Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/362/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 29.08.2024. Зареєстровано: 30.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2024.
Дата набрання законної сили: 01.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/607/9/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023210000000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.08.2024  Справа №607/362/24 Провадження №1-кп/607/9/2024
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		       головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі         ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023210000000147 від 18 грудня 2023 року про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське Білозерського району Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , проживаючого на тимчасово окупованій території України, несудимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		та захисника адвоката          ОСОБА_6 
		В С Т А Н О В И В:
		Не пізніше 23 вересня 2022 року у обвинуваченого ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.
		Так, обвинуваченому ОСОБА_3 було відомо, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН). До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на території іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значну участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, будь то політичного, економічного, військового чи іншого характеру не можуть бути виправдовуванням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва 1 серпня 1975 року, який був підписаний СРСР, правозаступником якого є російська федерація.
		Статтями 1 і 2 III Конвенції про відкриття військових дій від 18 жовтня 1907 року, що вступила в дію 26 січня 1910 року і 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути негайно повідомлено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання повідомлення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акту співробітництву в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів та територій, лише мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо вони виникнуть; не встановлювати із нею політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій та комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічну, фінансову, військову та іншу допомогу.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН та зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42 - ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2003 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей належить до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенного незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
		Згідно з статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерело влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		У відповідності до статей 132 - 134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою України та в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.
		Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року президент російської федерації ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволене. 24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації ОСОБА_7 оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
		Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська російської федерації незаконно ввійшли сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.
		В результаті вищезазначених подій, значна частина території Херсонської області опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Херсонської області.
		Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Херсонської області, з числа представників незаконного збройного формування створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій та згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-УП від 15.04.2014, є органами окупаційної адміністрації російської федерації.
		Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації частини території Херсонської області.
		У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, 02 березня 2022 року було окуповано територію АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим, на підтвердження контролю над містом та районом, на будівлях органів державної влади представниками окупаційних військ російської федерації встановлено прапори російської федерації.
		20 вересня 2022 року, так званим «головою військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_8 підписано так званий «указ» відповідно до якого з 23 по 27 вересня 2022 року на окупованій території Херсонської області призначено проведення референдуму щодо вступу Херсонської області до складу російської федерації.
		З метою організації вказаного незаконного референдуму, так званою «центральною виборчою комісією Херсонської області», яка діє у складі окупаційної адміністрації російської федерації, на тимчасово окупованій території Херсонської області утворено «територіальні виборчі комісії», у тому числі «територіальну виборчу комісію Херсонського району Херсонської області» та у подальшому в її складі утворено «дільничну виборчу комісію № 430», яка розташовувалась у сільській раді с. Микільське Херсонського (в минулому Білозерського) району Херсонської області по вулиці Репринській.
		У свою чергу, у вересні 2022 року, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , територія якого з 02.03.2022 по 11.11.2022 була окупованою російською федерацією, за попередньою змовою з невстановленими під час досудового розслідування особами - представниками окупаційної адміністрації, що діяли на території вказаного населеного пункту, бажаючи проявити себе перед представниками окупаційної адміністрації держави-агресора, діючи з політичних, ідеологічних та корисливих мотивів, безпосередньо публічно підтримав необхідність проведення незаконного референдуму та розпочав вживати заходи, направлені на проведення на тимчасово окупованій території с. Микільське Херсонського району Херсонської області незаконного референдуму про входження Херсонської області до складу російської федерації, з метою незаконної зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», добровільно взяв на себе повноваження так званого «члена ДВК № 430», які полягали у безперешкодному відвідуванні всіх приміщень «виборчої комісії», ознайомленні з усіма документами виборчої комісії, здійсненні побудинкового (поквартирного) обходу жителів на території АДРЕСА_1 , віднесеного окупаційної владою за територіальним поділом до ДВК № 430, з метою залучення мешканців населеного пункту до голосування у незаконному референдумі, отриманні від голови виборчої комісії переносних урн для голосування, списків виборців, бюлетенів для голосування, а також схем обходу місцевих мешканців для участі у зазначеному незаконному референдумі, агітації мешканців вищевказаного населеного пункту з метою їх голосування за приєднання Херсонської області до складу російської федерації в ході проведення незаконного референдуму.
