Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7707/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано судом: 22.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2024.
Дата набрання законної сили: 20.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/7707/19 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.,
		за участю  секретаря судового засідання Росущан К. О.,
		представників учасників справи:
		позивача -  не з`явився, 
		відповідача -  Павлов Р. В. (самопредставництво),
		третьої особи - Статкевич В. В. (самопредставництво),
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Київської міської ради
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024
		за позовом Товариства з обмеженою діяльністю "Будеволюція"
		до Київської міської ради
		про стягнення 365  196 557,86   грн,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		1.1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (далі - ТОВ  "Будеволюція", позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач, скаржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 365 196 557, 86 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва.
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент подання позовної заяви відповідач не виконав свій обов`язок, визначений абзацом другим частини п`ятої статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), щодо відшкодування позивачу різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 354 123 924, 28 грн.
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		2.1.          Справа № 910/7707/19 розглядалася судами неодноразово.
		 
		2.2.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 позовні вимоги ТОВ "Будеволюція" задоволено повністю; стягнуто з Київради на користь ТОВ "Будеволюція" грошові кошти в розмірі 365  196 557,86 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва та витрати зі сплати судового збору в розмірі                           672 350,00 грн.
		 
		2.3.          Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2020 вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		2.4.          За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (суддя Ващенко Т. М.) у задоволенні позову                              ТОВ "Будеволюція" відмовлено повністю.
		 
		2.5.          Рішення суду мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог TOB "Будеволюція". 
		 
		2.6.          За висновком суду, за відсутності доказів виконання позивачем вимог пункту 6.8 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок) у відповідача не виник обов`язок відшкодування різниці між здійсненими витратами позивача на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 30 Закону.
		 
		2.7.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (колегія суддів у складі: Мальченко А. О., Козир Т. П., Агрикова О. В.)  рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 скасовано частково; викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: 
		"1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (01001, місто Київ, вулиця Ольгинська, будинок 3; ідентифікаційний код 34284328) 349 565 233 (триста сорок дев`ять мільйонів п`ятсот шістдесят п`ять тисяч двісті тридцять три) грн 55 коп. та 643 571 (шістсот сорок три тисячі п`ятсот сімдесят одну) грн 74 коп. судового збору, сплаченого за звернення до суду першої інстанції.
		3. В іншій частині позову відмовити".
		Стягнуто з Київради на користь ТОВ "Будеволюція" 965  357, 61 грн судового збору, сплаченого за звернення до суду апеляційної інстанції.
		 
		2.8.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що:
		-          факт закінчення позивачем будівництва зовнішніх теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж, які споруджені відповідно до наданих технічних умов саме поза межами земельних ділянок замовника, необхідних для інженерного забезпечення Об`єкта 1 та Об`єкта 2, а також розмір фактичних понесених позивачем витрат на їх будівництво у розмірі 349  565  233,55 грн підтверджується висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06.10.2023 № 23/856/21-44/34867ч34875/21-44/34876/24877/21-41;
		-          з огляду на те, що судовими рішеннями які набрали законної сили визнано недійсними договори пайової участі від 03.08.2017 за № 280 та від 01.09.2017 № 315, а також за встановлених обставин щодо відсутності укладеного між сторонами договору пайової участі по житлових будинках №№ 16, 20-23, 27, 28 , блок соціально-побутового призначення №62 в складі Об`єкта 1, грошове зобов`язання позивача зі сплати внесків пайової участі на користь  Київради (станом на час вирішення спору) складає 0,00 грн;
		-          Київрадою не доведено обставин наявності у позивача невиконаного обов`язку зі сплати пайового внеску у розмірі  181 382 378,05 грн;
		-          при цьому, висновок суду про необґрунтованість розміру заборгованості позивача у пайовій участі на вказану вище суму не виключає можливості Київради звернутися з до суду з окремим позовом про стягнення цієї суми заборгованості;
		-          зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж по Об`єкту 1 та Об`єкту 2 перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, позивач має беззаперечне право на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 30 Закону.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1.          Київрада не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду                       від 05.06.2024, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі № 910/7707/19 залишити в силі.
		 
		4.          АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		4.1.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		4.1.1.          Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
		 
		4.1.2.          Київрада обґрунтовує підстави касаційного оскарження прийнятого у справі рішення суду апеляційної інстанції з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
		 
		4.1.3.          Зокрема, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин:
		-          положення частини п`ятої статті 30, статті 40 Закону, підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 6.8 Порядку, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, які викладені у постанові від 18.06.2020 у справі, що розглядається;
		-          положення пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-ІХ (далі - Закон № 132-ІХ) та статей 5, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків, Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, які викладені у постановах від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.07.2022у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.
		 
		4.1.4.          Крім того, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції порушив положення статей 7, 13, 118, 182, 207  ГПК України щодо принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та безпідставно задовольнив клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної / земельно-технічної експертизи. У цьому аспекті відповідач наголошує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишились обставини подання ТОВ "Будеволюція" відповідного клопотання із пропуском строку на його подання, без клопотання про поновлення строків на подання вказаного клопотання, а також за недоведеності поважності причин його неподання до суду першої інстанції у встановлений законом строк.
		 
		4.1.5.          За аргументами Київради, апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи не виконав вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.06.2020 у цій справі. Зокрема, при вирішенні спору не врахував висновків про те, що в силу положень статей 30, 40 Закону та статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", лише за доведення обставин дотримання замовником будівництва положень пункту 6.8 Порядку, у органу місцевого самоврядування з`являється обов`язок відшкодувати вартість різниці між витратами замовника на інженерно-транспортну інфраструктуру (будівництво зовнішніх теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж) та розміром пайової участі.
		 
