Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/15499/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2024. Зареєстровано: 05.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/752/477/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019100000000935

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/15499/20 
		Провадження №: 1-кп/752/477/24 
		 
		В И Р О К 
		     Іменем України
		26 серпня 2024 року                                                                 м. Київ
		Голосіївський районний суд м. Києва в складі
		Головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №62019100000000935 відносно обвинуваченого за ч. 2 ст. 367 КК України: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником начальника охорони ТОВ «ДЕФЕНДО», розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		з участю сторін кримінального провадження -
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.04.2016 № 314 ОСОБА_3 призначено на посаду слідчого слідчого відділення Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Голосїївське УП). Наказом начальника ГУНП у м. Києві від 21.07.2018 № 736 о/с його призначено на посаду старшого слідчого відділення № 1 з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві.
		Згідно зі ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі-Закон) ОСОБА_3 склав присягу вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Наказом ГУНП в м. Києві від 28.09.2018 № 991 о/с ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції.
		Відповідно до ст. 1 Закону Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Одним з принципів діяльності поліції є законність, що передбачає вчинення дій виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст. 8 Закону).
		Основні повноваження поліції встановлені ст. 23 Закону, згідно з якою поліція: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; та інші.
		У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено, що органи Національної поліції є правоохоронним органом.
		Таким чином, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді старшого слідчого відділення № 1 з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції, здійснював функції представника влади, був наділений спеціальними повноваженнями у кримінальному провадженні, тобто був службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України.
		Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
		Частинами 1 та 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
		Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення, або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. 
		Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов?язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У ст. 169 КПК України вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 («клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено»), ч. 6 ст. 173 («ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено») цього Кодексу; у разі скасування арешту.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.
		Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
		Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 N? 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов?язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок), яким передбачено, що:
		-вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження (п. 7);
		-відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження (п. 8);
		-для обліку речових доказів у кожному органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів (далі - книга обліку) за формою згідно з додатком 1, яка нумерується, прошнуровується, засвідчується підписом керівника слідчого підрозділу і скріплюється печаткою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. Книга обліку зберігається у відповідальної особи (п. 9);
		-взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день (п. 10);
		-запис про вилучені (отримані) речові докази робиться у книзі обліку відповідальною особою на підставі протоколу, в якому зафіксовано факт їх вилучення (отримання), поданого слідчим, який здійснює кримінальне провадження.
		Якщо речові докази залишаються в матеріалах кримінального провадження і не здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа або передаються на зберігання до іншого місця зберігання, визначеного в цьому Порядку, в книзі обліку робиться відповідна відмітка із зазначенням прізвища слідчого, який здійснює кримінальне провадження (п. 11);
		-під час передачі матеріалів кримінального провадження від одного слідчого іншому ними у присутності відповідальної особи проводиться перевірка цілісності упаковки чи бирки, прикріпленої до речових доказів, переданих на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфу, і відповідність упаковки чи бирки вимогам цього Порядку. Результати перевірки засвідчуються підписами осіб, що проводили перевірку, у книзі обліку (п. 14);
		-перевірка стану та умов зберігання речових доказів, правильності ведення документів щодо їх приймання та обліку проводиться щокварталу керівником слідчого підрозділу (п. 16);
		-речові докази у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ (далі - уповноважений банк). У разі коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки уповноваженого банку (п. 21).
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
		Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Незважаючи на зазначені вимоги законів України та нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду старшого слідчого відділення № 1 з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, допустив службову недбалість при наступних обставинах. 
		Так, Голосіївським УП на підставі матеріалів контролюючих органів 20.10.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100010009866 по факту можливого зловживання службовим становищем службовими особами Державної авіаційної служби України за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 
		Постановою про створення групи слідчих від 01.11.2017 начальником слідчого відділу Голосіївського УП ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12017100010009866 створено групу слідчих у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Старшим слідчої групи призначено старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ОСОБА_3 
		ОСОБА_3 26.12.2017 приступив до виконання службових повноважень щодо здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
		Під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.11.2018 № 752/23101/17 надано дозвіл у кримінальному провадженні №12017100010009866 на обшук у приміщенні ВВ ТОВ «Ватек», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 7, з метою відшукання та вилучення знарядь вчинення злочину. 
		На виконання ухвали суду слідчим ОСОБА_3 у період часу з 14 год. 20 хв. 21.11.2018 до 01 год. 50 хв. 22.11.2018 у м. Києві по вул. Обсерваторна, 7 за участю захисника ОСОБА_12 , представника товариства ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оперативних співробітників ГУКЗЕ СБУ та інших осіб проведено обшук у приміщеннях ВВ ТОВ «Ватек», під час якого виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 26600 доларів США, 16000 євро, 175 англійських фунтів, 660 російських рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2000 гривень, що належать директору товариства ОСОБА_16 , які ідентифіковано слідчим у протоколі обшуку за номерами і серіями купюр, а також ноутбук марки «НР», серійний номер 2СЕ24513 РS, вартістю 10248,35 грн., що перебував на балансі ВВ ТОВ «Ватек», особові картки працівників товариства, інші документи. 
