Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7791/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2024. Зареєстровано: 28.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2024.
Дата набрання законної сили: 03.09.2024
Номер судового провадження: 1-кс/991/7823/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52023000000000600

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/7791/24
		Провадження 1-кс/991/7823/24
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		22 серпня 2024 року                                                                        м. Київ
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		детектива ОСОБА_3 ,
		представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000600 від 01.12.2023, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 20 серпня 2024 року і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
		 
		1.Зміст поданого клопотання
		У поданому клопотанні прокурор просить накласти арешт на технічні пристрої, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023 зо ознаками злочинів, передбаченими ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактами можливого вчинення службовими особами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - ДССЗЗІ) розтрати грошових коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах під час закупівлі у 2023 році безпілотних літальних апаратів (далі - БПЛА) марки «Autel EVO Max 4T» та «DJI Mavic 3» за завищеними цінами, а також подальшої легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. 
		Так, закупівля вказаних БПЛА у ДССЗЗІ проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». 
		Згідно із п. 9 вказаної постанови передбачено, що виконавець державного контракту (договору), який не є виробником товару, має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб`єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. 
		Слідством встановлено, що на підставі рішення комісії Адміністрації ДССЗЗІ укладено договір від 19.05.2023 № 179-10 між Департаментом забезпечення (далі - ДЗ) ДССЗЗІ та ТОВ «Захист та охорона сервіс» на закупівлю 400 БПАК «DJI Mavic 3» вартістю 140 тис грн за одиницю, на загальну суму 56 млн грн.
		В подальшому, у період з 23.05-21.08.2023 ДЗ ДССЗЗІ трьома платежами здійснив оплату на рахунки ТОВ «Захист та охорона сервіс» по вказаному вище договору на загальну суму 56 млн грн, а останні здійснили постачання вказаних у договорі БПАК. Тобто вказаний договір був виконаний.
		Однак, як було встановлено, ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» на виконання договору від 19.05.2023 №179-10 уклало з компанією «UARM USA Corp.» (CША) контракт № UС/56-23 від 06.06.2023 на поставку 209 БПАК «DJI Mavic 3» вартістю 131,6 тис грн за одиницю, а компанія «UARM USA Corp.» (CША) за припущенням слідства придбали вказані БПАК в інших, поки не встановлених компаній за нижчою ціною.
		Так, шляхом проведення огляду інформації у мережі Інтернет, зокрема спеціалізованих порталів закупівель, було встановлено, що ринкова вартість аналогічних БПАК у цей період становила від 43 144 до 100 065 грн за одиницю.
		Також встановлено, що ТОВ «Захист та охорона сервіс» на виконання договору від 19.05.2023 уклало з ТОВ «Ревайсел Трейд» договори (№№РТ-01/06 від 01.06.2023, РТ-02/06 від 21.06.2023, РТ-03/07 від 03.07.2023, РТ-04/07 від 21.07.2023) на поставку 191 БПАК «DJI Mavic 3» вартістю 133,2 тис грн за одиницю. У свою чергу, ТОВ «Ревайсел Трейд» уклали договори з ТОВ «Селварт Консалт» (№№РТ-06/06 від 06.06.2023, СК-33 від 19.06.2023, СК-34 від 28.06.2023, СК-35 від 24.07.2023) на поставку поставку 191 БПАК «DJI Mavic 3» вартістю 106, 7 тис грн за одиницю. ТОВ «Селварт Консалт» придбало вказані 191 БПАК у ТОВ «Бреін» вартістю 83,4 тис. грн за одиницю.
		Тобто, завищення ціни на вказані БПАК за ланцюгом постачання можуть становити на 19,1 млн грн.
		Окрім цього, на підставі рішення комісії Адміністрації ДССЗЗІ укладено договір від 05.09.2023 № 363-10 між ДЗ ДССЗЗІ та ТОВ «Захист та охорона сервіс» на закупівлю 1300 БПЛА «Autel EVO Max 4T» вартістю 494 тис грн за одиницю, на загальну суму 642,2 млн грн. 
		06.09.2023 ДЗ ДССЗЗІ проведено попередню оплату за вказаним вище договором у розмірі 70% та переведено на рахунки ТОВ «Захист та охорона сервіс» кошти у розмірі 449 540 000 грн. 
		Водночас, як зазначає прокурор, проведеним оглядом інформації у мережі Інтернет встановлено, що ринкова вартість аналогічних БПАК у цей період становила від 247 739 до 331 226 грн за одиницю.
		Вказані обставини, на думку детектива, можуть свідчити про те, що закупівля у ТОВ «Захист та охорона сервіс» БПАК «DJI Mavic 3» та БПАК «Autel EVO Max 4T» за вищевказаними договорами була здійснена із завищенням на суму щонайменше 15,9 млн грн та 64,7 млн грн відповідно.
		Таким чином, за версією слідства, закупівля за договором від 05.09.2023 №363-10, укладеним між ДЗ ДССЗЗІ та ТОВ «Захист та Охорона сервіс» БПЛА «Autel EVO Max 4T» вартістю 494 тис грн за одиницю на загальну суму 642, 2 млн грн була здійснена із завищенням на суму щонайменше 211, 6 млн грн. 