		4.1.6.          У вирішенні питання щодо наявності / відсутності у позивача невиконаних зобов`язань зі сплати пайової участі пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, суд апеляційної інстанції не врахував, що в силу положень статті 40 Закону відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, такого зобов`язання. При цьому, положення статті 30 Закону та пункту 4.1 Порядку визначають, що остаточний розмір пайової участі замовника на об`єкт будівництва / реконструкції  не може бути розрахований до встановлення загальної кошторисної вартості об`єкта будівництва та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом / реконструкцією Об`єкта 1. Тобто, після встановлення загальної кошторисної вартості всіх черг та пускових комплексів означеного будівництва. На переконання відповідача, не врахувавши наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту позивача по Об`єкту 1 складає 0,00 грн.
		 
		4.1.7.          Також відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою відсутність в матеріалах справи жодного з визначених у пункті 6.8 Порядку рішень Київради (розпорядження про прийняття відповідних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури  до комунальної власності/ акти про приймання - передачі / висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київради / рішення Київради про відшкодування різниці між витратами замовника та розміром пайової участі). Водночас, відсутність таких рішень свідчить про передчасність заявлених позивачем позовних вимог.
		 
		4.1.8.          У застосуванні положень пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 132-ІХ відповідно до фактичних встановлених судами обставин цього спору (будівництво розпочато до 01.01.2020 та відсутності доказів звернення позивача протягом 10 робочих днів після цієї дати із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також відсутності доказів щодо зарахування до місцевого бюджету коштів пайового внеску), суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та дійшов помилкових висновків про недоведення відповідачем обставин наявності у позивача обов`язку зі сплати пайової участі у розмірі 181 382 378,05 грн.
		 
		4.1.9.          Скаржник також вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права. Зокрема, вказує на невідповідність мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 відносно до резолютивної частини рішення у редакції оскаржуваної постанови. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції оскаржуваною постановою скасував рішення суду першої інстанції частково, виклавши резолютивну частину рішення в редакції, згідно з якою  позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з Київради на користь позивача 349 565 233,55 грн (замість 365 196 557,86 грн). Водночас мотивувальну частину рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		 
		4.1.10.          На переконання скаржника, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дотримався вимог статей 237, 238 ГПК України та зазначив про недоведеність і безпідставність заявлених позивачем вимог. Водночас суд апеляційної інстанції скасував та змінив резолютивну частину рішення на протилежну, при цьому не змінив мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.
		 
		4.2.          Доводи інших учасників справи
		4.2.1.          У відзиві ТОВ "Будеволюція" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.  Позивач вважає, що суд апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи повністю виконав вказівки Верховного Суду та дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		5.          Розгляд клопотань
		5.1.          Від ТОВ "Будеволюція" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю забезпечити присутність свого представника у судовому засіданні, внаслідок перебування представника у відпустці.
		 
		5.2.          В судовому засіданні 20.08.2024 Верховний Суд протокольно ухвалив відмовити позивачу в задоволенні цього клопотання, з огляду на те, що явка представників учасників справи у судове засідання у суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, позиція позивача викладалася ним, зокрема у відзиві на касаційну скаргу, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права. До того ж у клопотанні не наведено обставин неможливості заміни цього представника у судовому засіданні 20.08.2024 на інших осіб, уповноважених представляти інтереси позивача.
		 
		6.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6.1.          TOB "Будеволюція" є замовником будівництва об`єкта: "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва" (далі - Об`єкт 1), будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002, що знаходиться у користуванні TOB "Консультаційне бюро НТТ" на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 (зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005) та на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:290:0031, що знаходиться у користуванні TOB  "Консультаційне бюро НТТ" на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005.
		 
		6.2.          Відповідно до Договору № 17-07/12-02 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 TOB "Консультаційне бюро НТТ" передало TOB  "Будеволюція" функції замовника капітального будівництва Об`єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002 та відповідно до Договору № 17-07/12-01 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 TOB "Консультаційне бюро НТТ" передало ТОВ "Будеволюція" функції замовника капітального будівництва Об`єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0031.
		 
		6.3.          Будівництво Об`єкта 1 здійснюється на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 13.05.2014 № ІУ 115141340409, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
		 
		6.4.          У зв`язку із необхідністю введення в експлуатацію житлових будинків у складі Об`єкта 1 між Департаментом економіки та інвестиції та TOB "Будеволюція" було укладено договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а саме: від 09.12.2015 № 183 та додаткова угода № 1 від 25.03.2016, від 25.08.2016№ 221, від 18.08.2016№ 212, від 25.08.2016№ 220, від 18.08.2016 № 213 та додаткова угода № 1 від 13.10.2016, від 18.08.2016№211, від 18.08.2016 №210 та додаткова угода № 1 від 06.02.2017, від 02.11.2016№ 293, від 02.11.2016№ 294, від 18.08.2016№ 209, від 19.05.2017                    № 195, від 19.05.2017№ 194, від 21.08.2017 № 297 та додаткова угода від 26.04.2019 № 1, від 01.09.2017 № 310 та додаткова угода від 07.12.2017 № 1, від 03.08.2017 № 279 та додаткова угода від 12.10.2017 № 1, від 01.09.2017 № 314 та додаткова угода від 26.10.2017 № 1, від 01.09.2017 № 313 та додаткова угода від 10.11.2017 № 1, від 03.08.2017 № 281, від 21.08.2017 № 298, від 21.11,2017 № 411, від 23.03.2017 № 120, від 13.11.2018 № 139, від 13.11.2018 № 140. Згідно з умовами означених договорів позивач зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 101 393 018, 97 грн.
		 
		6.5.          На виконання умов означених вище договорів пайової участі позивачем сплачено пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в сумі 101 393 018, 97 грн.
		 
		6.6.          Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 910/19020/17, вказані договори визнано недійсними з моменту укладення.
		 
		6.7.          На виконання рішення суду у справі № 910/19020/17 грошові кошти внесені, як пайові внески у сумі 62 974 504, 02 грн перераховані Київрадою на рахунок замовника TOB "Будеволюція", що підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 06.11.2018                                 № 05-08/10/3386-12078 та виписками з особового рахунку.
		 
