речовими доказами. 
		За період з 14.06.2024 по теперішній час адвокат ОСОБА_19 прибув до сторони обвинувачення для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження три рази, а саме: 15.06.2024, 15.07.2024 та 02.08.2024, при цьому ознайомившись із 7-ма із 10-ти томів кримінального провадження.
		За період з 19.06.2024 по теперішній час адвокат ОСОБА_5 прибув до сторони обвинувачення для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження два рази, а саме: 19.06.2024 та 08.08.2024 ознайомившись при цьому із 9-ма із 10-ти томів кримінального провадження.
		На неодноразові виклики слідчим захисників ОСОБА_19 та ОСОБА_5 з метою завершення ознайомлення ними з матеріалами кримінального провадження, останні щоразу посилались на завантаження іншими справами та постійно переносили дати ознайомлення.
		На час подання цього клопотання до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова стороною обвинувачення подано клопотання про встановлення стороні захисту  захисникам ОСОБА_19 та ОСОБА_5 строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Крім того, додатковий період часу необхідний для складання та затвердження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, скерування до суду та проведення підготовчого судового засідання.
		Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 5 вказаної статті, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
		Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
		Ризики, які враховані слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу існують і на даний час, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, підстави застосування запобіжного заходу підозрюваному обґрунтовуються можливістю настання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не перестали існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду: ОСОБА_4 ,усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, а також те, що у разі засудження за вчинення інкримінованих злочинів судом може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, будучи без запобіжного заходу, або при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду та намагатися уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Разом з цим слід врахувати, що ОСОБА_4 від органів досудового розслідування переховувався, у зв`язку з чим його було оголошено у розшук. Крім того, стосовно останнього на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України. На теперішній час розгляд справи зупинено у зв`язку з мобілізацією ОСОБА_4 . Однак, відповідно інформації, наданої керівництвом ВЧ 7403, ОСОБА_4 вважається таким, що самовільно залишив розташування частини, за цим фактом слідчими ДБР внесено відомості до ЄРДР; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв`язки: ОСОБА_4 може впливати на потерпілих подружжя ОСОБА_20 , на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані, місця мешкання свідків, потерпілих, також може вчинити незаконний психологічний чи навіть фізичний вплив на них з метою зменшення вини, або взагалі з метою відмови від надання ними викривальних показань, для уникнення кримінальної відповідальності та покарання, що зокрема, підтверджується матеріалами кримінального провадження. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності, у тому числі з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я, спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, вчинені в умовах воєнного стану. На теперішній час місце знаходження всіх осіб, причетних до вчинення вказаного правопорушення, встановлено, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може й в подальшому з цими особами продовжити кримінальне правопорушення чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		Відтак у сторони обвинувачення є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не втратили свою актуальність, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
		Також, слід врахувати положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень з погрозою застосуванням насильства, що свідчить про наявність у суду права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
		Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що в свою чергу надасть змогу досягнути завдань кримінального судочинства, можливо лише шляхом продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.
		Підозрюваний, захисник проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечували, посилаючись на недоведеність причетності ОСОБА_4 до інкримінованих дій, не набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного оскільки первісне повідомлення про підозру вручено його дружині у не предбачений спосіб, не доведеня продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, ризики не підтверджені доказами, прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. З урахуванням даних про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, поганий стан здоров`я просив відмовити у задоволенні клопотання обравши інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави.
		Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);
		- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).
		Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
		Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, слідчого які наполягали на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.
		Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
		Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
		Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 . слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
		Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
		Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 21 червня 2024 року, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна.
		Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 23 квітня 2024 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з урахуванням обставин, що по справі необхідно виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України у даному провадженні не є можливим.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
		Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий  що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану, а також за ч. 4 ст. 189 КК України у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 . виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.
		Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» пункт 88, «Erdagozv. Turkey» пункт 51, «Cebotari v. Moldova» пункт 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». 
		Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
		Щодо наявності ризиків.
		Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
		До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
		Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
		Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
		Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
		Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
		Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
		Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
		Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
		Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
		Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_4 від органів досудового розслідування переховувався, у зв`язку з чим його було оголошено у розшук. Крім того, стосовно останнього на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК України. На теперішній час розгляд справи зупинено у зв`язку з мобілізацією ОСОБА_4 . Однак, відповідно інформації, наданої керівництвом ВЧ 7403, ОСОБА_4 вважається таким, що самовільно залишив розташування частини, за цим фактом слідчими ДБР внесено відомості до ЄРДР.
		При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
		В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
		Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
		Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
		Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення суд враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, які згідно положень ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може й в подальшому з цими особами продовжити кримінальне правопорушення чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
		Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, щодо якого в провадженні суду перебуває кримінальне провадження, одружений та має постійного місця проживання.
		Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, за вчинення яких можливе призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.
		Суд враховує відомості про особу підозрюваного, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.
		Відповідно п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та керуючись правилом п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
		Згідно ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Як зазначено вище, на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 10 томів.
		Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
		Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
		За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підлягає задоволенню.
		Посилання сторони захисту про оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_4 не свідчить про відсутність осбставин встановлених під час судового розгляду та не є підставою для відмови у продовдженні міри запобіжного заходу.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 199, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001350 від 22.11.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.189 КК України  задовольнити.
		Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 12 жовтня 2024 року включно, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання, без визначення розміру застави в ДУ «Харківській слідчий ізолятор».
		Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 12 жовтня 2024 року.
		Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України- для виконання.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.
		Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...