Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/979/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2024. Зареєстровано: 19.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Номер судового провадження: 11-кп/822/27/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022262020003394

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       19 серпня 2024 року                                                 м. Чернівці
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
		Головуючого                                         ОСОБА_1 
		Суддів                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі 
		судового засідання                                 ОСОБА_4 
		за участю сторін судового провадження: 
		прокурора                                         ОСОБА_5 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_6 
		захисника                                          ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022262020003394 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02.10.2023р. щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, який не працює, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, судимого, востаннє: 18.11.2022р. вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області за ч.1 ст. 126 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, 
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02.10.2023р. ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування покарання обчислено з 04.11.2022 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		Вирішено питання про долю речових доказів та судових витрат у справі.
		На вказане рішення районного суду захисник - адвокат ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 , а кримінальне провадження закрити - у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
		ЄУНСС: 715/979/23
		НП:11-кп/822/27/24                                Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8 
		Категорія:ч.1 ст.115 КК України                 Суддя - доповідач: ОСОБА_1 . 
		 
		Також просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_9 та задовольнити клопотання про призначення судово-психологічної експертизи шодо ОСОБА_6 .
		Вважає, що вирок районного суду підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. 
		Стверджує, що в ОСОБА_6 не було умислу на позбавлення життя потерпілого, а тому кваліфікація його дій за ч.1 ст. 115 КК України є неправильною. Більше того, ОСОБА_10 був живим на момент, коли обвинувачений покинув його дім, що також підтверджує відсутність в обвинуваченого умислу на вчинення саме умисного вбивства.
		Зазначає, що ОСОБА_6 на момент інкримінованих йому діянь знаходився в стані сильного душевного хвилювання, зумовленого систематичним жорстоким поводженням і таким, що принижує честь і гідність особи, з боку потерпілого. 
		Звертає увагу на те, що 14.07.2023 року у судове засідання була викликана та допитана судовий експерт - психіатр ОСОБА_11 , яка пояснила, що визначення емоційного стану особи до компетенції судово-психіатричної експертизи не входить, оскільки подібне визначення можливе при проведенні комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи за участі експерта-психолога. Також експерт зазначила, що хоча саме суд визначає чи знаходився підсудний в стані сильного душевного хвилювання, однак він це робить на підставі висновку вказаної вище експертизи, яка встановлює наявність чи відсутність певного емоційного стану у особи. 
		Вважає, що для повноти доказування всіх обставин, які передбачені ст. 91 КПК України, потрібно дослідити, чи не знаходився ОСОБА_6 під час інкримінованих йому дій в будь-якому емоційному стані (фізіологічний афект, емоційна напруга, стрес, сильне душевне хвилювання).
		На думку апелянта, судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про виклик і допит свідка ОСОБА_9 , яка проживала у шлюбі з ОСОБА_6 , і знає усі обставини неприязних стосунків між обвинуваченим та ОСОБА_12 , а також про події, які відбулись після 03.11.2022р. 
		Обвинувачений ОСОБА_6 подав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги його захисника - адвоката ОСОБА_7 , в яких просив пом`якшити призначене йому покарання, зважаючи на те, що він є єдиним годувальником його родини, а його син - інвалід 1-ї групи та потребує постійного цілодобового стороннього догляду. 
		Інших апеляційних скарг до апеляційного суду не надходило.
