Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/4850/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано судом: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 27.08.2024
Номер судового провадження: 1-кс/642/2594/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020005778

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		19.08.2024                                            
		Справа № 642/4850/24
		Провадження № 1-кс/642/2594/24
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 серпня 2024 р.                        м. Харків 
		Слідчий суддяЛенінського районногосуду містаХаркова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ст.слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Важне, Теплицького р-ну, Вінницької області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, солдата, стрільця-санітара 3 стрілецького відділення, 2 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		який підозрюється за ч. 4 ст. 402 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ст.слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , звернувся до Ленінського районногосуду м.Харкова з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 ККУкраїни.
		Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження №62024170020005778, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в якому 16.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді стрілець  санітар 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 26.05.2024 приблизно о 14 год. 30 хв., знаходячись в АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 № 440/дск від 23.05.2024, а саме: зайняття рубежів в АДРЕСА_2 (ВП «Ямайка», ВП «Одеса», ВП«Хижина», СП «Бар», СП «Роккі»), з метою відбиття наступу противника, розгрому противника, недопущення просування противника, відновлення втраченого положення, заняття позицій з урахуванням властивостей місцевості, веденні розвідки для своєчасного викриття ознак створення наступальних дій противника, стійкого утримання зайнятих позицій, доведеного до нього в усному порядку командиром 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України лейтенантом ОСОБА_8 , який був виданий уповноваженою особою  командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 , у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також, ґрунтувався на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству та не пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, тому, своїми діями ОСОБА_5 , вчинив непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
		Причетність ОСОБА_5 до вчиненнявищезазначеного кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними вході досудовогорозслідування доказами,а саме:повідомленням зпро вчиненнякримінального правопорушенняз СІЗДВКР СБУкраїни ОТУ«Харків» ОСУВ«Хортиця» від23.07.2024№ 17/7/3-2584нт; витягом збойового розпорядження№440від 23.05.2024; матеріалами службового розслідування, з додатками; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також показаннями інших свідків з приводу обстави кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
		У зв`язку з чим, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тобто непокорі - відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
		Слідчий вважає,що обґрунтованістьпідозри ОСОБА_5 у вчиненнівказаного кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними підчас досудовогорозслідування належнимита допустимимидоказами уїх сукупності,зокрема:повідомленням провчинення злочинуз СІЗДВКР СБУОТУ «Харків»ОСУВ «Хортиця»від 23.07.2024,витягом збойового розпорядженнявід 23.05.2024; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
		Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, вчинити самокалічення чи симулювати хворобу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Прокурор клопотання підтримав.
		Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вважали ризики не доведеними. Верхогляд має постійне місце проживання, не може здійснювати тиск на свідків, оскільки не знає, де вони знаходяться. Не бажає переховуватися від слідства.
		Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
		ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.
		   Слідчий суддявважає,що обґрунтованістьпідозри ОСОБА_5 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушенняпідтверджується повідомленнямпро вчиненнязлочину зСІЗ ДВКРСБУ ОТУ«Харків» ОСУВ«Хортиця» від23.07.2024,витягом збойового розпорядженнявід 23.05.2024; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
		При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
		Поняття «обґрунтованості підозри» не визначене в національному законодавстві. Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям варто застосовувати позицію ЄСПЛ, зокрема, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Відповідно до цієї позиції, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання для допиту полягає у сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 р., п. 55, Series A, №300-A).
		Відповідно до практики ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином. Вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
		На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
		Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
		З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
		Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
		Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.
		Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема самовільне залишення місця військової служби або дезертирство, а тому такий ризик є актуальним на даний час.
		Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем ЗСУ, згідно довідки ВЛК визнаний придатним до військової служби, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
		Відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
		Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.
		Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріальне забезпечення військовослужбовців, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
		Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. 
		За таких обставин слідчий суддя з урахуванням майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, наявність реальної можливості у нього внести заставу, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121120,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для нього.
		Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Таким чином, встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, а також підстави вважати що вказаним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання ст.слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою уДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 14 жовтня 2024 року включно.
		Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , рахувати з 16 серпня 2024 р.
		Визначити суму застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
		При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
		У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки строком до 14 жовтня 2024 року: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця перебування (визначеного місця несення військової служби) без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування у військовій частині; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
		Строк дії ухвали  до 14 жовтня 2024 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали виготовлено 19.08.2024р.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...