		До Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за погодженням із процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_17 23.11.2018 направлено клопотання про накладення арешту на вилучене майно та грошові кошти.
		Слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва 10.12.2018 у справі № 752/23101/17 винесено ухвалу про часткове задоволення клопотання слідчого ОСОБА_3 , накладено арешт на ноутбук «НР», серійний номер 2СЕ24513 РS, в частині арешту грошових коштів відмовлено. 
		У цей же день після судового засідання слідчий ОСОБА_3 запросив до свого службового кабінету № 417 у приміщенні Голосіївського УП за адресою: АДРЕСА_2 , представників ВВ ТОВ «Ватек» ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , яким показав вилучені грошові кошти, але відмовився їх повертати до отримання повного тексту ухвали суду.
		Однак після оголошення повного тексту ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14.12.2018 у справі № 752/23101/17 щодо часткового задоволення клопотання слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту на ноутбук «НР» та відмови в арешті грошових коштів останній, діючи в порушення вимог ч. 3 ст. 173 КПК України, відповідно до якої відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, грошові кошти директору ВВ ТОВ «Ватек» ОСОБА_16 не повернув, не забезпечив їх належне зберігання, а надалі через службову недбалість допустив втрату тимчасово вилученого майна.
		Так, старший слідчий відділення № 1 з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Голосіївського УП ОСОБА_3 у період з 10.12.2018 по 18.07.2019, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у приміщенні Голосіївського УП за адресою: АДРЕСА_2 , будучи службовою особою, відповідальною за зберігання майна вилученого у кримінальному провадженні №12017100010009866 від 20.10.2017, маючи реальні можливості забезпечити належне зберігання речового доказу, передавши їх у встановленому законом порядку для зберігання через управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в м. Києві до уповноваженого банку, однак неналежно виконуючи покладені на нього законом службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, діючи в порушення вимог ст. 100 КПК України, а також п.п. 7-16, 21 Порядку зберігання речових доказів, вилучені грошові кошти: 26600 доларів США, 16000 євро, 175 англійських фунтів, 660 російських рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2000 гривень, що належать ОСОБА_16 , а також ноутбук марки «НР», серійний номер 2СЕ24513 РS, вартістю 10248,35 грн., що належить ВВ ТОВ «Ватек», не оглянув, не долучив своєю постановою до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу, не визначив місце їх зберігання, не забезпечив передання вилученого ноутбука відповідальній особі Голосіївського УП для зберігання у спеціальному приміщенні, обладнаному для зберігання речових доказів, а також не передав на зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, вилучених грошових коштів ОСОБА_16 , тобто не вжив жодних заходів з метою забезпечення належного збереження вилученого майна. 
		Унаслідок тривалої бездіяльності слідчого ОСОБА_3 , яка виразилася у неналежному зберіганні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12017100010009866, грошові кошти та ноутбук не були обліковані у книзі обліку речових доказів, безконтрольно знаходилися у службовому кабінеті слідчого № 417 Голосіївського УП, до якого мало доступ невизначене коло осіб і були втрачені унаслідок протиправних дій не встановлених слідством осіб.
		У зв`язку з установленими фактами недбалості та невиходом на службу слідчого ОСОБА_3 комісією у складі заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу Голосіївського управління поліції ОСОБА_18 , виконувача обов`язків заступника начальника слідчого відділу Голосіївського управління поліції ОСОБА_19 , начальника відділення розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів ОСОБА_20 18.07.2019 складено акт і вилучено з службового кабінету № 417 Голосіївського УП, де розташоване робоче місце ОСОБА_3 , кримінальне провадження № 12017100010009866 у 14 томах та встановлено відсутність вилучених у вказаному провадженні грошових коштів у розмірі 26600 доларів США, 16000 євро, 175 англійських фунтів, 660 російських рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2000 гривень, що належать ОСОБА_16 , і станом на 18.07.2019 за офіційним курсом Національного банку України становило 1 160 684, 30 гривень. 
		Крім того, 10.06.2020 під час огляду кімнати речових доказів та книги обліку речових доказів Голосіївського УП виявлено відсутність ноутбука, що належить ВВ ТОВ «Ватек», марки «НР», серійний номер 2СЕ24513 РS, вартістю 10 248,35 гривень.
		Загальна сума збитків, завданих ОСОБА_3 унаслідок втрати тимчасово вилученого майна через неналежне виконання своїх службових обов`язків, становить 1 170 932,65 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є тяжким наслідком. 
		Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним за ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, яке спричинило тяжкі наслідки.
		На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, винним себе не визнав та пояснив, що обіймав посаду старшого слідчого відділення № 1 з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві. У 2018 році займався розслідуванням кримінального провадження, останні чотири цифри 9866, щодо можливих неправомірних дій посадових осіб в Державній авіаційній службі України. Судом було надано дозвіл на проведення обшуку, де знаходиться ТОВ «Ватек». В ході проведення обшуку, було виявлено ряд документів та ноутбук. Також в приміщенні знаходився зачинений сейф. Вони відчинили його самостійно. В середині сейфу були грошові кошти. На його запитання присутні повідомили, що це особисті гроші директора ОСОБА_16 . У подальшому, ним було вилучено грошові кошти із сейфу та прийнято рішення помістити їх до службового сейфу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, доступ до якого був у ОСОБА_8 . Наступного дня, ним було подано клопотання до суду про накладення арешту на майно. Однак, суд надав дозвіл тільки на арешт документів та ноутбук, на грошові кошти арешт не накладався. Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, був присутній ОСОБА_16 , його адвокат та ще хтось. Після відмови судом у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти, він запропонував поїхати до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, щоб їх повернути. Приїхавши туди, його покликав керівник і сказав, щоб він не віддавав гроші, оскільки будуть подавати апеляцію. Потім він повернувся та повідомив про це ОСОБА_16 . У подальшому, вилучені грошові кошти було поміщено до службового сейфу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, а особові справи були вшиті в матеріали кримінального провадження. Потім, вилучені грошові кошти він забрав із сейфу та поклав до шафи з одягом, яка знахожилась у його кабінеті. Ноутбук він не здав в камеру зберігання, оскільки мав намір проводити експертизу. Йому телефонував ОСОБА_16 , якому він казав зробити так, щоб його зобов`язали повернути вказані грошові кошти. Він періодично перевіряв наявність грошей у сейфі, проте одного разу, виявив їх відсутність. У подальшому, він домовлявся з ОСОБА_16 , про те, що він особисто буде частинами повертати ці кошти, але той відмовився. Вказував, що він звертався до керівництва, у звязку зі зникненням грошових коштів. Була проведена інвентаризація у звязку з його виїздом за кордон. Ключі від кабінету були у нього, ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 . Коли суддею було виготовлено повний текст постанови про відмову у накладенні арешту на грошові кошти, він вже не працював слідчим. Усвідомлює, що на ньому як на слідчому лежала відповідальнісь за зберігання вилучених грошових коштів та ноутбука, однак така відповідальність лежить і на його керівництві. Він не звертався із доповідною запискою чи рапортами до безпосереднього або прямого керівництва про зникнення грошей і ноутбука. Не звертався і з заявою до правоохоронних органів про викрадення з його кабінету зазначених, вилучених під час обшуку грошових коштів і ноутбука. Вирішив не виходити на роботу, оскільки біля 4-х років не перебував у відпустці, тому влаштував її самостійно.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 , своєї вини, його провина доводиться наступними доказами:
		- показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що обіймає посаду генерального директора ВВ ТОВ «Ватек», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , займається продажем, технічним обслуговуванням, ремонтом обладнання для догляду безпеки авіації. У листопаді 2018 року, 20 чи 21 числа, точної дати не памятає, перебуваючи у Франції, у відрядженні, отримав дзвінок, під час якого, йому повідомили, що до офісу прийшла група невідомих осіб, які представились працівниками правоохоронних органів. При собі мали рішення суду на проведення обшуку у звязку з розпочатим кримінальним провадженням проти посадових осіб Державної авіаційної служби України, з приводу видачі свідоцтв відповідності, які в тому числі отримувала їхня компанія. Під час проведення обшуку, зі сторони компанії був присутній ОСОБА_13 , потім приїхав адвокат ОСОБА_12 . Вони повідомили його, що обшуком керував слідчий ОСОБА_3 . Окрім нього, були присутні ще 5-6 осіб. Близько 10 год. ранку розпочався обшук та закінчився після 01 год. ночі. В ході обшуку, було вилучено особові справи працівників компанії, його особисті кошти, які знаходились у сейфі його кабінету та ноутбук ОСОБА_13 . Грошові кошти були у різних валютах 26 600 дол., 16 000 євро, 175 фунтів, 40 злотих, 2000 грн., 20 франків та певна кількість рублів. Ключі від сейфу були лише у нього. Він повідомляв слідчим, що у сейфі знаходяться лише його кошти, проте вони його зламали інструментами, які знаходились у офісі. Його було ознайомлено з протоколом обшуку та ухвалою про обшук. В протоколі обшуку було зазначено що саме вилучалось та вказані номери грошових купюр. Хто саме отримував протокол обшуку, адвокат ОСОБА_12 , чи ОСОБА_13 , він не памятає. Клопотання про накладення арешту подавав ОСОБА_3 . Він був присутнім під час засідання, коли вирішувалось питання про накладення арешту на грошові кошти, арешт наклали лише на ноутбук. Все інше майно мали йому повернути. Одразу, після оголошення ухвали, він разом із ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 , поїхали до поліцейського відділку для отримання вилучених грошових коштів. Прибувши до відділку, він та ОСОБА_13 , піднялися на 4- ий поверх, зайшли до кабінету ОСОБА_3 , де написали заяву на отримання грошових коштів. Потім прийшов ОСОБА_3 , з пакетами та діставши грошові кошти почав їх рахувати та звіряти. В цей час, у кабінеті були присутні вони втрьох. В ході цього до кабінету заходили співробітники поліції, які про щось говорили з ОСОБА_3 . Потім, ОСОБА_3 , повідомив, що кошти сьогодні не повернуть, оскільки немає повного тексту ухвали суду. Повний текст рішення вони отримали через 3 дні, після чого адвокат відразу звернувся до поліції, з метою отримання грошових коштів. Слідчий ОСОБА_3 , повідомив, що скоро віддасть гроші, однак так гроші і не повернув. Потім через пів року, 15 чи 17 липня 2019 року ОСОБА_3 , повідомив, що можна забрати гроші і по телефону вони домовились про зустріч біля Голосіївської поліції. Прибувши на вказане місце, підійшов ОСОБА_3 , з невідомим чоловіком, який відрекомендувався другом сімї - ОСОБА_21 . ОСОБА_3 , повідомив, що грошові кошти загадковим способом зникли, сказав що він може частинами віддавати свої особисті гроші (6 тис. дол.) про що напише розписку. При яких саме обставинах зникли гроші, ОСОБА_3 , не повідомив, лише вказав, що розглядає можливість продажу квартири своєї матері, щоб повернути гроші. Він відмовив ОСОБА_3 , та зателефонував адвокату. Проконсультувавшись зі своїм адвокатом, останній поінформував, що від його імені звертається до правоохоронних органів стосовно зниклих грошей. Станом на теперішній день, гроші йому так ніхто і не повернув. Вони звертались із позовною заявою до про стягнення моральної та матеріальної шкоди до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, та виграли справу в частині стягнення матеріальної шкоди. Проте до теперішнього часу збитки держава так і не відшкодувала;
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив суду, що працює директором компанії ВВ ТОВ «Ватек». 21 листопада 2018 року до їхнього офісу, за адресою: АДРЕСА_3 , прибула група поліцейських, які на підставі ухвали суду з 14 год. 30 хв. до 02 год. ранку, обшукали всі приміщення офісу. Обшук проводив слідчий ОСОБА_3 , за участі 4 осіб та 2 понятих. Близько 21 год., зайшли до кабінету генерального директора ОСОБА_16 , який у цей час перебував у відрядженні. Потім попросили відкрити сейф, однак ключі знаходились лише у ОСОБА_16 . У подальшому, вони зломали сейф, забрали гроші, папери не брали. Він пояснював, що це особисті гроші ОСОБА_16 , до справи не мають жодного відношення. Близько 1 год. вони рахували гроші. Потім прийшов ОСОБА_3 , зламали ще деякі двері, оглянули приміщення, а після закінчення обшуку було складено протокол. 10 грудня слідчим суддею було прийнято рішення про накладено арешту на комп`ютер, а грошові кошти мали повернути. Коли слідчий ОСОБА_3 , повідомив, що гроші можна забрати, того ж дня вони поїхали до відділку поліції. Перебуваючи у кабінеті, ОСОБА_3 , віддав гроші і вони почали їх перераховувати. Потім ОСОБА_3 , вийшов з кабінету, а коли повернувся повідомив, що сьогодні їх віддати не зможе, оскільки немає повного тексту рішення суду;
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який повідомив суду, що в 2017-2018 роках, займав посаду прокурора Київської місцевої прокуратури №1. Здійснював процесуальне керівництво у кримінально провадженні, останні чотири цифри 9866. Не памятає хто був старшим групи слідчих, однак точно може сказати, що слідчий ОСОБА_3 , був у складі цієї групи. Вказував, що до нього надішло клопотання про проведення обшуку в приміщенні ВВ ТОВ «Ватек», яке він погодив. Участі в обшуку не приймав. В ході проведення обшуку, була вилучена компютерна техніка та грошові кошти. Ним було погоджено клопотання про накладення арешту на вилучене майно, яке було задоволено частково. В частині накладення арешту на грошові кошти було відмовлено. Вказував, що вилучені грошові кошти повинні були зберігатись у фінансовій частині, а копютер в камері схову речових доказів. На його думку, ОСОБА_3 , мав відповідати за збереження вилученого майна. Під час допиту, в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , йому стало відомо що грошові кошти зникли. 
