Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/3723/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2024. Зареєстровано: 23.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/554/8569/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170000000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 22.08.2024Справа № 554/3723/24 Провадження № 1-кс/554/8569/2024
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 серпня 2024 року                                     м. Полтава
		 
		Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000089 від 19.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 302, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 209 КК України, -
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024170000000089 від 19.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 302, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 209 КК України.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , посягаючи на моральні засади суспільства, маючи умисел на вчинення дій по забезпеченню зайняття проституцією іншими особами  сутенерстві, з метою власної наживи шляхом отримання незаконного прибутку від створення, утримання місць розпусти, звідництва для розпусти з подальшим сексуальним обслуговуванням особами жіночої статі великої кількості інших осіб, та особистої зацікавленості, ігноруючи встановлені у суспільстві принципи моралі, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вирішив створити місця розпусти у місті Полтава.
		Із метою створення, утримання місць розпусти для повноцінного заняття сутенерством, будучи обізнаним щодо методів роботи правоохоронців, у грудні 2023 року (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) підшукав та почав використовувати не за призначенням орендовані членами його сім`ї павільйон для громадського харчування і відпочинку, а також приміщення «Хостел» (МАФ), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:19:007:0093 по вулиці Харківське шосе у місті Полтава Полтавської області.
		Для створення належних умов щодо обслуговування клієнтів у вказаних приміщеннях ОСОБА_4 організував відповідне облаштування, а саме: приміщення «Хостел» було обладнано душовими кабінками із гарячою водою, у яких були змінні рушники, засоби особистої гігієни, контрацептиви та забезпечено змінну постіль у номерах.
		Роботу вказаних місць розпусти було замасковано за діяльністю щодо надання послуг у сфері громадського харчування та мотельного відпочинку.
		Для забезпечення постійного функціонування вказаних місць розпусти ОСОБА_4 організував оплату за отримані комунальні послуги, оренду приміщень, прибирання в них, а також залучив до роботи адміністраторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Останні ніде не працювали, не мали постійного джерела доходів та перебуваючи у вищезгаданих місцях, знали їх структуру, типаж людей, які в ньому перебувають та поведінку, яку необхідно використовувати до таких осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у створенні й утриманні місць розпусти, вчиненому з метою наживи, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 302 КК України.
		Крім того, у процесі тривалого дружнього спілкування між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були налагоджені та узгоджені тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку злочинну діяльність учасників групи. 
		Дана організована група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом отримання незаконного прибутку від сексуального обслуговування особами жіночої статі великої кількості інших, тотожністю способу вчинення злочинів, мобільністю, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу та покращення своїх матеріальних та соціальних благ. Крім того, всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочинів, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.
		Ієрархічна система субординації базувалась на лідерських якостях ОСОБА_4 та передбачала підпорядкування останньому.
		Розроблений план злочинної діяльності був єдиний для всіх учасників групи і полягав у тому, що особи жіночої статі, які знаходяться у скрутному матеріальному становищі, тобто перебувають в уразливому стані, повинні знаходиться для очікування клієнтів, яким надаються сексуальні послуги та безпосередньо надавати такі послуги, за що будуть віддавати, згідно заздалегідь обумовлених умов грошові кошти ОСОБА_4 або за його вказівкою адміністраторам, які будуть виручені ними за надання послуг сексуального характеру.
		Умовно для клієнта, якому будуть надані сексуальні послуги був створений прейскурант надання сексуальних послуг, який міг змінюватися в залежності від платоспроможності й зацікавленості клієнта в отриманні сексуальних послуг, що надавала організована група, та становив від 3200 грн. до 4000 грн. за одну годину надання сексуальних послуг.
		За задумом ОСОБА_4 , адміністратори мали проводити попередні бесіди із жінками, які за грошову винагороду будуть надавати сексуальні послуги, здійснювати організацію утримання місць розпусти в придатному стані, забезпечувати засобами контрацепції та іншими особистими засобами.
		Вказаний план злочинної діяльності він довів до ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , із яким ті погодились та детально розподілили функції учасників групи, спрямовані на його досягнення. 
		Так, приблизно з грудня 2023 року по травень 2024 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 стали діяти як співучасники у складі стійкого злочинного об`єднання  організованої групи, що ставило на меті отримання прибутків, шляхом вчинення злочинів, згідно розробленого організатором ОСОБА_4 плану, з розподілом функцій, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
		Злочини ними вчинялися із прямим умислом, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви з метою власного збагачення за надання особами жіночої статті послуги сексуального характеру за грошову винагороду. 
		Грошові кошти, що отримувалися від злочинної діяльності, перераховувалися на вказані ОСОБА_4 банківські картки, а частину адміністратори передавали йому особисто під час зустрічі.
		Утворивши організованугрупу,  ОСОБА_4  відвів собі роль організатора і керівника, 
		Утворена ОСОБА_4 , організована група характеризувалась стабільним складом, централізованим підпорядкуванням її учасників організатору, наявністю правил поведінки та конспірації злочинної діяльності. 
