Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/7056/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2024.
Дата набрання законної сили: 13.08.2024
Номер судового провадження: 11-кп/813/1236/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000313

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1236/24
		Справа № 947/7056/23 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.08.2024 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8  ОСОБА_7 на вирок Київського районного м. Одеси від 22.01.2024 у кримінальному провадженні № 22022230000000313, внесеному до ЄРДР 12.08.2022 відносно:
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Артемівськ Перевальскогорайону Луганськоїобласті,громадянина України,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого,
		 
		обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		встановив:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
		 
		Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Обраний запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишено без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту фактичного його затримання в порядку виконання вироку.
		Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
		 
		Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин. Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна у розумінні Гаазьких конвенцій 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, а також міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ про повномасштабне вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил Російської Федерації та федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування військового озброєння, яке перебувало у їх розпорядженні та фактичного його застосування, незаконно вторглись на територію суверенної держави, - Україна, через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші критичні об`єкти цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави України, здійснили тимчасову окупацію частини вказаних територій.
		У зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, що триває до цього часу, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України було видано Указ від 17 травня 2022 року № 341, затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, про часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 06 лютого 2022 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 листопада 2022 року № 2915-IX), та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі  Резолюція 3314)  «Використання збройної сили державою першою в порушення Устава є prima facie свідченням акту агресії».
		Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії Російської Федерації проти України підпадають під пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як актагресії РФ проти України.
		Починаючи з 24 лютого 2022 року збройні формування Російської Федерації вторглися на територію Каховського району Херсонської області та встановили контроль над нею, у тому числі через створені окупаційні адміністрації.
		Тобто, відповідно до ст. 42 Гаазького положення від 18.10.1907 року, територія Каховського району Херсонської області єокупованою, оскільки фактично перебуває під владою збройних сил РФ.
		У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол 1), від 8 червня 1977 року одним із наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		Рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Російської Федерації на територію України.
		Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Статтею 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтею 68Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Водночас, громадянин України ОСОБА_8 являючись громадянином України, фактично проживаючи в м. Нова Каховка Каховського району Херсонської області, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення смт. Горностаївка Каховського району збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що територія Каховського району Херсонської області є невід`ємною складовою частиною України, перебуваючи у невстановленому місці (більш точний час в ході не встановлено, але не пізніше 05.08.2022), добровільно погодився на зайняття посади в незаконно створеній окупаційною владою адміністрації на тимчасово окупованій території, та обійняти посаду так званого «голови Горностаївської військово-цивільної адміністрації Херсонської області», яка здійснює свою діяльність на території Горностаївської, Костянтинівської об`єднаних територіальних громад Каховського району Херсонської області.
		05.08.2022, близько 10.00 год., невстановлені представники окупаційних військ російської федерації, перебуваючи в приміщенні Горностаївської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 , зібрали працівників селищної ради, після чого повідомили про призначення ОСОБА_8 головою Горностаївської військово-цивільної адміністрації, створеної державою-агресором, а також про припинення повноважень Горностаївського селищного голови.
		Починаючи з 05.08.2022, ОСОБА_8 здійснює прийом громадян на роботу до вказаного незаконного органу влади, зобов`язує фізичних і юридичних осіб підпорядковуватися окупаційній адміністрації, вимагає дотримуватись режиму, який встановлено окупаційними військами, керує комунальними підприємствами, перепідпорядкував структурні підрозділи Горностаївської селищної ради під своє управління у складі військово-цивільної адміністрації. Здійснює незаконні владні повноваження на території об`єднаних територіальних громад Горностаївської селищної та Костянтинівської сільської радКаховського району Херсонської області, а отже виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		 
		Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, постановленим всупереч вимог кримінального та процесуального закону.
		Доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції фактично не дослідив дії ОСОБА_8 в світлі встановлення обставин добровільності останнім зайняття так званої посади голови Горностаївської військово-цивільної адміністрації.
		Так, допитані в судовому засіданні свідки у справі повідомили суд про те, що 05 серпня 2022 року до приміщення Горностаївської сільської ради прибув ОСОБА_8 в супроводі озброєних представників окупаційної влади. Свідки не змогли пояснити те, чи були дії ОСОБА_8 добровільними.
		Між тим очевидним є те, що особа, яка є громадянином України та перебуваючи у супроводі озброєних людей окупаційної влади на психоемоційному рівні не в змозі добровільно виконувати ті чи інші дії, вчиняти поступки на власний розсуд тощо.
		Таким чином сторона обвинувачення не надала суду достатніх та беззаперечних доказів тому, що ОСОБА_8 вчинив добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		Просить вирок суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення, яким визнати ОСОБА_8 невинуватим у вчинені інкримінованого йому діяння за ч. 5 ст. 111-1 КК України
		 
		Обвинувачений ОСОБА_10 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: судові повістки були направлені на адресу місця проживання обвинуваченого; судові виклики були опублікуванні у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр»; судові виклики були опублікуванні на веб-сайті Офісу Генерального прокурора; судові виклики були опублікуванні на веб-сайті Одеського апеляційного суду.
		 