		- показаннями свідка ОСОБА_20 , який повідомив суду, що у 2017 році обіймав посаду начальника Печерського УП ГУНП у м. Києві, 2018 року перевівся до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві та обіймав посаду начальника відділу. 17 липня 2019 року, під час проведення наради відділу, був відсутній ОСОБА_3 , який на той час працював слідчим Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Потім він зателефонував ОСОБА_3 , запитав причини відсутності. Останній повідомив, що за сімейними обставинами не зміг прибути на роботу, зобовязувався все пояснити. Однак наступного дня ОСОБА_3 , також не зявився на роботу, телефон був відімкнений. Потім, об 11 год., колега ОСОБА_3 , повідомив, що телефонував матері останнього, яка сказала, що їй не відомо де її син, а дружина сказала, що знаходиться в м. Одеса з дитиною. Після цього, о 12 год., начальник ОСОБА_7 , створив робочу групу і вони поїхали додому до ОСОБА_3 , щоб пересвідчитись, що з ним все добре. Приїхавши за місцем проживання ОСОБА_3 , виявили його відсутність, доповіли керівництву та внесли дані до ЄДРСР за ст. 115 КК України. Потім приїхав начальник слідчого управління м. Києва, підняли райвідділ для пошуків ОСОБА_3 Паралельно з цим, було створено комісію по інвентаризації кримінальних проваджень. В цей час звернули увагу на кримінальне провадження в рамках якого проводились обшуки, оглянувши його з`ясували, що вилучені грошові кошти в сумі близько 40 тис. дол., серед речових доказів були відсутні. У подальшому було складено акт відсутності на роботі ОСОБА_3 . Окрім того, в день проведення інвентаризації стало відомо, що ОСОБА_3 , в ніч з 17 на 18 липня 2019 року вилетів до Туреччини. На уточнюючі питання прокурора повідомив, що йому не була відома будь яка інформація стосовно вилучених грошових коштів, ОСОБА_3 , також не доповідав про їх зникнення. Зазначав, що у 2019 році до відділу перевелася слідча ОСОБА_22 , у якої був ключ від кабінету, який вона здавала кожного вечора, однак чи був у ньому сейф для зберігання справ з речовими доказами він не памятає.
		- показаннями свідка ОСОБА_23 , який повідомив суду, що в період 2017-2019 роках обіймав посаду оперативного співробітника 2 відділу 3 управління ГУ КЗЕ СБУ, наразі працює в центральному апараті СБУ. Здійснював оперативне супроводження у кримінальному провадженні щодо посадових осіб Державної авіаційної служби України за ст. 364 КК України. Окрім того, приймав участь у проведенні обшуку ТОВ «Ватек», який здійснював слідчий ОСОБА_3 . Під час обшуку приїздило керівництво - ОСОБА_1 , був присутній ще один слідчий та хтось з оперативного складу. ОСОБА_1 був близько години, у його присутності відбулося виявлення та вилучення із сейфу документації, грошових коштів, близько 30 тис. дол. Вилучені гроші оглядав, описував та опечатував ОСОБА_3 Вказував, що йому не було відомо де саме зберігалося вилучене майно. Після проведення обшуку, він не спілкувався з ОСОБА_3 . На початку 2019 року, його керівник повідомив, що вилучені грошові кошти зникли, а ОСОБА_3 , виїхав за кордон. До цього інциденту він спілкувався з ОСОБА_3 , жодних претензій до нього, як з професійного боку так і особистого - не було;
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який повідомив суду, що працює старшим слідчим СУГУ НП у м. Києві. У період 2017-2019 роках обіймав посаду слідчого потім старшого слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Вказував, що він входив до складу групи слідчих у кримінальному провадженні відносно посадових осіб Державної авіаційної служби за ст. 364 КК України та приймав участь у обшуку, який відбувався в приміщенні ТОВ «Ватек». Під час проведення обшуку був присутній він, ОСОБА_3 , та оперативні співробітники. В ході обшуку були вилучені грошові кошти та речі, які вони передали на зберігання до сейфу, що знаходився на 3-му поверсі Голосіївського УП ГУНП у м. Києві. Зазначав, що він не спілкувався з ОСОБА_3 , щодо повернення коштів потерпілому, на які було відмовлено в накладенні арешту. На уточнюючі питання повідомив, що не памятає, чи в його присутності потерпілі перераховували гроші перед їхнім можливим поверненням. За його наполяганням, ОСОБА_3 , забрав гроші із сейфу і їхня подальша доля йому невідома. Про факт зникнення грошових коштів, йому стало відомо коли ОСОБА_3 , не зявився на роботі. Дружина останнього повідомила, що їй не відомо місце знаходження чоловіка. Після цього, було зібрано нараду та внесено відомості до ЄДРСР за ст. 115 КК України у звязку зі зникненням ОСОБА_3 . Потім було проведено інвентаризацію справ, які перебували в провадженні ОСОБА_3 . За результатами проведеної інвентаризації з`ясовано, що в одному з кримінальних проваджень були відсутні речові докази - грошові кошти. У подальшому стало відомо, що ОСОБА_3 , вилетів за кордон;
		- показаннями свідка ОСОБА_19 , який повідомив суду, що в лютому 2019 року обіймав посаду т.в.о. заступника начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві. 18.07.2019 року начальник відділу ОСОБА_20 , під час проведення оперативної наради повідомив, що слідчий ОСОБА_3 , не зявився на роботу, його місце знаходження невідоме, на телефонні дзвінки не відповідає. Було припущення, що ОСОБА_3 , поїхав до дружини в м. Одеса, проте, як виявилось згодом, він виїхав за кордон. У подальшому було проведено інвентаризацію кримінальних проваджень, складено відповідні акти та вилучено матеріали кримінальних проваджень з кабінету. Окрім нього, до складу комісії входили ОСОБА_20 , та ОСОБА_7 . На той час йому не було відомо про проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження відносно посадових осіб Державної авіаційної служби за ст. 364 КК України. При проведенні інвентаризації, у вказаному кримінальному провадженні, було виявлено відсутність речових доказів - грошових коштів, відомості про їхнє зберігання також були відсутні. До моменту проведення інвентаризації, йому не доповідали про вище вказане кримінальне провадження. Жодних наказів ОСОБА_3 , чи його керівництву з приводу неповернення власникам грошових коштів він не давав. Йому також і не було відомо місце зберігання вказаних грошових коштів. 
		- показаннями свідка ОСОБА_24 , який повідомив суду, що в період 2017-2019 роках працював інспектором охорони адміністративної будівлі, у 2019 року поліцейським з обліку та збереження речових доказів. До його посадових обовязків входило: тримання, зберігання речових доказів, табельної, вогнепальної зброї та амуніції. В ході його роботи, слідчий ОСОБА_3 , періодтчно передавав до камери зберігання речові докази. Однак грошові кошти передавалися на зберігання у фінансову частину головного управління або в ячейку. Ним, згідно наказів, ведеться відповідна книга, куди записується все, що передається. До матеріалів кримінального провадження було долучено книгу обліку. На уточнюючі питання прокурора вказав, що вилучені в ході досудового розслідування речові докази зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів в тому підрозділі, де функціонує слідчий підрозділ. Слідчий ОСОБА_3 , не передавав йому на зберігання речові докази - ноутбук, а тим більше гроші, оскільки за наказами і інструкціями вони у нього зберігатись не можуть.;