		6.8.          Також між TOB "Будеволюція" та Департаментом економіки та інвестиції у зв`язку з будівництвом у складі Об`єкта 1 житлових будинків № 26 та № 19, укладені договори пайової участі від 03.08.2017 № 280 на суму 6 762 072,05 грн та від 01.09.2017  № 315 на суму 6 774 266, 95 грн.
		 
		6.9.          Зокрема:
		-          предметом договору № 280 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 03.08.2017 є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на суму 6 762 072, 05 грн у зв`язку із будівництвом житлового будинку № 26;
		-          предметом договору № 315 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 01.09.2017 є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на суму 6 774 266,95 грн у зв`язку із будівництвом житлового будинку № 19.
		 
		6.10.          При зверненні до суду з позовом у цій справі TOB "Будеволюція" вказувало про те, що за умовами умов договорів про пайову участь від 03.08.2017 №280 та від 01.09.2017 №315, загальна сума пайової участі, яка підлягає сплаті ним, як замовником, становить 13 536 339,00 грн (6 762 072,05 грн +  6 774 266,95 грн). Водночас, оскільки, зазначені житлові будинки наразі недобудовані та знаходяться на стадії будівництва, пайова участь за вказаними договорами TOB "Будеволюція" не сплачена.
		 
		6.11.          На виконання Технічних умов від 10.09.2018 № 002/ТУ-596 TOB "Будеволюція" здійснило проектні роботи та будівництво об`єкта: "Реконструкція головного корпусу CT "Позняки" з технічним переоснащенням в частині встановлення чотирьох водогрійних котлів потужністю 400 Гкал/год з допоміжним обладнанням та підключенням їх до існуючих теплових мереж" 1 пусковий комплекс у складі одного котла ПТВМ-100ГМ потужністю 100Гкал/год. (надалі - водогрійний котел ВК-5) на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0001, що знаходиться в користуванні ПАТ "Київенерго" на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011.
		Факт спорудження водогрійного котла ВК-5 підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) за період грудень 2016 - грудень 2017, Актом готовності об`єкта до експлуатації від 12.10.2017 та Сертифікатом серія IV № 163173281907 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта, виданого 24.11.2017.
		Також на виконання пункту 25.8. Технічних умов від 10.09.2018 № 002/ТУ-596 TOB "Будеволюція" виконало проекті роботи та будівництво розподільчої мережі - перетинки діаметром 300мм, факт спорудження якої підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) та Актом готовності об`єкта до експлуатації від 03.11.2016.
		 
		6.12.          Для підключення Об`єкта 1 до водопровідних мереж TOB "Будеволюція" одержані Технічні умови ПАТ "АК "Київводоканал" від 12.11.2015 № 10599 (замість ТУ- 10599 від 19.08.2015) на водопостачання об`єкта.
		На виконання цих Технічних умов TOB "Будеволюція" здійснило будівництво водопровідних інженерних мереж.
		Факт спорудження водопровідних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015 - лютий 2016, квітень 2016 - червень 2016, вересень-жовтень 2016, грудень 2016, липень 2017, жовтень 2017 - листопад 2017, лютий 2018, квітень 2018 - червень 2018 та Актами технічного приймання водопроводу, а саме: Актом технічного приймання водопроводу від 11.11.2015 № 15-251; Актом технічного приймання водопроводу від 20.10.2016 № 16-210; Актом технічного приймання водопроводу від 20.10.2016 № 16-210; Актом технічного приймання водопроводу від 01.08.2017 № 17-220; Актом технічного приймання водопроводу від 21.09.2017 № В-6-18.
		 
		6.13.          Для підключення Об`єкта 1 до каналізаційних мереж TOB "Будеволюція" були одержані Технічні умови від 26.04.2016 № 10623 (замість ТУ-10623 від 12.11.2015) на каналізування об`єкта.
		На виконання вищевказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" здійснило будівництво каналізаційних інженерних мереж, що відображено на схематичному зображенні.
		Факт спорудження каналізаційних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015 - лютий 2016, квітень 2016 - червень 2016, вересень-жовтень 2016, грудень 2016, липень 2017, жовтень 2017 - листопад 2017, лютий 2018, квітень 2018 - червень 2018 та Актами технічного приймання каналізації, а саме: Актом технічного приймання каналізації від 06.09.2016 № 514/4; Актом технічного приймання каналізації від 04.08.2017 № 596/4.
		 
		6.14.          Також суди встановили, що TOB "Будеволюція" є замовником будівництва об`єкта: "Будівництво житлового будинку на вул. Маршала Малиновського, 4 у Оболонському районі м. Києва" (далі - Об`єкт-2), будівництво якого було здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:78:151:0068, що знаходиться в постійному користуванні Прокуратури міста Києва на підставі Державного акта на право постійного користування земельною № 385045 від 28.09.12.
		 
		6.15.          Відповідно до Договору про передачу функцій замовника капітального будівництва від 19.06.12. Прокуратура міста Києва передала TOB "Будеволюція" функції замовника капітального будівництва Об`єкта 2 на земельній ділянці з кадастровим номером з кадастровим номером 800000000:78:151:0068.
		Будівництво Об`єкта-2 здійснювалось на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 11.12.12. № КВ 11512243025, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Об`єкт 2 введено в експлуатацію відповідно до Сертифіката про відповідність закінченого будівництвом об`єкта серії ІУ № 165151600013.
		У зв`язку із будівництвом та необхідністю введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку (Об`єкт 2) між Департаментом економіки та інвестиції та TOB "Будеволюція" укладено договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 19.03.2015 № 34 та додаткова угода  від 18.09.2015 № 1.
		 
		6.16.          Відповідно до умов договору від 19.03.2015 № 34  та додаткової угоди  від 18.09.2015 № 1 позивач зобов`язався сплатити пайові внески на створення і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 5 170 730,00 грн.
		На виконання договору від 19.03.2015 № 34 та додаткової угоди  від 18.09.2015 № 1 позивач сплатив пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в загальній сумі 5 170 730,00 грн, що підтверджується Довідкою про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 050/08-8213 від 25.09.2018 та платіжними дорученнями від 22.09.2015 №1811 та від 06.04.2015 № 579.
		 
