Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/4669/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 21.08.2024. Зареєстровано: 21.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2024.
Дата набрання законної сили: 23.01.2025 (частково)
Результат оскарження 23.01.2025 Івано-Франківський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/346/279/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023090000000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/4669/23 
		Провадження № 1-кп/346/279/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2024 року          м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря ОСОБА_2 
		прокурора   ОСОБА_3 
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		представника потерпілих ОСОБА_10 
		обвинуваченого   ОСОБА_11 
		захисника ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12023090000000149 від 18.03.2023р. відносно 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого у ТДВ «Коломийське АТП» на посаді слюсар по автомобільному транспорту, депутатом не обирався, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		обвинувачений ОСОБА_11 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло смерть потерпілої ОСОБА_13 , та заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		Кримінальне правопорушення ним вчинено за наступних обставинах:
		18.03.2024 року близько 07:30 у світлу пору доби, водій ОСОБА_11 , керував маршрутним автобусом марки БАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по міжміському міжобласному автобусному маршруту регулярних перевезень «Коломия - Мукачево», ділянкою автодороги Т0905 Делятин-Раківчик, що у с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області в напрямку смт. Делятин. В салоні автобуса БАЗ А079.24 на пасажирських сидіннях знаходилися більше десяти пасажирів. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, по напрямку руху автобуса є поворот дороги праворуч.
		У цей час, в зустрічному напрямку, по своїй смузі рухався маршрутний автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 . Автобус Volkswagen LT35 рухався по приміському автобусному маршруту регулярних перевезень «Ланчин - Коломия». В салоні автобуса Volkswagen LT35 ОСОБА_5 перевозив пасажирів, серед яких ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		Водій автобуса БАЗ А079.24 ОСОБА_11 , рухаючись ділянкою проїзної частини дороги із поворотом праворуч, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не справився з керуванням, унаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення із зустрічним автобусом марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 . 
		При цьому, ОСОБА_11 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: 
		п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
		п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п. 11.3., згідно якого, на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
		п. 12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. 
		У результаті порушення водієм ОСОБА_11 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автобуса Volkswagen LT35  ОСОБА_13  померла на місці події від поєднаної травми тіла, з множинними переломами кісток скелету, ушкодженнями внутрішніх органів та м?яких тканин тіла, що спричинили масивну кровотечу та гостру недостатність кровообігу, а пасажири автобуса  ОСОБА_14  отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової (краніо-лицевої) травми, з ушкодженнями м?яких тканин голови (у вигляді саден та підшкірної гематоми лицевої ділянки ліворуч), переломами кісток лицевого черепа (лівої виличної кістки та лівої верхньої щелепи), крововиливами під оболонки головного мозку (субдуральною гематомою) та забоєм головного мозку легкого ступеню, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_15  - закритої травми грудної клітки з переломами 3-7 ребер ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_9  - закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням відломків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_18  - перелому кісток тазу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_6 - закритої травми грудної клітки та поясу верхніх кінцівок з двобічними переломами та забоєм легень, переломами обох ключиць та лівої лопатки, закритого перелому лівої стегнової кістки та перелому правої променевої кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_7  - закритої травми грудної клітки з переломами 2-3-го та 6-го ребер ліворуч, двобічним забоєм легень, закритої травми поясу верхніх кінцівок з пошкодженням ротаційної манжетки (надостного м?язу), розрив акроміально-ключичного суглоба та зв?язки лівого плечового суглобу, множинними гематомами м?яких тканин, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_16  - закритого перелому лівої променевої кістки зі зміщенням відломків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_5  - закритої травми грудної клітки та поясу верхніх кінцівок з переломами 1-го ребра справа та переломом правої ключиці, забоєм правої легені, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення;  ОСОБА_17  - закритої травми грудної клітки з синцем на шкірі грудної клітки ліворуч, множинними переломами ребер ліворуч, забоєм легені та серця, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення.
		Злочинні дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої та заподіяло іншим потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11  вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, пояснив, що він працював в ТДВ «Коломийське АТП» водієм маршрутного автобуса. 18.03.2024 року близько 7:30 здійснював перевезення пасажирів, керував маршрутним автобусом марки БАЗ «Еталон» р.н. НОМЕР_3 за маршрутом «Коломия-Мукачево» в напрямку м.Мукачево. Дорожнє покриття було сухе, транспортний засіб справний, він почував себе добре, алкогольних, наркотичних або лікарських засобів не вживав. В с.Товмачик Коломийського району рухався зі швидкістю 50 км/год. В салоні автобусу хтось із пасажирів крикнув і він відволікся на цей крик, проявив неуважність і на повороті відбулося зіткнення з іншим маршрутним автобусом марки Volkswagen, який рухався в зустрічному напрямку. В його автобусі постраждав один пасажир, який отримав легкі тілесні ушкодження, а в іншому автобусі було багато потерпілих, серед яких одна жінка загинула. Після ДТП його дверцята заблокувало, і він не міг вибратися із автобусу до приїзду рятувальників. Він не викликав поліцію та швидку, оскільки від удару його телефон розбився. До деяких потерпілих від ДТП він ходив в лікарню та передавав їм готівкові гроші на лікування в сумах, які вони називали, а потерпілі давали йому розписки про отримання грошей, які він просив долучити до матеріалів справи. Повторно деякі потерпілі зверталися до нього з проханням відшкодувати решту витрат на лікування, але він відмовляв, бо більше не мав фінансової можливості це зробити. Потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він не відшкодовував витрати на лікування, оскільки ОСОБА_21 просив в рахунок відшкодування викупити пошкоджений автобус, нга що він не погодився, а з Нагорняком одразу не було можливості зв`язатися, а пізніше він не намагався це зробити. Щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_4 пояснив, що намагався в рахунок компенсації через смерть його дружини передати 2000 доларів США, але потерпілий відмовився їх прийняти, вважаючи, що цього недостатньо. В судовому засіданні обвинувачений звернувся до присутніх потерпілих та просив вибачення, бо винуватий в ДТП. Щиро розкаявся у вчиненому, висловлював жаль з приводу як події ДТП так і наслідків, вважає, що ДТП сталося через його неуважність. Просив суд суворо його не карати.
