Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/5137/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2024. Зареєстровано: 04.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/754/363/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002600

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/363/24 
		Справа№754/5137/23
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		02 вересня 2024 року 
		Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		 
		головуючого судді                         ОСОБА_1 
		секретарів судового засідання         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4         
		                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження №42016000000002600 від 27.09.2016р. по обвинуваченню 
		 
		                ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		уродженця м.Одеса, громадянина України, 
		останнє відоме місце перебування: 
		АДРЕСА_1 , 
		раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 ч.1 КК України,
		 
		за участю: прокурора                  ОСОБА_6 
		        захисника                 ОСОБА_7 
		       
		ВСТАНОВИВ:
		                       
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, займаючи посаду судді Євпаторійського міського суду АР Крим відповідно до Указу Президента України №570/2013 від 18.10.2013р., реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, в порушення вимог ст.65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України. 
		 
		Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, в порушення вимог Конституції та законів України, достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та російської федерації щодо приєднання території АР Крим та м.Севастополя до складу російської федерації, усвідомлюючи, що так званий «Евпаторийский городской суд Республики Крым» відповідно до положень ст.64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, перебуваючи в м.Євпаторія, упродовж березня - квітня 2014 року продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому указом президента російської федерації №786 від 19.12.2014р. був призначений на посаду судді незаконно утвореного «Евпаторийского городского суда Республики Крым», чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч.5 ст.9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації №6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні так званого «Евпаторийского городского суда Республики Крым» по АДРЕСА_2 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, розуміючи незаконність дій окупаційної влади, незаконність застосування на території України законодавства російської федерації, діючи в інтересах російської федерації, керуючись нормами законодавства російської федерації, 10.02.2015р. у невстановлений досудовим розслідуванням час ухвалив рішення у справі №13-35/2015, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		 
		Допомога ОСОБА_5 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова. 
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 ч.1 КК України (в редакції Закону України №1183-VII від 08.04.2014р.), а саме в умисному діянні, вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що полягало в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відносно нього відповідно до вимог ст.323 КПК України, в судові засідання не з`явився, заяв чи клопотань не подавав, показання суду не надавав, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 04.07.2024р. було задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ст.111 ч.1 КК України. 
		 
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24.05.2007р. у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст.6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		 
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_5 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Обвинувачений ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього. Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справи «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985р., «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004р., та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		 
		Захисник вважає, що вина   ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 ч.1 КК України, не доведена належними доказами, а також не доведена сама подія вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тому просить ухвалити виправдувальний вирок. 
		 
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ст.323 ч.3 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, тому поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		 
		Встановлені судом обставини кримінального правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності. 
		 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказування в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку рф цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; засуджені міжнародними актами колективного реагування. Тому ці факти не потребують окремого судового доведення.
		 
		Так, Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року №48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		 
		06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України №261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.
		 
		11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.
		 
		Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року №891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		 
		17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову №1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову №1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		 
		18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року він був ратифікований більшістю голосів Держдуми РФ, 21 березня 2014 року - Радою Федерації Федеральних Зборів РФ, тому цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.
		 
		21 березня 2014 року був прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст.1 Закону РФ №6-ФКЗ).
		 
		11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		 
		15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		21 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Постанову №337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року №68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		 
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року №71/205 та від 19 грудня 2017 року №72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим та підтверджено невизнання її анексії.
		Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		 
		Судом ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази для дослідження зв`язку між цими подіями та діями обвинуваченого ОСОБА_5 безпосередньо в контексті висунутого йому обвинувачення.
		 
		Так, громадянство України обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується даними, які містяться в копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_5 Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 15.06.2001р. Згідно листа Адміністрації Президента України від 28.09.2016р. №03-01/3021, клопотання про вихід із громадянства України від ОСОБА_5 на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 є громадянином України. 
		                
