Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/6483/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 26.08.2024. Зареєстровано: 26.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2024.
Дата набрання законної сили: 27.09.2024
Номер судового провадження: 2/946/552/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 946/6483/22 
		Провадження № 2/946/552/24  
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 серпня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
		головуючого - судді Пащенко Т.П.
		при секретарі - Вітенко А.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ транспортного засобу та стягнення грошової компенсації вартості частки у праві спільної часткової власності на автомобіль, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ транспортного засобу та стягнення грошової компенсації вартості частки у праві спільної часткової власності на автомобіль. В обґрунтування позовних вимог вказала, що з 14.02.2018 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 . Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2022 року шлюб було розірвано, справа №946/2587/22. За час перебування у шлюбі подружжям було придбано транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», який 08.10.2021 року був зареєстрований на підставі договору купівлі-продажу №5144/2021/2845196 від 08.10.2021 року, виданого ТСЦ 5144. Власником транспортного засобу зареєстрований відповідач, у позивачки відсутній доступ до майна та документів на нього. Згідно із відповіддю від 16.05.2022 року № 31/15/5144-10 Територіального сервісного центру № 5144 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області на адвокатський запит від 10.04.2022 року зазначено, що за даними ЄДР ТЗ, на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб: 08.10.2021 року, «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу № 5144/2021/2845196 від 08.10.2021 року, виданого ТСЦ 5144. За результатами здійсненної перевірки по ЄДР ТЗ, перереєстрація належного ОСОБА_2 транспортного засобу на нових власників не здійснювалась. На підставі адвокатського запиту до експерта Пастир Ю.І. про середню вартість транспортного засобу марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року виробу, д.н.з. НОМЕР_1 , була проведена експертиза та наданий висновок експерта № 358/6/22 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу, складений 16.09.2022 року, визначено середню ринкову вартість автомобіля марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , дизель, станом на дату дослідження (дату оцінки 16.09.2022 року), що становить 302 678,00 грн. Усе спірне майно було придбано подружжям під час шлюбу за спільні кошти, шлюбного договору між ними укладено не було. Таким чином, позивачка вказує, що зазначене майно, а саме: автомобіль марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , є спільним майном подружжя. Оскільки угоди про добровільний поділ майна між сторонами не досягнуто, позивачка змушена звернутися до суду із даною позовною заявою. З огляду на викладене, позивачка просить суд визнати транспортний засіб марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , провести поділ транспортного засобу марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 1/2 частини дійсної вартості автомобіля у розмірі 151 339 грн. 00 коп., стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1513,40 грн.
		Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки - адвокат Соколова Г.М. надала суду заяву, в якій вказала, що вимоги позову підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, та розглядати справу за відсутності позивачки та її представника.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. 27.10.2022 року відповідач надав суду заперечення проти позову, в якому вказав, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Зазначив, що згідно із відповіддю від 16.05.2022 року № 31/15/5144-10 Територіального сервісного центру № 5144 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області на адвокатський запит Раділова I.I. від 10.04.2022 року, на ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб: 08.10.2021 року, Mersedes-Benz E 320 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу № 5144/2021/2845196 від 08.10.2021 року, виданого ТСЦ 5144. Ця інформація не відповідає дійсності. Транспортний засіб: 08.10.2021 року, Mersedes-Benz E 320 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу№ 5144/2021/2845196 від 08.10.2021 року, виданого ТСЦ 5144 зареєстровано на батька відповідача - ОСОБА_5 . На ім`я відповідача ніякого транспортного засобу не зареєстровано (а.с.26).
		Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходилися в шлюбі з 14.02.2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.02.2018 року, актовий запис №60 (а.с.10).
		Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.06.2022 року, справа №946/2587/22, шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано (а.с.11).
		Згідно із відповіддю від 16.05.2022 року № 31/15/5144-10 Територіального сервісного центру № 5144 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області на адвокатський запит від 10.04.2022 року зазначено, що за даними ЄДР ТЗ, на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб: 08.10.2021 року, «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу № 5144/2021/2845196 від 08.10.2021 року, виданого ТСЦ 5144. За результатами здійсненної перевірки по ЄДР ТЗ, перереєстрація належного ОСОБА_2 транспортного засобу на нових власників не здійснювалась (а.с.13).
		Згідно довідки Територіального сервісного центру № 5144 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 19.08.2023 року №31/15/5144-915 відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів за період з 2018 року по 29.07.2022 року на ім`я ОСОБА_2 було зареєстровано 01.07.2021 року транспортний засіб «Mersedes-Benz E 320», VIN - НОМЕР_4 , н.з. НОМЕР_5 , 2007 року випуску. 18.10.2021 року вищевказаний автомобіль було перереєстровано на нового власника за договором купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ №5144.
		Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , власником транспортного засобу «Mersedes-Benz E 320», VIN - НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований ОСОБА_5 , дата перереєстрації: 08.10.2021 року (а.с.27).
		Отже, під час шлюбу, а саме 01.07.2021 року подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було придбано майно, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2007 року виробу, д.н.з. НОМЕР_5 , який 08.10.2021 року було перереєстровано на ОСОБА_5 , та присвоєно номер НОМЕР_2 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Згідно з ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Відповідно до ч.1 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
		Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
		Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		З огляду на те, що автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 був придбаний подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в період шлюбу, а саме 01.07.2021 року, а також враховуючи, що ОСОБА_2 , не надав доказів протилежного, суд приходить до висновку, що він є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		Відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження з визначення середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу № 358/6/22, складеного 16.09.2022 року судовим експертом Пастир Ю.І., середня вартість транспортного засобу марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , дизель, станом на дату дослідження (дату оцінки 16.09.2022 року) становить 302 678,00 грн. (а.с.15-16).
		Таким чином, вартість 1/2 частини автомобіля марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску становить 151339,00 (302678,00/2) грн.
		За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Відповідно до частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.
		У пунктах 22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
		При поділі спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених у статті 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (статті 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
		У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
		Щодо застосування вказаної норми при поділі майна подружжя Верховним Судом України викладена правова позиція у справі № 6-37цс13 від 23 вересня 2015 року, відповідно до якої при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п`ята статті 71 СК України). За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
		Отже, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України №1-8/2012 (№ 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.
		Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
		ОСОБА_1 просила суд провести поділ спільного майна подружжя саме на підставі статті 364 ЦК України, тобто шляхом припинення її права власності на спірне майно та присудження їй грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя.
		Оскільки спірне майно - автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , набуте сторонами у шлюбі за спільні кошти, є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначене майно підлягає поділу з урахуванням положень статті 70 СК України та статті 364 ЦК України.
		При цьому матеріали справи містять докази, які підтверджують відчуження ОСОБА_2 автомобілю марки «Mercedes-Benz E 320», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 08.10.2021 року.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зроблено висновок, що у разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.
		Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
		У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
		Згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.06.2022 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачка зазначала в заяві про розгляд справи без її участі, що вона з відповідачем поживає окремо з 23.09.2021 року. 
		Як встановлено в судовому засіданні, у позивачки немає доступу до автомобіля та можливості користуватися ним, оскільки спірний автомобіль знаходиться у власності ОСОБА_5 , та відповідач здійснив його відчуження на свій розсуд, у зв`язку з чим суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості її частки у праві спільної сумісної власності. 
		При стягненні грошової компенсації, суд враховує висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу № 358/6/22, складеного 16.09.2022 року судовим експертом Пастир Ю.І. та загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з урахуванням прав та інтересів усіх співвласників, а також те, що реалізація норми частини другої статті 364 ЦК України не порушить права відповідача та не завдасть йому шкоди.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 726/1388/16 (провадження № 61-10684св21), у якій зазначено, що встановлення належності спірного автомобіля до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя є обставиною, яка потребує встановленню для вирішення заявленого спору, виходячи з його підстав та не є самостійною вимогою та способом захисту, який потребує вирішенню та вказівки у резолютивній частині судового рішення.
		Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання транспортного засобу марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року виробу, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та його поділ такими, що не підлягають задоволенню, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року виробу, д.н.з. НОМЕР_5 , в розмірі 151339,00 грн. з відповідача на користь позивачки, оскільки вони є обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Сплату позивачкою судового збору підтверджено квитанцією від 23.09.2022 року в сумі 1513,40 грн. (а.с.1).
		За таких обставин, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1513,40 грн.
		Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України,ст.ст.60, 61, 63,70 СК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ транспортного засобу та стягнення грошової компенсації вартості частки у праві спільної часткової власності на автомобіль- задовольнити частково.
		Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_7 », на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_8 », грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобілю марки «Mersedes-Benz E 320», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , в розмірі 151339,00 (сто п`ятдесят одна тисяча триста тридцять дев`ять гривень нуль копійок) гривень.
		Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_7 », на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_8 », судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1513,40 (одна тисяча п`ятсот тринадцять гривень сорок копійок) гривень.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя:        Т.П.Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...