Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/2810/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 28.08.2024. Зареєстровано: 28.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Результат оскарження 06.11.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 3/346/1648/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/2810/24 
		Провадження № 3/346/1648/24 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 серпня 2024 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючогосудді Коваленка Дениса Сергійовича, секретар судового засідання: Івантишин Д.Р., за участю прокурора: Білика А.М., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника: Тарасенко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого вчителем Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),
		в с т а н о в и в :
		До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зокрема: протокол №465 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 16 травня 2024 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - надалі за текстом КУпАП, (справа № 346/2810/24) та протокол № 464 про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією від 16 травня 2024 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (справа № 346/2813/24).
		І згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею для розгляду вказаних справ про адміністративні правопорушення визначено ОСОБА_2 .
		Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2024 року, з метою практичної реалізації положень частини 2 статті 36 КУпАП, розгляд усіх вказаних справ про адміністративні правопорушення вирішено розглядати в об`єднаному судовому провадженні.
		Позиції учасників справи.
		 
		Аргументи держави Україна (позиція поліцейського). ОСОБА_1 не повідомив уповнвоажений на те орган про наявність у нього реального конфлікту інтересів при вирішенні питання щодо преміювання самого себе, а також не утримався від прийняття рішення у виді наказу щодо преміювання самого себе в умовах такого конфлікту інтересів. Зокрема, як директор Коломийського ліцею імені М.Грушевсього, підписав наказ № 41-к від 04.04.2023 року «Про преміювання працівників», згідно з яким преміював працівників Коломийського ліцею імені М.Грушевського в тому числі і себе в розмірі 3750 гривень. Водночас відповідно до листа управління освіти Коломийської міської ради 153/02.161-23/07 від 01.05.2024 року, дозвіл на преміювання ОСОБА_1 не надавався та наказ не погоджувався, а також від директора Коломийського ліцею імені М.Грушевського ОСОБА_1 повідомлень щодо виникнення конфлікту інтересів (письмово чи в інший спосіб) відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не надходило. Таким чином будучи особою, яка для цілей Закону України „Про запобігання корупції"прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушив вимоги названого закону, передбачені пунктом 2 та 3 частини 1 статті 28 вищевказаного закону, і відповідно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 та 2статті 172-7 КУпАП.
		Аргументи держави Україна (позиція прокурора). Зібрані особою, яка склала протоколи докази, вказують на всебічність, повноту та об`єктивність встановлених цією особою обставин вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а також правильність його кваліфікації. За обсягом, докази є достатніми і підтверджують, що адміністративні правопорушення вчинив саме ОСОБА_1 і що саме він повинен понести адміністративну відповідальність, але на підставі частини 2 статті 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		 
		Аргументи ОСОБА_1 та його захисника. Подія та склад адміністративного правопорушення не доведені, оскільки інформація щодо об`єктивної сторони не відповідає дійсності, позаяк у ОСОБА_1 були відсутні дискреційні повноваження при вирішення питання щодо преміювання, як обов`язкова складова конфлікту інтересів. 
		Зокрема, преміювання ОСОБА_1 самого себе без дозволу та погодження управління освіти не відповідає дійсності, оскільки підставою для видання наказу №41-к був наказ виконувача обов`язків начальника управління освіти Коломийської міської ради О.Яворської № 66/к від 03.04.2023 року «Про виплату одноразової премії працівникам закладів управління освіти» за яким, усім без виключення працівникам закладів загальної середньої та дошкільної та позашкільної освіти, яким був і ОСОБА_1 передбачено виплату премії, розмір якої фіксований і однаковий для усіх працівників, а саме 3750 гривень. Редакція наказу не передбачала будь-яких винятків чи обмежень у виплаті премії для керівників навчальних закладів, тим самим Управління освіти погодило її нарахування та виплату і самому ОСОБА_1 . Крім того, у протоколах про адміністративні правопорушення вказано, що ОСОБА_1 як керівник ліцею не міг об`єктивно оцінити свою роботу в результаті чого виникла суперечність між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями, однак як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 взагалі не оцінював свою роботу, за нього це зробило управління освіти Коломийської міської ради.
		Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. А рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 встановлено, що дискреційні повноваження  це повноваження, які адміністративний орган може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин. Також згідно з методологією проведення антикорупційної експертизи, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		Однак, при підписанні наказу №41-к у ОСОБА_1 були відсутні дискреційні повноваження, як обов`язковий та необхідний елемент наявності конфлікту інтересів. Оскільки підставою для видання ним наказу № 41-к був наказ виконувача обов`язків ОСОБА_3 № 66/к від 03.04.2023 року, який передбачав виплату у квітні 2023 року премії за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, а також з нагоди Великодніх свят, усім без виключення працівникам закладів загальної середньої та дошкільної та позашкільної освіти у розмірі 3750 гривень. При цьому ОСОБА_1 як директор ліцею не мав права ні зменшити, ні збільшити розмір вищевказаної премії, ні якимось іншим чином повпливати на можливість чи неможливість її виплати. У свою чергу ні статут ліцею, ні посадова інструкція директора, ні колективний договір ні додаток № 7 до цього договору, не передбачають права директора відміняти рішення управління освіти про виплату премії, зменшувати/збільшувати її розмір.
		 
