Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5852/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2024. Зареєстровано: 02.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/145/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000812

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		02.09.2024 
		ЄУН № 337/5852/23
		Провадження № 1-кп/337/145/2024
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 вересня 2024 року місто Запоріжжя
		 
		Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Токмак Запорізької області, громадянина України, українця, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше на території України не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У невстановлений час, приблизно у вересня 2022 року (більш точні дата та час встановити за об`єктивних причин не вдалось можливим) ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасового окупованій російською федерацією території м. Токмак Пологівського району Запорізької області, будучи громадянином України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», діючи усвідомлено, з власних корисливих та ідеологічних мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання наслідків, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, та надав добровільну згоду на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі (мовою оригіналу) «Управление внутренних дел по городу Токмаку и Токмакскому району ГУВД по Запорожской области», зайнявши посаду (мовою оригіналу) «старшего инспектора охраны внутреннего порядку», із місцем фактичного розташування: АДРЕСА_2 , де раніше розташовувався Токмацький ВП ГУНП в Запорізькій області.
		Далі, обіймаючи зазначену посаду, приблизно з початку вересня 2022 року ОСОБА_5 , здійснював протиправну діяльність в інтересах держави агресора російської федерації, та з метою підтримання окупаційної влади на території м. Токмак Запорізької області, окрім іншого, здійснював діяльність, пов`язану з охороною прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, охороною громадського порядку і громадської безпеки, досудовим розслідуванням та іншими правоохоронними функціями, фактично поклавши та виконуючи повноваження Національної поліції України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило. 
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності. 
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. 
		Захисник ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначала, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування. 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.1111 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом: 
		Допитані в судовому засіданні свідки, а саме: 
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він займає посаду старшого сержанта поліції СРПП ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області. На момент повномасштабного вторгнення він жив у м. Токмак Запорізької області, де перебував до 30.04.2022 року. ОСОБА_5 знає особисто, той до війни працював в охоронному холдінгу (фірмі) «Редут», що є громадською організацією, яка охороняла об`єкти і допомагала в підтриманні громадського порядку на свята. Від знайомих чув, що ОСОБА_5 купив собі чорну форму, оскільки влаштувався в «народну міліцію». Також він спілкувався з ОСОБА_7 , який теж працював в «Редуті», і той казав, що піде працювати в міліцію до росіян, і з ним піде ОСОБА_8 . Десь в двадцятих числах 2022 року по АДРЕСА_3 побачив як ОСОБА_5 виконував функції поліції, та разом із двома російськими військовими розв`язував якісь конфліктні ситуації. Через кілька днів бачив як ОСОБА_5 також у формі пив каву з російськими солдатами. Форма у ОСОБА_5 була чорна, без шевронів. Переконаний, що ОСОБА_9 пішов працювати добровільно, «за компанію» з ОСОБА_7. В «Редуті» вони постійно працювали разом в одну зміну.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він навчається в інтернатурі медичного університету. На момент вторгнення жив у Запоріжжі, а 23.02.2022 року повернувся додому до м. Токмак, де був до 26-27 вересня 2022 року. З ОСОБА_5 до війни він особисто не спілкувався, але знав його як працівника охоронного агентства « Редут ». Місто у них не велике і всі усіх знають. Жінка ОСОБА_9 працює в магазині «М`яско». Після початку війни ОСОБА_5 пішов працювати в російську поліцію. Бачив його при виконанні обов`язків близько 5 разів. У місті чотири рази влітку 2022 року, - ОСОБА_5 був у камуфляжній формі, переміщався на «ВАЗ Патріот». На початку створення російська поліція ходила в чорній формі, а потім всі в камуфляжній. Також безпосередньо перед виїздом, військові зупинили свідка на блокпосту, і оскільки їм щось не сподобалось в його телефоні, викликами поліцію. Приїхав наряд у складі ОСОБА_9 і ОСОБА_41, які були у формі і з автоматами, привітались з військовими, як з близькими знайомими, та супроводили автомобіль свідка до райвідділу. В поліцї свідка посадили в камеру, але потім відпустили. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що працює пожежником-рятувальником в ДСНС України. На момент вторгнення був у м. Токмак, де знаходився до кінця серпня 2022 року. Батько свідка працює в Позавідомчій охороні «Редут» інкасатором. Там же працював охоронцем ОСОБА_5 . З ОСОБА_5 свідок не спілкувався, але бачив в серпні 2022 року у плямистій формі з російськими шевронами, разом із вояками ерефії, що ходили по ринку. В патрулі було троє - ОСОБА_5 і двоє військових.