		Окрім цього, в ході досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «Захист та охорона сервіс», ТОВ «Ревайсел Трейд» та ТОВ «Селварт Консалт» використовували одну і ту ж саму ІР-адресу для доступу до банківських рахунків. Досудовим розслідуванням також встановлено, що ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Ревайсейл Трейд», ТОВ «Селварт Консалт» використовували одну й ту саму ІР-адресу для доступу до банківських рахунків. При цьому вказана ІР-адреса також використовується ТОВ «Екс Ім Україна» (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 228), яке також брало участь у закупівлях БПЛА державною установою України. Зазначена адреса реєстрації (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 228) є адресою реєстрації підприємств ПП «Торговий дім «Універсал Постач» (код 20842669), ТОВ «Екс Ім Україна» (код 37693348), ТОВ «Азія Фудс Україна» (код 40715114), ТОВ «Друга Квадра» (код 44196055), кінцевим бенефіціаром яких є громадянин України ОСОБА_9 .
		В органу досудового розслідування є підстави вважати, що вищевказані компанії-посередники були умисно введені у ланцюг поставки безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» з метою штучного завищення вартості вказаних БПЛА, а службові особи ДССЗЗІ вступили у злочинну змову з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» та інших компаній з метою розтрати грошових коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах під час закупівлі згаданих БПЛА за завищеними цінами, а також подальшої легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.
		Також встановлено, що у період з 03.11.2023 по 23.11.2023 ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» перерахувало на розрахункові рахунки компанії «Legas Group SP Z.O.O.» (Республіка Польща), відкриті у ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти на загальну суму 6,6 млн доларів США.
		У свою чергу, із зазначених рахунків компанії «Legas Group SP Z.O.O.» (Республіка Польща) частину з вищевказаних коштів було перераховано на рахунки компаній з Маврікію (Axis Trade Limited, Giedrius AC, Unistar International). За наявною у слідства інформацією, зазначені компанії можуть використовуватись з метою легалізації одержаних злочинним шляхом коштів та подальшого їх звернення на користь заздалегідь визначених отримувачів.
		При цьому, прокурор вказує, що 19 серпня 2024 року детективами Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року №991/6206/24 (1-кс/991/6239/24) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого зокрема виявлено та вилучено:
		- мобільний телефон iPhone сірого кольору, яким користується ОСОБА_8 ;
		- мобільний телефон iPhone білого кольору, яким користується ОСОБА_8 ;
		- iPad model A2301, s/n НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 ;
		- ноутбук Macbook Pro A2251 EMC 3348, s/n НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 .
		Вказані пристрої зі слів співмешканки ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , використовуються саме нею, при цьому під час обшуку на пропозицію детективів надати вказані пристрої для огляду ОСОБА_8 відмовилась, пароль доступу до вказаних пристроїв не надала.
		Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», керував операційними процесами щодо виведення надлишку грошових коштів отриманих внаслідок завищення вартості товарів шляхом оформлення «фіктивних» господарських угод та конвертації таких безготівкових грошових коштів у готівкові. Видача готівкових грошових коштів відбувалась у різних містах України та Європи (в т.ч. у м.Києві) за допомогою фінансових посередників. Грошові кошти видавались довіреним особам ОСОБА_9 , зокрема у м. Київ неодноразово готівкові грошові кошти був уповноважений отримувати гр. ОСОБА_7 . Встановлено, що ОСОБА_8 є рідною сестрою по матері ОСОБА_9 .
		Також, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були з 2021 по 2023 рр. співзасновниками ТОВ «Друга Квадра» (код 44196055).
		Також в ході огляду програмного застосунку «GetContact», який дозволяє ідентифікувати телефонні номери на основі того, як вони підписані у користувачів застосунку, встановлено, що мобільний номер ОСОБА_8 - НОМЕР_3 , підписаний у користувачів застосунку з-поміж іншого наступним чином: 
		- «Любомира Соломенская 13», «Любомира Держ Спец Кожушко», «Любомира (мокренко)» (що свідчить про можливу причетність ОСОБА_8 до діяльності Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, оскільки вказана служба розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а директором ДЗ Держспецзв`язку і підписантом договорів щодо закупівлі у 2023 році БПЛА марки «Autel EVO Max 4T» та «DJI Mavic 3» був ОСОБА_10 .
		Таким чином, ОСОБА_8 безпосередньо може бути причетна до вчиненого злочинного діяння, оскільки могла проводити перемовини із службовими особами ДЗ ДССЗЗІ, отримувати та розподіляти неправомірну вигоду з готівкових коштів, отриманих внаслідок завищення цін на безпілотні літальні апарати тощо.
		Постановою детектива від 19.08.2024 вказані пристрої визнано речовими доказами. 
		Прокурор із посиланням та положення статті 170 КПК України вказує про необхідність арешту таких пристроїв з метою збереження речових доказів, оскільки вони є необхідні для експертного дослідження.
		До того ж арешт майна є необхідним з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а обмеження права власності, на думку прокурора, є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
		У зв`язку із вказаним, прокурор просить накласти арешт на технічні пристрої, належні ОСОБА_8 .
		 
