Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/15806/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строку обов'язків.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2024. Зареєстровано: 03.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/344/6363/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024142400000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/15806/24 
		                                                               Провадження № 1-кс/344/6363/24        
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисників - адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури  у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків підозрюваної у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу,- 
		ВСТАНОВИЛА :
		Процесуальний прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_5 , на 60 діб, а саме : прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
		В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_5 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 18.11.2009.
		У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) ОСОБА_5 у своїй адвокатській діяльності зобов`язана дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов`язки, бути вірним присязі адвоката України.
		Згідно з частиною 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. 
		Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_5 зобов`язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. 
		Разом з тим, ОСОБА_5 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
		Відтак їй забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно із рішенням Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_5 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 18.11.2009.
		Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно: 
		a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи; 
		b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
		Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язана неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) ОСОБА_5 у своїй адвокатській діяльності зобов`язана дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов`язки, бути вірним присязі адвоката України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. 
		Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_5 зобов`язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Статтею 3 Закону України «Про оборону України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.
		ОСОБА_5 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
		Так, відповідно до Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» «Стаття 22. Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації» п. 3 інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_3 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Встановлено, що з дня ухвалення Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник намір щодо уточнення своїх даних у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем проживання останніх та можливого одержання відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у зв`язку із хворобою та навчанням відповідно.
		Відтак, з цією метою, ОСОБА_8 25.06.2024, близько 15.15 год., зустрівся із ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , де під час зустрічі обговорив питання поновлення групи інвалідності, яку він мав в дитинстві через хворобу, та можливості подальшого уточнення облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з одержанням відстрочки від призову за мобілізацією у зв`язку із хворобою, а також запитав щодо можливості вирішення аналогічних питань з уточнення облікових даних щодо його знайомих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 
		Тоді ж, після отримання вказаної інформації, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_12 та інших військовозобов`язаних неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме - на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8, задля вирішення питання щодо уточнення анкетних даних військовозобов`язаних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та медичного огляду останніх для визначення придатності до військової служби, надання у подальшому відстрочок від призову за мобілізацією за станом здоров`я, навчанням тощо. 
		Відтак, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, повідомила ОСОБА_13 про можливість вирішення вказаних питань у разі надання їй неправомірної вигоди у розмірі, що буде визначений останньою. При цьому, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_13 , що у разі ненадання ним останній необхідних сум коштів, він та його знайомі будуть у примусовому порядку доставлені до найближчого РТЦК та СП з метою уточнення анкетних даних, що унеможливить отримання ними відстрочок від призову за мобілізацією.
		ОСОБА_13 , будучи поставленим у такі умови, усвідомлюючи, що у разі непогодження на висунуті ОСОБА_5 протиправні умови щодо необхідності передачі неправомірної вигоди, він не зможе повною мірою реалізувати свої та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 законні права та інтереси, та не бажаючи у зв`язку з цим настання для себе негативних наслідків, був змушений погодитися на такі умови. 
		У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення вказаними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час зустрічей із ОСОБА_13 26.06.2024, близько 13.40 год., по вул. Ю.Руфа на території Львівської обласної клінічної лікарні, 28.06.2024 близько 13.40 год. по АДРЕСА_2 , 02.07.2024, близько 13.50 год. та 20.23.год на території АЗС ОККО на перехресті вул. Личаківської та вул. Пасічної у м. Львові, 04.07.2024, близько 10.50 год. у м. Львові на перехресті вулиць Смаль-Стоцького та Поліщука, повторно висловлювала ОСОБА_13 протиправні вимоги щодо надання їй неправомірної вигоди, визначивши її в наступному розмірі: від 8 до 10 тисяч доларів США - за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб КЗ ЛОР « Львівський обласний центр МСЕК » та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання ОСОБА_8 групи інвалідності та щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв`язку із хворобою) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов`язаного ОСОБА_8 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо уточнення облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_9 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_10 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв`язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов`язаного ОСОБА_11 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби). 
		Поряд з тим, 04.07.2024, ОСОБА_8 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_14 
		05.07.2024, близько 11.35 год., ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, перебуваючи неподалік будинку № 58а по вул. Сахарова у м. Львові , одержала від ОСОБА_13 для себе та третіх осіб грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на цей день становило 141 910,30 грн.), з яких 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_10 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв`язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов`язаного ОСОБА_11 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби).
		Того ж дня протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена через її затримання працівниками правоохоронних органів, а одержані нею від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 3500 доларів США, виявлені та вилучені під час особистого обшуку останньої.
		Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		05 липня 2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 . Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 с. 369-2 КК України.
		06 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду справа № 344/12546/24 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 02 вересня 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, з покладенням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
		08 липня 2024 року внесено заставу та з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» ОСОБА_5 звільнено з-під варти та вона вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.08.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , залишено без змін.
		Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.08.2024 справа № 344/14967/24 в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_5 , за клопотанням захисника відмовлено.
		До Івано-Франківського міського суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на два місяці, (до 6-х місяців досудового розслідування), тобто до 05.01.2025.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2024; матеріалами виконання доручень прокурора від 14.05.2024 та 03.07.2024; заявою ОСОБА_13 від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.07.2024 та 05.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 05.07.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024; протоколом огляду предмету від 09.07.2024; протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину № 62/14/2-1155т від 08.07.2024; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
		Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з  конфіскацією майна. 
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
		Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в продовженні обов`язків, передбачених ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з чим орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді.
		Метою продовження застосування підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, оскільки ризики продовжують існувати та не зменшились, а також запобігання спробам:
		-Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
		Той факт, що Львівська область межує з Республікою Польщею, дають підстави слідству вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
		-Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи той факт, що в основу підозри та однією із підстав притягнення ОСОБА_5  до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, відповідно є підстави вважати, що вона може здійснювати тиск та вплив на останніх. 
		Крім цього, на думку слідства ОСОБА_5 з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації.
		Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального провадження свідків.
		Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
		Знаходячись на волі, ОСОБА_5 може використати свої зв`язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання, тобто на думку прокурора існує ризик перешкоджанню іншим чином.
		-Може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_5 перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, на думку органу досудового розслідування, може продовжити налагоджений механізм одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		Разом з тим, прокурор вказує, що підставою продовження застосування підозрюваній ОСОБА_5  запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Як зазначено прокурором, у даному кримінальному провадженні обґрунтованість продовження вказаного запобіжного заходу обумовлена тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану. Такі дії підозрюваної підривають обороноздатність держави у воєнний час. 
		Окрім цього, виключність випадку пояснюється і тим, що на даний час перевіряються інші факти вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_15 , пов`язаних з оформленням громадянам штучних захворювань, які дають право отримати посвідчення особи з інвалідністю та відповідно відстрочку від призову під час мобілізації у воєнний час та виїзд за кордон.
		Таким чином, прокурор вважає, що до підозрюваної ОСОБА_5 доцільно продовжити строк дії обов`язків, покладених Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу та запобігти вказаним ризикам.
		28.08.2024 від адвоката ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_5 , подано клопотання про зміну запобіжного заходу, що встановлений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду у справі №344/1254/24 від 06.07.2024 до ОСОБА_5 у вигляді застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 1 816 800 на особисту поруку із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи. Визначити поручителя ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 . Повернути ОСОБА_16 сплачену заставу за зазначеними реквізитами.
		Ухвалою слідчого судді від 30.08.2024 вказані клопотання сторін кримінального провадження об`єднано до спільного розгляду. 
		В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу зокрема зазначено, що 06.07.2024 ОСОБА_16 внесено заставу за ОСОБА_5 в розмірі 1 816 800 грн.
		13.08.2024 адвокатом було подано клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
		15.08.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_17 в задоволенні клопотання захисника - відмовлено.
		Разом з тим, у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри, на думку сторони захисту, а також будь-якого ризику визначеного кримінальним процесуальним законодавством, в діях та поведінці адвоката ОСОБА_5 існують всі підстави для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки.
		З метою гарантії належного виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, взяти на особисту поруку адвокату ОСОБА_5 виявив бажання український адвокат ОСОБА_6 , який є Заслуженим юристом України, доктором філософії в галузі знань «Право», поважною людиною, чий авторитет та моральні принципи неодноразово підтверджувались на практиці.
		Протягом своєї кар`єри адвокат ОСОБА_6 захищав охоронювані законом права та інтереси громадян у численних складних справах, завдяки чому здобув повагу колег, суддів, представників правоохоронних органів, клієнтів і суспільства. Його високий професіоналізм та моральні принципи завжди залишаються непохитними. Він не тільки є автором ряду публікацій, але й автором книжок, де висвітлюються важливі питання захисту прав людини. 
		Його роботи є авторитетними джерелами для колег і студентів.
