Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/2964/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано судом: 22.08.2024. Зареєстровано: 22.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2024.
Дата набрання законної сили: 23.09.2024
Номер судового провадження: 2/629/879/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р I Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21.08.2024 
		м. Лозова Харківської області
		Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: 
		головуючого - Харабадзе К.Ш., 
		за участю секретаря - Ляшенко Ю.С.,
		Справа № 629/2964/24
		Номер провадження 2/629/879/24
		позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
		відповідач  ОСОБА_1  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором:
		у с т а н о в и в:
		Позивач звернувсядо судуз позовомпро стягненнязаборгованості закредитним договором,посилаючись нате,що  25.02.2019 відповідач подала до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР» та заяву № 8063636105 від 25.02.2019 на отримання кредиту від ТОВ «ФК`ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК`ЦФР» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання від ТОВ «ФК`ЦФР». 13.05.2021 між ТОВ «ФК`ЦФР» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20210513 у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК`ЦФР» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК`ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК`ЦФР» і боржниками. Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК`ЦФР» - додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 20210513 від 13.05.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18718,65 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 8150,11 грн., суми заборгованості за річними відсотками  535,09 грн., суми заборгованості за щомісячними відсотками  5458,84 грн., заборгованості за пенею  4570,61 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати. 
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідачка в наданому відзиві на позовну заяву просила у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначила, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Пункт 18 має ретроспективну дію і поширюється також на кредитні договори і позики, які укладені до 17 березня 2022 року. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню. Також, у позовній заяві розрахунок заборгованості не наведено, а до позову додано таблицю із сумами заборгованості, яка належним чином не підтверджена. З наданого розрахунку заборгованості не можливо встановити спосіб та порядок визначення складових кредитної заборгованості, при цьому кінцевий рядок розрахунку заборгованості в підсумку не містить сум складових заборгованості за кредитним договором наведених в позовній заяві. Зазначені в розрахунку остаточні суми кожної із складових заборгованості не є результатом підрахунку жодної із граф розрахунку. Виконаний позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, який доводить обґрунтованість вимог останнього. До позовної заяви не додано первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості відповідача за кредитним договором. Крім того, жоден письмовий документ, які було надано в якості доказу позивачем, не відповідають вимогам законодавства, а саме: відсутній напис, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, отже, не можуть бути визнані належними доказами по справі.
		Представник відповідача в наданій суду відповіді на відзив зазначила, сторонами були визначені та погоджені між собою усі істотні умови надання кредиту, відповідно до яких була розрахована відповідна заборгованість, а також порядок отримання коштів згідно Кредитного договору № 8063636105. ТОВ «ФК`ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки нараховувались виключно первісним кредитором, що й підтверджується Довідкою-Розрахунком заборгованості який додано до позовної заяви. Перед укладанням кредитного договору, первісний кредитор у письмовій формі надав відповідачу у повному обсязі всю необхідну інформацію. Сторони узгодили всі його істотні умови, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, річну відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Відповідач особисто підписав кредитні договори, чим засвідчив факт отримання вищевказаної інформації та те, що він погодився з умовами договору. Кредит було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюється ЗУ «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень якої вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Вищевказані договори з відповідачкою в судовому порядку не були розірвані. 
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.
		Відповідачка та її представник  адвокат Сорокин С.В. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.
		Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що 25.02.2019 відповідач подала до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву № 8063636105 від 25.02.2019 на отримання кредиту від ТОВ «ФК`ЦФР». Заява про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР», на яку посилається позивач суду позивачем не надана, до позову не додавалася.
		Згідно паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 3636105 від 25.02.2019 відповідач отримала кредит у розмірі 9672,28 гривень строком на 36 місяців.
		13.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія«Центр фінансовихрішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20210513, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК`ЦФР» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК`ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК`ЦФР» і боржниками.
		Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 20210513 від 13.05.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в сумі 18718,65 гривень, з яких 8150,11 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 539,09  сума заборгованості за річними відсотками; 5458,84  сама заборгованості за щомісячними відсотками; 4570,61  сума заборгованості за пенею.
		Позивачем складено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8063636105 від 25.02.2019 за період з 13.05.2021 по 31.03.2024, згідно з яким заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» становить 17718,65гривень,з яких8150,11гривень -сума заборгованостіза основноюсумою боргу;4997,93гривень сума заборгованостіза щомісячнимивідсотками;4570,61сума заборгованостіза пенею. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання водному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
		За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі /стаття 1055 ЦК України/.
