Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7202/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 27.08.2024. Зареєстровано: 28.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2024.
Дата набрання законної сили: 04.09.2024
Результат оскарження 04.09.2024 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/991/7230/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/7202/24
		Провадження 1-кс/991/7230/24
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2024 року                                                                 м.Київ
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		детектива                                                 ОСОБА_3 ,
		представників власників майна                        адвокатів ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року за № 52021000000000296,
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		І. Суть клопотання
		 
		1.1. 09 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор прохав накласти арешт на:
		- мобільний телефон, який ідентифіковано як мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro (Apple iPhone 14 Pro MAX IMEI НОМЕР_1 ), 
		- мобільний телефон iPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:04:060:0041).
		1.2. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року за № 52021000000000296, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в ході якого встановлено, що службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, з метою безоплатного відчуження земельних ділянок на користь ряду юридичних осіб, в порушення ст. 20, 122 Земельного кодексу України змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, відчужено її з власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області та безоплатно передано з державної власності 18 га земель, загальна ринкова вартість яких, відповідно до експертної грошової оцінки від 28 травня 2021 року (звіти про експертну грошову оцінку №№ 11-210528-007, 11-210528-002, 11-210528-004, 11-210528-003, 11-210528-008, 11-210528-009, 11-210528-005, 11-210528-00111-210528-006) складає 19 177 398,00 грн.
		Прокурор прохав накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику їх втрати, знищення, використання чи перетворення.
		ІІ. Позиція учасників судового засідання
		2.1. Детектив клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів та вказав, що наразі відсутня потреба у накладенні арешту на мобільний телефон iPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , позаяк його вміст було скопійовано. Крім того, наголосив, що на момент отримання дозволу на проведення обшуку у витязі з Єдиного реєстру адвокатів України, розміщеному на вебсайті Національної Асоціації Адвокатів України, щодо адвоката ОСОБА_10 не було зазначено інших відомостей у вигляді марки і моделі мобільного телефона, IMEI,електронної пошти.
		Також 20 серпня 2024 року від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшла заява про уточнення клопотання про накладення арешту на майно, у якій, серед іншого, прокурор уточнив такий ідентифікатор мобільного телефону як IMEI - НОМЕР_4 замість НОМЕР_1 .
		2.2. Представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на те, що:
		- вилучення майна ОСОБА_10 супроводжувалось грубими порушеннями приписів ст. 1, 168, 480 КПК України, а також вимог ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є порушенням гарантій адвокатської діяльності;
		- ухвала про дозвіл на проведення обшуку не містила дозволу детективам НАБУ на проведення слідчих дій щодо ОСОБА_10 , відшукання та вилучення його майна; 
		- детектив не зазначив у протоколі обшуку передбачені КПК України відомості щодо вилученого телефону, та не залучив відповідного спеціаліста; 
		- постанова детектива від 01 серпня 2024 року про визнання речовими доказами містить суттєві недоліки; 
		- мобільний телефон ОСОБА_10 було придбано у жовтні 2022 року, а тому на ньому не можуть знаходитись відомості, які встановлюються у цьому кримінальному провадженні; 
		- сторона обвинувачення не навела жодного належного доказу, що номером телефону НОМЕР_5 , який фігурує в матеріалах НСРД щодо ОСОБА_9 , користується ОСОБА_10 ;
		- до матеріалів не долучено постанову про призначення експертного дослідження;
		- оскільки клопотання детектива про арешт майна було повернуто слідчим суддею без встановлення строку для усунення недоліків, прокурор звернувся з цим клопотанням поза межами строку, що зумовлює відсутність підстав для задоволення цього клопотання;
		- прокурором не долучено постанову про групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
		Крім того, адвокат ОСОБА_6 посилався на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо забезпечення гарантій адвокатської діяльності.
		2.3. Представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно особи, яку він представляє. Посилався на те, що:
		- детективами під час проведення обшуку грубо порушено приписи КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 
		- ухвала про дозвіл на проведення обшуку не містила дозволу на проведення слідчих дій щодо ОСОБА_10 , відшукання та вилучення його майна.
		2.4. Попри відмову прокурора і детектива від прохання накладення арешту на майно ОСОБА_9 , її представники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання. 
		ІІІ. Мотиви слідчого судді
		 
		3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
		3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
		 
		3.2.1. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
		Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
		- збереження речових доказів;
		- спеціальної конфіскації;
		- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має враховувати (ч. 3 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України):
		- правову підставу для арешту майна;
		- відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;
		- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
		- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
		- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
		- необхідність такого арешту;
		- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
		Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
		- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
		- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		3.3. Оцінка та висновки слідчого судді 
		3.3.1. Оскільки у судовому засіданні детектив відмовився від підтримання клопотання в частині вилученого у ОСОБА_9 мобільного телефону, слідчий суддя надає оцінку доводам учасників виключно в частині існування підстав для арешту мобільного телефону, належного ОСОБА_10 .