		Разом з тим, адвокат ОСОБА_6 є членом Радим адвокатів міста Києва, очолює Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань інтеграції системи адвокатури України в ЄС.
		За заслуги та внесок у розвиток адвокатури, адвокат ОСОБА_6 нагороджений десятками грамот, подяк, відзнак та нагрудних знаків.
		Завдяки своєму авторитету та моральним якостям. Адвокат ОСОБА_6 користується великою довірою не тільки серед юридичної спільноти, але серед широкої громадськості. Він неодноразово виступав захисником у резонансних справах, де проявив себе як чесний і принциповий правозахисник. 
		Поручительство з боку такого поважного юриста та адвоката, як ОСОБА_6 , є надійною гарантією, що ОСОБА_5 виконуватиме всі покладені на неї обов`язки, що підтверджує можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
		Разом з тим, зазначено, що ч.2 ст. 194 КПК України зобов`язує слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		При цьому, вважає, що пред`явлена підозра за ч.3 ст. 369-2 КК України є повністю необґрунтована. 
		Відносно ОСОБА_5 Закон імперативно зобов`язує здійснювати особливий порядок кримінального провадження. 
		Так, здійснення повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_5 , оголошення роз`яснення прав підозрюваного мало б здійснюватися уповноваженими особами, тобто Генеральним прокурором, його заступником або керівником обласної прокуратури в межах його повноважень ( п.1 ч.1, ч.2 ст. 481 КПК України).
		Серед матеріалів кримінального провадження міститься певне доручення Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_19 , однак таке доручення повинно було бути викладене у постанові, що б відповідало вимогам процесуального документу. 
		Отже, вважає, що можна категорично стверджувати, що адвокат ОСОБА_5 ніколи не набувала статусу підозрюваної, оскільки їй не здійснювалось повідомлення про підозру уповноваженою на те особою.
		Разом з тим, пред`явлена підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України є необґрунтованою, оскільки, інкриміноване їй діяння не містить ні суб`єктивних, ні об`єктивних ознак будь-якого кримінального правопорушення. Одних обставин, які б дійсно підтверджували змісту викладеної підозри, як і будь-яких доказів на підтвердження цього повідомлення про підозру не існує. 
		ОСОБА_5 є діючим адвокатом, який наразі здійснює адвокатську діяльність, а тому до неї за допомогою і звернувся ОСОБА_8 . Як наслідок, ОСОБА_5 мала би отримати гонорар.
		У ч.3 ст. 369-2 КК України як спосіб одержання неправомірної вигоди, передбачено її вимагання, загальні ознаки якого викладені у ч.1 ст. 189 КК України. 
		У відповідності до повідомлення про підозру жодним чином не обґрунтовано, яким чином ОСОБА_5 нібито вимагала від ОСОБА_8 грошові кошти. Відсутня обов`язкова кваліфікуюча ознака як вимагання. Жодних доказів про погрозу з боку адвоката ОСОБА_5 щодо застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди немає і не може бути, оскільки нею такого не вчинялося. 
		Вважає, що ОСОБА_8 , звертаючись до адвоката ОСОБА_5 мав зацікавленість в тому аби домогтися своїх інтересів та інтересів своїх знайомих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , що вкотре виключає в діях ОСОБА_20 обов`язкової кваліфікуючої як вимагання.
		У діях ОСОБА_5 відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, так як вона не отримувала жодної неправомірної вигоди, не встановлено особу, уповноважену на виконання функцій держави, не встановлено конкретної дії або бездіяльності, яка мала бути вчинена як результат впливу.
		Із змісту повідомлення про підозру вбачається лише абстрактні та нічим не підтвердженні доводи органу досудового розслідування щодо того, що остання нібито мала намір впливати на осіб, уповноважених на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, такої особи не встановлено. 
		Крім цього, відсутнє рішення уповноваженого органу про притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. Так, у повідомленні про підозру має місце посилання на норми Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області рішення про притягнення адвоката ОСОБА_5 не приймалось. Відтак, твердження викладені у повідомленні про підозру є безпідставними та незаконними. 
		При цьому, обов`язковою підставою для існування запобіжного заходу є наявність ризиків належної процесуальної поведінки, яким не зможе запобігти більш м`який запобіжний захід. 
		Зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, а тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість.
		Спростування ризиків є те, що у ОСОБА_5 наявне постійне місце проживання ( незмінне з 2000 року); те, що вона з 2009 року працює адвокатом та має стійкі соціальні зв`язки на території України; нею не вчинялося та не вчиняється жодного намагання переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з моменту реєстрації кримінального провадження; процесуальна поведінка довірительки є відмінною ( завжди приймає і приймає участь у всіх слідчих та процесуальних діях, в усіх судових засіданнях в рамках даного кримінального провадження).