		2.Позиція сторін у судовому засіданні 
		 
		У судовому засіданні детектив підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, додатково обґрунтовувавши можливість накладення арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів та необхідності проведення експертних досліджень. 
		Представники власниці майна заперечували проти задоволення клопотання про арешт, посилаючись на його необгрунтованість. Адвокати наголошували, що ухвалою про проведення обшуку надано дозвіл на відшукання речей та документів, які перебувають у користуванні ОСОБА_7 , у т.ч. мобільних телефонів та комп`ютерної техніки. Однак, вилучені пристрої належать ОСОБА_8 , дозвіл на вилучення яких не надавався. Такі предмети були визнані речовими ознаками, однак прокурор не обгрунтував якій сам з ознак речового доказу вони відповідають. Також адвокат ОСОБА_4 посилався на пропущення строку із зверненням клопотання про арешт. 
		Адвокат ОСОБА_5 стверджував про безпідставність їх вилучення та сумніви у їх приналежності ОСОБА_8 .
		 
		3.Мотиви та оцінка слідчого судді
		 
		Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України. 
		Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує достатньо підозр вважати, зокрема, що воно є доказом кримінального правопорушення, щодо такого майна може застосуватися спеціальна конфіскація. 
		При цьому, відповідно до змісту ч. 3 ст. 170 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто може бути речовим доказом.
		Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
		Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно.
		До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
		Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення речових доказів , слідчий суддя має встановити:
		1)чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		2)таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
		3)чи може зазначене майно використовуватись як доказ у кримінальному провадженні;
		4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням;
		5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.
		З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
		 
