Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/1888/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; спори про самочинне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2024.
Дата набрання законної сили: 14.08.2024
Номер судового провадження: 61-7526ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                   
		 
		14 серпня 2024 року  
		м. Київ
		 
		справа № 442/1888/23
		провадження № 61-7526св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		треті особи: Дрогобицька міська рада, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральне-2021»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року в складі судді: Хомика А. П., додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року в складі судді: Хомика А. П., та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позову
		 
		У березні 2023 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дрогобицька міська рада, ОСББ «Центральне-2021», про знесення самовільно збудованих споруд.
		 
		Позов мотивований тим, що  ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 09 квітня 2021 року. Аналогічну квартиру № 6 у цьому ж будинку набув у власність відповідач на підставі договору дарування. Останній, без отримання згоди співвласників багатоквартирного житлового будинку, здійснив реконструкцію цієї квартири під лікувально-профілактичний заклад.
		 
		Проте відповідач не обмежився вже згадуваною реконструкцією квартири, а взявся облаштовувати частину прибудинкової території (реконструкцію частини території) без законних на це підстав (за наявності відповідних дозволів) для влаштування входу до цієї реконструйованої квартири № 6 (квартира знаходиться на першому поверсі), чим фактично самостійно демонтував клумбу з квітами та вистелив бруківку і змонтував сходи та пандус до цієї квартири. Такими протиправними діями відповідач створив йому перешкоди у користуванні прибудинковою територією їхнього житлового будинку, а також вільного доступу до підвальних приміщень, які знаходяться справа від встановлених сходів та пандусу відповідача. Побудувавши незаконно сходи та пандус, відповідач перекрив їм доступ до підвалу, демонтував прилеглу доріжку з бруківки, встановивши на ній бетонні сходи та пандус довжиною понад 6 метрів.
		 
		Крім того, такими діями відповідач без жодних погоджень з співвласниками житлового будинку, відібрав від них у виключно своє використання частину земельної ділянки, понад 30 кв. м, демонтувавши клумби, чим спричинив їм незручності. Таким чином, відповідач порушив їхні права, свободи та законні інтереси (згідно частина перша статті 4 ЦПК України).
		 
		Незаконність самочинної реконструкції відповідачем частини прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_3 для влаштування окремого входу (заїзду) до своєї переобладнаної квартири № 6 під лікувально-профілактичний заклад полягає у наступному. Згідно інформаційного листа виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 25 жовтня 2022 року відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 » від 24 травня 2021 року №19/2021.
		 
		Рішенням Дрогобицької міської ради від 07 грудня 2021 року № 863 «Про надання дозволу на розроблення земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку «ОСББ «Центральне-2021» (Л. Сторонська) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 4061 кв. м на АДРЕСА_5 , для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
		 
		Станом на сьогодні зазначений проект землеустрою земельної ділянки орієнтованою площею 4061 кв. м на АДРЕСА_5 , для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків не затверджений Дрогобицькою міською радою на черговій/позачерговій сесії.
		 
		Крім цього, згідно відповіді керівника ОСББ «Центральне-2021» від 13 грудня 2022 року № 1 на адвокатський запит встановлено, що відповідач не звертався до них із заявою про надання дозволу на реконструкцію квартири № 6 , облаштування пандусу та окремого входу з вулиці та демонтажу частини газону в житловому будинку АДРЕСА_3 , і відповідно такі питання не розглядалися на загальних зборах ОСББ «Центральне-2021».
		 
		Статутом ОСББ «Центральне-2021» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить питання про використання спільного майна (пункту 3 Статуту...), а при голосуванні на загальних зборах кожен член Об`єднання має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності (згідно пункту 7 Статуту).
		 
		Таким чином, відповідач без будь-якого погодження (протиправно) здійснив переобладнання частини прибудинкової території для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 , що тягне за собою визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України і відповідно його знесення.
		 