		6.17.          З метою інженерного забезпечення Об`єкта 2 TOB "Будеволюція" отримані Технічні умови ПАТ "Київенерго" від 30.08.2012 № 31/9/10250, якими передбачена необхідність будівництва теплових, водопровідних та каналізаційних мереж поза межами земельної ділянки замовника. 
		Зокрема, умовами яких передбачено приєднання об`єкта від теплових мереж магістралі № 3 СТ-2, вузол приєднання ТК 316/7-1. TOB "Будеволюція" зобов`язалося, зокрема, здійснити приєднання теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб з поліуретановим покриттям; виконати перекладання теплової мережі зі збільшенням існуючих діаметрів трубопроводів від ТК 316 до ТК 316/1 довжиною орієнтовно L= 88 м з 2DN 400 на 2DN 600. Напрямок, діаметр та обсяг робіт з перекладання тепломережі попередньо погодити з СПР філіалу "Теплові мережі" ПАТ "Київенерго та РТМ-3.
		На підтвердження факту виконання робіт з перекладання теплової мережі позивач надав Акт готовності об`єкта до експлуатації від 30.10.2014, з якого вбачається виконання робіт з перекладання теплової мережі від ТК-316/3 до ТК-316/3-3.
		 
		6.18.          Для підключення Об`єкта 2 до водопровідних мереж TOB "Будеволюція" одержані Технічні умови ПАТ "АК "Київводоканал" від 17.08.2012 № 8546 на водопостачання об`єкта.
		На виконання вищевказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" здійснило будівництво водопровідних інженерних мереж, факт спорудження яких підтверджується Актами технічного приймання водопроводу від 29.10.2014                        № 14-280, від 29.10.2014 № 14-281, від 29.10.2014 № 14-282, від 29.10.2014                     № 14-283.
		 
		6.19.          Також для підключення Об`єкта 2 до каналізаційних мереж TOB "Будеволюція" одержані Технічні умови від ПАТ "АК "Київводоканал" від 17.08.2012 № 8653 на каналізування об`єкта.
		На виконання означених Технічних умов TOB "Будеволюція" виконано роботи по реконструкції колодязів на існуючій каналізаційній мережі відповідно до Акта від  12.11.2014.
		 
		6.20.          Звертаючись до суду з позовом TOB "Будеволюція" стверджує, що свої зобов`язання щодо будівництва та введення в експлуатацію зовнішніх теплових, водопровідних, каналізаційних інженерних мереж у відповідності з вимогами технічних умов по Об`єкту 1 ним належним чином виконано та споруджено інженерні мережі мереж поза межами його земельної ділянки на загальну суму 367 687 263,28 грн та по Об`єкту 2 на загальну суму 11 072 633,58 грн.
		 
		6.21.          Зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, TOB "Будеволюція" відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 30 Закону звернулося до Київради із заявою від 22.04.2019 вих. № 185 про відшкодування замовнику TOB "Будеволюція" різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту по Об`єкту 1 у розмірі 354 123 924, 28 грн (367 687 263, 28 грн -13 563 339, 00 грн) та по Об`єкту 2 у розмірі 11 072 633,58 грн                                        (11 072 633,58 грн - 0,00 грн).
		 
		6.22.          Однак вказані вимоги були залишені без задоволення, зокрема листами від 11.09.2018 № 050/08-6290 та від 17.05.2019 № 050/08-3001 Департамент економіки та інвестицій вказав про недотримання позивачем приписів Порядку.
		 
		6.23.          Невиконання Київрадою вимог абзацу 2 частини 5 статті 30 Закону про відшкодування позивачу різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі по Об`єкту 1 та Об`єкту 2 і стало причиною звернення до суду з цим позовом (стягнення з Київради 365 196 557,86 грн [354 123 924,28 грн + 11 072 633,58 грн]).
		 
		6.24.          Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Київрада вказує про те, що відшкодування позивачу (замовнику будівництва) різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, розрахованим на об`єкт - будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Б. Гмирі та вул. Колекторною в Дарницькому районі міста Києва можливо лише за рішенням органу місцевого самоврядування. Водночас позивач має перед Київрадою невиконані зобов`язання зі сплати пайового внеску  на орієнтовну суму 181 382 378,05 грн. При цьому, остаточний розмір пайової участі замовника на вказаний об`єкт не може бути розрахований до встановлення загальної кошторисної вартості всього об`єкта будівництва та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією Об`єкта (всіх черг та пускових комплексів зазначеного будівництва).
		 
		6.25.          Стосовно тверджень відповідача про не виконання позивачем зобов`язань щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378, 05 грн суди встановили, що дійсно на виконання статті 40 Закону позивач звертався з листом до Департаменту економіки та інвестицій з проханням надати розрахунок та проекти договорів на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, у зв`язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27 , 28 , 30-34 , блок соціально-побутового призначення №62 в складі Об`єкта 1. Втім, Департамент економіки та інвестицій відмовив у наданні розрахунків пайової участі та укладенні договорів пайової участі, посилаючись на необхідність надання додаткової інформації та документів.
		 
		6.26.          Станом на час розгляду справи, по житлових будинках №№ 16, 20-23, 27 , 28 , 30-34 , блок соціально-побутового призначення № 62 в складі Об`єкта 1, договори пайової участі між позивачем та Департаментом економіки та інвестицій не укладалися.
		 
		6.27.          Суди також встановили, що з метою інженерного забезпечення Об`єкта 1 позивачем отримані Технічні умови, якими передбачена необхідність будівництва теплових, водопровідних та каналізаційних мереж поза межами земельної ділянки замовника, а саме: для підключення Об`єкта-1 до теплових мереж TOB "Будеволюція" одержані Технічні умови КП "Київтеплоенерго" від 10.09.2018 № 002/ТУ-596.
		 
