Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6541/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/359/85/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019110000000385

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		Справа № 359/6541/20 
		Провадження № 1-кп/359/85/2024
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 липня 2024 року м. Бориспіль
		 
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , 
		за участі:
		прокурора ОСОБА_6 , 
		представників потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією, кримінальне провадження № 42019110000000385, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2019, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		17.08.2019  ОСОБА_9  пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_10 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Згідно з обвинувальним актом, відповідно до змісту примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у ст. ст. 364, 368, 368-2, 369 Кодексу є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		На чергових виборах 25.10.2015 ОСОБА_9 , згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обрано на посаду депутата Бориспільської міської ради Київської області.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, окрім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.
		Згідно з ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
		Відповідно до ч. 6 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
		Рішенням Бориспільської міської ради від 10 листопада 2015 року ОСОБА_9 затверджено на посаду заступника Бориспільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
		Відповідно до розподілу обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради, на ОСОБА_9 покладено наступні обов`язки: 
		1. Організовувати роботу з розроблення та реалізації повноважень виконавчого комітету у галузях адміністративно-територіального устрою, містобудування та архітектури, регулювання земельних відносин, земле кадастрової документації, та землеустрою;
		2. Із метою оперативного розгляду звернень громадян та надання адміністративних послуг приймати до розгляду та виконання звернення та заяви з питань: здійснення архітектурно-будівельного контролю; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; дозволу на укладення договору оренди землі; укладення договору про припинення (розірвання) договору оренди землі (який не потребує нотаріального посвідчення);
		3. Координувати та контролювати діяльність таких виконавчих органів та структурних підрозділів міської ради: управління містобудування та архітектури; відділу землекористування; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідно до ч. 2 Примітки до статті 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких, згідно із        Законом України «Про        державну службу», належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_9 є заступником Бориспільського міського голови, а відтак є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_9 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України.
		Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника Бориспільського міського голови, у порушення вище вказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин за наступних обставин.
		У ході досудового розслідування встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Сіті Стар Груп» (ЄРДПОУ 41860097) зареєстроване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Бориспільська, буд. 5, засновником та директором якого є ОСОБА_14 . Основним видом діяльності ТОВ «Сіті Стар Груп» є будівництво житлових та нежитлових будівель. Одним із об`єктів будівництва ТОВ «Сіті Стар Груп», є житлово-офісний комплекс з нежилими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3210500000:06:018:0045.
		У невстановлений час та місці, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди в значному розмірі від представників ТОВ «Сіті Стар Груп» за не перешкоджання здійснення господарської діяльності.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , і, діючи за раніше розподіленими між собою ролями, 12.11.2019 ОСОБА_10 зустрівся з директором ТОВ «Сіті Стар Груп» ОСОБА_14 , та повідомив останньому, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США, що станом на 12.11.2019 еквівалентно 245100 грн., посадовим особам Бориспільської міської ради за не використання останніми наданих їм повноважень щодо скасування дозволів на будівництво та погодження технічної документації на об`єкт житлово-офісного комплексу з нежилими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 -а, кадастровий номер 3210500000:06:018:0045.
		Директор ТОВ «Сіті Стар Груп» ОСОБА_14 побоюючись настання для підприємства негативних наслідків, погодився на умови які були висунуті ОСОБА_10 .
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 29.04.2020, приблизно о 10 год. 30 хв., поблизу Бориспільської міської ради Київської обл., за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ОСОБА_10 , у ході зустрічі з ОСОБА_14 , повідомив, що вимоги, які були висунуті до підприємства ТОВ «Сіті Стар Груп», змінилися та, на даний час, за безперешкодне продовження будівництва житлово-офісного комплексу йому необхідно безоплатно надати у вказаному комплексі три однокімнатні квартири посадовим особам Бориспільської міської ради Київської області.
		Після цього, отримавши згоду останнього на свою протиправну пропозицію, ОСОБА_10 повідомив, що одну з квартир для заступника Бориспільського міського голови ОСОБА_9 та договір на квартиру необхідно надати в першу чергу. Вказаний договір необхідно буде укласти між ТОВ «Сіті Стар Груп» та ОСОБА_15 . Після цього ОСОБА_10 надав ОСОБА_14 дані особи, які необхідні для заповнення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.
		Виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , директор ТОВ «Сіті Стар Груп» ОСОБА_14 склав, підписав та завірив печаткою підприємства договір № 112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 у двох примірниках, відповідно до якого ТОВ «Сіті Стар Груп», від імені якого, на підставі статуту, діє генеральний директор ОСОБА_14 , передає у власність ОСОБА_15 майнові права на об`єкт нерухомості у вигляді однокімнатної квартири будинку за адресою: АДРЕСА_4 , будівельний номер 112, кількість кімнат - одна, поверх восьмий, загальна площа - 39,14 кв. м., житлова площа - 16,62 кв. м., вартістю 195 700,00 грн., а також фінансові документи, які підтверджують, що ОСОБА_15 нібито розрахувалася за умовами укладеного договору, хоча виплата за умовами договору не здійснювалася.
		20.05.2020, за адресою: Київська обл. Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Бориспільська, 5, готель «Корона», директор ТОВ «Сіті Стар Груп» ОСОБА_14 передав вищезазначений договір ОСОБА_10 для подальшої передачі його ОСОБА_9 .
		Після цього, діючи за раніше встановленими домовленостями, ОСОБА_10 , 27.05.2020, приблизно 09 год. 00 хв., прибув до адміністративної будівлі Бориспільської міської ради Київської області, розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, та передав заступнику Бориспільського міського голови Київської області ОСОБА_9 договір № 112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 та квитанцію, згідно з якою ОСОБА_15 здійснила проплату за вказану квартиру, вартістю 195700 грн., що у сто і більше разів перевищує неподатковий мінімум доходів громадян.
		Зазначені дії ОСОБА_9 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 368 КК України, як умисні дії, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням.
		Зазначені дії ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, як умисні дії, що виразились у пособництві одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 зачитав письмові показання, що на чергових виборах до місцевих рад 2015 року обраний депутатом Бориспільської міської ради і 25.10.2015 згідно з правовими приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» приступив до виконання депутатських повноважень.
		У подальшому, на підставі рішення Бориспільської міської ради від 10.11.2015 №3-1-VII «Про затвердження на посаду заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів та керуючого справами виконавчого комітету міської ради», його затверджено на посаду заступника Бориспільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, яку продовжував обіймати і впродовж 2019-2020 років.
		Згідно із затвердженим колишнім Бориспільським міським головою ОСОБА_16 . Розпорядженням від 02.09.2019 №346 «Про розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами виконавчого комітету міської ради», на нього покладалися наступні функціональні обов`язки, зокрема: організація роботи з розроблення та реалізації повноважень виконавчого комітету у галузях адміністративно-територіального устрою, містобудування та архітектури, регулювання земельних відносин, земельно-кадастрової документації та землеустрою.
		Із метою оперативного розгляду звернень громадян та надання адміністративних послуг мав приймати до розгляду та виконувати звернення і заяви з питань: індивідуального та житлового будівництва; землекористування; здійснення архітектурно-будівельного контролю; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами; присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості; можливості розміщення тимчасової споруди; надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; виконання вимог паспорта прив`язки тимчасової споруди; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (в оренду) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування; затвердження документації із землеустрою та передачу (надання) земельної ділянки у власність (в оренду, в постійне користування)', затвердження проекту землеустрою та зміну її цільового призначення; дозволу на укладення договору оренди землі; укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі (який не потребує нотаріального посвідчення)', поновлення договору оренди землі; укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі; припинення (розірвання) договору оренди землі; укладення договору про припинення (розірвання) договору оренди землі (який не потребує нотаріального посвідчення)', передачі (надання) земельної ділянки у власність (в оренду, у постійне користування)', продажу земельної ділянки.
		Також, відповідно до своїх функціональних обов`язків, він координував та контролював діяльність таких виконавчих органів та структурних підрозділів Бориспільської міської ради, як управління містобудування та архітектури, відділу землекористування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
		Його службова діяльність спрямовувалася лише на своєчасне та якісне виконання указаних вище функціональних обов`язків через призму неухильного дотримання вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актів.
		Стосовно подій, що сталися 27 травня 2020 року, повідомив, що в цей день близько 8-ї години ранку він прибув на своє робоче місці в приміщення Бориспільської міської ради ( АДРЕСА_5 ), де приблизно по 9-ту годину перебував на нараді з організаційних питань та питань життєдіяльності міста Борисполя, яку проводив у своєму службовому кабінеті колишнім Бориспільській міський голова ОСОБА_16 .
		Упродовж наради та у зв`язку з необхідністю взяти у своєму службовому кабінеті низку документів, необхідних для обговорення винесених на нараду питань, він відлучився до свого службового кабінету. У цей час йому на мобільний телефон зателефонував наглядно знайомий громадянин ОСОБА_10 та попрохав прийняти його на прийомі з питань неприйняття сесією Бориспільської міської ради рішень щодо отримання дозволів на розробку проектів землеустрою для оформлення земельної ділянки у власність та договору оренди земельної ділянки. Він погодився, сказавши, що якщо буде на своєму робочому місці, то прийме його як посадова особа Бориспільської міської ради, що відповідає, у тому числі, за розгляд звернень громадян з питань землеустрою. ОСОБА_10 сказав, що вже перебуває у приміщенні Бориспільської міської ради, фактично біля його службового кабінету і відразу ж після припинення телефонної розмови зайшов в кабінет.
		Зазначив, що громадянина ОСОБА_10 він знав лише наглядно, як мешканця міста ОСОБА_17 , який, у тому числі, незадовго до 27.05.2020, точніше не пам`ятає, приходив до нього в Бориспільську міську раду на особистий прийом у зв`язку з подачею ним заяв до Бориспільської міської ради з зазначених вище земельних питань. Жодних стосунків з ним не підтримував, номер свого мобільного телефону не надавав. Водночас, його номер мобільного телефону був у відкритому доступі, зокрема - у приміщенні Бориспільської міської ради на стенді з усіма депутатами міської ради.
		З розмов з ОСОБА_10 , під час особистих прийомів, зрозумів, що він, мабуть, співпрацював із забудовниками, зокрема міста Борисполя, оскільки говорив йому, що однією із сфер його діяльності - є постачання будівельних матеріалів. У подробиці його діяльності він не вдавався, оскільки це не цікавило. Коли ОСОБА_10 вранці 27.05.2020 зайшов до його службового кабінету, він візуально помітив, що останній, скоріше за все, мав ознаки перебування у стані похмілля після вживання спиртних напоїв. Далі ОСОБА_10 поклав на письмовий стіл у службовому кабінеті якісь папки або ж, можливо - файли для паперів (кількість їх не пай 'ятає, описати на цей час не зможе), з яких почав діставати папери, намагаючись щось розповісти йому щодо своїх земельних питань та бездіяльності Бориспільської міської ради. Оскільки йому необхідно терміново було повертатись на нараду, а ОСОБА_10 чітко та швидко не зміг повідомити його про свої «земельні проблеми», він запропонував ОСОБА_10 залишити документи з цим питань та підійти в інший час після наради. Далі він і ОСОБА_10 покинули його службовий кабінет в Бориспільській міській раді, він повернувся на нараду, а куди пішов ОСОБА_10 , йому не відомо.