		ОСОБА_3 просив:
		зобов`язати ОСОБА_2 знести (демонтувати) самовільно збудовані: бетонні сходи, пандус з бетону, бруківку, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до квартири АДРЕСА_6 та відновити в попередній стан земельну ділянку прибудинкової території.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
		рішенням Дрогобицької міської ради від 07 грудня 2021 року № 863 «Про надання дозволу на розроблення земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку» ОСББ «Центральне-2021» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4 061 кв. м на АДРЕСА_5 , для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Всі будівельні роботи щодо реконструкції проводились ОСОБА_2 відповідно до умов Робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 », складеного КП «КРЕДО» (кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА№ 004582 від 27 грудня 2019 року) на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва за № 21, виданих 24 травня 2021 року відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:2757-3049-3171-4383), та який отримав позитивний експертний звіт щодо розгляду даної проєктної документації за №14-0030/01-22 від 27 січня 2022 року, затверджений філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області Міністерства розвитку громад та територій України. Відповідно до умов Робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 » та вимог ДБН В2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», реконструкцією також передбачено розміщення вхідної площадки із пандусом з безпосереднім виходом на хідник (тротуар);
		відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів або їх розумного пристосування встановлюється КМ України. Відповідач є власником нежитлового приміщення (позначене на плані літ. «6»), яке знаходить за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №315452447 від 17 листопада 2022 року. Зазначене приміщення ОСОБА_2 набув внаслідок реконструкції, належної на праві приватної власності, квартири АДРЕСА_6 , яка здійснювалась на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відділом ДАБК Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за № ЛВ051220203949 від 03 лютого 2022 року та завершилась відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта за № ЛВ101221108849 від 10 листопада 2022 року, зареєстрованої виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради;
		будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозвіл на забудову;
		позивачем не надано доказів звернення до контролюючих органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також органів місцевого самоврядування з метою отримання висновку щодо невідповідності об`єкта будівництва «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад», які підтвердили факт незаконного будівництва. Таким чином позивач не надав доказів, що відповідач порушує його права, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		 
		Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року доповнено рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року абзацом такого змісту: «стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу».
		 
		Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги відповідача про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 12 500 грн є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		встановлення пандусу не потребує отримання будь-яких дозвільних документів, оскільки належить до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (пункт 11 постанови КМ України від 07 червня 2017 року № 406). Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил;
		апелянтом не доведене належними та допустимими доказами, що відповідач здійснює самочинне будівництво, враховуючи що роботи здійснювались на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого відділом ДАБК Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за № ЛВ051220203949 від 03 лютого 2022 року та завершились відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта за № ЛВ101221108849 від 10 листопада 2022 року, зареєстрованої виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У травні 2024 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року, в якій просив:
		скасувати оскаржені рішення;
		ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі;
		судові витрати покласти на відповідача.
		 
		Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:
		судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - статей 1, 4, 5 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статей 5, 7, 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 369, 376 частини п`ятої статті 319, частини другої статті 382, частини другої статті 383, статей 391, 396 ЦК України, статей 42, 92 ЗК України, статей 89, 263 ЦПК України;
		суди не врахували висновків щодо застосування статті 369, частини другої статті 382, статті 383 ЦК України, частини першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», частин першої-третьої статті 42 ЗК України у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 757/13549/16-ц. Виникнення прав на земельну ділянку у власника квартир та нежитлових приміщень  у багатоквартирному будинку пов`язане із набуттям у власність самої квартири або нежитлового приміщення, земельна ділянка при цьому не виступає самостійним об`єктом правочину, пов`язаного із переходом права власності на квартир у або нежитлове приміщення. Отже, сама по собі відсутність реєстрації за власником квартири або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку права власності на земельну ділянку не позбавляє його права на захист своїх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія;
		суди не врахували висновки щодо застосування частини п`ятої першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 42, 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 621/2300/16-ц. Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю чи користування нею, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку;
		суди не врахували висновків щодо застосування частин першої, другої статті 369 ЦК України, частини другої статті 382, статті 383 ЦК України, частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 42 ЗК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 2 листопада 2022 року у справі № 452/2808/19. Щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно спільного майна багатоквартирного будинку вимагає погодження співвласників;
		суди не врахували висновків щодо застосування частини другої статті 382 України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №461/4181/18;
		суди не врахували висновків щодо застосування частини другої статті 382 ЦК України, статей 376, 391, 396 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11. У справі № 2-6977/11 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що самочинна реконструкція відповідачем належного їй нежитлового приміщення, яке розташоване на цокольному поверсі будинку та здійснення прибудови, порушує право власності позивача, якій належить квартира у цьому ж будинку;
		зробивши висновок, що в матеріалах справи відсутні докази, того що відповідач порушує права позивача, суди залишили поза увагою, що умовами робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 », складеного КП «КРЕДО» (кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА №004582 від 27 грудня 2019 року) на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва за № 21, виданих 24 травня 2021 року відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:2757-3049-3171-4383), Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта за № ЛВ101221108849 від 10 листопада 2022 року, зареєстрованої виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради, додатком до експертного звіту (позитивний) № 14-0030/01-22 щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом, фото-доказами та свідченнями свідка та самим відповідачем підтверджується розміщення вхідної площадки із пандусом з безпосереднім виходом на хідник (тротуар) відповідного багатоквартирного будинку, влаштування зовнішніх сходів на земельній ділянці, яка впритул прилягає до стін багатоквартирного будинку;
		суди не встановили обставин щодо меж прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зі встановленими розміром і конфігурацією на якій без погодження із мешканцями багатоквартирного будинку було розміщено відповідну вхідну площадку із пандусом та не надали належної оцінки доказам звернення ОСББ до місцевої Ради щодо оформлення землекористування за адресою, на якій розташований відповідний багатоквартирний будинок, що мало наслідком формування передчасних висновків у справі;
		суди не звернули уваги, що не погодження із співвласниками багатоквартирного житлового будинку реконструкції спільного майна багатоквартирного житлового будинку та будівництво пандусу і сходів на прибудинковій території порушують права та інтереси відповідних співвласників багатоквартирного житлового будинку і вимоги законодавства України, зокрема, статей 7, 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», частини п`ятої статті 319, частини другої статті 382 ЦК України;
		суди залишили поза увагою доводи та обґрунтування позивача щодо здійснення відповідачем реконструкції спільного майна багатоквартирного житлового будинку шляхом внесення змін у огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку (приєднання (прибудови) до фасаду будинку сходів та даху фасадного входу), без згоди співвласників будинку, порушує їх права та здійснює перешкоди у користуванні будинком та прибудинковою територією. Водночас, рішення щодо реконструкції вищевказаного спільного майна багатоквартирного будинку може бути прийнято лише його співвласниками і належить до повноважень зборів співвласників, а не окремому власнику квартири чи нежитлового приміщення, що вбачається з положень статті стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;
		суди не встановили обставини справи, які підлягали встановленню, не надали належної оцінки доводам позивача щодо відсутності у відповідача погоджень співвласників багатоквартирного будинку на здійснення відповідачем реконструкції спільного майна багатоквартирного житлового будинку та безпідставно не застосували до даних правовідносин норми статей 1, 4, 5 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статей 7, 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», частини п`ятої статті 319, частини другої статті 382, частини другої статті 383 ЦК України;
		суди не надали належної оцінки доводам позивача щодо незаконності заняття відповідачем прибудинкової території багатоквартирного будинку з метою облаштування на ній елементів конструкції окремої вхідної групи до нового входу в реконструйоване нежитлове приміщення, що створило Позивачу перешкоди у користуванні прибудинковою територією будинку, а також вільного доступу до підвальних приміщень;
		відповідний багатоквартирний будинок та належні до нього господарські будівлі, споруди і приміщення є нерозривно пов`язаними із земельною ділянкою, на якій вони розміщені та не звернули увагу на те, що земельна ділянка, на якій збудована нова вхідна група, прилягає до стін багатоквартирного будинку;
		у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що самочинна реконструкція відповідачем належного їй нежитлового приміщення, яке розташоване на цокольному поверсі будинку та здійснення прибудови, порушує право власності позивача, якій належить квартира у цьому ж будинку;
		заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є належним чином не обґрунтованими, завищеними, та такими, що становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Відповідач не надав обґрунтувань поважних причин не подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі і безпідставно задовольнили заяву відповідача про стягнення судових витрат. Оскільки відповідачем не було надано до судів попередніх інстанцій доказів на підтвердження реальності витрат (детальних розрахунків понесених витрат, копій платіжних доручень, тощо) стягнення таких витрат з позивача є безпідставним. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн є належним чином не обґрунтованими, завищеними та такими, що становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		22 липня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року призначено справу до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 25 червня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 14 лютого 2024 року у справі № 757/13549/16-ц; від 27 січня 2023 року у справі № 621/2300/16-ц; від 02 листопада 2022 року у справі № 452/2808/19; від 22 січня 2020 року у справі № 461/4181/18; від 04 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11; від 31 липня 2020 року у справі № 826/14682/16; від 08 квітня 2019 року у справі № 368/513/16-ц; від 26 червня 2019 року у справі № 461/3647/16-ц; від 28 серпня 2019 року у справі № 295/7193/15-ц; від 03 листопада 2020 року у справі № 526/86/19; від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16; від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18; від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18; від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц; від 21 грудня 2021 року у справі № 910/3499/19; від 04 вересня 2018 року у справі № 915/1283/17; від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23415/17; від 04 лютого 2020 року у справі № 280/1765/19; від 09 липня 2019 року у справі № 923/726/18; від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Суди встановили, що  ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення (позначене на плані літ. «6»), яке знаходить за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 315452447 від 17 листопада 2022 року.
		 
