Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/924/18 : не визначено.
Надіслано судом: 16.08.2024. Зареєстровано: 16.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		================================================================
		УХВАЛА
		07 серпня 2024 року Справа № 915/924/18
		м.Миколаїв
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Жиган А.О., 
		представника позивача: Ютовця О.О., Жукова Ю.Д.,
		представника відповідача: Антонова К.О., 
		розглянувши заяву ТОВ АМІСО-Ойл б/н від 14.08.2023 (вх.№10665/23 від 14.08.2023) про виправлення арифметичних помилок у рішенні суду від 20.07.2023 у справі №915/924/18
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Залів Шіп Дизайн,
		про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 879103,15 грн,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		14.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл звернулось до суду із заявою б/н від 14.08.2023 (вх.№10665/23 від 14.08.2023), в якій просить суд виправити арифметичні помилки у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2023 по справі №915/924/18.
		В обґрунтування своєї заяви позивач (стягувач) зазначив, що рішення прийняте без урахування вимог ст.625 ЦК України стосовно того, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. В рішенні також не враховано, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належними чином (ст.599 ЦК України). 
		Позивач також зазначає, що заяву про збільшення позовних вимог від 22.10.2018 подано позивачем під час розгляду даної справи у підготовчому провадженні та оплачено судовим збором в частині збільшення позовних вимог. Наведене відповідає положенням п.2) ч.2 ст.46 ГПК України. Предметом позову було стягнення з ТОВ Залів Шіп Дизайн грошових коштів у загальній сумі 879103,15 грн, із яких: 723762,0 грн - основний борг; 11183,61 грн - 3% річних; 14475,25 грн - інфляційні втрати; 129682,29 грн - пеня. Інших клопотань про збільшення або зменшення розміру стягнення подано не було. Додаткові пояснення від 18.07.2023 в частині необхідності урахування вимог ст.625 та приписів ст.599 ЦК України, а також положень Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права не були прийняті до уваги, оскільки були подані в суд вже після закінчення підготовчого засідання та не оплачені судовим збором, не зважаючи на установлений судом факт, що оплата в заборгованості орендних платежів відповідачем не була здійснена на дату засідання суду 19.07.2023. Позивач зазначає, що відповідачу були виставлені відповідні претензії та рахунки, копії яких додані до позову у справі №915/924/18, але вимогу відповідач залишив без задоволення продовж періоду з березня 2018 року по липень 2023 року. Відповідно до рахунку №3/18 від 02.03.2018 орендар був повинен сплатити орендну плату у розмірі 72376,20 за березень 2018 року. Відповідно до рахунку №3-01/18 від 13.03.2018 орендар повинен сплатити орендну плату у розмірі 656679,80 грн за квітень-грудень 2018 року. Позивач вважає, що судом не вірно здійснено перерахунок підлягаючої до стягнення з відповідача суми за допомогою програмного забезпечення IpLex.
		Ухвалою суду від 28.08.2023 (головуючим суддею Ткаченко О.В.) розгляд вищевказаної заяви було призначено на 18.09.2023.
		04.10.2023 суд ухвалив призначити судове засідання з розгляду вищевказаної заяви на 16.10.2023.
		16.10.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшли актуальні розрахунки щодо заборгованості за справою №915/924/18 станом на 16.10.2023 з використанням офіційного застосунку ipLex.Profi б/н від 16.10.2023 (вх.№13656/23).
		У судовому засіданні 16.10.2023 суд оголосив перерву.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2024 у зв`язку з звільненням у відставку головуючого судді Ткаченка О.В. дану справу призначено до розгляду головуючому судді Мавродієвій М.В.
		Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл б/н від 14.08.2023 про виправлення арифметичних помилок у рішенні передано на розгляд головуючому судді Мавродієвій М.В.
		Ухвалою суду від 03.07.2024 головуючим суддею Мавродієвой М.В. прийнято до свого провадження справу №915/924/18. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл б/н від 14.08.2023 про виправлення арифметичних помилок у рішенні суду призначено на 23.07.2024.
		22.07.2024 від позивача до суду надійшли пояснення щодо заборгованості за справою №915/924/18 (вх.№8793/24). До пояснень позивач надав оновлені розрахунки та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 20.07.2024 за Договором оренди нежитлових приміщень №17/03 від 29.12.2016 в розмірі 1551920,31 грн, яка складається з наступного: 732988,80 грн - основна заборгованість; 553686,82 грн - інфляційні втрати за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024; 128155,25 грн - пеня за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024; 137089,54 грн - 3% річних за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024.