		6.28.          Згідно з пунктами 25.3, 25.4, 25.8 вказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" зобов`язане розробити проект встановлення на CT "Позняки" 4-х водогрійних котлів другої черги та проект на встановлення водогрійного котла станційного № 5 потужністю 100 Гкал/год та виконати роботи з будівництва, монтажу та введення в експлуатацію котла потужністю 100 Гкал/год станційного № 5 з допоміжним обладнанням зі складу другої черги будівництва CT "Позняки", а також розробити проект, придбати необхідні матеріали і обладнання та побудувати розподільчу мережу - перетинку діаметром не менше 2DN 250 для забезпечення можливості введення в експлуатацію ділянки тепломережі 2 DN 1000 від павільйону 2П1 до УТ-11 ТМ-2 CT "Позняки".
		 
		6.29.          Земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування котельні "Позняки" з кадастровим номером 800000000:90:290:0001 була надана в користування ПАТ "Київенерго" на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011, укладеним на підставі рішення Київради від 07.20.2010 № 74/4886.
		 
		6.30.          Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7707/19, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто грошові кошти в розмірі 365 196 557,86 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва та витрати зі сплати судового збору в розмірі 672 350,00 грн.
		 
		6.31.          Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2020 вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		6.32.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направляючи справу на новий розгляд Верховний Суду у постанові від 18.06.2020 зазначив, зокрема, таке:
		-          Касаційний господарський суд погоджується з доводами Київради про те, що відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежності не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва та здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництва інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту;
		-          оскаржувані судові рішення, в порушення принципу повноти, всебічності та об`єктивності, не містять висновків щодо розташування збудованих мереж (яке за спірних обставин могло бути з`ясовано також із застосуванням спеціальних знань) та підстав відхилення аргументів Київради щодо заборгованості позивача по сплаті пайової участі за договорами від 03.08.2017 № 280 та від 01.09.2017 № 315;
		-          судами попередніх інстанцій не з`ясовано з належною повнотою мотиви невиконання позивачем зобов`язань щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378,05 грн, оскільки суд першої інстанції лише встановив, що на виконання статті 40 Закону позивач звертався з листом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням надати розрахунок та проекти договорів на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного Пункту, у зв`язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34 , блок Соціально-побутового призначення №62 в складі Об`єкта 1. Втім, Департамент відмовив у наданні розрахунків пайової участі та укладенні договорів пайової участі, посилаючись на необхідність надання додаткової інформації та документів. Тобто, наявність невизначеності у розмірі сплати пайової участі позивачем, виключало можливість стягнення з відповідача заборгованості;
		-          не досліджено питання яким чином здійснювались будівельні роботи за технічними умовами КП "Київтеплоенерго" від 10.09.2018 № 002/ТУ-596, оскільки на підтвердження виконання робіт за цими умовами надано договори, які передували даті їх видачі;
		-          висновки постанов Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №914/1996/17 та від 03.04.2018 у справі № 904/9051/15, а також постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2018 у справі № 924/51/14, які враховані судами попередніх інстанцій прийняті за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
		 
		6.33.          Відмовляючи у задоволенні позову за наслідком нового розгляду цієї справи, Господарський суд міста Києва у рішенні від 28.01.2021 виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог TOB "Будеволюція" про стягнення з відповідача різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		 
		6.34.          Так, за висновком суду першої інстанції, в силу положень статті 40 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. На виконання приписів статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київрада рішенням від 15.11.2016 № 411/1415 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (Порядок).
		 
		6.35.          В силу наведених вище норм Закону та положень Порядку, відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежності не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва та здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництва інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.
		 
		6.36.          Суд першої інстанції зазначив, що:
		-          подані позивачем та наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення позивачем витрат з підключення Об`єкта 1 до теплових мереж згідно з Технічними умовами КП "Київтеплоенерго" від 10.09.2018 № 002/ТУ-596; до водопровідних мереж згідно з Технічними умовами ПАТ "АК "Київводоканал" від 12.11.2015. № 10599 на водопостачання об`єкта; до каналізаційних мереж TOB "Будеволюція" згідно з Технічними умовами від 26.04.2016. № 10623 на каналізування об`єкта;
		-          водночас, кошторисна вартість робіт з підключення Об`єкта 1 до перелічених вище інженерних мереж визначена як загальна вартість такого підключення, що не узгоджується з положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 30 Закону. При цьому суд позбавлений можливості самостійно (у зв`язку з відсутністю в суду спеціальних знань) виокремити та визначити перелік робіт, які виконувалися саме поза межами земельної ділянки замовника будівництва та, тим більше, визначити їх вартість;
		-          надані позивачем докази на підтвердження виконання робіт з інженерного забезпечення Об`єкта 2 також за відсутності у суду спеціальних знань не надають можливості суду визначити та встановити обставини про те, які роботи виконувалися саме для інженерного забезпечення Об`єкта 2 та підключення до мереж водо-, теплопостачання та системи каналізації, як і визначити їх вартість, у тому числі і встановити місце розташування відповідних мереж;
		-          позивачем у встановленому законом порядку не подано суду ні відповідного висновку експерта, ні клопотання про призначення відповідної судової експертизи. Суд також врахував, що в усних поясненнях представник позивача зазначав про недоцільність призначення судової експертизи по справі та про відсутність фінансової можливості для її оплати. Представник відповідача проти призначення судової експертизи також заперечував.
		 
		6.37.          З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог TOB "Будеволюція" про стягнення з відповідача різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, як по Об`єкту 1, так і по Об`єкту 2.
		 
		6.38.          Суд першої інстанції також врахував, що позивачем не надано доказів виконання вимог відповідача, викладених у листах від 11.09.2018 від № 050/08-6290 та 17.05.2019 № 050/08-3001 щодо надання додаткової інформації і документів задля для проведення відповідачем розрахунку пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, який підлягає сплаті позивачем у зв`язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27 , 28 , 30-34 , блок соціально-побутового призначення №62 в складі Об`єкта 1.
		 