		В подальшому, 23.09.2022 на тимчасово окупованій території Херсонської області фактично розпочалося проведення незаконного референдуму про вихід Херсонської області із складу України та її входження до складу російської федерації, з метою подальшої зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Зокрема, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на участь у незаконному референдумі на тимчасово окупованій території, у період з 25 по 27 вересня 2022 року, здійснював побудинковий обхід мешканців по АДРЕСА_2 . При цьому, останній закликав, спонукав місцевих жителів підтримати приєднання тимчасово окупованої території Херсонської області до складу російської федерації під час голосування, переносив урну з уже заповненими бюлетенями, сприяв іншим членам так званої «дільничної виборчої комісії» в організації та проведенні референдуму.
		В подальшому, у тому числі за результатами дій обвинуваченого ОСОБА_3 , 27 вересня 2022 року так звана ЦВК Херсонської області за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів задекларовано 497 051 громадян, що становить 87,05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф. 
		Отже, обвинувачений ОСОБА_3 , у вересні 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Микільське Херсонського району Херсонської області, діючи умисно, всупереч передбаченого Законом України про «Про всеукраїнський референдум» порядку, а також для забезпечення підтримки окупаційної влади держави-агресора, реалізуючи рішення представників окупаційної адміністрації Херсонської області, добровільно прийняв участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окованій території Херсонської області, з метою незаконної зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільна участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2024 року в даному кримінальному провадженні здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 вказала про те, що на її думку відсутні переконливі докази добровільності її підзахисного щодо прийняття участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду.
		Зокрема, показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона проживає у с. Микільське Херсонської області, а ОСОБА_3 являвся її односельчанином, а також вона з ним до окупації працювала у одній організації. Так, на початку осені 2022 року ОСОБА_3 виходив у них в селі на ринок, де здійснював агітацію та закликав приходити на референдум і голосувати за входження Херсонської області до складу рф та в загальному переходити на сторону окупантів. При цьому зазначила що особисто ОСОБА_3 у виборчій комісії не бачила, оскільки ця комісія в якій перебував останній не здійснювала побудинковий обхід на вулиці де вона проживає. Також вказала, що при окупаційній владі ОСОБА_3 займав посаду старости села.
		Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 являвся її односельчанином та сусідом. 26.09.2022 під час референдуму про приєднання до рф, ОСОБА_3 з урною для бюлетнів в складі комісії здійснював обхід по вулиці на якій вона проживає, та запрошував людей голосувати за входження Херсонської області до складу рф. Також вказана комісія пропонувала і її чоловіку голосувати, на що він їм відмовив. Крім того зазначила що комісія із ОСОБА_3 не заходили у кожну домівку, а лише до тих чия позиція їм була невідомою. Також вказала, що особисто закликів та агітації щодо голосування на референдумі від ОСОБА_3 вона не чула, оскільки у робочий час знаходилася на своєму робочу місці, а бачила його лише біля дому, та спілкувалася із його матір`ю. Зі слів людей їй відомо, що деякий час ОСОБА_3 перебував на посаді старости села при окупаційній владі, а вже після деокупації виїхав до рф. 
		Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 являвся її односельчанином. У вересні 2022 року у їх селі проводили референдум щодо приєднання Херсонської області до рф, у якому брав участь ОСОБА_3 . Відтак, ОСОБА_3 разом із комісією у яку також входили інші знайомі їй особи, обходили вулиці с. Микільське та закликали щоб усі приходили голосувати. До неї так звана комісія також заходила, однак вони з чоловіком їм відмовили та ті пішли дальше по вулиці. ОСОБА_3 носив маленький розкладний столик на який клали бюлетні, однак з його змістом вона не знайома, а урну носив ОСОБА_12 . При цьому зазначила, що разом із комісію були ще два військових рф, які просто сиділи на лавці біля її двору, однак участі в закликах щодо голосування вони не приймали, та не змушували цього робити вищевказану комісію. Також вказала про те, що в центрі села Микільське кожен ранок перед референдумом, ОСОБА_3 та інші особи, які були з ним у комісії, здійснювали агітації та закликали приходити на референдум, оскільки переконували, що після нього на них чекає краще життя, обіцяли безоплатну медичну допомогу, безоплатне навчання дітей, а також вішали прапори рф, та на скільки їй відомо таку агітацію вони здійснювали у інших навколишніх селах. Виборча комісія розміщалася у сільській раді, а ОСОБА_3 був призначений старостою села, однак після деокупації він втік до рф.
		Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 являється її односельчанином. У вересні 2022 року ОСОБА_3 разом із іншими особами, у центрі села на ринку по вул. Рипинська, кожного ранку стояв та агітував приходити на референдум і голосувати за вступ Херсонської області до складу рф. Також вказала, що ОСОБА_3 входив у склад виборчої комісії, яка розміщалася у сільській раді, вони ходили по вулицях з приводу голосування на референдумі, однак особисто вона його не бачила, оскільки до неї проходили інші особи з цього ж самого приводу. Крім цього вказала, що ОСОБА_3 при окупаційній владі був призначений старостою села, а вже після деокупації він виїхав на територію рф. 
		Окрім того, за фактом вчинення  ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, його винуватість доводиться наступними оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:
		- копією повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення №69/30-744 від 19.04.2023, згідно якого відділом КІБ Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області в ході виконання завдань, покладених чинним законодавством на органи СБ України, отримано інформацію про причетність громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Микільське Білозерського району Херсонської області, до колабораційної діяльності на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, що виразились у його добровільній співпраці з окупаційною владою та участі у нппроведенні «референдуму» за приєднання Херсонської області до складі рф. Таким чином в діях ОСОБА_3 наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України
		(а.м.к.п. 208-209 Т. 1);
		       - рапортом оперуповноваженого ВКІБ УСБУ в Тернопільській області №69/30-1716нт від 31.08.2023, згідно якого вбачається, що відділом КІБ вставлено особу ОСОБА_3 , місце його проживання та особисті дані, а також з урахуванням стандартів, викладених у Протоколі Берклі з ведення розслідувань з використанням відкритих цифрових даних проведено комплекс слідчих дій спрямованих на здійненя огляду Інтернет - мережі з метою встановлення інформації про організацію та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Херсонської області
		(а.м.к.п. 220-221 Т. 1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_10 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 26.09.2022 разом 
		із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 225-228 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_14 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 27.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 229-232 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_15 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який у період 24-27 вересня 2022 року разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 233-236 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_16 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 27.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 237-240 Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_11 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 27.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 241-244Т.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_17 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнав ОСОБА_3 , який 26.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 1-4 Т.2);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_18 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 26.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 5-8 Т.2);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_9 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнав ОСОБА_3 , який 26.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 9-12 Т.2);
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2023, відповідно до якого в присутності понятих, свідок ОСОБА_13 на фото під № 2 за зовнішнім виглядом, та рисами обличчявпізнала ОСОБА_3 , який 26.09.2022 разом із іншими особами здійснював подворовий обхід мешканців с. Микільське з метою їх залучення до голосування на незаконному референдумі, він носив урни для голосування, бюлетні, перевіряв в мешканців документи, а також закликав виходити та голосувати у так званому референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф
		(а.м.к.п. 13-16 Т.2);
		       - протоколом огляду від 09.08.2023 інформації у відкритих джерелах мережі Інтернет. У ході проведення огляду використовувалися ноутбук «HP» моделі Compaq 6730: Процесор - Intel(R) Core(TM) CPU P8700 @ 2.53 GHz, 2.53GHz пам`ять (ОЗП) 4,00 ГБ, 64-розрядна операційна система, для перегляду інформації у відкритих джерелах мережі Інтернет, здійснення знімків екрану та копіювання (збереження) файлів, а також інтернет - ресурси, які призначені для архівації файлів, а саме «https://archive.ph». Огляд інформації у відкритих джерелах мережі Інтернет здійснюється через браузер Google Chrome». В ході огляду встановлено за допомогою web-браузера здійснено перегляду вмісту веб - сторінки https://uk. wikipedia.org/wіki/% D0%9F%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D1%80%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_(2022) зафіксовано текст публікації про те, що нелегітимні референдуми, проведені тимчасовою