Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/7937/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/161/819/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030580001069

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/7937/24 
		Провадження № 1-кп/161/819/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             22 серпня 2024 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді    -                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                 ОСОБА_2 ,
		прокурорів    -                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого -     ОСОБА_5 ,
		захисника -         ОСОБА_6 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуобвинувальний акту кримінальномупровадженні №12024030580001069,що надійшовз Луцькоїокружної прокуратури24.04.2024відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 ,українця,гр.України,з середньоюосвітою,одруженого,має наутриманні однунеповнолітню дитину,не працюючого, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 будучи визнаним ІНФОРМАЦІЯ_2 придатним до проходження військової служби та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, 13.02.2024 отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022 за №2102-ХІ, продовженого Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» про явку о 07:30 год. 14.02.2024 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби та зарахування в Команду №184 НЦ для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
		Він же,всупереч вимогст.65Конституції України,ст.22Закону України"Промобілізаційну підготовкута мобілізацію",з метоюухилення відпризову навійськову службупід часмобілізації,на особливийперіод,умисно,будучи належнимчином повідомленимпро необхідністьприбуття,будучи придатнимза станомздоров`я дляпроходження військовоїслужби тане маючиправових підставна відстрочкувід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіод,ухилився відпризову замобілізацією наособливий періодта безповажних причинне прибув14.02.2024на збірнийпункт ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що заадресою: АДРЕСА_2 ,для зарахуванняв Команду№184НЦ тапроходження військовоїслужби підчас мобілізації,на особливийперіод. 
		Таким чином, ОСОБА_5 , умисно ухилився відпризову навійськову службупід часмобілізації,на особливийперіод, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Суду дав показання, що в 2024 році йому вручили повістку з викликом до ТЦК, де його направили для проходження військово-лікарської комісії. Під час проходження ВЛК лікарі написали «здоровий» (довідку з ВЛК на руки йому не видавали, дозволили її сфотографувати на телефон), потім в кабінеті АДРЕСА_3 сказали написати заяву про бажання йти на військову службу добровольцем. Вказану заяву він не підписав, хоча його «заставляли», після чого він поїхав до адвоката, оскільки хотів, щоб усе було по закону. Після цього йому вручили «бойову повістку», хоч військового квитка він не мав, так як у 2007-2011 він був комісований. Оскільки йому не мали права без військового квитка вручати бойову повістку, тому 14.02.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації не з`явився. Так, військового квитка йому не видавали, ніколи його не мав, військову службу до 2022 року не проходив, даних щодо перебування його на обліку у Ківерцівському ТЦК не було, комісія ВЛК проведена з порушеннями, як і саме вручення «бойової» повістки, тому просив постановити виправдувальний вирок щодо нього.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження доказами.
		Так, з повідомлення про кримінальне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що ОСОБА_5 за результатами Війково-лікарської експертизи був визнаний придатним до військової служби та підлягає призову на військову службу під час мобілізації.13.02.2024 ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні Поліклініки №3 ( АДРЕСА_4 ) отримав повістку про призов на військову службу по мобілізації, що зобов`язувала його з`явитися на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07.30 год. 14.02.2024 для подальшої відправки у військову частину з зарахуванням в Команду №184 НЦ. Однак на вказану дату він не з`явився, документів, що підтверджують поважність причини не прибуття  не надав.
		Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що точної дати не пам`ятає, однак йому відомо, що ОСОБА_5 проходив військово-лікарську комісію, звідки його направили в консультативно-діагностичний центр №2, де останній був обстежений лікарем-ортопедом, про що складено відповідний акт. В подальшому він повернувся на комісію ВЛК, згідно рішення якої був визнаний придатним до військової служби. Зазначив, що працює лікарем-хірургом з 1998 року (стаж більше 20 років). Ініціатива з приводу додаткового обстеження була від ОСОБА_5 . Ствердив, що за наявним анамнезом у хворого були металеві конструкції на ключиці, на ключиці наявні рубці, тому вони його теж мали направити на до обстеження. 13.02.2024 мабуть головою комісії була ОСОБА_8 .
		Свідок  ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що довідка про проходження ОСОБА_5 комісії була підписана нею та секретарем по місцю знаходження ВЛК, що по АДРЕСА_4 , після чого передають в ТЦК на АДРЕСА_2 (представник якої був у них в сусідньому кабінеті). Довідку в той же день, а також усі справи в кінці робочого дня передають в ТЦК (сусідній кабінет №118). Після чого, працівники ТЦК завозять довідку та інші документи на АДРЕСА_2 . Зазначила, що ОСОБА_5 видали проект постанови, щоб він з нею підійшов до військових, які по ньому бачать, яке прийнято рішення комісією. На звичайному аркуші з її підписом пишуть проект постанови, який видають на підставі висновку лікарів і записів в картці обстежень. Скарг від ОСОБА_5 особисто до неї та на рішення ВЛК не було. Довідки видаються на наступний день, тому що вони мають затверджуватись в ТЦК і для того, щоб не затримувати людей, видають лише проект постанови, на руки довідки не видають. Згідно копії картки 16/36/454 обстеження та медичного огляду від 13.02.2024 ОСОБА_5 пройшов обстеження у спеціалістів з діагнозом «здоровий» та придатний до військової служби.
		Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні дала показання, що вона працювала секретарем (реєструвала документи), брала участь в засіданні військово-лікарської комісії по ОСОБА_5 . Військовозобов`язаний проходить лікарів, голова комісії приймає та передає рішення (пише статті і те, чи придатний/непридатний до військової служби), вона його реєструє, оформляє довідку та передає в ТЦК (сусідній кабінет). Ствердила, що вона особисто виписує довідки, на підставі рішення лікаря та голови комісії. Окрім неї є ще два секретаря, які також уповноважені на складання довідок, оскільки багато людей проходять ВЛК. ОСОБА_5 виписувала довідку Рудь. Виписали три довідки, приєднали до особової справи і далі в ТЦК. ОСОБА_5 вона не ознайомлювала з довідкою, їх віддають в ТЦК. Особову справу (яку вона теж формує) передали приблизно о 15-16 год. в сусідній кабінет. При цьому, скарг від ОСОБА_5 та його захисника не було, їй про це нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_10  в судовому засіданні дав показання, що військово-лікарська комісія видає талон з зазначенням статей, звідки видно, чи передавалась особова справа до військової служби, на підставі якого вони видають повістку (висновок був, однак не був виготовлений, тому дали талон, щоб не створювати черги, так вони практикують постійно). Довідку ВЛК по ОСОБА_5 він отримав через певний проміжок часу після видачі талону, забрав його в сусідньому кабінеті. Оскільки об`єктивних обставин, які б унеможливлювали його мобілізацію не було, він особисто виписав бойову повістку ОСОБА_5 . Вказаний висновок був оголошений обвинуваченому лікарями, його довели до відому, що він придатний до військової служби. При виписуванні повістки (є внутрішній наказ по ТЦК №2 від 29.04.2024, виданий комендатурою м.Луцька про те, що він має право їх виписувати) міг помилитись в написанні прізвища, оскільки це людський фактор. Він сказав обвинуваченому написати заяву про видачу військового квитка (було тимчасове або приписне). Військовий квиток не був виданий, оскільки обвинувачений, за вказівкою захисника, написав у заяві різні заперечення. Адвокат ОСОБА_5 погрожував йому притягненням до кримінальної відповідальності та разом з обвинуваченим відмовились від отримання повістки, оскільки останній не хотів проходити військову службу. Обвинувачений казав, що раніше був непридатний до військової служби. Вказав, що ОСОБА_5 не був на обліку в Луцькому ОМТЦК, однак на даний час це не має значення. Команду та військову спеціальність він визначає під час спілкування з особою (розпитує про навички, роботу). 
		З довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.03.2024 вбачається, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 30.07.2021, однак не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушуючи положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ «1487 від 30.12.2022.
		Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2024 №2913 стверджується, що відповідно до абзацу 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено Постановою КМУ №154 від 23.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_7 має право здійснювати заходи призову та оповіщення громадня на військову службу за призовом під час мобілізації незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
		   З довідки КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» від 22.03.2024 вбачається, що ОСОБА_5 в період з 13.02.2024 по даний час до травмпункту, консультативно-діагностичного центру та за наданням амбулаторної допомоги не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував.
		   З довідки КП «Волинська обласна клінічна лікарня» від 22.03.2024 вбачається, що ОСОБА_5 в їхній установі не перебував і за медичною допомогою не звертався з 13.02.2024 по даний час.
		   Згідно копії повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.03.2024 №3224 вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_5 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 30.07.2021, однак останній не прибув в ІНФОРМАЦІЯ_8 , порушуючи положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
		З копії акту КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» №212 від 19.01.2024 дослідження стану здоров`я вбачається, що ОСОБА_5 звертався на огляд з приводу болі в правому надпліччі при фізичному навантажені обмеження рухів в плечовому суглобі. Травму отримав в побуті 12 років тому, лікувався в Торчинській районній лікарні, де був прооперований. Діагноз: стан після МОС (2012) правого ключично  акроміального з`єднання з наявністю фіксаторів.
		Згідно висновків лікарів: хірурга №17/3 від 13.02.2024, невропатолога №27/1 від 13.02.2024, лора №27/2 від 13.02.2024, ОСОБА_5 є придатним до військової служби. 
		З картки обстеження та медичного огляду №16/36/454 військовозобов`язаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами медичного обстеження (проведеними в період 18.01.2024-19.01.2024), визнаний придатним до військової служби.
		Згідно довідки військово-лікарської комісії №36/27/454 від 13.02.2024 ОСОБА_5 , на підставі ст.78в, 45-2, 23-2 графи ІІ Розладу хвороб, визнаний придатним до військової служби.
