Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/30952/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2024. Зареєстровано: 04.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/761/1279/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220480000803

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/30952/21
		Провадження №1-кп/761/1279/2024 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		       26 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		 
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		при секретарях         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		        ОСОБА_5 ,
		за участю прокурорів         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачених         ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисників         ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		        ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , 
		потерпілого          ОСОБА_17 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України,
		 
		 
		 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нові Санжари Новосаржанського району Полтавської області, громадянина України, українця, одруженого, працюючого директором в ТОВ «Бестселер-Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України,
		 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, неодруженого, проходить службу на посадах офіцерського складу в СБ України, маючого військове звання «майор», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 3 ст. 409 (в редакції Закону України №194-VІІ від 12.02.2015) КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_11 проходить військову службу у Службі безпеки України з 2013 року. Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, Закон України (надалі ЗУ) «Про Службу безпеки України» та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною. ЗУ «Про Службу безпеки України» у ч. 1 ст. 19 визначає, що кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України (надалі СБ України), а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів СБ України визначено, що умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями СБ України визначаються укладеним договором (контрактом). 
		28.08.2013 ОСОБА_11 прийняв військову присягу на вірність народу України.
		10.07.2018 ОСОБА_11 укладено черговий контракт на проходження військової служби в СБ України на п`ять років строком до 21.08.2023. 
		Відповідно до умов указаного контракту ОСОБА_11 взяв на себе зобов`язання:
		- проходити військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у СБ України протягом строку дії цього Контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СБ України; 
		- сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів далі СБ України, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.
		Наказом СБ України від 09.08.2019 №1035-ОС ОСОБА_11 призначений на посаду старшого уповноваженого за рахунок посади старшого уповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом (далі - УКЗБТ) Департаменту захисту національної державності (далі - ДЗНД) СБ України. 
		Наказом ДЗНД СБ України від 23.01.2020 № 4-ОС/дск призначений на посаду старшого уповноваженого за рахунок посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору 1 відділу УКЗБТ ДЗНД СБ України. Наказом ДЗНД СБ України від 09.06.2020 № 39-ОС/дск призначений на посаду старшого уповноваженого на особливо важливих об`єктах за рахунок посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору 1 відділу УКЗБТ ДЗНД СБ України. Наказом СБ України від 16.04.2021 № 40-ОС/дск займає посаду старшого уповноваженого у розпорядженні ДЗНД СБ України. Наказом т.в.о. Голови СБ України від 30.04.2016 № 266-ОС/дск ОСОБА_11 присвоєно чергове військове звання «капітан». Наказом першого заступника Голови СБ України від 29.02.2020 № 266-ОС/дск ОСОБА_11 присвоєно чергове військове звання «майор». Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» ОСОБА_11 , як співробітник підрозділу, який здійснює контррозвідувальну діяльність, серед іншого зобов`язаний забезпечувати її мету, а саме: попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» старший оперуповноважений 3 сектору 1 відділу управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України ОСОБА_11 є працівником правоохоронного органу, у зв`язку з чим являється службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. 
		У статті 28 Конституції України визначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
		Відповідно до положень статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз`яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
		Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. 
		Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. 
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У той же час, ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , в порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи особисті корисливі інтереси, у період з листопада 2019 по липень 2020 року, вступивши у злочинну змову між собою, умисно вчинили кримінальні правопорушення проти власності, волі честі та гідності особи за наступних обставин.
		Так, у вересні 2019 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, у Особи-1 та Особи-2, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, та які є власниками Інформація-1, зареєстрованої в Російській Федерації, та які виступили організаторами вчинення злочину, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном колишнього керівника представництва вказаної Інформація-1 в Україні ОСОБА_17 , а саме, грошовими коштами в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн.
		В якості способу заволодіння зазначеними коштами Особа-1 та Особа-2 визначили здійснення вимагання передачі грошових коштів із залученням сторонніх впливових осіб, у тому числі таких, які мають зв`язки в кримінальних колах чи у правоохоронній системі. При цьому, їх злочинним умислом охоплювалося і можливе висловлення безпосередніми виконавцями погроз ОСОБА_17 чи його близьким родичам, у тому числі службовою особою з використанням свого службового становища, застосування фізичного насильства, вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, обмеження його прав, свобод або законних інтересів для досягнення висунутих незаконних вимог. 
		З метою реалізації вказаного злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 40 000 євро та 1600 000 грн, організаторами злочину Особою-1 та Особою-2 у точно невстановлених органом досудового розслідування період часу та місці розроблено загальний план (задум) заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 , відповідно до якого визначений ними їх спільний знайомий ОСОБА_19 повинен підшукати безпосередніх виконавців кримінального правопорушення, та схилити останніх до його вчинення за грошову винагороду. При цьому ОСОБА_19 , за задумом організаторів вчинення злочину, повинен сприяти підшуканим ним особам усіма можливими способами, у тому числі протиправними, змусити ОСОБА_17 до передачі Особі-1 та Особі-2 вказаної суми грошових коштів у готівковій формі або шляхом перерахування на рахунки підконтрольних їм юридичних осіб, у тому числі, зареєстрованих за кордоном, з тим, щоб у такий спосіб заволодіти вказаними грошовими коштами злочинним шляхом та мати змогу розпоряджатися ними на власний розсуд.
		Для реалізації злочинного плану Особа-1 та Особа-2 у вересні 2019 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, прибули до м. Харків, де під час особистої зустрічі з ОСОБА_19 запропонували йому стати новим керівником українського представництва Інформація-1 замість ОСОБА_17 . У цей же час Особа-1 та Особа-2 довели ОСОБА_19 свій загальний план (задум) заволодіння грошовими коштами, відповідно до якого він із залученням осіб безпосередніх виконавців злочину, шляхом надання останнім необхідних порад, вказівок, знарядь та засобів, будь-яким способом, у тому числі шляхом вимагання, має примусити ОСОБА_17 до передачі їм грошових коштів в сумі 40 000 євро та 1600 000 грн, що перебували на банківських рахунках юридичних осіб, у яких ОСОБА_17 є директором та єдиним учасником, а саме: ТОВ «Інтернет технології ЮА» (код ЄДРПОУ: 42878330, місцезнаходження: 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Паркова, буд. 29,) та «UAB Interneto Technologija» (зареєстрована в АДРЕСА_7 ). При цьому, Особа-1 та Особа-2, виконуючи роль організаторів злочину на стадії готування, умисно, із корисливих мотивів, з метою залучення ОСОБА_19 до співучасті у вчиненні злочину та виконання ним дій, спрямованих на підшукання осіб, яких він умовлянням, підкупом або іншим чином мав схилити, а в подальшому сприяти у вчиненні злочину, обіцяли йому передати незаконно отримані від ОСОБА_17 кошти у його розпорядження для подальшого розвитку очолюваного ним представництва Інформація-1.
		Погодившись виконати у реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, відведену йому роль підбурювача та пособника у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 , ОСОБА_19 із корисливих мотивів вступив у злочинну змову з Особою-1 та Особою-2.
		З метою реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на вчинення вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів ОСОБА_19 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із Особою-1 та Особою-2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, бажаючи вчинення злочину іншими особами, яких він мав схилити до вчинення злочину, упродовж вересня-грудня 2019 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, підшуковував співучасників для вчинення злочину, впливаючи на яких умовлянням, підкупом чи іншим чином, мав схилити до вчинення кримінального правопорушення, а саме, вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів. Для цього, перебуваючи в цей період часу в м. Києві, 29.11.2019 у вечірню пору доби в ресторані «Генацвалє і хінкалі», розташованому по проспекту Героїв Сталінграду, 4, корпус 6 , зустрівся із раніше знайомим ОСОБА_10 .