		По закінченню наради він повернувся до свого службового кабінету і побачив, що його вхідні двері відчинено. Особи, що виходили з нього повідомили, що проводили очистку системи кондиціювання в його службовому кабінеті, про що він розписався в документі про проведення даних робіт. Деякий нетривалий час він перебував в своєму службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської міської ради та працював з поточними робочими документами. У цей час він помітив, що серед документів, які залишив ОСОБА_10 , у прозорому білому файлі знаходиться якийсь договір. Зателефонувавши ОСОБА_10 на мобільний телефон (телефон залишився у переліку вхідних дзвінків мого мобільного телефону за 27.05.2020 після дзвінка ОСОБА_10 ), він спитав про те, чи не залишав він якийсь договір, на що останній повідомив, що десь залишив, але не пам`ятає де. Оскільки на той час він не міг визначитися з тим, який час ще буде знаходитися у своєму службовому кабінеті через заплановані робочі виїзди та заходи, він запропонував ОСОБА_10 зателефонувати в кінці робочого дня для визначення часу та місця повернення його документів.
		Приблизно до 14 години 27.05.2020 він проводив робочі зустрічі, відлучаючись з приміщення Бориспільської міської рада та повертаючись до нього на своє робоче місце. Після 14 години 27.05.2020 він, Бориспільський міський голова ОСОБА_16 , а також інші керівники Бориспільської міської ради перебували на виїзній зустрічі з питань благоустрою. По закінченню цієї зустрічі повернувся до приміщення Бориспільської міської ради на робоче місце. Деякий час він працював у робочому кабінеті з документами, після чого, приблизно о 16 годині, поїхав на чергову робочу зустріч. При цьому, вже достеменно знаючи, що не буде повертатися на роботу, взяв разом із службовими документами, з якими їхав на робочу зустріч та з якими мав ще попрацювати вдома, також і документи, які забув у нього ОСОБА_10 , для подальшої передачі останньому.
		Після проведення робочої зустрічі він попрямував до місця свого проживання на той час у АДРЕСА_6 був затриманий працівниками поліції та прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 . Причини затримання йому ніхто не повідомив. Відразу ж після його фактичного затримання прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 проведено обшук транспортного засобу на якому він рухався - FIAT, державний номерний знак НОМЕР_1 . Підстави та причини обшуку як перед початком процесуальної дії так і у ході її проведення, не було роз`яснено його права як затриманої особи, зокрема - право користуватися послугами захисника під час проведення цієї процесуальної дії та право не свідчити проти себе, що закріплене ст. 63 Конституції України. Зазначив, що якби йлму прокурором перед початком обшуку було роз`яснено відповідні процесуальні права, то він би, звісно ж, скористався ними і запросив, як затримана особа, на процесуальну дію захисника для надання йому правової допомоги та обмежив би своє спілкування під час її проведення з прокурором і присутніми працівниками поліції, виходячи з правових приписів ст. 63 Конституції України, які фактично під час обшуку проводили його допит, задаючи ті чи інші питання. Таким чином, виходячи з викладеного, під час проведення вказаного вище обшуку прокурором ОСОБА_6 та присутніми на процесуальній дії працівниками поліції, грубо порушено його право на захист, а тому викладену обставину просив взяти до уваги в нарадчій кімнаті при оцінці доказів сторони обвинувачення на предмет їх допустимості, визнавши протокол обшуку транспортного засобу, на якому він рухався - FIAT, державний номерний знак НОМЕР_2 27.05.2020 та похідні від нього докази - недопустимими доказами.
		За результатами обшуку вилучено договір, підписаний однією стороною у білому прозорому файлі, який вранці на прийомі йому залишив ОСОБА_10 і який він поклав у транспортний засіб, щоб повернути вказаній особі. Зазначив, що ніяких протиправних дій стосовно ТОВ «Сіті Стар Груп» та ТОВ «Маестро Житлобуд», що співпрацювало з ТОВ «Сіті Стар Груп» на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_7, він не вчиняв, неправомірної вигоди у посадових осіб вказаних товариств не вимагав та не отримував, у змову з ОСОБА_10 з метою вчинення будь-яких протиправних дій стосовно будь-кого, не вступав.
		ТОВ «Сіті Стар Груп» та ТОВ «Маестро Житлобуд» знає лише як «проблемних забудовників», стосовно яких прокуратурою Київської області проводилося досудове розслідування кримінального провадження і на підставі доручення прокурора прокуратури Київської області інспекцією ДАБК Бориспільської міської ради в межах чинного законодавства організовано перевірку їх дотримання закону про містобудівну діяльність, за результатами якої неодноразово складалися протоколи за грубі порушення законодавства у сфері архітектури та містобудування. При цьому, жодних вказівок ДАБК Бориспільської міської ради щодо незаконних дій стосовно ТОВ «Сіті Стар Груп» та ТОВ «Маестро Житлобуд», він не надавав. Лише на підставі чинного законодавства та виходячи з посадових повноважень як посадової особи, що координувала та контролювала діяльність інспекції ДАБК Бориспільської міської ради, згідно з правовими приписами правових актів щодо організації діловодства вчинив резолюцію на дорученні прокуратури Київської області щодо проведення перевірки законодавства у сфері архітектури та містобудування з боку забудовників на будівельному майданчику по АДРЕСА_7 . Наскільки йому відомо, правомірність дій інспекції ДАБК Бориспільської міської ради щодо підстав, ходу та результатів перевірок дотримання законодавства у сфері архітектури та містобудування з боку ТОВ «Сіті Стар Груп» та ТОВ «Маестро Житлобуд», перевірено Київським окружним адміністративним судом, яким у задоволенні їх позовних вимог щодо незаконності відповідних дій інспекції ДАБК Бориспільської міської ради повністю відмовлено.
		Обвинувачений ОСОБА_10 зачитав свої письмові показання з яких слідує, що його познайомила з ОСОБА_18 спільна знайома ОСОБА_19 , вона запропонувала йому десь у травні місяці 2019 року прийняти участь у будівництві житлового комплексу в Борисполі по АДРЕСА_8 та ще десь на Осокорках у м. Києві, де саме він не пам`ятє. ОСОБА_19 знала, що він працює у сфері будівництва та має зв`язки у компаніях які поставляють на будівництва матеріали за значно нижчими цінами ніж зазвичай пропонуються. Коли вона надіслала йому проектну документацію, йому вона дуже сподобалась, оскільки він вважаю, що вул. Вокзальна 2 дуже гарне місце для будівництва житлового будинку та в подальшому квартири були б швидко продані. Після того як він повідомив ОСОБА_19 про те, що йому цікаво співпрацювати із забудовником на такому об`єкті, йому зателефонував ОСОБА_20 і запропонував зустрітися, на що він погодився. Ці події відбувались десь в перших числах червня місяця 2019 року. 
		Коли вони зустрілися, між ними була розмова про те щоб запропонувати керівництву компанії у якій він на той час працював, побудувати комплекс в м. Бориспіль, або допомогти ОСОБА_20 та його партнерам знайти іншого інвестора, який міг би вкласти гроші у будівництво, або надавати будівельні матеріали за низькими цінами, що дасть змогу значно дешевше та швидше збудувати житловий комплекс, а він за цю роботу отримає винагороду у вигляді квартири в цьому комплексі. На таку пропозицію він одразу погодився і відразу взявши проектну документацію поїхав до керівництва компанії де він працював, проте вони відмовилось від участі у цьому будівництві.
		Після того як він поспілкувався із своїм керівництвом та отримав відмову у фінансуванні будівництва яке планував ОСОБА_20 , він зателефонував до нього та домовилися зустрітись щоб обговорити інші варіанти співпраці. Вони зустрілися біля будівельного майданчика на АДРЕСА_8 , де він розповів, що цей проект його керівникам у якості інвестицій не цікавий і запропонував без їх участі розпочати будівництво, оскільки в нього є можливість домовитись із постачальниками будівельних матеріалів щодо отримання матеріалів із значною відстрочкою платежу та за привабливими цінами, а в подальшому після «відкриття продажу квартир на стадії котловану», вони отримають гроші від майбутніх власників квартир та зможуть завершити будівництво комплексу. 
		Після того як він повідомив приблизні строки відстрочки та ціни на сваї, бетон та інші матеріали необхідні для початку будівництва, ОСОБА_21 погодився, що це приваблива пропозиція та сказав, що треба зустрітися з його партнерами та узгодити із ними дії та порядок співпраці. Не пам`ятає точну дату, але десь на початку червня 2019 року, вони зустрілися з партнерами ОСОБА_22 , які назвалися ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , на той момент прізвищ він не знав, і обговорили його пропозицію щодо забезпечення будівельного майданчику матеріалами. Зауважив, що на той момент конкретно ніякі цифри йому не казали, але була запропонована «невеличка» доля за те, що він допоможе вирішити питання із відстрочкою платежу по матеріалам. Також ОСОБА_23 наголосив, що зробить договір, який саме договір він тоді не запитував, оскільки був зацікавлений у співпраці і вважав, що у них складаються дружні та партнерські стосунки. Через декілька днів до нього зателефонував ОСОБА_25 та повідомив, що вони знайшли бурову установку яка буде облаштовувати свайне поле. Виконавцем робіть по облаштуванню свайного поля виявився його знайомий ОСОБА_26 , який повідомив, що вони готові починати працювати, але їм для виконання робіт потрібен бетон, який будуть заливати у металеві конструкції які розміщуються у землі. В зв`язку із тим, що він давно працює у будівельній сфері, він особисто знав всіх керівників бетонних заводів у Київській області та на виконання домовленостей із ОСОБА_23 та ОСОБА_20 , почав проводити зустрічі та просити поставити на будівельний майданчик бетон із відстрочкою платежу. 
		Першою компанією у якій він зміг домовитися щодо поставок на сприйнятливих для будівництва умовах, був завод ОСОБА_27 . В зв`язку із тим, що він документально не був оформлений ані як працівник, ані як партнер, та не мав права підпису, він попросив у ОСОБА_22 підписати документи необхідні для укладення договору на поставку бетону і домовився з комерційним директором Дарницького заводу ОСОБА_27 про значну відстрочку платежу, але за умови, що будуть хоча б частково оплачуватись отримані матеріали, оскільки на будівництво житлового будинку необхідні значні обсяги бетону, та комерційному директору необхідно буде звітувати перед своїм керівництвом щодо заборгованості яка зменшується. Початок поставок бетону з заводу ОСОБА_27 почався в липні 2019 року і буквально за 10-15 днів було отримано бетон на 300000-350000 грн. точно не пам`ятає. До нього зателефонував комерційний директор заводу « ОСОБА_27 » та попросив виконати домовленості та щось «проплатити» щоб далі були поставки, оскільки за умови відсутності платежів взагалі, він не зможе кредитувати будівництво далі. На той момент він знав, що фінансовими питаннями займається ОСОБА_28 , він звернувся до нього як до партнера та повідомив, що необхідно здійснити хоч невеличку оплату отриманих матеріалів, тому що з заводу « ОСОБА_27 » їм скоро не зможуть відвантажувати бетон. ОСОБА_29 сказав «вирішим», але оплати не було і йому повідомили, що не зможуть далі кредитувати будівництво у таких значних обсягах. Таким чином, після того як на заводі не змогли далі відпускати бетон, він, вважаючи себе партнером ОСОБА_21 та ОСОБА_29 , та з метою отримати в подальшому прибуток від будівництва, звернувся до директора заводу «Будівельник», який погодився кредитувати будівництво у якому він виступав у якості партнера та за умови незначних, але стабільних виплат, щоб можна було побачити, що відбувається взаємодія між постачальником та покупцем, а не «банальне відвантаження бетону в борг». Але у зв`язку із тим, що він був офіційно влаштований, документи на підпис він привозив ОСОБА_30 , який спілкувався зі ним як з партнером, обговорював плани будівництва, питав його думку щодо плану будівництва та обсягів поставок будівельних матеріалів з урахуванням запланованих надходжень від продажу квартир.
