Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 452/198/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: 2/452/173/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 452/198/23
		 
		    Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"12" серпня 2024 р. м. Самбір
		 
		Самбірський міськрайонний суд Львівської області
		у складі головуючого судді Пташинського І.А.
		з участю секретаря судового засідання Терлецької І.В.
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача адвоката Мукан Б.С., 
		представника відповідача  Липитчука Я.І. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про:
		- скасування наказу про припинення трудового договору;
		- поновлення на роботі;
		- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		встановив :
		 
		11.01.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції (далі ЛД АТ «Укрпошта»), в якому просить скасувати наказ ЛД АТ «Укрпошта» «Про припинення трудового договору (контракту)»№2308/К від 13.12.2022 року; поновити його на посаді водія автотранспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 до дня поновлення на роботі.
		Вимоги мотивує тим, що 17.10.2017 був прийнятий водієм автотранспортного засобу 1 класу бригади м.Самбір ПАТ «Укрпошта». 04.12.2020 його було звільнено із займаної посади без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Постановою Львівського апеляційного суду від 24.10.2022 у справі №452/536/21 було задоволено його апеляційну скаргу; рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2021 скасовано та ухвалено нове рішення - поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу бригади м.Самбір групи експлуатації транспорту центру перевезення пошти з 12.12.2020; стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати. Наказом АТ «Укрпошта» від 31.10.2022 ОСОБА_1 був поновлений на роботі та йому було надано графік роботи ЦПП м.Самбір ПВ ПЗ на 4 квартал 2022 року.
		Після поновлення на роботі, відповідач не надав йому автомобіль, а надав приміщення де він мав знаходитись протягом робочого дня. 
		13.12.2022 керівництво АТ «Укрпошта» офіційно повідомили його про зміну істотних умов праці. Він відмовився підписувати будь-які документи, із змістом яких йому не дали ознайомитись. Позивачу відразу вручили наперед підготовлений наказ №2308/К від 13.12.2022 про припинення трудового договору у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, відповідно п.6 ст.36 КЗпП України, і видали трудову книжку.
		Позивач не погоджується  з зазначеним наказом про звільнення, вважає його протиправним, вважає що його звільнення відбулось із порушенням законодавства про працю, оскільки у відповідача були відсутні зміни в організації виробництва і праці, тобтообставини, передбачені ч.3 ст.32 КЗпП України. 
		 
