Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/5014/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2024.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/607/140/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19.08.2024Справа №607/5014/24
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді                        Братасюка В.М., 
		з участю секретаря судового засідання            Тинкалюк Є.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП від 15.02.2024 № 61/6134 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 гривень, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 13.02.2024 начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Тернопільського об? ІНФОРМАЦІЯ_2 , майор ОСОБА_2 склав стосовно мене, ОСОБА_1 (далі - Позивач), протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (далі - Протокол).
		В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 як перший заступник директора - посадова особа, здійснив триваюче правопорушення в особливий період, чим порушив вимоги абзаців 6, 13 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 10, 13, 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Такі діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період або повторно. На підставі вказаного Протоколу, тимчасово виконуючим обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 15.02.2024 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення №61/134, якою громадянина
		ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.
		Згідно Протоколу, суть правопорушення полягає у тому, що 13 лютого 2024 року, при проведенні аналізу реагування на запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання списків військовозобов?язаних, які працюють в ТОВ «Компанія ЛАН», було виявлено порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з боку посадових осіб ТОВ «Компанія ЛАН». Встановлено, що в порушення вимог пунктів 10, 13 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», затвердженого постановою
		Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 керівником підприємства  першим заступником директора не видано наказ про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Однак, вказаний пункт 13 Порядку №1487 покладає на підприємство обов?язок повідомляти центри комплектування та соціальної підтримки в семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення керівників та інших осіб відповідальних за організацію та ведення обліку, а не про видання наказу про призначення відповідальних працівників за ведення військового обліку.
		Відповідно до пункту 8 Порядку №1487 організація військового обліку на підприємствах покладається на керівників. Керівником (директором) ТОВ «Компанія ЛАН» є 
		ОСОБА_4 , який призначений на посаду 23.11.2015, а відповідно до діючого на той час Положення про військовий облік військовозобов?язаних і призовників, затвердженого постановою KM №377 від 09.06.1994, обов?язку повідомляти військові комісаріати про призначення на посаду встановлено не будо. Таким чином, при проведенні аналізу реагування на запит відповідач не міг виявити факт невидання керівником підприємства - першим заступником директора наказу про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Крім цього, припущенням відповідача є той факт, що обов?язок видання такого наказу віднесено до службових повноважень саме першого заступника директора ОСОБА_5 , а
		не безпосередньо директора, як це слідує з наведеного вище пункту 8 Порядку №1487.
		Також, в ході перевірки встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу директора ТОВ «Компанія ЛАН» надіслано запит від 07.02.2024 №2270 про надання в термін до 09.02.2024 списків військовозобов?язаних, які працюють в ТОВ «Компанія ЛАН». В порушення вимог абзацу 6 пункту 34 Порядку вказані списки не надіслані. Однак, у вказаному вище листі від 07.02.2024 підпис тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 не засвідчений печаткою. На документі відсутнє штрих-кодове позначення реєстраційного індексу, передбачене пунктом 33 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ №55 від 17.01.2018. На бланку листа відсутній ідентифікаційний код в ЄДРПОУ юридичної особи публічного права, якою є Тернопільський об?єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а в самому ЄДРПОУ відсутні відомості про вказаний орган і особу, яка вправі підписувати запити від його імені. Таким чином, ТОВ «Компанія ЛАН» не могло, та не мало можливості ідентифікувати особу, яка підписала запит від 07.02.2024 та її повноваження, а з огляду на запитування персональних даних працівників, правомірно залишило запит без розгляду. Припущенням відповідача є той факт, що надання відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_1 віднесено до службових повноважень саме першого заступника директора ОСОБА_1 , а не безпосередньо директора, як це слідує з наведеного вище пункту 8 Порядку №1487.
		Відтак, вважає, що його безпідставно та неправомірно притягнуто до відповідальності, а тому, просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Правом на подання пояснення не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі. 
		Згідно до ч.3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права. 
		Суд, встановив, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол №60/131 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.210-1КУпАП від 13.02.2024, та постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, №61/134 від 15.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ч. 6 ст. 55Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Стаття 19Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч.1ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		У статті 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Так, відповідно до положень ч. 2 ст.210-1КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинено повторно або в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Порушення законодавства про оборону,мобілізаційну підготовку та мобілізацію розуміється Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 N 2232-XII, Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року N 1487.
		Диспозиція ч. 2 ст.210-1КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено повторно або особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
		Як вбачається з спірної постанови, ОСОБА_1 порушив абз. 6, 13 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 10, 13, 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. 
		Згідно п. 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 (далі  Порядок №1487), за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.
		Однак, в матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо покладення на позивача обов`язку щодо ведення військового обліку. Також, відсутні будь які докази про те, що на ОСОБА_1 покладено обов`язок виконувати ведення персонального військового обліку (п. 34 Порядку №1487).
		Пункт 13 Порядку №1487 покладає на підприємство обов?язок повідомляти центри комплектування та соціальної підтримки в семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення керівників та інших осіб відповідальних за організацію та ведення обліку, а не про видання наказу про призначення відповідальних працівників за ведення військового обліку. Відповідно до пункту 8 Порядку №1487 організація військового обліку на підприємствах покладається на керівників. 
		Керівником (директором) ТОВ «Компанія ЛАН» є ОСОБА_4 , який призначений на посаду 23.11.2015, що стверджується наказом №2311-01 від 23.11.2015, а відповідно до діючого на той час Положення про військовий облік військовозобов?язаних і призовників, затвердженого постановою Kабінету Mіністрів України №377 від 09.06.1994, обов?язку повідомляти військові комісаріати про призначення на посаду встановлено не було. Таким чином, при проведенні аналізу реагування на запит відповідач не міг виявити факт невидання керівником підприємства - першим заступником директора наказу про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів. 
		Поряд з цим відповідачем у даній справі не надано доказів того, що ОСОБА_1 обіймає посаду керівника, отже, вказане свідчить, що позивач не є суб`єктом відповідальності в даному випадку.
		Зі змісту постанови № 61/134 від 15 лютого 2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається за можливе встановити, у чому особа обвинувачується (які конкретні дії/бездіяльність ставляться особі у вину), оскільки саме по собі перелічення статей законів, підзаконних актів, без конкретизації обставин щодо дій або бездіяльності особи, наявності у такої особи певного посадового чи службового обов`язку виконати такі дії, наслідків, які спричинені такими діями (бездіяльністю), та причинного зв`язку між діянням та наслідками, не утворює склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно до частини першої статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до положень статтей 73-76КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
		Статтею 73КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно з статтею 74КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
		Частиною 1 статті 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.
		В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності іззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, щодо недоведеності відповідачем, всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №61/134 від 15.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. 
		Відповідно до ч. 1ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду в розмірі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		На підставі наведеного, керуючись статтями 2,5,9,72,73,77,78,134,139,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №61/134 від 15.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 .
		 
		Головуючий суддяВ. М. Братасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...