		Згідно з вироком районного суду, ОСОБА_13 визнаний винуватим у тому, що він 03 листопада 2022 року близько о 19 год. 00 хв., проїжджаючи на своєму гужовому возі повз господарство ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_1 , зустрівся із ОСОБА_10 .. Під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на ґрунті тривалих неприязних відносин виникла словесна суперечка під час якої ОСОБА_6 наніс декілька ударів кулаками по обличчю ОСОБА_10 , від яких останній впав на землю, після чого, підвівшись, побіг до свого житлового будинку, а ОСОБА_6 прослідував за ним. Під час перебування у будинку ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, наніс більше десяти ударів руками та ногами, а також дерев`яним табуретом в область голови та тулуба, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: - синці: на лицевій частині голови, що охоплює наступні ділянки: лобна, навколо лівого і правого очей, права щічна; по задній поверхні у верхній третині лівого плеча; по задній поверхні нижньої третини лівого плеча, ліктьового згину та передпліччя до рівня верхньої та середньої третин; по тильній поверхні китиці лівої руки; в проекції крила клубової кістки зліва по підпахвовій лінії; по зовнішній поверхні у верхній третині правого плеча; по внутрішній поверхні в нижній третині правого передпліччя; по тильній поверхні китиці правої руки; на правій сідниці в проекції нижнього внутрішнього квадранту; по передній поверхні в середній третині лівого стегна; у верхній третині по передній поверхні правої гомілки; у нижній третині правого плеча; - садна: в тім`яній ділянці волосяної частини голови дещо зліва; на переніссі по центру; в правій лобній ділянці на 4,0см вище зовнішнього краю надбрівної дуги; в лівій лобній ділянці на 2,0см вище зовнішнього краю лівої надбрівної дуги; по передній поверхні лівого вуха в проекції входу у зовнішній слуховий канал; в міжбрівній ділянці, дещо зліва; в середній третині по зовнішній поверхні лівого плеча.; по тильній поверхні китиці лівої руки, в проекції основи вказівного пальця; по зовнішній поверхні лівого стегна; по передній поверхні, в середній третині лівого стегна; по тильній поверхні китиці правої руки; - крововиливи в підшкірно-жирову та м`язову тканини грудної клітки в проекції 10-11-12 ребер справа по підпахвовій лінії; -крововилив в м`які тканини волосяної частини голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 789 від 24.01.2023, виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупих твердих предметів або ударів об такі, відносяться до легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку з фактом настання смерті не знаходяться; - рани: на чолі на 1,0см вище середньої третини правої надбрівної дуги; на правій щоці на 2,0см нижче краю нижньої повіки; на межі лобно-тім`яних ділянок волосяної частини голови; в правій тім`яній ділянці; в лівій тім`яній ділянці; в потилично-тім`яній ділянці, дещо зліва; в нижній третині по задній поверхні лівого передпліччя; - субарахноїдальні крововиливи між півкулями головного мозку та мозочком, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 789 від 24.01.2023, виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупого(их) предмету(ів), мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що у живих осіб зазвичай призводить до короткочасного розладу здоров`я та будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не знаходяться; - злами: кісток носу; верхньої щелепи; лівої вилицевої кістки; - злами ребер: 4, 5, 6, 7 ребер зліва по передньо-підпахвовій лінії; 10 ребра зліва по передній підпахвовій лінії; 11 ребра зліва по середньо-підпахвовій лінії; 12 ребра зліва по задньо-підпахвовій лінії; 10 ребра справа по передній підпахвовій лінії та 11 ребра по середньо-підпахвовій лінії, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 789 від 02.01.2023, виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупого(х) предмету(ів), відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДЬОГО ступеня тяжкості, та в причинному зв`язку з фактом настання смерті не знаходяться; - синець на грудній клітці в проекції 6-8 ребер зліва по підпахвовій лінії; - крововилив в підшкірно-жирову та м`язову тканини грудної клітки зліва в проекції 3-10 ребер у межах від середньо-ключичної до задньо-підпахвової ліній; - злами ребер: 4, 5, 6, 7 ребер зліва по передньо-підпахвовій лінії; - крововилив на стінці діафрагми в проекції зламу 7-го ребра зліва; - розриви плеври з ушкодженням легеневої тканини в проекції зламу 7 ребра зліва по перередньо-підпахвовій лінії, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 789 від 24.01.2023, виникли незадовго до моменту настання смерті від травмуючої(их) дій тупого(их) предметів, належать до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою "Небезпека для життя" (згідно П.2Л.З.Л. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень") та в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті не знаходяться. Розмежування вище зазначених тілесних ушкоджень за ступенями важкості не є доцільним в зв`язку з тим, що останні виникли внаслідок одного травматичного процесу; - крововилив в підшкірно-жирову та м`язову тканини грудної клітки в проекції 5-10 ребер зліва по пригрудинній лінії; - підепікардіальні крововиливи по передній поверхні серця в проекції лівого шлуночка, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 789 від 24.01.2023, виникли в короткий проміжок часу до моменту настання смерті від дії тупого твердого предмету, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою "Небезпека для життя" (згідно п.2.1.3.л. "Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень ") та знаходяться в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті.
