Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/15159/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 20.08.2024. Зареєстровано: 20.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Номер судового провадження: 1-кс/308/4768/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/15159/23
		1-кс/308/4768/24
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 серпня 2024 року                             м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань             ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід, заявлену у справі № 308/15159/23 з розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		У провадженні слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 перебуває на розгляді скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
		В судовому засіданні 02.08.2024 слідчим суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід.
		Заява про самовідвід мотивована тим, що головуючий у справі - слідчий суддя ОСОБА_3 та суддя ОСОБА_5 , відносно якого ОСОБА_4 просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, навчались в одній загальноосвітній школі в паралельних класах, в одному вищому навчальному закладі, перебувають в дружніх стосунках з шкільного віку по теперішній час, а отже ця обставина може викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності слідчого судді під час розгляду даного клопотання.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, заява про відвід судді передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
		Для надання пояснень з приводу заявленого відводу в судове засідання запрошувалася суддя ОСОБА_3 ,, але остання в судове засідання не з`явився.
		В судове засідання заявник ОСОБА_4 та інші учасники справи не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 
		Виходячи з принципу диспозитивності, згідно з яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд вважає за можливе розглянути питання щодо самовідводу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
		На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
		Ознайомившись із змістом заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Статтею 75 КПК України визначено підстави відводу слідчого судді. 
		Відповідно до ч. 1 ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
		1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
		2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
		3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
		5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
		Згідно з ч. ч. 1, 3-5 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані заявити самовідвід.
		Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
		Відвід повинен бути вмотивованим.
		Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
		Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст.9 Конституції України, ст.ст. 1,8,9 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року.
		Стосовно об`єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року).
		Відповідно до вищенаведеного, суд приходить до висновку, що на думку Європейського суду з прав людини, наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об`єктивним критерієм та призводить до порушення п.1 ст.6 Конвенції.
		У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
		Наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
		Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.
		У рішенні ЄСПЛ по справі «П`єрсак проти Бельгії», суд, встановивши порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції, зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
		Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
		При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
		У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
		Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Отже, вирішення слідчим суддею ОСОБА_3 скарги ОСОБА_4 , щодо бездіяльності керівника Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою щодо вчинення суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, може викликати у скаржника сумнів щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 при вирішенні скарги по суті, оскільки вона та суддя ОСОБА_5 навчались в одній школі в паралельних класах та в одному вищому навчальному закладі, а також перебувають в дружніх стосунках з шкільного віку по теперішній час.
		Приймаючи до уваги обставини, вказані суддею в заяві про самовідвід, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників кримінального провадження щодо об`єктивності та неупередженості слідчого судді, приходжу до висновку, що подана заява про самовідвід підлягає задоволенню.
		Згідно з вимогами ч. 2, ч. 4 ст. 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Суддя, на розгляд якого передається кримінальне провадження визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, у зв`язку з чим матеріали кримінального провадження за скаргою ОСОБА_4 слід передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу.
		Керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
		 
		п о с т а н о в и в:
		Заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід, заявлену у справі №308/15159/23 з розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
		Матеріали судової справи №308/15159/23 передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...