		Зазначене приміщення ОСОБА_2 набув внаслідок реконструкції, належної на праві приватної власності, квартири      АДРЕСА_6 , яка здійснювалась на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відділом ДАБК Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за № ЛВ051220203949 від 03 лютого 2022 року та завершилась відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта за № ЛВ101221108849 від 10 листопада 2022 року, зареєстрованої виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради.
		 
		Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 » від 24 травня 2021 року № 19/2021
		 
		Відділом ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03 лютого 2022 року № ЛВ051220203949 «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_2 
		 
		27 вересня 2022 року за вих. № 82 у відділ ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 з повідомленням про реконструкцію квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_2 , залиття бетонних сходів до будинку та пандусу до зазначеної квартири.
		 
		24 жовтня 2022 року за вих. №88 відділ ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надав відповідь на заяву ОСОБА_3 , про те що відділом ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03 лютого 2022 року № ЛВ051220203949 «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_2 .. Додатково повідомлено про те, що згідно постанови КМ України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» призупинено проведення перевірок відділом ДАБК.
		 
		Рішенням Дрогобицької міської ради від 07 грудня 2021 року № 863 «Про надання дозволу на розроблення земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку» ОСББ «Центральне-2021» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4 061 кв. м на АДРЕСА_5 , для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
		 
		Земельна ділянка для обслуговування багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Центральне-2021» на час розгляду справи не передана у постійне користування, а тільки надано дозвіл на розроблення земельних ділянок.
		 
		Будівельні роботи щодо реконструкції квартири проводились ОСОБА_2 відповідно до умов робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 », складеного КП «КРЕДО» (кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА№004582 від 27 грудня 2019 року) на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва за № 21, виданих 24 травня 2021 року відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:2757-3049-3171-4383), та який отримав позитивний Експертний звіт щодо розгляду даної проєктної документації за №14-0030/01-22 від 27 січня 2022 року, затверджений філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області Міністерства розвитку громад та територій України.
		 
		Відповідно до умов робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 » та вимог ДБН В2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», реконструкцією також передбачено розміщення вхідної площадки із пандусом з безпосереднім виходом на хідник (тротуар).
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		 
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
		 
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		 
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
		 
		Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
		 
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
		 
		Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 ЦК України).
		 
		Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини друга, третя статті 42 ЗК України).
		 
		Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).
		 
		Співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
		 
		Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
		 
		Співвласники зобов`язані, зокрема, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
		 
		Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
		            використання прибудинкової території має відбуватися за її призначенням;
		створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об`єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку;
		право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їх згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) вимагає погодження співвласників (див. подібний висновок у пунктах 75 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175цс20)).
		 