		За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
		Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
		В судовому засіданні встановлено факт укладання відповідачем з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» 25.02.2019 договору позики.
		Встановлено факт передання первісними кредиторами ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги за грошовими зобов`язаннями відповідача ОСОБА_1 позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
		Однак, суд вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов`язок з їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору.
		Позивачем надано лише бухгалтерську довідку про перерахунок коштів 5203,17 грн. з зазначенням об`єкта аналітичного обліку  ОСОБА_1 , який не містить дати та часу операції, найменування валюти.
		Передумовою надання кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника є надання останнім інформації про банківський картковий рахунок, на який кредитодавець має перерахувати необхідні позичальнику кошти. Матеріали справи не містять інформації проведення банківської операції на суму 9672,28 грн. на банківські рахунки, на які, на думку позивача, перераховувались кошти за кредитним договором.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи /частина перша статті 76 ЦПК України/. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /статті 79 ЦПК України/.
		Відповідно до статті 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 2 статті 83ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цими положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та в порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
		Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою ПравлінняНаціонального банкуУкраїни від04липня 2018року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
		Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості не можливо встановити спосіб та порядок визначення складових кредитної заборгованості, при цьому кінцевий рядок розрахунку заборгованості в підсумку не містить сум складових заборгованості за кредитним договором наведених в позовній заяві. Зазначені в розрахунку остаточні суми кожної із складових заборгованості не є результатом підрахунку жодної із граф розрахунку.
		При цьому представник позивача підтвердив, що ТОВ «ФК`ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки нараховувались виключно первісним кредитором.
		Однак,надана позивачемдовідка ТОВ«Фінансова компанія«Центр фінансовихрішень» від 11.06.2021 також не містить розрахунків заборгованості по складових, а містить загальні відомості, що сума несплаченого боргу складає 10295,85 грн., пеня та неустойка 4570,61 грн, загальна сума до сплати 14866,46 грн., сума для дострокового погашення 18718,65 грн. 
		Суд першої інстанції не може перевірити правомірність первісним кредитором нарахування ТОВ «Фінансовакомпанія «Центрфінансових рішень» заборгованості відповідачці, оскільки не надано виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 .
		Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3 (пункт 36), під час розгляду справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до позичальника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі; рішення суду, у якому вирішений спір кредитора з позичальником, поручителем про стягнення заборгованості та визначений розмір останньої, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням, і за загальним правилом це рішення суду заставодавець (іпотекодавець, майновий поручитель) не може оскаржити в апеляційному порядку, якщо його не залучили до участі у відповідній справі.
		Станом на день ухвалення рішення матеріали справи не містять первинних документів, платіжних доручень, тощо щодо отримання відповідачем кредиту у сумі 9672,28 грн., банківських виписок з рахунку позичальника, розрахунку заборгованості за кредитом первісним кредитором, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, клопотань про витребування відповідних доказів судом позивачем не заявлялось.
		Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18).
		Розрахунки заборгованості не є належним доказом наявності заборгованості та її розміру та не є первинними документами у розумінні ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітність» а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, банківських виписок, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості. Наявний в матеріалах розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити правильність нарахування та чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
		Крім того, суд не бере до уваги розрахунок заборгованості за кредитним договором, оскільки в ньому відображена інформація про заборгованість лише за період з 13.05.2021 по 31.03.2024, оскількивін є неповним та таким, що не здійснений від дати видачі кредиту, без зазначення процентної ставки та періоду протягом якого відсотки нараховувались. Позивач не довів наявність заборгованості за кредитним договором, оскільки не можна вважати розрахунком саму лише кінцеву суму заборгованості, без розрахунку із зазначенням періодів заборгованості, відсоткових ставок та чітких графіків розрахунків заборгованості.
		З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, який був передбачений кредитним договором, наявність заборгованості за тілом кредиту та відсотками, суд доходить висновку про те, що позивач не довів наявність заборгованості у розмірі, вказаному у наданому ним розрахунку.
		До подібних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №686/6783/21.
		З огляду на наведене, суд не убачає правових підстав для задоволення позову. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
		Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщов судовомузасіданні булооголошено лишевступну тарезолютивну частинисудового рішенняабо уразі розглядусправи (вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Учасниксправи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		 
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
		відповідач  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 
		 
		 
		 
		Суддя                            Карина ХАРАБАДЗЕ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...