Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/33134/24-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2024.
Дата набрання законної сили: 20.08.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї  Н И
		            
		20 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого  судді                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретаря                         ОСОБА_4 
		прокурора                                      ОСОБА_5 
		захисника                                       ОСОБА_6     
		підозрюваного                                ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 липня 2024року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2024 задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.09.2024 року, із визначенням застави у розмірі 85 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 257 380 000 гривень.
		У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідками: ОСОБА_12 , 
		_____________________________________________________________________________
		Справа № 757/33134/24-к                                                                          Слідчий суддя - ОСОБА_13 
		Апеляційне провадження № 11-сс/824/5431/2024                     Суддя-доповідач - ОСОБА_1 
		ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,  ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та потерпілим ПрАТ «Київміськбуд», в особі віце-президента ОСОБА_21 , та іншими службовими особами вказаного Товариства у даному кримінальному провадженні інакше як за ініціативою слідчого, прокурора та за їх присутності, з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
		- носити електронний засіб контролю;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .      
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, залишивши обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначені в оскаржуваній ухвалі.
		16.08.2024 від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній вказував, що слідчий суддя не зазначив в ухвалі доводів сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що вказують на необґрунтованість підозри, а обмежився лише констатацією встановлених обставин під час проведення досудового розслідування та послався на рішення Європейського суду з прав людини, які не мають відношення до обґрунтованості підозри в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, де наявність достатніх доказів для підозри є обов`язковим.
		У сторони обвинувачення відсутні належні докази того, що власником майнових прав на нежитлові приміщення та машиномісця в X - XI чергах будівництва об`єкту ЖК «Чарівне місто» в комплексі житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», а інформація передана співробітником ДПС на прохання підозрюваного та передана останнім банківському працівнику є інформацією з обмеженим доступом.
		Крім того, відповідно до листа ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 10.06.2024 № 1500/0/2-24, на даний час об`єкт будівництва «Комплекс житлових будинків та об`єктів соціального побутового призначення на АДРЕСА_1 », який будується на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000000:63:389:0056, не містить у своєму складі Центр обслуговування населення в X черзі та напівзаглиблену автостоянку в XI черзі будівництва, тому ані майнові права на приміщення/машиномісця в зазначених об`єктах, ані самі приміщення/машиномісця не перебували та не перебувають на обліку ПрАТ «ХК «Київміськбуд».
		Заява ПрАТ «ХК «Київмвськбуд» від 15.11.2021 № 04031/0/2-21 та показання потерпілого ОСОБА_22 від 25.11.2021 року не можуть бути доказами про наявність у товариства права власності на нежитлові приміщення та машиномісця у X та XI чергах будівництва об`єкта ЖК «Чарівне місто», оскільки у червні 2021 було внесено зміни до проекту об`єкту будівництва ЖК «Чарівне місто», згідно яких замість будівництва Центру обслуговування населення (нежитлові приміщення) та напівзаглиблена автостоянка у ЖК «Чарівне місто», ПрАТ «ХК «Київміськбуд» зводитиме будинки (житлові приміщення - квартири), тобто зазначені відомості у вищенаведеній заяві та у показаннях ОСОБА_21 не відповідають дійсності.
		Висновок судово-економічної експертизи не ґрунтується на первинних фінансово-бухгалтерських та проектних документах ПрАТ «ХК «Київміськбуд», а тому він не відповідає фактичним обставинам справи.
		ОСОБА_7 не є посадовою особою контролюючого органу, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності у разі порушення посадовою особою ДПС України законодавства у сфері захисту інформації.
		При цьому, органом досудового слідства не надано доказів того, до якої
		категорії обмеженої інформації (конфіденційної, таємної або службової) належать відомості щодо ТОВ «Строй сіті кепітал» та ТОВ «Бест оффер інвестмент», яку за допомогою мобільного зв`язку працівник ДПС України передав ОСОБА_7 , оскільки це має важливе значення для кваліфікації протиправних дій за ст. 361-2 КК України.
		Також, стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження реального існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, підозрюваний ОСОБА_7 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, у зв`язку з чим дружина не працює, постійно знаходиться за місцем свого проживання, а отже має сталі та міцні соціальні зв`язки, раніше кримінальних правопорушень не вчиняв та вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Під час досудового розслідування не лише зафіксовані та вилучені усі документи, що стосуються кримінальних правопорушень, а й проведено ряд криміналістичних експертиз цих документів, що виключає можливість їх знищення чи спотворення.