		Приблизно через місяць йому почали дзвонить із заводу «Будівельник» та питати чому не зважаючи на те, що вони відвантажують бетон, вони не виконують свою обіцянку та не оплачують взагалі. Він звернувся до ОСОБА_31 та повідомив про ситуацію яка склалася, після чого було сплачено приблизно 20 000грн, більше оплатити змоги не було. 
		В той день він вважаючи себе партнером підняв питання «чому не працює відділ продажу?». Висловив свою думку, що їм необхідна реклама і запропонував свого знайомого, який займається продажем нерухомості, має певні напрацювання у цьому напрямку та клієнтську базу, щоб він поміг продавати квартири, вони отримували фінансування та мали можливість оплачувати будівельні матеріали та продовжувати будівництво, оскільки коли люди будуть бачити, що воно не зупиняється та «поверхи ростуть», продавати квартири буде легше, а також можна буде продавати їх за вищою ціною ніж на етапі «котловану». Таким чином, він постійно займався контролем поставок будівельних матеріалів на будівництво та спілкувався з постачальниками щодо збільшення кредитної лінії, оскільки грошей від продажів квартир не було стільки, як планували та як обіцяв ОСОБА_28 .
		На кінець серпня борг перед заводом « ОСОБА_32 » був вже більше 700 000 грн. Він зустрічався з директором заводу та проводив перемовини щодо заборгованості, обіцяв вирішити це питання з партнерами, оскільки він не може здійснювати платежі, забирав видаткові накладні та іншу бухгалтерську документацію, яку підписував у ОСОБА_29 і відвозив назад, робота по об`єкту не зупинялася, матеріали завжди постачались вчасно. Вони постійно зустрічались з ОСОБА_18 , ОСОБА_33 та ОСОБА_24 , обговорювали будівельні роботи і подальшу співпрацю із постачальниками, плани продажів, інші питання які зазвичай виникають на будівництві. Усі з ним спілкувалися як із партнером, запитували його думку, періодично нагадували, що його зусилля «не просто так, я працюю на перспективу».
		Восени він звільнився з роботи «на дядю», оскільки мав більше часу виділяти будівництву в АДРЕСА_8 . Він їздив на переговори із постачальниками, просив «потерпіть» щодо погашення заборгованості за отриманий бетон, оскільки грошей заводи з якими він домовився про відстрочку не отримали, шукав цеглу, тощо. У зв`язку з тим, що грошей на будівництві не вистачало, вони разом з партнерами вирішили, що можна пропонувати бартер на квадратні метри у будівлі, в подальшому він знайшов дві компанії які готові були поставить цеглу на умовах бартеру. Таким чином, він постійно займався питаннями забезпечення будівництва матеріалами, приймав участь у нарадах, перемовинах, зустрічах пов`язаних із будівництвом об`єкта на АДРЕСА_8 .
		В кінці листопада чи у грудні 2019 року, більш точно не пам`ятає, на будівельному майданчику була якась перевірка прокуратури, і як йому сказав ОСОБА_34 , не було якоїсь документації щодо висотності будинків, на що він підказав, що потрібно звернутись в «Украерорух» за висновками, що проект відповідає нормам і тоді ніяких проблем не було. В подальшому так хлопці і зробили та раділи, що у них є партнер який щось розуміє та може дати пораду. 
		Вони працювали разом у звичному режимі та періодично зустрічались для обговорення поточних питань щодо будівництва, але в зв`язку із тим, що фактично усі поставки матеріалів вже були налагоджені, він мав більше вільного часу для себе та лише періодично з`являвся у офісі, де постійно перебували ОСОБА_34 та ОСОБА_25 .
		В грудні 2019 йому зателефонував ОСОБА_25 та повідомив, що на будівельному майданчику АДРЕСА_8 , проводиться перевірка ДБК і міської ради, а тому необхідно зустрітись. У зв`язку із тим, що він вважав цей об`єкт спільним, оскільки йому обіцяли після завершення будівництва квартиру у даному комплексі в якості нагороди за його участь, він був зацікавлений щоб будівництво не зупинялося та усі проблеми даного будівництва ним сприймалися як особисті проблеми. Вони домовились про зустріч та вечерю. він приїхав в готель «Корона», де були ОСОБА_25 та ОСОБА_34 , які почали розповідати про перевірку, повідомили, що на будівельний майданчик приїжджав секретар міської ради ОСОБА_35 , ОСОБА_36 і начальник ДБК. Раніше він їм розповідав, що знайомий з ОСОБА_37 та вони іноді зустрічаються і спілкуються, саме тому ОСОБА_34 та ОСОБА_25 просили його дізнатися у нього, що за перевірка, з чим це пов`язано, скільки грошей треба дати, щоб не чіпали, питали його чи може він через Годунка запропонувати хабаря посадовцям ДБК, на що він відповів, що спробую дізнатись в зв`язку із чим проводиться перевірка, проте хабарів давати не будуть, це їхнє будівництво, де він маю долю, а тому він попросить дружньої допомоги. Після цієї зустрічі він звернувся до ОСОБА_38 щоб дізнатись що там трапилось, і він відповів, що на будівництві куча порушень і до міськради звернулася прокуратура з вимогою провести перевірку в межах повноважень Бориспільської міської ради. Він попросив його щоб їм дали час на усунення недоліків, на що ОСОБА_86 сказав, що нема проблем. Зауважив, що будь яких грошей або інших матеріальних цінностей він ОСОБА_40 або іншим посадовим особам Бориспільської міської ради, не пропонував.
		Після зустрічі з ОСОБА_37 , він отриману від нього інформацію щодо переліку порушень та заходів які нам необхідно здійснити для їх усунення, передав ОСОБА_41 по телефону і він попросив зустрітись для обговорення цього питання. Коли вони зустрілися, серед іншого, за ініціативи ОСОБА_42 , почали спілкуватися про міську владу, кого він знаю, з ким контактує. ОСОБА_25 наголошували на тому, що краще за все запропонувати комусь з керівників міста кошти чи квартири, що будівництву не перешкоджали, проте він знов був проти та казав, що не треба нічого пропонувати, самі розберуться. В подальшому зустрічі з ОСОБА_43 та ОСОБА_44 відбувалися майже щодня. Ці зустрічі ініціювали саме ОСОБА_21 та ОСОБА_29 , і розмови були тільки про те щоб «їм щось запропонувати щоб не чіпали».
		У другій половині грудня 2019 року, йому почали телефонувати щодо заборгованості за отриманий на будівництві бетон, але він не вирішував фінансові питання, і вирішив познайомити ОСОБА_29 з керівником бетонного заводу перед яким у них була велика заборгованість, щоб вони працювали на пряму без його і вирішували скільки грошей необхідно перераховувати для безперервних поставок бетону на будівельний майданчик. Він продовжував працювати з ОСОБА_44 , проте почав задавати йому питання про квартиру яку йому обіцяли на початку співпраці, і оскільки він бачить, що ОСОБА_23 не завжди тримає слово щодо виконання своїх зобов`язань, запропонував укласти на нього договір купівлі-продажу квартири, як винагороду за те, що він витрачаю свій час та кошти, вирішує питання по поставках бетону та цегли на будівництво, приймає активну участь у проекті, проте ніяким чином не оформлений та не має жодних гарантій. На його запитання з цього приводу, ОСОБА_28 повідомив «вирішиш питання з міською владою, порішаєм», що він сприйняв як обіцянку укласти з ним договір купівлі-продажу квартири, яка стане нагородою за його працю після того, як буде завершено будівництво та об`єкт буде введений у експлуатацію. Потім його від будівництва майже відстороняли. ОСОБА_21 та ОСОБА_29 наполягали щоб він «вирішував питання по міській владі». Він їм розповідав, що не треба нічого робити, влада зміниться, розповідав про новий виборчий закон, але ОСОБА_29 і ОСОБА_21 наполягали щоб він повторно зустрівся із ОСОБА_45 та через нього якось домовився щоб будівництво не «кошмарили».
		Він продовжував займатись питанням стосовно штрафів, оскільки це могло призвести до зупинки будівництва, що в свою чергу погано б вплинуло на продажі квартир і не було б можливості сплачувати заборгованість за отримані будівельні матеріали. Йому постійно телефонували постачальники перед якими була заборгованість та він почав побоюватись, що мабуть борги за поставлені матеріали «повісять» на нього, оскільки саме він домовлявся щодо відстрочки платежу використовуючи дружні стосунки з працівниками компаній постачальників. Потім він втомився від такої співпраці та обіцянок, що все буде добре, і пішов працювати на металобазу, яка розташована у АДРЕСА_9 , де займався продажем металоконструкцій та будівельних матеріалів. В той же час, дзвінки від ОСОБА_29 і ОСОБА_21 щодо «вирішення питань» із міською владою не скінчилися, на що він відповів, що буде займатися питаннями будівництва на АДРЕСА_8, коли буде здійснено розрахунки із постачальниками у яких він просив відстрочку платежів за бетон та інші будівельні матеріали і його договір на квартиру, яку йому обіцяли як винагороду за участь у будівництві об`єкта. Після певних перемовин, ОСОБА_29 відповів йому, що зробить те, що він просить, та він знов поїхав в міську раду до ОСОБА_38 , як до свого знайомого та прохав домовитись із ОСОБА_43 та ОСОБА_44 узгодити які дії необхідно зробити та які документи потрібні щоб будівництво продовжувалось, а в подальшому об`єкт було введено у експлуатацію. В свою чергу ОСОБА_87 йому відповів «ми не вирішуємо ці питання, звертайтесь в прокуратуру». Він зателефонував до ОСОБА_42 та повідомив, що не можу вирішити це питання в даний момент та буде пробувати це зробити ще. Час йшов, декілька місяців він працював у сфері продажів металу та майже не спілкувався з ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , оскільки вважав, що вони не будуть виконувати обіцянки, а він не отримає за свою зусилля обіцяного. Через деякий час в травні 2020 року, до нього зателефонував ОСОБА_34 і сказав щоб він приїхав та забрав свій договір. Він приїхав до ОСОБА_42 щоб забрати свій договір, та йому він дав зелену папку з договором. Він був у дуже гарному настрої, тому його не читав. В подальшому він достав з папки документи щоб почитати умови договору, але в договорі була вписана невідома йому людина та він зрозумів, що його знову обманули. Він був дуже ображений таким ставленням, тому вирішив поїхати до свого кума, вжити алкоголю та поспілкуватись щоб зняти стрес. Він хотів приїхати з цією папкою до ОСОБА_31 та показати йому, що він йому дав та поговорити із ним, щоб дізнатись чому він його знов обманув, проте він її десь загубив, тому йому фактично не було що показати ОСОБА_46 та підтвердити свої слова, а тому він вирішив цього не робити й забути цю ситуацію.