		3.3.2. Прокурор та детектив повідомили, що з метою уникнення процедури купівлі земельних ділянок на конкурентних умовах, особами, які є фактичними контролерами ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», реалізовано схему, в результаті якої з державної власності вибуло 18 га земель сільськогосподарського призначення ринковою вартістю близько 20 млн. грн, які розташовані в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.
		На переконання сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин. 
		Так, між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» 11 вересня 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 157,4240 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:5006, яка розташована в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
		Зазначена земельна ділянка, власником якої є Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури «адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку».
		З огляду на те, що механізм безкоштовної приватизації земельних ділянок поширюється виключно на землі сільськогосподарського призначення, 31 березня 2021 року кадастровим реєстратором територіального відділу ГУ Держгеокадастру у Київській області внесено зміни у поземельну книгу земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006, в результаті яких категорія зазначеної земельної ділянки змінена з земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення.
		При цьому, вказана зміна відбулась за заявою ТОВ «РСП «Столичний», всупереч положенням ст. 31 Закону України «Про землеустрій» та п.150 Порядку ведення державного земельного кадастру, якими передбачено внесення змін виключно на підставі нової документації з землеустрою.
		Надалі, 06 квітня 2021 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області як орендодавцем, ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» та ТОВ «Оілсі» укладено посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 договір про внесення змін до договору від 11 вересня 2021 року, відповідно до положень якого новим орендарем земельної ділянки визначено ТОВ «Оілсі».
		Надалі, 15 квітня 2021 року на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 розділена на 4 земельні ділянки, в тому числі - земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595. 
		На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24 травня 2021 року № 10-2300/15-21-сг за рахунок земель з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595 сформовано 9 ділянок площею 2 га з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897, які передано у власність фізичних осіб, якими, в свою чергу, в подальшому, впродовж 10-11 червня 2021 року вказані земельні ділянки відчужено на користь юридичних осіб - ТОВ «Профальянс Сервіс», ТОВ «Ділвай», ТОВ «Демол Україна».
		Таким чином, службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, з метою безоплатного відчуження земельних ділянок на користь ряду юридичних осіб, в порушення ст. 20, 122 Земельного кодексу України змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, відчужено її з власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області та безоплатно передано з державної власності 18 га земель, загальна ринкова вартість яких, відповідно до експертної грошової оцінки від 28 травня 2021 року складає 19 177 398,00 грн.
		Прокурор вказав, що до процесу відчуження на користь третіх осіб земель, сформованих за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, причетна ОСОБА_9 , яка є фактичним контролером ряду суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері житлового та комерційного будівництва в м. Києві.
		Зокрема, ОСОБА_9 здійснено планування загальної схеми, в результаті реалізації якої з використанням механізму безоплатної приватизації право власності на земельний масив загальною площею 18 га зареєстровано на ряд юридичних осіб.
		3.3.3. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання.
		Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
		3.4. Щодо підстав для арешту майна
		3.4.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2024 року було задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер 3223151000:04:060:0041), що на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , з метою відшукання, зокрема, мобільних терміналів, вміст яких стосується ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», ТОВ «Оілсі», ТОВ «Профальянс Сервіс», ТОВ «Ділвай», ТОВ «Демол Україна», Головного управління Держгеокадастру у Київській області та взаємовідносин зазначених суб`єктів, а також інших юридичних та фізичних осіб з питань, що пов`язані з земельними ділянками за кадастровими номерами 3222486200:04:001:5006, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет ( у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, Skype, WeChat та інші месенджери) здійснювалось листування з вказаних питань.
		31 липня 2024 року за вказаною адресою детективами НАБУ проведено обшук, у тому числі, за участі представника Ради адвокатів Київської області, під час якого у спальній кімнаті підвального приміщення було виявлено мобільний телефон, що належить ОСОБА_10 , спочатку ідентифікований як iPhone 15 Pro. Останній відмовився повідомити пароль від системи логічного захисту цього телефону, а тому з метою подолання такої системи детективом прийнято рішення про його вилучення.
		Постановою від 01 серпня 2024 року мобільний телефон ОСОБА_10 , який попередньо було ідентифіковано як Apple iPhone 15 Pro, визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. 
		Постановою від 02 серпня 2024 року була призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій такого телефону.