		ОСОБА_5 жодним чином не збиралася і не збирається залишати територію України, вона як ніхто інший зацікавлена, щоб у кримінальному провадженні була встановлена об`єктивна істина і готова з`являтися на першу вимогу слідчого, прокурора чи суду.
		Разом з тим, 10.07.2024 та 11.07.2024 ОСОБА_5 було здано до відповідного органу паспорти для виїзду за кордон.
		Крім того, на утриманні ОСОБА_5 перебуває її мати ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає по АДРЕСА_4 , яка потребує постійного догляду, адже перебуває на пенсії та має значні проблеми із здоров`ям, через проблеми із колінними суглобами, майже не ходить.
		Ризик незаконного випливу на свідків відсутній. Жодного намагання впливати на будь-кого з моменту реєстрації кримінального провадження не було. Довірителька, як ніхто інший зацікавлена у якнайшвидшому встановлені істини у цьому кримінальному провадженні, тому впливати на будь-кого немає сенсу. 
		Разом з тим, в ухвалі слідчого судді покладено обов`язок утримуватися від спілкування із свідками без зазначення чіткого переліку таких. ОСОБА_5 не відомо переліку свідків. Відтак, їй не відомо про тих, з ким саме заборонено контактувати. 
		Ризику перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином не існує. Адже відсутні будь-які обставини, докази, що б підтверджували про такий. 
		Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення - відсутній, адже адвокатом ОСОБА_5 не вчинено жодних кримінальних правопорушень, тому є очевидним, що і продовжити вона їх не може. 
		Разом з тим, зазначено низку рішень Європейського суду щодо порушень права заявника на презумпцію невинуватості. 
		Жодних обставин, на думку сторони захисту, які б могли свідчити про намір вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень не існує, як і не існує доказів цього. 
		У справі «Клішин проти України» ЄСПЛ зазначив, що до розгляду доцільності продовження строків досудового розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи застосування особі запобіжного заходу на початковій стадії розслідування.
		Вважає, що ризики, які були, встановлені в судовому рішенні прийнятому відносно ОСОБА_5 вже втратили свою актуальність. 
		Також зазначено, що обов`язок не відлучатись за межі м. Львова унеможливлює здійснювати нагляд та піклуватися ОСОБА_5 за своєю хворою матір`ю, яка проживає у Львівській області. 
		Також ОСОБА_5 має певні захворювання, у зв`язку з чим вимушена їздити до різних лікарів та шукати шляхи вирішення із своїм здоров`ям для отримання кваліфікованої допомоги. Зокрема, в червні 2024 року з цього приводу вона їздила до Німеччини, оскільки в Україні не вдалося таку отримати. Через складність стану здоров`я довірителька вимушена регулярно відвідувати спеціалізовані клініки як в Україні, так і за кордоном.
		Разом з тим, у зв`язку із захистом своїх прав, ОСОБА_5 не має можливості реалізовувати зустрічі у м. Києві, де знаходиться адвокатське об`єднання « ОСОБА_22 ».
		Крім цього, орган досудового розслідування знаходиться у м. Івано-Франківську, до підсудності, якого належить здійснення розгляду всіх клопотань, що також подаються стороною захисту, унеможливлює участь ОСОБА_5 у судових засідань. Відтак, обов`язок не відлучати із м. Львова, є недоцільним та підлягає скасуванню.
		Задля участі у судових засіданнях ОСОБА_5 кожного разу вимушена просити дозвіл у слідчого чи прокурора. Щоправда із сторони слідчого відмов на даний час не було, що також вказує на відсутність ризику втечі чи переховування.
		Однак, варто зазначити, що 15.08.2024 до слідчого були подані відповідні заяви про надання дозволу на виїзд з м. Львова, а саме до м. Києва та м. Івано-Франківська для отримання професійної правничої допомоги, а також до Львівської області для догляду за хворою матір`ю.
		Відтак, вбачаються обґрунтовані підстави для того, аби скасувати покладений обов`язок не відлучатись з міста Львова. 
		Крім того, ОСОБА_5 систематично допомагає в супротиві України російській федерації. Так, наприклад 10.02.2024 ОСОБА_5 на рахунок БО «МГФ «Буча Хелп» було перераховано 390 000 грн. До того ж ОСОБА_5 , нагороджена рядом подяк, особливих подяк, дипломами.