		17.01.2023 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекціїпро скасування наказу про припинення трудового договору; поновлення на роботі;стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху, оскільки позовна заява не містила зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку суми, що підлягає стягненню; позивачем не сплачено судовий збір та до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
		13.02.2023 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областіприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено розгляд справи.
		07.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 та просить відмовити в його задоволенні за безпідставністю. В обґрунтування заперечень зазначається, що комісією відповідача в складі 3 члені 12.12.2022 було вручено позивачу попередження про зміну істотних умов праці, зміст даного документу позивачу був відомий, а також йому було роз`яснено які зміни плануються в подальшій роботі. Від підпису даного попередження позивач відмовився, про що було складено відповідний Акт. У період дії воєнного стану норми ч.3 ст.32 КЗпП України не застосовуються згідно із Законом № 2136-ІХ від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позивача було звільнено з роботи у зв`язку з відмовою продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці,відповідно п.6 ст.36 КЗпП України (а.с.33-35). 
		04.04.2023на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача, вважає відзив необґрунтованим. Наголошує, що відповідачем (роботодавцем) не надано доказів щодо змін в організації виробництва та праці, а тому звільнення відбулося без законної підстави (а.с.44-47).
		18.04.2023 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областізадоволено клопотання представника відповідача: зупинено провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом касаційної скарги Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції на постанову Львівського апеляційного суду від 24.10.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції, третя особа - директор Львівської дирекціїАкціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (№452/536/21).
		18 травня 2023 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції - залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року - залишено без змін (№452/536/21). 
		15.09.2023 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської областіпоновлено провадження в даній справі.
		06.02.2024 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області задоволено клопотання представника позивача адвоката Мукан Б.С. та замінено первісного відповідача Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Львівської дирекції належним відповідачем - Акціонерним товариством «Укрпошта».
		08.03.2024 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області задоволено клопотання позивача та витребувано докази у АТ «Укрпошта» і ГУ ДПС у Львівській області.
		Під час судового розгляду позивач, допитаний як свідок, та представник позивача, у підтримання позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позовній заяві та розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який вони подали в судовому засіданні 12.08.2024 і який, за згодою представника відповідача, був долучений судом до матеріалів справи. При цьому при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 року до дня поновлення на роботі виходили із суми 5590,00 грн. - посадового окладу позивача відповідно до штатного розпису ЛД АТ «Укрпошта» від 01.12.2022 року, оскільки у ОСОБА_1 в розрахунковому періоді не було заробітної плати, як це передбачено в абзацах третьому - п`ятому п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.Просили позов задовольнити.
		Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Крім того, додатково пояснив, що оскільки на позивача з боку керівництва на напрямку роботи де той працював, були скарги на його неадекватну поведінку, а також на виконувану ним роботу, то керівництво Львівської дирекції АТ «Укрпошта» вибрало саме ОСОБА_1 для переведення на коефіцієнт 0,4, який вводився наказом №1541 від 09.12.2022, така як дані обставини вливали на продуктивність праці. Просив у задоволенні позову відмовити. 
		Заслухавши пояснення як свідка позивача, а також пояснення представників позивача і відповідача, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі,суд прийшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що  ОСОБА_1 , згідно запису в трудовій книжці № НОМЕР_1 від 17.10.2017 р., був прийнятий в ПАТ «Укрпошта» водієм автотранспортних засобів 1 класу бригади м.Самбір цеху перевезення пошти (Наказ №821/к від 12.10.2017 р.)(а.с.5). 