		01 серпня 2024 року детектив НАБУ звернувся із клопотанням про арешт майна, зокрема, мобільного телефону ОСОБА_10 , який було повернуто ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2024 року. Наступного дгя, 07 серпня 2024 року прокурор звернувся із цим клопотанням про накладення арешту. 
		Постановою від 15 серпня 2024 було уточнено постанову від 01 серпня 2024 року про визнання речовими доказами, в частині того, що мобільний телефон ОСОБА_10 було попередньо ідентифіковано як Apple iPhone 15 Pro візуально, з огляду на активовану систему логічного захисту і неможливість ідентифікувати телефон за налаштуваннями завода-виробника. Разом з тим, з огляду на зміст клопотання представників ОСОБА_10 детектив дійшов висновку, що вилучений телефон слід ідентифікувати як iPhone 14 Pro MAX Silver 512 GB, Model A2894, IMEI НОМЕР_1 .
		Як вже зазначалось слідчим суддею, у подальшому прокурор уточнив IMEI мобільного пристрою, зазначивши НОМЕР_4 замість НОМЕР_1.
		3.4.2. Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
		За твердженням детектива, у мобільному телефоні можуть бути відомості, які мають значення для цього кримінального провадження. 
		Зокрема, у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27 вересня 2021 року зафіксовано листування ОСОБА_9 із абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_1», абонентський номер НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_10 . У цьому листуванні наявні скановані копії договору оренди земельної ділянки від 11 вересня 2021 року, укладеного між Києво-Святошинською державною адміністрацією та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний». Також, у такому листуванні зафіксовано спілкування ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) із ОСОБА_10.) наступного змісту:
		« ОСОБА_9 - Ура!!!!!! - 14 год 12 хв
		25 травня 2021 року
		Ч. - По Земле все. Все сделали!!! - 17 год 38 хв
		М. - и по А тоже - 17 год 38 год
		ОСОБА_15 - 1. Столица проводит регистрацию в реестре недвижимого имущества новых выделенных земельных участков на физ. лиц (9 участков в суме на 18 га), а также регистрацию земельного участка №3222486200:04:001:5595 площадью 129, 1826 га, который остается в аренде у Рынка.
		2. У нотариуса в Василькове подрисуем Доп. Соглашения к Договору аренды земли, которым уменьшаем общую площадь арендованной земли до 139,4239 га.
		3. Также в Василькове проводим регистрацию права аренды на новосозданный участок №3222486200:04:001:5595 площадью 129,1826 га, который образовался в результате выделения 9 участков на физ.лиц. - 17 год 40 хв
		М. - надсилає анімаційне зображення, що символізує радість - 17 год 40 хв».
		Встановлені обставини переконують слідчого суддю у тому, що мобільний телефон ОСОБА_10 відповідає критеріям речових доказів, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. 
		Крім того, слідчий суддя відхиляє доводи представників в частині того, що на вилученому телефоні не може бути таких відомостей через його придбання у жовтні 2022 року, позаяк сучасні технології дозволяють змінювати носій (мобільний телефон) без будь-якої втрати його наповнення (документів, контактів, листування тощо) шляхом перенесення/ підключення акаунту користувача на новий пристрій. 
		3.4.3. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		Як вбачається з протоколу обшуку від 31 липня 2024 року та пояснень детектива, ОСОБА_10 не надав пароль логічного захисту вилученого у нього мобільного телефону. А тому, слідчий суддя приймає доводи детектива та прокурора щодо необхідності подолання системи логічного захисту такого телефону та проведення належного дослідження його вмісту. 
		Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення такого мобільного телефону. 
		3.4.4. Слідчий суддя відхиляє доводи заперечень представників власника майна з таких підстав.
		Так, слідчий суддя не погоджується із посиланнями представників власника на порушення вимог КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позаяк із клопотанням про проведення обшуку зверталась уповноважена не це особа - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 , а сама процесуальна дія була проведена за участі представника Ради адвокатів Київської області. 
		Слідчий суддя зазначає, що дотримання гарантій адвокатської діяльності насамперед полягає у тому, щоб із відповідним клопотанням зверталась особа, яка у повній мірі може оцінити ступінь необхідності проведення такого обшуку, а під час самої слідчої дії - щоб був присутній представник ради адвокатів регіону, який і слідкує за дотриманням невтручання правоохоронних органів у діяльність особи як адвоката. 
		Прикметно, що ухвала про дозвіл на проведення обшуку від 02 липня 2024 року не визначала коло осіб, а передбачала предмети та їх ідентифікаційні ознаки, на які слідчий суддя надав дозвіл на відшукання.