		Через певний час він вирішив поїхати в Бориспільську міську раду до ОСОБА_47 та показати йому документи щодо його земельної ділянки. Необхідно зауважити, що ці документи лежали у файлах та папках у його автомобілі вже близько тижня і він не міг знайти вільний час щоб заїхати з ними до Бориспільської міської ради. В один травневий день 2020 року, він звернув увагу, що сигналізація його автомобіля не реагує на брелок, але приблизно з 10 спроби він зміг відкрити машину. Йому колись розповідали, що так сигналізація реагує коли її сканують змінюють канал та намагаються угнати машину, або викрасти щось з салону, проте коли він оглянув машину, нічого з неї не зникло, все було на місці, а машина в нього не така дорога щоб її уганяли, тому він вирішив, що це якісь неполадки з електрикою машини та не звернув на це увагу. В цей же день він поїхав в міську раду до ОСОБА_47 , щоб поспілкуватись щодо його земельної ділянки. Коли він приїхав у міську раду, ОСОБА_36 був на нараді чи комісії, де саме він не знає. В зв`язку із тим, що він неодноразово відкладав свої «земельні питання», а в подальшому не знаходив для їх вирішення часу, він вирішив в цей раз ОСОБА_48 дочекатися та довести справу до кінця.Він вийшов на вулицю покурити та у мережі інтернет на сайті міської ради знайшов телефон ОСОБА_48 , після чого зателефонував ОСОБА_49 щоб дізнатись чи зможе він його прийняти, та повідомив що він вже фактично у нього під кабінетом. Чекав він недовго, так як ОСОБА_50 піднявся за якимись документами в свій кабінет і він одразу зайшов до нього. Він зрадів, що немає необхідності довго чекати та одразу почав показувати ОСОБА_51 документи, проте він відповів що поспішає, запропонував залишити усі папки які він приніс, а він подивиться їх пізніше. Він поклав папки з документами йому на стіл на місце на яке вказав ОСОБА_50 , домовився, що приїде через декілька днів на роботу, яка знаходиться у АДРЕСА_9 . Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_50 та повідомив, що у нього в документах є договір на квартиру. Він вирішив, що це той самий договір який втратив, та не міг зрозуміти як він потрапив до ОСОБА_48 , проте вони домовилися зустрітися у вечорі, щоб він він його повернув, оскільки він хотів повернути його ОСОБА_21 та ОСОБА_29 .
		В той же день, у вечорі, на роботі його затримали працівники поліції та після оформлення якихось документів відправили його в ізолятор тимчасового тримання. На наступний день, коли він перебував у ізоляторі тимчасового тримання, до нього приїхали два оперативні працівники поліції та під час спілкування зі ним, сказали, що він затриманий за вимагання хабаря, проте вони знають, що він став жертвою «оборудок» та якщо хоче отримати «умовно», повинен визнати вину і сказати, що це все організував ОСОБА_36 . 
		Враховуючи те, що він був без адвоката, він сказав, що подумає та в подальшому повідомить про своє рішення. В подальшому його доставили до суду та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після того як його родичі та друзі зібрали гроші для внесення застави, він був звільнений з під варти. З ОСОБА_21 та ОСОБА_29 не спілкувався, але вважає, що таким чином вони вирішили «вбити двох зайців», не платити йому за його роботу та показати усім постачальникам, що їх проблеми із грошима це його вина, а можливо це була спроба якимось чином вплинути на посадовців Бориспільської міської ради. Він можу лише здогадуватися чому виникла така ситуація, але однозначно у нього не було жодних підстав просити оформити квартиру на невідому йому людину. Зауважив, що із ОСОБА_52 він ніяких питань пов`язаних із будівництвом не обговорював, жодних домовленостей щодо будь-якого вимагання коштів з ОСОБА_21 та ОСОБА_29 він не вчиняв, ні самостійно, ні у змові із ОСОБА_53 або іншими особами, вважає обвинувачення надуманим та таким що не відповідає дійсним обставинам.
		Судом були допитані свідки обвинувачення, які, на думку прокурора, підтверджують винуватість  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інкримінованих їм злочині.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює в «Пристоличній» будівельній компанії. У 2019 році працював у будівельній компанії «Житлобуд». У березні 2019 році він став генеральним директором підрядної організації ТОВ «Сіті Стар Груп», яка будує багатоповерховий будинок у  АДРЕСА_8 . До початку будівництва у дозволі була прописана інша будівельна компанія « Камел », яку замінила компанія «Житлобуд». Компанія «Камел» ліквідована. Для того, щоб його компанія могла почати виконувати свою роботу, він як генеральний директор, у квітні 2019 році повідомив листом ДАБК Бориспільської міської ради про зміну генеральної підрядної організацію. Дозвіл та ліцензія були потрібні для зміни підрядної організації. Лист був зареєстрований через 101 кабінет місцевої ради. У ДАБК Бориспільської міської ради працював ОСОБА_54 , який упродовж двох тижнів, мав надати відповідь. ОСОБА_54 вісім разів відмовляв у внесенні змін назви підрядної організації. Кожного разу ОСОБА_54 не даючи конкретної відповіді, відмовляв на безпідставних причинах: «то кома не там стоїть, то не так заповнена графа тощо». Чіткої процедури оформлення повідомлення про зміну генеральної підрядної організації не було. У 2019 році стався ряд систематичних перевірок будівельного майданчику та ТОВ «Сіті Стар Груп» у виді: прокурорської, податкової, земдержкадастру перевірок. 12.11 2019 особисто на перевірку будівельного майданчика прийшов інспектор ДАБК Бориспільської міської ради ОСОБА_54 , який почав вести перевірку усіх журналів і документів (проектної документації). Усі документи, які перевірялися ОСОБА_55 , раніше були надані до Бориспільської міської ради для отримання рішення на будівництво. Перевірка тривала два дні. Наступного дня на будівельний майданчик прийшов ОСОБА_86 - секретар Бориспільської місцевої ради, який на своєму телефоні увійшов до мережі «Інтернет «Фейсбук», почав критикувати на усю Україну їхнє будівництво. Кричав у відео, що їхня компанія - «шахраї», та у них, нібито, немає дозволу на будівництво, висловлював погрозу закрити будівництво. Закликав людей не купувати квартири. Потім на будівельному майданчику з`явився ОСОБА_56 - перший заступник по будівельних справах у м. Борисполі. На фоні даних обставин, між ним, ОСОБА_90 та директором компанії ТОВ «Сіті Стар Груп», ОСОБА_33 , виникла сутичка. Під час сутички ОСОБА_88 відкрито погрожував, ОСОБА_57 , у свою чергу, почав відкрито заявляти, що будинок будується з навантаженням на місто, тому рішення на дозвіл будувати будуть скасовані. Таким чином, чиновники Бориспільської міської ради почали створювати тиск, що зафіксовано на відеокамеру, а відеоматеріал наданий працівникам поліції та виставлений у відкриту мережу «Інтернет». Під час даної перевірки ОСОБА_55 нібито було знайдені незначні порушення на будівництві, за які на нього одразу було виписано припис та постановами накладено максимальні штрафи, за одне і те ж порушення двічі. Часу усунути недоліки йому не було надано. З даними перевірки він не згодний, а тому оскаржив дії ОСОБА_54 та постанови про накладання штрафів до суду. Рішення суду досі відсутнє. Вплив на ДАБК Бориспільської міської ради мав ОСОБА_57 . Через декілька днів після даної перевірки та сутички з ОСОБА_53 та ОСОБА_90, він, поряд із будівельним майданчиком зустрівся з ОСОБА_58 , який є його знайомим та колегою по роботі. Будучи у пригніченому стані, ОСОБА_59 запитав: «Що сталося?». Він йому відповів, «що органи влади перешкоджають будівництву, а конкретно - ОСОБА_88 та ОСОБА_57 ». ОСОБА_59 сказав, що знає ОСОБА_60 та поговорить з ним, щоб останній нічого не робив. Через деякий час ОСОБА_59 з`явився та сказав, що ОСОБА_88 вимагає 10 000 доларів США, і це питання закриється, він не буде перешкоджати будівництву. Він, будучи директором генпідрядної організації, передав дану інформацію директору - ОСОБА_28 . У подальшому усі питання з ОСОБА_61 обговорював ОСОБА_29 . Йому відомо, що під час співпрацювання з правоохоронними органами умови ОСОБА_62 та ОСОБА_60 постійно змінювалися, тобто ОСОБА_29 мав передати ОСОБА_89 та ОСОБА_63 три квартири із різними квадратними метрами, але по факту було передано одну однокімнатну квартиру. Передачею квартири займався ОСОБА_29 . ОСОБА_57 надав документи і інформацію на кого необхідно оформити однокімнатну квартиру. Таку інформацію ОСОБА_59 передав ОСОБА_29 . ОСОБА_29 виписав договір передачі майнових прав на квартиру, самостійно здійснив оплату за квартиру через товариство. ОСОБА_29 даний договір на квартиру вручив ОСОБА_64 для подальшої передачі ОСОБА_63 . За договором квартира була передана на якусь жінку. Передача даної квартири була зроблена з метою припинення тиску у виді перевірок. Після цього працівники поліції затримали ОСОБА_62 та ОСОБА_65 . Дані події відбувалися до травня 2020 року. До затримання ОСОБА_62 , ОСОБА_54 не вносив зміни до реєстру. Однак, після затримання ОСОБА_62 тиск послабився. У лютому 2020 він звернувся до конференції будівельників України та написав у місцеві органи, що ОСОБА_54 не вносить повідомлення про зміну до реєстру. Потім він звернувся до Верховної ради України - ОСОБА_66 , яка займається будівельними питаннями України. Лист Верховної ради України прийшов до місцевих органів ОСОБА_17 з зауваженнями, чому не проводяться зміни до реєстру. Саме після даного листа Верховної ради України у червні 2020 було зареєстровано зміни в повідомлення. ОСОБА_67 знає як відповідальну людину та розуміє, що у дану кримінальну подію його втягнули ОСОБА_57 та ОСОБА_88. ОСОБА_65 знає з кінця 2018 року по роботі, останній постачав будівельні матеріали (бетон, пісок, камінь інше) та допомагав знайти працівників на будівництво. На будівництві будь-яких проблем не було, це штучно зроблена проблема працівниками Бориспільської місцевої ради для отримання неправомірної вигоди. ОСОБА_59 жодної винагороди за надану допомогу вирішити питання із ОСОБА_53 та ОСОБА_90 не вимагав та не просив. Чому ОСОБА_59 вирішив допомогти компанії, йому не відомо. Тиск Бориспільською міською радою був здійснений з кінця осені 2019 року перевірками. Перші перевірки почалися прокурорами обласної прокуратури з 08 грудня 2019 року. Прокурори підстави та мету перевірки не оголошували та будь-якої інформації не надавали. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_14 показав, що з 2018 року є керівником будівельної компанії «Сіті Стар Груп». У 2018 році отримали усі необхідні рішення та дозвіл на будівництво багатоповерхівки в АДРЕСА_8 . У кінці серпня на початку вересня 2019 року, після початку проведення будівельних робіт та заїзду техніки на будівельний майданчик, через декілька місяців прокуратурою було відкрито кримінальну справу. У чому полягали злочин та підстави відкриття кримінальної справи, було не зрозуміло, та взагалі ніхто не надавав конкретної відповіді у чому порушення. Протягом декількох місяців у його компанії почалися безкінечні перевірки, половина перевірок взагалі не відносилися до будівництва. Він розумів, що це все робиться навмисно. Декілька разів він був на допиті у прокуратурі, однак, навіть там йому не повідомляли у чому він підозрюється. Через деякий час на будівельний майданчик увірвався ОСОБА_88 - секретар Бориспільської міської ради, зі словами: «Ви, хлопці, нарвалися!», кричав, що його компанія «шахраї», та знімав стрим-відео із закликом людей на всю країну «Не купувати квартири»» та, нібито, що компанія немає документів на будівництво. Дане відео ОСОБА_88 виклав у своїй сторінці « ОСОБА_68 ». Він попросив ОСОБА_60 залишити будівельний майданчик, останній пішов зі сварками та погрозою повернутися з підтримкою. Через деякий час, того ж дня, ОСОБА_88 повернувся до будівельного майданчику із ОСОБА_53 - заступником голови міської ради з питань розвитку інфраструктури. Усе, що відбувалося, було записано на камеру телефону із обох сторін. У той день, паралельно, на будівельному майданчику проходила перевірка ОСОБА_69 . Він отримав погрози від ОСОБА_62 , який заявив, що буде подавати на відміну рішення про надання дозволу будівництва. ОСОБА_57 та ОСОБА_88 зловживаючи своїм службовим становищем, вирішили таким чином задовольнити свої матеріальні інтереси. До даного випадку його компанія мала та, на даний час, має на руках увесь пакет дозволів на будівництва. Документи та дозвіл на будівництво він отримав у встановленому законом порядку. Будучи бізнесменом, він розумів, що погроза його бізнесу лунає від службових осіб. Він зрозумів, що вони хочуть отримати неправомірну вигоду. Через 3-4 дні з`явився ОСОБА_70 , з яким вони співпрацюють. ОСОБА_59 дивися відео того дня, як ОСОБА_88 «робив ефір», і тому сказав, що таку проблему можна вирішити з ОСОБА_53 і ОСОБА_90, оскільки останні із усім будівельниками та бізнесменами себе так ведуть. Для вирішення питання того, щоб його компанія безперешкодно могла продовжити будівництво, необхідно було три однокімнатні квартири. По одній квартирі потрібно було передати ОСОБА_63 , ОСОБА_89 та прокурору, що завів кримінальне провадження у рамках якого і проводилися усі перевірки. Вирішення питання таким чином для нього, як бізнесмена, у якого на руках є усі дозволи на будівництво, стало не прийнятним. Він розумів, що це конкретні елементи корупції з боку посадових осіб Бориспільської міської ради та прокурора обласної прокуратури. Його компанія звернулася до правоохоронних органів, ним було написано заяву, був його допит та досудове слідство. Був ряд зустрічей з ОСОБА_61 , який став посередником між ним ОСОБА_53 та ОСОБА_90. Він мав зустрітися і з самим ОСОБА_53 , щоб обговорити гарантії, однак зустріч не відбулася. Тоді він діяв як учасник слідства. З ОСОБА_61 вони обговорювали передачу квартир, тобто передачу майнових прав, що й було зроблено відносно передачі однієї однокімнатної квартири. ОСОБА_59 вийшов із приміщення Бориспільської міської ради з пакетом документів (копією паспорту жінки на яку потрібно було оформити квартиру, та реквізитами її карти). Зустріч для передачі документів відбулася поряд з міською радою. ОСОБА_59 повідомив, що зустрівся з ОСОБА_53 , який і надав пакет документів для передачі. ОСОБА_59 погоджував з ОСОБА_53 на кого оформити квартиру. Умови передачі квартир гарантували йому як забудовнику закриття кримінальної справи. Йому повідомили, що в м. Борисполі, таким чином, вирішуються питання з усіма забудовниками і, якщо це не вирішити, то будуть безперервними позапланові перевірки в рамках кримінального провадження. Договір купівлі майнових прав на квартиру та касовий ордер оформлений на родичку прокурора, який надав наказ відкрити кримінальну справу. Тому поділ трьох квартир відбувся з прокурором, а дві інші квартири мали передаватися ОСОБА_63 та ОСОБА_89. Він займається будівництвом 15 років, тому розуміє, що зв`язок між прокуратурою та міською радою відбувається за корупційною схемою. Йому жодного разу не повідомляли відносно чого і за що відкрили кримінальне провадження, однак зв`язок з даною ситуацією зрозумів. Прокурор обласної прокуратури направив якийсь лист ОСОБА_63 для перевірки будівництва. Що мала перевірити міська рада, йому не зрозуміло, оскільки дозволи на будівництво були видані міською радою та іншими органами. Особисто ОСОБА_57 вимоги до нього не висував, так як особистих зустрічей не було, усі питання вирішувалися через ОСОБА_65 , який був знайомий особисто з ОСОБА_53 та ОСОБА_90. Після затримання працівниками поліції ОСОБА_62 почалися допити та вирівняли лінію будівництва. ОСОБА_57 намагався зустрітися після затримання, що він хотів сказати йому не відомо. Його компанія отримала збитки після відео Годунка. Продажи зупинилися, графік будівельних робіт порушився. Після затримання обвинувачених він та його колеги звернулися до Президента, Генерального прокурора, МВС, СБУ. Люди в м. Бориспіль вийшли на площу міської ради та вимагали відставки ОСОБА_60 з ОСОБА_53 . ОСОБА_60 звільнили з посади. Також місцева рада надала підтримку та зауважила, що в ОСОБА_17 більше такого не буде. Закінчилися слідчі дії та розпочалися суди. Кримінальне провадження відносно його компанії розпочали в серпні 2019 році, а прокурори на будівельному майданчику з`явилися наприкінці жовтня - почату листопада цього року. Однак, результати тих двох замовних кримінальних справ відносно його компанії, у рамках яких здійсненні усі перевірки, не відомі. На будівельний майданчик спочатку прийшли два молодих прокурори з обласної прокуратури, яких він прогнав із будівництва, оскільки вони не надавали будь-якої інформації з приводу мети перевірки. Після цього прокурор направив лист до Бориспільської місцевої ради про проведення перевірки їхнього будівництва, а саме ОСОБА_57 доручив провести перевірку ОСОБА_71 . У той день як ОСОБА_54 проводив перевірку, на будівництві з`явилися ОСОБА_88 та ОСОБА_57 . У заяві про вчинення злочину він зазначив прізвище ОСОБА_62 та ОСОБА_60 . У його заяві фігурувало прізвище ОСОБА_62 . Після направлення справи до суду ОСОБА_59 пропонував зустрітися йому з ОСОБА_53 , але зустріч не відбулася. 
		Судом було безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які, на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме:
		- витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування № 42019110000000385 від 16.12.2019 з правовою кваліфікацією та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т.1 а.с.213-214);
		- постанову прокурора Київської області ОСОБА_72 , про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 16.12.2019 (т.1 а.с.215-216); 
		- постанову слідчого управління ГУНП в Київській області та прокуратури Київської області (т.1 а.с.217-222);
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.12.2019 та письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 42019110000000385 від 16.12.2019 (т.1 а.с.224-236);
		- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16.12.2019 (т.1 а.с.237-238); 
		- постанову прокурора Київської області про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 16.12.2019; рапорт начальника відділу УСР в Київській області ДСР НП України майора поліції ОСОБА_73 (т.1 а.с.239-242; а.с.236-237);
		- протокол огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 20.05.2020 (т.1 а.с.243-245);
		- протокол затримання ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину від 27.05.2020, протокол роз`яснення права на захист підозрюваного від 27.05.2020; протокол обшуку від 27.05.2020; повідомлення про затримання від 27.05.2020 та протокол виконання положень Європейської конвенції про запобігання катування чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (т.2 а.с.1-8, 10-15,16-20); 
		- протокол затримання ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні злочину від 27.05.2020, протокол роз`яснення права на захист підозрюваного від 27.05.2020 та протокол виконання положень Європейської конвенції про запобігання катування чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (т.2 а.с.44-49, 54-58); 
		- копію особової карти № 202 ОСОБА_9 з документами: розпорядженням Бориспільського міського голови; наказами Бориспільської міської ради; направленням Бориспільської міської ради; актом Бориспільської міської ради; приписом Бориспільської міської ради; протоколами та постановами Бориспільської міської ради (т.2 а.с.91-177);
		- ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2020 (т.2 а.с.193); 
		- постанова слідчого СУ ГУНП в Київській області від 27.05.2020 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №112 від 19.05.2020 та додатки до нього, укладеного між ТОВ «СІТІ СТАР ГРУП» та ОСОБА_15 , речовим доказом (Т.2 а.с.195-198); 
		- протокол огляду від 28.05.2020 відеозапису з камер спостереження Бориспільської міської ради з фото-таблицею (т.2 а.с.201-212); 
		- постанову про визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні від 03.06.2020 (т.2 а.с.213-215);
		- протокол огляду від 27.05.2020 договору купівлі-продажу вилученого під час обшуку (т.2 а.с.216-217); 
		- договір №112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 з прибутковим касовим ордером (т.2 а.с.218-231; т.3 а.с.129-140); 
		- письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та процесуальні документи дій ОСОБА_7 (т.2 а.с.233-237);
		- клопотання прокурора Київської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.12.2019, 12.05.2020, 25.05.2020 (т.2 а.с.241-249; т.3 а.с.1-12); 
		- постанову прокурора Київської області про спостереження за річчю від 27.05.2020 (т.3 а.с.13);
		- ухвали Київського апеляційного суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 01-45/824/27218/2019 від 19.12.2019, щодо якої актом експертної комісії з питань таємниць Київського апеляційного суду № 30/2020 від 06.08.2020 скасовано гриф секретності зазначених нижче матеріальних носіїв секретної інформації, ухвал Київського апеляційного суду у кримінальному провадженні № 42019110000000385 (т.3 а.с.19-45); 
		- протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.03.2020 (т.3 а.с.49-97);
		- протоколи виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 19.05.2020 (т.3 а.с.98-103);
		- протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особою від 03.06.2020, 27.05.2020, 26.06.2020 (т.3 а.с.104-128); 
		- флеш-карти з звукозаписами (т.3 а.с.208); 
		- документи відділу ДАБК Бориспільської міської ради, а саме: наказ № 02-05/12/19-24 про проведення позапланової перевірки; направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 02-05/12/19-26, № 02-05/12/19-27; акт відділу Державного АБК Бориспільської міської ради № 02-05/12/19-26, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та припис № 02-05/12/19-26 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис № 02-05/09/17-7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 27.12.2019; протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 27.12.2019; протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 27.12.2019; постанови № 02-05/12/19-27, № 02-05/12/19-28, № 02-05/12/19-29 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 03.01.2020 (т.4 а.с.1-29); 
		- ухвали Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі № П/320/538/20 від 18.02.2020 та № 320/2813/20 від 08.04.2020 (т.4 а.с.30, а.с.58); 
		- документи відділу ДАБК Бориспільської міської ради: наказ № 02-05/02/20-02 про проведення позапланової перевірки; направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 02-05/02/20-02; акт відділу Державного АБК Бориспільської міської ради № 02-05/02/20-02, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис № 02-05/02/20-02 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; припис № 02-05/02/20-02 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис № 02-05/02/20-1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 11.02.2020; протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 11.02.2020; копії квитанцій; постанови № 02-05/02/20-02, № 02-05/02/20-05 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 27.02.2020 (т.4 а.с.31-57); 
		- відповідь в.о. начальника відділу ДАБК Бориспільської міської ради ОСОБА_74 , про надання інформації № 579 від 21.07.2020 (т.4 а.с.59-60);
		- лист міського голови Бориспільської міської ради ОСОБА_16 № 12-33-2361 від 24.07.2020 та рішення Бориспільської міської ради Київської області про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею у межах 0,6000 га для городництва громадянину ОСОБА_10 по вул. Ювілейна (згідно наданого графічного матеріалу) у м. Борисполі (т.4 а.с.61-67).