		Оцінка суду щодо обставин.
		 
		Наказом управління освіти Коломийської міської ради про припинення безстрокового трудового договору та укладення строкового трудового договору з ОСОБА_4 від 26.06.2020 року, вирішено припинити з ОСОБА_1 , директором Коломийського ліцею імені М.Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, 30 червня 2020 року безстроковий трудовий договір та одночасно укласти строковий трудовий договір терміном на шість років з 1 липня 2020 року по 30 червня 2026 року (а.с.10,72).
		Наказом в.о. начальника управління освіти Коломийської міської ради "Про виплату одноразової премії працівникам закладів управління освіти" від 03.04.2023 року № 62/к, за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків та з нагоди Великодніх свят, наказано:
		- 1. У квітні 2023 року провести нарахування одноразової премії у розмірі 3750 гривень, працівникам закладів освіти Коломийської міської ради, серед 4-х категорій яких, були і працівники закладів загальної середньої освіти;
		- 2. Рекомендовано керівникамзакладів загальноїсередньої освіти,які єсамостійними розпорядникамибюджетних коштів,виплатити за рахунок коштів установ в межахкошторисних призначень одноразову премію в розмірі 3750 гривень (а.с.13, 75).
		І на підставі саме вказаного наказу, директор Коломийського ліцею імені м. Грушевського ОСОБА_1 видав наказ від 04 квітня №41-к "Про преміювання працівників", яким наказав у квітні 2023 року провести нарахування одноразової премії у розмірі 3750 гривень працівникам Коломийського ліцею імені М. Грушевського, у тому числі і собі, ОСОБА_1 (а.с.14-15, 76-77).
		А Наказом в.о. начальника управління освіти Коломийської міської ради №148/к від 15.09.2023р. "Про звільнення ОСОБА_5 " ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради 18 вересня 2023 року, відповідно до п.4-1 ч.1 ст. 41 КЗпП (а.с.11,73).
		 