		Відповідно до вказаного висновку експерта, смерть гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., від гострої серцевої недостатності, яка виникла як ускладнення отриманої при житті закритої тупої травми з забоєм серця.
		Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги з доповненнями, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, думку прокурора, яка вважала вирок районного суду обґрунтованим, а тому просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення, розглянувши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги й доповнень до неї, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, колегія суддів доходить такого.
		У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Із зазначеної норми закону слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку.
		Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.
		При перевірці вироку місцевого суду апеляційним судом встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_10 є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджені, оцінені судом та детально викладені у вироку.
		Зокрема, такого висновку районний суд дійшов на підставі аналізу показань потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , зміст яких детально відображено у вироку та чиї показання не оспорюються в поданій апеляційній скарзі.
		Поряд із показаннями потерпілих і свідків винуватість ОСОБА_6 також підтверджується сукупністю наявних в матеріалах провадження належних та допустимих письмових доказів.
		Так, із протоколу огляду місця події від 07.11.2022 року та таблиці ілюстрації до нього встановлено обстановку на місці вчинення злочину та вилучено речові докази (т.1, а.к.п. 7-69).
		Із висновку судово - медичної експертизи № 789 від 24.01.2023 року та висновку додаткової СМЕ № 789 від 07.03.2023 року встановлено кількість та характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 , а також причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті потерпілого (т. 1, а.к.п. 86-92, т.2 а.к.п.85-92).
		Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть № 881 від 04.11.2022р., смерть ОСОБА_10 настала від політравми: чисельні злами кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів (т.1, а.к.п. 85).
		Із протоколу обшуку за місце проживання ОСОБА_6 від 04.11.2022 року вбачається, що в ході проведеного обшуку було вилучено металеву пластину від взуття (т. 1, а.к.п. 149-153).
		Із протоколу слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 04.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_6 детально розповів і показав щодо обставин вчинення ним злочину (т. 2, а.к.п. 117-128).
		Таким чином, дослідивши та оцінивши наведені докази, з урахуванням приписів ст. 94 КПК України, районний суд вірно встановив, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.
		Будь - яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено і в апеляційній скарзі не наведено. 
		Невизнання вини ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України, районний суд правильно розцінив, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки його винуватість поза розумним сумнівом доведена сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення. 
		Що стосується доводів апелянта про те, що у ОСОБА_6 не було умислу на позбавлення життя ОСОБА_10 і він діяв в стані сильного душевного хвилювання, то такі є безпідставними та не знайшли свого підтвердження як у суді першої так і суді апеляційної інстанції.
		Так, статтею 116 КК України передбачена відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленого жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого. При цьому, наявність стану сильного душевного хвилювання суд встановлює оцінюючи висновок судової експертизи щодо психічного стану особи в сукупності з іншими доказами. До стану сильного душевного хвилювання відносяться не тільки афекти, але й інші емоційні стани, які виникли внаслідок неправомірних дій потерпілого і характеризуються особливою великою силою їх прояву.
		На думку апеляційного суду, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав стверджувати, що в момент вчинення кримінального правопорушення, або безпосередньо перед його вчиненням, ОСОБА_6 перебував у стані сильного душевного хвилювання, чи у будь-якому іншому емоційному стані, котрий істотно впливав на його здатність правильно сприймати явища дійсності.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, саме обвинувачений ОСОБА_6 наніс перший удар потерпілому по голові, внаслідок чого той впав на землю, після чого пішов за ним до його будинку, де продовжив наносити тілесні ушкодження. У подальшому він дав потерпілому води та допоміг помитись, після чого наніс ще один удар ногою. Такі дії обвинуваченого свідчать про відсутність стану сильного душевного хвилювання.