		Щодо повернення застави, то внесення застави було правом заставодавця, а не його обов`язком. 
		Таку вніс чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_16 , який виступив заставодавцем, потребує лікування, яке вимагає значних витрат. 24.07.2024 ОСОБА_16 вкотре проходив обстеження та робив ультразвукове дослідження, заключенням якого стало : гіпертонія ІІІ ступеня, міокард в ділянці верхівки товщиною 1,9 см, в подальшому було пройдено обстеження у кардіолога. 
		Разом з тим, звертає увагу, що визначення застави в розмірі 1 816 800 грн. є завідомо непомірним для ОСОБА_5 .. Зокрема, враховуючи, сукупний розмір її доходу за період з січня 2024 року по червень 2024 року, що не враховано судом при її визначені. 
		Таким чином, на даний час наявна особа, яка виявила бажання взяти адвоката ОСОБА_5 на особисту поруку; відсутня обґрунтована підозра, а також ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а заставодавець хворіє на тяжкі хронічні хвороби та перебуває у скрутному становищі, просить повернути кошти ОСОБА_16 , які були внесені як застава. 
		Прокурор у судовому засіданні клопотання просив задоволити з підстав та мотивів, що викладені у такому. Вказав, що ризики жодним чином не змінилися. У клопотанні про зміну запобіжного заходу просив відмовити.
		Слідча клопотання про продовження обов`язків просила задоволити. Вказала, що підозрювана лише один раз зверталася із проханням надати дозвіл на виїзд. Жодних перешкод у такому їй не чинилось.
		Адвокат ОСОБА_6 у клопотанні про продовження строку дії обов`язків просив відмовити через безпідставність, подавши письмове заперечення. Зокрема, окрім підстав, що також викладені у клопотанні про зміну запобіжного заходу, вказав, що відсутній виклад обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Подане клопотання має той самий зміст, що і клопотання про застосування запобіжного заходу. Зокрема вказав, що підозра жодним чином необґрунтована, відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, його кваліфікуюча ознака - вимагання відсутня. Єдиними доказами на думку сторони обвинувачення, які свідчать про причетність адвоката до такого кримінального правопорушення є : рапорт, заява ОСОБА_8 , та протокол його додаткового допиту від 05.07.2024. ОСОБА_8 є очевидним провокатором. Жодних доказів про погрозу з боку адвоката ОСОБА_5 щодо застосування, знищення, або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди немає і не може бути, оскільки нею такого не вчинялось.
		Звертає увагу, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж усього строку досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного досудового розслідування справи ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження зменшились. Однак, додаткових доводів стороною обвинувачення не наведено.
		Наведені стороною обвинувачення ризики відсутні ( зазначено фактично ті ж підстави, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу).
		Крім того, досудове розслідування вказаного кримінального провадження відбувається із грубим та брутальним порушенням правил підслідності, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. 
		Так, відповідно до першого епізоду кримінального провадження, обставинами, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення є : група осіб, до складу якої входять працівники одного із правоохоронних органів, налагодила протиправний механізм незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України». Таким чином, органом досудового розслідування, який би мав здійснювати досудове розслідування є саме Державне бюро розслідувань. Однак, незважаючи на це, постановою 02.07.2024 першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_24 постановою від 02.07.2024 було прийнято рішення про доручення здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за ч.3 ст. 33 КК України іншому органу досудового розслідування - Головному управлінню Національної поліції у Івано-Франківській області, зокрема з тих підстав, що ДБР неефективно проводилось досудове розслідування. Однак, прийняття такого рішення суперечить вимогам КПК України, тягне недопустимість всіх зібраних доказів, про що також зазначено у постанові ВС у 725/5014/18.
		Крім цього, реальним приводом до обшуку у будинку адвоката було намагання віднайти зятя ОСОБА_5 .
		Парубій звернувся до ОСОБА_5 як до адвоката, отримані кошти є виключно гонораром. 
		Просив змінити запобіжний захід із застави на особисту поруку, готовий бути поручителем, обов`язки такого відомі.
		Підозрювана та адвокат ОСОБА_7 підтримали висловлену позицію адвокатом ОСОБА_6 .