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18)).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 621/2300/16-ц (провадження № 61-6391св20) зазначено, що: «із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України вбачається, що земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. […] Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 є особливим об`єктом права власності на землю чи користування нею, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 757/13549/16-ц (провадження № 61-12973св23) вказано: «виникнення прав на земельну ділянку у власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку пов`язане із набуттям у власність самої квартири або нежитлового приміщення, земельна ділянка при цьому не виступає самостійним об`єктом правочину, пов`язаного із переходом права власності на квартир у або нежитлове приміщення. Отже, сама по собі відсутність реєстрації за власником квартири або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку права власності на земельну ділянку не позбавляє його права на захист своїх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 591/1849/20 (провадження № 61-18359св21) зазначено: «суди встановили, що ОСОБА_1 здійснено реконструкцію нежитлового приміщення зі збільшенням площі з 39,0 кв. м на 67,4 кв. м без отримання вихідних даних, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та за відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Проведено добудову нежитлового приміщення з облаштуванням в несучій стіні багатоквартирного будинку окремого входу до нежитлового приміщення. У самовільно прибудоване нежитлове приміщення ОСОБА_1 завів газопровід і на зовнішню стіну, обклеєну горючим пінопластом, вивів димохід парапетного котла, із прибудови через зовнішню несучу стіну завів в будинок трубопровід, який має довжину 3 м і в пробитий в перекритті між першим та другим поверхами отвір виведений на другий поверх. Тобто, ОСОБА_1 здійснив реконструкцію належного йому нежитлового приміщення зі збільшенням його площі до 67,4 кв.м, а не лише провів роботи з влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до нежитлового приміщення. Державний реєстратор приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення зі збільшеною площею 67,4 кв. м без дозвільних документів та зазначаючи підставу права виникнення права власності договір купівлі-продажу від 12 вересня 2008 року, не встановила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок, що вказана забудова (реконструкція нежитлового приміщення зі збільшенням його площі) на земельній ділянці прибудинкової території багатоквартирного будинку ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2», з прибудовою до несучої стіни багатоквартирного будинку, яка є конструктивним елементом будинку та спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку без їх згоди, є самочинним будівництвом. Тому державна реєстрація такої забудови проведена без законних підстав. Оскільки позивач заперечує проти знаходження на земельній ділянці, що перебуває у нього на праві постійного користування, самочинно збудованого нерухомого майна ОСОБА_1, тому відновлення порушених прав позивача можливе лише його знесенням».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 523/8263/20 (провадження № 61-8041св23) вказано, що: «рішення суду щодо демонтажу об`єкта нерухомості має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідачки, але її коштом), враховуючи мету відповідного позову міської ради, формулювання такого рішення у резолютивній частині слід змінити, а саме: за рахунок відповідачки привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_7 , до попереднього стану шляхом знесення самочинної прибудови до цієї квартири на земельній ділянці, що є власністю територіальної громади м. Одеси».
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		 
		Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17 (361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».
		 