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що з 2020 року працював у приватній охоронній фірмі « Редут » у м. Токмак. Разом із ним працювали також ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . ОСОБА_5 був мовчуном, але нічого поганого не робив і характеризувався на роботі тільки з позитивної сторони. У ОСОБА_5 була дружина і син 11 років. Десь у квітні 2022 року зустрівся з ними біля магазину «Мяско», але вони тоді розмовляли між собою «не про те», - за наративами російської пропаганди. Після вторгнення ОСОБА_15 «приставав» до колег з « Редута », в тому числі і до свідка, та вмовляв йти працювати у російську поліцію. Казав, що ОСОБА_9 і ОСОБА_17 вже пішли. Наполягав, що добровільно. Десь в двадцятих числах липня 2022 року він з дружиною пішов на ринок, де зустрів одягнених у мультікам форму ОСОБА_9 і ОСОБА_17 , які патрулювали разом з російськими військовими. По формі тоді мали право ходити тільки військові, чи той, хто працює на рф. Його знайомі бачили ОСОБА_5 і у відділі поліції. Йти працювати в поліцію силою нікого не примушували, а тому вважає, що ОСОБА_5 пішов добровільно. Можливість виїхати з окупованої території була у всіх, хто хотів. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він з 2020 року знає ОСОБА_5 , як працівника фірми «Редут», оскільки їх орендні приміщення знаходиться поряд з офісом ветеринарної клініки (в 10-15 метрах), де свідок працював хірургом. Також поруч був магазин «М`яско», де ОСОБА_5 часто бував. Коли почалась війна, бачився з ОСОБА_9 і ОСОБА_7, і останній казав, «як добре, що прийшли наші, прийшла росія». 07.05.2022 року свідка забрала російська фсб, та деякий час тримала в ув`язненні, а потім відпустили. Після цього він не менше десяти разів бачив ОСОБА_5 з ОСОБА_7, що були у формі (чорній), зі зброєю (пістолетами). Також бачив, як ОСОБА_5 їздив на автомобілі з мигалками та чорними номерами. Впевнений, що ОСОБА_5 пішов працювати добровільно, виходячи з його висловлювань. Друзі розповідали, що ОСОБА_5 здійснював і затримання, і доставку людей до відділу поліції. В тому числі, він затримав друга свідка - ОСОБА_10 .
		Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона є місцевою мешканкою ОСОБА_20 . ОСОБА_5 знає в обличчя, у його дружини крамничка на ринку. Влітку 2022 року її хлопця забрала російська поліція, і вона ходила дізнаватись причину арешту. Поблизу райвідділу бачила ОСОБА_5 в формі поліції. Не в солдатському камуфляжі, а саме формі поліції, темно-синій. Форма не українського зразка, із російським прапором на шевроні. Особисто з ним не спілкувалась. Чи була у ОСОБА_5 зброя - не пам`ятає. Ще після того бачила ОСОБА_5 у місті, але не пам`ятає - в формі він був чи без. Особисто ним не спілкувалась. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що ОСОБА_5 знає як місцевого мешканця м. Токмак. Знає його жінку, яка тримає м`ясний кіоск. Влітку 2022 року він з приятелем проходив біля відділу поліції, і мабуть показались підозрілими поліцейським. Їх затримали і заарештували на три доби. Коли їх випускали, він бачив ОСОБА_5 , що був одягнутий у форму і мав при собі пістолет. Форма - темно-синя, на спині напис «поліція» на російській. Також на ньому був металевий значок і шеврон з російським прапором. Також восени 2022 року у «лікарняному містечку» у м. Токмак бачив, як ОСОБА_5 з двома іншими поліцейськими вели на медичний огляд затриману особу в кайданках. Ті тоді приїхали на «ВАЗ Патріот », з поліцейських впізнав ОСОБА_9 і ОСОБА_23 . Третього не пам`ятає.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 серпня 2023 року, згідно якого ОСОБА_19 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнала ОСОБА_5 як особу, який займає посаду в незаконному правоохоронному органі «Токмацкое отделение полиции» в тимчасово окупованому м. Токмак. 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 серпня 2023 року, згідно якого ОСОБА_21 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, який займає посаду в незаконному правоохоронному органі «Токмацкое отделение полиции» в тимчасово окупованому м. Токмак. 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 серпня 2022 року, згідно якого ОСОБА_24 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, що перейшов на роботу в так звану «народну міліцію» м. Токмак, здійснював охоронні функції «паспортного столу» в АДРЕСА_1 .
