Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/3356/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2024. Зареєстровано: 28.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/944/1047/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024140000000058

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/3356/24 
		Провадження №1-кп/944/1047/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		27.08.2024м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області  у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 
		прокурора -  ОСОБА_3 
		обвинуваченої -   ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000058 від 15.02.2024 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Золотого Попаснянського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та яка фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка не є депутатом, адвокатом або нотаріусом, РНОКПП 2810718683, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою у соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники» під публічним загальнодоступним обліковим записом « ОСОБА_6 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), знаходячись у місці свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою власного мобільного телефону «Redmi» синього кольору, ІМЕІ1:         НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом та керуючись ідеологічними мотивами, здійснила поширення наступних матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, та заперечення тимчасової окупації частини території України, а саме:
		- 09.08.2023 шляхом застосування функції соціальної мережі «класс» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3  поширила публікацію, розміщену 07.08.2023 у даній мережі користувачем із обліковим записом « ІНФОРМАЦІЯ_4 », попередньо опублікованого користувачем із обліковим записом « ОСОБА_7 », а саме відеозапис під назвою « ОСОБА_8 молчали про Донбасс) наступного змісту:
		«А почему молчали про Донбасе? Про смерть детей чего молчали?
		Тогда Вам было не до нас, да и сейчас все наплевали.
		А почему молчали про Донбасс? про стариков, чего молчали?
		И про разбитый школьный класс, вы в новостях не показали.
		В Европе соблюдали тишину, и площади всех стран были пустые,
		Никто не выходил остановить войну, все стали вдруг слепые и немые.
		А что Dice вы молчали все про нас - и с Киева домой снарядом звали
		Мы помним надпись, что принес фугас: «Подарок для детей Донбасса».
		Мы 8 лет молчали и терпели, теряли женщин-матерей,
		Пока вы памятники ставили Бандере, мы хоронили в Горловке детей.
		Мы 8 лет сидели все в подвалах, мы 8 лет просили не бомбить,
		Мы умоляли украинских генералов своих солдат скорей остановить.
		А вы долбили все сильнее, сносили школы, улицы, дома,
		Петлю сжимали на Донбасской шее, с лица земли стирая города.
		А что артисты, звезды, шоумены, политики, поэты и спортсмены, Певцы, ведущие, рабочий класс, никто из Вас - не вспоминал Донбасс. ООН, Европа, волонтеры... Никто не открывал нам коридоры. Никто не видел слезы матерей и в новостях про нас не говорили, Пока мы собирали по частям детей вы в Киеве кричали «Слава Украине» Теперь беда у вашего порога и чувствуете, как стреляет танк, Сейчас, когда спасения вы просите у Бога, подумайте, за что Вам бумеранг!
		А почему молчали про Донбасс? За нас вы Бога не просили,
		А мы помолимся за Вас, чтоб в мире ваши дети жили».
		У вказаній публікації (висловлюванні) міститься виправдовування зброї агресії російської федерації проти України, розпочатої 2014 року, як закономір такої, що є наслідком нібито агресії української сторони проти населення Донбасу впродовж восьми років; звинувачення України у розв`язанні війни на Донбасі.
		Зазначений допис, поширений ОСОБА_4 , станом на 21.05.2024 поширений серед значної кількості користувачів соціальної мережі «Одноклассники», зокрема 6 користувачів його уподобали та двоє поділилися свідчить про публічний характер вказаного допису
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.436-2 КК України, тобто умисні дії, що виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України.
		Окрім цього, 31.12.2023 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5  поширила публікацію, розміщену 27.12. користувачем «ЛЮД))))МИЛА», попередньо опубліковану користувачем « ОСОБА_9 », а саме зображення бойовика т.зв. «ДНР», із текстом:«Это с распятого и сожженного н.п. воина Никиты. Он спасал мирных жителей ДН сирота. Помяните его, пожалуйста. За него молиться некому. Видеоролик с казнью мученика Никиты, который снимали сами нацики, очень страшный».