		Разом з цим, на підставі наданих суду доказів, судом встановлено наступне:
		Статутом Коломийського ліцею імені М.Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області (на момент події) було передбачено наступне (а.с.16-42,78-104):
		- Коломийський ліцей має назву: Коломийський ліцей імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області та має юридичну адресу: м.Коломия вул. І.Франка,19. (п.1.2.,1.4.);
		- засновником Коломийського ліцею імені М.Грушевського є Коломийська міська рада Івано-Франківської області (п.1.5.);
		- ліцей є юридичною особою, неприбутковим закладом освіти, може мати самостійне ведення бухгалтерського обліку та самостійний баланс (п.1.6.);
		- принципами освітньоїдіяльності закладуосвіти єу томучислі,його фінансовата організаційнаавтономія умежах,визначених законом (п.1.13.); 
		А тут суд одразу відзначає, що за положеннями п.1.ч.1ст.1 та ч.3 ст.2 Закону України "Про освіту" автономія - це право суб`єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо у т.ч. й організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом; суб`єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством. 
		А згідно з ч.2 ст.3 цього ж закону, обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. 
		При цьому, ч.3 ст.25 Закону України "Про освіту"гарантує, що засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
		- ліцей, як заклад освіти, у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та закону в України, кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших Центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом (п.1.16.);
		- ліцей, як заклад освіти, самостійно приймає рішення та здійснює освітню діяльність в межах компетенції передбаченої чинним законодавством України та цим статутом (п.1.17.);
		- автономія Коломийського ліцею імені м. Грушевського визначається його правом: використовувати різні форми матеріального заохочення до педагогічних працівників, у порядку визначеному законодавством; а також отримувати кошти від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування; залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством (п.1.19);
		- керівництво закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», цим статутом та трудовим договором. Керівник закладуосвіти здійснюєбезпосереднє управліннязакладом інесе відповідальністьза освітню, фінансово-господарськута іншудіяльність закладуосвіти (п.4.2.);
		- керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень здійснює й інші повноваження, що делеговані засновником закладу освіти або уповноваженим ним органом та/або передбачені Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (п.4.4.);
		- педагогічна радазакладу освітиухвалює рішеннящодо матеріальногозаохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу. Рішення педагогічноїради закладуосвіти вводятьсяв діюнаказом керівниказакладу (п.4.7.);
		- за наявностідодаткових коштівна фінансуваннязакладу можливезбільшення фондузаробітної платидля індивідуальногопреміювання працівників (п.7.10.).
		 
		Також суду надана посадова інструкція Директора Коломийського ліцею імені М.Грушевського Коломийської міської ради ОСОБА_1 (а.с.43-48, 105-110), відповідно до якої:
		- директор підпорядковується засновнику (яким згідно із Статутом є Коломийська міська рада) та начальнику Управлінняосвіти,але відповіднодо статті25 Закону України "Про освіту" (п.1.4.);
		І тут суд знову нагадує, що ч.3 ст.25 Закону України "Про освіту" гарантує, що засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.
		А як вже було встановлено судом, установчими документами ліцею, а також нормами загального закону (Про освіту) було прямо встановлено, що автономія Коломийського ліцею імені м. Грушевського визначається його правом використовувати різні форми матеріального заохочення до педагогічних працівників, у порядку визначеному законодавством (п.1.19); при цьому педагогічна рада закладу освіти ухвалює рішення щодо матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу. А рішення педагогічної ради закладу освіти вводяться в дію наказом керівника закладу (п.4.7.).
		До того ж, ч.1 ст.59 спеціального закону, яким є Закон України "Про повну загальну середню освіту" прямо передбачала, що фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійнездійснення витрату межахзатверджених кошторисамиобсягів,зокрема іна оплату праці працівників, винагороди, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників.
		- директор плануєта організовуєдіяльність закладуосвіти тавирішує питанняфінансової тагосподарської діяльностів межахзатвердженого кошторису. Надає засновнику пропозиції щодо обсягів коштів на утримання закладу та розвиток його матеріально-технічної бази (п.2.1. та 2.2.);
		- директор виконуєдоручення йнакази начальникаУправління освіти, рішення колегій Управління освіти (п.2.21.),однак директорвиконує йінші повноваженнята обов`язки,покладені нанього законодавством,засновником,установчими документамизакладу ЗСО,колективним договором,трудовим контрактом (п.2.22);
		- директор несевідповідальність завиконання обов`язків,визначених законодавствомпро освіту,установчими документами (п.2.23.);
		- директор маєправо вмежах своєїкомпетентності: видавати накази та давати розпорядження працівникам закладу та відповідно до вимог установчих документів вносити подання до Управління освіти про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності педагогічних працівників закладу освіти. Приймати рішення щодо діяльності закладу в межах повноважень, визначених законодавством та Статутом закладу, у тому числі розпоряджатись в установленому порядку майном закладу та його коштами. Заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності працівників закладу (п.3.1., 3.2.,3.3.,3.10., 3.12.).
		 