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 жовтня 2022 року, згідно якого ОСОБА_10 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 який займає посаду інспектора відділу громадського порядку в т.зв. «Токмацкой ГО ГУ МВД в Запорожской области». 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 січня 2023 року, згідно якого ОСОБА_6 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, що вступив до т.зв. «народної міліції» м. Токмак.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 січня 2023 року, згідно якого ОСОБА_18 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 як особу, що приблизно в середині червня 2022 року вступив до т.зв. «народної міліції» м. Токмак.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 серпня 2022 року, згідно якого ОСОБА_25 , з чотирьох фотознімків осіб, впізнав ОСОБА_5 який до окупації працював в охоронній фірмі « Редут », керівником якої був ОСОБА_26 , а після окупації вступив до лав т.зв. «народної міліції» м. Токмак.
		Протоколом за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17 травня 2023 року за реєстр. №59/14/683, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 11.05.2023 (справа ЄУН 4807/2202/23), відповідно до якого під час здійснення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем - електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку особисто використовує громадянка України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що займає посаду бухгалтера у незаконному правоохоронному органі (мовою оригіналу) «ГУВД в Запорожской области», де наявні списки особового складу (мовою оригіналу) «отдел полиции №1 МВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району (Веселое)», а також списки особового складу (мовою оригіналу) «Управление внутренних дел по городу Токмаку и Токмакскому району ГУВД по Запорожской области», згідно яких, у відділі охорони громадського порядку, ОСОБА_28 займає посаду начальника відділу охорони громадського порядку (п.9), ОСОБА_5 займає посаду старшого інспектора відділу охорони громадського порядку (п.10), ОСОБА_29 займає посаду інспектора відділу охорони громадського порядку (п.11), ОСОБА_30 займає посаду інспектора відділу охорони громадського порядку (п.12).
		Протоколом за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем від 19 грудня 2022 року за реєстр. №59/5/5/1-1379т, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 20.10.2022 (ЄУН 4807/4321/22), відповідно до якого під час здійснення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем, а саме додатку «Telegram», який використовується ОСОБА_31 та прив`язаний до його особистого мобільного телефону НОМЕР_1 , та у папці «Chats» оглянуто групу «ІНФОРМАЦІЯ_8» де в тому числі наявні такі повідомлення:
		- 09.11.2022 року о 08:53 год. користувач на ім`я «юра кадры» виклав повідомлення «ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_17, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_37, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_32 , ОСОБА_68, получить удостоверения, ОСОБА_69 получить удостоверение»,
		- 22.11.2022 року о 06:21 год. користувач на ім`я « ОСОБА_33 » (громадянка України ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зайняла посаду «співробітника відділу кадрів УВС по м. Токмак і Токмакського району ГУВС по Запорізькій області) виклала листівку з текстом «Коллектив УВД г. Токмака поздравляет старшего инспектора ОООП ОСОБА_35 С Днем Рождения! »,
		- ІНФОРМАЦІЯ_6 о 11.27 год. користувач на ім`я « ОСОБА_33 » (громадянка України ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зайняла посаду «співробітника відділу кадрів УВС по м. Токмак і Токмакського району ГУВС по Запорізькій області) виклала повідомлення з текстом «Уважаемые колеги! Завтра идут проходить медкомиссию: 1. ОСОБА_37 , 2. ОСОБА_72, 3. ОСОБА_38 , 4. ОСОБА_44, 5. ОСОБА_43, 6. ОСОБА_49, 7. ОСОБА_73, 8. ОСОБА_74, 9. ОСОБА_32 , 10. ОСОБА_70, 11. ОСОБА_47, 12. ОСОБА_48, 13. ОСОБА_53, 14. ОСОБА_71, 15 ОСОБА_75. При себе иметь паспорт (украинский) или паспорт рф с пропиской! Берете в детской и во взрослой регистратуре свои карточки и с карточками на 9:00 в кабинет №8 взрослой поликлиники. Обязательное условие сдачи анализов: сначала сдаёте кровь, а потом делаете флюрографию. НЕ НАОБОРОТ! После прохождения флюрографии показатель анализа крови плохой получается! Всем здоровья и быстрого прохождения профосмотра!»,