		3.1.Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
		Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань на дату розгляду клопотання у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, тому суд оцінює лише обґрунтованість підозри у тому, що мало місце кримінальне правопорушення, про яке зазначає детектив. 
		Так, з матеріалів долучених до клопотання та пояснень детектива встановлено, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини ймовірної злочинної діяльності службових осіб ДССЗЗІ, а саме вчинення розтрати коштів державного бюджету при закупівлі БПЛА марки «Autel EVO Max 4T» та «DJI Mavic 3» за завищеними цінами та подальшої легалізації отриманих злочинним шляхом коштів.
		За версією слідства, механізм вказаної злочинної діяльності полягав у тому, що всупереч вимогам чинних нормативно-правових актів службові особи ДССЗЗІ, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили закупівлю БПЛА у ТОВ «Захист та охорона сервіс» за цінами, які значно перевищували середню ринкову роздрібну ціну на аналогічні БПЛА. 
		Вказані дії, за версією слідства, призвели до завдання шкоди державному бюджету України у розмірі приблизно 80,6 млн грн, що є особливо великим розміром. При цьому, отримані ТОВ «Захист та охорона сервіс» від ДССЗЗІ грошові кошти, з метою легалізації та маскування їх походження, в подальшому перераховувались на банківські рахунки іноземних компаній. Зокрема, в ході досудового розслідування було встановлено, що з метою штучного завищення закупівельних цін на ТМЦ та подальшого виведення надлишку грошових коштів з використанням компаній з офшорних юрисдикцій для конвертації їх у готівку або легалізації незаконно отриманих грошових коштів була використана компанія Legas Group SP Z O O (Польща). 
		Слідчий суддя доходить висновку, що наведені відомості відповідають загальним ознакам розслідуваних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, якими встановлено кримінальну відповідальність за розтрату чужого майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. 
		При цьому, описані вище обставини та механізм ймовірно вчиненого злочину встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема, листування командувача НГУ та ДЗ Держспецзв`язку, листування ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «Захист та охорона сервіс»; маркетингові довідки щодо Autel EVO Max 4Т від 29.08.2023 та 01.09.2023; протокол засідання Комісії Адміністрації Держспецзв`язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва (щодо БПАК DJI Mavic 3) від 10.05.2023; договір про закупівлю товару за державні кошти №179-10 від 19.05.2023 з додатками; договір про закупівлю товару за державні кошти №363-10 від 05.09.2023 з додатками.
		Встановлені на підставі таких досліджених матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання і поясненнями детектива та у їх співставленні з диспозиціями статей, які передбачають кримінальну відповідальність за розслідувані злочини, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, відомості про які внесено до ЄРДР та про які зазначає детектив у своєму клопотанні.
		При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні злочинів, у зв`язку з розслідуванням яких подається відповідне клопотання.
		 
		3.2.Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати 
		Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
		Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 19.08. 2024 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
		У ході обшуку було відшукано мобільні телефони та комп`ютерна техніка, яка за озвученими під час обшуку висловлюваннями ОСОБА_11 та ОСОБА_8 належать останній. Аналогічно у судовому засіданні представники власниці майна вказали, що не оспорюють належність таких пристроїв саме ОСОБА_8 .
		Так, прокурор просить накласти на майно, яким користується ОСОБА_8 , а саме: 
		- мобільний телефон iPhone сірого кольору;
		- мобільний телефон iPhone білого кольору; 
		- iPad НОМЕР_4 , s/n НОМЕР_1 ; 
		- ноутбук Macbook Pro A2251 EMC 3348,s/n НОМЕР_2 .
		Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч.2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено. 
		З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
		 