		Відповідно до наказу №600/к від 01.04.2019 року (запис в трудовій книжці № НОМЕР_2 від 01.04.2019 р.) ОСОБА_1 переведенийводієм автотранспортних засобів 1 класу бригади м.Самбір групи експлуатації транспорту Самбір, цех перевезення пошти (а.с.5).
		Із запису в трудовій книжці № НОМЕР_3 від 11.12.2020 відомо, що ОСОБА_1 був звільнений за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України.
		Постановою Львівського апеляційного суду від 24.10.2022 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2021 року скасовано; ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на звернення з позовом до АТ «Укрпошта»; поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів 1-го класу бригади м.Самбір, групи експлуатації транспорту центру перевезення пошти з 12.12.2020 року; стягнуто з ДЛ АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати за подачу апеляційної скарги (а.с.8-10).
		Згідно наказу ЛД АТ «Укрпошта» №2083/к від 31.10.2022 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » тазапису в трудовій книжці № НОМЕР_4 від 30.11.2022, ОСОБА_1 поновлений на попередній роботі з 12.12.2020 (а.с.3, 11).
		Умови праці ОСОБА_1 визначались трудовим договором, посадовою інструкцією, з якою позивач ознайомлений під розписку (а.с.6-7).
		У відповідності із наказом ЛД АТ «Укрпошта» №1509 від 02.12.2022 «Про направлення в простій», у зв`язку з відсутністю автомобіля 01 та 02 грудня 2022 року для водія автотранспортних засобів ЦПП групи експлуатації транспорту Самбір ОСОБА_1 вважалися простоєм (а.с.13).
		Із витягу із штатного розпису ЛД АТ «Укрпошта» станом на 01.12.2022 р. вбачається, що в групі експлуатації транспорту Самбір (бригада м.Самбір) передбачено 5 посад по 0,8 шт.одиниці, з яких : 4 посади - водії автотранспортних засобів 1 класу, 1 посада - водій автотранспортних засобів.
		На підставі наказу ЛД AT «Укрпошта» «Про внесення змін до штатного розпису» №1541 від 09.12.2022 р., відповідно до затверджених розкладів руху автотранспорту на внутрішньорайонних маршрутах з м.Самбір до ВПЗ:
		?начальнику відділу організації праці, компенсацій та пільг Красько О.П. наказано внести зміни в штатний розпис ЛД АТ «Укрпошта» з 14.12.2022 р. :
		-внести в штатний розпис посаду : бригада м.Самбір, Група експлуатації транспорту Самбір ЦПП - водій автотранспортних засобів 1 класу - 0,4 шт.од.;
		-вивести із штатного розпису посаду : бригада м.Самбір, Група експлуатації транспорту Самбір ЦПП - водій автотранспортних засобів 1 класу - 0,8 шт.од.;
		?начальнику відділу кадрового адміністрування Мік І.І. спільно з начальником ЦПП Лепетом Б.І. в термін до 13.12.2022 р. забезпечити доведення цього наказу до відома працівника, під підпис про зміну істотних умов праці; 
		?у випадку відмови працівника від продовження роботи в нових умовах, засвідченої особистим підписом працівника або шляхом складання акту про відмову працівника від продовження роботи в нових умовах, припинити трудовий договір на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, згідно ст.44 КЗпП України (а.с.55).
		Із попередження №111.013.010.004-9-411 від 12.12.2022 року відомо, що в ньому йде мова про те, що начальник центру управління персоналом Львівської дирекції АТ «Укрпошта», відповідно до ст.32 КЗпП України та наказу ЛД АТ «Укрпошта» №1541 від 09.12.2022 попередилаводія автотранспортних засобів 1 класу ОСОБА_1 про наступну зміну істотних умов праці з 14.12.2022 р., зменшення завантаження з 0,8 шт.од. на 0,4 шт.од. відповідно до затверджених розкладів руху автотранспорту на внутрішньорайонних маршрутах з м.Самбір до ВПВ ЛД АТ «Укрпошта», а у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір із позивачем буде припинено 13.12.2022 р. на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою, згідно із ст.44 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку (а.с.36). 
		У вищевказаному попередженні від 12.12.2022 року відсутній особистий підпис позивача про ознайомлення із попередженням про зміну істотних умов праці та відсутня чітка позиція позивача щодо згоди або не згоди продовжувати роботу в нових умовах праці (а.с.36).
		Однак, враховуючи пояснення позивача, що : «Йому давали папір про перехід на 0,4 ставки. Він не відмовлявся, але на 0,4 ставки не був згоден», суд вважає, що вказане попередження було доведено до позивача і він від продовження роботи в нових умовах праці відмовився.
		 