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку: 
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
		Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
		Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має встановити:
		- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
		- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- чи є достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;
		- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов`язків;
		- чи можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
		Щодо можливості продовження дії покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
		У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що  слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000027 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		Постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_24 у зв`язку з неефективністю проведення досудового розслідування слідчими Першого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Львові Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, доручено здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ч.3 ст. 332 КК України іншому органу - Головному управлінню Національної поліції у Івано-Франківській області.
		05.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2024 (справа №344/12546/24), до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02.09.2024 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1 816 800 гривень та у випадку внесення застави, строком до 02.09.2024 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
		08.07.2024 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави 06.07.2024 її чоловіком ОСОБА_16 . 
		07.08.2024 ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу про застосування запобіжного заходу залишено без змін.
		Ухвалою слідчого судді від 15.08.2024 у справі №344/14967/24 в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_25 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання - відмовлено. 
		Ухвалою слідчого судді від 30.08.2024 у справі №344/15804/24, клопотання прокурора задоволено частково- продовжено строк досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 05.11.2024.
		Враховуючи, що строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчується 02.09.2024, беручи до уваги, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження строку дії обов`язків.
		Щодо наявності обґрунтованої підозри.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
		Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
		Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
		Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
		Досліджуючи долучені до клопотання матеріали та обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваної з інкримінованим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та подіями, які відбулися, зокрема одержанням грошових коштів, що ймовірно може бути предметом неправомірної вигоди.
		Ймовірна причетність до розслідуваного злочину на даному етапі підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були дослідженні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, судом апеляційної інстанції перегляді ухвали слідчого судді, слідчим суддею при відмові у зміні запобіжного заходу, так і у межах даного розгляду а саме : заявою ОСОБА_13 від 04.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 05.04.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 05.07.2024; протоколом огляду від 05.07.2024 з додатками( мобільного телефону ОСОБА_13 ); протоколом огляду предмету від 09.07.2024 мобільного телефону, що був вилучений у ОСОБА_5 ); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 08.07.2024.
		Той факт, що сторона захисту посилається на як недостатність, так і недопустимість доказів, то оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
		Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників розгляду, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України за викладених у клопотанні обставин.
		Щодо наявності ризиків.
		Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
		Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, на який вказує прокурор. 
		Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи передусім тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки( відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосування норми статтей 69 та 75 КК України). Враховуючи той факт, що Львівська область межує з Республікою Польщею, підозрювана має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
		Відтак, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про продовження існування цього ризику.
		Щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, про який також зазначено прокурором. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
		При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		На думку слідчого судді, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема те, що стороною обвинувачення зазначено, що однією із підстав притягнення ОСОБА_5 будуть покази свідків, свідчить про наявність об`єктивних підстав впливу.
		Також слідчий суддя приймає до уваги той факт, що в рамках даного кримінального провадження, не всі свідки ще встановлені та допитані, про що зазначено стороною обвинувачення.
		Вказані обставини у своїй сукупності формують у слідчого судді переконання щодо продовження існування ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Ризики перешкоджання іншим чином. Слідчий суддя, вважає, що ризик не зменшився. Підозрювана ОСОБА_5 може використовувати свої зв`язки, підшукуючи осіб, що можуть надавати вигідні для неї покази.
		Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, за яким прокурор вважає, що підозрювана може продовжити налагоджений механізм одержання неправомірної вигоди для себе за прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави , поєднаному з вимаганням такої вигоди, враховуючи процесуальну поведінку протягом здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, відсутність будь-якого іншого факту причетності ОСОБА_5 до вчинення інших злочинів, на даний час не підтвердився.
		У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшла висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченні статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а отже, продовження дії покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов`язків є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
		Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування продовжено до 05.11.2024. При цьому, стороною обвинувачення зазначено, що на даний час перевіряються інші факти вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_15 , пов`язаних з оформленням громадянам штучних захворювань, які дають право отримати посвідчення особи з інвалідністю та відповідно відстрочку від призову під час мобілізації у воєнний час та виїзд за кордон.
		Щодо твердження сторони захисту на те, що з часу повідомлення про підозру стороною з плином тривалого часу не надано нових доказів, то не можна залишити поза увагою і те, що в силу положень КПК України, які визначають необхідність збереження таємниці досудового розслідування, сторона захисту не може володіти та мати доступ до усіх матеріалів кримінального провадження, які є у наявності в органу досудового розслідування, аж до виконання положень ст. 290 КПК України.
		Разом з тим, слід зазначити, що і стороною захисту долучено безліч адвокатських запитів до правоохоронних та державних органів стосовно особи ОСОБА_13 , стосовно особи ОСОБА_5 , датованих здебільшого починаючи з 13 серпня 2024 року; клопотань, що адресовані слідчому, прокурору з приводу здійснення досудового розслідування.