		 
		Потерпілий ОСОБА_4  в судовому засіданні не оспорював фактичні обставини справи. Зазначив, що в ДТП, що сталася 18.03.2023 року загинула його дружина ОСОБА_13 . Про обставини ДТП йому стало відомо пізніше від працівників поліції та інших потерпілих, свідком цих подій він не був, перебував в цей час за кордоном. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладався на розсуд суду. Щодо відшкодування шкоди обвинуваченим підтвердив пояснення обвинуваченого.
		Потерпілий ОСОБА_5  в судовому засіданні не оспорював фактичні обставини справи. Зазначив, що працює водієм ТОВ «Коломийське АТП». 18.03.2023 близько 7:30 здійснював перевезення пасажирів, він керував маршрутним автобусом марки Volkswagen р.н. НОМЕР_2 по маршруту «Ланчин-Коломия» в напрямку м.Коломия. В с.Товмачик на повороті побачив, що назустріч рухається автобус «Еталон» під керуванням обвинуваченого, який виїхав на його полосу руху. Потерпілий намагався уникнути зіткнення, але все сталося швидко і автобус під керуванням обвинуваченого зіткнувся з його автобусом. Він відчув удар, втратив свідомість і не пам`ятає, що було далі. Вісім днів знаходився в комі, отримав тілесні ушкодження у виді травми грудної клітини, перелом ребер та ключиці, крововилив, розрив зв`язок, порізи голови. В наслідок отриманих тілесних ушкоджень в результаті ДТП йому призначено ІІІ групу інвалідності. Автобус зазнав механічних пошкоджень. Обвинувачений добровільно не відшкодовував йому витрати на лікування, не вибачався. Один раз прийшов до нього в лікарню разом з директором АТП, на якому працюють і потерпілий, і обвинувачений. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладався на розсуд суду, просив вирішити все по-закону. Щодо відшкодування шкоди обвинуваченим підтвердив пояснення обвинуваченого.
		Потерпілий ОСОБА_6  в судовому засіданні не оспорював фактичні обставини справи. Зазначив, що 18.03.2023 о 7:30 він перебував в автобусі під керуванням ОСОБА_5 , сидів в салоні на сидінні позаду водія, відчув удар в автобус і більше нічого не пам`ятає. Після ДТП його забрала швидка, він проходив лікування. В результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у виді множинних переломів. Йому ніхто не відшкодував шкоду, тому цивільний позов він підтримує в повному обсязі. До обвинуваченого претензій не має. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладався на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_18  в судовому засіданні не оспорювала фактичні обставини справи. Зазначила, що 18.03.2023 року близько 7:30 в с.Товмачик вона перебувала в автобусі під керуванням ОСОБА_5 Стояла біля водія, поруч із нею стояла інша пасажирка, ОСОБА_13 , яка потім загинула в результаті ДТП. Потерпіла вказала, що через свій високий зріст не бачила дороги у вікно, на повороті відчула сильний удар в бік автобуса зі сторони водія, після чого її розвернуло в іншу сторону та вона вдарилася хребтом та животом об сидіння. Їй допомогли вийти з автобуса і швидка забрала її в лікарню. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у види перелому кісток тазу, западення кістки, через що їй встановили інвалідність. Обвинувачений оплатив її лікування в сумі 40 тис. гривень, але лікування необхідно продовжити, а обвинувачений відмовився відшкодовувати подальші витрати. Цивільний позов не заявляла. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладалася на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_22  в судовому засіданні не оспорювала фактичні обставини справи. Зазначила, що 18.03.2023 року вона їхала до с.Шепарівці, перебувала в салоні автобуса під керуванням ОСОБА_5 , стояла за водієм. В с.Товмачик була зупинка, після чого автобус поїхав далі, незабаром вона відчула удар в автобус, вона вдарилася об щось металеве і її викинуло з автобуса надвір. Вона отримала тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, забій легень, перелами ребер, розрив зв`язок, множинні гематоми, погіршився зір. З боку обвинуваченого було вибачення та добровільне відшкодування витрат на лікування по чеках в сумі 14 тис. гривень, хоча вона має ще чеки на підтвердження інших понесених витрат, які їй не відшкодовано. Цивільний позов не заявляла, має намір це зробити після вироку суду. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладалася на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_9  в судовому засіданні не оспорювала фактичні обставини справи. Зазначила, що 18.03.2023 року близько 7:30 вона їхала в автобусі під керуванням ОСОБА_5 , сиділа по ліву сторону на передостанньому місці біля вікна. В с.Товмачик відчула удар в передню бокову частину автобуса, вдарилася головою та втратила свідомість. Пам`ятає як її вивели з автобуса, бачила інших потерпілих пасажирів цього автобуса та на землі лежала загибла пасажирка. Швидка відвезла потерпілу до лікарні. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження у виді перелом лівої ключиці, перелом носу, струс мозку, забій голови. Обвинувачений добровільно відшкодував їй 16 тис. гривень вартості пластини, решту витрат на лікування їй не відшкодовано. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладалася на розсуд суду, для неї головне, щоб відшкодували лікування та реабілітацію. Цивільний позов не заявляла.