		Статус обвинуваченого ОСОБА_5 як судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим станом на 2014 рік підтверджується даними, які містяться в інформації Адміністрації Президента України №45-01/135 від 20.03.2015р., згідно якої ОСОБА_5 був призначений на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Указом Президента України від 18.10.2013р. №570, у витягу з Указу Президента України №570/2013 від 18.10.2013р., згідно якого ОСОБА_5 призначено на п`ять років на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим. 
		 
		Згідно листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.02.2015р. Генеральному прокурору України щодо внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 КК України, ОСОБА_5 , який раніше призначений на посаду судді відповідно до законодавства України, здійснював правосуддя іменем російської федерації без припинення статусу судді відповідно до законів України. 
		Згідно даних, які містяться в листі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16.02.2015р. №18-2153/15, ОСОБА_5 не звертався до Комісії із заявою про переведення до іншого суду на території України, із заявою про звільнення з посади судді.
		 
		Згідно даних, які містяться в листі члена ВККС України ОСОБА_8 від 06.10.2015р. №8вк-4067/15, рішенням Комісії від 05 жовтня 2015 року за результатами розгляду матеріалів перевірки, проведеної за зверненням Генерального прокурора України, зверненням народного депутата України ОСОБА_9 , голови Верховного Суду України ОСОБА_10 , відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 . 
		 
		Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10.11.2015р. №3009/дп-15 рекомендовано Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення з посади судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 з підстав, передбачених пунктом 4 частини 5 статті 126 Конституції України.
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.03.2017р. №411/0/15-17 ОСОБА_5 звільнено з посади судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим за порушення вимог щодо несумісності. 
		 
		Здійснення ОСОБА_5 правосуддя від імені рф на території АР Крим без припинення статусу судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Кримвідповідно до законів України, як «судді» незаконно створеного судового органу окупаційної влади «Евпаторийского городского суда Республики Крым» знайшли своє підтвердження в досліджених в судовому засіданні доказах, наданих стороною обвинувачення, а саме: 
		 
		- клопотанні від 25 травня 2015 року про надання міжнародної правової допомоги, відповідно до якого ОСОБА_5 , будучи громадянином України, будучи діючим суддею АР Крим у відповідності до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», не звільнився з раніше займаної посади, та знаючи про незаконність своїх дій і проведеного референдуму продовжив роботу суддею на тимчасово окупованій території АР Крим і в подальшому був призначений на посаду судді незаконно створеного «Евпаторийского городского суда Республики Крым» указом президента рф від 19.12.2014р. №786 «О назначении судей федеральных судов»,
		 
		- даними інформації, яка міститься у зверненні депутата України ОСОБА_11 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.109, 100, 110-2 КК України, 
		 
		- протоколі огляду речей та документів від 30.03.2021р. з додатками до нього, згідно якого прокурором проведено огляд сайту, на якому розміщено «Федеральний закон от 23 июня 2014 года №154-ФЗ», з якого вбачається, що федеральним законом рф №154-Ф3 від 23.06.2014 року «О создании судов российской федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты российской федерации» було прийнято рішення про утворення на території Республіки Крим «Евпаторийского городского суда», 
		 
		               - протоколі огляду інтернет-видань від 07.04.2015р., згідно якого проведеним оглядом офіційного сайту президента рф щодо призначення суддів АР Крим та міста Севастополя встановлено, що згідно указу президента рф від 19.12.2014р. №786 «О назначении судей федеральных судов», ОСОБА_5 призначено суддею «Евпаторийского городского суда Республики Крым»,
		               
		               - інформації Державної казначейської служби України від 30.06.2015р. №15608/5/99/99/10/04/01/16 на запит Генеральної прокуратури України у порядку ст.93 КПК України щодо наявних у розпорядженні ДКС України або її територіальних підрозділів рішень незаконно створених судів на території АР Крим та міста Севастополя, винесених у період з 17.03.2014р. по день виконання запиту на підставі законодавства рф або від її імені, згідно якої ДКС України було надано наявну у службі копію рішення, винесеного суддею ОСОБА_5 , а саме: копію ухвали по справі №13-35/2015 від 10.02.2015р., винесеної Євпаторійським міським судом Республіки Крим в складі головуючого судді ОСОБА_5 , якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_13 про прийняття додаткового рішення, індексації грошових сум та видачі виконавчого листа, яка була направлена до Державної казначейської служби України супровідним листом Євпаторійського міського суду Республіки Крим від 12.05.2015р. №2286 за підписом судді цього суду ОСОБА_5 . 
		 