		23.07.2024 від відповідача до суду надійшли в електронному вигляді заперечення на заяву про виправлення описки з урахуванням оновлених розрахунків та пояснень позивача від 20.07.2024 (вх.№8860/24), в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача про виправлення арифметичних помилок та зазначає про наступне. Посилаючись на постанову Касаційного господарського суду ВС від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 відповідач вказує, що в заяві про виправлення арифметичних помилок позивач вказує не про помилки в розрахунках, а заявляє про свою незгоду з судовим рішенням по суті, а саме (з огляду на останні пояснення-розрахунки), просить суд стягнути з відповідача: 732988,80 грн - основна заборгованість (тобто орендна плата за 10 місяців, а не за 1 місяць, як вирішив суд); 553686,82 грн - інфляційні втрати за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024 (рішення про стягнення яких суд взагалі не приймав); 137089,54 грн - 3% річних за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024 (рішення про стягнення яких суд взагалі не приймав); 128155,25 грн - пеня за вказаний за період прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024 (за інший період, ніж вирішив суд, та з огляду на іншу базову суму боргу); стягнути з відповідача всі судові витрати. Відповідач констатує, що позивач не погоджується з наступним: із сумою основного боргу, про стягнення якої прийняв рішення суд, зокрема не погоджується з відмовою у стягненні основного боргу за квітень-грудень 2018 року; з тим, що суд своїм рішенням нарахував пеню лише на ту частину основного боргу, яку визнав обґрунтованою та просить нарахувати пеню (та всі інші нарахування, як то інфляційні та 3% річних) виходячи із тієї суми основного боргу, у стягненні якої йому судом відмовлено; з тим, що суд не прийняв рішення про стягнення інфляційних нарахувань, та просить їх стягнути; зі строком, за який суд нарахував пеню; з тим, що суд не стягнув з відповідача 3% річних; із частковим стягненням суми судових витрат, та вимагає стягнути їх в повному обсязі. Все це, на думку відповідача, свідчить про те, що у заяві про виправлення арифметичних помилок позивач просить не про виправлення помилок в розрахунках, а просить змінити судове рішення по суті, що суперечить вимогам ГПК України.
		23.07.2024 від позивача до суду надійшла заява (вх.№8877/24), в якій він просить суд розглядати справу з урахуванням оновлених розрахунків та пояснень щодо заборгованості станом на 20.07.2024 та задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням постанови Верховного суду України від 20.01.2021 у справі №915/1317/20 за позовом ТОВ Залів Шіп Дизайн про визнання Додаткової угоди до договору оренди частково недійсною.
		23.07.2024 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 07.08.2024.
		07.08.2024 від позивача до суду надійшли клопотання та додаткові пояснення б/н від 06.08.2024 (вх.№9474/24) в електронному вигляді, в яких він надав свої письмові пояснення та просить суд:
		- виправити арифметичні помилки у справі №915/924/18 у рішенні за позовом ТОВ АМІСО-Ойл до відповідача ТОВ Залів Шіп Дизайн про стягнення грошових коштів у загальній сумі 879103,15 грн;
		- при подальшому розгляді справи урахувати правові висновки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2021 по справі №915/1317/20, які не були враховані в рішенні у справі №915/924/18 від 20.07.2023;
		- стягнути з ТОВ Залів Шіп Дизайн (код ЄДРПОУ 32507336) на користь ТОВ АМІСО-Ойл (код ЄДРПОУ 31554558) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №17/03 від 29.12.2016 в розмірі 1417407,22 грн, яка складається з наступного: 732988,80 грн - основна заборгованість; 553686,82 грн - інфляційні втрати за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024; 137089,54 грн - 3% річних за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024.
		У судовому засіданні 07.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
		 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача (стягувача) про виправлення арифметичних помилок з урахуванням наданих ним оновлених розрахунків, клопотань та додаткових пояснень, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2023 у справі №915/924/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл до Товариства з обмеженою відповідальністю Залів Шіп Дизайн позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Залів Шіп Дизайн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМІСО-Ойл грошові кошти у загальній сумі 79492,86 грн, із яких: 72376,20 грн - основний борг; 7116,66 грн - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1192,27 грн; у задоволенні решти вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 15.08.2023.
		Позивач, з врахуванням уточнень та доповнень до заяви про виправлення арифметичних помилок у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2023 у справі №915/924/18, зазначає, що при прийняті вказаного рішення не було враховано заяву позивача про збільшення позовних вимог б/н від 22.10.2018 (вх.№13729/18), в якій ТОВ АМІСО-Ойл просило стягнути з ТОВ Залів Шіп Дизайн грошові кошти у загальній сумі 879103,15 грн, із яких: 723762,0 грн - основний борг; 11183,61 грн - 3 % річних за прострочення з 18.04.2018 по 22.10.2018; 14475,25 грн - інфляційні втрати за прострочення з квітня 2018 року по вересень 2018 року; 129682,29 грн - пеня за період прострочення з 18.04.2018 по 22.10.2018. 
