Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/470/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2024. Зареєстровано: 22.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/297/108/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022070000000134

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/470/23
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   22 серпня 2024 року м. Берегове 
		   Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді        ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , їх захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000134від 27.07.2022 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Череївці, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, із вищою освітою, старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Астей» Закарпатської митниці, раніше не судимого,
		 
		за ч. 1 ст. 368 КК України,
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород, мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Астей» Закарпатської митниці, раніше не судимого,
		 
		за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України будучи службовою особою правоохоронного органу, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади та відповідно до контракту № 92 від 25.06.2021 року ОСОБА_4 з 01.07.2021 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці.
		Згідно положення про митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці, вказаний митний пост є митним органом, який входить до складу Закарпатської митниці, як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань покладених на Митницю.
		Відповіднодо Положення, основними завданнями митного поста «Лужанка» є: забезпечення в межах повноважень реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил; здійснення в межах повноважень контролю за порядком та умовами переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення та інше.
		Згідно посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, в основні обов`язки останнього входить: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконання вимог законодавстваУкраїни з питань державної митної справи; забезпечення здійснення митного оформлення та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі за допомогою технічних засобів контролю; забезпечення застосування передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України; організація роботи з протидії контрабанді та порушенням митних правил, забезпечення застосування та інше.
		Відповідно ст. 5 Митного кодексу України, державна митна політика  це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.
		Статтею 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
		Згідно ст. 8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.
		У відповідності до ст. 544 Митного кодексу України, до основних завдань митних органів належить, зокрема, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.
		Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, будучи відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовою особою, яка обіймає посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_7 у 2021 році почав займатися ввезенням транспортних засобів на іноземній реєстрації на територію України з метою заробітку. Для цього він підшуковував транспортні засоби на території іноземних держав, де його довірена особа їх купувала та направляла до кордону з Україною, на території Угорщини.
		Вказану діяльність ОСОБА_7 здійснював через митний пост «Лужанка», оскільки це близько до його місця проживання. Протягом весни-літа 2021 року він здійснював ввезення транспортних засобів на загальних умовах.
		У серпні 2021 року працівники митного посту «Лужанка» почали безпідставно затримувати транспортні засоби, проводити їх огляди та максимально ускладнювали в часі процедуру ввезення на територію України.
		Під час ввезення одного з таких транспортних засобів у серпні 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибувши в службовий кабінет адмінбудівлі митного поста, де перебували, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході розмови йому повідомили, що кожен транспортний засіб, який планується ввозити на територію України має бути попередньо погоджений з цими особами, кимось з них перевірений та висловили прохання надавати грошові кошти за кожен транспортний засіб, який планується ввозити на територію України в сумі від 300 до 500 доларів за їх безперешкодне ввезення, в залежності від стану та вартості транспортного засобу, а також від обмежень, під які попадає транспортний засіб, в іншому разі у митному оформленні автомобіля буде відмовлено.
		Так, 12.12.2021 року о 13:54 годині ОСОБА_7 прибув на територію митного поста «Лужанка», розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Астей, вулиця Дружби народів, 109, для митного оформлення транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», 2002 р.в., д.н.з. Республіки Польща « НОМЕР_1 ».
		В подальшому, 12.12.2021 року о 15:38 годині ОСОБА_4 знаходячись в адміністративній будівлі митного поста «Лужанка», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, в ході розмови з ОСОБА_7 висловив останньому прохання та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США, які згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.12.2021 року становлять 8130,39 гривень, за безперешкодне митне оформлення транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», 2002 р.в., д.н.з. Республіки Польща « НОМЕР_1 » для заїзду на територію України.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України, тобто у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Згідно формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_5 відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України він є службовою особою правоохоронного органу, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.
		Відповідно ст. 5 Митного кодексу України державна митна політика  це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.
		Статтею 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територіюУкраїни, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
		Згідно ст. 8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; митної справи; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.
		У відповідності до ст. 544 Митного кодексу України, до основних завдань митних органів належить, зокрема, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді старшого державного інспектора митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, будучи відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовою особою, яка обіймає посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у 2021 році почав займатися ввезенням транспортних засобів на іноземній реєстрації на територію України з метою заробітку. Для цього він підшуковував транспортні засоби на території іноземних держав, де його довірена особа їх купувала та направляла до кордону з Україною, на території Угорщини.
		Вказану діяльність ОСОБА_7 здійснював через митний пост «Лужанка», оскільки це близько до його місця проживання. Протягом весни-літа 2021 року він здійснював ввезення транспортних засобів на загальних умовах.
		У серпні 2021 року працівники митного посту «Лужанка» почали безпідставно затримувати транспортні засоби, проводити їх огляди та максимально ускладнювали в часі процедуру ввезення на територію України.