		На виконання спільного із Особою-1 і Особою-2 умислу, виконуючи роль підбурювача, ОСОБА_19 умисно, із корисливих мотивів, з метою схилити ОСОБА_10 до вчинення злочину, 29.11.2019, перебуваючи в приміщенні ресторану « Генацвалє і хінкалі », розташованому по проспекту Героїв Сталінграду, 4, корпус 6 у місті Києві , довів до його відома запропонований Особою-1 і Особою-2 загальний план (задум), направлений на вимагання коштів у ОСОБА_17 в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн, та при цьому повідомив спочатку про можливість отримати грошову винагороду у випадку прийняття ОСОБА_10 пропозиції про вчинення злочину, а в подальшому пообіцяв надати йому таку винагороду у розмірі 30 відсотків від незаконно отриманої у ОСОБА_17 суми грошових коштів, а також переконав про необхідність саме таким способом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_17 . У свою чергу, ОСОБА_10 під дією умовлянь та підкупу ОСОБА_19 ознайомився із зазначеним загальним планом (задумом) злочинної діяльності, схвалив його та надав згоду ОСОБА_19 брати участь у вчиненні злочину. Таким чином, ОСОБА_19 шляхом умовляння та підкупу вплинув на ОСОБА_10 і викликав у нього рішучість та бажання вчинити вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 , чим схилив ОСОБА_10 взяти участь у вчиненні злочину.
		За вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна. Таким чином, він вступив у злочинну змову з ОСОБА_19 та взяв на себе роль виконавця у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 в сумі 40 000 євро та 1600 000 грн за умови отримання грошової винагороди у розмірі 30 відсотків від незаконно отриманої у ОСОБА_17 суми грошових коштів.
		Крім того, для залучення до підготовки та безпосереднього вимагання грошових коштів, ОСОБА_10 , за згодою ОСОБА_19 мав повідомити про вказаний задум свого знайомого військовослужбовця СБ України ОСОБА_11 , який, будучи наділеним повноваженнями співробітника правоохоронного органу, маючи контакти по службі з особами, які сприятимуть в отриманні необхідної інформації, зможе використати свої знання та досвід оперативної роботи, у тому числі навички проведення таємних операцій і конспірації, у досягненні їх злочинного задуму.
		Отримавши після 29.11.2019, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, інформацію щодо підшукання ОСОБА_19 виконавця для вчинення разом із ОСОБА_10 вимагання грошових коштів, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору 1 відділу УКЗБТ ДЗНД СБ України, з метою обговорення умов можливості прийняття участі у вчиненні злочину, 21.12.2019 у вечірню пору доби, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, в ресторані « Генацвалє і хінкалі », розташованому по проспекту Героїв Сталінграду, 4, корпус 6 у м. Києві , спільно із ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_19 .
		Під час вказаної зустрічі ОСОБА_19 , на виконання спільного умислу з Особою-1 і Особою-2, виконуючи роль підбурювача, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою схилити ОСОБА_11 до вчинення злочину шляхом умовлянь та підкупу, довів до його відома запропонований Особою-1 та Особою-2 загальний план (задум), направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн, переконавши у необхідності заволодіння грошовими коштами саме таким способом, та пообіцяв надати йому разом з ОСОБА_10 винагороду у розмірі 30 відсотків від незаконно отриманої від ОСОБА_17 суми грошових коштів.
		У свою чергу, ОСОБА_11 під дією умовлянь та підкупу ОСОБА_19 , ознайомившись із зазначеним загальним планом (задумом) злочинної діяльності, схвалив його та надав ОСОБА_19 згоду брати участь у вчиненні злочину, у тому числі з використанням свого службового становища як співробітника правоохоронного органу. Таким чином, ОСОБА_19 шляхом умовляння та підкупу вплинув на ОСОБА_11 , і викликав у нього рішучість та бажання вчинити вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів B сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн, тим самим схилив його взяти участь у вчиненні злочину шляхом умовлянь та надання обіцянки грошової винагороди йому та ОСОБА_20 у розмірі 30 відсотків від незаконно отриманої внаслідок вимагання від ОСОБА_17 суми грошових коштів. 
		За вказаних обставин ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову із ОСОБА_19 та ОСОБА_10 , погодившись на відведену йому роль виконавця у реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, а саме вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 . 
		Під час вказаної зустрічі у ресторані «Генацвалє і хінкалі» 21.12.2019 ОСОБА_19 , усвідомлюючи, що сприяє ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, і бажаючи цього, з метою полегшити їм вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 і досягти бажаного результату, виконуючи роль пособника, направив ОСОБА_11 за допомогою месенджера "Telegram" раніше отримані від Особи-2 для цієї мети особисті дані ОСОБА_17 , фото його паспарту громадянина Російської Федерації та посвідки на постійне проживання в Україні. 
		У подальшому, у період з 21.12.2019 по 19.02.2020, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_19 , усвідомлюючи, що діє у співучасті з виконавцями злочину, які діють за попередньою змовою у складі групи осіб, об`єднаних єдиним злочинним умислом, направленим на вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, здійснив неодноразові переговори з виконавцями злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , під час яких вони обговорили питання підготовки до подальшої реалізації спільного злочинного наміру. При цьому ОСОБА_19 , усвідомлюючи, що сприяє ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, і бажаючи цього, з метою полегшити їм вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 і досягти бажаного результату, виконуючи роль пособника, шляхом надання інформації щодо найбільш прийнятних способів учинення злочину, зокрема, здійснюючи підшукування іноземних товариств, на рахунки яких ОСОБА_17 після висунутих йому вимог повинен буде перерахувати грошові кошти з рахунків належних йому юридичних осіб, зміцнив у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 рішучість вчинити злочин.
		У цей же проміжок часу у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які діяли умисно за попередньою змовою, не повідомляючи ОСОБА_19 залучили до вчинення даного кримінального правопорушення як співвиконавця спільного знайомого ОСОБА_18 , якому довели загальний план (задум) заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн шляхом їх вимагання та запропонували йому взяти участь у вимаганні вказаної суми грошових коштів за умови отримання грошової винагороди. Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_20 , шляхом умовляння та підкупу, вплинули на ОСОБА_18 і викликали у нього рішучість та бажання вчинити вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 , чим схилили його взяти участь у вчиненні злочину.
		У свою чергу, ОСОБА_18 , ознайомившись із зазначеним загальним планом (задумом) злочинної діяльності, схвалив його та надав згоду ОСОБА_11 та ОСОБА_20 взяти участь у вчиненні злочину, спрямованого на реалізацію спільного злочинного наміру, а саме вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів. 
		У період з 21.12.2019 по 19.02.2020, більш точний час досудовим слідством не встановлений, у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи на шкоду суспільним інтересам, розробили план безпосереднього вчинення кримінального правопорушення, та розподілили ролі між собою як безпосередніми виконавцями злочину.