		Жодним чином не спростовує обставин вчинення кримінального правопорушення та не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого твердження сторони захисту, що ОСОБА_5 був визнаний не придатним до військової служби у мирний час та був обмежено придатним до такої у воєнний час («комісований»), у зв`язку з отриманою у 2012 травмою. Оскільки на даний час в Україні введений і діє воєнний стан, із змісту картки обстеження та медичного огляду, довідки ВЛК, що досліджені судом вище, вбачається, що ОСОБА_5 придатний до військової служби за станом здоров`я, що і підтвердили свідки в процесі судового розгляду. Доказів, які б стверджували протилежне ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.
		Письмовою розпискою від 13.02.2024 вбачається, що 13.02.2024 ОСОБА_5 отримав під особистий підпис повістку про явку о 07:30 год. 14.02.2024 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки на військову службу та зарахуванням в Команду №184 НЦ. 
		Так, згідно Указу Президента«Про загальнумобілізацію» №65/2022від 24лютого 2022року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України було оголошено загальну мобілізацію.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.336КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.
		Відповідно до п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. N 352, відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про: придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину.
		Відповідно до ч. 3ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
		Судом встановлено, що 13.02.2024 року ОСОБА_5 пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби (підтверджується довідкою ВЛК №36/27/454 від 13.02.2024), однак 14.02.2024 року за повісткою про явку на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , в час вказаний у повістці не з`явився, поважності причин неявки не повідомляв.
		Із суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, передбачає тільки прямий умисел.
		Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2ст. 24 КК України).
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, що якщо не виконати свої зобов`язання як громадянина, передбаченіст. 65 Конституції Українипо швидкій і своєчасній мобілізації й спільній обороні від агресора не можливо бути дати ефективну відсіч нападникам на країну, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з`явитися о 07.30 год. 14.02.2024 на збірнийпункт ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що заадресою: АДРЕСА_2  для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, без поважних причин, не з`явився. 
		Така поведінка обвинуваченого беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.
		Не знайшли свого підтвердження і доводи обвинуваченого та його захисника про порушення процедури вручення йому повістки на підставі якої він мав прибути 14 лютого 2024 року. Судом перевірено доводи обвинуваченого щодо можливих неправомірних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 (шляхом допиту свідків та дослідження письмових документів), однак працівники територіального центру виконували свої владні управлінські функції, відповідно до своїх посадови обов`язків та вимог чинного законодавства, а тому доводи сторони захисту у цій частині також є безпідставними. 
		З приводу доводів обвинуваченого та його захисника щодо передчасності вручення йому повістки  до фізичного отримання ним висновку військово-лікарської комісії, однак фактичне неотримання ним такого висновку (за умови проходження ним комісії ВЛК, повідомлення його про придатність до військової служби, що він підтвердив у судовому засіданні), не давало права ОСОБА_5 не з`явитися 14 лютого 2024 року для відправлення до військової частини для відбуття військової служби у зв`язку з мобілізацією.
		Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо фактичного виписування довідки ВЛК не тією особою, що її підписала, то правомірність таких дій також перевірена, шляхом допиту в судовому засіданні голови та секретаря комісії ВЛК, які вказали, що такий огляд ОСОБА_5 проходив, довідку виписували уповноважені на те особи, підписи виконувались ними особисто, за результатами її проходження. Твердження про те, що у повістці від 13.02.2014 невірно вказано по батькові ОСОБА_11 , не заслуговує на увагу, оскільки таке не знайшло свого підтвердження, оскільки наявна розписка виписана саме на ОСОБА_5 , однак навіть за наявності такої помилки, то таке жодним чином не робить такий доказ неналежним чи не допустимим, та не може ставити під сумнів факт отримання вказаної повістки ОСОБА_5 , оскільки у розписці наявний його особистий підпис. 
		Частина 2ст. 17 КПК Українипередбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання суду, у даному кримінальному провадженні цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді апеляційної інстанції, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень, щодо яких йому пред`явлено обвинувачення.
		Таким чином, суд, оцінивши у сукупності всі докази у справі, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності доповнюють один одного та дійшов висновку про винуватість  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України. 
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
		До обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.66,67 КК України, суд не вбачає.
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, однак зазначене не зменшує тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вони не є визначальними для вирішення питання можливості застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, оскільки вину у вчиненні злочину, визнаного судом доведеним він не визнав, а тому і не розкаявся у вчиненому, не усвідомив незаконність вчинених ним дій, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, тому суд призначає мінімальне покарання в межах санкції ст.336 КК України, однак лише у виді позбавлення волі. 
		При цьому, суд враховує, що у випадку звільнення осіб від покарання з випробуванням, останні підлягають звільненню і з військової служби, що є одним із способів ухилення від мобілізації, а тому застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК Україниу воєнний час, коли держава перебуває в стадії активних військових дій, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону та меті покарання.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України, та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...