Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/1274/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 19.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/642/342/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221220000162

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		19.08.2024                              
		 
		                         
		    642/1274/24
		1-кп/642/342/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		19 серпня 2024 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		 за участюсекретаря - ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:прокурора  ОСОБА_3 , 
		захисників  адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинувачених  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, кримінальнепровадження№ 12024221220000162 від 14.01.2024 року за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		-02.02.2005 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 304, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 25.07.2007 з Макіївської виправної колонії Донецької області (№ 32), невідбутий термін 1 рік 3 місяці 11 днів;
		-27.11.2007 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 11.10.2011 з Калінінської виправної колонії Донецької області (№ 27) за відбуттям терміну покарання;
		-23.05.2013 Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту;
		-09.07.2013 Калинінським районним судом м. Горлівки за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
		-02.08.2013 Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;
		-03.08.2017 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 125, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 26.11.2019 з ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)», невідбутий термін 6 місяців 5 днів;
		-08.05.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 07.04.2023 звільнений з ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» за відбуттям строку покарання,
		 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України;
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кірове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, без освіти, не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , без фактичного місця проживання, раніше не судимого,
		 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_6 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану по всій території України, починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин: 
		Так, 12 січня 2024 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились в кафе «Вдали от жён» за адресою: АДРЕСА_4 , де в той же час перебував потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким останні почали спілкування, запропонувавши спільно вжити алкогольні напої та пригостити їх цигарками.
		Під час спілкування, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_8 , в ході якого всі перемістились на вулицю, опинившись біля входу до зазначеного кафе.
		В цей час, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 , реалізуючи свій умисел, діючи відкрито, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи діяти саме таким чином та довести свій умисел до кінця, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , в групі між собою, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 .
		При цьому, ОСОБА_6 , знаходячись у положенні стоячи обличчям до обличчя по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 , спочатку схопив останнього за передпліччя правої руки, після чого наніс один удар кулаком правої руки у виличну область зліва і в область лівої щоки ОСОБА_8 . 
		Одразу після цього, ОСОБА_6 , знаходячись у положенні стоячи зліва позаду по відношенню до потерпілого, охопив його двома руками, потягнувши до низу, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю правим боком.
		Далі, продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 утримували потерпілого ОСОБА_8 на землі, не даючи йому змоги чинити опір та припинити їх протиправні дії.
		В цей момент, ОСОБА_7 дістав з барсетки чорного кольору «LANPAD SINCE 1988», яка висіла на лівому плечі потерпілого ОСОБА_8 , гаманець з грошовими коштами в сумі 45000 грн, після чого ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення почав тікати. 
		Надалі, потерпілий ОСОБА_8 , намагаючись наздогнати останнього, підвівся з землі на ноги та став за ним бігти, в цей час ОСОБА_6 наздогнав потерпілого та зірвав з його лівого плеча барсетку чорного кольору «LANPAD SINCE 1988» з її вмістом (матеріальної цінності для потерпілого не представляє), вартість якої складає 437 гривень 22 копійки згідно висновку експерта № 522 від 24.01.2024 за результатами товарознавчої експертизи, внаслідок чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав колінами на землю. 
		Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 спричинені наступні тілесні ушкодження: синці та садна обличчя в виличній області зліва і в області лівої щоки, які згідно висновків експерта № 12-14/23-A/24 від 14.02.2024 та № 12-14/115-A/24 від 26.02.2024 є легкими тілесними ушкодженнями.
		Надалі, виконавши усі дії, які вважали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за необхідне для досягнення спільної злочинної мети, спрямованої на відкрите викрадення чужого майна, останні втекли з вищевказаного місця, таким чином покинули місце злочину, звернувши на свою користь викрадене майно та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 45437 гривень 22 копійки, з яких 45000 гривень грошові кошти, а 437 гривень 22 копійки вартість майна, яку підтверджено висновком експерта № 522 від 24.01.2024 за результатами товарознавчої експертизи.
		Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		 
		ОСОБА_7 , будучи достеменнообізнаним провведення воєнногостану повсій територіїУкраїни,починаючи з05години 30хвилин 24.02.2022,строк діїякого вподальшому продовжувався,у зв`язкуіз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,на підставіпропозиції Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни,відповідно до   п.20частини 1статті 106Конституції України,Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» від12.05.2015,вчинив умиснекорисливе кримінальнеправопорушення противласності занаступних обставин: 
		Так, 12 січня 2024 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходились в кафе «Вдали от жён» за адресою: АДРЕСА_4 , де в той же час перебував потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким останні почали спілкування, запропонувавши спільно вжити алкогольні напої та пригостити їх цигарками.
		Під час спілкування, у  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_8 , в ході якого всі перемістились на вулицю, опинившись біля входу до зазначеного кафе.
		В цей час, у  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 , реалізуючи свій умисел, діючи відкрито, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи діяти саме таким чином та довести свій умисел до кінця, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в групі між собою, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 .
		При цьому, ОСОБА_6 , знаходячись у положенні стоячи обличчям до обличчя по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 , спочатку схопив останнього за передпліччя правої руки, після чого наніс один удар кулаком правої руки у виличну область зліва і в область лівої щоки ОСОБА_8 . 
		Одразу після цього, ОСОБА_6 , знаходячись у положенні стоячи зліва позаду по відношенню до потерпілого, охопив його двома руками, потягнувши до низу, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю правим боком.
		Далі, продовжуючи свій протиправний умисел,  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 утримували потерпілого ОСОБА_8 на землі, не даючи йому змоги чинити опір та припинити їх протиправні дії.
		В цей момент, ОСОБА_7 дістав з барсетки чорного кольору «LANPAD SINCE 1988», яка висіла на лівому плечі потерпілого ОСОБА_8 , гаманець з грошовими коштами в сумі 45000 грн, після чого  ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення почав тікати. 
		Надалі, потерпілий ОСОБА_8 , намагаючись наздогнати останнього, підвівся з землі на ноги та став за ним бігти, в цей час ОСОБА_6 наздогнав потерпілого та зірвав з його лівого плеча барсетку чорного кольору «LANPAD SINCE 1988» з її вмістом (матеріальної цінності для потерпілого не представляє), вартість якої складає 437 гривень 22 копійки згідно висновку експерта № 522 від 24.01.2024 за результатами товарознавчої експертизи, внаслідок чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав колінами на землю. 
		Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 спричинені наступні тілесні ушкодження: синці та садна обличчя в виличній області зліва і в області лівої щоки, які згідно висновків експерта № 12-14/23-A/24 від 14.02.2024 та № 12-14/115-A/24 від 26.02.2024 є легкими тілесними ушкодженнями.
		Надалі, виконавши усі дії, які вважали ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за необхідне для досягнення спільної злочинної мети, спрямованої на відкрите викрадення чужого майна, останні втекли з вищевказаного місця, таким чином покинули місце злочину, звернувши на свою користь викрадене майно та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 45437 гривень 22 копійки, з яких 45000 гривень грошові кошти, а 437 гривень 22 копійки вартість майна, яку підтверджено висновком експерта № 522 від 24.01.2024 за результатами товарознавчої експертизи.
		Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		Крім того, ОСОБА_7 12.01.2024 приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись неподалік кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за адресою: АДРЕСА_4 , переглядаючи вміст раніше викраденого ним гаманця з грошовими коштами, помітив у ньому паспорт громадянина України у формі ID-картки № 008395548, виданий 28.10.2022 органом 8030 на ім`я потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		В цей момент у ОСОБА_7 виник прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння паспортом потерпілого ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою обернення чужого майна на власну користь, привласнив паспорт громадянина України у формі ID-картки № 008395548, виданий 28.10.2022 органом 8030, персоніфікований на ім`я потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є офіційним важливим документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатна спричинити наслідки правового характеру, та виданий повноважними особами юридичної особи з дотриманням визначеної Законом форми та містить передбачені Законом реквізити, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, після чого втік з місця вчинення кримінального правопорушення з вказаним гаманцем, незаконно заволодівши паспортом, у подальшому розпорядившись ним на власний розсуд за невстановлених в ході досудового розслідування обставин.
		Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконному заволодінні будь - яким способом паспортом.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в пред`явленому обвинуваченні  визнав себе винним частково, та пояснив, що в той день, точну дату він не пам`ятає, на початку січня 2024 року, він повертався з роботи, та зайшов до кафе «Вдали от жён», що біля вокзалу у м. Харкові. Також там був потерпілий. З чого саме у них почався конфлікт, він не пам`ятає. Вони кілька разів виходили на вулицю з`ясовували обставини. Під час одного з конфліктів потерпілий діставав із барсетки електро-шокер та розмахував ним. Черговий раз коли вони вийшли на вулицю, між ними стався конфлікт, та він хотів забрати у потерпілого барсетку, щоб той не дістав електрошокер. Коли забрав у потерпілого барсетку, то викинув її потім біля мусорника. Зазначав, що він барсетку забирав ще до того, як стався останній конфлікт. Не заперечував що кілька разів ударив потерпілого, після чого той упав. Вказував, що грошовими коштами потерпілого він не заволодів. Після перегляду відеозапису з місця події у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у заволодінні барсеткою потерпілого за обставин викладених вище визнав, та зазначив, що дуже шкодує за вчинене, висновки для себе зробив. Зазначив, що причиною події сталося те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що визнав себе повністю в пред`явленому обвинуваченні, погодився із кваліфікацією, проте з його пояснень вбачається, що він визнав себе винним частково. Так він пояснив, що він в той день прийшов до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та вживав спиртні напої  водку. Там був також ОСОБА_9 , потерпілий та інші чоловіки. Потерпілий його словесно ображав. Коли він вийшов на вулицю покурити, то почув що ОСОБА_10 кричить. Побачив як ОСОБА_10 впав із потерпілим. В цей момент він підійшов та також наносив удари потерпілому, та побачив як випав гаманець із грошовими коштами у потерпілого та він забрав його та поклав до своєї кишені, після чого з місця події швидко пішов та поїхав на таксі на ОСОБА_11 Розраховувався у таксі коштами із викраденого гаманця. Потім вночі він разом із іншим чоловіком, ім`я якого відмовився називати, рахували кошти із гаманця, та там було 39000 грн., всі купюри по п`ятсот грн. Також у гаманці був паспорт потерпілого, банківська картка. Всі кошти він витратив, частково віддав батькам, сину, купив одяг для сина. Зазначив, що шкодує за вчинене, та бажає поступово відшкодовувати потерпілому шкоду. Просив врахувати, що у нього батьки інваліди, малолітній син.
		 
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх вина підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні:
		Потерпілий ОСОБА_8  у судовому засіданні пояснив, що в той день, зимою 2024 року, він точну дату не пам`ятає, повертався з роботи додому. Треба було чекати маршрутку до м. Лозова на терміналі біля вокзалу. Він зайшов до кафе «Вдали от жён» на вокзалі м. Харкова, де вживав спиртні напої. Вийшов на вулицю покурити. Там було кілька чоловіків. Йому почав наносити удари ОСОБА_12 , та він впав. Щоб захиститись, він хотів дістати електро-шокер. ОСОБА_12 побачив гаманець, та хотів вихватити. Там було кілька чоловіків. Чоловік із бородою, як він тепер знає ОСОБА_13 , вихватив гаманець з барсетки, тоді він піднявся та побіг за чоловіком, який забрав гаманець, але його штовхнули і він впав. ОСОБА_12 наздогнав його та забрав барсетку. Потім ОСОБА_12 викинув барсетку біля мусорки. Після події сторонній чоловік йому показав де викинули його барсетку. Коли він знайшов барсетку, вона була порожня. Відповідаючи на питання, потерпілий пояснив, що чоловіки, що здійснили на нього напад, були разом. У гаманці було 45 тис. грн. купюрами по 500 грн. та ID-паспорт. Він точно знає кількість грошових коштів, адже відкладав ці кошти, це його збереження. Він працює вахтовим методом, два тижні працює, два тижні дома. Тому кошти він носив із собою. У барсетці також були електро-шокер та фонарик. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були у стані алкогольного сп`яніння. В той час ОСОБА_13 був із бородою. Із ОСОБА_12 у нього також був конфлікт на куту біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 », вони подрались, та саме тоді він його «клацнув» електро-шокером. Потім він заходив до кафе «Вдали от жён». Коли виходив покурити, то почався словесний конфлікт. З приводу чого не пам`ятає. ОСОБА_12 його вдарив. Він також був у стані алкогольного сп`яніння. В нього також пропав мобільний телефон, але це до обвинувачених не відноситься.