		Членами організованої злочинної групи вчинені ряд кримінальних правопорушень.
		Так, отримані у період часу з грудня 2023 року по 02 травня 2024 року грошові кошти у готівковій і безготівковій формі за утримання місць розпусти та звідництво для розпусти ОСОБА_4 набув, використав і ними розпорядився на власний розсуд. 
		При цьому, частину таких коштів у безготівковій формі було переведено на рахунок НОМЕР_1 ФОП « ОСОБА_10 », належному ОСОБА_10 , яка є матір`ю його співмешканки, тим самим приховавши законність їх отримання та замаскувавши під легальний дохід від здійснення підприємницької діяльності, а у подальшому їх було переведено у готівкові. 
		Набутими таким чином грошовими коштами ОСОБА_4 розпорядився шляхом, зокрема, купівлі об`єктів рухомого і нерухомого майна, що було номінально оформлено на інших осіб, які є його близькими чи рідними, чим здійснив фінансові операції з коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом. Водночас такими діями було здійснено приховування походження таких коштів.
		Так, за вказані кошти він придбав житлову квартиру АДРЕСА_1 за 1652366, 00 грн., оформивши право власності, згідно виданого 04.04.2024 договору купівлі-продажу №НТА811866-811867, р. №923, на батька  ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 . У подальшому здавав дану квартиру в оренду іншим особам.
		Крім того, вказаними коштами він частково розрахувався за придбання автомобіля «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого згідно укладеного 12.04.2024 договору у СГ №12/04/24/089, стала його співмешканка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у набутті, використанні і розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансової операції, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна особою, яка знала, що таке майно прямо і повністю одержано злочинним шляхом, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
		Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_13 (рієлтор ПП «Твій шанс») повідомила, що саме ОСОБА_4 займався оформленням купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та безпосередньо він здійснював розрахунок із власницею вищевказаної квартири.
		Згідно вилученої інформації з Державного реєстру фізичних осіб  платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 4 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року встановлено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 лише у квітні місяці 2024 року сума доходу за продаж рухомого майна становить 45000 грн. З огляду на це сума купівлі автомобіля «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 явно не відповідає сумі доходу ОСОБА_12 .
		Крім того, основним джерелом доходів ОСОБА_4 , а також інших співучасників вчинюваних ними кримінальних правопорушень, було отримання доходу від вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності.
		Інші, офіційно отримувані ОСОБА_4 та його близькими і рідними, доходи не покривали видатки, які було здійснено останніми протягом 1 півріччя 2024 року. 
		У відповідності до санкції ч. 1 ст. 209 КК України, за злочини у яких підозрюється ОСОБА_4 передбачена додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна. 
		У зв`язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 та автомобіль «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 - являються об`єктами, набутими кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям ст. 98 КПК України, 14.08.2024 слідчим винесено постанову про визначення їх речовими доказами.
		З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності ОСОБА_4 , виникла необхідність у накладенні арешту на це майно.
		Завданням накладення арешту на зазначені об`єкти є запобігання можливості їх користування, розпоряджання та відчуження.
		Застосування зазначених обмежень надасть змогу зупинити можливе подальше користування, розпоряджання та відчуження квартири АДРЕСА_1 та автомобіля «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 до встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а так само зупинити вчинення інших дій з вказаним об`єктами, що можуть призвести до наслідків, які перешкодять кримінальному провадженню. 
		Крім того, державним реєстратором є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус. Оскільки саме державна реєстрація на право власності на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 є моментом переходу права власності від однієї особи до іншої вбачається необхідним також застосування заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін на право власності на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .
		У зв`язку з вищевикладеним та наявністю достатніх доказів, того що у разі не застосування заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на вищевказані об`єкти, останні будуть відчужені третім особам, у зв`язку з чим орган досудового розслідування буде позбавлений можливості вжити дієвих заходів щодо відшкодування у подальшому збитків, внаслідок протиправних дій вищевстановлених осіб, а також причетні до вчинення кримінального правопорушення особи матимуть змогу приховати сліди скоєння кримінального правопорушення шляхом вчинення юридичних правочинів із квартирою АДРЕСА_1 та автомобілем «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .
		У судове засідання прокурор не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та прохав клопотання задовольнити. До заяви додав копію повідомлення про підозру ОСОБА_14 та довідку ГУ ПФУ в Полтавській області щодо заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.12.2023 р. по 31.05.2024 р.
		Власники майна у судове засідання не викликалися, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України.
		Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Згідно вимогп.4ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно ч.6ст.170КПК Україниу випадку,передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно доч.10ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
		Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
		Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню, у частині заборони відчуження вказаного у клопотанні прокурора майна.
		Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 , 376 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Клопотання прокурора - задовольнити частково.
		Накласти арешт з позбавленням права відчуження квартири АДРЕСА_1 та автомобіля «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .
		Заборонити державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів та іншим посадовим особам Мінюсту, нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності, поділу,об`єднання, зміни власників, зміни форми власності квартири АДРЕСА_1 та автомобілем «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .
		 
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...