окупаційною владою РФ у окупованих Росією областях України пройшли 23-27 вересня 2022 року. Зокрема щодо проведення псевдореферндуму на тимчасово окупованих територіях Херсонської області у тексті окремим абзацом визначено наступне «20 вересня ватажки «ДНР» «ЛНР» та окупаційна влада Херсонської та Запорізької областей оголосила референдуми про приєднання до РФ 23-27 вересня». В подальшому було здійснено перехід на російський інформаційний ресурс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , де зафіксовано статтю під заголовком: «По результатам референдума в Херсонской области более 87% жителей высказались за присоединение к РФ». У вказаній статті міститься текст стосовно проведення та результатів «псевдореферендуму» із приєднанням Херсонської області до рф, який проходив з 23 по 26 вересня із 08.00 год. до 16.00 год. Надалі, за допомогою інтернет-ресурсів, які призначені для архівації файлів, а саме « ОСОБА_19 » було здійснено архівацію сторінки, що оглядалась. Посилання заархівованої вебсторінки: ІНФОРМАЦІЯ_5 На цьому проведення огляду завершено, а вказані файли збережено на DVD-R диск
		(а.м.к.п. 17-22 Т.2);
		- протоколом огляду від 21.09.2023 об`єктом якого є лист - додаток до відповіді на запит № 69/6-1 536 від 14.08.2023, яка надана старостою Микільського старостинського округу Дар`ївської сільської ради Херсонської області ОСОБА_20 . В ході огляду встановлено, що лист являє собою аркуш паперу формату А 4 на якому містяться записи виконані машинописним способом, а також копії підписів осіб - так званих «членів виборчої комісії № 430», серед яких №9 « ОСОБА_3 », кількість відпрацьованих годин -18, та у нижньому рядку міститься копія рукописного підпису виконаного ймовірно вищевказаною особою
		(а.м.к.п. 23-25 Т.2).
		 
		Зібрані в ході досудового слідства докази суд вважає такими, які відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України отримані в порядку, встановленому КПК України, є належними та допустимими. 
		За повідомлення Управління СБ України у Тернопільській області обвинувачений ОСОБА_3  перебуває на тимчасово окупованій території. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3  на стадії судового розгляду публікувались на офіційному веб-сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 23 травня 2024 року відносно ОСОБА_3  здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_6 , яка також була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування. При цьому захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_3 , приймала участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступі у дебатах.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. 
		Разом з тим, судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. 
		Суд вважає, що покази вищевказаних свідків мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, вони є логічними, послідовними, повними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Не довіряти показам вказаних свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого судом не встановлено. 
		При цьому слід зауважити, в матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 вчиняв вказані дії, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що підтверджується серед іншого показами свідка ОСОБА_11 , яка вказала, що під час закликів людей до голосування на референдумі, військові які супроводжували виборчу комісію, участі не приймали та не змушували цього робити інших осіб. Жодних доводів, які б давали підстави вважати вищезазначені докази недостовірними чи недопустимими, стороною захисту під час судового розгляду не наведено. 
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільна участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		Окрім цього, суд бере до уваги те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, обвинувачений винний у його вчиненні та підлягає покаранню.
		Суд при призначенні ОСОБА_3 покарання враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
		При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер вчинених дій останнього, що направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України, особу винного, його вік, стан здоров`я. Обставин, які б пом`якшували чи б обтяжували покарання суд не вбачає. 
		За таких обставин, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання за санкцією частини статті обвинувачення за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування пов`язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст.55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого "Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».
		Призначення вказаного покарання ОСОБА_3 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_3  слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно  ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2023 року, суд вважає, слід залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 9 (дев`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування пов`язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2023 року - залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку. 
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		 
		 
		 
		  Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...