		 
		Допитана у якості свідка ОСОБА_14 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_8 , суду пояснила, що вона не була свідком самої події. ЇЇ син працює вахтовим методом у м. Харкові, проживає у АДРЕСА_5 . Він казав що збирає кошти. Востаннє коли він казав, то у нього було 42 000 грн. Кошти він завжди носив із собою у барсетці. Про подію вона дізналась на наступний день, коли син подзвонив із лікарні.
		 
		Від виклику та допиту свідка ОСОБА_15 прокур у судовому засіданні відмовилась, та сторона захисту не наполягали на його допиті у судовому засіданні.
		 
		Доказами що містять фактичні дані, які не суперечать між собою, досліджені судом та містяться у письмових доказах: 
		-заявою ОСОБА_8 від13.01.2024, яку він написав на наступний день до відділу поліції, відповідно до якої потерпілий заявив про нанесення йому тілесних ушкоджень та відкритого заволодіння його майном грошовими коштами у сумі 45000 грн., паспортом, мобільним телефоном (т. 1 а.с. 139); 
		-Відповідно до рапорту до служби «102» надійшло повідомлення 13.01.2024 року, про те, що 12.01.2024 року біля 16 год 3-5 невідомих чоловіків нанесли заявнику тілесні ушкодження, о 17 год було викликано швидку на службу «103», відкрито заволоділи барсеткою чорного кольору (грошовими коштами 45000 грн., телефон, цигарки, ліки, фонарик, тример). Один з нападників з бородою, приблизно 35 років, побіг в напрямку Мак-дональдс, АЗС, прикмети інших не пам`ятає. Потерпілий перебуває у відділенні травматології. Також заявник повідомив, що звернувся до поліції лише на наступний день, адже перебував у стані алкогольного сп`яніння (т. 1 а.с. 140).
		-За даним фактом були внесені відомості до ЄРДР 14.01.2024 року (т. 1 а.с. 138)
		-протоколом огляду місця події проведеного на відкритій ділянці біля кола трамваїв за адресою АДРЕСА_4 , з фототаблицею до нього, який проведено 14.01.2024 року в період часу з 12-30 год по 12-40 год., в ході якого зафіксовано місцерозташування кафе «Вдали от жен», та наявність камер відеоспостереження, та в ході якого нічого не вилучалось (т. 1 а.с. 141-147);
		-15.01.2024 року під час зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кіно зйомки, відеозйомки від ОСОБА_16 було отримано носій CD-R диск на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження за 12.01.2024 року з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою АДРЕСА_4 , та постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 15.01.2024 року визнано вказаний оптичний диск речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12024221220000162 від 14.01.2024 (т. 1 а.с. 148);
		-Протоколом огляду предметів від 15.01.2024 року в ході якого проведено огляд відеозаписів на оптичному CD-R диск, на якому зафіксована подія, та відеозаписом з камер відеоспостереження, 
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.01.2024 року та фото-таблицею до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній повідомив ознаки, за якими може впізнати чоловіка, який наносив йому тілесні ушкодження біля кафе «Вдали отжен» та заволодів його майном, та впізнав ОСОБА_6 , як особу який здійснив напад на нього (т. 1 а.с. 149-153);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.01.2024 року та фото-таблицею до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній повідомив ознаки, за якими може впізнати чоловіка, який біля кафе «Вдали отжен» коли він лежав на землі, заволодів його грошовими коштами у сумі 45000 грн. з його барсетки, та впізнав ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 154-159);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.02.2024 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній розповів та показав на статисті механізм,характер талокалізацію нанесенняйому ударів ранішеневідомим чоловіком,що відображенотакож наілюстративному матеріалідо протоколуслідчого експериментувід 23.02.2024року. (т. 1 а.с. 160-164);