		Згідно з розподілом ролей на ОСОБА_11 покладалася роль співвиконавця, а саме, як на співробітника-військовослужбовця СБ України, який має знання та досвід оперативної роботи, у тому числі навички проведення таємних операцій і конспірації, відповідно до розробленого і схваленого усіма учасниками групи осіб плану вчинення злочинів, покладалися обов`язки із підготовки необхідних умов для полегшення вчинення злочину із використанням свого службового становища співробітника СБ України, збору усієї необхідної інформацію відносно ОСОБА_17 , зокрема: про місце його проживання, роботи, контакти по його телефонах, склад сім`ї, а також про банківські рахунки очолюваних ним товариств, на яких він зберігав грошові кошти, підшукання знарядь і засобів для створення відповідних умов з метою реального сприйняття потерпілим висловлених вимог, а також формування внутрішнього переконання у можливості реалізації погроз вимагачами. Окрім того, згідно з розробленим планом, під час безпосереднього вчинення злочинів ОСОБА_11 разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_10 мав здійснити викрадення потерпілого та позбавлення його волі, вимагання у нього грошових коштів із погрозами насильства над ним та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		На ОСОБА_10 покладалася роль співвиконавця, а саме, співучасть у викраденні та позбавленні волі ОСОБА_17 , вимаганні у нього грошових коштів з погрозами насильства над ним та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		На ОСОБА_18 покладалася роль співвиконавця, а саме, забезпечення житлом для перебування в м. Харків, за місцем знаходження ОСОБА_17 , а також співучасть у викраденні та позбавленні волі ОСОБА_17 , вимаганні у нього грошових коштів з погрозами насильства над ним та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозами вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		Згідно з розробленим співучасниками планом, після отримання ОСОБА_11 необхідної інформації про ОСОБА_17 , ОСОБА_18 мав зателефонувати останньому, представившись іншою особою з вигаданого приводу, використовуючи зібрану ОСОБА_11 інформацію про інтереси та діяльність ОСОБА_17 , домовитися із ним про зустріч. Надалі, біля місця зустрічі, представившись співробітниками СБ України та, у разі необхідності, з використанням фізичного примусу, ОСОБА_18 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 мали супроводити та примусити сісти ОСОБА_17 до заздалегідь підготовленого автомобіля, де планували утримувати потерпілого проти його волі, не даючи можливості вийти із автомобіля, до отримання від нього вимушеної згоди виконати їх вимоги. Переконавши ОСОБА_17 у своїй приналежності до СБ України шляхом використання спеціально розміщених в салоні автомобіля предметів із логотипами вказаного органу, демонструючи цим самим серйозність своїх намірів та здійснюючи психологічний вплив на потерпілого, утримуючи у салоні вказаного автомобіля проти його волі, а також демонструючи та вкладаючи до рук потерпілого бойову гранату «Ф-1», ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище, спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_10 планували висловити ОСОБА_17 погрози насильства над ним та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з метою отримання належних йому грошових коштів в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн. З метою недопущення здійснення ОСОБА_17 втечі та опору їх діям, а також уникнення можливості покликати на допомогу сторонніх осіб, залишити місце його незаконного утримування, на ОСОБА_18 покладався обов`язок забезпечення руху автомобіля під час утримування у ньому потерпілого.
		У подальшому, ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 затвердили розроблений ними план злочинної діяльності, направлений на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_17 , вимагання у нього грошових коштів в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень для досягнення висунутої незаконної вимоги.
		При цьому, про залучення ОСОБА_18 до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не ставили до відома ОСОБА_19 , а останній, у свою чергу, Особу-1 та Особу-2. Однак, ОСОБА_19 , Особа-1 і Особа-2 були достовірно обізнані із тим, що примушування ОСОБА_17 до передачі грошових коштів у вищевказаному раніше визначеному розмірі буде здійснюватися шляхом вимагання групою осіб та із використанням працівником правоохоронного органу свого службового становища. Умислом ОСОБА_19 , Особи-1 і Особи-2 охоплювалося можливе висловлення безпосередніми виконавцями до потерпілого погроз застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень для досягнення висунутих незаконних вимог.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_18 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання попередньо узгодженого плану, 16.02.2020 орендував для проживання на час перебування у АДРЕСА_9 .
		ОСОБА_18 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання попередньо узгодженого плану, з метою фактичної реалізації злочинного наміру, спрямованого на вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 40 000 євро та 1600 000 грн, 17.02.2020 у точно невстановлений досудовим розслідуванням час доби прибули до м. Харків, де зупинилися у квартирі за вищевказаною адресою. Наступного дня, 18.02.2020, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повідомили ОСОБА_19 про своє прибуття до м. Харкова для безпосереднього вчинення злочину - вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 . При цьому, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не повідомляли ОСОБА_19 про заплановане на наступний день викрадення та позбавлення волі потерпілого.
		19.02.2020, близько 11:00 год ОСОБА_18 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , відповідно до заздалегідь розробленого та погодженого всіма співучасниками плану, зателефонував ОСОБА_17 , та представившись іншою особою, призначив останньому зустріч із вигаданого приводу вирішення робочих питань о 13:00 год у ресторані «Дон Маре» за адресою: АДРЕСА_10 . 
		Того ж дня, близько 13:00 год, ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, тобто домовившись про спільне вчинення кримінального правопорушення та розподіливши між собою ролі кожного із співучасників у його вчиненні, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 , прибули на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі марки «Фольксваген Транспортер» білого кольору до приміщення офісу ТОВ «Інтернет технології ЮА» за адресою: м. Харків, проспект Науки, 40, де під вигаданим приводом вирішення робочих питань домовились по телефону зустрітись із ОСОБА_17 в приміщенні ресторану «Дон Маре», розташованому на першому поверсі вказаної офісної будівлі, переслідуючи при цьому мету виманити ОСОБА_17 на зустріч із ними для того, щоб мати змогу примусити його сісти до салону автомобіля «Фольксваген Транспортер» для доведення до завершення спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 . 
		У момент, коли ОСОБА_17 наблизився до входу в приміщення вказаного ресторану, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України ОСОБА_11 разом із ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до узгодженого плану, підійшли до потерпілого. ОСОБА_11 будучи службовою особою, усвідомлюючи, що використання статусу співробітника СБ України для досягнення незаконної мети завдає шкоду суспільним інтересам, 3 використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, на виконання раніше розробленого співучасниками плану пред`явив ОСОБА_17 своє службове посвідчення співробітника СБ України, представивши себе, а також ОСОБА_18 і ОСОБА_10 співробітниками вказаного правоохоронного органу, та, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, безпідставно наказав ОСОБА_17 пройти із ними в розташований неподалік автомобіль «Фольксваген Транспортер». ОСОБА_18 та ОСОБА_10 усвідомлюючи, що не є співробітниками СБ України, своїми діями створювали у потерпілого хибне враження, що вони також, як і ОСОБА_11 , є співробітниками вказаного правоохоронного органу та діють як представники влади. ОСОБА_17 підкорився наказу ОСОБА_11 , як представнику влади, прослідував до вказаного автомобіля у супроводі самого ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , однак, наблизившись до автомобіля, зупинився та вимагав надати йому можливість зв`язатися із адвокатом. В цей час ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , всупереч волі потерпілого, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно з раніше розробленим планом, застосували грубу фізичну силу, що виражалося у фізичному утримуванні ними потерпілого за обидві руки, демонстрацією фізичної та кількісної переваги, проти його волі спрямували ОСОБА_17 у такий спосіб силоміць в напрямку припаркованого поруч невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки «Фольксваген Транспортер» білого кольору та примусово, проти його волі, помістивши останнього в салон вказаного автомобіля, а також з метою обмеження вільного пересування потерпілого та можливості полишити салон автомобіля, сіли із ним поруч, і розпочали утримання ОСОБА_17 проти його волі, тобто здійснили викрадення ОСОБА_17 . З метою переконання потерпілого у приналежності їх до СБ України та демонстрації серйозності висунутих в подальшому вимог, а також здійсненню у такий спосіб психологічного впливу на ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 заздалегідь розмістили у салоні вказаного автомобіля бронежилети та папки для паперів із надписами «Служба безпеки України». 
		Примусово помістивши ОСОБА_17 в салон вказаного автомобіля на задній ряд сидінь, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обмежили його волю, сівши із ним поруч для того, щоб унеможливити його втечу та опір їх діям, у такий спосіб всупереч волі потерпілого утримували його в салоні вказаного автомобіля перешкоджаючи його вільному пересуванню та полишенню місця, де він не бажав перебувати. У цей же час ОСОБА_18 сів за кермо вказаного автомобіля, та з метою недопущення здійснення ОСОБА_17 втечі, а також уникнення можливості покликати на допомогу сторонніх осіб, здійснював рух автомобіля під час утримування у ньому потерпілого проти його волі по вулиці Мінській у місті Харкові у напрямку Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького. 