		Крім того, ОСОБА_10 , який є співмешканцем ОСОБА_9 , офіційно не зареєстрований за цією адресою, що ускладнює ідентифікацію його місця проживання за вказаною адресою. 
		Крім того, слідчий суддя відхиляє посилання на неповне зазначення у протоколі обшуку усіх ідентифікаційних ознак цього мобільно телефону, оскільки, з урахуванням його перебування у заблокованому стані, детектив був позбавлений такої можливості. 
		Положення ст. 168, 236 КПК України не передбачають обов`язкового залучення до проведення обшуку спеціаліста. 
		Слідчий суддя зазначає, що дійсно постанова детектива від 01 серпня 2024 року містила недоліки у частині правильного зазначення моделі телефону, але постановою детектива від 15 серпня 2024 було її уточнено. Крім того, сам факт допущення детективом такої помилки не впливає на ідентифікацію мобільного телефону ОСОБА_10 , поміщеного після проведення обшуку у відповідний сейф-пакет, а також на його можливе доказове значення для цього кримінального провадження. 
		На цьому етапі досудового розслідування вбачається необхідність у перевірці наявності у вилученому мобільному телефоні листування ОСОБА_10 із використанням мобільного номеру НОМЕР_5 або іншого із ОСОБА_9 з приводу обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження.
		Наявність у детектива та прокурора повноважень на подання такого клопотання та його підтримання було належним чином встановлена слідчим суддею під час судового розгляду. 
		Разом з тим, слідчий суддя відхиляє доводи щодо пропуску прокурором строку на звернення із цим клопотанням. 
		Так, проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 було закінчено о 12 годині 00 хвилин 31 серпня 2024 року. 01 серпня 2024 року детектив НАБУ ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_10 .
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2024 року таке клопотання було повернуто. Прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна наступного для після постановлення цієї ухвали, тобто 07 серпня 2024 року. 
		Приписи кримінального процесуального законодавства не обмежують уповноважену особу у зверненні з відповідним клопотанням, навіть за умови не встановлення слідчим суддею строку для усунення недоліків. А приписи ст. 173 КПК України, які регулюють вирішення питання про арешт, не передбачають підстави для відмови слідчого судді у задоволенні такого клопотання у зв`язку з повторним зверненням уповноваженої особи після повернення попереднього клопотання про арешт.
		На переконання слідчого судді, інформація про модель і марку мобільного телефону, його ідентифікаційні ознаки була внесена до Єдиного реєстру адвокатів України вже після проведення обшуку, оскільки, по-перше, зазначення саме таких відомостей не передбачено Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 74 від 22 серпня 2022 року, а, по-друге, детектив долучив до матеріалів розгляду клопотання роздруківку з цього реєстру, датовану липнем 2024 року, яка жодної подібної інформації не містить.
		Також слідчий суддя критично оцінює надану представниками власника майна інформацію з сайту «Судова влада». Так, надані роздруківки не свідчать про активну діяльність ОСОБА_10 у якості адвоката, інформація про спори за його участі здебільшого стосується його позову як кандидата у народні депутати України і датується 2010, 2012, 2013, 2016, 2017, 2018, 2019, ба більше - певні записи стосуються його як позивача, але містять інформацію про представництво його інтересів іншою особою.
		Щодо неможливості ідентифікації ОСОБА_10 як абонента «ІНФОРМАЦІЯ_1)», який фігурує у матеріалах НСРД, слідчий суддя враховує зміст протоколу допиту ОСОБА_9 від 15 серпня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 , відповідаючи на питання детектива про абонента «ІНФОРМАЦІЯ_1)», фактично ототожнює його з ОСОБА_10 .
		3.5. Щодо співмірності втручання у право власності
		3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора та детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
		Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
		3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
		На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
		Враховуючи характер майна, тимчасове застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для осіб.
		3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
		Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
		Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		3.5.4. Щодо необхідності дотримання гарантій адвокатської діяльності, слідчий суддя зауважує, що гарантії адвокатської діяльності в частині охорони адвокатської таємниці не поширюються на відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення адвокатом чи за його участі (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 березня 2020 року у справі № 991/1260/20 та від 04 травня 2023 року у справі № 991/1755/23).
		Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу органу досудового розслідування на необхідність дотримання гарантій адвокатської діяльності при поводженні з вилученим мобільним телефоном. Так, огляд вилученого мобільного телефону слід проводити за участі представника ради адвокатів регіону.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1. Клопотання - задовольнити.
		2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, яке належить ОСОБА_10 , а саме:
		- Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 ).
		 
		Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...