		У вказаній публікації наявна глорифікація учасника збройної агресії рф проти України, а саме воїна Нікіти, який, рятуючи мирних жителів квазідержавного утворення «ДНР», загинув «мученицькою» смертю від рук т.зв. «нациків» (відповідно до наративів російської пропаганди - нацистів, боротьбу з якими вимушено веде рф в Україні). Глорифікація виражена через героїзацію особи учасника збройної агресії рф проти України, опис «подвигу «героя» й експлікацію особистих якостей особи воїна.
		Вищевказаний допис, розміщений ОСОБА_10 , станом на 21.05.2024, був поширений серед значної кількості користувачів соціальної мережі «Одноклассники», зокрема 8 користувачів його уподобали, що свідчить про публічний характер допису.
		17.04.2024 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6  поширила публікацію, розміщену 31.03.2024 користувачем « ОСОБА_11 », попередньо опубліковану у спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме фотозображення міста Лисичанськ, розмальоване в колір прапору рф із текстом під фото такого змісту:«Посетил сегодня Лисичанск. Уж больно красивое название! Город изранен, но очень красив, если зрение сердцем включить. Актуальные фото по понятным для многих причинам - не публикую. Название красивое - потому что на Лисьей балке. Высокая концентрация красивых исторических зданий. Именно отсюда начинался Донбасс: в 1724-25 годах, Григорий Капустин впервые выявил залежи каменного угля Город бельгийских промышленников, основавших крупнейший в Европе содовый завод (работал в период 1892-2009). Родина Маршала Советского Союза Климента Ворошилова Последний город ЛНР, который удерживали ВСУ. Дважды освобождён от оккупации:2 сентября 1943 и 3 июля 2022».
		У вказаному дописі міститься заперечення тимчасової окупації частини території України, а саме міста Лисичанська Луганської області через висловлювання протилежної думки про окупацію як «визволення»: «Дважды освобождён от оккупации: 2 сентября 1943 и 3 июля 2022».
		Цей допис, розміщений ОСОБА_4 , станом на 21.05.2024, був поширений серед значної кількості користувачів соціальної мережі «Одноклассники», зокрема 12 користувачів його уподобали, що свідчить про публічний характер цього допису.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України, тобто повторне поширення матеріалів, у яких містяться заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація особи, яка здійснювала збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році.
		До суду обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості від 12.06.2024.
		Згідно із цією угодою ОСОБА_4 повністю визнає вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією її дій. В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання: за ч. 2 ст. 436-2 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.3 ст. 436-2 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим буде призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та із застосуванням ст.75 КК України буде звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що розуміє зміст наданих їй законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 12.06.2024.
		Прокурор ОСОБА_3 вважала за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 12.06.2024.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Як відомо із змісту статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
		Свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях обвинувачена визнала беззастережно.
		У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання. 
		Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2  КК України.
		Обвинувачена ознайомлена зі статтею 389 - 1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання угоди про визнання винуватості.
		Також суд зазначає, що правова кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає пред`явленому обвинуваченню, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України судом не встановлені.
		При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
		Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 є нетяжким та тяжким злочинами. 
		З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 12.06.2024 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Так, згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		   При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує те, що  обставинами, які пом`якшують покарання  ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставини, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання відсутні. Обвинувачена позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває,  раніше не судима. Зважаючи на викладене, суд вважає, що достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання буде призначити їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням приписів ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням.
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за нею та постійного контролю за її поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, тому слід звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст.76 КК України.
		Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Мобільний телефон, як речовий доказ належить конфіскувати в порядку ст.96-1, 96-2 КК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
		Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд,
		ухвалив:
		 затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22024140000000058 від 15.02.2024, укладену 12.06.2024 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 436-2, ч.3 ст.436-2 КК України, та призначити їй покарання:
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		- за ч.3 ст. 436-2 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Згідно з ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 13.05.2024 мобільний телефон «Redmi» синього кольору, IMEI1:  НОМЕР_1 , IMEI2:  НОМЕР_2 із сім-картами з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , що належить  ОСОБА_4 .
		Речові докази у кримінальному провадженні: сім-карти з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 залишити при матеріалах кримінального провадження.
		На підставі ст.96-1, 96-2 КК України речовий доказ: мобільний телефон «Redmi» синього кольору, IMEI1:  НОМЕР_1 , IMEI2:  НОМЕР_2  в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність Держави.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд.
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		               Суддя                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...