Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/14157/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/161/199/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/14157/24 
		Провадження № 2-а/161/199/24 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 серпня 2024 року        Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		25.07.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 15.07.2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з`ясування обставин відсутності його даних в Єдиному державному реєстрі призовників. Того ж дня, щодо нього було складено працівником відповідача протокол про адміністративне правопорушення № 578 за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та одночасно винесено постанову про адміністративне правопорушення № 579ЛРТЦК, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. З оскаржуваною постановою він категорично не погоджується та вважає її незаконною, оскільки після закінчення шкільного навчального закладу він був на обліку в Луцькому військкоматі як призовник. Під час оновлення своїх військово-облікових даних було виявлено відсутність в Єдиному державному реєстрі призовників. Причини такої відповідачем з`ясовані не були, його особова справа не оглядалася. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення. Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 579ЛРТЦК від 15.07.2024 року, а провадження у справі закрити.
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2024 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 10).
		12.08.2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що 15.07.2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено, що ОСОБА_1 порушує правила військового обліку, а саме: не перебуває на обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Як наслідок, щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, а також ознайомлено з його змістом. Відповідно до інформації у електронному реєстрі «Оберіг» ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у жодному ІНФОРМАЦІЯ_1 . Твердження позивача про те, що у нього був виготовлений військово-обліковий документ та він перебуває на військовому на військовому обліку не відповідають дійсності. Інформація про облік військовозобов`язаних та їхні військово-облікові документи вноситься уповноваженими особами органів ІНФОРМАЦІЯ_1 до електронного реєстру «Оберіг». Оскільки у вищезазначеному реєстрі відсутня інформація про облік та військово-облікові документи ОСОБА_1 , його твердження про те, що він перебував на військовому обліку не заслуговують на увагу суду. Враховуючи наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 18-21).
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.08.2024 року  ІНФОРМАЦІЯ_1 було поновлено строк подачі відзиву на адміністративний позов (а.с. 27).
		15.08.2024 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив. В обґрунтування своїх доводів останній зазначив, що долучені стороною відповідача докази свідчать про його взяття на облік 21.02.2009 року. Крім того, з огляду на зміст заперечень ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк його притягнення до адміністративної відповідальності сплинув ще в 2010 році, а правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП він вчинити не міг, оскільки дана норма введена у дію лише 19.05.2024 року. Заявлені позовні вимоги підтримує (а.с. 28-29).
		З огляду на те, що сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
		Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 15.07.2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено щодо позивача ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 579, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 порушує правила військового обліку, а саме: пп. 1 п. 1 «Правил військового обліку та призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не перебуваючи на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - не виконує правила військового обліку, встановлені законодавством, тим самим вчинивши дії, які підпадають під ознаки порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (а.с. 22).
		15.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено щодо ОСОБА_1 постанову за справою про адміністративне правопорушення № 579ЛРТЦК, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 23).
		Зі змісту вищевказаної постанови слідує наступне: ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, а також п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: не перебуває на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконує правила військового обліку, встановлені законодавством, правопорушення кваліфікується за ч. 3 ст. 210 КУпАП. На розгляд справи ОСОБА_1 прибув, вину у скоєному повністю визнає. Правопорушення пояснює тим, що багато років тому було втрачено військово-обліковий документ. Вина особи підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: адміністративне правопорушення протоколом № 578 від 15.07.2024 року.
		Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 30.12.2022 року № 1487, - призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
		Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_1, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 
		на військовий облік військовозобов`язаних:
		які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
		призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
		які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;
		військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
		які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;
		зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
		які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
		які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
		які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
		які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
		які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
		Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
		Статтею 210 КУпАП визначено, що: 
		(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
		Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
		       Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
		Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
		Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 579 від 15.07.2024 року, у такому взагалі відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
		При цьому, вищевказаний протокол взагалі не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення правил військового обліку.
		Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		Суд наголошує, що до протоколу про адміністративне правопорушення № 579 від 15.07.2024 року не долучено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо ОСОБА_1 , як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1 та не виконує правила військового обліку.
		Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
		Натомість, як вбачається із долученого до відзиву на позовну заяву витягу з інформаційної бази, позивач з 21.02.2009 року перебуває на військовому обліку та такий не являється порушником військового обліку. Інформація про його місце проживання наявна в інформаційній базі даних (а.с. 24). 
		Варто також зауважити, що свій обов`язок з приводу оновлення даних, який визначений ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» ОСОБА_1 станом на 15.07.2024 року не порушив.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
		У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
		Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
		На підставі ст.ст. 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
		Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою по адміністративне правопорушення № 579ЛРТЦК від 15.07.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
		Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складений 1 9 серпня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного
		суду Волинської області                                                          С.М. Рудська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...