		У подальшому, під час руху вказаного автомобіля по вулиці Мінській у м. Харкові та повороту на вулицю Новгородську та руху по ній, перебуваючи у салоні автомобіля, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3 сектору 1 відділу Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України капітан ОСОБА_11 , будучи службовою особою, усвідомлюючи, що використання статусу співробітника СБ України для досягнення незаконної мети завдає шкоду суспільним інтересам, використовуючи своє службове становище, із залученням ОСОБА_10 незаконно провели особистий обшук ОСОБА_17 , під час якого відібрали у нього його мобільний телефон. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на залякування ОСОБА_17 та створення у нього уяви про реальну загрозу його життю та здоров`ю, діючи умисно, на виконання спільного злочинного плану, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи при цьому корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 висунули йому незаконну вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 40 000 євро (що за курсом НБУ станом на 19.02.2020 року становить 1 057 164 грн) та 1 600 000 грн. У цей же час ОСОБА_18 , керуючи автомобілем «Фольксваген Транспортер», проїхавши по вул. Новгородській звернув на вул. Динамівську та зупинив автомобіль біля вказаного парку, продовжуючи утримувати ОСОБА_17 проти його волі у салоні вказаного автомобіля, не даючи йому змоги покинути місце, де він не бажав перебувати. Вказана вимога передачі чужого майна супроводжувалася погрозами насильства над ОСОБА_17 та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Також з метою створення у ОСОБА_17 враження у реальності висловлених погроз, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно із заздалегідь розробленим та затвердженим співучасниками планом, ОСОБА_11 вклав до рук потерпілого предмет, схожий на корпус бойової гранати «Ф-1». За вказаних обставин, ОСОБА_17 сприймав погрози ОСОБА_18 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 як реальні. 
		Окрім того, висунувши незаконну вимогу передачі вищевказаної суми коштів, ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та старший оперуповноважений 3 сектору 1 відділу управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом ДЗНД СБ України ОСОБА_11 , будучи службовою особою, усвідомлюючи, що використання статусу співробітника СБ України для досягнення незаконної мети завдає шкоду суспільним інтересам, використовуючи своє службове становище, в салоні автомобіля «Фольксваген Транспортер», зупиненому у вказаному місці, утримуючи ОСОБА_17 проти його волі у салоні вказаного автомобіля, погрожували ОСОБА_17 обмеженням його прав, свобод або законних інтересів шляхом притягнення останнього до кримінальної відповідальності та позбавлення волі за сфальсифікованим обвинуваченням у фінансуванні тероризму і незаконному зберіганні бойових припасів. Після висловлення погрози, з метою створення видимості можливого притягнення ОСОБА_17 до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за згодою ОСОБА_18 упакували корпус вищевказаної гранати з відбитками пальців рук ОСОБА_17 у поліетиленовий пакет, який, зі слів ОСОБА_11 , у подальшому буде підкинутий ними ОСОБА_17 під час проведення обшуку у сфальсифікованому кримінальному провадженні. Погрози обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого шляхом притягнення останнього до кримінальної відповідальності та подальшого позбавлення волі за сфальсифікованим обвинуваченням ОСОБА_17 сприймав реально, враховуючи обстановку, в якій він перебував, його викрадення та незаконне позбавлення волі, наявність в салоні вказаного автомобіля предметів, що вказували на причетність вимагачів до співробітників СБ України, а також з урахуванням факту упакування вимагачами корпусу бойової гранати «Ф-1», яку потерпілий тримав у руках, у поліетиленовий пакет.
		У свою чергу, ОСОБА_17 , сприймаючи реально висунуті йому погрози насильства над ним та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з метою недопущення реалізації висловлених погроз застосування фізичного насильства на місці та отримання можливості вийти з автомобіля на свободу внаслідок незаконного позбавлення його волі вказаними особами, починаючи з близько 13:00 год, упродовж близько 30 хвилин вимушено погодився виконати незаконні вимоги ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , запевнивши їх у здійсненні ним подальшого перерахування вищевказаних коштів на банківські рахунки, які згідно з розробленим злочинним планом мав вказати ОСОБА_19 , з яким потерпілий повинен був у подальшому вийти на зв`язок. Надалі, після отримання шляхом вимагання від ОСОБА_17 вимушеної згоди на перерахування коштів, ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_11 скерував вказаний автомобіль у зворотному напрямку по АДРЕСА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_10 припинили незаконне позбавлення волі ОСОБА_17 , надавши йому можливість залишити місце, де він не бажав перебувати та утримувався проти його волі упродовж близько 30 хвилин, а саме, надали йому можливість вийти із невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки «Фольксваген Транспортер».
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, 21.02.2020 ОСОБА_11 створив чат у месенджері «Telegram» під назвою «1», до якого приєднав ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , де інструктував потерпілого щодо переказу ним грошових коштів, які ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_19 у нього вимагали. У подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , у співучасті з ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , із корисливих мотивів, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів 21.02.2020 надіслали ОСОБА_17 відповідні текстові повідомлення із вимогами виведення грошових коштів в сумі 40 000 євро із рахунку компанії ОСОБА_17 , зареєстрованої у Литовській Республіці (м. Вільнюс), на рахунок компанії «Danwest Way S.R.O», що зареєстрована в Чеській Республіці (м. Прага). При цьому ОСОБА_19 виконуючи відведену йому роль пособника у вчиненні кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що сприяє ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, і бажаючи довести злочинний умисел до кінця, з метою полегшити їм вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 і досягти бажаного результату, надіслав у вказаному чаті інвойс компанії-отримувача «Danwest Way S.R.O.», що зареєстрована в Чеській Республіці м. Прага), а також для заповнення ОСОБА_17 бланка договору про перерахування коштів. У подальшому, через відмову ОСОБА_17 . заповнити договір, ОСОБА_19 за вказівкою ОСОБА_11 , діючи як пособник, з метою усунення перешкод у реалізації злочинного задуму та надання засобу для вчинення злочину, заповнив бланк договору сам та надалі надіслав заповнений договір до вказаного чату. Таким чином, ОСОБА_19 шляхом усунення перешкод, надання порад, вказівок та засобів сприяв ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину.
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану ОСОБА_19 , діючи у співучасті із ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , Особою-1 та Особою-2, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, виконуючи відведену йому роль пособника у реалізації спільного злочинного наміру, усвідомлюючи, що сприяє ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, і бажаючи довести злочинний умисел до кінця, з метою полегшити їм вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_17 і досягти бажаного результату, шляхом усунення перешкод, надання порад, вказівок та засобів вчинення злочину, 19.02.2020 у період з 18:09 год. по 19:41 год. також додатково надсилав зі свого мобільного телефону текстові повідомлення у месенджері «Telegram» безпосередньо на мобільний телефон ОСОБА_17 , а також бланк договору про перерахування грошових коштів в сумі 40 000 євро на рахунок компанії «Danwest Way S.R.O.», що зареєстрована в Чеській Республіці (м. Прага), для заповнення останнім та дані інвойсу вказаної компанії-отримувача. Наступного дня, 20.02.2020 ОСОБА_19 продовжував надсилати у месенджері «Telegram» текстові повідомлення ОСОБА_17 із вказівками та порадами щодо способу переведення раніше обумовленої суми грошових коштів на рахунок юридичної особи зареєстрованої у Чеській Республіці.