		Таким чином, зважаючи на вказані вище положення двох законів, Статуту ліцею та посадової інструкції директора ліцею ОСОБА_1 , суд погоджується із прокурором у тому, що ОСОБА_1 займаючи посаду директора ліцею, у зв`язку із дією принципу фінансової автономії за законом, та його передбачення у Статуті ліцею безпосередньо, з урахуванням положень про те, що саме він як директор і педагогічна рада ліцею ухвалює рішення щодо матеріального заохочення працівників ліцею, але це рішення вводиться в дію саме наказом директора (який здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти, у межах затвердженого кошторису), все-таки мав дискреційні повноваження у питанні нарахування і виплати премії, як працівникам ліцею, так і самому собі.
		Суд звичайно враховує положення його посадової інструкції за якими, директор виконує доручення й накази начальника Управління освіти (п.2.21.). Однак суд відзначає, що вказаний пункт його посадової інструкції, вочевидь є загальним, і не є нормою прямої, виключної і безумовної дії, оскільки не визначає переліку доручень і наказів, які він як директор повинен виконувати, не встановлює порядку їх виконання, строків, форми і т.д. Крім того, як вже вказувалось, директор виконує й інші повноваження та обов`язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу ЗСО, колективним договором, трудовим контрактом (п.2.22). Тобто виконання директором ліцею своїх повноважень не відбувається суто на підставі якогось одного пункту його посадової інструкції (у т.ч. щодо виконання доручень і нказів начальника Управління освіти), без застосування інших положень інших нормативних документів, які судом вказано вище, і положення яких директор зобов`язаний враховувати і виконувати.
		Зокрема, і у питанні здійснення матеріального заохочення працівників ліцею, і себе також, він повинен був враховувати не тільки наказ в.о. начальника управління освіти про проведення нарахування одноразової премії, а й норми законів "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", норми Статуту ліцею, та своєї посадової інструкції у сукупності. Зміст яких, що вже було наведено судом вище, передбачає певний порядок вирішення цього питання, а не автоматично, чи без можливості відмови у тому числі й собі нарахувати і сплатити премію.
		Навіть зміст п.1 Наказу в.о. начальника Управління освіти не містить вказівки щодо сплати сплати премії усім без виключення працівникам закладів освіти Коломийської міська ради. Оскільки наказ містить вказівку щодо здійснення нарахування премії, а не її виплати, що є суттєво різними юридичними та бухгалтерськими діями. Позаяк, перед тим, як здійснити виплату премії, її треба нарахувати. А щодо виплати премії, то тут, у п.2 Наказу, є тільки рекомендація, і то тільки керівникам закладів загальної середньої освіти, які є самостійними розпорядниками бюджетних коштів. До того ж сама назва премії (за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків) вказує на те, що не всі, без виключення, працівники могли її отримати.
		І тому суд не може погодитись з аргументами сторони захисту про те, що редакція наказу не передбачала будь-яких винятків чи обмежень у виплаті премії для керівників навчальних закладів, і що тим самим, Управління освіти погодило її нарахування та виплату і самому ОСОБА_1 . Такий висновок спростовується змістом вказаних вище нормативних положень про те, як повинен був виконуватись наказ в.о. начальнкиа управління освіти. 
		Так само, суд не може погодитись із тим, що в.о. начальника управління освіти своїм наказом оцінило роботу ОСОБА_1 на посаді, і що на підставі цього наказу директору ліцею вже не було потреби оцінювати свою роботу чи роботу будь-якого працівника ліцею, оскільки і зміст наказу, і зміст наведених вище нормативних документів це прямо спростовує.
		Також, суд вважає помилковими аргументи захисту про те, що ОСОБА_1 , як директор Коломийського ліцею ім. М.Грушевського Коломийської міської ради не мав права ні зменшити, ні збільшити розмір вищевказаної премії, ні якимось іншим чином вплинути на можливість чи неможливість виплати премії. Оскільки, і статут ліцею, і його посадова інструкція (у частині наведених вище судом положень), і колективний договір (зокрема, додаток № 7 до цього договору  положення про надання щорічної грошової винагороди та премій педагогічним працівниками та іншим працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, з нагоди професійних свят та ювілейних дат) про який піде мова далі, це спростовують.
		 