		Вислухавши думку захисника та прокурора, які вважали за можливим проводити розгляд справи за відсутності обвинуваченого, апеляційний суд дійшов висновку розглядати апеляційну скаргу за відсутності обвинуваченого, оскільки апеляційним судом вжиті всі можливі заходи у відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, для повідомлення обвинуваченого про призначення судового засідання в апеляційному суді.
		 
		Позиції учасників судового розгляду.
		 
		Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
		 
		Мотиви суду апеляційної інстанції.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Положеннями ст. 84 КПК України регламентовано те, що доказамиу кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Так, згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України). Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Статтею 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Таким чином, обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних у результаті порушення або обмеження її конституційних прав і свобод, крім випадків, у яких Основний Закон України допускає такі обмеження.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі №195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі №760/23459/17 та ін.).
		Колегія суддів зазначає, що цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-5 КК України, було дотримано.
		Так, свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-5 КК України, суд першої інстанції обґрунтував, покладаючись, зокрема, на наступні докази:
		- покази свідка ОСОБА_11 який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він особисто не знав ОСОБА_8 . На момент 03.08.2022 року він працював реєстратором він знаходився на робочому місці. 03.08.2022 року йому повідомили, що їх селищний голова викрадений окупаційними силами, його побили і вивезли у не відомому напрямку, ще забрали волонтера, окупанти були всі в балаклавах. ОСОБА_8 дав розпорядження всім виходити на роботу та бути на робочих місцях. 05.08.2022 року він був на робочому місці в першій половині дня приїхали солдати РФ, які зайшли в будівлі селищної ради і повідомили, що вони будуть представляти нового голову Горностаївської сільської ради, всіх працівників запросили до актової зали. З представником ФСБ була жінка журналіст та ОСОБА_8 , їм ОСОБА_8 представив співробітник ФСБ, сказав, що в подальшому всі питання по їх раді буде вирішувати тільки ОСОБА_8 з усіма питаннями звертатись до нього. ОСОБА_8 стояв мовчки і тільки робив нотатки, співробітник ФСБ наказ ОСОБА_8 відновити зв`язок, тому зв`язку не було, потім ОСОБА_8 запросив де завхоз і щоб він передав всі ключі від будівлі. Ніхто ОСОБА_8 не погрожував він робив все добровільно, після чого вони вийшли на вулицю де знімали ОСОБА_8 на відео, як він піднімає російський прапор, військові обмотали стелу брезентом, зламали тризуб, крім того ОСОБА_8 встановив російський прапор на будівлі селищної ради. ОСОБА_8 разом з військовим та ОСОБА_12 спілкувались, після чого ОСОБА_8 представив ОСОБА_12 як керівника. Росіяни говорили, що вони довіряють ОСОБА_8 , він буде добре виконувати свої обов`язки, він буде забезпечувати всім необхідним. Під час досудового слідства він впізнавав ОСОБА_8 по фотокарткам.
		- покази свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що їй відомий ОСОБА_8 .. Вона майже пів року проживала на окупованій території виїхала з окупованої території 16.08.2022 року. Коли окупанти зайшли в село вона не може пригадати точної дати, спочатку вони стояли на околицях, спочатку вони влаштували блок пости на під`їздах, потім приблизно через два тижня після повномасштабного вторгнення вже зайшли в саму Горностаївку. На момент вторгнення вона працювала в селищній раді, спочатку російські військові приходили до голови селищної ради ОСОБА_14 та спонукали його до співпраці, але голова чітко дав зрозуміти, що ні на яку співпрацю не піде. ОСОБА_14 повідомив військовим, що він та всі працівники ради є громадянами України, давали присягу на благо громади та всієї України. До голови декілька разів проходили з подібними пропозиціями та погрозами, після чого 03.08.2022 року в хату голови ввірвались воєнні і вивезли в невідомому напрямку, таким чином громада залишились без керівника. 