		Потерпілі ОСОБА_16 (т.1 а.пр. 34, 149), ОСОБА_17 (Т.1, а.пр.35,55), ОСОБА_15 (т.1 а.пр.37), ОСОБА_14 (т.1 а.пр.56) подали до суду заяви, в яких просили судовий розгляд кримінального провадження проводити за їх відсутності. Щодо призначення покарання обвинуваченому, покладалися на розсуд суду.
		Представник потерпілих  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 .  ОСОБА_10  в судовому засіданні підтримав цивільні позови потерпілих до ТДВ «Коломийське АТП» та АТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовних заявах.
		Вина обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в обсязі, що надано стороною обвинувачення.
		Відповідно до рапорту про отримання та реєстрацію заяви про ДТП, 18.03.2024 о 07:31 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що в АДРЕСА_2 , сталося ДТП, відбулося зіткнення між двома автобусами марки «Фольсваген» д.н.з. НОМЕР_2 та марки «Еталон» д.н.з. НОМЕР_1 , попередньо є один труп, що підтверджує час та місце вчинення ДТП встановлене судом. (а.пр.96 т.2)
		Відповідно до посвідчення водія, яке видано ДАІ ГУ УМВС України МРЕВ Івано-Франківськ 11.07.2006, ОСОБА_11 має право керування транспортними засобами категорій АВСDЕ (а.пр.65 т.2)
		Відповідно до медичної довідки серія ЯЯФ №784857 від 10.11.2022, яка діє до 10.11.2024, ОСОБА_11 придатний до керування транспортними засобами всіх категорій (а.пр.69 т.2)
		Відповідно до повідомлення КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 04.04.2023 №36 станом на 18.03.2023 року 09:00 годин в крові ОСОБА_11 етиловий спирт не виявлено. Станом на 18.03.2023 року 08:55 годин в крові ОСОБА_5 етиловий спирт не виявлено (а.пр.70 т.2)
		Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.03.2023 №26, у ОСОБА_11 ознак сп`яніння не виявлено (а.пр.71 т.2)
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автобус БАЗ А079.24 реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_23 (а.пр.66 т.2), відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_5 даний транспортний засіб з 27.02.2018 року зареєстрований за ТДВ «Коломийське АТП» (а.пр.67 т.2)
		Відповідно до полісу №АТ/3575725 від 26.12.2022р. про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ТДВ «Коломийське АТП» щодо забезпеченого транспортного засобу автобус БАЗ А079.24 реєстраційний номер НОМЕР_1 в період часу з 27.12.2022 до 26.06.2023 застрахована АТ «Страхова група «ТАС». Договором передбачені страхові суми на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 320000 грн., за шкоду заподіяну майну - 160000 грн., розмір франшизи - 3000 грн. (а.пр.68 т.2)
		Отримання тілесних ушкоджень потерпілими підтверджується висновками судово- медичного експерта, а саме:
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №51 від 12.04.2023 року за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 виявлено комплекс поєднаних травм тіла, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя (переломи черепу та ушкодження головного мозку, переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що спричинили загрозливі для життя явища - кровотечу та гостру недостатність кровообігу) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням її смерті. Характер, морфологія, локалізація та взаєморозташування наявних у ОСОБА_13 ушкоджень тіла, а також дані обставин справи, дають підстави вважати, що всі вони утворилися прижиттєво, незадовго (безпосередньо перед) настанням смерті останньої, від дії твердих тупих предметів, можливо при транспортній травмі пасажира в салоні автобуса. Смерть ОСОБА_13 настала від поєднаної травми тіла. (а.пр.53-56 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №123 від 14.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки та поясу верхніх кінцівок з переломами 1-го ребра справа та переломом правої ключиці, забоєм правої легені, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.34-36 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №125 від 26.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки та поясу верхніх кінцівок з двобічними переломами та забоєм легень, переломами обох ключиць та лівої лопатки, закритого перелому лівої стегнової кістки та перелому правої променевої кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.42-44 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №124 від 03.08.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_16 виявлено тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої променевої кістки зі зміщенням відломків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.37-38 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №122 від 14.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_22 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки з переломами 2-3-го та 6-го ребер ліворуч, двобічним забоєм легень, закритої травми поясу верхніх кінцівок з пошкодженням ротаційної манжетки (надостного м?язу), розрив акроміально-ключичного суглоба та зв?язки лівого плечового суглобу, множинними гематомами м?яких тканин, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.39-41 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №104 від 26.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження у виді перелому кісток тазу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.45-46 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №102 від 11.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням відломків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.47-48 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №126 від 26.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки з переломами 3-7 ребер ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.49-50 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №84 від 01.07.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової (краніо-лицевої) травми, з ушкодженнями м?яких тканин голови (у вигляді саден та підшкірної гематоми лицевої ділянки ліворуч), переломами кісток лицевого черепа (лівої виличної кістки та лівої верхньої щелепи), крововиливами під оболонки головного мозку (субдуральною гематомою) та забоєм головного мозку легкого ступеню, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.51-52 т.2)
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №165 від 08.08.2023 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_17 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки з синцем на шкірі грудної клітки ліворуч, множинними переломами ребер ліворуч, забоєм легені та серця, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (а.пр.29-33 т.2).