		6.39.          Вказані обставини, на переконання суду першої інстанції, також призвели до наявності невизначеності у спірних правовідносинах стосовно розміру пайового внеску.
		 
		6.40.          Разом із цим, під час нового розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції встановив, що:
		- рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі № 910/9641/19 (яке набрало законної сили)  договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 03.08.2017 № 280 визнано недійсним з моменту його укладення;
		- рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/10794/19 (яке набрало законної сили)  договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 01.09.2017 № 315  визнано недійсним.
		 
		6.41.          З огляду на наведене (визнання у судовому порядку недійсними договорів пайової участі від 03.08.2017 №280 та від 01.09.2017 №315), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у ТОВ "Будеволюція" відсутні зобов`язання щодо сплати грошових коштів у формі пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (пайові внески) у розмірі 13 536 339,00 грн.
		 
		6.42.          Крім того, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи ухвалою від 14.07.2021 призначив комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи перед експертами поставлено такі питання:
		"1) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов на підключення об`єкта до теплових мереж від 15.04.2014 № 43/9/618, від 04.11.2015 №43/9/6607, від 18.10.2016 №43/9/2551, від 18.09.2017 №019/9/3045 та від 10.09.2018 №002/ТУ-596 поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0002 та поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0031? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?;
		2) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов від 12.11.2015 №10599 (замість ТУ-10599 від 19.08.15) на водопостачання поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0002 та поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0031? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?;
		3) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов від 26.04.2016 №10623 (замість ТУ-10623 від 12.11.15) на каналізування об`єкта поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0002 та поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:290:0031? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?;
		4) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов від 17.08.2012 №8653 на каналізування об`єкта поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:151:0068? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?;
		5) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов від 17.08.2012 №8546 на водопостачання об`єкта поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:151:0068? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?;
		6) чи здійснювалося будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, що побудовані на виконання Технічних умов від 30.08.2012 №31/9/10250 на підключення об`єкта до теплових мереж поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:151:0068? Якщо так, то встановити перелік проведених робіт та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами таких земельних ділянок?".
		 
		6.43.          За результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у справі № 910/7707/19 до суду апеляційної інстанції 08.04.2024 надійшов висновок експертів від 06.10.2023 №23856/21-44/34867?34875/21-44/34876/34877/21-41 (далі - Висновок експертів), згідно з яким надано відповіді на поставлені судом апеляційної інстанції питання.
		 
		6.44.          Суд апеляційної інстанції,  оцінивши та прийнявши як належний і допустимий доказ Висновок експертів, встановив, що TOB "Будеволюція" доведено належними та допустимими доказами факт здійснення будівництва інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури, які знаходяться поза межами земельних ділянок, визначених у Технічних умовах від 10.09.2018 № 002/ТУ-596, від 17.08.2012 № 8653,  від 17.08.2012 № 8546 та від 30.08.2012 № 31/9/10250, необхідних для інженерного забезпечення Об`єкта 1 та Об`єкта 2 на загальну суму 349 565 233,55 грн.
		 
		-          За висновком суду, фактично розбіжність між датою видачі Технічних умов від 10.09.2018 № 002/ТУ-596 та датами договорів наданих на підтвердження виконання робіт за цими Технічними умовами, зумовлена лише тим, що: у спірний період  (2014 рік - 2018 рік) між позивачем та СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" неодноразово погоджувались Технічні умови, при погодженні яких фактично анулювалися умови попередніх Технічних умов (№43/9/618 від 15.04.2014, №43/9/6607 від 04.11.2015, №43/9/2551 від 18.10.2016 №019/9/3045 від 18.09.2017); у подальшому у зв`язку зі  зміною суб`єкта видачі технічних умов на підключення об`єкта до теплових мереж КП "Київтеплоенерго" замість ПАТ "Київенерго" позивач отримав і Технічні умови № 002/ТУ-596 від 10.09.2018.
		 
		6.45.          Суд апеляційної інстанції у вирішенні позовних вимог врахував відсутність укладених між сторонами спору договорів пайової участі на будівництво житлових будинків №№ 16, 20-23, 27 , 28 , 30-34 , блок соціально-побутового призначення № 62 в складі Об`єкта 1, а зміни внесені до законодавства в сфері регулювання містобудівної діяльності щодо правового регулювання в частині визначення пайової участі замовника будівництва (статтю 40 Закону було виключено на підставі Закону №132-ІХ з 01.01.2020) та дійшов висновку про те, що в силу положень статей  74 - 79 ГПК України, тягар доведення обґрунтованого розрахунку вартості невиконаних зобов`язань щодо пайових внесків позивача у розмірі 181 382 378,05 грн покладено саме на орган місцевого самоврядування (відповідача у справі).
		 
		6.46.          Колегія суддів апеляційного господарського суду констатувала, що позивач не надав жодних документів (у тому числі розрахунку) суми невиконаних зобов`язань позивача щодо пайової участі. Натомість Київрада лише зазначила, що вартість невиконаних зобов`язань "орієнтовно складають 181 382 378,05 грн".
		 
		6.47.          З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі доводи відповідача є безпідставними та підлягають відхиленню.
		 
		6.48.          Отже, за висновком суду, різниця між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок замовника будівництва та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту складає 349 565 233,55 грн (349 565 233,55 грн - 0,00 грн).
		 
		6.49.          З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ "Будеволюція" підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі (349 565 233,55 грн).
		 
		7.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		7.1.          Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		7.2.          Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8.          Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		8.1.          Причиною виникнення спору є наявність / відсутність підстав для стягнення з відповідача, як органу місцевого самоврядування різниці між здійсненими позивачем, як замовником будівництва витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		 
		8.2.          Тобто, наявність / відсутність підстав виконання відповідачем зобов`язань, визначених у абзаці другому частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		 
		8.3.          Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
		 
		8.4.          Так, позовні вимоги заявлені до Київради, як до органу місцевого самоврядування з яким укладені договори про пайову участь у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
		 
		8.5.          У аспекті порушених скаржником питань та висновків суду апеляційної інстанції Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли у 2018 році. Позивач до суду з позовом звернувся у червні 2019 року. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на положення частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній до 01.01.2020).
		 