		У свою чергу, у період з 20.02.2020 по 25.02.2020 старший оперуповноважений 3 сектору ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 , будучи службовою особою, усвідомлюючи, що використання статусу співробітника СБ України для досягнення незаконної мети завдає шкоду суспільним інтересам, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_18 , ОСОБА_20 за співучасті ОСОБА_19 з метою сприяння реалізації спільного злочинного умислу направленого на заволодіння коштами, що належали ОСОБА_17 в розмірі 40 000 євро та 1 600 000 грн, направляв на мобільний телефон ОСОБА_17 текстові повідомлення із вимогами щодо негайного перерахування обумовленої суми коштів, а також з метою заздалегідь обіцяного приховування злочину, направив в електронному вигляді бланк фіктивного договору та інвойс (рахунок) на перерахування 40 000 євро з метою надання вигляду законності перерахування коштів із рахунку «UAB Interneto Technologija» на іншу юридичну особу у Чеській Республіці (м. Прага) - "Danwest Way S.R.O.".
		У подальшому, 25.02.2020 ОСОБА_19 за вказівкою ОСОБА_11 вніс виправлення у вказаний договір та направив його в особистих повідомленнях останньому для подальшого перенаправлення потерпілому ОСОБА_17 . 
		25.02.2020 ОСОБА_17 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, а саме його викрадення та вимагання у нього невстановленими особами майна грошових коштів в сумі 40 000 євро та 1 600 000 грн. За наслідками розгляду заяви зареєстроване кримінальне провадження № 12020220480000803 від 25.02.2020 та розпочато досудове розслідування.
		Не будучи обізнаними про реєстрацію кримінального провадження, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на залякування потерпілого та створення у нього враження про реальність погроз ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 у разі невиконання висунутих ними вимог, діючи умисно на виконання спільного злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи при цьому корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_18 , за згодою ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , здійснив телефонні дзвінки із свого мобільного телефону НОМЕР_1 , а саме, 12.03.2020 о 20:14 год, 16.03.2020 о 16:34 год та 17:16 год, на мобільний телефон ОСОБА_17 НОМЕР_2 і представившись співробітником СБ України, усвідомлюючи, що таким чином завдає шкоди суспільним інтересам, повторно висловив ОСОБА_17 незаконні вимоги передачі грошових коштів y сумі 40 000 євро 1 600 000 грн, що супроводжувалися погрозами насильства над потерпілим та його близькими родичами, погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, притягненням його до кримінальної відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями. Надалі, ОСОБА_18 до липня 2020 року продовжував телефонувати ОСОБА_31 , повторюючи вимоги та погрози.
		Крім того, ОСОБА_18 в месенджері «Telegram» під ніком « ОСОБА_23 » з 06 березня 2020 по 13 травня 2020 року вів переписку безпосередньо на мобільний телефон ОСОБА_17 і продовжував вимагати грошові кошти з останнього. З урахуванням розпочатого досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , Особа-1 та Особа-2 не отримали від ОСОБА_17 кошти в сумі 40 000 євро, та 1 600 000 грн, які в нього вимагали.
		Крім того, ОСОБА_11 в умовах особливого періоду, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ухилився від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, достовірно знаючи про те, що у нього відсутні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 (скорочена назва хвороби, яку спричинює коронавірус SARS-CoV-2) або іншої респіраторної хвороби, та не з`являвся за місцем служби у ДЗНД СБ України, а також не виконував своїх обов`язків поза межами місця служби, натомість проводив час на власний розсуд у період з 24.02.2021 по 11.03.2021 року, повідомивши своєму керівництву неправдиві відомості щодо підстав своєї відсутності та симулюючи хворобу.
		Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Демобілізація комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати мирного часу.
		Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01.03.2014, яке введене в дію Указом Президента України від 02.03.2014 № 189, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи. 
		Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.03.2014 № 49. 
		Указом Президента України від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 15.01.2015 № 113-VII, який набрав чинності 20.01.2015, також оголошено проведення часткової мобілізації, доведено до відома керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що згідно зі ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 119 КЗпП України за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, закріплені гарантії щодо збереження за ними місця роботи (посади) на термін, що не перевищує одного року.
		Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. 
		Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України станом на сьогодні не приймав.
		Таким чином, з 18.03.2014 по теперішній час в Україні діє особливий період. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. 
		Згідно із частиною 3 статті 24 цього Закону, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
		Відповідно до Вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗС України), його дія поширюється, зокрема, на військовослужбовців СБ України.
		Згідно з положеннями ст.ст. 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби ЗС України, військовослужбовці зобов`язані постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗС України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Ha військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами ЗС України, а також іншими нормативно- правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів ЗС України.
		Відповідно до ст. 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про ЗС України в цілому.
		Статтею 199 Статуту внутрішньої служби ЗС України передбачено, що розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.
		Для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів (слухачів) військових навчальних закладів, навчальних центрів, військових частин) встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
		Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), дія якого також поширюється на військовослужбовців СБ України, визначено сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
		Відповідно до ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗС України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. 
		Статтею 45 Дисциплінарного статуту ЗС України визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
		Для виконання визначених завдань, в ході контррозвідувальної діяльності ОСОБА_11 , відповідно до положень ст. 7 ЗУ «Про контррозвідувальну діяльність», має право здійснювати контррозвідувальний пошук, оперативно-розшукові заходи з використанням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів. При цьому, надані йому права останній не може використовувати у протиправних цілях.
		Відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 Закону України «Про Службу безпеки України» правову основу діяльності СБ України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною. Діяльність СБ України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи та співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
		Пунктом 1 Наказу Центрального управління СБ України від 12.01.2017 № 22 «Про службовий (робочий) час у Служби безпеки України та внутрішній службовий (трудовий) розпорядок» встановлено для співробітників-військовослужбовців та працівників п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями суботу і неділю. Відповідно до п. 3 цього ж наказу встановлено розподіл службового (робочого) часу особового складу СБ України для співробітників-військовослужбовців початок робочого дня о 09:00 годині, перерва на обід з 13:00 години до 14:00 години, закінчення робочого дня о 18:00 годині.
		Згідно з пунктом 7 вказаного наказу співробітники-військовослужбовці за рішенням начальника підрозділу, органу, закладу, установи залучаються до виконання службових обов`язків понад службовий час, у вихідні, святкові і неробочі дні з метою забезпечення у підрозділі, органі, закладі, установі постійної бойової та мобілізаційної готовності, виконання невідкладних або непередбачуваних завдань. Заходи, пов`язані із забезпеченням бойової та мобілізаційної готовності, виконуються в будь-який час доби з наданням співробітникам-військовослужбовцям не менше ніж 4 години відпочинку на добу.
		Пунктом 1.3. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я № 455 від 13.11.2001 визначено, що листок непрацездатності видається: - громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах;
		- особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у тому числі громадських організацій;
		- членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів; 
		- особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов`язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);
		- громадянам України, які постійно проживають на території України та працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають. 
		Відповідно до п. 1.4.1. вказаної Інструкції право видачі листків непрацез- датності надається лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я. Пунктами 2.17 Інструкції встановлено, що довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається:
		- у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки; 
		- особам, які проходять обстеження в лікувально-профілактичних закладах за направленням військових комісаріатів;
		- особам, які проходять додаткове наркологічне обстеження в умовах стаціонару відповідно до пункту 11 Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов`язкові обсяги, затвердженої наказом МОЗ України від 28.11.97 № 339; - особам, які проходять діагностичне обстеження в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, за відсутності ознак тимчасової непрацездатності.