		Часткове відшкодування обвинуваченим шкоди підтверджується наступними доказами.
		Відповідно до розписок ОСОБА_24 від 15.05.2023 та ОСОБА_14 від 25.05.2023 ОСОБА_11 відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 13500 грн. (а.пр.80 т.25)
		Відповідно до розписки потерпілої ОСОБА_25 остання підтвердила, що їй надали допомогу 29.03.2023 та 11.04.2023 на загальну суму 30000 грн. (а.пр.81 т.2)
		Відповідно до розписки ОСОБА_26 та ОСОБА_15 від 03.04.2023, останні отримали кошти в сумі 10000 грн. на лікування в наслідок ДТП та претензій до водія не мають (а.пр.82 т.2)
		Відповідно до розписки ОСОБА_22 від 24.05.2023 остання отримала кошти в сумі 15000 грн. на лікування в наслідок ДТП, претензій до водія не має (а.пр.83 т.2)
		Відповідно до розписки ОСОБА_17 від 29.06.2023 та від 14.07.2023 остання отримала від ОСОБА_11 грошові кошти на загальну суму 40000 грн. на лікування в наслідок ДТП, претензій до водія не має ( а.пр.84 т.2)
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд відповідно до ст..66 КК України визнає щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданого збитку потерпілим.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст..67 КК України судом не встановлено.
		У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) та у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, в ухвалі Верховного Суду від 30 квітня 2021 року в справі № 325/1421/18 зазначено, що питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст..12 КК України є тяжким злочином, характер діяння та спосіб його вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків у виді загибелі одного потерпілого та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень дев`ятьом потерпілим, необережну форму вини.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання (а.пр.77 т.2), його вік (64 роки), сімейний стан (одружений), наявність міцних соціальних зв`язків (а.пр.78 т.2), задовільний стан здоров`я, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.пр.75,76 т.2), на час ухвалення вироку працює в ТДВ «Коломийське АТП» на посаді слюсар по автомобільному транспорту, за місцем роботи характеризується позитивно (а.пр.79 т.2), раніше не судимий (а.пр.72 т.2).
		Суд враховує наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відношення обвинуваченого до вчиненого, його посткримінальну поведінку, а саме добровільне часткове відшкодування семи потерпілим витрат на лікування, про що вказують розписки потерпілих (а.пр.80-85 т.2) та підтверджують самі потерпілі, намагання обвинуваченого відшкодувати шкоду решті потерпілим та позицію цих потерпілих щодо відмови від отримання відшкодування, прилюдне вибачення перед потерпілими та щирий жаль щодо вчиненого та наслідків. Отже, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України строком на чотири роки. 
		Разом з цим, враховуючи особу обвинуваченого, а саме позитивну характеристику, не притягнення його раніше до кримінальної відповідальності, зважаючи на його вік, ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи думку потерпілих щодо виду та розміру покарання, які не наполягали на призначені обвинуваченому покарання пов`язаного з реальним його відбуттям, враховуючи досудову доповідь провідного інспектора Коломийського РВФ ДУ «Центр пробації» та висновок про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк за умови здійснення за ним з боку органу пробації нагляду, при цьому суд враховує що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінено як низький, суд вважає, що ОСОБА_11 не є суспільно небезпечною особою, його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, а тому можливе звільнення його від відбування покарання з випробуванням на максимальний строк передбачений ч.4 ст.75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ч.1 та ч.3 ст.76 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому обставин, що виключають застосування ст..75 КК України судом не встановлено.
		Що стосується призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами, суд вважає, що таке покарання має бути призначене на максимально передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України строк виходячи з такого. 
		Незаконні дії ОСОБА_11 хоча і носять характер необережних, все ж таки полягають саме в грубому порушенні ПДР, які він як водій повинен неухильно виконувати, оскільки його право на керування транспортним засобом з іншого боку накладає на нього обов`язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб. В даному випадку порушення обвинуваченим, навіть і з необережності, обов`язку дотримуватися ПДР призвело до непоправних порушень невід`ємних прав десяти потерпілих осіб, в тому числі і на здоров`я та життя. Наслідком такого порушення, на думку суду, повинно бути тимчасове позбавлення обвинуваченого права на керування транспортними засобами. При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений на час ухвалення вироку працевлаштований слюсарем по автомобільному транспорті, отже його діяльність, пов`язана з керуванням транспортними засобами не є єдиним видом заробітку. На думку суду, покарання без призначення такого додаткового покарання не сприятиме досягненню мети покарання та буде свідчити про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, крім того, суд враховує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настали тяжкі, безповоротні наслідки у вигляді смерті людини та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень дев`ятьом потерпілим.
