Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/3285/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 23.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2024.
Дата набрання законної сили: 22.08.2024
Номер судового провадження: 22-ц/816/1444/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		22 серпня 2024 року м.Суми
		Справа №587/3285/23 
		Номер провадження 22-ц/816/1444/24
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
		суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І. 
		сторони:
		позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,
		відповідач  ОСОБА_1 ,
		розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Кондратенко Світлани Юріївни
		на рішення Сумського районного суду Сумської області від 16 січня 2024 року в складі судді Гончаренко Л.М., ухвалене в м. Суми,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		21 листопада 2023 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року в розмірі 58411 грн 06 коп.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2300070, за умовами якого відповідач отримав 15000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Пунктом 7.1 цього договору визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти відповідача. 23 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги № 67-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно вказаного договору відступлення прав вимоги.
		Сума заборгованості відповідача становить 58411 грн 06 коп., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 67-МЛ від 23 квітня 2021 року, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту  12825 грн; прострочена заборгованість за комісією  1500 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам  44086 грн 06 коп., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить  0,00 грн.
		Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості 28 травня 2021 року, проте відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.
		Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 16 січня 2024 року позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року в загальному розмірі 58 411 грн 06 коп. та судовий збір у розмірі 2147 грн 20 коп.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1  адвокат Кондратенко С.Ю., не погоджуючись з рішенням суду в частині розміру стягнутої з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам, а також заборгованості за комісією, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, просить рішення суду змінити в частині розміру стягнутої заборгованості, стягнувши заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12825 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 2812 грн 50 коп., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Вказує, що відповідач не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з нього простроченої заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 20 грудня 2020 року по 23 квітня 2021 року в розмірі 44086 грн 06 коп. Відповідно до умов кредитного договору, укладеного 19 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, сума кредиту становить 15000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 19 грудня 2020 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом  03 січня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19312 грн 50 коп. Згідно графіку розрахунків дата платежу: 03 січня 2021 року, кредит  15000 грн, комісія за надання кредиту  1500 грн, проценти  2812 грн 50 коп., разом 19312 грн 50 коп. У анкеті-заяві на кредит № 2300070, створеній 19 грудня 2020 року на сайті miloan.ua зазначені сума кредиту 15000 грн, строк кредиту 15 днів, дата повернення 03 січня 2021 року, сума повернення 19312 грн 50 коп. Отже, проценти за користування кредитом складають 2812 грн 50 коп., однак суд стягнув з відповідача заборгованість за несплаченими процентами у розмірі 44086 грн 06 коп., тобто значно більше, ніж передбачено кредитним договором. Цю суму заборгованості за відсотками стягнуто поза межами строку кредитного договору та в порушення вимог ст. 1048 ЦК України. Відповідач погоджується з розміром заборгованості за несплаченими відсотками відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору, що становить 2812 грн 50 коп. З рештою суми стягнутої заборгованості за відсотками відповідач не погоджується оскільки вони нараховані після закінчення строку кредитного договору, а саме  з 04 січня 2021 року по 23 квітня 2021 року. Зі спливом строку кредитування позичальник не отримує від кредитора відповідне благо, що надається протягом дії кредитного договору у виді правомірного користування кредитом, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
		Також відповідач не погоджується з рішенням суду в частині стягнення простроченої заборгованості за комісіями в розмірі 1500 грн.
		Рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у сумі 12825 грн не оскаржується, тому апеляційним судом у даній частині не переглядається.
		Відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до апеляційного суду не направлено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
		Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).
		Зважаючи на те, що ціна позову становить 58411 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та апеляційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 19 червня 2024 року № 3831-IX «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» Прикінцевими положеннями якого установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2300070, за умовами якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума кредиту становить 15000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 19 грудня 2020 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом  03 січня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19312 грн 50 коп. Комісія за надання кредиту: 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2812 грн 50 коп., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 7-9, 10).
		Пунктом 6 договору передбачено, що він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
		Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 договору).
		Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
		Згідно із п. 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Згідно графіку розрахунків дата платежу: 03 січня 2021 року, кредит - 15000 грн, комісія за надання кредиту  1500 грн, проценти  2812 грн 50 коп., разом  19312 грн 50 коп.
		У анкеті-заяві на кредит № 2300070, створеній 19 грудня 2020 року на сайті miloan.ua зазначені сума кредиту 15000 грн, строк кредиту 15 днів, дата повернення 03 січня 2021 року, сума до повернення 19312 грн 50 коп., позичальник ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).
		Згідно довідки ТОВ «Мілоан» акцепт договору ОСОБА_1 вчинено одноразовим ідентифікатором U78921, час відправлення ідентифікатора 19 грудня 2020 03:54, номер телефону на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с. 11).
		Відповідно до платіжного доручення № 35799023 від 19 грудня 2020 року платник ТОВ «Мілоан» 19 грудня 2020 року перерахував ОСОБА_1 15000 грн коштів згідно договору 2300070 (а.с. 12).
		За клопотанням представника позивача судом витребувано інформацію у АТ КБ «Приватбанк» та з виписки за договором б/н за період 19.12.2020  19.12.2020 вбачається, що 19 грудня 2020 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 зараховані грошові кошти в сумі 15000 грн (а.с. 60 на звороті).
		23 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 67-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (а.с. 19-23, 24).
		Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги 67-МЛ від 23 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року складає 58411 грн 06 коп., з яких: залишок по тілу кредиту  12825,00 грн; залишок по відсотках  44086 грн 06 коп., залишок по комісії  1500,00 грн (а.с. 25).
		На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року, згідно якої станом на 28 травня 2021 року заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 58411 грн 06 коп., що складається: прострочена заборгованість за сумою кредиту  12825 грн; прострочена заборгованість за комісіями  1500 грн; прострочена заборгованість за відсотками  44086 грн 06 коп. (а.с. 18).
		28 травня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію про те, що на підставі договору відступлення права вимоги 67-МЛ від 23 квітня 2021 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2300070 від 19 грудня 2020 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у зв`язку з чим вимагає від останнього виконати зобов`язання за кредитним договором протягом 7 днів та погасити заборгованість у сумі 58411 грн 06 коп. (а.с. 26).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх доведеність та обґрунтованість, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
		Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
		За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
		Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Місцевий суд встановив, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
		Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		У справі, що переглядається, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
		Встановивши, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, місцевий суд дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.
		Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
		Згідно п. 2.2.3 кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору.
		Якщо після настання дати встановленої п. 1.4 договору позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинене товариством в односторонньому порядку.
		Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.
		Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення нарахування процентів згідно п. 1.5.2 здійснювались у межах строку кредитування, тобто до 03 січня 2021 року.
		Нарахування процентів в період з 04 січня 2021року по 23 квітня 2021 року здійснені на підставі п. 1.6 договору.
		Таким чином, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування та процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 вказано, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
		Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
		На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто, боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника  обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
		Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
		Так само, якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
		Отже, можливість стягнення процентів після закінчення строку кредитування в порядку ст. 625 ЦК України передбачено пунктом 2.2.3 кредитного договору, який укладено між сторонами. Тому, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення процентів після закінчення строку кредитування за наступні 60 днів після закінчення визначеного строку кредитування.
		Щодо стягнення комісії колегія суддів зазначає наступне.
		У п. 1.5.1 договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
		Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
		На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
		Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 (далі - Правила про споживчий кредит) банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,- щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
		Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
		Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (зокрема за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
		Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту плати за обслуговування кредитної заборгованості.
		Вищевказане спростовує доводи апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення комісії.
		Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.
		Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
		За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
		Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Кондратенко Світлани Юріївни залишити без задоволення.
		Рішення Сумського районного суду Сумської області від 16 січня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий -  В. І. Криворотенко
		Судді:                                            Ю. О. Філонова 
		 
		 О. І. Собина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...