		Під час ввезення одного з таких транспортних засобів, у серпні 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибувши в службовий кабінет адмінбудівлі митного поста, де перебували, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході розмови йому повідомили, що кожен транспортний засіб, який планується ввозити на територію України, має бути попередньо погоджений з цими особами, кимось з них перевірений та висловили прохання надавати грошові кошти за кожен транспортний засіб, який планується ввозити на територію України в сумі від 300 до 500 доларів за їх безперешкодне ввезення, в залежності від стану та вартості транспортного засобу, а також від обмежень, під які попадає транспортний засіб.
		Так, встановлено, що 10.02.2022 року ОСОБА_10 прибув до модуля митного оформлення митного поста «Лужанка», в середині якого знаходився ОСОБА_5 з метою узгодження ввезення на територію України автомобіля 1996 р.в., марки «Пежо 306», д.н.з. « НОМЕР_2 » Республіки Угорщина, придбаного за межами України. В ході розмови ОСОБА_5 повідомив, що в цей день нічого не вийде зробити через проведення слідчих дій, які тривали на територіїмитного поста.
		Далі, 14.02.2022 року о 14:21 годині ОСОБА_7 з вказаною метою знову прибув на територію митного посту «Лужанка» розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
		Зайшовши в адмінбудівлю митного поста, до нього підійшов ОСОБА_5 та розпочав розмову. В ході вказаної розмови ОСОБА_5 , сфотографувавши документи з екрану мобільного телефону ОСОБА_7 , почав перевірку документів особи, на яку заплановано було ввезти автомобіль. У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вийшли на подвір`я, в ході розмови ОСОБА_5 висловив вказівку щодо «майбутнього розрахунку» особисто з ним. Далі, ОСОБА_7 попрямував до автомобіля марки «Пежо 306», д.н.з. « НОМЕР_2 » для проходження прикордонного контролю. Після його проходження ОСОБА_7 знову зустрівся з ОСОБА_5 , які пішли до модулю митного контролю митного поста «Лужанка», в ході якого ОСОБА_11 провів митне оформлення вказаного автомобіля.
		Після повернення документів на автомобіль, попрямувавши у адміністративну будівлю митного поста «Лужанка», ОСОБА_5 14.02.2022 року 14:53 годині діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, в ході розмови з ОСОБА_7 висловив прохання та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 8410,38 гривень та 800 гривень за безперешкодне переміщення транспортного засобу 1996 р.в., «Пежо 306», д.н.з. « НОМЕР_3 » Республіки НОМЕР_4 , через державний кордон України на митну територію України, що в сумі становить 9210, 38 грн..
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України, тобто у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади числужбового становища.
		Крім цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи безкарність своїх попередніх дій та з метою незаконного збагачення за допомогою свого службового становища, вирішив надалі отримувати неправомірну вигоду щодо оформлення з порушеннями транспортних засобів під час ввезення на митну територію України.
		Так, 27.07.2022 року ОСОБА_12 прибув на митний пост «Лужанка» з метою погодження майбутнього ввезення транспортного засобу, який він мав намір придбати в Європі.
		В коридорі адміністративної будівлі митного посту «Лужанка», де були присутні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він узгодив з останніми спосіб подальшого ввезення транспортного засобу. В ході спілкування ОСОБА_4 повідомив, що на даний час на митному посту проходять кадрові зміни, а тому ввезення транспортного засобу необхідно запланувати на 12.08.2022 року з метою мінімізації ризиків викриття збоку сторонніх контролюючих органів та керівництва. ОСОБА_5 наголосив ОСОБА_13 , щоб той 12.08.2022 року попередньо підійшов на митний пост «Лужанка», знайшов його або ОСОБА_4 та погодив конкретний транспортний засіб, який буде придбаний на той час з метою ввезення. ОСОБА_4 також додав, що розрахунок за ввезення транспортних засобів не змінився, і після його оформлення він повинен знайти його або ОСОБА_5 та віддати 300 доларів США без зайвих обговорень.
		У серпні 2022 року ОСОБА_7 придбав в Угорщині автомобіль марки «Форд Фокус», д.н.з. « НОМЕР_5 », зеленого кольору, з метою ввезення на територію України. Також в Угорщині він знайшов іноземця, який погодився на ввезення вказаного автомобіля з оформленням на його ім`я. Придбаний транспортний засіб ОСОБА_7 залишив на стоянці в Угорщині
		12.08.2022 року ОСОБА_7 в`їхав на територію України та пішов на митний пост «Лужанка», у робочому кабінеті адміністративної будівлі зустрів ОСОБА_4 , який сказав, що має справи і щоб ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_5 , який у модулі виїзду з України. Прибувши до ОСОБА_5 , показав йому фотографію машини, останній перевірив її, погодив машину і сказав щоб вона заїжджала на оформлення.
