Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/14202/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано судом: 29.08.2024. Зареєстровано: 30.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2024.
Дата набрання законної сили: 28.01.2025
Результат оскарження 28.01.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: П/320/14202/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 серпня 2024 року № 320/14202/23
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач) до Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області (далі  відповідач), в якій позивач просить суд:
		- визнати неправомірною відмову відповідача видати позивачу посвідчення інваліда війни 2 групи;
		- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу посвідчення інваліда війни 2 групи;
		- стягнути з відповідача 100 000,00 грн. моральної шкоди.
		В обґрунтування викладених вимог позивач наголошує на неправомірності дій відповідача щодо не видачі йому посвідчення інваліда війни 2 групи, позбавляючи його права користування встановленими пільгами для інвалідів війни 2 групи передбачені законодавством України.
		Щодо моральної шкоди то позивач вказує, що через нестачу коштів та утворення боргів, через ходіння до різних державних установ із скаргами виникли сильні душевні хвилювання і як наслідок появились сильні головні болі, голово кружіння, запаморочення, втрата свідомості, безсоння та завдало позивачу моральної шкоди, яку позивач оцінює у 100 000,00 грн. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
		Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Водночас, відзив відповідача стосується виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, що не є предметом даного позову, у зв`язку з чим суд не приймає даний відзив як заперечення до даного позову. За наведених обставин суд і не розглядає і посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду при зверненні з позовними вимогами щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		Згідно дублікату посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 29.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни  учасників бойових дій (п.2 ст.6).
		Відповідно до довідки МСЕК серії АВ № 1083846 від 05.12.2022 ОСОБА_1 встановлено 2 група інвалідності з 05.12.2022 до 01.01.2025, причина інвалідності: захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.
		Згідно довідки Бучанського районного ТЦКСП № 1057 від 01.12.2022 позивач проходив строкову службу в ЗСУ з 14.07.2015 по 28.10.2016, з 23.08.2017 по 04.09.2019 та з 14.01.2022 по 27.09.2022.
		Позивач в позовній заяві вказує, що 08.12.2023 він звернувся до соціального відділу Пісківської селищної ради з заявою про видачу йому посвідчення інваліда війни 2 групи.
		Проте, до позовної заяви не додано оригіналу або належним чином завіреної копії вказаної заяви, додатків, що були додані до неї та доказів її надіслання (отримання) відповідачем.
		Відповідно до листа Пісківської селищної ради Бучанського районного Київської області № 263 від 01.03.2022, виконавчий комітет повідомив позивачу, що його звернення щодо видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни надійшло 07.12.2022 та згідно з реєстру передачі прийнятих документів 08.12.2022 було передано до Бородянського відділу УСЗН Бучанської РД(В)А. 
		Згідно листа Бородянського відділу УСЗН Бучанської РДА Київської області № 152 від 28.02.2023 позивача, на його звернення, повідомлено, що відповідно до поданих документів та згідно Порядку затвердженого постановою КМ України № 685 від 08.09.2015 у відповідача немає підстав надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.
		Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
		Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
		Відповідно до статті 4 Закону №3551, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
		Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
		Пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону № 3551 передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 3551-XII, порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
		На виконання вимог частини 3 статті 7 Закону № 3551-XII, постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015, затверджено Порядок надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок № 685).
		Абзацом другим пункту 2 Порядку № 685 визначено, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 685, підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є:
		1) для осіб, зазначених в абзацах другому і четвертому пункту 2 цього Порядку:
		довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
		документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно Довідки МСЕК серії АВ № 1083846 від 05.12.2022 ОСОБА_1 встановлено 2 група інвалідності з 05.12.2022 до 01.01.2025, причина інвалідності: захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.
		Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
		Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання:
		- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;
		- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;
		- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;
		- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період;
		- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
		- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
		- одержані внаслідок політичних репресій;
		- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
		- одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності);
		поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
		захворювання:
		- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
		- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.
		Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності) визначено, що Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
		а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
		б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії;
		д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
		У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у наданні статусу інваліда війни ІІ групи було те, що у довідці МСЕК встановлена причина інвалідності позивача "захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби", а не група інвалідності встановлена у зв`язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції.
		Проте, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що зазначена у довідці МСЕК причина інвалідності «захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби» не суперечить положенням пункту 11 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII.
		Згідно дублікату посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 29.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни  учасників бойових дій (п.2 ст.6).
		Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни, відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та необхідності зобов`язання останнього вчинити такі дії.
		Щодо позовної вимоги про видачу позивачу посвідчення інваліда війни то суду зазначає наступне.
		Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначаються «Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 (надалі Положення № 302).
		Пунктом 2 Положення №302 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
		Згідно із пунктом 3 Положення № 302 інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни» та нагрудний знак «Ветеран війни інвалід».
		Пунктом 7 Положення №302 визначено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
		Відповідно до пункту 10 Положення № 302 «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
		Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
		Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що Положення визначає підставу для отримання посвідчення інваліда війни наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
		Відтак, оскільки у позивача наявна відповідна довідка МСЕК та судом встановлено його право на отримання статусу «інвалід війни ІІ групи», позовна вимога щодо зобов`язання відповідача видати посвідчення інваліда війни є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.
		Стосовно позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне. 
		Позивач, крім іншого, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн., спричинену протиправними діями з боку відповідача.
		В обґрунтування моральної шкоди позивач вказує, що такі незаконні дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди та завдало моральних страждань, які полягали у переживанні самого факту незаконної відмови, нестачу коштів та утворення боргів, через ходіння до різних державних установ із скаргами виникли сильні душевні хвилювання і як наслідок появились сильні головні болі, голово кружіння, запаморочення, втрата свідомості, безсоння.
		За змістом статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування ….
		Згідно частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).
		Проте, позивачем не зазначено, в чому саме виразились його моральні страждання, не доведено причинного зв`язку між стражданнями позивача та діями відповідача, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, не надано відповідних доказів.
		Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації за завдану моральну шкоду суд вважає, що мова йде про справедливе та розумне відшкодування, а не про покарання відповідача за його неправомірні дії, що не відповідає принципам та завданням Кодексу адміністративного судочинства України.
		Крім того, зі змісту наведених норми випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 31.01.2018р. у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018р. у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 у справі № 9901/377/18.
		Суд зазначає, що така моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
		Проте позивач не виконав свого обов`язку щодо доказування та не надав суду жодного доказу на підтвердження моральних страждань у зв`язку з саме протиправними діями відповідача, а також не надав жодного обґрунтування щодо заявленого розміру моральної шкоди.
		Подана позивачем ксерокопія деяких аркушів медичної амбулаторної картки хворого не є таким доказом, оскільки засвідчує лише перебування позивача на амбулаторному лікуванні та спостереженні у лікаря.
		Оскільки під час розгляду справи позивачем не представлено належних доказів заподіяння йому неправомірними та винними діями відповідача шкоди, що є необхідною умовою відшкодування моральної шкоди, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Отже позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
		Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		1. Адміністративний позов задовольнити частково.
		2. Визнати неправомірною відмову Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни 2 групи.
		3. Зобов`язати Управління соціального забезпечення населення Бучанського району Київської області (08001, Київська обл., Бучанський р-н., смт. Макарів, вул.. Олександра Довженка, 18; код ЄДРПОУ 44370884) встановити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) статус інваліда війни II групи та видати посвідчення інваліда війни II групи відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Я.В. Горобцова
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Горобцова Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...