Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/9253/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2024. Зареєстровано: 04.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/646/1094/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020003948

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		Справа № 646/9253/24 
		№ провадження 1-кп/646/1094/2024 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04.09.2024                  
		Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі: 
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження 
		з боку обвинувачення: прокурора  ОСОБА_3 ,
		з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024170020003948 від 30 травня 2024 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Фащівка Перевальського району Луганської області, який має середню світу, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, обіймаючи посаду стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу З механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , маючий військове звання «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України,
		У С Т А Н О В И В:
		   Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
		Так, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості продовжувати військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 30.12.2023 самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 та прибув за місцем свого проживання - АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.
		14.06.2024 старший солдат ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та повідомив про себе і вчинений ним злочин.
		Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим  ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочинів так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що у вчиненому щиро розкаюється. Просив дати можливість повернутись для проходження військової служби. Мотиви свого вчинку пояснив значним психологічним перевантаженням. 
		 
		Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною.
		 
		Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
		Дослідженням доказів про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є військовослужбовцем, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставинами,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, з`явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення
		Обставин, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у судовому засіданні не встановлено.
		Відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Враховуючи конкретніобставини справи,а такожте,що ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься дотяжких злочинів,на облікуу лікарівпсихіатра танарколога неперебуває,згідно довідкигарнізонної військово-лікарськоїкомісії від28.06.2024№ 5547,визнаний придатнимдо військовоїслужби,обставини,що пом`якшуютьпокарання,- щирекаяття,з`явлення іззізнанням,активне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,відсутність обставин,які обтяжуютьпокарання,суд приходитьдо переконанняпро призначенняпокарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, в межах санкції кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, 
		Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимогст. 65 КК Українивраховує, обставини, які пом`якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, не судимий, на психіатричному обліку не перебуває, відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив критично наслідки вчиненого ним діяння готовий нести відповідальність, виявив свідоме бажання продовжити військову службу із захисту суверенітету України.
		У суду не має сумніву у щирості прагнення обвинуваченого продовжити військову службу після добровільного повідомлення правоохоронних органів про скоєння ним кримінального правопорушення.
		    За наведеного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах ч. 4ст. 407 КК Україниіз застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_4 , попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень та відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимність мети та невідворотність покарання.
		Оскільки обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, то відсутня необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
		Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. ч. 1, 2ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.
		Покласти на  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 , як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини за місцем проходження служби, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
		     Звільнити ОСОБА_4 з під варти із ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - негайно.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...