		Відповідачем представлено Акт відмови від підпису, яким провідний інженер ВКА Гівчак І.Б. , провідний інженер ЦПП Чухрай Ю.З. та інженер з безпеки дорожнього руху Коробкін В.М. засвідчують, що : «Підписувати попередження про зміну істотних умов праці відмовився у їх присутності 13.12.2022» (а.с.36).
		Також відповідачем представлено Акт відмови від ознайомлення з актом відмови від підпису 13.12.2022, яким ці ж особи засвідчують, що : «Підписувати Акт відмови від підпису відмовився у їх присутності».
		 Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		У відповідності із ч.4 ст.77 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		За таких обставин, суд не вважає належними доказами Акт відмови від підпису13.12.2022 та Акт відмови від ознайомлення з актом відмови від підпису 13.12.2022, у зв`язку з чим не бере до розгляду та не приймає їх до уваги, оскільки вони не містять інформації відносно кого саме вони складені; яке попередження про зміну істотних умов праці мається на увазі (ні дата, ні номер попередження не вказані) та чи мають вони відношення до вирішення даного спору, так як складені 13.12.2022 року, а попередження №111.013.010.004-9-411 про наступну зміну істотних умов праці з 14.12.2022 р. для ОСОБА_1 сформоване 12.12.2022 року. 
		 