		Судові витрати на залучення експертів для проведення судових інженерно-транспортних експертиз (№№ СЕ-19/109-23/3605-ІТ від 31.03.2023 в сумі 1510,24 грн., СЕ-19/109-23/3604-ІТ від 10.04.2023 в сумі 2642,92 грн., СЕ- 19/109-23/3708-ІТ від 25.04.2023 в сумі 5736 грн., СЕ-19/109-23/1418-ІТ від 28.02.2023 в сумі 956 грн., СЕ-19/109-23/8666-ІТ від 21.08.2023 в сумі 1912 грн.) в загальній сумі 12757,16 гривень слід покласти на обвинуваченого відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України ( а.пр.57-61 т.2)
		Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме накладений ухвалою слідчого судді від 10.04.2023 арешт на майно слід скасувати на підставі ч.2 ст..174 КПК України (а.пр.62-63 т.2)
		Долю речових доказів в кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст..100 КПК України, а саме: транспортні засоби повернути власникам за належністю (а.пр. 64 т.2)
		Щодо цивільних позовів.
		Цивільні позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися з цивільними позовами до ТДВ «Коломийське АТП та АТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		ОСОБА_4 свій позов обґрунтував тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_11 , що сталася 18.03.2023 року загинула його дружина ОСОБА_13 , яка була пасажиром автобуса марки «Volkswagen LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 . Цивільно-правова відповідальність ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство», в якому працював обвинувачений ОСОБА_11 , застрахована у АТ «Страхова група «ТАС». Відповідно до Полісу сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю встановлена у 320000 грн., розмір франшизи - 3000 грн. У зв`язку зі смертю дружини ним було понесено витрати на її поховання в сумі 27370 грн., до яких входить ритуальні послуги, придбання одягу, вінків, послуги катафалка. Крім того, орієнтована середня вартість надгробного пам`ятника становить 59423,30 грн. Крім того, через смерть дружини в ДТП йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях, сильному стресі, депресії, погіршені самопочуття, втрати сну та спокою, головних болях та позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя. Страховик зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду заподіяну смертю фізичної особи йому, як чоловіку загиблої в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що становить 80400 грн. Тому просив стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» шкоду заподіяну смертю в розмірі 317000 грн., витрати на поховання в розмірі 27370 грн., витрати на спорудження пам`ятника в розмірі 59423,30 грн., моральну шкоду в розмірі 80400 грн., а також стягнути з ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» відшкодування моральної шкоди в сумі 300000 грн. та франшизу в розмірі 3000 грн. (а.пр.62-66)
		На підтвердження своїх вимог ОСОБА_4 надав суду три фото надгробних пам`ятників із зазначенням ціни кожного (а.пр.67-69 т.2) та свідоцтво про одруження (а.пр.97 т.2).
		Цивільні відповідачі надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву ОСОБА_4 , в яких:
		- АТ «Страхова група «ТАС» позов не визнало, просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не дотримано передбачений законодавством порядок отримання страхового відшкодування та не надано доказів настання цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована. Так, позивач не надав страховику всі документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування у зв`язку зі смертю його дружини та моральної шкоди, не надав документального підтвердження того, що по справі спірного ДТП завершене провадження та прийняте рішення набрало законної сили, отже особу винну у скоєному ДТП не встановлено, крім того, позивач не надав підтверджуючих документів понесених витрат на поховання та встановлення надгробного пам`ятнику. При цьому відповідач зазначає, що страховик здійснить виплату страхового відшкодування в межах страхової суми, визначеної в Полісі за шкоду заподіяну життю в розмірі і порядку передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.пр.158-168).
		- ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» позовні вимоги визнало частково, а саме в частині стягнення франшизи в сумі 3000 грн., позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди частково в сумі 69600 грн., при цьому свою позицію обґрунтувало тим, що позивачем надмірно завищено розмір моральної шкоди в сумі 300000 грн., цей розмір не доведено належними та допустимими доказами, на думку відповідача розмір відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю дружини позивача має бути 150000 грн. Враховуючи обов`язок страховика відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 80400 грн., то ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» має сплатити різницю між визнаним розміром завданої моральної шкоди та обов`язком страхової компанії, щодо відшкодування моральної шкоди (150000-80400=69600) (а.пр.202-206).
