Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9375/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 02.09.2024. Зареєстровано: 02.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/522/2851/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162510000484

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2024 року                                 м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2024 року за №12024162510000484 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна, Попаснянського району, Луганської області, громадянина України, не одруженого, із неповною середньою освітою, працюючого не офіційно будівельником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		- 11.03.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 
		- 19.09.2017 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частину покарання за вироком від 14.03.2016 року, та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 24.07.2020 року умовно-достроково, зі строком невідбутого покарання 1 рік 2 місяці 3 дні; 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
		 
		встановив:
		ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжке умисне кримінальне правопорушення за наступних обставинах. 
		Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IХ введено воєнний стан на всій території України, дію якого неодноразово продовжено та який діяв на момент вчинення злочину і діє до наявного часу, 09.04.2024 року, приблизно о 19 годині 30 хвилини, знаходившись на літній веранді закладу «ГорПляж» за адресою: АДРЕСА_2 , помітив рюкзак, який залишив потерпілий ОСОБА_5 та в цей час перебував на тренуванні на пляжу. 
		В цей час, у ОСОБА_4 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання останній визначив вищевказаний рюкзак, належний ОСОБА_5 , в якому знаходились мобільний телефон марки «Iphone» моделі «15 Рro Max» на 256 Гб, у корпусі сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським НОМЕР_1 вартістю 52000 гривень та ключ від місця мешкання потерпілого, спортивні бутси фірми «Nike», електрона сигарета «IQOS» в корпусі коричневого кольору, які матеріальної цінності для потерпілого не мають.
		Реалізуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, із корисливих мотивів викрав сумку фіолетового кольору з речами потерпілого після чого залишив місце події, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 52 000 гривень.
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.
		Потерпілий ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив, надав заяву про розгляд справи без його участі. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов`язковій участі потерпілого в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без участі потерпілого ОСОБА_5 .
		Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.
		У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , доказів, що стосуються особи останнього, а також доказів та документів, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 дав суду показання, що він дійсно, будучи обізнаним про оголошений в України воєнний стан, у зазначені в обвинувальному акті час, дату та місці, а саме 09.04.2024 року близько о 19:30 год. перебуваючи на літній веранді закладу «ГорПляж» за адресою: АДРЕСА_2 , помітив рюкзак, який вирішив викрасти. Так, останній пояснив, що переконавшись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих він підійшов та взяв рюкзак фіолетового кольору, в якому знаходився мобільний телефон марки «Iphone» моделі «15 Рro Max», ключ, спортивні бутси фірми «Nike», електрона сигарета «IQOS», поклав його до своєї сумки та пішов з місця крадіжки. Викрадений мобільний телефон він здав до ломбарду, отримавши 1500 грн., які потім витратив на власні потреби. Ключі, спортивні бутси разом із рюкзаком він викинув по дорозі, електрону сигарету він повернув потерпілому. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що повністю погоджується з оцінкою викраденого ним майна та завданою потерпілому шкодою.
		Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
		Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
		ОСОБА_4 , має постійні місце реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості щодо перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра відсутні; раніше неодноразово судимий.
		До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття. 
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Крім того, судом враховується, що потерпілий в рамках наявного кримінального провадження до обвинуваченого претензій матеріального характеру не заявляв.
		Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, беручи до увагу особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання пов`язане з позбавленням волі.
		При цьому суд не вбачає підстав для застосовування положень як ст. 69, так і ст. 75 КК України. 
		До такого висновку суд приходить виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи неодноразово засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, в останній раз до реального відбуття покарання у виді позбавлення волі, звільнившись умовно-достроково, через невеликий проміжок часу, вчинив умисний корисливий злочин, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, відчуття безкарності за вчинене та схильність до вчинення злочинів. Тому, з урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно для його виправлення і припинення нових злочинів призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом також враховується, що згідно даних обвинувального акту та вимоги про судимості ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12021136530000236, яке прокурором направлено до Попаснянського районного суду Луганської області.
		Разом із цим, із загальнодоступних даних Єдиного реєстру судових рішень та офіційного сайту «Судова влада» встановлено, що ухвалою Луганського апеляційного суду від 25.11.2021 року ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) задоволено подання керівника Попаснянського районного суду Луганської області та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309 КК України (єдиний унікальний номер справи 423/2971/21) направлено для подальшого судового розгляду до Новоайдарського районного суду Луганської області. 09.12.2021 в Новоайдарському районному суді здійснено автоматизований розподіл судової справи №423/2971/21 і визначеного головуючого суддю. Відповідно до частини сьомої статті 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 року №1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області на Тернівський міський суд Дніпропетровської області (https://court.gov.ua/fair/sud1218/). Інформація про стан розгляду справи №423/2971/21 у Тернівському міському суді Дніпропетровської області та взагалі перебування в провадженні цього суду такої справи, відсутня ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
		За таких обставин, враховуючи, що у суду відсутні відомості про розгляд кримінального провадження №12021136530000236 відносно ОСОБА_4 , а також з огляду на презумпцію невинуватості, суд призначає у цій справі обвинуваченому ОСОБА_4 покарання без врахування даних існування відносно нього кримінального провадження №12021136530000236.
		Визначаючи строк такого виду покарання як позбавлення волі, суд враховує відсутність претензій будь-якого характеру з боку потерпілого до обвинуваченого, його особу та поведінку після скоєння злочину, повне визнання вини, часткове повернення майна потепілому, тому призначає строк покарання винному ОСОБА_4 в межах мінімального, визначеного санкцією частини статті, за якою він визнається винуватим. 
		На переконання суду таке порання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст.50КК України і не становитиме «особистого надмірного тягаря для винного». 
		В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті, за якою ОСОБА_4 визнається судом винним, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому від прокурора не надходило, однак з набранням вироком законної сили з метою його виконання обвинуваченого ОСОБА_4 слід затримати та взяти під варту.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2024 року, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, зокрема речові докази: сумку фіолетового кольору та електронну сигарету «IQOS» в корпусі коричневого кольору із надписом «Тестовий пристрій не для продажу», - слід залишити у власника; оптичний диск із відеозаписом з камер відеоспостереження, - слід залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_4 затримати та взяти під варту.
		Строк покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.
		Речові докази: 
		- сумку фіолетового кольору та електронну сигарету «IQOS» в корпусі коричневого кольору із надписом «Тестовий пристрій не для продажу», - слід залишити у власника;
		- оптичний диск із відеозаписом з камер відеоспостереження, - залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя
		Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: №522/9375/24
		Номер провадження № 1-кп/522/2851/24
		Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...