Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 546/710/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Жорстоке поводження з тваринами.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2024. Зареєстровано: 04.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2024.
Дата набрання законної сили: 04.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/546/106/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170440000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		єдиний унікальний номер справи 546/710/24
		номер провадження 1-кп/546/106/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 вересня 2024 року                                м. Решетилівка
		 
		Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участі
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора                 ОСОБА_3 , 
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого            ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12024170440000067, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2024 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не маючого утриманців, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 3 ст. 299 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		 
		На початку грудня 2023 року у ОСОБА_5 , який знаходився на території власного домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень собаці породи «безпорідний», рудого окрасу, по кличці « ОСОБА_7 », яка належала сусідці ОСОБА_4 , та забігла в клітку- капкан, попередньо поставлену ОСОБА_5 на території вказаного домогосподарства.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку грудня 2023 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї власного домогосподарства за вищевказаною адресою, з мотивів зневаги до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі щодо поводження з тваринами, проявляючи явну неповагу до суспільства, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті правила поведінки з тваринами, в порушення вимог ст. 4, п. 3 ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, які вчиняються болючим способом та завдають тварині фізичного болю і страждань, та подальшої загибелі вищевказаної тварини, діючи умисно активним способом, взяв у руки дерев`яну палицю та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою власної фізичної сили наніс не менше двох ударів в область голови собаці породи «безпорідної», рудого окрасу по кличці « ОСОБА_7 », котра перебувала у клітці-капкані. 
		У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , собаці породи «безпорідна», рудого окрасу, по кличці « ОСОБА_7 », що належить ОСОБА_4 , було спричинено тілесні ушкодження у виді двох ран в проекції шостого міжребер`я ліворуч, що проникли у грудну порожнину, рану у нижній третині шостого міжребер`я праворуч, що проникла у грудну порожнину, перфоруюче ушкодження пристінкової плеври в проекції шостого міжребер`я ліворуч і праворуч, рани серцевої та діафрагмальної часток лівої легені, перфоруюче ушкодження перикарду, перфоруюча рана стінки лівого шлуночка серця. Вищевказані ушкодження є небезпечними (загрозливими) для життя в момент заподіяння та призвели до смерті тварини. Причиною смерті собаки є травматично-больовий шок та масивний крововилив у грудну порожнинну, наслідком якого є гостра крововтрата, геморагічний, ішемічний та гіповолемічний шок. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 299 КК України, як жорстке поводження з твариною, що належить до хребетних, що призвело до загибелі тварини.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16 січня 2024 року в ранковий час доби у ОСОБА_5 , який знаходився на території власного домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень собаці породи «безпорідний», чорно-білого окрасу, по кличці « ОСОБА_8 », яка належала сусідці ОСОБА_4 та забігла в клітку-капкан, попередньо поставлену ОСОБА_5 на території вказаного домогосподарства.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, 16 січня 2024 року близько 08:00 год ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї власного домогосподарства за вищевказаною адресою, з мотивів зневаги до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі щодо поводження з тваринами, проявляючи явну неповагу до суспільства, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті правила поведінки з тваринами, в порушення вимог ст. 4, п. 3 ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, які вчиняються болючим способом та завдають тварині фізичного болю і страждань та подальшої загибелі вищевказаної тварини, діючи умисно активним способом, повторно, взяв у руки дерев`яну палицю та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою власної фізичної сили наніс не менше двох ударів в область голови, собаці породи «безпорідної», чорно-білого окрасу, по кличці «Песик», котра перебувала у клітці-капкані. 
		У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , собаці породи «безпорідна», чорно-білого окрасу, по кличці « ОСОБА_8 », що належить ОСОБА_4 , було спричинено тілесні ушкодження у виді рани в ділянці лівого десятого міжребер`я та рани в ділянці 8-го міжребер`я на середині висоти грудної клітини, проникаючої в черевну порожнину, рани в 5-му міжребер`ї та рани в ділянці правої реберної стінки в 3-му міжребер`ї, проникаючої в грудну порожнину, двох перфоруючих ран перикарду, розриву лівої загальної сонної артерії, рани серцевої та діафрагмальної часток правої та лівої легенів, чотирьох перфоруючих ранидіафрагм, рани стінки шлунка, проникаючої в його порожнину, крововиливів у грудну та черевну порожнини. Вищевказані ушкодження є небезпечними (загрозливими) для життя в момент заподіяння та призвели до смерті тварини. Причиною смерті собаки є травматично-больовий шок та масивні крововиливи у грудну й черевну порожнини, наслідком яких є гостра крововтрата, геморагічний, ішемічний та гіповолемічний шок. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 299 КК України, як жорстке поводження з твариною, що належить до хребетних, що призвело до загибелі тварини, вчиненому повторно.
		23.07.2024 під час досудового розслідування між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024170440000067 від 17.01.2024, з одного боку, та підозрюваним у даному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_6 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1935 від 31.10.2017), за письмової згоди потерпілої ОСОБА_4 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з угодою ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину та зобов`язався беззастережно під час судового провадження визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 3 ст. 299 КК України, в обсязі повідомленої йому підозри. 
		Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а саме  щире каяття, підтвердженням чого є його добровільне звернення до прокурора із заявою про визнання своєї вини та прохання укласти угоду про визнання винуватості. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, за ч. 3 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди про призначення остаточного покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із застосуванням ст. 75 КК України.
		Окрім того в угоді зазначено, що підозрюваний розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_5 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також підозрюваний ОСОБА_5 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, потерпіла, обвинувачений та захисник.
		Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтвердила надання нею добровільної згоди прокурору на укладення угоди, не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого в угоді покарання. Зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, вони примирилася, він засудив свої дії.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила її затвердити, зазначила, що потерпіла добровільно надала письмову згоду на укладення угоди прокурором, що підтвердила в суді. Угоду укладено з дотримання норм КПК України. Просила вирішити питання щодо речових доказів, які знищити, знявши з них накладений арешт, та стягнути процесуальні витрати.
		Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299 та ч. 3 ст. 299 КК України, в обсязі підозри та пред`явленого обвинувачення. Підтверджує всі обставини кожного із кримінальних правопорушень в обсязі, визначеному у підозрі та в обвинувальному акті. Зазначив, що в повній мірі визнає час, місце та спосіб вчинених кримінальних правопорушень. Пояснив, що ці обставини сталися через те, що тварини забирають та шкодять свійську птицю, яку він вирощує задля забезпечення своїх життєвих потреб, у тому числі внаслідок того, що є пенсіонером та отримує незначну за розміром пенсію. Вказав, що клітки-капкани ставив на лисиць, собак бив після того, як вони потрапили у клітки та кидалися на нього, ці дії вчиняв умисно та свідомо. Щиро засудив протиправність своєї поведінки, розкаявся, запевнив суд, що в подальшому подібне не повториться, клітки-капкани прибрав зі свого домогосподарства, з потерпілою порозумівся, вибачився та у неї до нього претензії відсутні. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди з його ініціативи та просив її затвердити. Пояснив, що наслідки невиконання угоди йому цілком зрозумілі.
		Захисник ОСОБА_9 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України.
		Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Письмова згода прокурору на укладенням угоди 23.07.2024 надана потерпілою ОСОБА_4 .
		Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 12 КК України, є за ч. 1 ст. 299 КК України нетяжким злочином, а за ч. 3 ст. 299 КК України тяжким злочином. Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано вірно.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299 та ч. 3 ст. 299 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред`явленого обвинувачення щодо кожного із епізодів вчинених ним кримінальних правопорушень. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, за ч. 3 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Сторонами угоди визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із застосуванням ст. 75 КК України.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.
		Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 12 КК України віднесені до нетяжкого та тяжкого злочину. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, не має утриманців, пенсіонер, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, щиро розкаявся у скоєних кримінальних правопорушеннях, за місцем проживання характеризується позитивно, позицію потерпілої, яка не має до нього претензій.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
		Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, та розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України, а також правилам їх призначення відповідно ч. 1 ст. 70 КК України.
		Згідно з ч. 5 ст.65ККУкраїни у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
		Умовами укладеної угоди узгоджено звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. 
		Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України. 
		Враховуючи тяжкість та характер вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність таких, що його обтяжують, суд приходить до висновку про необхідність встановлення іспитового строку на три роки, застосувавши положення ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
		На підставі постанови про призначення судово-ветеринарної експертизи експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» проведено експертизу та надано висновок експерта № 740 від 20.05.2024. Розмір процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, становить 18 932,00 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		Речові докази у даному кримінальному провадженні визнані постановою слідчого від 17.01.2024 приєднано до матеріалів кримінального провадження та передано до кімнати зберігання речових доказів.
		Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.01.2024 накладено арешт на дерев`яну палицю, ззовні схожу на ручку (дрючок) від лопати, з пошкодженнями у вигляді відсутності її частини та два фрагменти від вищевказаної палиці із позбавленням права користування, відчуження та розпорядження, визначено їх зберігати у камері зберігання речових доказів.
		Питання щодо речових доказів необхідно визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 70, ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 314, 373-376, 394-395, 468,469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 23 липня 2024 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_6 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_4 .
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 3 ст. 299 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:
		-за ч. 1 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
		-за ч. 3 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Запобіжний західщодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 18 932,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривень 00 копійок).
		 
		Речові докази  дерев`яну палицю, ззовні схожу на ручку (дрючок) від лопати, з пошкодженнями у вигляді відсутності її частини та два фрагменти від вищевказаної палиці,  знищити.
		 
		Скасувати арешт з дерев`яної палиці, ззовні схожої на ручку (дрючок) від лопати, з пошкодженнями у вигляді відсутності її частини та двох фрагментів від вищевказаної палиці, який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19 січня 2024 року.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.
		Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
		 
		 
		 
		Суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...