Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/11944/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 20.08.2024. Зареєстровано: 21.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2024.
Дата набрання законної сили: 25.09.2024
Результат оскарження 25.09.2024 Миколаївський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/490/1174/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		        
		Справа № 490/11944/23
		н\п 2/490/1174/2024
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		20 серпня 2024 року  м. Миколаїв
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого судді Шолох Л.М.,
		при секретарі Горбань М.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів банківських послуг, стягнення грошових коштів,-
		В С Т А Н О В И В:
		08 грудня 2023 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява до Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» в якому просить стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 9800 грн 00 коп. 
		В обгрунтування позову позивач вказує, що 28 червня 2023 року о 15:06 год. та 15:09 год двома транзакціями з картки позивача «Універсальна» за № НОМЕР_1 було списано грошові кошти у розмірі 10 000 грн. та 9800 грн. Позивач вказує, що на той момент вона не користувалась послугами банку чи мобільного додатку «Приват 24», фізичного доступу до картки не мала, ніяких повідомлень чи дзвінків від Банку на підтвердження транзакцій не отримувала. Про проведення вищевказаних списань позивач довідалась від оператора АТ КБ «Приватбанку», який повідомив позивача про вказані транзакції та заблокував картку. Наступного дня позивач звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України. Після проведення службового розслідування банк повернув позивачу грошові кошти в розмірі 10000 грн, проте суму 9800 грн. банк у добровільному порядку відмовився. За такого позивач змушена звернутись до суду.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.12.2023 року відкрито провадження по вказаній справи та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позов. Так представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено невірне виконання відповідачем своєї функції як банка емітента по проведенню операцій за картрахунком позивача. АТ КБ «Приватбанк» вірно провів автентифікацію та авторизацію спірних операцій за картрахунком позивача. Представник відповідача зазначив, що дійсно 28.06.2023 року о 15:47 по картрахунку ОСОБА_1 була здійснена спроба операції на суму 5000 грн. і хоча інформація, яка дала змогу ініціювати платіжні операції по карті позивача був введена правильно, але оскільки вказані операції були не типові для клієнта оператор банка зателефонував ОСОБА_1 для додаткової перевірки платежу після чого картки позивача були заблоковані, що перешкодило подальшим неузгодженим операціям за картрахунком позивача. Крім того представник відповідача вказав, що ініцювання платіжних операцій на суми 10 000 грн. та 9800 грн. супроводжувалось правильним ручним вводом інформації по карті позивача (індивідуального номеру картки, строку дії картки, коду безпеки картки (CVV-коду) та код для інтернет платежів), а також входом в Приват 24 через фінансовий телефон позивача ( НОМЕР_2 ) та введенням правильного паролю в Приват 24. Таким чином відповідач вважає, що відповідальність за проведення операцій (транзакцій) 28.06.2024 року на суми 10000 грн. та 9800 грн. несе позивач. Щодо виплати позивачу коштів в розмірі 10000 грн., то представник відповідача зазначив, що позивачем було отримано вказану суму виплати як страхової для договором страхування.
		Будь-яких клопотань до суду від сторін не надходило.
		Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 29.06.2024 року позивачка звернулася до ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про те, що 28.06.2023 року близько о 16:00 год зателефонувала останній, представившись працівником «Приватбанку» та здійснила крадіжку грошових коштів в умовах воєнного стану з банківської картки № НОМЕР_1 , банківський рахунок № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 на загальну суму 19800 грн.
		Згідно пояснень ОСОБА_1 наданих Голові правління ПРАТ «СК «Універсальна» від 03.08.2023 остання вказала, що 28.06.2023 року з її картки «Універсальна» були зняті кошти у розмірі 10 000 грн. та 9800 грн. О 15:30 год позивачу зателефонував оператор Приватбанку та повідомив про зняття коштів. Позивач повідомила, що на даний час не працює з карткою та не перерахуває коштів на що оператор банку повідомила, що заблокує картку.
		З виписки АТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що 28.06.2023 року з картки № НОМЕР_4 відбулось списання грошових коштів двома транзакціями в розмірі 9800 грн. та 10 000 грн. відповідно. Деталі операції: розваги UPME*SLOTSCITY.UA Unavailable.
		За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до пункту 6 розділу 6 Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Відповідно пункту 8 статті VI Положення «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705(надалі - Положення), Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до підпункту 9 пункту 8 розділу 1 Положення внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити порядок подання користувачем повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які не виконувалися користувачем, і внесення електронного платіжного засобу до стоп-списку та його вилучення.
		Операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого Банком в рамках технології 3D-Secure, або операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів Платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в Мобільному додатку - визнаються підтвердженими Клієнтом та ініційованими ним власноруч.
		Отже, клієнт банку несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації, в т.ч. за несанкціоновані операції з його карткою.
		До такого висновку прийшов Верховний суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18, в якій зазначені правові висновки щодо провини в подібних ситуація саме Позивача/клієнта через його власну недбалість та бездіяльність по захисту власних персональних даних.
		Згідно ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зазначено, що платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору.
		Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації
		Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій, з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
		Таким чином клієнт банку зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. І саме клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Судом встановлено, 11.02.2015 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Акцент-Банк», в якій зазначила номер мобільного телефону - НОМЕР_5 .
		Також, судом встановлено, що відповідно до Анкети від 31.05.2022 року АТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - клієнт) узгодили при наданні Банком будь-яких послуг клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів виконання простого електронного підпису. При здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронним даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта, яким є номер НОМЕР_5 . 
		З Витягу «Логі з електронного кабінету позивача «Приват 24» вбачається, що: 
		1) вхід до Приват24 Позивача виконувався у всіх випадках тільки з використанням фінансового номеру телефону Позивача (колонка: «Phone»): НОМЕР_5 , тобто на цей номер приходив пароль для входу в Приват24 та код для здійснення платежів на інтернет сайтах: «3D-secure» (аутентифікація та авторизація);
		2) вхід до Приват24 виконується з моделі телефону: М2103К19ІJREDMI але з 27.06.2023 р. 05:15:56 до 28.06.2023 р. 15:46:26 вхід до Приват24 виконано з моделі телефону PIXEL 6 PROJGOOGLE. З 29.06.2023 р. вхід до Приват24 Позивача виконується знову з моделі телефону: М2103К19ІJREDMI.
		Таким чином для входу в Приват24 необхідно було: 1) підтвердження входу в Приват24 з телефонного номеру Позивача: НОМЕР_5 (вказаний у Анкеті заяві Позивача від 11.02.2015 р. та анкеті від 31.05.2022 р. 2) знання паролю до Приват24 Позивача. Вказаною інформацією володіє Позивач та несе відповідальність за її збереження.
		З огляду на викладене, позивачем не доведено факту втрати контролю над свої кредитним рахунком та не доведено бездіяльності фінансової установи банку під час списання грошових коштів з її карток.
		Долучений позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідуваннь згідно якого було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України суд також до уваги не бере, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України виключно вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Таким чином, доводи позивача є безпідставними, а позов є таким, що не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 1066, 1068, 1071 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів банківських послуг, стягнення грошових коштів - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя  Л.М. Шолох

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...