		- крім того у папці «Chats» наявна бесіда, в якій 01.12.2022 року о 16:14 користувач «ОСОБА_40» ( ОСОБА_30 ) надіслав користувачу на ім`я « ОСОБА_39 » ( ОСОБА_5 ) фото, на якому зображений ОСОБА_5 у військовій формі зі зброєю. 
		Частина вищевказаних повідомлень продубльовано в протоколі за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17 серпня 2023 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 20.10.2022 (№10/4282т), відповідно до якого під час здійснення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем, а саме додатку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_40 » ( ОСОБА_30 ).
		Карткою обстеження та медичного огляду кандидата на військову службу за контрактом ОСОБА_5 у КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».
		Довідкою серії ІІА №1656502 МВС України, згідно якої громадянин України ОСОБА_5 станом на 14.01.2020 року не знятої чи не погашеної судимості не має.
		Заявою про видачу паспорта громадянина України форми Ф1 ОСОБА_5 від 11.12.2014 року.
		Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.1111 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_5 , постанови про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 , протоколи огляду веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур`єр», повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, ухвали про застосування запобіжного заходу, арешти майна, повістки про виклик, тощо, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами. 
		Захисник ОСОБА_4 вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена, оскільки наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для безумовного підтвердження вчинення злочину обвинуваченим. Крім того посилалася на порушення процедури досудового розслідування. 
		Однак в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження аргументи захисника про порушення процедури проведення досудового розслідування, оскільки спеціальне досудове розслідування і спеціальне судове провадження було проведено щодо особи, яка ухилялась від явки на виклики слідчого та суду, підозрюваним/обвинуваченим, який оголошений у розшук та перебував на тимчасово окупованій території України, що дозволено і прямо передбачено положеннями ч.5 ст. 139, ч.2 ст. 2971, ч.3 ст. 323 КПК України. Оголошення підозрюваного чи обвинуваченого в міжнародний розшук є альтернативною, але не обов`язковою підставою для здійснення спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження. 
		Дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження. 
		При цьому, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом правил. У суду немає сумнівів в його об`єктивності та достовірності, а добуті в його ході докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, і в достатній мірі підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим суд бере їх за основу при ухваленні цього вироку.
		При цьому, судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. 
		Так, вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , які підтвердили формування на території м. Токмак Пологівського району Запорізької області після його окупації зс рф незаконного правоохоронного органу - спочатку «народної міліції», а потім (мовою оригіналу) «Управление внутренних дел по городу Токмаку и Токмакскому району ГУВД по Запорожской области», а також підтвердили факт зайняття ОСОБА_5 посади у цьому незаконному правоохоронному органі, виконання ним службових обов`язків та здійснення ним діяльності в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади, надання допомоги державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, зокрема, шляхом підміни функцій Національної поліції України, .