		Крім того, у клопотанні та додаткових поясненнях б/н від 06.08.2024 (вх.№9474/24) позивач просить суд не тільки виправити арифметичні помилки, які на його думку були допущені у рішенні суду від 20.07.2023, а ще стягнути з ТОВ Залів Шіп Дизайн (код ЄДРПОУ 32507336) на користь ТОВ АМІСО-Ойл (код ЄДРПОУ 31554558) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №17/03 від 29.12.2016 в розмірі 1417407,22 грн, яка складається з наступного: 732988,80 грн - основна заборгованість; 553686,82 грн - інфляційні втрати за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024; 137089,54 грн - 3% річних за прострочення з 30.03.2018 по 20.07.2024.
		Згідно ст.243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. 
		Судове рішення повинно бути точним, тому помилки допущені у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
		Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
		Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
		Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).
		Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.
		Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
		Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19.
		У рішенні від 20.07.2023 (арк.7) суд зазначив, що позивачем на стадії підготовчого провадження було подано заяву про збільшення позовних вимог від 22.10.2018 та оплачено її судовим збором у частині збільшення позовних вимог, що відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України. Предметом позову було стягнення з ТОВ Залів Шіп Дизайн грошових коштів у загальній сумі 879103,15 грн., із яких: 723762 грн. ? основний борг; 11183,61 грн. ? 3 % річних; 14475,25 грн. ? інфляційні втрати; 129682,29 грн. ? пеня. У подальшому в додаткових поясненнях, зокрема, поясненнях від 18.07.2023, позивач зазначив, що вважає підлягаючими до стягнення з відповідача грошові кошти у загальній сумі 1642342,38 грн., із яких: 732988,80 грн. ? основний борг; 123754,09 грн. ? 3 % річних за період прострочення 01.03-19.07.2023; 785599,49 грн. ? пеня за період прострочення 01.03-31.08.2018. Із змісту указаних вище вимог вбачається, що позивач виключив зі складу своїх вимог стягнення з ТОВ Залів Шіп Дизайн інфляційних втрат, що не суперечить положенням п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України. Разом із тим, заявлені до стягнення суми 3% річних та пені є більшими, ніж у прийнятій судом заяві про збільшення позовних вимог. При цьому пояснення від 18.07.2023 подані в суд вже після закінчення підготовчого засідання та не оплачені судовим збором. Клопотання про поновлення строку на збільшення позовних вимог позивачем не заявлялося. Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що ТОВ АМІСО-Ойл не нараховувалися 3% річних на суму заборгованості відповідача з орендної плати за березень 2018 року і стягнення відповідної суми не входить до предмету спору. За такого, судом розглянуто позовні вимоги в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 22.10.2018, з урахуванням виключення зазначених вище вимог про стягнення нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦК України. Інших документів по суті справи від сторін не надходило.
		Як вбачається зі змісту заяви про виправлення арифметичних помилок б/н від 14.08.2023 (вх.№10665/23 від 14.08.2023), позивач фактично не погоджуючись із розрахунками суми основної заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені, стягнутих Господарським судом Миколаївської області у рішенні від 20.07.2023 у справі №915/924/18, що мало бути підставою для оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області до апеляційної інстанції.
		Що ж стосується вимоги позивача про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих ним за нові періоди (що не входили до предмету розгляду у даній справі на час прийняття рішення), то ці вимоги мають бути предметом окремого позову.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивач (стягувач) у своїй заяві про виправлення арифметичних помилок фактично просить суд здійснити повний перерахунок сум, стягнутих судом, і така вимога за своєю суттю не є опискою чи арифметичною помилкою, допущеною у рішенні, та призведе до зміни суті рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2023 у справі №915/924/18 із зміною розміру присуджених до стягнення сум, в тому числі судових витрат, то у суду відсутні правові підстави для виправленням описок чи арифметичних помилок у вказаному рішенні, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви позивача (стягувача) про виправлення арифметичних помилок без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст.234, 235, 243 ГПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. В задоволенні заяви ТОВ АМІСО-Ойл б/н від 14.08.2023 (вх.№10665/23 від 14.08.2023) про виправлення арифметичних помилок у рішенні суду від 20.07.2023 у справі №915/924/18, - відмовити.
		 
		Ухвала суду, у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення. 
		Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 12.08.2024.
		 
		Суддя М.В. Мавродієва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...