		Вийшовши з адмінбудівлі митного посту, ОСОБА_7 попросив іноземця та водія ОСОБА_14 виїхати через митний пост «Лужанка» до Угорщини, щоб забрати автомобіль. В Угорщині вказані особи забрали автомобіль та заїхали в зону митного контролю «Лужанка» для оформлення. Далі, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , щоб автомобіль їхав на оформлення до модулю на в`їзд в Україну. Підійшовши до модулю подав працівнику митниці ОСОБА_15 свій закордонний паспорт, паспорт особи, на яку ввозять автомобіль, паспорт водія та техпаспорт на машину. ОСОБА_16 здійснив митне оформлення транспортного засобу «Форд Фокус», д.н.з. « НОМЕР_5 ».
		Після вказаного ОСОБА_7 прибув до ОСОБА_5 , який 12.08.2022 року о 17:05 годині знаходячись у фойє адміністративної будівлі митного поста «Лужанка», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, повторно, в ході розмови з ОСОБА_7 висловив прохання та отримав від нього неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.08.2022 року становить 10970,58 гривень, за безперешкодне ввезення транспортного засобу на іноземній реєстрації «FORD FOCUS», номерний знак Республіки Угорщина « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в режимі ввезення «тимчасове ввезення до 1 року» на митну територію України.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища,вчинене повторно.
		Розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, дослідивши всі представлені докази безпосередньо в судовому засіданні та проаналізувавши їх з точки зору належності, допустимості та достовірними, а їх сукупності  достатності та взаємозв`язку для доведеності причетність обвинувачених до вчинення злочинних дій поза розумним сумнівом, судом встановлено наступне.
		Так, будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що в той день працював на напрямку оформлення вантажів в обох напрямках, при цьому, ніякого оформлення транспортного засобу не здійснював. Обвинувачений зазначив, що із ОСОБА_7 він не знайомий, безпосередніх розмов ні особисто, ні по телефону з останнім не вів, жодних фото чи смс-повідомлень не скидав та не отримував від ОСОБА_7 , грошових коштів він не отримував, розмов щодо знижок теж не було. Також, пояснив, що йому невідомо чи перетинав ОСОБА_7 державний кордон.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що за вказаний в обвинувальному акті з його обвинувачення період ним не було оформлено жодного транспортного засобу на напрямок «в`їзд», із ОСОБА_7 він не знайомий, ділових стосунків з ним не вів, грошові кошти від нього не отримував. Крім цього, зазначив, що під час його затримання виявлені грошові кошти не мають до нього жодного відношення та такі не були виявлені під його ногами, а перебували на землі.
		Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_6 просив виправдати ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 368 КК України, та ОСОБА_5 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України оскільки наданими стороною обвинувачення доказами не доведено вину його підзахисних. Також, пояснив, що надані стороною обвинувачення докази в обґрунтування вини його підзахисних є неналежними та недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки такі були отримані з порушенням норм кримінального процесуального кодексу про, що ним було подано до суду клопотання.
		Допитані в судовому засідання свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 дали пояснення, що являються працівниками митного посту «Лужанка» та є колегами з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Під час допиту, свідки роз`яснили порядок проходження митного контролю в митному пості, згідно якого процес митного оформлення здійснює одна особа. Крім цього, свідки зазначили, що їм невідомі факти вимагання та отримання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до дисциплінарної відповідальності останні не притягувались.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що з 2014 року почав займатись перегоном автомобілів, а саме заганяти транспортні засоби на іноземній реєстрації на територію України через митний пост «Вилок», а згодом перейшов на митний пост «Лужанка». Так, його знайомий, який теж займався таким бізнесом, порекомендував звернутися до ОСОБА_4 і домовився щодо перегону автомобіля. Свідок ствердив, що на митному посту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимагали від нього грошові кошти в сумі 300 доларів США за ввезення одного транспортного засобу та його безперешкодний перетин державного кордону. Зазначена сума грошової винагороди була озвучена обвинуваченими в адмінбудівлі митного посту в присутності інших осіб. Також, свідок ОСОБА_7 показав, що перший та другий рази давав грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_4 , а потім ОСОБА_5 .. При цьому, під час передачі грошових коштів ОСОБА_4 він ще не співпрацював з правоохоронними органами. ОСОБА_7 також зазначив, що 14.02.2022 року він передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 доларів США та 800 гривень для прикордонників, а 12.08.2022 року надав грошові кошти ОСОБА_5 в розмірі 300 доларів США номіналом по 100 доларів США. Разом з цим, свідок ОСОБА_7 зазначив, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не здійснювали оформлення ввезення автомобілів на територію України, а це робила інша службова особа. Також, свідок ОСОБА_7 показав, що грошові кошти передавав обвинуваченим вже після митного оформлення транспортних засобів. ОСОБА_7 висловив думку, що так як він надавав неправомірну вигоду обвинуваченим, то перешкод з боку службових осіб під час здійснення митного оформлення ввезення транспортних засобів не створювалось. Крім цього, свідок ОСОБА_7 зазначив, що про факт вимагання неправомірної вигоди він подавав заяву до прокуратури м. Львів, а потім власноручно в Ужгородській прокуратурі.