		Вказане вище також підтверджується висновком судово-психіатричного експерта №653 від 15.11.2022р., згідно з яким на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними(т.2 а.к.п.72).
		Судовий експерт ОСОБА_11 у суді першої інстанції підтвердила зроблений нею висновок та вказала, що під час експертизи обвинувачений ОСОБА_6 не повідомляв про перебування його у стані сильного душевного хвилювання, чи у будь-якому іншому емоційному стані.
		Крім цього, апеляційним судом за клопотанням сторони захисту було призначено судово-психологічну експертизу.
		Відповідно до п. 23 висновку судово-психіатричного експерта №376, ОСОБА_6 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він і іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність і бути науково-психологічною підставою для висновку про стан сильного душевного хвилювання (а.к.п.208-210).
		Отже, доводи адвоката ОСОБА_7 про перебування ОСОБА_6 у стані сильного душевного хвилювання, чи у будь-якому іншому емоційному стані, котрий істотно впливав на його здатність правильно сприймати явища дійсності, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеним. 
		Не знайшли підтвердження і твердження апелянта щодо систематичної протиправної поведінки з боку потерпілого ОСОБА_10 , внаслідок чого обвинувачений перебував у постійному емоційному напруженні.
		Так, потерпілі ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , а також свідок ОСОБА_17 , будучи попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, у суді першої інстанції стверджували, що обвинувачений та потерпілий були друзями, а свідок ОСОБА_18 зазначав, що до нього, як до працівника поліції, із заявами на протиправні дії ОСОБА_6 неодноразово звертався саме потерпілий ОСОБА_10 . 
		Також відповідно до вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18.11.2022 року ОСОБА_6 було засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_10 .
		Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що саме протиправна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 мала місце по відношенню до потерпілого ОСОБА_10 , що спростовує твердження сторони захисту про тривалу кумуляцію афекту.
		Безпідставними є і доводи про те, що в  ОСОБА_6  не було умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому, а також часовий проміжок протягом якого ОСОБА_6 наносив ОСОБА_10 тілесні ушкодження свідчать про протилежне. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 не намагався надати першу медичну допомогу потерпілому, та після того, як покинув місце проживання потерпілого, не викликав швидку допомогу або ж інших осіб, які могли надати таку допомогу, що свідчить про те, що він усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.
		Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що дії ОСОБА_6 районним судом кваліфіковані правильно за ч.1 ст.115 КК України (вбивство), тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині і підстав для перекваліфікації його дій на ст.116 КК України не знаходить.
		Що стосується призначеного покарання, то, на думку колегії суддів, таке призначено обвинуваченому відповідно до вимог ст.65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та є злочином проти життя, особу винного, який визнав вину частково, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває, має на утриманні одну неповнолітню дитину та дитину інваліда. При цьому обставинами, що пом`якшують покарання, судом визнано: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
		Також районним судом також враховані конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, відношення ОСОБА_6 до скоєного.
		З урахуванням наведених обставин, а також наслідків, які настали внаслідок дій ОСОБА_6 - смерть людини, чиє життя є найвищою соціальною цінністю, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі повністю відповідає принципам індивідуалізації, достатності, розумності, справедливості та доцільності, й буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Крім того, апеляційний суд вважає, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а тому не знаходить підстав для його пом`якшення.
		Підстав для застосування ст.69,75 КК України колегією суддів також не встановлено.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок районного суду є законним і обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 з доповненнями до неї - без задоволення.
		Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права апеляційним судом не встановлено.
		Керуючись ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , та доповнення до неї, які подані обвинуваченим ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02.10.2023р. щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України - без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк - з моменту вручення йому копії даної ухвали.
		 
		Головуючий                                                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                                                          ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...