		Також, у судовому засіданні судом були досліджені докази, що посвідчують та характеризують осіб обвинувачених, процесуальні витрати у справі, речові докази та письмові докази, надані стороною захисту.
		Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_74 , однак надалі прокурор у судовому засіданні відмовився від допиту вказаного свідка. Сторона захисту не наполягала на виклику вказаного свідка. Враховуючи принцип змагальності сторін, указані обставини, на думку суду, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні, тому суд вважає можливим закінчити розгляд кримінального провадження без допиту вказаного свідка.
		При розгляді кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вивчивши документи як докази, на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати, у яких прокурор та представник потерпілого просили  ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_10  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а захисники та обвинувачені, які не визнали своєї вини у вчиненні даного злочину, просили їх виправдати, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, у результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості  ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та винуватості  ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, з наступних підстав. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
		Долучені прокурором документи: рапорти начальника відділу УСР в Київській області ДСР НП України, супровідні, запити у силу положень ст. 86 КПК України, суд не приймає як належні докази обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Як вважає суд, дані документи мають для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не супровідними та рапортами.
		Відповідно до змісту частини першої статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, хоча й може мати значення при оцінці допустимості доказу, зафіксованого в висновку експерта. Частиною другою даної статті передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Отже, у розумінні ст. 84 КПК України, ухвали Київського окружного адміністративного суду та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва та повідомлення про підозру від 28.05.2020, не є доказами. 
		Зважаючи на наведені вище докази, зібрані сторонами в порядку ст. 93 КПК України, вони підлягають оцінці судом на їх відповідність, допустимість та належність для відповідного висновку про доведеність чи недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у порядку ст. 89 КПК України. 
		Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.
		Обвинувальний акт у кримінальному № 42019110000000385, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2019, відносно ОСОБА_9  та ОСОБА_10 містить, відповідно до ст. 291 КПК України, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Судом у підготовчому судовому засіданні не встановлені підстави для повернення обвинувального акта прокурору.
		Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.     
		Згідно з обвинувальним актом, дії  ОСОБА_9 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 368 КК України, як умисні дії, які виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням. Дії ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, як умисні дії, які виразилися у пособництві одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням.
		У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом", п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також, має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі "Вєренцов проти України").
		Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленому в ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		У ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
		Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		У статті 85 КПК України закріплено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. 
		Відповідно до вимог ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 року, "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, "Яллог проти Німеччини" від 11.07.2006 року, "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
		З рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як зазначалося вище, суд, безпосередньо дослідивши наведені вище докази сторони обвинувачення у їх сукупності, надав їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, розглядаючи клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, дійшов до наступного висновку.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». Якщо національне законодавство допустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2019 року (справа № 754/12820/15-к) зазначив, що відповідно до статті 94 КПК суд, який розглядає обвинувачення по суті, зобов`язаний оцінити кожен доказ, серед іншого, й з точки зору його допустимості. Якщо сторони ставлять під сумнів, що обставини, за яких доказ було отримано, відповідають вимогам закону, суд зобов`язаний переконатися, чи не порушені правила його допустимості, у тому числі, чи дотримана належна процедура та гарантії, надані учасникам процесу. Законодавець наділяє суд, що встановлює факти, широкими повноваженнями при дослідженні та оцінці доказів, визначаючи у частині 2 статті 94 КПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Таким чином, докази та/або інформація, що стали підставами для надання слідчим суддею дозволу на проведення слідчих дій, не виключаються законодавцем із числа тих обставин, які має дослідити суд під час оцінки доказів, оскільки ці обставини можуть мати важливе, - іноді вирішальне - значення для допустимості доказів. Якщо визнати, що суд не вправі досліджувати ці обставини, це призвело б до ситуації, що докази, отримані на підставі ухвали слідчого судді, наперед вважалися б допустимими, що суперечить засаді, втіленій у частині 2 статті 94 КПК. 
		Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами і доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. У ст. 86 КПК визначено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кодексом. Отже, недотримання цього порядку є визначальним при вирішенні питання про недопустимість цього доказу.
		Із системного аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України, випливає, що допустимість доказу визначається, насамперед, його надійністю (достовірністю), для чого потрібно знати джерело походження інформації, можливість її перевірки й спростування. Вважається, що до критеріїв допустимості слід віднести етичність тактичних прийомів, за допомогою яких одержано ці фактичні дані, їх одержання суб`єктом, який має право проводити процесуальні дії. Зміст фактичних даних повинен бути надійним, та при їх отриманні повинна бути дотримана відповідна процесуальна форма. Дотримання процесуальної форми отримання доказу як установленого кримінальним процесуальним законом порядку, що забезпечує можливість перевірки процесу його отримання, і робить доказ допустимим. 
		При цьому, вирішуючи питання допустимості зазначених доказів, у порядку ст. 89 КПК України, суд встановив наступне. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_13 , в своїх письмових дебатах звернув увагу, що обвинуваченому ОСОБА_10 взагалі не зазначено у чому саме, в розумінні вимог ч. 5 ст. 27 КК України, виразилося так зване його пособництво у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_9 кримінального правопорушення.
		Крім того, згідно із затвердженим колишнім Бориспільським міським головою ОСОБА_16 розпорядженням від 02.09.2019 №346 «Про розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами виконавчого комітету міської ради», яке досліджено в судовому засіданні, безпосередньо до службових обов`язків обвинуваченого ОСОБА_9 , як заступника Бориспільського міського голови, не входили питання скасування дозволів на будівництво та погодження технічної документації на об`єкти житлово-офісних комплексів. Викладене підтверджується ґрунтовним аналізом приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативно-правових актів у сфері містобудування. Виходячи з викладеного, жодна посадова особа як органу місцевого самоврядування, так і контролюючого органу в Україні, не могла скасувати «дозвіл на будівництво» по причині, як відсутності таких дозволів в містобудівній діяльності, так і відсутності такої процесуально-правової процедури - скасування «дозволів на будівництво». До речі, це підтверджено і дослідженим в судовому засіданні інформаційним листом Бориспільської міської ради №12-27-1674 від 28.05.2020 з якого вбачається, що відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
		Також, на переконання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_9 , жодним доказом сторони обвинувачення не доведено факт вимагання вказаною особою неправомірної вигоди. За приписами п. 5 примітки до ст. 354 КК України у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Детальний аналіз відповідної правової норми свідчить, що вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак: ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди; схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду; вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду. Така правова позиція повністю узгоджується з п. 17 чинної постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво».
		У досліджених судом доказах сторони обвинувачення, у тому числі протоколах за результатами проведення НСРД та додатках до них (матеріали аудіо- відеофіксації результатів НСРД), відсутня інформація про те, що ОСОБА_9 ініціював, схиляв у будь-який спосіб, у тому числі через обвинуваченого ОСОБА_10 чи інших осіб, надання йому посадовими особами ТОВ «Сіті Стар Груп» неправомірної вигоди у сумі 10000 доларів США, так і у вигляді однокімнатної квартири (майнових прав на неї) в житлово-офісного комплексі за адресою: АДРЕСА_7 , із застосуванням погроз стосовно посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп», створенням умов до надання такої неправомірної вигоди, і такі дії ОСОБА_9 були прямо пов`язані з його службовим становищем та спрямовані на завдання шкоди правам та законним інтересам посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп».
		У доказах сторони обвинувачення, що досліджені судом, зокрема в протоколах НСРД та додатках до них (матеріалах аудіо- відеофіксації результатів НСРД), не зафіксовано навіть зустрічей та фактів спілкування (у тому числі - з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку) ОСОБА_9 з часу внесення відомостей про ніби то вчинення протиправних дій стосовно посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп» в ЄРДР, до дня його затримання у порядку ст. 208 КПК України, стосовно обставин, які досліджуються у даному кримінальному провадженні, як з посадовими особами ТОВ «Сіті Стар Груп» і обвинуваченим ОСОБА_10 , так і з будь-якими іншими особами, крім факту прибуття обвинуваченим ОСОБА_10 вранці 27.05.2019 до приміщення Бориспільської міської ради на особистий прийом до заступника Бориспільського міського голови ОСОБА_9 щодо розгляду його заяв із земельних питань. У досліджених судом доказах сторони обвинувачення, зокрема в протоколах НСРД та додатках до них (матеріалах аудіо- відеофіксації результатів НСРД), не зафіксовані обставини, які б свідчили навіть про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_9 щодо зустрічей обвинуваченого ОСОБА_10 з посадовими особами ТОВ «Сіті Стар Груп» та предмету цих зустрічей. Таким чином, в судовому засіданні прокурором не доведено жодним доказом, що ОСОБА_9 вимагав у посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп» неправомірну вигоду.