		8.6.          Відповідно до частин першої-третьої     статті 40 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
		 
		8.7.          У свою чергу, органи місцевого самоврядування встановлювали порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		 
		8.8.          Порядок укладення договір пайової участі за вказаною статтею Закону передбачався у декілька етапів: замовник повинен був звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь (оферта), яка реєструвалась органами місцевого самоврядування. На підставі доданих замовником до заяви документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви визначався розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, з органом місцевого самоврядування укладався договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, істотними умовами якого були розмір пайової участі, строк (графік) її сплати, відповідальність сторін, невід`ємною частиною такого договору був розрахунок величини пайової участі (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Замовник до прийняття об`єкта в експлуатацію повинен був сплатити в повному обсязі кошти пайової участі єдиним платежем або частинами, якщо договором було передбачено графік сплати пайової участі.
		 
		8.9.          Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20).
		 
		8.10.          Разом з тим 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими частину п`яту статті 30 та статтю 40 Закону виключено.
		 
		8.11.          Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону                      № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
		 
		8.12.          За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
		 
		8.13.          Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
		 
		8.14.          Поряд з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
		1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
		- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;
		- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
		3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;
		4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;
		5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
		6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.
		 
		8.15.          Суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
		 
		8.16.          Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.
		 
		8.17.          Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;  для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
		 
		8.18.          Наведене у повній мірі узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19. Аналогічні за змістом правові висновки наведені Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 та від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, на які здійснено посилання в касаційній скарзі в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		8.19.          Як встановили суди, позивачем будівництво Об`єкта 1  розпочато до 01.01.2020. При цьому, станом на час розгляду справи, по житлових будинках №№ 16, 20-23, 27, 28 , 30-34 , блок соціально-побутового призначення № 62 в складі Об`єкта 1, договори пайової участі між позивачем та Департаментом економіки та інвестицій не укладалися і позивач після 01.01.2020 не звертався до відповідача  із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.
		 
		8.20.          Разом з тим, Суд зауважує, що у даній справі спірні правовідносини пов`язані з вимогами про виконання органом місцевого самоврядування обов`язку з відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту. Позивач саме з посиланням на положення частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - до 01.01.2020) зазначає про невиконання відповідачем такого обов`язку.
		 
		8.21.          Отже, Верховний Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення норм Закону у редакції, що діяла на момент їх виникнення.
		 
		8.22.          Абзацом першим частини п`ятої статті   30 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.
		 
		8.23.          Як встановили суди, TOB "Будеволюція" відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 30 Закону звернулося до Київради із заявою від 22.04.2019 вих. № 185 про відшкодування замовнику TOB "Будеволюція" різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту по Об`єкту 1. Однак вказані вимоги залишені Київрадою без задоволення, зокрема листами від 11.09.2018 № 050/08-6290 та від 17.05.2019 № 050/08-3001 Департамент економіки та інвестицій вказав про недотримання позивачем приписів Порядку.
		 
		8.24.          У контексті висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами  недоведення відповідачем  наявності у позивача невиконаного обов`язку зі сплати пайового внеску у розмірі                     181 382 378,05 грн та можливості вирішення таких вимог в межах іншого спору, Суд зазначає, що відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		 
		8.25.          Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 40 Закону, з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київрада рішенням від 15.11.2016 № 411/1415 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (Порядок).
		 
		8.26.          Зокрема, положеннями пункту 6.8 Порядку (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) було також обумовлено питання відшкодування різниці між витратами на мережі та розміром пайової участі.
		 
		8.27.          Так, згідно з положеннями пункту 6.8 Порядку, якщо технічними умовами щодо інженерного та/або транспортного забезпечення об`єкта передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж та/або об`єктів інженерної (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу), транспортної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі за зверненням замовника по цьому об`єкту зменшується на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва таких інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. У разі, якщо будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури здійснюється інвестором, залученим замовником в установленому порядку, розмір пайової участі замовника по цьому об`єкту також зменшується на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва таких мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Під вартістю переданих до комунальної власності інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури мається на увазі її кошторисна вартість, яка відповідає фактичному обсягу та вартості виконаних робіт по кожному об`єкту передачі. Підставою для зарахування вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури на зменшення пайової участі є:
		- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідних об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва;
		- акт приймання-передачі, укладений між замовником та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (та за необхідністю балансоутримувачем таких об`єктів) про прийняття відповідних об`єктів інженерних мереж або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва;
		- висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки вартості (без урахування податку на додану вартість) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об`єкту.
		 
		8.28.          На зменшення розміру пайової участі відноситься вартість, підтверджена висновками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але не більше вартості, визначеної в рішенні уповноваженого органу місцевого самоврядування про прийняття відповідного об`єкта інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		 
		8.29.          Рішення про відшкодування різниці між розміром пайової участі та переданими інженерними мережами та/або об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури шляхом зменшення розміру пайової участі замовнику за іншими об`єктами будівництва цього замовника приймає Київська міська рада на підставі звернення замовника та після визначення Департаментом розміру пайової участі, з урахуванням штрафних санкцій в разі наявності правових підстав для їх застосування. На зменшення розміру пайової участі відноситься вартість, підтверджена висновками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але не більше вартості (без урахування податку на додану вартість), визначеної у розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідного об`єкта інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		 
		8.30.          Отже, наведені вище положення вимог Законодавства (статті 30, 40 Закону) та положення пункту 6.8. Порядку дають підстави дійти висновку, що саме у випадку дотримання замовником його вимог, у органу місцевого самоврядування з`являється обов`язок відшкодувати дану різницю.
		 