		 
		ОСОБА_5 свій позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, обґрунтував тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_11 , що сталася 18.03.2023 року зіткнулися транспортні засоби автобус марки ВАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 та автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням. В наслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, на своє лікування витратив 35393,1 грн. Крім того, автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, вартість матеріального збитку визначена експертом в розмірі 281670 грн. Оскільки даним транспортним засобом він керував правомірно на підставі договору оренди транспортного засобу та довіреності, вважає, що має право на відшкодування зазначених збитків. Крім того, внаслідок ДТП він відчув сильний стрес, депресію та дискомфорт, погіршилося його самопочуття, він втратив спокій та сон, дані події позбавили його можливості вести звичайний спосіб життя. Діями ОСОБА_11 йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 300000 грн. Тому просив стягнути з СК «Страхова група «ТАС», в якій застрахована цивільно-правова відповідальність ТДВ «Коломийське АТП», де працював водій ОСОБА_11 , заподіяну шкоду здоров`ю в сумі 32393,10 грн., шкоду заподіяну транспортному засобу в розмірі 157 000 грн., моральну шкоду в сумі 1769,66 грон (що складає 5% від шкоди заподіяної здоров`ю). З ТДВ «Коломийське АТП» просив стягнути шкоду, заподіяну транспортному засобу в сумі 124670 грн., моральну шкоду в сумі 298230,34 грн., франшизу в розмірі 3000 грн. (а.пр.70-73, 99-105 т.2)
		На підтвердження своїх вимог ОСОБА_5 надав суду :
		Копії фіскальних чеків та квитанцій на придбання ліків на загальну суму 35502,97 грн. (а.пр.74-80 т.2),
		Висновок експерта №СЕ-19/109/23/10231-АВ від 15.09.2023 за результатами транспортно-товарознавчої експертизи з фото таблицею та ремонтною калькуляцією, відповідно до якого вартість матеріального збитку, який завдано власнику КТЗ Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 2003 року випуску внаслідок завданих йому пошкоджень станом на 18.03.2023 становила 281670 грн. (а.пр.106-123 т.2),
		Довіреність від 02.06.2022 року видана ПРАТ «Добробут АГ» на ім`я ОСОБА_5 про уповноваження його представляти інтереси товариства, як власника автомобіля марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювати управління та користування автомобілем з усіма правами власника, з правом виїзду автомобілем за межі України, довіреність видана терміном на один рік (а.пр.125 т.2)
		Договір оренди транспортного засобу від 16.06.2022 укладеного між ОСОБА_5 та ТДВ «Коломийське АТП» щодо оренди автобусу марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладений на один рік до 16.06.2023 року (а.пр.124 т.2).
		Цивільні відповідачі надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву ОСОБА_5 , в яких:
		- АТ «Страхова група «ТАС» позов не визнало, просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не дотримано передбачений законодавством порядок отримання страхового відшкодування та не надано доказів настання цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована. Так, позивач не надав страховику всі документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування у зв`язку зі заподіянням йому шкоди здоров`ю, не надав документального підтвердження того, що по справі спірного ДТП завершене провадження та прийняте рішення набрало законної сили, отже особу винну у скоєному ДТП не встановлено. Крім того, щодо відшкодування моральної шкоди, то вона буде розрахована, відповідно до вимог Закону, як 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю, після надання позивачем всіх підтверджуючих документів. Щодо відшкодування шкоди, заподіяної майну, а саме за пошкодження автомобіля, в сумі 157000 грн., відповідач не погодився оскільки пошкоджений автомобіль належить на праві власності ПРАТ «Добробут АГ», довіреність, видана на ім`я ОСОБА_5 втратила чинність 02.06.2023 року, а тому позивач не має права на отримання ним даного відшкодування. Крім того, експертом даний автомобіль визнаний фактично знищеним, оскільки вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля до ДТП. При цьому відповідач зазначає, що страховик здійснить виплату страхового відшкодування в межах страхової суми, визначеної в Полісі за шкоду заподіяну здоров`ю та моральну шкоду в розмірі і порядку передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.пр.182-185).
		- ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» позовні вимоги визнало частково, а саме в частині стягнення франшизи в сумі 3000 грн. та в частині стягнення відшкодування шкоди заподіяної транспортному засобу в сумі 124670 грн., позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди визнав частково в сумі 18230,34 грн., при цьому свою позицію обґрунтувало тим, що позивачем надмірно завищено розмір моральної шкоди в сумі 300000 грн., цей розмір не доведено належними та допустимими доказами, на думку відповідача розмір відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі заподіянням йому шкоди здоров`ю має бути 20000 грн. Враховуючи обов`язок страховика відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю, що становить 1769,66 грн., то ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» має сплатити різницю між визнаним розміром завданої моральної шкоди та обов`язком страхової компанії, щодо відшкодування моральної шкоди, що в результаті становить 18230 грн. (20000-1769,66=18230) (а.пр.202-206).
		 
		ОСОБА_6 свій позов обґрунтував тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_11 , що сталася 18.03.2023 року зіткнулися транспортні засоби автобус марки ВАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 та автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Він, будучи пасажиром автобусу марки Volkswagen LT35 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. внаслідок заподіяної йому шкоди здоров`ю він витратив на лікування 68329,25 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в відчутті сильного стресу, депресії та дискомфорті, погіршенні його самопочуття, втраті спокою та сну, позбавленні його можливості вести звичайний спосіб життя. Млоральну шкоду він оцінює в 300000 грн. Тому просив стягнути з СК «Страхова група «ТАС», в якій застрахована цивільно-правова відповідальність ТДВ «Коломийське АТП», де працював водій ОСОБА_11 , заподіяну шкоду здоров`ю в сумі 65329,25 грн., моральну шкоду в сумі 3416,46 грон (що складає 5% від шкоди заподіяної здоров`ю). З ТДВ «Коломийське АТП» просив стягнути моральну шкоду в сумі 296583,54 грн., франшизу в розмірі 3000 грн. (а.пр.81-85)
		На підтвердження своїх вимог ОСОБА_6 надав суду :
		Виписку з медичної карти стаціонарного хворого №2271, відповідно до якої ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР в період з 18.03.2023 по 07.04.2023, поступив у важкому стані з діагнозом: поєднана травма, ВЧИТ, струс головного мозку, забійна рана лобної частини голови, з/перелом н/з лівої стегнової кістки зі зміщенням, з/перелом обох ключиць зі зміщенням, з/перелом правої променевої кістки в т/місці зі зміщенням, з/перелом І-ІІ-VII-VIII ребер зліва, з/перелом лівої лопатки. (а.пр.86)
		Копії фіскальних чеків та квитанцій на придбання ліків, блокуючи пластин для ключиці. Відколі нового стержня для кістки на загальну суму 68329,25 грн. (а.пр.87-96),
		Цивільні відповідачі надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву потерпілого, в яких:
		- АТ «Страхова група «ТАС» позов не визнало, просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не дотримано передбачений законодавством порядок отримання страхового відшкодування та не надано доказів настання цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована. Так, позивач не надав страховику всі документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування у зв`язку зі заподіянням йому шкоди здоров`ю, не надав документального підтвердження того, що по справі спірного ДТП завершене провадження та прийняте рішення набрало законної сили, отже особу винну у скоєному ДТП не встановлено. Крім того, щодо відшкодування моральної шкоди, то вона буде розрахована, відповідно до вимог Закону, як 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю, після надання позивачем всіх підтверджуючих документів понесених витрат на лікування. При цьому відповідач зазначає, що страховик здійснить виплату страхового відшкодування в межах страхової суми, визначеної в Полісі за шкоду заподіяну здоров`ю та моральну шкоду в розмірі і порядку передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.пр.170-172).
		- ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» позовні вимоги визнало частково, а саме в частині стягнення франшизи в сумі 3000 грн. та позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 16583,54 грн., при цьому свою позицію обґрунтувало тим, що позивачем надмірно завищено розмір моральної шкоди в сумі 300000 грн., цей розмір не доведено належними та допустимими доказами, на думку відповідача розмір відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі заподіянням йому шкоди здоров`ю має бути 20000 грн. Враховуючи обов`язок страховика відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю, що становить 3416,46 грн., то ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» має сплатити різницю між визнаним розміром завданої моральної шкоди та обов`язком страхової компанії, щодо відшкодування моральної шкоди, що в результаті становить 16583,54 грн. (20000-3416,46 =16583,54) (а.пр.194-199).
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали цивільних позовів та відзивів, заслухавши пояснення потерпілих-цивільних відповідачів та їх представника, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до вимог ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно із вимогами ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до вимог ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до вимог ст.1196 ЦК шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов`язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.
		За ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. 
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
		Так, відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Згідно зі ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		Таким чином, потерпілим-цивільним позивачам належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Вони вільно, на власний розсуд обирають спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.
		Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Стаття 23 Закону визначає, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є,:
		шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;
		шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
		шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
		моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		Відповідно до вимог ст. 24 Закону У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
		Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.
		24.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.
		24.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
		Відповідно до вимог ст.26-1 Закону Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		Відповідно до вимог ст.27 Закону  Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
		Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
		Відповідно до вимог ст.28 Закону  шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема , з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
		Відповідно до вимог ст. 29 Закону У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Відповідно до ст.1168 ЦК України Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми. Згідно п.5 вказаної постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Згідно п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Згідно п.9 постанови розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
		Суд звертає увагу не те, що сторона, яка пред`являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами.
		У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. 
		Вирішуючи цивільні позови ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5  та ОСОБА_6   про відшкодування їм моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд також враховує рішення ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», в якому суд зазначає, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте, розумно припустити, що особи, які зіткнулися з проблемами можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин. 
		Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 р. в якому зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення. Крім того, суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. 
		Судом встановлено, що 18.03.2023 сталося ДТП, в результаті зіткнення маршрутного автобуса марки БАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_11 та маршрутного автобуса марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 . 
		Вина ОСОБА_11 в даній ДТП встановлена в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
		В результаті даної ДТП:
		- пасажир автобуса Volkswagen LT35 ОСОБА_13 померла на місці події, пасажир ОСОБА_6 та водій цього автобуса ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз (а.пр.34-36, 42-44, 53-56 т.2 ), 
		- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазнали шкоди здоров`ю та понесли витрати на лікування, що підтверджується наданими ними копіями фіскальних чеків та квитанцій, в сумах : ОСОБА_21 - 35393,1 грн. (а.пр.74-80), Нагорняк - 68329,25 грн. (а.пр.86-96),
		- автобус Volkswagen LT35, який перебував у користуванні ОСОБА_5 на правомірних підставах (а.пр.124-125) зазнав механічні пошкодження, що підтверджується висновком експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку становить 281670 грн. (а.пр.106-123),
		- цивільному позивачу ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, у зв`язку зі смертю дружини, цивільним позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, у зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю. 
		Оскільки водій ОСОБА_11 перебував у трудових відносинах з ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» та шкода життю, здоров`ю та майну потерпілих заподіяна ним під час виконання ним своїх трудових обов`язків, що визнається сторонами та не заперечується цивільним відповідачем ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство», тому ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» має обов`язок відшкодування такої шкоди.
		Цивільно-правова відповідальність ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» застрахована у АТ «Страхова група «ТАС», з якою ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом №АТ/3575725. (а.пр. 68 т.2)
		Відповідно до Полісу сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю встановлена у 320000 грн., за шкоду заподіяну майну - 160000 грн., розмір франшизи - 3000 грн.