		На підтвердження вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих їм злочинів стороною обвинувачення подано такі письмові докази, як: Витяг з ЄРДР за №42022070000000134 від 27.07.2022 року; заява ОСОБА_7 ; постанова від 11.08.2022 року; протокол вручення техзасобів від 09.02.2022 року; протокол отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів; протокол вручення техзасобів від 14.02.2022 року; протоколи за результатами НСРД від 21.12.2021 року; micro SD №6/1-531, micro SD 6/1-409; протокол за результатами НСРД від 21.12.2021 року; micro SD №6/1-532, micro SD №6/1-410; протоколи вручення техзасобів від 08.12.2021 року; протокол отримання та ідентифікації грошових коштів; протокол за результатами НСРД від 21.12.2021 року; протокол за результатами НСРД від 12.04.2022 року; micro SD №6/1-79; протокол за результатами НСРД від 12.04.2022 року; micro SD №6/1-79; протоколи за результатами НСРД від 12.04.2022 року; протокол отримання та ідентифікації грошових коштів від 12.08.2022 року; протокол вручення техзасобів від 12.08.2022 року; протокол затримання особи від 12.08.2022 року; конверт з флешнакопичувачем; протокол обшуку від 12.08.2022 року; конверт з флешнакопичувачем; ухвали слідчого судді від 16.08.2022 року; протокол огляду місця події від 13.08.2022 року; постанова від 10.10.2022 року; ухвали Закарпатського апеляційного суду від 28.07.2022 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/3948 від 13.10.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/3947 від 13.10.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/3949 від 13.10.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/4898 від 23.12.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/4900 від 23.12.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/4901 від 23.12.2021 року; ухвала Тернопільського апеляційного суду №01/4902 від 23.12.2021 року; клопотання №31/1-3468т від 12.10.2021 року; клопотання №31/1-3469т від 12.10.2021 року; клопотання №31/1-3470т від 12.10.2021 року; клопотання №31/1-4277т від 22.12.2021 року; клопотання №31/1-4278т від 22.12.2021 року; клопотання №31/1-4279т від 22.12.2021 року; клопотання №31/1-4280т від 22.12.2021 року; клопотання №31/1-4281т від 22.12.2021 року; постанова №31/1-3533т від 20.10.2021 року; постанова №31/1-4307т від 28.12.2021 року; доручення №31/1-3534т від 20.10.2021 року; доручення №31/1-4308т від 28.12.2021 року; клопотання №31-986 від 10.08.2022 року; постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 11.01.2023 року; клопотання №31-1983-22 від 12.01.2023 року; протокол огляду предмета від 17.10.2022 року; відповіді з додатками Держмитслужби; відповідь з додатками Прикордонного загону; лист з додатками від 05.10.2022 року; характеризуючи дані на обвинувачених; постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.07.2022 року №31-914; доручення прокурора від 10.08.2022 року №31-979; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2035т/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.07.2022 року №31-07; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2034/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.07.2022 року №31-909; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2033/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; micro SD 6/1/215; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.07.2022 року №31-908; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2030/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.07.2022 року №31-911; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2031т/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 28.07.2022 року №31-910; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2032т/106/6/1-2022 від 05.10.2022 року; ухвала суду від 10.11.2022 року; постанова від 07.10.2022 року; ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 11.08.2022 року.
		Стороною захисту було подано клопотання про недопустимість поданих обвинуваченням доказів з тих підстав, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено з грубим порушенням нормкримінального процесуального кодексу України, слідство проведено з порушенням вимогст.ст. 214 - 218 КПК України, кримінальному правопорушенню інкримінованому обвинуваченому ОСОБА_4 була дана правова кваліфікація зач. 1 ст. 368 КК Українияк закінченого злочину, при цьому, внесена до ЄРДР інформація не містила конкретних даних про вчинення саме ним кримінального правопорушення, що свідчить про недотримання вимогст. 214 КПК Українищодо змісту відомостей, які вносяться до ЄРДР. Також, зазначено, що проведені негласні слідчі (розшукові) дії були проведені в рамках іншого кримінального провадження, постанова прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень відсутні. При цьому, постанова про виділення окремих матеріалів кримінального провадження була винесена до повідомлення обвинуваченим про підозру, а відтак і правові підстави, визначені ст. 217 КПК України для прийняття такого рішення були відсутні. Постанова про визначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях відсутня. Отже, виділення матеріалів з одного кримінального провадження в інше було проведено у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб. Стороною захисту зазначено про те, що досудове розслідування кримінального провадження здійснено не уповноваженим на те органом, що визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Також, стороною захисту зазначено, що стороною обвинувачення ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 11.08.2022 року, доручення прокурора №31/1-3533 від 20.10.2021 року та №31/1-3488т від 18.10.2021 року не були відкриті під час ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України з матеріалами кримінального провадження. Крім цього, сторона захисту вказує на те, що матеріали кримінального провадження відсутні висновки експертиз по відеоматеріалах НСРД, а саме: експертизи відеозапису, портретна, голосу, тощо. Щодо недопустимості доказів на підтвердження вини ОСОБА_5 наданих стороною обвинувачення, сторона захисту зазначила, що такі слід визнати недопустимими з наведених вище аналогічних підстав. Крім цього, у кримінальному провадженні за фактом події 12.08.2022 року органом досудового розслідування не була призначена та проведена дактилоскопічна експертиза вилучених грошових коштів номіналом по 50 доларів США.
		Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до переконання про неможливість у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити однозначний висновок про винуватість ОСОБА_4 у інкримінованому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 368 КК України та про винуватість ОСОБА_5 у інкримінованих йому обвинуваченнях за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки висунуті обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.
		Стаття 17 КПК України встановлює, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
		Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 373 КПК України, п. 23 постанови Пленуму ВСУ України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», випливає, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. 
		Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Суд враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Службова особа як суб`єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру (Постанова Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 752/4292/16-к).
		Згідно з ч. 2 ст. 546 Митного кодексу України, митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
		Згідно з ч. 1 ст. 547 Митного кодексу України, митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
		Відповідно до поданих стороною обвинувачення письмових доказів та прийнятих в процесі досудового розслідування процесуальних рішень судом встановлено наступне.
		27 липня 2022 року Закарпатською обласною прокуратурою зареєстровано заяву ОСОБА_7 про вчинення злочину, згідно якої встановлено, що посадові особи одного з митних постів Закарпатської митниці вимагають від нього гроші та створюють штучні перешкоди у здійсненні його діяльності. Сума хабаря коливається від 300 до 500 доларів США.
		Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2022 року у кримінальному провадженні за №42022070000000134 внесено відомості щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, де органом досудового розслідування визначено Берегівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
		На підтвердження статусу службових осіб обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стороною обвинувачення надано копію Наказу №846-о від 22 вересня 2022 року, згідно якого: ОСОБА_5 , старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці з 25 вересня 2022 року переведено на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Астей» Закарпатської митниці та ОСОБА_4 старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці з 25 вересня 2022 року переведено на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Астей» Закарпатської митниці.
		З біографічних довідок виданих відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що останні перебували на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці в період з липня 2021 року по вересень 2022 року.
		Із Посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, з якою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознайомлені 01.07.2021 року, вбачається, що метою посади є забезпечення виконання вимог законодавства щодо встановленого порядку переміщення товарів, транспортних засобів юридичних та фізичних осіб через митний кордон України у міжнародному для автомобільного сполучення пункті пропуску «Лужанка-Берегшурань» на державному кордоні України із Угорською Республікою, забезпечення виконання завдань, покладених на відділ митного оформлення. 
		Перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покладені наступні обов`язки: 
		- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;
		- здійснення митного оформлення та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі за допомогою технічних засобів контролю, тощо;
		- здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю, проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил;
		- забезпечення справляння митних платежів, контролю правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та належними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії;
		- забезпечення застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України, здійснення заходів недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
		- здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем та здійснюють інші операції з такими товарами, та виконання процедур обліку осіб нерезидентів в межах компетенції;
		- сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;
		- підготовка за дорученням керівництва відділу митного оформлення аналітичних та інформаційних матеріалів у межах компетенції, виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також розпоряджень керівництва, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації, зміни найменування, посади чи професії, а також виконує інші повноваження, передбачені положенням про підрозділ;
		- особисто дотримується вимог трудового антикорупційного законодавства та законодавства в сфері державної служби, правил внутрішнього службового розпорядку, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил пожежної безпеки, виконує вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також розпоряджень керівництва, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації, зміни найменування, посади чи професії, а також здійснює інші повноваження, передбачені положенням про підрозділ;
		- у разі відсутності головного державного інспектора у зв`язку із хворобою, відпусткою, іншими причинами виконувати його обов`язки відповідно до наказу митниці.
		Листом Закарпатської митниці Державної митної служби України за № 7.7-08-3/28-07/22/6242 від 17.10.2022 року підтверджено перебування на службі обвинуваченого ОСОБА_4 12 грудня 2021 року о 15:38 години на напрямку в`їзд в Україну/виїзд з України  вантажна ділянка та обвинуваченого ОСОБА_5 14 лютого 2022 року на напрямку виїзд з України  пасажирська ділянка, 12 серпня 2022 року на напрямку виїзд з України  пасажирська ділянка.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 КК України та ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України.
		Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України, полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Діяння, за яке службова особа одержує неправомірну вигоду, повинне бути зумовлене її службовим становищем і безпосередньо пов`язане зі службовими повноваженнями. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Використанням службовою особою свого службового становища є вчинення як дій, які безпосередньо входять до кола її повноважень так і такі, які вона хоча й не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Статтею ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). 