		-протоколом огляду місця події з ілюстративним матеріалом до нього, проведеного 15.01.2024 року в період часу з 14-02 год по 14-29 год у службовому кабінеті у відділі поліції, в ході якого у потерпілого ОСОБА_8 було виявлено барсетку чорного кольору, порожню, із повністю відірванним в нижній частині поясу для носіння. Виявлена барсетка потерпілим добровільно видана слідчому та була вилучена до сейф-пакету ( т. 1 а.с. 165-168)
		-постановою слідчого від 15.01.2024 року вилучена в ході огляду місця події барсетка чорного кольору визнана речовим доказом (т. 1 а.с. 169);
		-висновком судово-товарознавчої експертизи № 522 від 24.01.2024 визначено ринкову вартість майна на момент скоєння правопорушення (12.01.2024), а саме: ринкова вартість не наданої для дослідження барсетки чорного кольору «LANPAD SINCE 1988» становила 437,22 грн.;
		-відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/23-A/24 від 14.02.2024 у потерпілого ОСОБА_8 встановлені тілесні ушкодження: синці та садна обличчя в виличній області зліва і в області лівої щоки, які відповідно до п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до легких тілесних ушкоджень. Синці та садна обличчя, встановлені у ОСОБА_8 утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого не відобразилися, могли утворитися при обставинах і в строк вказаних у постанові слідчого. 
		Крім того вказаним висновком встановлені тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_8 закритий перелом зовнішньої кісточки гомілковостопного суглобу, який відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я (для загоєння вказаного перелому необхідний термін не менше 3-х тижнів) (п.2.2.1 «а», «б», «в» п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Закритий перелом зовнішньої кісточки лівого гомілковостопного суглобу утворився від дії тупого предмету, незадовго до госпіталізації, не виключена вірогідність його утворення при самостійному падінні з висоти зросту.
		- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/115-A/24 від 26.02.2024 проведеного за результатами слідчого експерименту також встановлено що у зв`язку із подією 12.01.2024 року у ОСОБА_8 мали місце ушкодження вказані вище. Синці та садна обличчя, встановлені у ОСОБА_8 утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого не відобразилися, могли утворитися за обставин і в термін вказаних ОСОБА_8 в протоколі слідчого експерименту від 23.02.2024 року. Маловірогідно, що ОСОБА_8 міг сам собі нанести вказані вище синці та садна обличчя.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та находить їх достатніми та допустимими, такими що узгоджуються між собою, об`єктивно доказуючими вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених вище, у зв`язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.
		Прокурором також надано для дослідження протокол огляду місця події від 12.01.2024 року проведеного в період часу з 21-18 год по 21-47 год в приміщенні бару «Оn my way» за адресою АДРЕСА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Readmi» без сим-картки, постанову слідчого від 15.01.2024 якою вилучений мобільний телефон «Readmi» визнано речовим доказом. Проте вказаний письмовий доказ суд вважає неналежним, адже на думку судувказаний доказ не доводить та не спростовує наявність провини в діях обвинувачених у даному кримінальному провадженні.
		Суд не приймає покази обвинуваченого ОСОБА_7 в тій частині, що він наносив удари потерпілому, та гаманець у потерпілого випав із барсетки, після чого він його забрав, оскільки його покази спростовуються відеозаписом з місця події. Також суд не приймає пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , що він під час конфлікту із потерпілим біля кафе «Вдали от жен» не забирав барсетку, а це мало місце під час іншого конфлікту, оскільки його показання також спростовуються переглянутим відеозаписом.