		- показаннями свідка ОСОБА_25 , який повідомив суду, що ОСОБА_3 , є сином його двоюрідної сестри. Вказував, що ОСОБА_3 , повідомив йому про зникнення вилучених грошових коштів. Окрім того, коли вони їхали в автомобілі, ОСОБА_3 , подзвонив керівництву та розповів про зникнення грошей. Також він був присутнім під час зустрічі ОСОБА_3 , з особою, в якої вилучались грошові кошти. В ході розмови ОСОБА_3 , повідомляв, що готовий повернути потерпілому гроші, пропонував написати розписку. Обставини вилучення грошових коштів так і обставини їх зникнення йому не відомі;
		- показаннями свідка ОСОБА_7 , який повідомив суду, що обіймає посаду начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві. Вказував, що ОСОБА_3 , його колишній підлеглий. З приводу проведення досудового розслідування кримінального провадження, останні чотири цифри 9866, за ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Державної авіаційної служби, йому відомо лише те, що ОСОБА_3 , будучи старшим слідчим, займався розслідуванням вказаного провадження. Також йому відомо, що в рамках цього провадження було проведено декілька обшуків, оперативне супроводження яких здійснювало СБУ, обставин справи він не памятає, як не не пам`ятає що і як вилучалось. Пригадує, що на той час було проведено службове розслідування за результатами якого написано заяву та направлено відповідне повідомлення в ДБР, відповідно до якого розпочато досудове розслідування за фактом зникнення грошей. Більш предметно може вказати, що за результатами службового розслідування, в матеріалах досудового розслідування, було виявлено факт нестачі грошових коштів. Це зафіксовано до відповідного акту з керівниками слідчих відділень та керівництвом слідчого управління. Він не памятає, де зберігав ОСОБА_3 , вилучені кошти після обшуку. Зі скарг представника ТОВ «Ватек» йому стало відомо, що судом не було накладено арешт на грошові кошти. Він поставив завдання керівнику ОСОБА_3 , надати вказане провадження, розібратися та прийняти законне рішення згідно ухвал, які надходили зі сторони представника заінтересованої особи. Однак керівник ОСОБА_3 , повідомив, що не може знайти останнього. Після цього, доповіли керівництву слідчого управління і розпочали службове розслідування. Він точно не памятає, чи звертався ОСОБА_3 , про надання дозволу на повернення майна. Однак зазначив, що ОСОБА_3 , така особа, що коли він звертався, завжди отримував відповідь, що якщо є процесуальні документ, які зобовязують виконати якусь дію, то повинно бути все в рамках закону. Коли розпочалося службове розслідування, він телефонував ОСОБА_3 , останній говорив що все поверне та розбереться. Окрім того, було складено акт вилучення кримінальних проваджень, які вів слідчий ОСОБА_3 . Кримінальне провадження ТОВ «Ватек» також вилучалося, але речові докази - грошові кошти були відсутні, як і квитанції чи довідки про їхнє місце знаходження. За результатами службового розслідування, було складено акт та направлено до слідчого управління для фіксації. У подальшому, за результатами відсутності речових доказів, було направлено відповідне повідомлення до ДБР. На уточнюючі питання прокурора вказував, що він розписував вхідну кореспонденцію на керівників відділень, а начальники відділень на слідчих. Особисто він підписував усі відповіді, але розглядали запити начальники відділень. До проведення інвентаризації, ОСОБА_3 , та його керівник, до проведення інвентаризації, не повідомляли про зникнення грошових коштів; 
		- показаннями свідка ОСОБА_1 , який повідомив суду, що обіймає посаду начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, певний час був керівником ОСОБА_3 , охарактеризував його як професійного працівника. Вказував, що в слідчому відділі було зареєстровано кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Державної авіаційної служби України, протягом 2014-2017 рр. ОСОБА_3 , також був в.о. керівника іншого відділу, однак прийшов до нього у відділ в підпорядкування, при цьому зі свого відділу приніс декілька матеріалів та повідомив, що він їх буде допрацьовувати. Особисто він не цікавився вказаними матеріалами, єдине що погоджував, це проведення обшуку, коли отримав ухвалу. ОСОБА_3 , проводив обшук у кримінальному провадженні, останні чотири цифри 9866, при супроводі працівників СБУ. Обшуки проводились у офісі товариства і були тривалими. Вказував, що було вилучено ряд документів, грошові кошти в сумі десь 45 тис., дол. Він не приймав участі в обшуках, вказівок жодних не надавав, лише привозив їм їжу. Куди було поміщено вилучене майно він не памятає. Потім адвокати надіслали клопотання про повернення вилученого майна, але допоки немає ухвали суду про скасування арешту майна, жодних дій не відбувається. Він не памятає, чи доповідав ОСОБА_3 , що наявна ухвала про повернення вилученого майна. В кінці 2018 року ОСОБА_3 , було переведено до іншого відділення. Він не уточнював, де зберігав грошові кошти ОСОБА_3 , та чи поклав він їх на баланс фінансової частини. Зазначав, що він не давав жодних вказівок ОСОБА_3 , щоб останній не повертав вилучені гроші. ОСОБА_3 не доповідав йому про зникнення грошей та не звертався з будь якою заявою про зникнення чи викрадення грошей з його кабінету. Щодо проведення інвентаризації вказав, що була створена комісія, яка вилучала кримінальні провадження, які розслідував ОСОБА_3 . Йому було відомо про зникнення ОСОБА_3 , відомо що останній не відповідав на телефонні дзвінки та перетнув державний кордон. Під час наради у відділі було поінформовано про зникнення грошових коштів і далі про це були внесені відомості до ЄРДР. 
		- рапортом від 18.07.2019 року, складеного в рамках кримінального провадження, розпочатого за фактом зникнення слідчого СВ Голосіївського УП ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Відповідно до нього в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 
		Цим рапортом поінформовано, що згідно вимог Наказу МВС України від 14.04.2016 № 296 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України» було створено комісію, яка вилучила зі службового кабінету 417, де знаходиться робоче місце слідчого ОСОБА_3 кримінальні провадження, речі та документи, які знаходились в кабінеті, в тому числі в сейфі, про що складено відповідний акт. У подальшому зазначені кримінальні провадження було вивчено та виявлено, що в матеріалах провадження №12017100010009866, наявна ухвала суду від 10.12.2018 про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, під час проведення обшуку 21.11.2018 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме накладено арешт на ноутбук та відмовлено в накладенні арешту на грошові кошти в сумі 26600 доларів США, 16 тисяч Євро, 35 фунтів, 6060 російських рублів, 30 швейцарських франків. Однак розписки чи іншого підтвердження факту повернення зазначених коштів в матеріалах кримінального провадження відсутні, також відсутні документи, які підтверджують факт передачі грошових коштів до УФЗБО ГУНП у м. Києві. Під час огляду кабінету ОСОБА_3 зазначені кошти виявлено не було. Вищевикладене також відображено в акті про вилучення кримінального провадження від 18.07.2019. 
		Том №1 а.с. 8;
		 