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. 
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Так, обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні є наступні:
		- 12 грудня 2021 року о 15:38 годині ОСОБА_4 знаходячись в адміністративній будівлі митного поста «Лужанка», в ході розмови з ОСОБА_7 висловив останньому прохання та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 300доларів СШАза безперешкодне митне оформленнятранспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», 2002 р.в., д.н.з. Республіки Польща « НОМЕР_1 » для заїзду на територію України,
		- 14 лютого 2022 року о 14:53 годині ОСОБА_5 в ході розмови з ОСОБА_7 висловив прохання та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США та 800 гривень за безперешкодне переміщення транспортного засобу 1996 р.в., «Пежо 306», д.н.з. « НОМЕР_3 » Республіки НОМЕР_4 ,
		- 12 серпня 2022 року о 17:05 годині ОСОБА_5 , знаходячись у фойє адміністративної будівлі митного поста «Лужанка», повторно, в ході розмови з ОСОБА_7 висловив прохання та отримав від нього неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США за безперешкодне ввезення транспортного засобу на іноземній реєстрації «FORD FOCUS», номерний знак Республіки Угорщина «MNK675», в режимі ввезення «тимчасове ввезення до 1 року» на митну територію України.
		Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що постановою про виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження від 11 серпня 2022 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 прийнято рішення про виділення із матеріалів досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, які внесені в ЄРДР за №42021140000000179 від 19.08.2021 року у матеріали кримінального провадження №42022070000000134 від 27.07.2022 року за ч. 3 ст. 368 КК України копії та оригінали документів згідно списку. Зокрема, заяву ОСОБА_7 ; протокол допиту ОСОБА_7 від 19.08.2021 року; відповідь на доручення №2658/106/6/1-2021; протокол вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 09.02.2022 року; протокол отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.02.2022 року; протокол вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 14.02.2022 року; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи від 21.12.2021 року №3077т/106/6/1-2021; паперовий конверт з micro SD №6/1-411; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи від 21.12.2021 року №3075т/106/6/1-2021; паперовий конверт з micro SD 6/1-409т та micro SD №6/1-531т; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи від 21.12.2021 року №3076т/106/6/1-2021; паперовий конверт з micro SD №6/1-410т та micro SD №6/1-532т; протокол вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 08.12.2021 року; протокол вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 12.12.2021 року; протокол отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів від 12.12.2021 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину №3074т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи №886т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року; паперовий конверт з micro SD №6/1-79т; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи №887т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року; паперовий конверт з micro SD №6/1-80т; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи №888т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи №889т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи №890т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року.
		Так, із досліджених судом, а саме: протоколів отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо  відео контроль особи, протоколів вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що вказані слідчі (розшукові) дії були проведені старшим оперуповноваженим в ОВС УКР ГУНП в Закарпатській області на виконання доручень в межах кримінального провадження №42021140000000179 від 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, які надані прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.
		Разом з цим, отримана інформація за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій не доводить факту вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень. Позаяк, зафіксовані органом досудового розслідування розмови не містять доказів домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо надання та одержання вигоди за безперешкодне оформлення транспортних засобів під час митного контролю, як про це зазначено в обвинуваченні.
		Крім цього, встановлено, що згідно постанов контролю за вчиненням злочину №31/1-3533т від 20.10.2021 року та № 31/1-4307т від 28.12.2021 року прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_20 надано доручення контролю за проведенням та проведення слідчого експерименту, ідентифікацію та помічення грошових коштів, з використанням спеціальних хімічних речовин, а також виготовлення процесуальних документів оперативним співробітникам ГУНП в Закарпатській області. Також, було надано доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36 КПК України від 20.10.2021 року № 31/1-3534т та від 28.12.2021 року №31/1-4308т.
		При цьому, суд звертає увагу на той факт, що будь-яких рішень щодо спільного проведення розслідування підрозділами різних правоохоронних органів в даному провадженні не приймалось, слідчо-оперативна група не створювалась.
		Не надано суду і підтверджуючих даних щодо осіб, які були уповноважені на виконання вище вказаних доручень.
		Також, ухвалами слідчого судді Тернопільського апеляційного суду за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури від 13.10.2021 року та 23.12.2021 року надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій строком на два місяці щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №42021140000000179 від 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Так, дозвіл на використання інформації, які містяться в ухвалі слідчого судді Тернопільського апеляційного суду № 01/3948т від 13.10.2021 року, № 01/3947т від 13.10.2021 року, № 01/3949т від 13.10.2021 року, №01/4898т від 23.12.2021 року, №01/4900т від 23.12.2021 року, №01/4901т від 23.12.2021 року, №01/4902т від 23.12.2021 року, доручення прокурора №31/1-3534т від 20.10.2021 року, №31/1-4308т від 28.12.2021 року, постанові прокурора №31/1-3533т від 20.10.2021 року, №31/1-4301т від 28.12.2021 року, протоколі №3074т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3076т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3077т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3075т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №886т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, № 887т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, № 888т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, №889т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, №890т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, додатках до протоколів, флешносіїв, microSD №6/1-410т, № 6/1-411т, №6/1-531т, №6/1-532т, №6/1-79т, №6/1-80т, отриманих в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій в кримінальному провадженні №42021140000000179 від 19.08.2021 року, як доказу в кримінальному провадженні №42022070000000134 від 27.07.2022 року надано ухвалою слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 11.08.2022 року.