		Відповідно до абзацу 11 пункту 4 наказу Центрального управління СБ України, № 302/ДСК від 17.03.2020 «Про невідкладні заходи з протидії поширенню кроновірусної інфекції COVID-19 B СБУ» на начальникам функціональних підрозділів Центрального управління, регіональних органів, закладів та установ СБУ, Штабу АТЦ забезпечити недопущення до служби/роботи підпорядкованих співробітників СБУ з ознаками гострих респіраторних захворювань, зобов`язавши таких осіб повідомляти про виникнення захворювання, історію подорожей телефоном безпосередніх керівників та медичних працівників закладів охорони здоров`я СБУ (без прибуття до підрозділу та закладу охорони здоров`я) та виконувати медичні рекомендації. 
		Відповідно до вимог наказу Центрального управління СБ України від 28.07.2014 №433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров`я військовослужбовців Служби безпеки України", у разі отримання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах, що не належать до системи СБУ (далі - Заклад), військовослужбовець особисто здійснює надання: 
		- інформації про час, дату та обставини, за яких відбулося звернення до Закладу, його найменування та адресу місцезнаходження невідкладно, а при отриманні екстреної медичної допомоги при виникненні першої можливості та у зручний спосіб, безпосередньому начальникові та до закладу охорони здоров`я СБУ за місцем перебування на медичному обліку; 
		- листка непрацездатності, виданого Закладом, а також виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма №027/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974), іншої медичної документації (рентгенологічні знімки, ЕКГ-плівки, дані клінічно-лабораторних досліджень тощо), отриманої при лікуванні у закладі, протягом одного робочого дня після завершення лікування (без урахування часу, необхідного для проїзду) до закладу охорони здоров`я СБУ за місцем перебування на медичному обліку для переоформлення в установленому порядку на довідку про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця.
		В свою чергу, начальник закладу охорони здоров`я СБУ у разі перебування або завершення лікування військовослужбовців СБУ у Закладах забезпечує: 
		- облік та медико-санітарний супровід військовослужбовців СБУ; 
		- оформлення довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця згідно 3 медичними документами, які надає військовослужбовець після закінчення лікування (зазначено вище), а за потреби на підставі результатів проведеного за висновком лікаря закладу охорони здоров`я СБУ повторного медичного огляду та/або лабораторно-інструментального обстеження; 
		- інформування військовослужбовця, який надав документи про тимчасову непрацездатність, про прийняте рішення щодо їх переоформлення та відповідних начальників органів, підрозділів, закладів СБУ у разі прийняття рішення про відмову в оформленні довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця за відсутності підстав, для вжиття заходів дисциплінарного впливу. 
		У порушення вказаних нормативних актів, під час дії контракту на проходження військової служби співробітник-військовослужбовець СБ України, майор ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, керуючись низькими особистими мотивами, викликаними бажанням ухилитися від органів досудового розслідування та уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним у складі групи осіб вимагання у ОСОБА_17 , незаконне позбавлення волі та викрадення останнього, з метою тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, у порушення статутних вимог, під час особливого періоду, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що у нього відсутні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 (скорочена назва хвороби, яку спричинює коронавірус SARS-CoV-2) або іншої респіраторної хвороби, не з`явився за місцем служби у ДЗНД СБ України, а також не виконував своїх обов`язків поза межами місця служби, натомість проводив час на власний розсуд у період з 24.02.2021 по 11.03.2021 року, повідомивши своєму керівництву неправдиві відомості щодо підстав своєї відсутності та симулюючи хворобу.
		Так, 24.02.2021 у період з 10:12 год до 12:48 год за адресою АДРЕСА_11 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 у його присутності проводився обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2021 у зв`язку із здійсненням досудового розслідування злочинів, вчинених ним у складі групи осіб щодо ОСОБА_17 . 
		Після проведення обшуку ОСОБА_11 усвідомлював, що його особу встановлено і він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені щодо ОСОБА_17 , у зв`язку з чим у нього виник намір переховуватися від органів досудового розслідування та уникнути кримінальної відповідальності. Розуміючи, що його перебування за місцем несення служби в ДЗНД СБ України за адресою: АДРЕСА_12 , перешкоджатиме реалізації вказаного наміру, у нього виник умисел на тимчасове ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману. 
		На виконання свого злочинного умислу на тимчасове незаконне ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, в умовах особливого періоду, ОСОБА_11 24.02.2021 за місцем служби до ДЗНД СБ України не прибув, своїх службових обов`язків не виконував, а перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, о 14:00 год дзвінком у месенджері «WhatsApp», з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, повідомив свого безпосереднього керівника - начальника 3 сектору ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_24 про завершення обшуку, необхідність отримання консультації адвоката та про погане самопочуття, достовірно знаючи, що такі обставини не є підставою для неприбуття до місця служби та невиконання своїх службових обов`язків.
		Того ж дня 24.02.2021 п 17:24 год ОСОБА_24 через безпідставну відсутність ОСОБА_11 за місцем служби у телефонній розмові у месенджері «WhatsApp» віддав останньому наказ прибути до ДЗНД СБ України, однак ОСОБА_11 наказу не виконав та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, в умовах особливого періоду, до місця служби не прибув. 
		Крім того, 25.02.2021 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від несення обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за відсутні явних симптомів коронавірусної хвороби COVID-19 або іншої респіраторної хвороби, майор ОСОБА_11 шляхом симуляції хвороби та іншого обману, без поважних причин у продовж всього дня не з`явився за місцем служби для виконання своїх службових обов`язків, при цьому проводячи час на власний розсуд.
		Так, 25.02.2021 ОСОБА_11 звернувся до лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 КНП "ЦПМ СД № 1" Голосіївського району м. Києва ОСОБА_25 , про що о 08:35 год з допомогою повідомлення у месенджері «WhatsApp» поставив до відома начальника 3 сектору 1 відділу УКЗБТ ДЗНД СБ України ОСОБА_24 . Незважаючи на те, що прийом громадян лікарем ОСОБА_25 . тривав з 09:00 год до 12:00 год, ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від несення обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, у продовж дня після закінчення прийому у лікаря, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, повідомляв ОСОБА_24 завідомо неправдиві відомості про те, що надалі перебуває у лікаря на обстеженні. 
		За результатами звернення до амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 КНП "ЦПМ СД № 1" Голосіївського району м. Києва ОСОБА_11 . лікарем ОСОБА_25 видана довідка № 196 від 25.02.2021 про те, що проведений йому експрес-тест на виявлення антигену коронавірусу COVID-19 позитивний. З урахуванням позитивного результату експрес-тесту у ОСОБА_11 відібрано біоматеріал для проведення 26.02.2021 тестування на SARS-CoV-2 методом ПЛР. До отримання результату ПЛР ОСОБА_11 рекомендована самоізоляція.
		ОСОБА_11 з роз`яснень медичних працівників амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 2 КНП "ЦПМ СД № 1" Голосіївського району Києва було відомо, що відповідно до п. 4 Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.03.2020 № 722 позитивний результат швидкого тесту, який йому проведений на визначення антигену SARS-CoV-2 та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА, повинен бути підтверджений за допомогою тесту ПЛР.
		Цього ж дня, 25.02.2021 о 17.00 год ОСОБА_24 у телефонній розмові у месенджері «WhatsApp» через безпідставну відсутність ОСОБА_11 за місцем служби, нагадав йому про обов`язки служби та віддав наказ негайно прибути до ДЗНД СБ України. Однак, ОСОБА_11 , відповівши, що прибуде за годину та надасть документи, які підтверджують підстави його неприбуття за місцем служби, наказу не виконав, документи не надав, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від несення обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, до місця служби не прибув.
		За вказаних обставин, 25.02.2021 ОСОБА_11 не виконав вимоги наказу Центрального управління СБ України від 28.07.2014 № 433 "Про заходи щодо забезпечення контролю за станом здоров`я військовослужбовців Служби безпеки України" щодо невідкладного особистого надання безпосередньому начальникові та до закладу охорони здоров`я СБ України за місцем перебування на медичному обліку інформації про час, дату та обставини, за яких відбулося звернення до Закладу, його найменування та адресу місцезнаходження.