		Посилання сторони захисту, зокрема на рішення ЄСПЛ у справі « Клішин проти України» від 23.02.2012, то в такому обґрунтовано, що рішення щодо тримання заявника саме під вартою ( заявник був ізольований, знаходився у місцях позбавлений волі) містило абстрактне посилання на існування ризиків ухилення заявника від слідства або перешкоджання останньому.
		Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов`язків.
		При вирішенні питання про продовження строку дії застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
		-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;
		-пред`явлення підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна;
		-підозрюваній станом на розгляд клопотання виповнилось 55 років;
		-підозрювана є адвокатом;
		-достатній майновий стан підозрюваної. Суд не може прийняти твердження сторони захисту про наявність лише офіційного доходу в сумі 45 300 грн. за період з січня 2024 року по червень 2024 року ( довідка про доходи ТОВ «ЮК «Юстар», відомості, що відображені у формі ОК-5, ОК-7). Оскільки, як і зазначено стороною захисту в судовому засіданні підозрювана є адвокатом та отримувала гонорари за свої послуги. 
		- підозрювана раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
		Слідчий суддя вважає такі дані факторами, що знижують ймовірність переховування, проте не виключають відповідний ризик, з огляду на вищезазначені обставини.
		Враховуючи продовження існування вказаних трьох ризиків, обставини ймовірно вчиненого інкримінованого злочину, особисті дані підозрюваної, належна поведінка останньої може бути забезпечена лише подальшим застосуванням запобіжного заходу у виді застави та продовженням дії покладених на підозрювану обов`язків. З тих же підстав, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки з урахуванням клопотання про зміну запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
		Враховуючи, що визначений для підозрюваної розмір застави не є занадто обтяжливим та непомірним для неї, а продовження дії покладених обов`язків зможе запобігти реалізації існуючим ризикам кримінального провадження, слідчий суддя з урахуванням встановлених обставин дійшла висновку про необхідність продовження дії таких обов`язків та задоволення клопотання прокурора.
		Зокрема, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом продовження дії обов`язку отримання підозрюваною дозволу слідчого, прокурора чи суду у разі виникнення в неї необхідності здійснення виїзду за межі м. Львова. На переконання слідчого судді, продовження дії вказаного обов`язку, забезпечить можливість контролю за пересуванням підозрюваної з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування. 
		Той факт, що підозрювана повинна здійснювати догляд за своєю хворою матір`ю, мати можливість спілкуватися із адвокатами у м. Києві, безперешкодно здійснювати переїзди до органу досудового розслідування у м. Івано-Франківськ, користуватись медичною допомогою поза межами м. Львова, не є абсолютними обмеженнями, оскільки такі можливо здійснювати з відповідного дозволу. Разом з тим, суд приймає до уваги, що з пояснень слідчої у судовому засіданні - підозрювана лише один раз в телефонному режимі просила дозвіл.
		Так, в судовому засіданні надано заяви адвоката ОСОБА_7 , які адресовані старшому слідчому у кримінальному провадженні від 15.08.2024 про дозвіл на виїзд, достатніх доказів про дату їх отримання, чи відмову у задоволенні таких, не зазначено
		Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними унеможливить втілення такого ризику. Той факт, що сторона захисту вказує на відсутність чіткого переліку свідків, то слідчий суддя приймає до уваги, що є ще невстановлені та недопитані свідки. Відтак, у випадку встановлення таких і наявність обов`язку утримання від спілкування із свідками, сторона обвинувачення повинна повідомити відповідні дані. 
		Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених ризиків.
		Разом з тим, наявність захворювань, подяк, волонтерство, сталі соціальні зв`язки, не можуть слугувати належним стримуючим фактором та не можуть бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Зазначені дані про особу підозрюваної, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно підозри, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваною моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити їй дії, передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Що стосується клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисту поруку, слід зазначити наступне.
		Згідно з ст. 194 КПК наявність ризиків є підставою для продовження запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід у кримінальному провадженні убезпечить від їх настання, суд ураховує таке.
		Так, за частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
		Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
		Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
		Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання підозрюваним чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
		Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
		З огляду на зазначені положення закону під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідних клопотань розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
		Необхідне медичне обстеження, лікування, зустріч з адвокатами у м. Києві та подальша комунікація щодо реалізації вказаного ні самі по собі, ні у сукупності із будь-якими іншими аргументами не свідчать про зменшення чи відсутність ризиків, наявність яких встановлена. І таке своє право підозрювана може реалізовувати у випадку необхідності за межами м. Львова з дозволу слідчого, прокурора чи суду.