		У судовому засіданні досліджено розпорядження Бориспільського міського голови ОСОБА_16 №346 від 02.09.2019 «Про розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради» та додаток №1 до цього розпорядження «Розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради». Згідно з цим документом заступник Бориспільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_9 : «.5.1. Організує роботу з розроблення та реалізації повноважень виконавчого комітету у галузях адміністративно-територіального устрою, містобудування та архітектури, регулювання земельних відносин, земельно-кадастрової документації та землеустрою. 5.2. Із метою оперативного розгляду звернень громадян та надання адміністративних послуг приймає до розгляду та виконання звернення та заяви з питань: індивідуального та житлового будівництва; землекористування; здійснення архітектурно-будівельного контролю; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами; присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості; можливості розміщення тимчасової споруди; надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; виконання вимог паспорту прив`язки тимчасової споруди; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування; затвердження документації із землеустрою та передачу (надання) земельної ділянки у власність (в оренду, в постійне користування); затвердження проекту землеустрою та зміну її цільового призначення; дозволу на укладення договору оренди землі; внесення змін до договору оренди землі; укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі (який не потребує нотаріального посвідчення); поновлення договору оренди землі; укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі; припинення (розірвання) договору оренди землі; укладення договору про припинення (розірвання) договору оренди землі (який не потребує нотаріального посвідчення); передачі (надання) земельної ділянки у власність (в оренду, у постійне користування); продажу земельної ділянки. 5.3. Координує та контролює діяльність таких виконавчих органів та структурних підрозділів міської ради: управління містобудування та архітектури; відділу землекористування; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. 5.4. Взаємодіє з такими установами, організаціями та підприємствами міста: відділом Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області; Бориспільським райвідділом ДП «Центр державного земельного кадастру»; управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області; міськими будівельними та ремонтно-будівельними організаціями».
		Ґрунтовний аналіз п. 2 чинної постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» свідчить, що відповідальність за одержання неправомірної вимоги настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постанові від 27.11.2018 в справі №569/16738/14-к.
		У висунутому ОСОБА_9 обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України, стороною обвинувачення не зазначається і не конкретизується, які саме владні, організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, виходячи із зазначеного вище розпорядження Бориспільського міського голови ОСОБА_16 №346 від 02.09.2019 «Про розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради» та додатку №1 до цього розпорядження «Розподіл обов`язків між міським головою, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету міської ради», використав заступник Бориспільського міського голови ОСОБА_9 та за виконання (невиконання) яких саме дій, виходячи саме з цих службових обов`язків, ніби то, вимагав та отримав неправомірну вигоду від посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп» за пособництва обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Бориспільський міський голова ОСОБА_16 , для організації виконання доручення прокуратури Київської області, вчинив на відповідному листі резолюцію « ОСОБА_9 для відповіді», після чого 21.11.2019 заступник Бориспільського міського голови ОСОБА_9 , на виконання своїх службових обов`язків та з цією ж метою вчинив на листі резолюцію « ОСОБА_54 провести перевірку, вжити заходів реагування», доручивши начальнику відділу ДАБК Бориспільської міської ради ОСОБА_75 проведення даної перевірки, яка була проведена упродовж 12-24.12.2019.
		З досліджених судом копій матеріалів перевірки, що надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, вбачається, що у ході її проведення виявлено численні порушення вимог містобудівного законодавства з боку ТОВ «Маестро Житлобуд», як наслідок, на адресу підприємства ДАБК Бориспільської міської ради 24.12.2019 направлено приписи відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо усунення порушень закону до 24.01.2020 та про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Крім того, 03.01.2020 на підставі п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» стосовно директора ТОВ «Маестро Житлобуд» ОСОБА_7 вжито заходів адміністративного впливу.
		У подальшому, упродовж 07-11.02.2020 ДАБК Бориспільської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва по вул. Вокзальна, 2, 4, 4а, АДРЕСА_3 , в частині виконання приписів щодо усунення порушень закону. Установлено, що вимоги відповідних приписів ТОВ «Маестро Житлобуд» не виконано, як наслідок - ДАБК Бориспільської міської ради 11.02.2020 до товариства направлено повторні приписи відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності про усунення порушень закону до 11.03.2020 та про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Крім того, 27.02.2020 на підставі п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» стосовно директора ТОВ «Маестро Житлобуд» ОСОБА_7 повторно вжито заходів адміністративного впливу. Жодним доказом сторони обвинувачення не підтверджено факту втручання обвинуваченого ОСОБА_9 , виходячи зі своїх службових повноважень, у перебіг вказаних вище перевірок, надання будь-яких вказівок працівникам ДАБК Бориспільської міської ради щодо цих перевірок, зокрема - вжиття заходів адміністративного впливу стосовно ТОВ «Маестро Житлобуд», тощо.
		Законність дій та рішень ДАБК Бориспільської міської ради під час проведення перевірок перевірялося Київським окружним адміністративним судом (справа №320/538/20) за позовом ТОВ «Маестро Житлобуд» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, про визнання протиправними та скасування приписів та постанов, визнання протиправними дій. За результатами судового розгляду у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 (зі змінами та доповненнями), Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (зі змінами та доповненнями), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 651/19389, до службових обов`язків обвинуваченого ОСОБА_9 , як заступника Бориспільського міського голови, не входили питання скасування дозволів на будівництво та погодження технічної документації на об`єкти житлово-офісних комплексів, про що констатується стороною обвинувачення у висунутому вказаній особі обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України. 
		У жодному доказі сторони обвинувачення, які досліджено судом, відсутня інформація щодо обговорення будь-якими особами істотних умов договору №112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 між ТОВ «Сіті Стар Груп» та ОСОБА_15 , зокрема, вартості майнового права за один метр квадратний об`єкту нерухомості 5000 гривень 00 копійок, як у ньому зазначено. Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 договору №112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 між ТОВ «Сіті Стар Груп» та ОСОБА_15 , в день укладення цього договору вартість майнових прав 1 за м2 об`єкту нерухомості складає 5000 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 20% - 833 гривня 34 копійки. Орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього договору складає 195700 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ 20 % - 32616 гривень 67 копійок.
		На переконання сторони захисту, така вартість майнових прав у даному договорі жодним чином не базувалася на реальній (ринковій) вартості майнового права за квадратний метр у відповідному об`єкті нерухомості та була свідомо і значно завищена працівником правоохоронного органу, що виготовляв несправжні (імітаційні) засоби, задля штучного завищення кваліфікації кримінального правопорушення, яке, ніби то, вчинено обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Під час дослідження договору в судовому засіданні встановлено, що його скріпленого підписом генерального директора ТОВ «Сіті Стар Груп» ОСОБА_14 і відтиском печатки ТОВ «Сіті Стар Груп», як сторони договору. Натомість, зазначеною у договорі іншою стороною - ОСОБА_15 договір не підписано. Таким чином, відповідний договір, як на підставу отримання предмету неправомірної вигоди - майнових прав на однокімнатну квартиру по АДРЕСА_10 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:06:018:0045, не набув правового статусу двостороннього правочину у розумінні чинного цивільного законодавства і жодним чином не породжує набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків його сторонами, зокрема ОСОБА_15 , а відповідно, виходячи з версії сторони обвинувачення, що відображена у висунутому ОСОБА_9 обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України, і для самого обвинуваченого ОСОБА_9 . За таких обставин, обвинувачений за ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_9 не отримав і не міг отримати на час висунення йому обвинувачення за вказаною статтею КК України неправомірної вигоди. За приписами п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» злочини, передбачені статтями 368, 369 КК України, вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла неправомірної вигоди.
		Крім того, з діалогу проведення НСРД, не лише підтверджує ті факти, що особу, вказану у протоколі як ОСОБА_10 , ніхто не уповноважував 21.12.2019 зустрічатися з особами, які зазначені у протоколі як ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та чоловік на ім`я ОСОБА_24 , зокрема посадові особи Бориспільської ради та заступник Бориспільського міського голови ОСОБА_9 , а вона прибула на зустріч по ініціативі саме співрозмовників, що заступник Бориспільського міського голови ОСОБА_9 не був обізнаний про вказану вище зустріч та не надавав вказівку (не прохав тощо) обвинуваченому ОСОБА_10 зустрічатися 21.12.2019 з посадовими особами ТОВ «Сіті Стар Груп», як і не був обізнаний під час подальших зустрічей ОСОБА_10 з посадовими особами ТОВ «Сіті Стар Груп». Також діалоги спростовують обставини, що станом як на 12.11.2019, так і на час відповідної зустрічі 21.12.2019, у ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 був розроблений план з розподілом ролей щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди від посадових осіб ТОВ «Сіті Стар Груп». Вказані у протоколі НСРД як ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , який відбувся у ході розмови між ними з 17 години 21 хвилин по 18 годину 20 хвилин 21.12.2019, особа, що зазначена у цьому протоколі як ОСОБА_10 , на прохання особи, зазначеної у протоколі як ОСОБА_14 , лише 21.12.2019, ніби то погодився підійти до посадових осіб Бориспільської міської ради для з`ясування всіх обставин перевірки підприємства, з яким пов`язані особи на ім`я ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та чоловік на ім`я ОСОБА_24 , зокрема до секретаря Бориспільської міської ради ОСОБА_76 , лише з яким, ніби то, попередньо обговорювала ситуацію з відповідною перевіркою за публікаціями у соціальній мережі Фейсбук. У жодному доказі сторони обвинувачення, які досліджено судом, відсутня інформація щодо направлення ОСОБА_9 саме ОСОБА_10 для переговорів із ОСОБА_14 та ОСОБА_7 та обговорення будь-якими особами істотних умов договору №112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 між ТОВ «Сіті Стар Груп» та ОСОБА_15 , зокрема - вартості майнового права за один метр квадратний об`єкту нерухомості 5000 гривень 00 копійок, як у ньому зазначено.
		Крім того, захисник зазначив, що прокурором не надано суду для дослідження процесуальні документи, які б підтверджували: виконання імперативним вимог ч. 7 ст. 214 КПК України; прийняття кримінального провадження №42019110000000385 від 16.12.2019 до провадження слідчими слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань; визначення слідчого (групи слідчих) керівником органу досудового розслідування - слідчого підрозділу ДБР у порядку ст. 39 КПК України; виконання процесуальних, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій слідчими слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань тощо. Про відсутність таких процесуальних рішень під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні свідчить і Реєстр матеріалів досудового розслідування, як невід`ємна складова обвинувального акту у кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019, складеного старшим слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_77 17.08.2020 та затвердженого в цей же день прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у якому відомостей про такі процесуальні рішення і дії не має.
		Усі процесуальні рішення та дії у кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019, до часу визначення його підслідності за СУ ГУ НП в Київській області 27.05.2020, приймалися чи ініціювалися прокурором, проводилися прокурором або за його дорученням - працівником оперативного підрозділу. Таким чином, всупереч вимогам ч. 7 ст. 214 КПК України кримінальне провадження №42019110000000385 від 16.12.2019, не пізніше наступного дня після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з дотримання правил підслідності, не було направлено до органу досудового розслідування, а з 16.12.2019 по 27.05.2020 перебувало у групи прокурорів - старшим групи яких був ОСОБА_78 , які упродовж цього періоду незаконно проводили досудове розслідування. Тобто вказані посадові особи виконували функцію не притаманну органу прокуратури не лише згідно з вимогами КПК України, а й відповідно до приписів Конституції України.
		Також захисник звернув увагу, що доручення прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_79  №15/2-2630т від 20.12.2019, було відсутнє в кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019, на час ознайомлення сторони захисту обвинуваченого  ОСОБА_9  з його матеріалами у порядку ч. 1 ст. 290 КПК України, і не відкривалося стороні захисту обвинуваченого  ОСОБА_9  стороною обвинувачення у порядку ч. 11 ст. 290 КПК України. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Таким чином, зазначені вище НСРД проведено і за її результатами складено протоколи неуповноваженим співробітником оперативного підрозділу - старшим оперуповноваженим УСР в Київській області ДСР НП України ОСОБА_80 , який діяв поза межами своїх повноважень, визначених кримінальним процесуальним законом.