		- протоколом тимчасового доступу до документів від 16.04.2020, а саме до матеріалів кримінального провадження №12017100010009866 від 20.10.2017, відповідно до якого вилучено оригінал протоколу обшуку від 21.11.2018 ТОВ «ВВ ВАТЕК».
		Том № 1 а.с. 47;
		 
		- протоколом огляду предметів від 09.06.2020, яким встановлено, що протокол обшуку від 21.11.2018 міститься на 85 аркушах формату «А-4». У вказаному протоколі, серед іншого, зазначено перелік купюр грошових коштів, які виявлені та вилучені у TOB «ВВ «Ватек» слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , зокрема: 26 600 доларів США, 16 000 Євро, 175 англійських фунтів, 660 російських рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2 000 гривень (до протоколу долучено фотокопії грошових купюр - доларів США у сумі 16000).
		Том № 1 а.с. 135-138;
		 
		- відповіддю УФЗБО ГУ НП у місті Києві запит від 23.08.2019 відповідно до якої станом на 23.08.2019 будь які грошові кошти вилучені в рамках кримінального провадження №12017100010009866 від 20.10.2017 на відповідальне зберігання до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у м. Києві не надходили та на обліку не значаться.
		Том № 1 А.с. 153;
		 
		- відповіддю Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 07.08.2019, відповідно до якої до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві по справі №752/23101/17 від 10.12.2018 року надходила ухвала суду яка була зареєстрована за вхідним номером 1340 від 23.01.2019 року. Зазначений вхідний був списаний слідчим Голосіївського УП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 . Також повідомлено щодо надходження в період з грудня 2018 по липень 2019 скарг звернень (скарг) адвоката ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , у кримінальному провадженні № 12017100010009866 про повернення тимчасово вилученого майна які були отримані старшим слідчим ОСОБА_3 
		Том № 1 А.с. 155;
		 
		- листом - відповіддю начальника Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 11.10.2019, відповідно до якої в період з 19.05.2014 року по 27.08.2019 року від ОСОБА_3 не надходила жодна інформація (усна, письмова, тощо) про зникнення речових доказів.
		Том № 1 А.с.180;
		 
		Листом - інформацією Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 26.09.2019, відповідно до якого старшим слідчим Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 . речові докази, вилучені під час досудового розслідування у кримінальному проваджені №120171000010009866 від 20.10.2017 в період з 01.01.2017 по 28.08.2019 не передавалися.
		Том № 1 А.с.181;
		 
		- ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2018 року, відповідно до якої клопотання подане старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції головного управління поліції Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_17 в межах кримінального провадження № 12017100010009866 від 20.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку задовольно частково. Накладено арешт на ноутбук марки НР сірого кольору серійний номер: 2СЕ24513Р8, в іншій частині клопотання - відмовлено.
		Том № 2 А.с. 75;
		 
		- долученими адвокатом ОСОБА_12 до матеріалів кримінального провадження запити та відповіді на них, пов`язаних з поверненням вилученого майна, яке належить ОСОБА_16 Відповіді на ці скарги містили поверхову інформацію, зокрема, що на даний час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на розкриття злочину. Для більш детальної інформації, що безпосередньо стосується розслідування кримінального провадження, адресант можете звернутися до старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_3 
		Том № 2 А.с.80-87;
		 
		- протоколом огляду документів з додатками - фотокопіями матеріалів кримінального та наглядового провадження від 15.06.2020, відповідно до якого у ході огляду матеріалів кримінального провадження, документів стосовно огляду вилучених у ТОВ «ВАТЕК» грошових коштів в іноземній валюті, ноутбука, а також визнання їх речовим доказом, передачу їх на відповідальне зберігання, поверненя і вчинення з ними будь яких дій - не виявлено. Інормація про їх рух у матеріалах справи відсутня, їх місцезнаходження невідоме.
		Том № 2 А.с. 88-91;
		 
		- відповіддю УФЗБО ГУНП у м. Києві на запит від 03.07.2020 щодо зарахування вилучених коштів на спеціальні депозитні рахунки, відповідно до якої грошові кошти на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні № 12017100010009866 в період з 21.11.2018 по теперішній час до УФЗБО ГУНП у м. Києві не надходили та на обліку не значаться. Службові особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві мали можливість в період з 21.11.2018 по теперішній час передати на відповідальне зберігання через УФЗБО ГУНП в м. Києві до уповноваженого банку вилучені у кримінальному провадженні грошові кошти в національній та іноземній валюті, які не містять на собі слідів кримінального правопорушення для зарахування на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки.
		Том № 2 А.с.176;
		 