08.08.2022 року громадян та працівників селищної ради зібрали біля адміністративної будівлі районної адміністрації де ОСОБА_8 оголосив, що він новий керівник громади. Навколо було багато російських військових солдатів з автоматами. ОСОБА_8 повідомив всім присутнім громадянам, що почнеться нове життя, що нарешті прийшов руський НОМЕР_1 , що буде безкоштовне лікування, будуть працювати дитячі садочки та школи, розпочнеться будівля доріг, буде нове освітлення вулиць, не буде безробіття, почнуть виплачувати пенсії та заробітні плати на високому рівні. Одна з працівниць селищної ради запитала ОСОБА_8 яка доля голови селищної ради ОСОБА_14 , на що отримали агресивну відповідь, це не його компетенція, це до питання до військових, він цивільна особа виконує обов`язки керівника громади. Після чого працівників селищної ради запитали чи є бажаючи співпрацювати, всі працівники одноголосно відмовились, після чого були погрози, щодо співбесід та подальшої їх долі. Після виступу ОСОБА_8 та його прихильники почали роздавати під розпис гуманітарну допомогу. Через декілька днів мешканцям стало відомо, що гуляйтер ОСОБА_8 відкрив школу і що батьки які не напишуть заяву про вступ дітей до школи, то у таких батьків будуть забирати дітей. Повноваження ОСОБА_8 розповсюджувались на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 громаду, він добре себе почував, всі його дії були добровільні. Перед будівлею та на самій будівлі висів російський прапор. Під час виїзду 16.08.2022 року з окупованої території вона всі відео видалила з телефону. Під час впізнання вона впізнала ОСОБА_8 по фотокарткам.
		- покази свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що він ОСОБА_8 до подій не знав, але йому під час перебування в селищі ОСОБА_15 стало відомо, що ОСОБА_8 це голова військової адміністрації, керівником його призначили окупаційні війська. Безпосередньо з ОСОБА_8 він не спілкувався, але він зустрів ОСОБА_8 на території ринкової площі, він здійснював обхід території та регулювання цін. ОСОБА_8 перебував під охороною військових з розпізнавальними знаками триколора та літерами «z» це був перший раз на початку серпня. ОСОБА_8 також заходив в магазин ОСОБА_18 з вимогою зниження цін, потім ОСОБА_19 забирали в комендатуру в полон. В другий раз він зустрів ОСОБА_8 на території лікарні також у супроводі військових та новопризначеного головного лікаря, вони всі разом оглядали будівлю лікарні та котельну лікарні. ОСОБА_8 поводив себе вільно, по статусу було зрозуміло, що військові, які поруч з ним це його підлеглі. Він дійсно впізнав ОСОБА_8 по фотокарткам, як особо що виконували обов`язки голови.
		- покази свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що він на початку серпня 2022 року працював командиром відділення пожежно-рятувальної частини АДРЕСА_3 . До них приїхали військові російської федерації, ОСОБА_8 представився як новий комендант Горностаївського району, якого вже не було, тому як вже існувала територіальна громада. ОСОБА_8 перебував у супроводі водія та двох військових це була його охорона. ОСОБА_8 забрав голову їх громади і повідомив, що тепер всім він керує, також викликав керівника пожежної станції до себе. Він його впізнавав на досудовому слідстві, як особа яка приїжджала до них і представилась комендантом. Більше ні чого не відомо, тому як найближчим часом виїхав на територію України.
		- покази ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що він ОСОБА_8 до моменту приїзду не знав. Станом на 03.08.2022 року він працював у Горностаївській сільській раді у справах дітей, керівником був ОСОБА_22 . В зазначений день приїхали військові з нашивками російської гвардії і всіх примусово зібрали в актовому залі сільської ради, посадили близько один до одного. Були військові і одна людина була вдягнута в цивільну одежу. Один з військових представив «нову владу» та вказала на особу в цивільному одязі  його прізвище було ОСОБА_23 . Їм повідомили, що селищного голову тримають у підвалі, всім повідомили, що потрібно працювати з російською адміністрацією, щоб не було проблем. Надали два дні, після чого вони повинні прийти до ОСОБА_23 з ключами від кабінетів. Військові змінили прапор, піднімав прапор під аплодисменти військових ОСОБА_23 , він та ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 особисто бачили, як ОСОБА_23 піднімав прапор. Через вікна будівлі сільської ради бачив, як російські військові вибивали двері кабінетів. В другий раз бачив ОСОБА_23 коли російські військові шукали директора школи, ОСОБА_23 підійшов до нього і сказав: йти на співпрацю або опиниться в підвалі, як голова селищної ради. Гранкін заставив розбити пам`ятний знак Небесної Сотні, ОСОБА_23 залякував і не давав сказати жодного слова. Через деякий час виїхав на підконтрольну територію України. ОСОБА_23 впізнав тому як він стояв на відстані одного метру від нього.
		-ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.02.2023 року;
		-ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2023 року;
		-особову картку Державної міграційної служби на прізвище ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з додатком «CD-диском»;