		Наказом ЛД AT «Укрпошта» «Про припинення трудового договору/контракту» №2308/К від 13.12.2022 ОСОБА_1 звільнено 13.12.2022 із посади водія автотранспортних засобів 1 класу групи експлуатації транспорту Самбір, у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України. Підстава звільнення : наказ №1541 від 09.12.2022 р. Позивач з даним наказом ознайомлений, що засвідчено його особистим підписом (а.с.14).
		Згідно графіку роботи групи експлуатації транспорту Самбір на 4 квартал грудень 2022 р., який затверджений начальником ЦПП Лелет Б.І. 13.12.2022 р., для ОСОБА_1 з 14.12.2022 року встановлювалася робота по 3,2 год. замість 6,4 год., як було встановлено в попередньомуграфіку роботи ЦПП м.Самбір ПВПЗ на 4 квартал 2022 року. Даний графік до відома ОСОБА_1 доведений не був, що підтверджується відсутністю на ньому відповідного запису про це та особистого підпису позивача.
		Із витягу із штатного розпису ЛД АТ «Укрпошта», станом на 14.12.2022 р., вбачається, що в групі експлуатації транспорту Самбір (бригада м.Самбір) передбачено 5 посад по 0,8 шт.одиниці, з яких: 3 посади по 0,8 шт.одиниці - водії автотранспортних засобів 1 класу, 1 посада по 0,8 шт.одиниці - водій автотранспортних засобів, 1 посада по 0,4 шт.одиниці - водій автотранспортних засобів 1 класу.
		Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Положеннями ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022). Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.
		У п. 10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» наведено лише орієнтовний перелік заходів, які можуть бути віднесені до змін в організації виробництва і праці: раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо, тобто цей перелік не є виключним.
		Виходячи із викладеного, необхідно розмежовувати поняття «зміни в організації виробництва і праці» та «зміна істотних умов праці».
		Про це, зокрема, вказав Верховний Суд у постанові від 23.03.2016 року у справі №6-2748цс15, та постанові від 22.05.2019 року у справі №754/8595/17-ц, провадження №61-34818св18, зазначивши, що зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці (постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року у справі № 6-2748цс15).
		Отже, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
		У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.12.2019 року справа № 215/4817/17, визначено, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.
		Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, в тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 року в справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок, що звільнення працівника на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. […] підставою для звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є його відмова від продовження роботи в нових умовах праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням.
		Зміна істотних умов праці, передбачена ч. 3 ст. 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
		Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року № 6-2748цс15.
		Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.
		Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені ч. 3 ст. 32 КЗпП України обставини. Про визначену ч. 3 ст. 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 року у справі № 215/2330/19 (провадження №61- 1145св20).
		Відповідачем не надано доказів, що дали б підстави суду вважати, що у ЛД АТ «Укрпошта» дійсно вводились нові форми організації праці чи будь-які інші вдосконалення організації виробництва і праці, що призвело до істотних змін в умовах праці саме позивача, а саме зменшення завантаження з 0,8 шт.одиниці на 0,4 шт.одиниці.
		Відповідачем не доведено дійсної наявності змін в організації виробництва і праці на підприємстві, які могли б стати беззаперечною підставою для запровадження змін в істотних умовах праці позивача. Належного обґрунтування необхідності таких змін в умовах праці позивача відповідачем суду не надано, а тому суд, аналізуючи докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що запроваджені відповідачем зміни умов праці позивача (зменшення завантаження з 0,8 шт.одиниці на 0,4 шт.одиниці) не пов`язані зі змінами в організації виробництва і праці.
		При цьому суд враховує те, що саме відповідачем не доведено наявності змін в організації виробництва і праці на підприємстві, оскільки у трудових спорах обов`язок доказування покладається на роботодавця.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 273/212/16-ц, де вказано, що з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
		Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовановідповідачем, позивач, після поновлення на роботі, фактично не був забезпечений роботодавцем роботою згідно посадових обов`язків. Всі наступні дії відповідача, які призвели до звільнення позивача із займаної посади після його поновлення на роботі судом, на переконання суду, були викликані лише бажанням відповідача будь-яким способом обмежити саме позивача в праві на працю та знайти спосіб на його повторне звільнення з роботи. 
		Зокрема,такі висновки суду підтверджуються наступними діями відповідача по відношенню до позивача :
		-наказ ЛД AT «Укрпошта» «Про внесення змін до штатного розпису» №1541 від 09.12.2022 р. в жоден спосіб не стосувався саме позивача ОСОБА_1 і в ньому не було вказано, що внесення в штатний розпис посади : бригада м.Самбір, Група експлуатації транспорту Самбір ЦПП - водій автотранспортних засобів 1 класу - 0,4 шт.од., із одночасним виведенням із штатного розпису посади : бригада м.Самбір, Група експлуатації транспорту Самбір ЦПП - водій автотранспортних засобів 1 класу - 0,8 шт.од., повинно здійснюватися по відношенню до ОСОБА_1 , оскільки в цій бригаді на той час працювало 4 водія (включаючи ОСОБА_1 ) автотранспортних засобів 1 класу, однак дія наказу була застосована виключно до позивача;
		-наказ ЛД AT «Укрпошта» «Про внесення змін до штатного розпису» №1541 від 09.12.2022 р. передбачав внесення вищевказаних змін в штатний розпис ЛД АТ «Укрпошта» з 14.12.2022 р., а позивач був звільнений із 13.12.2022 року, тобто фактично ще до їх введення;
		-додатковими поясненнями в судовому засіданні представника відповідача щодо того, що : «На позивача з боку керівництва на напрямку роботи де той працював, були скарги на його неадекватну поведінку, а також на виконувану ним роботу, то керівництво Львівської дирекції АТ «Укрпошта» вибрало саме ОСОБА_1 для переведення на коефіцієнт 0,4, який вводився наказом №1541 від 09.12.2022, так як дані обставини вливали на продуктивність праці», які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і які, навпаки, засвідчують про упереджене ставлення відповідача по відношенню саме до позивача;
		-витягом із штатного розпису ЛД АТ «Укрпошта» станом на 01.01.2023 р. (підстави прийняття та докази його затвердження відсутні), з якого вбачається, що в групі експлуатації транспорту Самбір (бригада м.Самбір) передбачено 4 посади по 0,8 шт.одиниці, з яких: 3 посади по 0,8 шт.одиниці - водії автотранспортних засобів 1 класу, 1 посада по 0,8 шт.одиниці - водій автотранспортних засобів, тобто фактично відбулося скорочення посади, яку займав позивач, однак доказів такої необхідності відповідачем суду не надано і в ході розгляду справи не доведено.
		Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позивач був звільнений всупереч вимогам законодавства, а тому наказЛД АТ «Укрпошта»«Про припинення трудового договору/контракту» № 2308/К від 13.12.2022, яким ОСОБА_1 звільнено 13.12.2022 із посади водія автотранспортних засобів 1 класу групи експлуатації транспорту Самбір, у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України, є протиправним і його слід скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити.
		 