		Суд погоджується з позицією захисту за вказаних обставин та досліджених доказів з тих підстав, що відповідно п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Таким чином враховуючи, що органи прокуратури діяли поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, тому суд на підставі ст. 87 КПК, визнає недопустимими докази отримані відповідно до протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме відеоконтролю ОСОБА_10  в період з  16.12.2019 по 27.05.2020, з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності та неможливість покладення їх в основу обвинувального вироку. Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в рішенні від 14.04.2020 у справі № 761/34909/17.
		Крім того, суд погоджується з позицією захисника, що письмові докази не містять доручення на проведення НСРД та його не відкриття стороні захисту, що є порушення норм ст.290 КПК України та є грубим порушенням права на захист і не може бути покладено в основу обвинувального вироку, так як проведення аудіо-відеоконтроль ОСОБА_10 отриманий в порушення норм КПК. Така ж позиція міститься в постанові від 16 січня 2019 року Великої Палати Верховного Суду (справа № 751/7557/15-к), щодо застосування правових норм, закріплених у ст. 290 КПК. Зокрема, у пунктах 56-60 вказаного рішення зазначено, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Твердження сторони захисту, що карти пам`яті проведення аудіо-відеоконтроля ОСОБА_10 , не була належним чином упакована, перебувала у відкритому і не опечатаному конверті, може свідчити про реальні та можливі маніпулятивні дії сторони обвинувачення щодо монтажу зафіксованих там розмов між ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , чоловіком на ім`я ОСОБА_24 , крім того протокол НСРД складено та передано прокурору з порушенням строків, визначених ст. 106 та ч. 3 ст. 252 КПК України, є грубим порушенням КПК України, на думку суду, дані обставини не свідчать про визнання їх з цих підстав недопустимими доказами, крім того, аудіо-відеозапис НСРД за участі ОСОБА_10 були досліджені в судовому засіданні за участі всіх учасників процесу, клопотання про проведення експертого дослідження відеофайлів жоден з учасників процесу не заявляв.
		Захисник просив визнати протоколи за результатами НСРД недопустимими доказами з тих підстав, що зі змісту протоколів вбачається, що їх не підписано всіма учасниками процесуальної дії, зокрема - ОСОБА_14 , який залучений до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій. За приписами ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути, у тому числі, і стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Суд погоджується з позицією сторони захисту щодо визнання протоколів проведення НСРД недопустимим доказом у зв`язку з невідповідність складених протоколів за результатами проведення НСРД вимогам ст.104,252 КПК України. Аналогічна правова позиція викладена у п.30.31 постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №596/1688/18.
		Захисник просить суд визнати протокол проведення аудіо-відео контроля проведення НСРД від 26.06.2020, ОСОБА_10 складеного старшим оперуповноваженим УСР в Київській області ДСР НП України ОСОБА_81 та додатку - відеофіксації процесуальної дії, на якому зафіксовано розмову між ОСОБА_10 , який на той час був затриманий в порядку ст.208 КПК України і вже мав захисників ОСОБА_82 і ОСОБА_83 та оперативними працівника в Ізоляторі тимчасового тримання №5 ГУ НП в Київській області. Підозрюваному на той час ОСОБА_10 перед початком допиту усупереч вимог кримінального процесуального закону не роз`яснено його процесуальні права та гарантій, у тому числі про право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, користуватися послугами захисника під час процесуальної дії тощо. Дану процесуальну дію необхідно розцінювати як допит на той час підозрюваного ОСОБА_10 , що був проведений з грубими істотними порушеннями процесуальних прав і гарантій вказаної особи, зокрема з порушенням його права на захист та проведений неуповноваженим посадовою особою правоохоронного органу. 
		Суд визнає даний доказ недопустимим та не може його покласти в основу обвинувального вироку, так як дійсно, на час проведення даного НСРД, ОСОБА_10 був затриманий, мав двох захисників, а дану розмову суд розцінює як допит, який проведений з порушенням права на захист ОСОБА_10 , тому є недопустимим доказом, отриманим внаслідок істотного порушення прав та свобод людини згідно з ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 87 КПК України. Такої ж правової позиції дійшов Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі 332/2781/15-к, від 07.05.2019 у справі №654/3305/15-к, від 05.03.2020 у справі №666/5448/15-к.
		Захисник просить визнати протокол НСРД щодо спостереження за ОСОБА_9 від 03.06.2020 неналежним доказом, так як він ініційований і проведений прокурором ОСОБА_84 , який був включений до групи прокурорів лише 27.05.2020, відповідно до постанови заступника керівника регіональної прокуратури ОСОБА_85 від 27.05.2020, про заміну групи прокурорів. Тому прокурор ОСОБА_6 на день проведення вказаного НСРД не входив до групи прокурорів і не мав повноважень процесуального керівника у відповідному кримінальному провадженні. Інших процесуальних рішень відповідно до приписів ст. 37 КПК України про визначення чи заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019 у судовому засіданні не досліджувалося. Це повністю підтверджується даними розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» обвинувального акту у кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019, складеного старшим слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_77 17.08.2020 та затвердженого в цей же день прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 , згідно з яким рішення про визначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні і про заміну групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні приймалися відповідно 16.12.2019 і 27.05.2020. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, доручення вказаного прокурора оперативним працівникам на проведення НСРД, не відкривалося в порядку ст.290 КПК України стороні захисту.
		Крім того, дослідженням відеозапису з камер відеоспостереження за 22.05.2020 в магазині «ФОРА» по АДРЕСА_11 , чітко встановлено, що в указаний час та дату ОСОБА_10 розраховується на касі магазину за придбані речі, поклавши прозору папку зеленого кольору з документами, яку за версією обвинувачення йому передав ОСОБА_14 , поряд з касою і після вчинення розрахунків виходить з магазину, залишивши відповідну папку на тому місці, де поклав, і за нею більше не повертається. До речі, прозора папка зеленого кольору, ніби то з документами, які 20.05.2020 ОСОБА_14 передав ОСОБА_10 , ніколи не з`являлася після 22.05.2020 в        межах        розслідування        цього кримінального провадження, а договори №112 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19.05.2020 в двох примірниках з додатками, які, ніби то зберігалися у цій папці та були вилучені 27.05.2020 під час проведення обшуку транспортного засобу FІАТ, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом        якого        перебував         ОСОБА_9 , вже в білій прозорій папці, не є імітаційними засобами, не надавалися в межах проведення НСРД ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , обвинуваченому ОСОБА_10 , а в незаконний та позапроцесуальний спосіб, без рішення слідчого судді в порядку ст. ст. 234-235, 267 КПК України, підкинуто працівниками правоохоронного органу упродовж 22-27.05.2020 в транспортний засіб обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Відповідно до відеозапису обшуку транспортного засобу FІАТ , державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував обвинувачений ОСОБА_9 , станом на 18 годину 10 хвилин 27.05.2020, він мав процесуальний статус у кримінальному провадженні №42019110000000385 від 16.12.2019 підозрюваний, і відповідно процесуальні справа та гарантії визначені ст. 42 КПК України, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; на першу вимогу мати захисника і побачення з        ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування , а також після першого допиту мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату; не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання. Проте, прокурор ОСОБА_6 , під час затримання ОСОБА_9 та проведення невідкладного обшуку, вимоги ст.42 КПК України не виконав, підстави проведення невідкладного обшуку відповідно до ст.233 КПК України, не повідомив. Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу роз`яснення права на захист підозрюваного від 27.05.2020, складеного старшим слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_77 упродовж 22 години 21 хвилини - 22 години 34 хвилин, вперше підозрюваному ОСОБА_9 роз`яснено процесуальні права та гарантії підозрюваного, що визначені кримінальним процесуальним законом.
		Суд погоджується з позицією сторони захисту, так як з дослідженого відеозапису обшуку та затримання ОСОБА_9 , вбачається, що прокурор дійсно не роз`яснив ОСОБА_9 його права та обов`язки відповідно до ч.4 ст.208 КПК України, так як з ОСОБА_9 27.05.2020 проводилися слідчі дії і він, в порядку ст.209 КПК України, перебував під примусом правоохоронців, тим самим порушив «Правило Міранди», що є грубим порушенням прав та свобод особи, яка затримана.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду було встановлено грубе порушення вимог ст.ст. 104, 223, 237 КПК України, документи отримані з численними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, унаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, тому, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, є недопустимими доказами, і дані, які в них містяться, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. Прокурором не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачення, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості обвинувачених у вчиненні злочинів, які їм інкремінуються.
		У той же час, стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що саме ОСОБА_9 умисно використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, адже, сторона обвинувачення не вжила достатніх заходів, оскільки докази, які подала суду на підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викликають у суду сумніви щодо їх достовірності, а також законності здобуття, у зв`язку з чим визнані судом недопустимими та не приймаються до уваги, з наведених вище підстав. 
		При цьому, суд враховує правову позицію щодо визнання винуватості особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, у якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. 
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Таким чином, суд вважає, що представлені до суду стороною обвинувачення докази здобуті з тими порушеннями кримінального процесуального закону, які підривають довіру щодо їх достовірності. А тому використання цих доказів не буде відповідати вимогам справедливого судочинства. Представлені стороною обвинувачення докази не є настільки переконливими, що давало б суду підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 "поза розумним сумнівом".
		Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи, сторона обвинувачення не довела, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими, оскільки всі наявні у матеріалах кримінального провадження  докази, які становили невід`ємну та основну  частиною доказової бази, на яких ґрунтувалося обвинувачення, визнані судом недопустимими, оскільки стороною обвинувачення грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збору.
		З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання, що заявлені у ході судового розгляду захисником ОСОБА_13 клопотання, підтримані іншими захисниками та обвинуваченими, про визнання зібраних по справі доказів недопустимими у зв`язку з тим, що вони були одержані з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		З урахуванням викладеного, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності. 
		Сумнівний характер вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 інкримінованого їм кримінального правопорушення, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях, які наведені вище.
		Встановлено, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях обвинуваченого  ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_10 складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, а тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на їх користь. 
		За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази, що наявні у провадженні, приходить до висновку, що пред`явлене  ОСОБА_9 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, як умисні дії, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням, та ОСОБА_10 , як умисні дії, що виразились у пособництві одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у зазначеному розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням, не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду даного кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано до суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів на доведення пред`явленого обвинувачення. 
		З огляду на викладене, суд вважає, що  ОСОБА_9 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Закінчилися терміни запобіжних заходів, підстав для їх обрання відсутні.
		Речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження по справі не заявлено.
		Цивільний позов відсутній.
		Керуючись ст. ст. 129, 318, 322, 337, 342-352, 358, 363-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ч.5 тс.27, ч. 3 ст. 368 КК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Закінчилися терміни запобіжних заходів, підстав для їх обрання відсутні.
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Закінчилися терміни запобіжних заходів, підстав для їх обрання відсутні.
		Цивільний позов відсутній.
		Речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження по справі не заявлено.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
		Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...