		26.02.2021 ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, достовірно знаючи, що у нього відсутні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 або іншої респіраторної хвороби, надав безпосередньому керівникові неправдиву інформацію щодо захворювання коронавірусною хворобою COVID-19 та перебування на самоізоляції, не прибув для несення обов`язків військової служби за місцем служби до ДЗНД СБ України, при цьому направивши заступнику начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_26 , фотозображення довідки № 196 від 25.02.2021 щодо його звернення за медичною допомогою та довідку № 1/18 від 25.02.2021 щодо проходження ОСОБА_11 експрес-тесту на виявлення антигену коронавірусу COVID-19, видані лікарем амбулаторії загальної практики сімейної КНП "ЦПМ СД № 1" Голосіївського району м. Києва ОСОБА_25 , достовірно знаючи порядок оформлення довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця та про те, що направлені ним документи не є підставою до відсутності за місцем служби.
		Згідно з результатом аналізу ПЛР молекулярно-генетичного дослідження № 030273 від 26.02.2021 РНК коронавірусу SARS-CoV-2 (одноланцюговий РНК-вмісний штам коронавірусу виду SARS-CoV роду бетакоронавірусів, що спричиняє хворобу COVID-19) у ОСОБА_11 не виявлено. За викладених обставин, у ОСОБА_11 підстави для перебування на самоізоляції, неприбуття за місцем служби та невиконання службових обов`язків відсутні.
		Однак, з метою подальшого ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, проводячи час на власний розсуд, у визначену лікарем ОСОБА_25 дату 26.02.2021, знаючи, що у нього відсутні явні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 або іншої респіраторної хвороби, для отримання інформації щодо результату ПЛР ОСОБА_11 на прийом до лікаря не з`явився, з допомогою засобів зв`язку за отриманням інформації щодо результатів ПЛР до нього не звернувся. 
		Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, достовірно знаючи, що у нього відсутні явні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 або іншої респіраторної хвороби, будучи обізнаним про необхідність підтвердження позитивного результату швидкого тесту за допомогою ПЛР, а також про відсутність підстав до перебування на самоізоляції, намагаючись створити видимість наявності підстав до тимчасового звільнення від несення обов`язків військової служби, ОСОБА_11 направив на адресу ДЗНД СБ України свій рапорт від 25.02.2021, де вказав неправдиві відомості щодо перебування на самоізоляції у зв`язку із виявленням у нього коронавірусної хвороби COVID-19 та долучив до рапорту довідки №196 від 25.02.2021 щодо його звернення за медичною допомогою та № 1/18 від 25.02.2021 щодо проходження експрес-тесту на виявлення антигену коронавірусу COVID-19, видані лікарем Амбулаторії загальної практики сімейної КНП "ЦПМ СД № 1" Голосіївського району м. Києва ОСОБА_25 .
		Керуючись особистими мотивами, викликаними бажанням ухилитися від органів досудового розслідування та уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним у складі групи осіб вимагання у ОСОБА_17 , його викрадення та незаконне позбавлення волі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, проводячи час на власний розсуд, достовірно знаючи, що у нього відсутні явні симптоми коронавірусної хвороби COVID-19 або іншої респіраторної хвороби та про відсутність підстав до перебування на самоізоляції, ОСОБА_11 за місцем служби не прибув і, таким чином, продовжував ухилятися від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, в умовах особливого періоду, до його затримання 11.03.2021 о 13:18 год слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_27 від 04.03.2021 про задоволення клопотання слідчого про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_11 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Допитаний  в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав повністю та показав, що наприкінці 2019 на початку 2020 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_10 та попросив допомоги, вказуючи, що є особа, яка заборгувала грошей іншим людям і потрібно примусити її повернути борг за грошову винагороду. Він, ОСОБА_9 , погодився допомогти. У лютого 2020 року вони разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибули до м. Харкова, де зв`язались з потерпілим ОСОБА_17 під приводом розмови про квартиру. Коли вони зустрілись з потерпілим поблизу кафе Донмаре, ОСОБА_11 підійшов до нього та провів до автомобіля. Він, ОСОБА_9 , був за кермом, а ОСОБА_10 та ОСОБА_28 були на задньому сидінні разом з потерпілим. У ході розмови, вони погрожували потерпілому, його близьким родичам та показували йому муляж гранати. ОСОБА_10 казав, що якщо він не заплатить борг, то вони знайдуть цю гранату у нього вдома. Потерпілий ОСОБА_17 погодився повернути борг, а він, ОСОБА_9 , сказав, що якщо ОСОБА_17 не заплатить, то вони або "закриють" його, або зламають йому пальці. У вчиненому він розкаюється та вже відшкодував завдані потерпілому ОСОБА_17 збитки. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь також повністю визнав та показав, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_19 , який повідомив, що є проблеми з колишнім директором та попросив допомогти їх вирішити. Він, ОСОБА_10 , погодився на цю пропозицію, залучивши до цієї справи своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . У лютому 2020 року вони на орендованому автомобілі виїхали з м. Києва до м. Харкова, де зняли квартиру. І квартиру, і автомобіль вони орендували через сайт ОЛХ. У Харкові він домовився про зустріч з потерпілими ОСОБА_17 під приводом його художньої діяльності. Вони зустрілись біля кафе. Представились співробітниками СБУ та посадили потерпілого у машину. За кермом був ОСОБА_9 , вони з ОСОБА_11 були на задньому сидінні з потерпілим. Чи показував ОСОБА_11 своє службове посвідчення, він не пам`ятає. Фактичні обставини їх розмови, у обвинувальному акті викладено вірно. Також він, ОСОБА_10 , підтверджує, що показував потерпілому муляж гранати Ф-1. В подальшому, він, ОСОБА_10 , також телефонував матері потерпілого. У вчиненому розкаюється, розуміє, що завдав потерпілому моральних страждань, у зв`язку з чим, збитки потерпілому він відшкодував.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь повністю визнав та показав, що обставини, викладені у обвинувальному акті він підтверджує. Додатково додав, що він дійсно показував потерпілому ОСОБА_17 своє службове посвідчення, а бронежилет, що був у машині, належав йому. У вчиненому він щиро розкаюється. Збитки потерпілому він відшкодував. 
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 підтвердив, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Вказав, що спочатку він дуже сильно злякався, але наразі вони з обвинуваченими дійшли згоди та розуміння, а тому жодних претензій до них він не має, моральна шкода йому відшкодована, а тому він просить не позбавляти обвинувачених волі.
		Покази обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також потерпілого ОСОБА_17 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння сторонами обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинувачених як осіб.
		Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а їх дії вірно кваліфікованими для обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження його прав, свобод або законних інтересів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені з корисливих мотивів, зо попередньою змовою групою осіб, а для обвинуваченого ОСОБА_11 , окрім вище перерахованого і за ч. 3 ст. 409 КК України (в редакції Закону України №194-VІІ від 12.02.2015), як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом симуляції хвороби та іншого обману, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. 
		При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким та тяжким злочинами, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_9 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та психіатра, є раніше не судимою особою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих злочином збитків.
		Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 2 ст. 146 КК України в межах санкцій відповідних частин статей у виді позбавлення волі з повним поглиненням більш суворого покарання менш суворим, як це передбачено ч. 1 ст. 70 КК України.
		На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Однак, беручи до уваги, обставини вчинення злочинів, їх тяжкість, те, що ОСОБА_9 є раніше несудимою особою, щиро розкаявся у вчиненому, одружений, утримує неповнолітню дитину, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання повних та вичерпних показів про обставини своїх діянь у судовому засіданні, повністю відшкодував завдані його діями збитки, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання.