		-протокол огляду від 01.09.2022 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет, у пошуковій строфі додатку «Telegram» введено текст «Херсон.ру», в результаті чого виявлено групу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зазначеному розділі виявлено статтю за посиланням: https://t.me/herson_rus/3195?single.;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.08.2022 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 впізнав за фото знімками ОСОБА_8 , як особу яку 05.08.2022 року в актовому залі Горностаївської селищної ради російські військові представили головою цивільної-військової адміністрації Горностаївського району;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2022 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що свідок ОСОБА_17 впізнав за фото знімками ОСОБА_8 , якого він бачив 05.08.2022 року в смт Горностаївка Херсонської області у супроводі військових російської федерації;
		-протокол огляду від 08.12.2022 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатом вказаних дій завантажується сторінка на якій в телеграм-каналі «Зрадники НК, Каховка, Береслав» міститься публікація у формі тесту, фото та відео сюжету від 08.12.2022 року о 10:05 годин.;
		-висновок експерта № СЕ-19/112-23/1115-ФП від 09.02.2023 року з якого вбачається, що на фотозображенні під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та на стоп-кадрі отриманого з відеозапису під назвою «Гранкін звернення.шр4» у проміжок часу з 00:00:01 до 00:01:52, зображена одна й та сама особа.;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2023 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що свідок ОСОБА_20 впізнав на фотознімках ОСОБА_8 ;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що свідок ОСОБА_29 впізнав ОСОБА_8 як особу яку 03.08.2022 року представили як голову Горностаївської цивільної адміністрації окупаційної влади.;
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2023 року з додатками фото таблицею та «CD-диском» з якого вбачається, що свідок ОСОБА_30 впізнала особу ОСОБА_8 ;
		-протокол огляду від 24.02.2023 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що об`єктом огляду є сайт « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_7 . У розділі « ОСОБА_31 » введено наступний текст для пошуку «Горостаевка» та у розділі «Выбрать регионы» обрано. Результатом пошуку виявлена наступна інформація (повою оригіналу): (ГОРНОСТАЕВСКАЯ ВОЕНННО-ГРАЖДАНСКАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ, 274601, РОССИЯ, ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ, ОСОБА_32 , ГОРНОСТАЕВКА ПГТ, ПОКРОВСКАЯ УЛ., Д. 145, ОГРН:1229500010046, Дата присвоения ОГРН: 22.12.2022, ИНН:9500009978, КПП: 950001001, Руководитель юридического лица: ОСОБА_33 ).
		Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-5 КК України, а доводи захисника про протилежне апеляційний вважає безпідставними та недоведеними.
		Щодо доводу сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не добровільне зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій через примус озброєних представників окупаційної влади є неспроможними, оскільки допитані у суді першої інстанції свідки вказали на те, що йому ніхто не погрожував та він робив все добровільно. 
		Своїми діями він спонукав працівників Горностаївської селищної ради перейти на бік окупантів та стверджував, шо розпочнеться нове життя з приходом «руського миру» до них, проте всі присутні особи відмовилися співпрацювати з ворогом та не зрадили присязі на вірність Україні та українському народу.
		Окрім того, факт добровільності зайняття посади ОСОБА_8 підтверджується його активними діями, які він вчиняв, а саме тим, що допитані свідки вказали на те, що ОСОБА_8 підіймав російський прапор на відео під овації окупантів та згодом встановив російський прапор на будівлі селищної ради; згодом заставив розбити пам`ятний знак Небесної Сотні.
		Тому з урахуванням викладеного, всупереч доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції є належно вмотивованими й обґрунтованим і за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у ньому наведено мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та положення закону, яким він керувався, постановляючи рішення.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування чи зміни судових рішень, у ході перевірки цього кримінального провадження колегія суддів не встановила.
		Призначене ОСОБА_8 покарання є таким, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним для виправлення останнього, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8  ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Вирок Київського районного м. Одеси від 22.01.2024 у кримінальному провадженні №22022230000000313, внесеному до ЄРДР 12.08.2022 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...