		На відеозаписі з камер відеоспостереження, видно як удари потерпілому наносив ОСОБА_6 , після чого той упав на землю. При цьому суд звертає увагу, що перш ніж нанести удар, ОСОБА_6 відразу намагався зірвати у потерпілого барсетку. Далі, потерпілий, лежачі на землі, намагається утримувати барсетку руками, а ОСОБА_7 в той момент, коли ОСОБА_6 силою утримує потерпілого, кілька секунд відтягує руку потерпілого, після чого забирає гаманець, та відходячи кладе у свою кишеню. Після чого вже на другому відеофайлі, видно, як ОСОБА_7 виходить із-за кута та за ним вибігає потерпілий, якого наздоганяє ОСОБА_6 та зриває у нього барсетку, після чого і ОСОБА_7 і ОСОБА_6 уходять в одному напрямку. При цьому на відео видно, що коли ОСОБА_6 зривав барсетку, яка висіла на груді потерпілого, він розірвав пояс на якому вона трималась.
		Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_7 , що сума грошових коштів складала 39000 грн., а не 45000 грн., як про це заявляє потерпілий, то судом вони не приймаються. 
		Потерпілий ОСОБА_8 з самого початку та протягом усього досудового розслідування та під час допиту в суді чітко і послідовно вказував, що він достовірно знав суму коштів у його гаманці та вона складала 45000 грн., ці кошти були ним відкладені, та він їх в той день не витрачав.
		Підстави сумніватися в показаннях потерпілого у суду відсутні. 
		Також відсутні підстави вважати, що потерпілий таким чином має намір збагатитись.
		Натомість обвинувачений ОСОБА_7 після викрадення грошових коштів, та до того моменту, як він зазначає, він їх рахував, пройшов значний проміжок часу, потягом якого він частково ці кошти витрачав. Що ним не заперечувалось. 
		Крім того, з аналізу показань обвинувачених вбачається, що вони, кожен окремо, хоча прямо про це не зазначають, проте заперечують попередню змову на заволодіння майном потерпілого.
		Положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.
		Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі  усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
		Із матеріалів провадження видно, щодії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з самого початку були узгодженими та послідовними, зокрема, вони один за одним вийшли із кафе із потерпілим. Спільність умислу, спрямованого на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, підтверджено конклюдентними діями обвинувачених, адже вони діяли як співвиконавці. Обвинувачений ОСОБА_7 заволодівав майном шляхом відібрання гаманця із барсетки у потерпілого, а обвинувачений ОСОБА_6 в цей час з застосуванням насильства утримував потерпілого. Після чого, коли ОСОБА_7 заволодів гаманцем, ОСОБА_6 відпустив потерпілого. А потім ОСОБА_6 побіг за потерпілим та зірвав з нього барсетку, після чого разом із ОСОБА_7 вони залишили місце злочину. 
		Отже, суд, поза розумним сумнівом, дійшов до переконання про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій нападників, що свідчить про їхню попередню домовленість.
		Враховуючи викладене, показанням обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та їх доводам, суд надає критичну оцінку, розцінює їх як позицію захисту від пред`явленого обвинувачення.
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що обвинувачені скоїли кримінальне правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та за ч. 3 ст. 357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь - яким способом паспортом.
		Судом були вивчені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, але за місцем реєстрації не проживає, останній час проживав у орендованій квартирі, не одружений, проживав у цивільному шлюбі із жінкою, якій допомагав утримувати двох неповнолітніх дітей, має батьків похилого віку, офіційно не працює.
		Дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 судом встановлено, що він раніше не судимий, без освіти, закінчив чотири класи, на обліку у лікаря нарколога не перебував, перебував на обліку лікаря  психіатра, у 2007 році до нього було застосовано примусові заходи медичного характеру із звичайним наглядом, перебував також на стаціонарному лікуванні в КЗ «ДКПЛ», останній раз у 2014 році, останні п`ять років до лікаря психіатра за допомогою не звертався, не працює, раніше отримував пенсію по інвалідності 3 групи, має місце реєстрації, але за місцем реєстрації не проживає, не має постійного місця проживання, не одружений, має батьків похилого віку, неповнолітню дитину. 
		Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 87 від 12.02.2024 року ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 перебував в стані вказаного психічного розладу. Не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		В описовій частині висновку також вказано, що у період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється, він не знаходився в стані будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, був орієнтований в навколишньому та особах, дії носили послідовний та цілеспрямований характер, зберегли спогади про скоєне. Внаслідок наявної у нього інтелектуальної недостатності зі зниженням критичних передумов і виразністю емоційно-вольових порушень, ОСОБА_7 не міг повно та чітко усвідомлювати наслідки своїх дій і здійснювати вольовий контроль над своєю поведінкою.
		Таким чином, наявні у ОСОБА_7 на час скоєння злочину психічні розлади обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст.20 КК України «обмежена осудність»), а тому він підлягає кримінальній відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		   Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання: чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другоюстатті 94 Кримінального кодексу України.
		Відповідно до ч. 1ст. 20 Кримінального кодексу України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
		Відповідно до ч. 2ст. 20 Кримінального кодексу України,визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
		На даний момент, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 87 від 12.02.2024 , ОСОБА_7 відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Виходячи із змісту зазначеного висновку суд визнає обвинуваченого ОСОБА_7 обмежено осудним та не вбачає підстав для застосування п. 1 ч. 1ст. 94 Кримінального кодексу України.
		 
		Відповідно до статей50,65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Призначаючипокарання, суд керуєтьсяположеннями ст. 65 КК України,та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, злочин, у вчиненні якого вони обвинувачуються обидва, відноситься до категорії тяжкого, та також ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступка, наслідки вчинених ними діянь, той факт, що матеріальна шкода потерпілому не відшкодована, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у сукупності із даними, що характеризують особи ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та вважає, що покарання їм треба визначити в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, та ОСОБА_7 у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України. Остаточне покарання ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст.70ККУкраїни визначити за сукупністюзлочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Стороною захисту у дебатах заявлено прохання про призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 4 ст. 186 КК України.
		Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Суд зазначає, що ч. 1 цієї статті надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування ст. 69 КК України можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК України, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 ККУкраїнита тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів кримінального правопорушення, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Проте судом таких обставин не встановлено. Отже, правові підстави для застосування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ст. 69 КК України відсутні.
		По кримінальному провадженню цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати необхідно стягнути в рівних частках з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
		Долю речових доказів вирішитивідповідно до вимогст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.373,374 КПК Українисуд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення  злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу. 
		Відповідно до положень ч. 5ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 , строк його попереднього ув`язнення з 17 січня 2024 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та кримінального правопорушення  проступку передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та призначити покарання: 
		- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень; 
		- за ч. 4ст. 186 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		На підставі ч.1ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу. 
		Відповідно до положень ч. 5ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_7 , строк його попереднього ув`язнення з 24 січня 2024 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути в рівних частках з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи №522 від 24.01.2024 року у розмірі 2271 гривень 84 копійки, тобто по 1135 грн. 92 коп. з кожного.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17.01.2024 року на майно,вилучене 12.01.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 , а саме: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, модель Note 8, 64Gb, чорного кольору, без sim-карти, та на майно,вилучене 15.01.2024 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7 , а саме: барсетку чорного кольору з синтетичного матеріалу «LANPAD SINCE 1988». 
		Речові докази:
		- мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, модель Note 8, 64Gb, чорного кольору, без sim-карти, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити у його розпорядженні;
		- барсетку чорного кольору з синтетичного матеріалу «LANPAD SINCE 1988», що зберігається у камері сховуречових доказівВП №2ХРУП №3ГУ НПв Харківськійобласті(квитанція № 3657)  повернути потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		- CD-R диск із записом з камер відеоспостереження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезЛенінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		          Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...