Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/939/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 19.09.2024
Номер судового провадження: 2/485/267/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/939/24
		Провадження №2/485/267/24
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		19 серпня 2024 року    м.Снігурівка
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючої судді Бодрової О.П.,
		за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу №485/939/24, провадження №2/485/267/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,
		установив:
		Описова частина
		Стислий виклад позиції позивача
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , предметом якої є визнання права власності на нерухоме майно.
		Свої вимоги обґрунтувала тим, що між нею та ОСОБА_4 в Снігурівському представництві товарної біржі «Смарагд-Південь» 09 липня 1999 року, укладено та зареєстровано торговий біржовий контракт №114-п, відповідно до якого вона придбала вказаний житловий будинок у ОСОБА_4 та відповідно до якого у ММБТІ зареєструвала за собою право власності на нього. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Постановою державного нотаріуса від 16 квітня 2024 року їй відмовлено в оформленні договору дарування через відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку. Оскільки продавець будинку ОСОБА_4 помер, визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку у судовому порядку не можливо. На підставі викладеного, просила суд за нею, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
		Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
		Інші процесуальні дії у справі
		Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 16 травня 2024 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та постановила розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження /а.с.26/.
		Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 17 липня 2024 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду /а.с.45/.
		Позиції учасників справи
		Позивачка у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином та своєчасно, у тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
		За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
		Мотивувальна частина
		Фактичні обставини, встановлені судом
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
		Суд встановив, що 09 липня 1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на товарній біржі «Смарагд-Південь» у Снігурівському представництві було укладено у письмовій формі торговий біржовий контракт №114-п (далі -контракт), за умовами якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила за 4000 грн домолодіння АДРЕСА_1 , будинок з дворовими господарськими будівлями з каменю та дерева, житлова площа будинку  45,5 кв.м. При цьому, оплата по цьому контракту проведена у повному обсязі 09 липня 1999 року, що підтверджено підписами сторін.
		Відповідно до п.5 вказаного контракту, покупець набуває права власності на домоволодіння з моменту повного розрахунку.
		16 липня 1999 року на підставі вказаного контракту Снігурівським міжміським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 посвідчено право особистої власності на вказане домоволодіння за АДРЕСА_1 , та записано в реєстрову книгу №2-154, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 16.07.1999.
		Згідно паспорту громадянина Російської Федерації НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Любомирівка Березнегуватського району Миколаївської області.
		Відповідно до тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 24 листопада 2009 року, яка видана безстроково, місце проживання ОСОБА_1 визначено за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно свідоцтва про смерть, виданого 24 вересня 2001 року у с.Пангоди Надимського району Ямало-Ненецького автономного округу Росія, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24.09.2001 складено відповідний актовий запис №23.
		Зі змісту домової книги встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою у вказаному домоволодінні з 22.12.2009. 
		За даними копії технічного паспорту, виготовленого станом на 17.08.2016 Миколаївським міжміським Бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 635), домоволодіння АДРЕСА_1 складається з: А-1 - житлового будинку, а-1 - веранда, №1  ганок, В-1  гараж, Г-1  погріб, Д-1  сарай, Е-1  вбиральня, Д-1  душ, №2  басина. Загальна земельна площа  559 м2. Власником значиться ОСОБА_1 .
		Вартість домоволодіння, за даними довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 15 квітня 2024 року, становить 80950,18 грн.
		Постановою Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області №264/02-31 від 16 квітня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті документів для посвідчення договору дарування на спадкове майно, що складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства.
		Судом перевірено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 386864879 від 15.07.2024, право власності щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
		Відповідно до ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
		 
		Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
		 
		Згідно зі ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
		 
		Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
		 
		Згідно ст.15 Закону України «Про товарну біржу», на яку є посилання в договорі та яка була чинна станом на дату укладення правочину, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
		 
		За ОСОБА_1 право власності було зареєстровано (тобто визнано державою) згідно чинної на той момент Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09 червня 1998 року, яка передбачала в якості правовстановлюючого документу зареєстровані на біржі правочини.
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Оскільки, ОСОБА_1 повністю виконала умови договору, сплативши за придбане майно грошові кошти, у результаті чого набула право власності на нього, фактично володіє даним майном, угода купівлі-продажу недійсною не визнавалась, суд вважає, що сторони договору домовилися про всі істотні умови договору купівлі - продажу.
		Разом з тим, продавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому посвідчити зазначений договір в нотаріальній конторі та розпорядитися ним позивачка не може.
		Згідно ст.392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.
		У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності».
		Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.
		У п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
		Позивач набула право власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , на підставі торгового біржового контракту №114-п від 09 липня 1999 року, однак позбавлена можливості виконати вимоги закону щодо його нотаріального посвідчення або визнання його дійсним у судовому порядку, так як сторона договору померла, відповідно її цивільна процесуальна правоздатність припинилася.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача за наявності письмового підтвердження укладання сторонами договору купівлі-продажу житлового будинку, який хоча і не посвідчено нотаріально, але виконано сторонами, неможливості нотаріального посвідчення договору, та ухвалює про їх задоволення.
		Щодо судових витрат
		Згідно п.6 ч.1ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
		Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		На прохання позивача суд не стягує з відповідачки судові витрати.
		Керуючись ст.4,13,81,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
		Повне рішення складено 19 серпня 2024 року.
		 
		Позивач:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		 
		Відповідачі:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя                                    О.П.Бодрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...