		Отже, за змістом наданого суду колективного договору, який було укладено між адміністрацією та профспілковим комітетом Коломийського ліцею ім. М.Грушевського на 2023-2026 роки та відповідно до його додатку 7 встановлено, що (а.с.163-168):
		- саме це положення вводиться з метою стимулювання добросовісної праці педагогічних працівників та інших працівників навчального закладу і визначає порядок і розміри виплати їм щорічної грошової винагороди та премій за зразкове виконання службових обов`язків, з нагоди професійних свят та ювілейних дат (п.1.3.); 
		- питанню порядку і умов виплати щорічної грошової допомоги присвячено п.2 (п.2.1.-2.7.), а питання порядку і умов виплати премій унормовано п.3 за яким: керівник закладуосвіти,який маєфінансову автономію,має правосамостійно прийматирішення щодопреміювання педагогічнихпрацівників,що перебуваютьу їхштаті (п.п.3.1.); при преміюваннімає забезпечуватисьзв`язоквиплат зрезультатами працікожного окремогопрацівника,а такожповинні враховуватиськонкретні показникидіяльності закладівосвіти вцілому (п.п.3.2.); працівники можуть бути позбавлені премії повністю або частково за недоліки та упущення в роботі, за порушення трудової і фінансової дисципліни, ухилення від виконання посадових обов`язків, порушення правил техніки безпеки та охорони праці (п.п.3.7.);
		- пунктом 4 передбачені показники роботи для виплати премії за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків (і суд нагадує, що наказ в.о. начальнкиа Управління освіти стосувався премії саме за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків). 
		Отже вказані пункти Положення спростовують висновок сторони захисту про те, що директор ліцею не міг впливати на те, кому саме виплачувати премію, а кому ні, а також у якому розмірі, тобто спростовується висновок сторони захисту про те, що директор не мав дискреційних повноважень.
		 
		І, на підставі саме вказаних обставин, вважаючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, старший оперуповноважений 8-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майор поліції Михайлюк В.П. склав два протоколи відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним двох адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, зокрема ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Усі вказані вище обставини, встановлені судом на підставі зібраних і поданих до суду доказів особою, яка склала протоколи, а також стороною захисту, які суд вважає належними, достовірними та допустимими доказами існування цих обставин.
		 
		Оцінка суду щодо адміністративних правопорушень.
		Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
		А законодавство України про адміністративні правопорушення, складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).
		Зокрема, частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачає, що неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено, що вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		При цьому, згідно з приміткою до цієї статті, субєктом правопорушень вказаних у цій статті, є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України „Про запобігання корупції.
		Особа, яка склала протоколи вважає, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушень, передбачених як частиною 1, так і частиною 2 статті 172-7 КУпАП, оскільки на момент вчинення правопорушень він займав посаду, що входить у перелік посад передбачених підпунктом а) пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Встановлені судом обставини підтверджують те, що така кваліфікація є правильною, позаяк ОСОБА_1 , на момент винесення наказу, дійсно займав посаду директора Коломийського ліцею імені М.Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, який було утворено розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, а в силу положень частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, утворені таким чином юридичні особи, вважаються юридичними особами публічного права. При цьому, з огляду на положення частини 1 статті 92 того ж кодексу та зміст статуту Коломийського ліцею імені М.Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, директор такої юридичної особи є посадовою особою юридичної особи публічного права.
		Отже, оскільки згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушення, передбаченого цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України „Про запобігання корупції, і до цього переліку входить посадова особа юридичної особи публічного права, яким являвся директор ОСОБА_1 , на момент винесення наказу, суд розглядає його як суб`єкта правопорушень, передбачених частиною 1 і частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
		За змістом частини 1 статті 172-7 КУпАП адміністративним правопорушенням є неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. А за змістом частини 2 статті 172-7 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		При цьому, згідно з приміткою до цієї статті, під "реальним конфліктом інтересів"слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		І оскільки ці положення, а також зміст самої статті 172-7 КУпАП не дають визначення поняттю "приватний інтерес", особа, яка склала протоколи, правильно застосувала положення частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції". Оскільки за положеннями цієї частини „приватний інтерес"це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		І, з огляду на те, що ОСОБА_1 перебував на посаді директора вищевказаної установи, що встановлено і судом, особа, яка склала протоколи обґрунтовано виходила з того, що в момент винесення наказу на преміювання себе, у нього виник не тільки "приватний інтерес"у вигляді майнового інтересу, який полягав у бажанні поліпшити матеріальний стан, а й "реальний конфлікт інтересів". Оскільки, з одного боку, ОСОБА_1 мав приватний інтерес поліпшити свій матеріальний стан, а з іншого, він повинен був виконувати службові повноваження директора ліцею та оцінювати показники своєї роботи по п.4.2. Положення про надання премій педагогічним працівникам ліцею ізробити винсоок стосовно себе чи він заслуговує на отримання премії чи ні.
		А оскільки ці інтереси між собою, що є цілком логічним, не співпадають, суд погоджуються з правильністю висновку особи, яка склала протоколи про те, що між цими двома інтересами існувала суперечність, тобто конфлікт цих інтересів, і цей конфлікт був реальним. І безперечно, очевидним є те, що конфлікт таких інтересів, впливав на неупередженість ОСОБА_1 при винесені наказу про преміювання працівників, під час виконання ним своїх повноважень.
		З огляду на це, суд вважає правильним висновок особи, яка склала протоколи про те, що при винесенні наказу ОСОБА_1 про преміювання у тому числі і себе, 04.04.2023р. у нього дійсно виник реальний конфлікт інтересів, про виникнення якого він повинен був повідомити відповідний орган, але не зробив цього. Але разом з цим, у цей же день, він повинен був утриматись від прийняття рішення про преміювання себе самого, але він прийняв рішення у формі наказу яким, в умовах наявності у нього реального конфлікту інтересів, що він не міг не усвідомлювати, преміював сам себе.
		Тобто, 04.04.2023 року, ОСОБА_1 не виконав положення п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" за яким, особи, які є посадовими особами юридичних осіб публічного права зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Чим, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів).
		Але разом з цим, у цей же день 04.04.2023 року, ОСОБА_1 не виконав положення п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" за яким, особи, які є посадовими особами юридичних осіб публічного права зобов`язані не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Чим, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП (прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).
		 
		Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопрушення, судом не встановлено. 
		Санкція частини 1 статті 172-7 КУпАП передбачає накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а санкція частини 2 статті 172-7 КУпАП - накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		В силу положень статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
		За своїм характером, вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, з огляду на їх об`єкт, є доволі серйозними, оскільки посягають не тільки на власність територіальної громади, а й на встановлений у державі Україна порядок управління.
		Суд має докази його віку, статі, місця роботи та рівня доходу, місця проживання.
		Що стосується майнового стану ОСОБА_1 , то суд враховує надані його захисником докази розміру його щомісячного заробітку, які у своїй сукупності, перевищують у декілька разів встановлений державою прожитковий мінімум для працездатних осіб, а тому суд не може визнати майновий стан ОСОБА_1 незадовільним або ж таким, який не дозволить йому сплатити штраф.
		Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 172-7 КУпАП являє собою штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 1700 до 3400 гривень.
		Разом з цим адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 2 статті 172-7 КУпАП являє собою штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 3400 до 6800 гривень.
		Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		І тому, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним 04 квітня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
		Також, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним 04 квітня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
		Однак, оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом, суд застосовує абзац 2 частини 1статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення за яким, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		Отже, оскільки з усіх вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, з огляду на санкцію, більш серйозним правопорушенням, з числа вчинених, є адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП (оскільки за ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень, а за ч.2 ст.172-7 КУпАП 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень). Суд буде вирішувати питання про накладення остаточного стягнення на ОСОБА_1 , в межах санкції за це останнє правопорушення.
		Тож, на підставі абзацу 2 частини 1статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд накладає на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
		Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		А згідно з частиною 5 статті Закону України „Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на підставі частини 1 цієї ж статі та положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"є 605 гривень 60 копійок.
		Повний текст постанови складено 27.08.2024 року.
		Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,27,33-38,40-1,172-7,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,307,308 КУпАП, суд
		 
		                    в и р і ш и в:
		 
		Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого вчителем Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) винуватим у вчиненні ним 04 квітня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
		Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого вчителем Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) винуватим у вчиненні ним 04 квітня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
		На підставі абзацу 2 частини 1статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого вчителем Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого вчителем Коломийського ліцею імені М. Грушевського Коломийської міської ради Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
		Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
		Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили.
		Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору. Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату ним судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.
		 
		 
		 
		Суддя: Коваленко Д. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...