		При цьому, вказані свідки прямо вказали на те, що ОСОБА_5 , якого вони знають як місцевого мешканця м. Токмак, працівника фірми «Редут», добровільно став співпрацювати з окупаційною владою та зайняв посаду в незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі і виконував покладені на цей орган завдання. Свідки бачили ОСОБА_5 біля приміщення райвідділу, під час патрулювань, також і разом із російськими військовими, і на службовому автомобілі, у складі наряду поліції, що прибував на виклик. Обставини, за яких свідки особисто бачили ОСОБА_5 , на думку суду, однозначно свідчать про те, що він перебував там у зв`язку з виконанням службових обов`язків як співробітник незаконного правоохоронного органу, тобто т.зв. (мовою оригіналу) «Управление внутренних дел по городу Токмаку и Токмакскому району ГУВД по Запорожской области», а не з будь-яких інших причин. 
		Не довіряти показам вказаних свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого, судом не встановлено. Свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві пояснення та надали суду покази під присягою. Їх пояснення є логічними, послідовними, повними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами.
		Пояснення зазначених свідків узгоджуються з безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, з відомостями, які містяться: 
		- у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків  ОСОБА_19 ,  ОСОБА_21 ,  ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , в тому числі з відеозаписами, які серед пред`явлених їм фото впізнали ОСОБА_5 , що вступив до лав т.зв. «народної міліції» м. Токмак і виконував функції поліції; 
		- у протоколі за результатами проведення НСРД від 17 травня 2023 року за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем, в службовому списку ОСОБА_5 включений до складу (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посадою старшого інспектора відділу охорони громадського порядку;
		- у протоколах за результатами проведення НСРД від 19 грудня 2022 року, 17 серпня 2023 року за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем в службовій, виходячи зі змісту повідомлень, групі (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - «ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_5 приймає участь у внутрішній діяльності незаконного правоохоронного органу.
		- з інформацією, наданою УДМС України в Запорізькій області, КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», МВС України, про те, що ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України.
		Оцінивши вказані докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, зазначені в них відомості узгоджуються між собою та в сукупності доводять обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Жодних обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати вищезазначені докази недостовірними чи недопустимими, стороною захисту під час судового розгляду не наведено.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими. 
		Отже, суд вважає, що сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів переконливо, поза розумним сумнівом, доводить те, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, у точно невстановлений час, але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території міста Токмак, Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та свідомо зайняв у незаконному правоохоронному органі - (мовою оригіналу) «Управление внутренних дел по городу Токмаку и Токмакскому району ГУВД по Запорожской области» посаду (мовою оригіналу) «старшего инспектора охраны внутреннего порядку», та займаючи вказану посаду, надав допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом здійснення діяльності, пов`язаної з охороною прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, охороною громадського порядку і громадської безпеки, досудовим розслідуванням та іншими правоохоронними функціями, фактично поклавши та виконуючи повноваження Національної поліції України.
		При цьому, на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади у зазначеному незаконному правоохоронному органі та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість участі та динаміка розвитку.
		Версія сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі спростовується сукупністю досліджених судом вищевказаних доказів, у т.ч., показами свідків та іншими дослідженими судом письмовими доказами.
		В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчиняв вказані дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо. 
		Суд вважає, що обвинувачений безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, яким притаманні функції правоохоронних, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням. 
		Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 , маючи достатній життєвий досвід та рівень знань не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав. 
		Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 1111 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.1111 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину. 
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені. 
		Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, сімейний стан ОСОБА_5 , наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком наближеного до мінімального, у межах санкції встановленої ч.7 ст.1111 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, на той самий строк, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання. 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України. 
		Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень. 
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи, що судом призначене покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого не підлягають скасуванню арешти, накладені ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 04.10.2023 року у справі ЄУН №331/5764/23 Провадження №1-кс/331/1888/2023.
		Також суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_5 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання. 
		Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 1111 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до набрання цим вироком законної сили.
		Строк відбуття основного покарання  ОСОБА_5 , слід рахувати з моменту його затримання на виконання цього вироку.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2023року у справі ЄУН №331/5764/23Провадження №1-кс/331/1888/2023 - залишити в силі.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...