		               Відповідно до листа Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим №76/4/28-779 від 01.08.2023р., ОСОБА_5 є діючим суддею судової гілки влади рф, перебуває на ТОТУ АР Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності та здійснює правосуддя іменем рф у незаконно утвореному т.зв. «Евпаторийском городском суде Республики Крым». 
		 
		Згідно інформації з довідки ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 05.04.2023р. за результатами роботи з базою ДПСУ встановлено, що ОСОБА_5 з 13.08.2018р. по сьогоднішній день державний кордон України не перетинав.
		               Долучені прокурором та досліджені в судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, підтверджують законність вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні. 
		               Вищевказані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст.99 КПК України), а відомості, які вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_5 як «судді» окупаційних органів влади рф визнаються судом належними, допустимими та достовірними доказами обвинувачення.
		 
		               Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши та оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та доведеність в ході судового розгляду його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		               Суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 , будучи суддею Євпаторійського міського суду АР Крим, маючи при цьому достатній рівень освіти, спеціальних знань, починаючи з березня 2014 року не склав своїх повноважень судді та не вчинила жодних дій для звільнення його з посади судді. ОСОБА_5 , починаючи з березня 2014 року по теперішній час як «суддя» незаконно створеного «Евпаторийского городского суда Республики Крым» здійснював «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави - рф, керуючись її матеріальним та процесуальним правом, тим самим прийняв на себе на окупованій території України повноваження судді іншої держави - рф, яка окупувала та незаконно анексувала цю територію. Здійснення  ОСОБА_5   за таких умов «правосуддя» від імені рф свідчить про порушення ним вимог ст.65 Конституції України, оскільки це забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а відтак надання ним допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		 
		               Таким чином, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, маючи достатній рівень спеціальних знань і життєвого досвіду, що підтверджується його кваліфікаційним рівнем підготовки в галузі права як судді, використовуючи під час здійснення «правосуддя» від імені рф власні теоретичні знання і практичні навички, здійснював правосуддя від імені рф.
		               Про свідомий і добровільний характер дій ОСОБА_5 з надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, свідчить характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку. Так,   ОСОБА_5 не склав своїх повноважень судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, як суддя не вчинив жодних дій у зв`язку із своєю мовчазною згодою на автоматичне набуття по факту громадянства іншої країни, та продовжує здійснювати «правосуддя» як суддя «Евпаторийского городского суда Республики Крым», керуючись при цьому матеріальним та процесуальним правом іноземної держави.
		 
		               При цьому, припинення повноважень ОСОБА_5 як судді системи судів юрисдикції України відбулось саме внаслідок порушення ним законодавства України.
		 
		               При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується вимогами ст.50 КК України щодо завдань покарання, яке має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, та вимогами ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		Обставини, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , та обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують його покарання, судом не встановлені. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, його вік, те, що він, будучи суддею, зобов`язаний об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, в порушення зазначених зобов`язань здійснив злочин проти основ національної безпеки України. 
		 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчиненого злочину, строком позбавлення волі в межах санкції ст.111 ч.1 КК України, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, яке передбачено як додаткове покарання, оскільки саме таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень з його боку та іншими особами. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		                ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.111 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 12-ти (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. 
		               Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку. 
		 
		               Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		               Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		               Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику та прокурору. 
		               Інформацію про ухвалення вироку опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст.297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті судової влади. 
		 
		               Головуючий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...