		Жодних даних, які б вказували на намагання вплинути чи вплив ОСОБА_7 на інших підозрюваних, свідків або інших осіб у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування також не надано, а такий ризик, як можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є виключно припущеннями.
		При визначенні розміру застави в сумі 257 380 000 гривень, слідчим суддею були допущенні порушення вимог КПК України, оскільки такий розмір застави не співвідноситься з матеріальним становищем та даними про особу підозрюваного, а також обставинами кримінального правопорушення, у зв`язку із чим є завідомо не помірною для ОСОБА_7 .
		Також, у клопотанні не зазначено, а слідчим суддею не вмотивовано, неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного  ОСОБА_7 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку із Державною установою "Київський слідчий ізолятор", та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження №  42021000000002392 від 19.11.2021, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 2062, ч. 1 ст. 3612 КК України.
		У межах вказаного кримінального провадження 05.06.2024 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в організації протиправного заволодіння майном підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 2062 КК України; та  в несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, з правовою кваліфікацією таких дій зач. 1 ст. 3612 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.07.2024 включно, із визначенням застави в розмірі 282 572 960 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 1ПК України.
		Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_23 від 22.07.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000002392 від 19.11.2021 продовжено до трьох місяців, тобто до 05.09.2024.
		25.07.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, до 05.09.2024 року, із визначенням застави у розмірі 282 572 960 гривень та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		 Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2024 задоволено частково клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.09.2024 року, із визначенням застави у розмірі 85 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 257 380 000 гривень.
		У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та потерпілим ПрАТ «Київміськбуд», в особі віце-президента ОСОБА_21 , та іншими службовими особами вказаного Товариства у даному кримінальному провадженні інакше як за ініціативою слідчого, прокурора та за їх присутності, з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
		- носити електронний засіб контролю;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .      
		З такими висновками погоджується і колегія суддів.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
		Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
		1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
		2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою  ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень,передбаченихч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 2062, ч. 1 ст. 3612 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень,передбачених  ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 2062, ч. 1 ст. 3612 КК України.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на дані про особу підозрюваного. 
		Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження строку тримання  під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких завершення досудового розслідування є неможливим.
		З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді  про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, а тому слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу.
		Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дійшов висновку про можливість визначення підозрюваному застави у розмірі 85 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 257 380 000 гривень.
		З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 ніж тримання під вартою із визначенням застави, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
		На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7  та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
		Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у  вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 2062, ч. 1 ст. 3612 КК України.
		Так, згідно із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
		У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
		Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
		У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження. 
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованих злочинів, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
		З наведених підстав, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів, з посиланням на те, що ОСОБА_7 не є посадовою особою контролюючого органу, та у сторони обвинувачення відсутні належні докази того, що власником майнових прав на нежитлові приміщення та машиномісця в X - XI чергах будівництва об`єкту ЖК «Чарівне місто» в комплексі житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», а інформація передана співробітником ДПС на прохання підозрюваного та передана останнім банківському працівнику є інформацією з обмеженим доступом, а також доводи про неналежність та недопустимість зібраних й справі доказів, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
		Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
		У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови). 
		Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
		Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. 
		Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, потерпілим та іншими підозрюваними, яким відомі обставини злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків, потерпілого та інших підозрюваних, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Матеріали судового провадження також містять відомості, які дають підстави для висновку про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із раніше зазначеними ризиками теж залишаються існувати та вірогідність настання яких є досить високою.
		Наведені в апеляційній скарзі відомості про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має сталі соціальні зв`язки, раніше не судимий, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
		Дослідивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
		При вирішенні питання про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, надав належну оцінку в сукупності всім обставинам, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбаченим ст. 178 КПК, та дійшов обґрунтованого висновку, що такі відомості не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та необхідність продовження строку тримання під вартою.
		Доводи апеляційної скарги захисника про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 є необгрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, розміру майнової шкоди, заподіяння якої інкриміновано ОСОБА_7 разом з іншими особами на загальну суму  на суму 282 575 238 грн., та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава у розмірі 85 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 257 380 000 гривень, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
		Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи про здійснення розгляду клопотання слідчого з порушенням правил підсудності, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
		Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
		За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,       
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		                                               Судді:  
		 
		  ____________                            ___________                                ___________
		  ОСОБА_1                             ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...