		У справі, що переглядається:
		при зверненні із позовом ОСОБА_3 вказував, що  ОСОБА_2  є власником квартири АДРЕСА_6 . Відповідач без отримання згоди співвласників багатоквартирного житлового будинку, здійснив реконструкцію цієї квартири під лікувально-профілактичний заклад. Відповідач також облаштував частину прибудинкової території (реконструкцію частини території) без законних на це підстав (за відповідності відповідних дозволів) для влаштування входу до цієї реконструйованої квартири № 6 (квартира знаходиться на першому поверсі), чим фактично самостійно демонтував клумбу з квітами та вистелив бруківку і змонтував сходи та пандус до цієї квартири. Такими протиправними діями відповідач створив йому перешкоди у користуванні прибудинковою територією їхнього житлового будинку, а також вільного доступу до підвальних приміщень, які знаходяться справа від встановлених сходів та пандусу відповідача. Побудувавши незаконно сходи та пандус, відповідач перекрив їм доступ до підвалу, демонтував прилеглу доріжку з бруківки, встановивши на ній бетонні сходи та пандус довжиною понад 6 метрів. Крім того, такими діями відповідач без жодних погоджень з ними, співвласниками житлового будинку, відібрав від них у виключно своє використання частину земельної ділянки, понад 30 кв. м, демонтувавши клумби, чим спричинив їм незручності та порушив їхні права, свободи та законні інтереси;
		ОСОБА_3 просив зобов`язати ОСОБА_2 знести (демонтувати) самовільно збудовані: бетонні сходи, пандус з бетону, бруківку, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до квартири АДРЕСА_6 та відновити в попередній стан земельну ділянку прибудинкової території;
		суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що позивач не надав доказів, що відповідач порушує його права. Окрім цього суди зазначили, позивачем не надано доказів звернення до контролюючих органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також органів місцевого самоврядування з метою отримання висновку щодо невідповідності об`єкта будівництва «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад»;
		суди встановили, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення (позначене на плані літ. «6»), яке знаходить за адресою: АДРЕСА_3 . 27 вересня 2022 року за вих. № 82 у відділ ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 з повідомленням про реконструкцію квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_2 , залиття бетонних сходів до будинку та пандусу до зазначеної квартири. 24 жовтня 2022 року за вих. №88 відділ ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надав відповідь на заяву ОСОБА_3 , про те що відділом ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03 лютого 2022 року № ЛВ051220203949 «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник - ОСОБА_2 Додатково повідомлено про те, що згідно постанови КМ України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» призупинено проведення перевірок відділом ДАБК;
		суди встановили, що будівельні роботи щодо реконструкції квартири проводились ОСОБА_2 відповідно до умов робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 », складеного КП «Кредо». Відповідно до умов робочого проекту «Реконструкція квартири під лікувально-профілактичний заклад за адресою: АДРЕСА_4 » та вимог ДБН В2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», реконструкцією також передбачено розміщення вхідної площадки із пандусом з безпосереднім виходом на хідник (тротуар);встановлення пандусу не потребує отримання будь-яких дозвільних документів, оскільки належить до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію;
		суди не врахували, що використання прибудинкової території має відбуватися за її призначенням; створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) має проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі об`єкти не призведуть до порушень прав інших співвласників у багатоквартирному житловому будинку; право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їх згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об`єктів (зокрема, бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) вимагає погодження співвласників;
		суди не звернули уваги, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками; земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання;
		суд не врахували, що прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 є призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку;
		земля, на якій відповідач збудував спірні об`єкти (бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу), є прибудинковою територією та призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку; спірні об`єкти (бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу) створені на прибудинковій території без погодження співвласників;
		за таких обставин, добудовані ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_6 об`єкти, а саме: бетонні сходи, пандус з бетону, бруківка, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до цієї квартири, підлягають знесенню. Касаційний суд, з урахуванням висновку зробленого в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 523/8263/20 (провадження № 61-8041св23), вважає, що рішення суду щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести (демонтувати) об`єкти має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідача, але його коштом) порядку, враховуючи мету відповідного позову, формулювання такого рішення у резолютивній частині слід зазначити: «за рахунок ОСОБА_2 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_4 , до попереднього стану шляхом знесення самовільно збудованих: бетонних сходів, пандусу з бетону, бруківки, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до цієї квартири», а в іншій частині позову відмовити. 
		 
		За таких обставин суди зробили помилковий висновок про відмову у задоволені позову. Тому судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення; позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково; за рахунок ОСОБА_2 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_4 , до попереднього стану шляхом знесення збудованих бетонних сходів, пандусу з бетону, бруківки, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до цієї квартири.
		 
		ОСОБА_3 сплатив 1 610,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги (а.с. 135) та 2 147,20 грн за подання касаційної скарги. Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 належить стягнути 3 757,60 грн судового збору.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		 
		Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 .
		 
		За рахунок ОСОБА_2 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_4 , до попереднього стану шляхом знесення збудованих бетонних сходів, пандусу з бетону, бруківки, що прилягає до сходів та пандусу, прибудованих до цієї квартири.
		 
		В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 757,60 грн судового збору.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2023 року та постанова Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...