Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/10733/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2024. Зареєстровано: 22.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/638/1623/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170020002926

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/10733/24
		Провадження № 1-кп/638/1623/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       22 серпня 2024 року        Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		 
		       головуючого - судді                         ОСОБА_1 ,
		       за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,
		       прокурора                                         ОСОБА_3 ,
		       обвинуваченого                                ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002926 від 23.11.2023, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заздрість Теребовлянського району Тернопольської області, громадянина України, який проходив військову службу на посаді старшого стрільця 5 парашутно-десантної роти 2 парашутно- десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні старшого солдата, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, востаннє за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
		 
		                                        ВСТАНОВИВ:
		 
		01.04.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого стрільця 5 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону військової частини, у військовому званні «старший солдат» та він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною посадою.
		Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
		Будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, солдат ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		В свою чергу, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
		Так, 27 травня 2023 року, приблизно о 08:00 год., старший солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в алкогольному сп`яніння, зник в невідомому напрямку, та не з`явився до місця служби, а саме місце розташування військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_3 , при цьому ОСОБА_4 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільною управління не повідомляв до 16 травня 2024 року, коли був виявлений співробітниками відділу поліції № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
		За результатами судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, судом вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаних вище кримінальних правопорушень та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.
		За результатами розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд враховує наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
		Питання призначення кримінального покарання повинно вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).
		Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він проходив військову службу на посаді старшого стрільця 5 парашутно-десантної роти 2 парашутно- десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні старшого солдата, неодружений, із середньою освітою, раніше неодноразово судимий, востаннє за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, займаній посаді не відповідає, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в Донецької області з лютого 2023 по квітень 2023, згідно медично характеристики та довідки ВЛК - здоровий, придатний до військової служби, під наглядом лікаря-психіарта та -нарколога не перебуває.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушень та активне сприяння у розкритті злочину.
		При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносить до особливо тяжких злочинів, вищевказані дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують. 
		Також судом враховуються положення ч.ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		На підставі викладеного та з урахуванням думки прокурора, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті обвинувачення, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так й іншими особами, відповідатиме засадам гуманізму, буде співмірним характеру вчинених діянь та їх наслідкам і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		З урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин злочину, а також положень ч. 1 ст. 75 КК України, якими обмежено право суду на звільнення особи від відбування призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України, суд не вбачає законних підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України та його звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
		Крім того, вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
		Періодом вчинення триваючого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України у даному кримінальному провадженні є 27.05.2023 - 16.05.2024.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_4 призначається за сукупністю злочинів, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України. 
		З урахуванням обставин вчиненого злочину та даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним застосувати принцип часткового складання призначених покарань.
		Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, встановлених ст. 178 КПК України, враховуючи вид та міру покарання, яке призначається судом ОСОБА_4 , суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід обчислювати з дати його затримання - 16.05.2024.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Доля речових доказів вирішується за правилами ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 368-371, 373-376 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 16.05.2024.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув`язнення з 16.05.2024 до набрання вироком законної сили із розрахунку: 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Хонор», IMEI: НОМЕР_3 - вважати повернутим ОСОБА_4 . 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...