		Крім того, доводи клопотання про зміну запобіжного заходу у своїй більшості зводяться до незгоди з повідомленням про підозру, наявними ризиками, що також переглядалось слідчим суддею при постановлені ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу, та незгодою і з самим клопотанням про продовження строку дії обов`язків та перекликаються із мотивами, викладеними безпосередньо у заперечені проти такого. Відтак, спростування зазначеного надано слідчим суддею вище.
		Щодо зміни запобіжного заходу на особисту поруку, то бути поручителем виявив бажання адвокат ОСОБА_6 , який є членом Радим адвокатів міста Києва, очолює Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань інтеграції системи адвокатури України в ЄС. За заслуги та внесок у розвиток адвокатури, адвокат ОСОБА_6 нагороджений десятками грамот, подяк, відзнак та нагрудних знаків. Також є Заслуженим юристом України, доктором філософії в галузі знань «Право».
		У засіданні -адвокат ОСОБА_6 вказав, що він поручається за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків відповідно до ст.194 КПК України, а саме прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також, що йому відомі його зобов`язання.
		Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
		Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваної, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за неї поручилися.
		Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваної та забезпечити її доставлення до суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваної до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
		Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні документи та пояснення, слідчий суддя дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_6 беззаперечно заслуговує на особливу довіру.
		Разом з тим, враховуючи введений на даний час воєнний стан в Україні, значну віддаленість адвоката від місця проживання підозрюваної, а також обставини ймовірного інкримінованого кримінального правопорушення - не гарантує реальний вплив на поведінку підозрюваної, та значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням нею своїх процесуальних обов`язків і, як наслідок, не виключає наявних ризиків.
		Щодо повернення застави, з тих підстав, що така є завідомо непомірною, то такий факт також був предметом перевірки судом апеляційної інстанції.
		Разом з тим, слід зазначити, що застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.
		А тому, застава є цілком дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
		Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
		Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
		Так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.
		З моменту набрання у 2012 році чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України, вказаний кодекс, як і Кримінальний кодекс України, починаючи із 2015 року зазнали суттєвих змін через викладення в новій редакції ст. 45 КК України та викладення в новій редакції інших статей Особливої частини КК України щодо злочинів у сфері корупційної діяльності. В той же час, розмір застави, визначений статтею 182 КПК України, встановлює градацію її розмірів без урахування наявності у КК України складів злочинів, що визнані як національним законодавством, так і міжнародними актами корупційними після 2012 року.
		Хоч максимальна межа, вказана у п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.
		З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційних злочинів, спрямування спільних дій світового співтовариства щодо протидії їй, підвищений публічний інтерес до корупційних злочинів, втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості таких заходів.
		Відтак, підстав ґрунтовних підстав для зменшення, повернення застави, які не були предметом перевірки, та виникли після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції чи ухвали про відмову у зміні запобіжного заходу - 15.08.2024, слідчому судді не надано.
		Той факт, що ОСОБА_5 зазнається незаконному кримінальному переслідуванню з огляду на публікації у ЗМІ про те, що весілля її доньки було висвітлено в негативному світлі під час воєнного стану, перебування у розшуку її зятя, провокації злочину, залишається бути твердженням. 
		Відтак, підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваній із застави на особисту поруку, слідчим суддею на даному етапі не встановлено. 
		На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який йдеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення нею тяжкого корупційного кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження, та переважає над презумпцією невинуватості на даному етапі. 
		Встановлені обставини у своїй сукупності, на думку слідчого судді свідчать, що реалізації існуючим на даний час ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку дії, покладених на підозрювану ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, що встановленні ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 до двох місяців, тобто до 30.10.2024, в межах строку проведення досудового розслідування.
		Керуючись ст.ст. 177, 180, 182, 194, 201, 309, 372, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Клопотання прокурора - задоволити.
		Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, до 30 жовтня 2024 року, в межах строку проведення досудового розслідування, а саме: зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України:
		- не відлучатися із населеного пункту м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
		- залишити на зберіганні у відповідних органах Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду та в`їзду в Україну.
		У клопотанні адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на особисту поруку - відмовити. 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 .
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Повний текст ухвали - 03 вересня 2024 року.
		 
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...