		Разом з цим, вказана ухвала слідчого судді Закарпатського апеляційного суду подана до Берегівського районного суду Закарпатської області лише 22 вересня 2023 року, зі змістом якої сторона захисту була ознайомлена вже під час судового провадження та не була надана стороні для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Частиною 12 статті 290 КПК України визначено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		У постанові ВС ККС від 28 вересня 2022 року у справі №757/38626/17 зазначається, що перевірка аспектів дотримання органами досудового розслідування вимог КПК України щодо проведення відповідних НСРД, отримання їх результатів у іншому кримінальному провадженні жодним чином не може звужувати право сторони захисту на належне ознайомлення не лише з цими доказами, але і з документами, які стали підставою для їх отримання, й не усуває обов`язку сторони обвинувачення відкрити такі документи в порядку ст. 290 КПК України, щоб суд мав право допустити відомості, що містяться в них, як докази з огляду на вимоги ч.12 ст. 290 КПК України. Отже, сторона захисту має право перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону проведених НСРД.
		Доказування ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, зокрема непрямих доказів. Так, у постанові ВС ККС від 7 грудня 2020 року у справі №728/578/19 вказано, що згідно зі ст. 85 КПК належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. При цьому, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (щодо конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Стаття 94 КПК України навпаки визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, алей сукупність зібраних доказівз погляду достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (доказування) факту вчинення злочину конкретною особою. Отже, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, зокрема непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність поза розумним сумнівом.
		У своєму рішенні по справі «Пантелеєнко проти України», заява №11901/02, від 29.06.2006 року, п. 49, Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.
		В рішенні від 30.06.2008 року у справі № 22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		В рішенні від 21.04.2011 року по справі № 42310/04 «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Враховуючи наведені норми кримінального процесуального закону, суд не має права допустити визнання належними доказами ухвали слідчого судді Тернопільського апеляційного суду № 01/3948т від 13.10.2021 року, № 01/3947т від 13.10.2021 року, № 01/3949т від 13.10.2021 року, №01/4898т від 23.12.2021 року, №01/4900т від 23.12.2021 року, №01/4901т від 23.12.2021 року, №01/4902т від 23.12.2021 року, доручення прокурора №31/1-3534т від 20.10.2021 року, №31/1-4308т від 28.12.2021 року, постанови прокурора №31/1-3533т від 20.10.2021 року, №31/1-4301т від 28.12.2021 року, протоколи №3074т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3076т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3077т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №3075т/106/6/1-2021 від 21.12.2021 року, №886т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, № 887т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, № 888т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, №889т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, №890т/106/6/1-2022 від 12.04.2022 року, додатки до протоколів, флешносіїmicro SD №6/1-410т, № 6/1-411т, №6/1-531т, №6/1-532т, №6/1-79т, №6/1-80т, отримані в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій в кримінальному провадженні №42021140000000179 від 19.08.2021 року, як доказ у кримінальному провадженні №42022070000000134 від 27.07.2022 року, який надано ухвалою слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 11.08.2022 року. Позаяк, вказана ухвала слідчого судді не була відкрита стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..
		Суд також констатує, що протокол отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів від 12.08.2022 року, протокол про вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 12.08.2022 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.08.2022 року, протокол обшуку від 12.08.2022 року та протокол огляду місця події від 13.08.2022 року отриманих в рамках кримінального провадження за №42022070000000134 від 27.07.2022 року не доводять факту вини обвинуваченого ОСОБА_5 в епізоді за 12 серпня 2022 року.
		Позаяк, під час проведення особистого обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 100 доларів США номіналом по 50 доларів США, які знаходились у приміщенні адмінбудівлі митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, а не особисто в руках чи речах обвинуваченого ОСОБА_5 .. При цьому, стороною обвинувачення не надано доказів щодо проведення дактилоскопічної експертизи та в результаті такої виявлено відбитки пальців рук обвинуваченого ОСОБА_5 .. Тобто, прямих доказів отримання неправомірної вигоди стороною обвинувачення у даному випадку також не подано та не доведено такий факт.
		З поміж наведеного вище, суд також констатує, що надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження не містять доказів щодо фактичного проведення митного оформлення транспортних засобів, зазначених в обвинувальному акті, на митному посту «Лужанка» в дати 12.12.2021 року, 14.02.2022 року та 12.08.2022 року, що в свою чергу не підтверджують обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо встановлення вини та не доводить вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у інкримінованих ним кримінальних правопорушеннях. 
		Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Крім цього, суд констатує, що до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення не подано постанову про призначення групи слідчих та прокурорів на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , внесеному до ЄРДР за №42022070000000134 від 27.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Так, відповідно до п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі Положення), до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
		Витяг з ЄРДР  це згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).
		Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.
		Така позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18).
		Вказаного правового висновку дійшов і Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 15 травня 2024 року у справі №758/6173/22, провадження № 51-481км24.
		Тому, суд приходить до висновку, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити відповідну постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
		Крім цього, суд констатує, що стороною обвинувачення не надано суду Витяг з ЄРДР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 368 КК України, а також ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 368 КК України.
		Також, матеріали кримінального провадження надані суду не містять постанов про вручення підозри обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити належність отриманих доказів у кримінальному провадженні.
		Так, суд дійшов висновку про те, що одних лише показань свідка ОСОБА_7 , за відсутності інших належних та допустимих доказів у кримінальному провадженні, недостатньо для доведення винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме використання службового становища обвинуваченими при вчиненні інкримінованих злочинів, які займали посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Усвою чергу, суд зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Однак, таких доказів, які б доводили поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 єсклад інкримінованих їм злочинів, матеріали кримінального провадження не містять.
		Відповідно до положень ст. 284 КПК України у разі, якщо не доведено, що 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, детально дослідивши та давши належну юридичну оцінку кожному доказу, що були надані стороною обвинувачення, з точки зору допустимості, достовірності і належності, а їх сукупність з точки зору достатності і взаємозв`язку, дослідивши показання обвинувачених, свідків, письмові докази, які визнані судом неналежними та недопустимими, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_4 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 368 КК України та виправдання у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		Виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, детально дослідивши та давши належну юридичну оцінку кожному доказу, що були надані стороною обвинувачення, з точки зору допустимості, достовірності і належності, а їх сукупність з точки зору достатності і взаємозв`язку, дослідивши показання обвинувачених, свідків, письмові докази, які визнані судом неналежними та недопустимими, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України та виправдання у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень.
		В порядку ст. 100 КПК України, речові докази:
		-грошові кошти (предмет неправомірної вигоди) у сумі 100 доларів США, а саме дві купюри по 50 доларів США кожна із серійними номерами ME01047121А та MF43423902A, слід повернути ОСОБА_7 як власнику;
		-два мобільні телефони марки iPhoneXR сіро-чорного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_5 , слід повернути обвинуваченому ОСОБА_5 як власнику;
		-документи  контрольний талон на транспортний засіб з реєстраційним номерним знаком «RP72882»від 12.08.2022 року для проходження по «зеленому коридору» в зоні прикордонно-митного контролю «Лужанка» та роздруківку з бази даних митниці АСМО «Інспектор» (електронного журналу пасажирського пункту пропуску) щодо митного оформлення 12.08.2022 року транспортного засобу марки «FORDFOCUS», номерний знак Республіки Угорщина «MNK675», слід зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання,
		скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року.
		Згідно ухвали слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 жовтня 2022 року о 12:40 годині. Визначено розмір застави у сумі 148860,00 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Згідно квитанції від 15 серпня 2022 року ОСОБА_21 внесено заставу в розмірі 148860,00 гривень по справі №297/2312/22.
		Після набрання вироком законної сили у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України заставу слід повернути заставодавцю  ОСОБА_21 .
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Потерпілий у даному кримінальному провадженні відсутній.
		Підстави застосування заходів кримінально-виховного характеру щодо юридичних осіб у даному кримінальному провадженню відсутні.
		Розмір пропонованої винагороди викривачу у даному кримінальному провадженню відсутній.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 373,374, ч. 15 ст. 615 КПК України,суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1ст. 368 КК Українита виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		Після набрання вироком законної сили у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України заставу внесену в розмірі 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок по справі №297/2312/22  повернути заставодавцю ОСОБА_21 .
		В порядку ст. 100 КПК України, речові докази:
		-грошові кошти (предмет неправомірної вигоди) у сумі 100 доларів США, а саме дві купюри по 50 доларів США кожна із серійними номерами ME01047121А та MF43423902A  повернути ОСОБА_7 як власнику;
		-два мобільні телефони марки iPhone XR сіро-чорного кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_5  повернути обвинуваченому ОСОБА_5 як власнику;
		-документи  контрольний талон на транспортний засіб з реєстраційним номерним знаком « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 12.08.2022 року для проходження по «зеленому коридору» в зоні прикордонно-митного контролю «Лужанка» та роздруківку з бази даних митниці АСМО «Інспектор» (електронного журналу пасажирського пункту пропуску) щодо митного оформлення 12.08.2022 року транспортного засобу марки «FORD FOCUS», номерний знак Республіки Угорщина «MNK675»  зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання,
		скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...