		3.3.Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
		Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зокрема передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
		Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що прокурор просить накласти арешт на мобільні телефони Iphone білого та сірого кольорів, Ipad model А2301, s/n НОМЕР_1 та ноутбук Macbook Pro A2251 EMC 3348,s/n НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_8 .
		Як встановлено слідчим суддею, вказані пристрої було вилучено в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 (справа №991/6206/24, провадження №1-кс/991/6239/24). 
		Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення, зокрема, мобільних телефонів та сім-карт, електронні цифрові пристрої, призначені для створення, копіювання та зберігання, що перебувають у користуванні ОСОБА_7 та зберегли на собі сліди вчинення злочину, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні; і які перебувають у користуванні ОСОБА_7 . 
		При цьому, з протоколу обшуку від 19.08.2024 вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено два мобільні телефони, Ipad та ноутбук Macbook. За твердженнями присутніх під час обшуку ОСОБА_12 та ОСОБА_8 відповідні технічні пристрої належать та використовуються останньою.
		Водночас, на прохання детективів надати вказані пристрої для огляду детективів та зняти логічний захист, ОСОБА_8 відмовилася та доступ до відповідних пристроїв не надала, що підтверджується змістом протоколу обшуку від 19.08.2024. 
		Тобто, отримати повний доступ до відомостей, які містяться на таких пристроях та як наслідок, здійснити їх огляд та копіювання, під час проведення слідчої дії, не вдалось. 
		Тому, з огляду на наявність на вказаних пристроях систем логічного захисту, а також відмову власниці здійснити до них доступ, детективом прийнято рішення про його вилучення, що цілком узгоджується із положеннями абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якої забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		Відповідно до постанови детектива від 19.08.2024 вказані пристрої були визнані речовими доказами, як такі що мають значення для здійснення досудового розслідування, оскільки можуть містити спілкування із листуванням осіб, які є причетні до вчинення кримінальних правопорушень. 
		Вказані твердження дійсно мають підстави для існування, враховуючи зібрані відомості, що сторонні особи ідентифікують ОСОБА_8 як особу, пов`язану із закупівлею ОСОБА_13 та пов`язаною із ОСОБА_10 , який був підписантом договорів щодо закупівлі БПЛА «Autel EVO Max 4T» та «DJI Mavic 3».
		Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_8 є рідною сестрою ОСОБА_9 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», постачальника БПЛА та інших товариств, які були залучені в ланцюг постачання безпілотних авіаційних суден. Наявність таких родинних зв`язків, а також відомості про імовірне отримання легалізованих готівкових коштів ОСОБА_12 від ОСОБА_9 вказують на обізнаність ОСОБА_8 про відповідні обставини та імовірну залученість до перемовин із службовими особами ДЗ ДССЗЗІ щодо отримання неправомірної вигоди з готівкових коштів, отриманих під час закупівлі безпілотних літальних апаратів. 
		У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилучених мобільних телефонів, планшету та ноутбука, в тому числі шляхом проведення експертного дослідження, які дозволять здійснити їх огляд та у повному обсязі скопіювати наявні на них файли та перевірити на предмет наявності видалених. 
		У такому випадку суттєвим для отримання такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
		Слідчий суддя бере до уваги, що постановами від 19.08.2024 призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизу та експертизи електронних комунікацій та експерту передано вилучені мобільні пристрої, планшет та ноутбук з метою подолання логічного захисту та копіювання їх вмісту.
		З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв. Зважаючи, що доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, а розкриття змісту інформації та відомостей, що у них містяться може бути реалізовано шляхом проведення експертного дослідження.
		       Отже, враховуючи обставини розслідуваних злочинів, умови відшукання і вилучення вказаних мобільних телефонів та технічних пристроїв, відсутність технічної можливості оглянути та скопіювати їх вміст без вилучення, слідчий суддя вважає виправданою необхідність утримання техніки в розпорядженні органу досудового розслідування з метою подолання системи логічного захисту для уможливлення подальшого огляду на предмет наявності у них інформації, що може мати значення для досудового розслідування, в тому числі видаленої, та повного копіювання такої інформації. 
		Крім того, враховуючи встановлені слідством обставини, умови та належність пристроїв особі, обізнаність, про вчинення розслідуваних злочинів, якої перевіряється, а також беручи до уваги, що такі пристрої могли використовуватися в тому числі для комунікації з ймовірними співучасниками з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що вони можуть містити відповідне листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з його допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину, коло причетних осіб, ступінь їх залучення до реалізації злочинного плану, зв`язки та схему контактів між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування тощо.
		За таких обставин, відомості, які містяться на пристрої, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно пристрої, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів. 
		За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Водночас, слідчий суддя вважає, що доводи адвоката про неможливість арешту таких пристроїв, оскільки вони не були зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук є неспроможними, враховуючи передбачені ч.7 ст. 235 КПК повноваження слідчого тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. 
		 
		3.4.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
		Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, а також обізнаність ймовірно причетних осіб із ходом проведення досудового розслідування, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміни відомостей, наявних на вилучених мобільних телефонах, ноутбуці та планшеті. Враховуючи можливість виявлення на таких технічних засобах відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих телефонів.
		 
		3.5.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
		Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
		На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення особи, яка є власником вилученого майна, а також виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна.
		При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. 
		З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
		Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для проведення в т.ч. експертних досліджень, огляду, копіювання вмісту, тощо.
		Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні мобільні телефони та комп`ютерні пристрої не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим. 
		У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не сам по собі матеріальний носій інформації, а наявні на цьому електронні файли і відомості.
		Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
		З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
		Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі подолання систем логічного захисту, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідного планшету у розпорядженні слідства.
		Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 131, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000600 від 01.12.2023,- задовольнити.
		       2. Накласти арешт (із забороною користування та відчуження) на майно, вилучене 19.08.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 
		- мобільний телефон iPhone сірого кольору;
		- мобільний телефон iPhone білого кольору; 
		- iPad НОМЕР_4 , s/n НОМЕР_1 ; 
		- ноутбук Macbook Pro A2251 EMC 3348,s/n НОМЕР_2 .
		3. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. 
		4. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали. 
		5. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		6. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		7. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Слідчий суддя                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...