		При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_10 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким та тяжким злочинами, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_10 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та психіатра, є раніше не судимою особою, одружений, має офіційне місце роботи. 
		Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих злочином збитків.
		Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_10 необхідно призначити покарання за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 2 ст. 146 КК України в межах санкцій відповідних частин статей у виді позбавлення волі з повним поглиненням більш суворого покарання менш суворим, як це передбачено ч. 1 ст. 70 КК України.
		На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Однак, беручи до уваги, обставини вчинення злочинів, їх тяжкість, те, що ОСОБА_10 є раніше несудимою особою, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання повних та вичерпних показів про обставини своїх діянь у судовому засіданні, одружений, має постійне місце роботи, повністю відшкодував завдані його діями збитки, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання.
		При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_11 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким та тяжкими злочинами, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_11 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та психіатра, є раніше не судимою особою, позитивно характеризується за місцем служби. 
		Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих злочином збитків.
		Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_11 необхідно призначити покарання за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 2 ст. 146,ч. 3 ст. 409 (в редакції Закону України №194-VІІ від 12.02.2015) КК України в межах санкцій відповідних частин статей у виді позбавлення волі з повним поглиненням більш суворого покарання менш суворим, як це передбачено ч. 1 ст. 70 КК України.
		На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
		Однак, беручи до уваги, обставини вчинення злочинів, їх тяжкість, те, що ОСОБА_11 є раніше несудимою особою, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання повних та вичерпних показів про обставини своїх діянь у судовому засіданні, проходить військову службу в СБ України, де характеризується позитивно, повністю відшкодував завдані його діями збитки, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання.
		Цивільних позовів, в рамках кримінального провадження не заявлено.
		Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення: судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновки експерта № 286/2 від 14.06.2021, № 287/2 від 16.06.2021, № 288/2 від 18.06.2021 та № 289/2 від 22.06.2021) у сумі 10468, 21 грн., (висновок експерта № 11/1/193 СЕ-20 від 27.08.2020) в сумі 3922,80 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 241/2 від 14.05.2021) в сумі 2059,32 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 240/2 від 11.05.2021) в сумі 1029,66 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 213/2 від 28.04.2021) в сумі 2059,32 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 214/2 від 06.05.2021) в сумі 1887,71 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 240/2 від 11.05.2021) в сумі 1029,66 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 215/2 від 03.05.2022) в сумі 3020,32 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 239/1 від 27.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 240/1 від 28.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 227/1 від 26.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 68/2 від 31.01.2022) в сумі 2831,55 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 373/2 від 15.11.2021) в сумі 858,05 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 372/2 від 17.11.2021) в сумі 1887,71 грн., судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта № 48/4 від 25.10.2021) в сумі 36209,71 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 366/2 від 04.10.2021) в сумі 858,05 грн., судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта № 36/4 від 16.08.2021) в сумі 83 745,68 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 309/2 від 23.07.2021) в сумі 3260,59 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 308/2 від 21.07.2021) в сумі 5319,91 грн. підлягають солідарному стягненню з обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України, арешти, накладені під час досудового розслідування ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2054/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2055/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2056/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2057/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2058/20, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2021 (справа № 757/9939/21-к), ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2021 (справа № 757/13904/21-к) підлягають скасуванню.
		Запобіжний захід, на момент постановлення даного вироку, до ОСОБА_10 не застосований.
		Обрані стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 запобіжні заходи у вигляді застави, після вступу вироку в законну силу, слід скасувати як такі, в яких відпала потреба, повернувши суми внесених у якості застави грошових коштів заставодавцям.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 174, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України та призначити покарання:
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити для  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
		На підставі ст. 75 КК України,  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1  наступні обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн., обраний для  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 липня 2020 року, - після вступу вироку в законну силу - скасувати.
		Внесені у якості застави 30 липня 2020 року грошові кошти у сумі 1 000 000 (один мільйон) грн., після вступу вироку в законну силу - повернути заставодавцю  ОСОБА_29 . 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України та призначити покарання:
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити для  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
		На підставі ст. 75 КК України,  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  наступні обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 2 ст. 409 (в редакції Закону України №194-VІІ від 12.02.2015) КК України та призначити покарання:
		-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001) у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 3 ст. 409 КК України (в редакції Закону України №194-VІІ від 12.02.2015) у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити для  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України,  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  наступні обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) грн., обраний для  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року, - після вступу вироку в законну силу - скасувати.
		Внесені у якості застави 15 липня 2021 року грошові кошти у сумі 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) грн., після вступу вироку в законну силу - повернути заставодавцю  ОСОБА_30 . 
		Стягнути солідарно із засуджених  ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати на залучення експертів для проведення: судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновки експерта № 286/2 від 14.06.2021, № 287/2 від 16.06.2021, № 288/2 від 18.06.2021 та № 289/2 від 22.06.2021) у сумі 10468, 21 грн., (висновок експерта № 11/1/193 СЕ-20 від 27.08.2020) в сумі 3922,80 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 241/2 від 14.05.2021) в сумі 2059,32 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 240/2 від 11.05.2021) в сумі 1029,66 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 213/2 від 28.04.2021) в сумі 2059,32 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 214/2 від 06.05.2021) в сумі 1887,71 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 240/2 від 11.05.2021) в сумі 1029,66 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 215/2 від 03.05.2022) в сумі 3020,32 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 239/1 від 27.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 240/1 від 28.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судово-портретної експертизи (висновок експерта № 227/1 від 26.01.2022) в сумі 3775,4 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 68/2 від 31.01.2022) в сумі 2831,55 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 373/2 від 15.11.2021) в сумі 858,05 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 372/2 від 17.11.2021) в сумі 1887,71 грн., судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта № 48/4 від 25.10.2021) в сумі 36209,71 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 366/2 від 04.10.2021) в сумі 858,05 грн., судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта № 36/4 від 16.08.2021) в сумі 83 745,68 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 309/2 від 23.07.2021) в сумі 3260,59 грн., судової комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 308/2 від 21.07.2021) в сумі 5319,91 грн., в дохід держави з відповідним призначенням платежів.
		Арешти, накладені під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2054/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2055/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2056/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2057/20), ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 (справа № 638/8713/20, провадження № 1-кс/638/2058/20, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2021 (справа № 757/9939/21-к), ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2021 (справа № 757/13904/21-к), після вступу вироку в законну силу, - скасувати.
		Речові докази: 
		-копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , копію ІПН (довідки про присвоєння індивідуального номеру платника податків) НОМЕР_4 , посвідчення водія серії НОМЕР_5 , мобільний телефон Iphone чорного кольору з сімкартою, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_11 , після вступу вироку в законну силу, - залишити у володінні ОСОБА_11 ;
		-предмети, зазначені в протоколі огляду предметів від 22.07.2020, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_18 , після вступу вироку в законну силу, - залишити у володінні ОСОБА_18 ;
		-мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_6 з сім карткою оператора «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_7 , мобільний телефон Iphone 7 imei НОМЕР_8 з сім карткою оператора «ВФ Україна» з номером телефону НОМЕР_9 , мобільний телефон Iphone 5, чорного кольору із сімкартою оператора «МТС», які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_10 , після вступу вироку в законну силу, - залишити у володінні ОСОБА_10 ;
		-інші речові докази, визнані такими відповідно до постанов про визнання речовими доказами від 22.07.2020 (6 постанов), 23.07.2020, 24.02.2021 (2 постанови), 11.03.2021, 01.06.2021, - що, в тому числі, зберігаються у камері схову речових доказів Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області (станом на зараз РУП № 3 ГУНП в Харківській області), після вступу вироку в законну силу, - повернути власникам. 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...