Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1648/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2024. Зареєстровано: 21.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2024.
Дата набрання законної сили: 17.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/373/11/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 373/1648/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 серпня 2024 року                                м. Переяслав
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючої судді                    Хасанової В.В.,
		за участю секретаря судового засідання        Шинкаренко А.О.,
		позивача                         ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник позивача  адвокат Усенко М.М. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову №501, винесену начальником першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. 
		Вважав висновки, викладені у постанові про те, що ОСОБА_1 не оновлював свої персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП необґрунтованими, оскільки згідно з виданим на ім`я ОСОБА_1 тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 , останній прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗСУ за ВОС № 837037А, яке є безстроковим. 10.03.2006 позивач визнаний непридатним до військової служби та знятий з військового обліку. 06.07.2024 позивач через мобільний додаток «РЕЗЕРВ +» оновив свої персональні дані. Проте, за місцем проживання ОСОБА_1 йому було повідомлено представниками органів самоврядування, що він перебуває у розшуку в ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв`язку з неоновленням своїх персональних даних. 13.07.2024 позивач прибув до відповідача з метою перевірки своїх даних та отримав там направлення для проходження ВЛК. Тоді ж, представники ТЦК повідомили, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210 КУпАП, та видали повістку про явку до ТЦК на 15.07.2024. В означений день позивачу вручили постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210 КУпАП, де в мотивувальній частині вказано про порушення за ч.1, а в резолютивній  за ч.3 ст.210 КУпАП. Звернув також увагу на те, що ч.3 ст.210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку в особливий період, яка була введена в дію 19.05.2024, а тому застосування цієї норми до подій, які відбулися раніше, є назаконними. Крім того, зазначив, що відповідачем розглянуто справу без повного та всебічного з`ясування обставин справи, не враховано те, що позивач не ухилявся від явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов ВЛК. За таких обставин, вважає оскаржувану постанову незаконною.
		Ухвалою судувід 25.07.2024у справівідкрито провадженнята призначенодо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження зповідомленням сторінв судовезасідання на06.08.2024о 16:00. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Копію ухвали суду від 25.07.2024, позовну заяву з додатками відповідачем отримано 02.08.2024. 
		У встановлений судом строк від відповідача відзиву на позовну заяву не надійшло.
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. 
		05.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 направив суду клопотання про розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		З урахуванням положень ч. 1 ст.205КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання відповідача, оскільки його неявка в такому випадку не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Вислухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		У відповідності до ч. 1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 2 ст.19КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до приписів ч. 2 ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).
		Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст.77КАСУкраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
		Згідно з статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається де адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Вказані вище завдання при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не виконав та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, враховуючи наступне.
		У відповідності до ст.235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 КУпАП).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (надалі  Положення).
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
		Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Керівник територіальногоцентрукомплектуваннята соціальноїпідтримки має право, в тому числі, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначеністаттею 235Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
		Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення № 501 від 15.07.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн.
		Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто керівником структурного підрозділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. 
		Разом з тим, з наведених вище положень закону слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.
		ІНФОРМАЦІЯ_5 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно, начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210 КУпАП.
		Даних про те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 виконував обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у справі не міститься. 
		За приписами ст. 283 КУпАП,розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
		Постанова № 501 від 15.07.2024 підписана посадовою особою, яка розглянула справу, тобто ОСОБА_4 як начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено неповноважною особою. 
		Також одним з доводів в обґрунтування позовної вимоги про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення № 501 від 15.07.2024 позивач зазначав, що розгляд справи проведено у його відсутність.
		За своїм змістом постанова № 501 від 15.07.2024 жодних пояснень ОСОБА_1 , наданих ним по суті пред`явленого звинувачення, а також оцінки його доводів на предмет їх обґрунтованості не містить.
		Твердження позивача про те, що розгляд справи відбувся за його відсутності, відповідач не спростував, а отже не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.
		Поряд з цим, як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме у тому, що він не оновлював свої персональні дані з обліковими даними територіального центру комплектування та соціальної політики.
		Частиною 3ст. 210 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. 
		Разом з тим, за змістом постанови, відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.1 ст.210 КУпАП. Жодних посилань на кваліфікуючу ознаку  вчинення правопорушення в умовах особливого періоду, що передбачена частиною 3 ст.210 КУпАП постанова не містить, як і не містить мотивації висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за частиною 3 ст.210 КУпАП.
		Водночас, суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов`язують призначати стягнення в межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, та з урахуванням обставин, встановлених статтею 33 кодексу.
		Статтею 27КУпАПштрафвизначено як грошове стягнення, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
		У санкціях статей (санкціях частин статей) КУпАП стягнення у виді штрафу визначено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. 
		Зокрема, санкція ч.3 ст.210 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнано винуватим, передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Тобто, КУпАП чітко і послідовно вказує на єдиний вимір розміру стягнення у виді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Згідно з «Перехідними положеннями» Податкового кодексу (п.5 підрозділу 1 розділ ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділ IV цього кодексу для відповідного року.
		Отже, при накладенні стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті КУпАП, цей розмір визначається в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із визначенням його у грошовій сумі в перерахунку його розміру в гривнях, виходячи з вимог закону щодо визначення суми одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
		Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст.210 КУпАП, посадова особа вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотрималась, і наклала штраф без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у грошовій сумі - 5100 грн (триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), який, крім іншого, взагалі не передбачений санкцією частини 3 статті 210 КУпАП.
		З урахуванням наведеного, винесення постанови неповноважною особою, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, є самостійними підставами для скасування оскаржуваної постанови.
		Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні відносно суб`єкта владних повноважень.
		Відповідно до ст.72КАСУкраїни доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Згідно зі ст.7 КпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		ІНФОРМАЦІЯ_7 як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАСУ покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови.
		Згідно ч. 3 ст.286КАСУкраїни за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Враховуючи, що одним з порушень, встановлених судом під час розгляду даної справи є її розгляд неповноважною особою, суд не знаходить підстав для закриття провадження у справі, і вважає, що справу слід направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
		Керуючись ст. 210 КУпАП, ст. ст. 243 -246, 286 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №501 від 15.07.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
		Справу за протоколом про адміністративне правопорушення №501 від 15.07.2024 щодо ОСОБА_1 направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
		 
		 
		 
		Суддя                             В. В. Хасанова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...