		У відповідності із ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Оскільки наказ ЛД АТ «Укрпошта» «Про припинення трудового договору/контракту» №2308/К від 13.12.2022порушує права позивача, то позов в цій частині з наведених вище підстав слід задовольнити, поновивши ОСОБА_1 на роботінапосаді водія автотранспортних засобів 1 класу групи експлуатації транспорту СамбірАкціонерного товариства «Укрпошта» з 13 грудня 2022 року(або ж на аналогічній посаді у разі її скорочення).
		При цьому суд відхиляє інші обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач заперечення проти позову, оскільки вони не знайшли підтвердження в судовому засіданні і висновки суду у справі не спростовують. 
		У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
		Суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права шляхом скасуваннянаказу, а вимога про поновлення на посаді є похідною від вказаної вимоги.
		 
		У відповідності із ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		За таких підстав, а також враховуючи ті обставини, що даний спір, який в т.ч. включає в себе вимогу про поновлення на роботі, розглядається судом більше одного року і дані обставини були також спричинені безпосередніми діями позивача та його представника, а саме: 
		-позовна заява була подана ОСОБА_1 11.01.2023 без додержання вимог, викладених в статтях 175 і 177 ЦПК України, наслідком чого було винесення судом ухвали від 17.01.2023 про залишення позовної заяви без руху. Ухвала суду про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі була постановлена 13.02.2023 після усунення недоліків позивачем (а.с.19, 25);
		-09.03.2023 судовий розгляд даної справи не відбувся у зв`язку з неявкою позивача та його представника в суд. За письмовою заявою позивача, яка надійшла до суду 09.03.2023, розгляд справи було відкладено на 18.04.2023 (а.с.41-43);
		-неподання позивачем та його представником своєчасно до суду детального розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу було однією з підстав для оголошення перерви в судовому засіданні у даній справі із 24.05.2024 на 13.06.2024;
		-детальний розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу був поданий позивачем в судовому засіданні лише 12.08.2024 року,
		суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 р. по день ухвалення рішення судом підлягають задоволенню частково, а саме : у межах суми платежу за один рік за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 по дату ухвалення рішення 12.08.2024 року.
		При визначенні розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу суд керується частиною другою статті 235 КЗпП України, статтею 27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
		Відповідно до абзаців четвертого та п`ятого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (далі Порядок), у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата; Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		Відповідно до абзацувосьмогопункту 2 Порядку,якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.
		Згідно абзацутретього пункту 4 Порядку,якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
		Враховуючи, що в розрахунковому періоді у ОСОБА_1 не було заробітної плати, то розмір середньої місячної заробітної плати йому слід обчислювати виходячи з посадового (місячного) окладу.
		Із витягу із штатного розпису ЛД АТ «Укрпошта» станом на 01.12.2022 р. вбачається, що в групі експлуатації транспорту Самбір (бригада м.Самбір) для посади водіїв автотранспортних засобів 1 класу посадовий оклад складає 5 590 грн. 00 коп., який у відповідності до 0,8 шт.одиниці (кількість штатних одиниць - 5 посад по 0,8 шт.одиниці, з яких : 4 посади - водії автотранспортних засобів 1 класу, 1 посада - водій автотранспортних засобів) фактично складає розмір - 4 472 грн. 00 коп.
		Таким чином посадовий (місячний) оклад  ОСОБА_1 , який працював на 0,8 шт.одиниці водія автотранспортних засобів 1 класу, становить 4 472 грн. 00 коп. 
		Відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один рік у період з 13.12.2022 р. по день ухвалення рішення (12.08.2024 р.) ОСОБА_1 становить 53 664 грн. 00 коп. (12 місяців х 4 472,00 грн.).
		Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислений судом з урахуванням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню в дохід держави при виплаті позивачу стягненої суми.
		Згідно із ч.8 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.
		Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
		За таких обставин, рішення суду в частині поновлення позивача ОСОБА_10 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
		 
		Позивачем ОСОБА_1 сплачено у даній справі судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп. за подання позову, що підтверджується квитанцією.
		У зв`язку із задоволенням судом позовних вимог ОСОБА_10 частково, із відповідача, згідно ст. 141 ЦПК України, слід стягнути :
		-в користь позивача судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп. 40 коп.;
		-в користь держави судовий збір у розмірі 2 147 грн. 20 коп.
		 
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 209, 259, 263-265, 272. 274, 279, 430 ЦПК України, суд, - 
		вирішив :
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		 
		Скасувати наказ №2308/К від 13.12.2022 року Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» «Про припинення трудового договору (контракту)», яким ОСОБА_1 звільнено 13.12.2022 року з посади водія автотранспортних засобів 1 класу групи експлуатації транспорту Самбір у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за п.6 ст.36 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.
		 
		Поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу групи експлуатації транспорту Самбір Акціонерного товариства «Укрпошта» з 13 грудня 2022 року.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» (ЄДРПОУ 21560045) в користь ОСОБА_1 середній заробіток у межах суми платежу за один рік за час вимушеного прогулу з 13.12.2022 по дату ухвалення рішення 12.08.2024 року в розмірі 67 080 (шістдесят сім тисяч вісімдесят) грн. 00 коп., відрахувавши з цієї суми податки та обов`язкові платежі і збори, що стягуються із заробітної плати.
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» (ЄДРПОУ 21560045):
		-в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесят три) грн. 60 коп.;
		-в користь держави судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.
		 
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць. 
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду. 
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5  , адреса: АДРЕСА_1 ).
		Відповідач: Акціонерного товариства «Укрпошта» (ІК ЄДРПОУ 21560045, адреса: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.22).
		 
		Повний текст рішення складено 17 серпня 2024 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...