		8.31.          Таким чином, Касаційний господарський суд визнає обґрунтованими доводи скаржника про те, що відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежності не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а залежить від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, у тому числі і здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництва інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.
		 
		8.32.          Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував. Зокрема, за відсутності встановлених обставин щодо: дотримання позивачем положень статті 40 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин); дотримання позивачем вимог положень "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 132-IX; дотримання вимог Київради викладених у листах від 11.09.2018 № 050/08-6290 та від 17.05.2019 № 050/08-3001.
		 
		8.33.          У цьому аспекті Суд, здійснюючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (в межах доводів та вимог касаційної скарги) зазначає, що наявні в матеріалах справи розпорядження Київради від 01.02.2019 № 183, листи Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київради від 02.08.2016 № 070-4-05/1567, від 23.102018 № 070-5-18/2151, додатки до цих листів (висновки КП "Київекспертиза") у тому числі висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 22.12.2018 № 070-3-1-05/2576, ніяким чином не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача, у тому числі і щодо недоведеності розміру суми, визначеної позивачем на відшкодування витрат на спорудження інженерних мереж. Як і не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо відсутності в матеріалах справи акта приймання-передачі, укладеного між замовником та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради на виконання розпорядження Київради від 01.02.2019 № 183.
		 
		8.34.          Крім того, у контексті фактичних встановлених судами обставин спору Суд зазначає, що за відсутності рішення відповідача про прийняття об`єкта інженерної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва; за відсутності акта приймання-передачі, укладеного між замовником та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та за відсутності висновку Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київради щодо обсягів фактично виконаних робіт та вартості за кошторисом по кожному об`єкту, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
		 
		 
		 
		8.35.          Крім того, Верховний Суд наголошує, що відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		 
		8.36.          Верховний Суд наголошує, що відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
		 
		8.37.          При цьому, аналіз наведеної вище частини п`ятої статті 30 Закону також дає підстави дійти висновку, що вказаною нормою передбачено саме зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, передаються у комунальну власність. Тобто, наведена норма у будь-якому випадку передбачає дотримання замовником будівництва всіх необхідних процедур та вимог Закону і Порядку. 
		 
		8.38.          У розгляді даного спору (у застосуванні положень частини п`ятої статті 30 Закону) Верховний Суд також враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.11.2019 у справі № 911/2646/18, від 17.09.2020 у справі № 916/1337/18, від 09.03.2023 у справі №  917/1854/21 та від 22.11.2023 у справі № 917/1855/21 згідно з якою: "Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами. Передача таких інженерних мереж у комунальну власність та відповідне зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури не може бути поставлено в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності всупереч імперативно визначеній нормі законодавства".
		 
		8.39.          Аналіз норм частини першої статті 40, частини п`ятої статті 30 Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у сукупності свідчить, що: по-перше, величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування; по-друге, в разі якщо технічними умовами, у разі їх наявності на момент укладення договору, передбачається необхідність будівництва замовником об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується, що має бути унормовано у сторонами у договорі.
		 
		8.40.          У разі відсутності укладеного договору про пайову участь, відшкодування замовнику будівництва різниці між здійсненими витратами будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту відбувається на підставі рішення органу місцевої влади про вартість такого відшкодування. Подібні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №917/1854/21та від 22.11.2023 у справі № 917/1855/21.
		 
		8.41.          Водночас, як вже зазначалося вище, суди встановили і сторонами такі обставини не заперечуються, що позивач, як замовник будівництва не уклав відповідний договір пайової участі, як і не звертався до Київради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020. Матеріалами справи також не підтверджуються обставини щодо виконання позивачем вимог Київради, визначених у листах від 11.09.2018 № 050/08-6290 та від 17.05.2019 № 050/08-3001. 
		 
		8.42.          Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову TOB "Будеволюція" про стягнення з відповідача різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 354 123 924, 28 грн зроблені за відсутності правильного розуміння та застосування положень статті 30 Закону, також за відсутності врахування положень  абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та відповідно, не узгоджуються із наведеними вище висновками Верховного Суду, у тому числі і без урахування висновків Суду, які викладені у постанові від 18.06.2020 у цій справі.
		 
		8.43.          Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає про те, що за фактичних обставин спору, встановлених судами попередніх інстанцій, суд першої інстанції дійшов заснованого на вимогах Закону рішення про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, однак з інших підстав ніж наведені у цій постанові.
		 
		8.44.          Таким чином, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив спір та відмовив у задоволенні позову, проте частково помилився у підставах прийняття такого рішення.
		 
		8.45.          Отже, скаржником мотивовано та доведено, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права (вимоги статті 30 Закону та Порядку), скасувавши рішення суду першої інстанції, що відповідало закону.
		 
		8.46.          З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції (з мотивів викладених у розділі 7 цієї постанови). 
		 
		8.47.          З огляду на наведені вище міркування Суд також не вбачає підстав для надання оцінки застосуванню судом апеляційної інстанції норм процеуального права у контексті доводів касаційної скарги, які викладені у пунктах 4.1.4., 4.1.9., 4.1.10. цієї постанови.
		 
		8.48.          ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		8.49.          У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		8.50.          Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.
		 
		8.51.          Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано позивачу та відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні, визначальні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		9.1.          За приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		 
		9.2.          Згідно із статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		9.3.          Відповідно до частини четвертої статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		9.4.          З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі частково знайшли своє підтвердження, а тому касаційну скаргу позивача слід задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а мотивувальну частині рішення місцевого господарського суду   слід змінити, залишивши в силі його резолютивну частину про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, 308,   311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		 
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/7707/19 скасувати.
		 
		3.          Мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва 01.04.2021 у справі № 910/7707/19 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
		 
		4.          В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва 01.04.2021 у справі № 910/7707/19 залишити в силі.
		 
		5.          Стягнути з Товариства з обмеженою діяльністю "Будеволюція" на користь Київської міської ради 1  344  700 (один мільйон триста сорок чотири тисячі сімсот) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		6.          Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                           І. Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Жайворонок
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...