Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/13390/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2024.
Дата набрання законної сили: 20.08.2024
Номер судового провадження: 51-1258км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022240000000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		20 серпня 2024 року
		м. Київ
		справа № 686/13390/22
		провадження № 51-1258км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого судді                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                       ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		засудженого                                              ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		захисника                                                   ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		представника потерпілого                    ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		потерпілої                                                   ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022240000000149, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя м. Києва, зареєстрованого на АДРЕСА_1 та проживаючого на АДРЕСА_2 , 
		у  вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.  3 ст.  286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК). 
		Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 
		1. 31 травня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області:
		-     визнав ОСОБА_6 винуватим за ч. 3 ст. 286-1 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років;
		-     частково задовольнив цивільний позов потерпілих.
		Місцевий суд установив, що ОСОБА_6 03 квітня 2022 року близько 20:49, керуючи автомобілем «DAF FAN 85.410» д. н. з. НОМЕР_1 , грубо порушуючи вимоги п. п. 2.3. (б, д), 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався від м. Хмельницького в напрямку до м. Вінниці автодорогою «М-30» та поблизу с. Давидківці Хмельницької ТГ Хмельницького району Хмельницької області не був уважним, внаслідок чого не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 «Контроль», не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжуючи рух, допустив зіткнення з легковим автомобілем «Mercedes-Benz E320» д. н. з НОМЕР_2 , а після того - з бетонною огорожею стаціонарного блокпосту «Давидківці», за якою знаходилися ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , і, продовжуючи рух, здійснив на них наїзд.
		Внаслідок вчинення ОСОБА_6 даної дорожньо-транспортної пригоди:
		-     військовослужбовець ОСОБА_10 загинув на місці події, отримавши тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння та перебувають в опосередкованому зв`язку з  настанням смерті, і легкі тілесні ушкодження;
		-     добровольці ОСОБА_11 та   ОСОБА_12 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, оскільки вони спричинили тривалий розлад здоров`я(більше 21 доби).
		Суд встановив, що порушення водієм ОСОБА_6 ПДР знаходиться в  прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
		2. 14 лютого 2024 року Хмельницький апеляційний суд апеляційні скарги потерпілих задовольнив частково, вирок місцевого суду від 31 травня 2023 року в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та стягнення моральної шкоди скасував та ухвалив новий вирок, яким:
		-     призначив засудженому покарання за ч. 3 ст. 286-1 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 років;
		-     частково задовольнив цивільний позов потерпілих ОСОБА_11 та  ОСОБА_12  в частині стягнення моральної шкоди.
		У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.  
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		3. У касаційній скарзі захисник заявив вимогу скасувати вирок Хмельницького апеляційного суду та призначити покарання, яке визначене вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. 
		На обґрунтування своєї вимоги зазначає, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу винного внаслідок суворості. Суд апеляційної інстанції:
		-     не врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, повністю визнав вину у вчиненому та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував потерпілим завдані моральні збитки, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких життєвих обставин; 
		-     належним чином не вмотивував своє рішення щодо збільшення розміру покарання, формально пославшись на ті ж самі обставини, що і суд першої інстанції.
		Позиції учасників судового провадження
		5. Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги та просили змінити вирок апеляційного суду, призначивши покарання, яке було визначено судом першої інстанції.
		6. Прокурор, представник потерпілої та потерпіла просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 - без зміни. 
		Мотиви Суду
		7. Згідно зі ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		8. За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		9. Висновку судових інстанцій щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації його дій захисник у касаційній скарзі не оспорює.
		10. Перевіривши правильність судових рішень щодо ОСОБА_6 на предмет дотримання судами вимог кримінального процесуального закону та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
		11. Дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1 КК кваліфіковані правильно.
		12. Що стосується покарання, то колегія суддів зазначає таке.
		13. Метою покарання є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК).
		14. Статтею 65 КК регламентовано, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкціях частин статей Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного та усіх обставин справи. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		15. Апеляційний суд зазначених вимог закону дотримався.
		16. Обираючи ОСОБА_6 захід примусу, апеляційний суд урахував тяжкість вчиненого правопорушення. Хоча вчинено його з необережності, але внаслідок ДТП загинула людина. Поряд із цим судом враховані дані про особу винного, а саме його вік, відсутність судимостей, позитивна характеристика, наявність на утриманні малолітньої доньки, а також добровільне часткове відшкодування моральної шкоди. Зважив апеляційний суд і на думку потерпілої ОСОБА_9 , яка просила збільшити розмір додаткового покарання та позбавити ОСОБА_6 права керувати транспортними засобами на 10 років. 
		17. Отже,  призначене   ОСОБА_6  покарання  у  межах  санкції ч.  3 ст. 286-1 КК за обставин цієї справи відповідає меті, визначеній у ст. 50 КК. Підстав для пом`якшення засудженому покарання колегія суддів не вбачає.   
		18. Посилання захисника на не врахування судом апеляційної інстанції того, що ОСОБА_6 повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував моральні збитки, є безпідставними, оскільки такі дані були враховані судом.
		19. Неприйнятними є доводи сторони захисту в касаційній скарзі про те, що апеляційний суд не вмотивував свого рішення щодо збільшення розміру призначеного покарання. Натомість у цій справі достеменно доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій водія ОСОБА_6 , від чого настала смерть людини. Крім того, ще двоє потерпілих отримали ушкодження середньої тяжкості, а одному з них у зв`язку з цим було встановлено ІІ групу інвалідності.
		20. Відповідно до частини 1 статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		21. Переконливих доводів, які б спростовували висновок суду апеляційної інстанції щодо призначеного покарання або підтверджували невмотивованість такого рішення, а також свідчили б про суворість призначеного покарання, у касаційній скарзі не зазначено.
		22. Апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 покарання в межах, передбачених санкцією ч.  3 ст. 286-1 КК.
		23. Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням приписів статей 404, 405 КПК, а вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 420, 370 КПК. 
		24. Ураховуючи викладене, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		Вирок Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...