		Отже, обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих, а також відшкодування моральної шкоди в межах визначених Законом лежить на страховику, тобто АТ «Страхова група «ТАС», у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
		Отже, суд приходить до висновку, що цивільний позивач ОСОБА_4 довів, що протиправними діями ОСОБА_11 внаслідок ДТП йому завдано шкоду, заподіяну смертю його дружини ОСОБА_13 в розмірі 320000грн. та моральну шкоду в розмірі 300000 грн., яка виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із загибеллю його дружини в ДТП, в відчутті сильного стресу, депресії та дискомфорті, погіршенні його самопочуття, втраті спокою та сну, позбавленні його можливості вести звичайний спосіб життя. Разом з цим, потерпілим не доведено понесені ним витрати на поховання в сумі 27370 грн. та спорудження пам`ятника в сумі 59423,30 грн., не надано жодного належного та допустимого доказу цих витрат.
		Тому, позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з АТ «Страхова група «ТАС» відшкодування шкоди, заподіяної смертю дружини потерпілого в межах страхової суми, зазначеної у полісі, за мінусом франшизи - в сумі 317000 грн., а також моральна шкода, в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що складає 80400 грн. (станом на 01.01.2023 року розмір мінімальної заробітної плати в України встановлено 6700 грн., 6700*12=80400). З ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди в розмірі 219600 грн. , що становить різницю між розміром заподіяної моральної шкоди та обов`язком страхової компанії щодо відшкодування моральної шкоди (300000- 80400=219600), а також франшиза в розмірі 3000 грн. 
		Також, суд приходить до висновку, що цивільний позивач ОСОБА_5 довів, що протиправними діями ОСОБА_11 внаслідок ДТП йому завдано шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 35393,10 грн. та моральну шкоду, яка виразилася у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із отриманими травмам в наслідок ДТП, в відчутті сильного стресу, депресії та дискомфорті, погіршенні його самопочуття, втраті спокою та сну, позбавленні його можливості вести звичайний спосіб життя, в сумі 150000грн, а також йому завдано майнову шкоду, а саме пошкоджено автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким він правомірно володів на момент ДТП, в сумі 281670 грн..
		Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 150000 грн. суд враховує характер правопорушення, характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, глибину та обсяг фізичних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_5 , їх тривалість, погіршення загального стану здоров`я, а також зважаючи на вимоги розумності та справедливості, співмірності та доведеності.
		Суд враховує також правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду  від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Отже, позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з АТ «Страхова група «ТАС» відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого в межах страхової суми, зазначеної у полісі, за мінусом франшизи - в сумі 32393,10 грн., моральної шкоди в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить 1769,66 грн., майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу автобусу марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 в межах страхової суми, зазначеної у полісі, за мінусом франшизи - 157000 грн. З ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» підлягає стягненню майнова шкода, заподіяної транспортному засобу автобусу марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 124670 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 148230,34 грн., що становить різницю між розміром заподіяної моральної шкоди та обов`язком страхової компанії щодо відшкодування моральної шкоди (150000- 1769,66=148230,34), а також франшиза в розмірі 3000 грн.
		Також, суд приходить до висновку, що цивільний позивач ОСОБА_6 довів, що протиправними діями ОСОБА_11 внаслідок ДТП йому завдано шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 68329,25 грн. та моральну шкоду, яка виразилася у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із отриманими травмам в наслідок ДТП, в відчутті сильного стресу, депресії та дискомфорті, погіршенні його самопочуття, втраті спокою та сну, позбавленні його можливості вести звичайний спосіб життя в сумі 150000 грн.
		Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 150000 грн. суд враховує характер правопорушення, характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, глибину та обсяг фізичних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_6 , їх тривалість, погіршення загального стану здоров`я, а також зважаючи на вимоги розумності та справедливості, співмірності та доведеності.
		Суд враховує також правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду  від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Отже, позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з АТ «Страхова група «ТАС» відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого в межах страхової суми, зазначеної у полісі, за мінусом франшизи - в сумі 65329,25 грн., моральної шкоди в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить 3416,46 грн. З ТДВ «Коломийське автотранспортне підприємство» підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди в розмірі 146583,54 грн., що становить різницю між розміром заподіяної моральної шкоди та обов`язком страхової компанії щодо відшкодування моральної шкоди (150000- 3416,46=146583,54), а також франшиза в розмірі 3000 грн.
		Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки .
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. 
		Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 обов`язок: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 12757,16 гривень (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 16 копійок). 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.04.2023 (справа№344/4730/23 провадження №1-кс/344/1998/23), на автобус марки ВАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_23 , та на автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ПРАТ «Добробут АГ».
		Речові докази: 
		- автобус марки ВАЗ А079.24, реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_23 за належністю,
		- автобус марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику ПРАТ «Добробут АГ» за належністю.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_4 відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілої ОСОБА_13 в розмірі 317000 грн., моральну шкоду в розмірі 80400 грн.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 219600 грн., франшизу в розмірі 3000 грн. 
		В решті позову відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_5 відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого в розмірі 32393,10 грн., моральну шкоду в розмірі 1769,66 грн., майнову шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу автобусу марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 157000 грн. 
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу автобусу марки Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 124670 грн., моральну шкоду в розмірі 148230,34 грн., франшизу в розмірі 3000 грн.
		В решті позову відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» задовольнити частково 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_6 відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого в розмірі 65329,25 грн., моральну шкоду в розмірі 3416,46 грн.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Коломийське автотранспортне підприємство» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 146583,54 грн., франшизу в розмірі 3000 грн.
		В решті позову відмовити.
		Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Копії вироку вручити сторонам під розписку.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...