Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/113/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано судом: 30.08.2024. Зареєстровано: 31.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2024.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Номер судового провадження: А/857/6675/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/113/24 пров. № А/857/6675/24
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		 
		головуючого судді:Запотічного І.І.,
		суддів:Глушка І.В, Довгої О.І. 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (суддя- Маєцька Н.Д., ухвалене в м. Ужгород) у справі № 260/113/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		05 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 1 щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку; зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 1 вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням 45-річного віку.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.
		Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
		Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивачу 20 січня 1998 року було видано паспорт громадянина України у формі книжечки. 
		Позивач 19 вересня 2023 року звернулася до Мукачівського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою про вклеювання до паспорту фотографії. У вказаній заяві позивач зазначила, що не дає згоду на збір і обробку персональних даних. 
		Листом за № 2101.18-950/2111.19-23 від 11 жовтня 2023 року Мукачівський відділ № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повідомив, що враховуючи те, 45 років позивачу виповнилося 24.11.2001 року, то нею порушено строк встановлений Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року, відтак відсутня можливість надати позивачу адміністративну послугу «вклеювання фотокартки по досягненню 25-45 річного віку».
		Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (надалі - Закон №2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
		Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
		Згідно частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 14 Закону №5492 передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, що вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
		Пунктом 3 Постанови № 302 визначено, що до завершення роботи із забезпечення у повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється.
		Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
		Частиною першою статті 6 Закону України №2297-VI "Про захист персональних даних" (далі - Закон №2297-VI) визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована у законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
		Як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу не виправдовує неякісний закон та впливає на конституційні права такої особи. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
		Аналогічна правова позиція відображена в рішенні Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №803/1306/17.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача із проханням вклеїти у паспорт зразка 1994 року нову фотокартку, у зв`язку із досягненням нею 45-річного віку з пропуском місячного строку. 
		Звертаючись із вказаною заявою, позивач фактично зазначила про небажання отримувати паспорт нового зразку за своїми переконаннями, просила лише вклеїти фотокартку у паспорт-книжечку. Наведені обставини є основним мотивом заявленого адміністративного позову.
		Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України 03.10.2018 прийнято постанову №795, якою внесено зміни до пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 та визначено, що обмін паспорта громадянина України здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45- річного віку та не звернулась в установленому порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
		Пунктами 1, 3, 8 Положення про паспорт громадянина України передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають віку особи. Паспорт, в якому не вклеєні такі фотокартки при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
		Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що паспорт позивача, в якому при досягненні його власником 45-ти річного віку у встановлений строк не була вклеєна фотокартка, вважається недійсним.
		Також суд першої інстанції вірно вказав, що особливий характер таких спірних відносин зумовлений фізичним віком особи (досягненням 45-ти річного віку), а тому чинне законодавство не передбачає підстав та права суду для поновлення такого строку, так як ніхто не може вплинути (зупинити чи поновити) фізичний вік особи.
		Колегія суддів зазначає, що Порядок №302 не містить імперативної заборони щодо вклеювання фотокартки до паспорту у формі книжечки після спливу місячного строку. У той же час, позитивне вирішення цього питання з порушенням встановленого строку може мати місце тільки в межах того періоду, в якому вік громадянина складає 45 років. У іншому випадку, взагалі втрачається сенс законодавчого припису щодо вклеювання фотокартки як такого, що покликаний забезпечити ідентифікацію особи саме станом на цей вік.
		Згідно пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
		Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак 45 років їй виповнилося  24 листопада 2001 року. 
		Проте, до Мукачівського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області із заявою про вклеювання фотографії до паспорту звернулася 19 вересня 2023 року, тобто у 67 років, а тому позивачем пропущено строк звернення за вклеюванням фотографії, що відповідає вікові у зв`язку із досягненням 45-річного віку.
		З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову.
		Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
		За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
		 
		Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного судувід 31 січня 2024 року у справі №260/113/24 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко   О. І. Довга

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...