		- протоколом огяду місця події від 10.06.2020, а саме приміщення Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві, проведений з метою виявлення та вилучення речей і документів, ідентифікованих грошових коштів, речових доказів у кримінальному провадженні №12017100010009866 від 20.10.2017, огляду кімнати зберігання речових доказів, книг, журналів обліку речових доказів, розписок актів приймання-передачі та знищення речових доказів тощо. В ході огляду вилучені наступні документи: Копія книгу обліку камери речових доказів №2 Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 23 арк. (дані про передавання речей та грошових коштів ОСОБА_3 на зберігання відсутні). Копія книги-алфавіту обліку речових доказів том №3 Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 18 арк. (дані про передавання речей та грошових коштів ОСОБА_3 на зберігання відсутні). Копія акту інвентаризації речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві від 10.02.2020 на 54 арк. Довідка Голосіївського УП ГУНП у м.Києві щодо відсутності на зберіганні грошових коштів та ноутбуку у кримінальному провадженні №12017100010009866 від 20.10.2017 на 1 арк. Копія наказу від 14.03.2017 про призначення особи, відповідальної за зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 1 арк. Копія наказу від 12.02.2020 про призначення особи, відповідальної за зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 1 арк. Копія наказу від 22.05.2019 про призначення особи, відповідальної за зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 3 арк. Копія книги №7 обліку речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві на 49 арк. (дані про передавання речей та грошових коштів ОСОБА_3 на зберігання відсутні). Вказані документи долучені до матеріалів кримінального провадження №62019100000000935 від 19.07.2019 та додатково оглянуті, відповідно до протоколу огляду предметів від 07.07.2020. 
		Том №3 А.с.7-9;
		 
		- довідкою поліцейського з обліку та зберігання речових доказів і озброєння Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, відповідно до якої в камері зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, жодних речових доказів по кримінальному провадженню №12017100010009866 від 20.10.2017, у тому числі грошових коштів в іноземній валюті, та ноутбук марки «НР» на зберіганні не перебуває.
		Том № 3 А.с. 20;
		 
		- копією книги обліку речових доказів, цінностей та іншого майна, яке вилучене в ході досудового слідства чи дізнання ГУНП в м. Києві, відповідно до якої відсутні дані щодо передачі будь-яких речових доказів у кримінальному провадженні №12017100010009866 від 20.10.2017;
		Том №3 А.с. 43-132;
		 
		- актом інвентаризації речових доказів від 01.02.2020, відповіднго до якого станом на 01.02.2020 в кімнаті зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві знаходиться 1960 речових доказів по кримінальних провадженнях, які не являються наркотичними засобами, які опечатані в пакетах та зберігаються за квитанціями. У вказаному акті відсутні речові докази по кримінальному провадженню №12017100010009866 від 20.10.2017.
		Том №3 А.с. 133-186;
		 
		- копією матеріалів службового розслідування за фактом втрати речових доказів в тому числі у кримінальних провадженнях №120171000010009866 та висоновку службового розслідування. Серед них, у доповідній записці тимчасово виконуючого обов`язки начальника слідчого управління полковника поліції ОСОБА_26 від 14.08.2019 зазначено про порушення порядку зберігання речових доказів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №120171000010009866 слідчим відділом Голосїївського управління поліції. 28.08.2019 відповідно до наказу ГУНП у м. Києві № 1505 за вказаним фактом слідчим управлінням розпочато службове розслідування. Під час проведення службового розслідування встановлено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції знаходилось кримінальне провадження №12017100010009866, розпочате 20.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 364 КК України, за фактом можливого зловживання службовими особами Державної авіаційної служби України упродовж 2014-2017 років своїм службовим становищем. 
		Том №4 А.с. 1-79;
		 
		Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим  ОСОБА_3 , вказаними належними та допустимими доказами, які були повно та всебічно перевірені в судовому засіданні, його вина повністю доведена. Нормативна база, якою повинен був керуватися ОСОБА_3 , у своїй діяльності при поводженні з речовими доказами вказана і описана судом вище у формулюванні обвинувачення, яке визнане судом доведеним. 
		Стаття 85 КПК України передбачає критерій належності доказів, а саме, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. В свою чергу стаття 86 КПК України окреслює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		2. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		3. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ст. 93 КПК України).
		Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
		Що таке документи законодавцем надано визначення в статті 99 КПК України, тобто: ч. 1 - документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Ч. 2 - до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати:
		1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані);
		2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;
		3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;
		4) висновки ревізій та акти перевірок.
		Слід вказати, що у рішенні ЄСПЛ, у справі «Сєрявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, п. 58 суд вчергове повторював, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. 
		Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов?язок щодо обгрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення (Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 р, серія А, № 303-А п. 29)
		Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських судів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов?язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку чи спростування кожної підстави захисту. 
		Вказаними належними та допустимими доказами, чітко встановлено, що слідчий ОСОБА_3 , вилучивши в ході обшуку грошові кошти та ноутбук, зобов`язаний був їх належним чином зберігати у відповідних, прямо визначенх підзаконними актами місцях, зокрема в кімнаті речових доказів, фінансовій частині, або при матеріалах справи. У випадку не передачі до вказаних місць зазаначених матеріальних об`єктів, тобто ноутбука та грошей ніс персональну відповідальність за їх збереження. Втрата цих об`єктів - тягла за собою його кримінальну відповідальність у випадку наявності відповідної шкоди. ОСОБА_3 , як слідчий, згідно характеристик безпосереднього керівника - фахівець, усвідомлював, що вилучені ним в ході обшуку грошові кошти та вартість ноутбука, згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину, у більш ніж у 250 разів (примітка до ст.364 КК України) перевищує НМДГ та їх втрата службовою особою, яким він являвся згідно посади, буде тягнути за собою кримінальну відповідальність. З таким твердженням суду частково погоджувався і сам обвинувачений в ході його допиту, в судових дебатах та виголошуючи останнє слово. 
		В ході розгліду справи обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено. 
		При призначенні покарання  ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України класифікується як нетяжкий, обставини які обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, має на утримнні неповнолітню дитину та матір похилого віку.
		На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 367 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. До думки про необхідність призначення покарання з реальним його відбуттям суд надходить з огляду на підвищену суспільну небезпеку. Зокрема працівник правоохоронного органу має бути взірцем законослухняності та відповідальності. Кожен громадянин має бути впевненим, що щодо нього буде застосована законна процедура, а в разі помилкового порушення права громадянина, його права будуть негайно поновлені. 
		В рамках кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_16 , заявив цивільний позов про стягення з ОСОБА_3 , на його користь 680 867 грн., 56 коп. матеріальних збитків та 180 000 грн. - моральної шкоди. 
		Вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення моральної шкоди та відмові у задоволенні позову в частині матеріальної шкоди виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		10.03.2020 року потерпілий ОСОБА_16 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою до Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві та Державної казначейської служби України про стягнення збитків та компенсацію моральної шкоди.
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021 р. у позові відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 11.01.2023 р. у справі №752/5127/20 за позовом ОСОБА_16 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021р. скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_16 до Держави України в особі Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_16 у відшкодування матеріальної шкоди 1 110 361,45 (один мільйон сто десять тисяч триста шістдесят одна) гривню 45 коп. (копія постанови додається).
		Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що внаслідок неправомірної бездіяльності Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві позивачу було завдано збитків, які полягають у втраті грошових коштів, вилучених під час обшуку та необгрунтовано неповернутих позивачу на підставі ухвали слідчого судді.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2024 р. у справі №752/5127/20 касаційні скарги Головного управління Національної поліції у м. Києві та Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а постанова Київського апеляційного суду від 11 січня 2023 року залишена без змін. 
		Отже, рішенням суду вже вирішено питання про стягнення з Державного бюджету України матеріальних збитків завданих посадовою особою державного органу, в цьому випадку слідчим ОСОБА_3 а саме грошових коштів в розмірі 1 110 361,45 грн. 
		Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди.
		За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
		Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Водночас, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
		Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Відповідно до Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Нормами статті 7 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією України і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
		Статтею 8 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
		Відповідно до частини сімнадцятої статті 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
		Засади кримінального провадження, передбачені главою 2 КПК України, встановлюють, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, недоторканість права власності. Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
		Згідно зі статтею 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
		Відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
		Отже, обов`язок належно зберігати та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту або відмови в арешті цього майна прямо передбачений чинним законодавством.
		Під час розгляду справи 752/5127/20 судами було встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 20 січня 2020 року), у зв`язку із тим що на вилучене майно не було накладено арешт, зобов`язано уповноваженого слідчого в кримінальному провадженні №12017100010009866 від 20 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, повернути ОСОБА1 грошові кошти в розмірі 26 600 дол. США, 16 000 евро, 175 фунтів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2 000 грн, які вилучені під час проведення обшуку 21 листопада 2018 року.
		Зазначена ухвала судді слідчого Голосіївського районного суду м. Києва не виконана.
		У статті 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить окремі норми: перша норма, яку закріплено в першому реченні першого пункту і яка має загальний характер, викладає принцип мирного володіння власністю; друга норма у другому реченні того ж пункту поширюється на випадки позбавлення права власності й передбачає для цього певні умови; третя норма, яку закріплено у другому пункті, допускає, що договірні сторони мають право, зокрема, контролювати використання власності відповідно до загального інтересу. Однак ці норми не є окремими, тобто не пов`язаними одна з одною. Друга і третя норми стосуються окремих випадків втручання у право на мирне володіння власністю, тому повинні тлумачитися за загальним принципом, закріпленим у першій нормі (ISMAYILOV v. RUSSIA, № 30352/03, § 31, від 06 листопада 2008 року).
		Наявність законних підстав для вилучення грошових коштів має обов`язково бути предметом оцінки, оскільки ненаведення національними судами правових положень як підстави вилучення суттєвої грошової суми і очевидне протиріччя прецедентного права щодо національного законодавства, розглядається Європейським судом як таке, що не було сформульовано з такою точністю, щоб заявник міг передбачити наслідки його дій і ступеня, розумної при обставинах справи. Отже, втручання в право власності заявника не могло розглядатися як законне за змістом статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (BAKLANOV v. RUSSIA, № 68443/01, § 46, від 09 червня 2005 року).
		Таким чином, Верховний Суд в даній справі зробив висновок, що розглядаючи цей спір, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність у ОСОБА_16 права на відшкодування майнової шкоди внаслідок неправомірної бездіяльності Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягала у втраті грошових коштів, вилучених під час обшуку та необгрунтовано не повернених позивачу на підставі ухвали слідчого судді.
		Враховуючи наявність судового рішення про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 1 110 361,45 грн, яке набрало законної сили, висновку Верховного Суду, що шкода завдану ОСОБА_16 у зв`язку з діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, а тому відсутні підстави для задоволення цивільного позову ОСОБА_16 в частині відшкодування матеріальних збитків саме з ОСОБА_3 .
		Щодо моральної шкоди.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, тощо 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до статті 1167. ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини…
		Цим вироком судом встановлено і описано вище, що в результаті злочинної бездіяльності ОСОБА_3 цивільному позивачу ОСОБА_16 завдано моральних страждань в результаті втрати його майна. Поновлення своїх прав вимагало від нього значних зусиль, зокрема і пошук та звернення за юридичною допомогою до відповідних фахівців, очікування статточних рішень суду тощо. Втрата такої значної сумми позначилась на його фінансовій спроможності, вимагала від нього вживати додаткові компенсаторні заходи та використувувати механізми для фінансового балансування. Зокрема, як зазначено позивачем і не спростовано стороною захисту вказані кошти родина Власенка збирала на заміський будинок з метою поліпшення житлових умов його родини, до якої входять 4 малолітні особи. І зникнен вказаних грошей в результаті службової недбалості ОСОБА_3 призвело до втрати цієї можливості. 
		При цьому вимагаєма сумма моральної шкоди, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин та матеріального становища обвинуваченого ОСОБА_3 , який хоч і працює заступником начальника охорони ТОВ «ДЕФЕНДО», проте утримує неповнолітню дитину, є завищеною, а тому її слід сменшити, до 100 тисяч гривень. Як неодноразово наголошував у своїх остаточиних рішеннях Верховний Суд, моральна шкода повинна бути компенсатором і не призводити до надмірного збагачення.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-        
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (один) рік.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 , до засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
		Стягнути із засудженого ОСОБА_3  на користь потерпілого ОСОБА_16 , 100 000 (сто тисяч) грн., завданої злочином моральної шкоди.
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_16 до ОСОБА_3 про стягнення 680876 (шістсот вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят шість) грн, завданих злочином матеріальних збитків. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відрахавувати з дня його фактичного затримання.
		До вступу вироку в законну силі, обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою проживання:  АДРЕСА_4 , строком на 60 днів, до 25.10.2024 року включно.
		Покласти на  ОСОБА_3  обов`язки передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
		- прибувати на першу вимогу до суду;
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
		- не залишати місце свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23 год. до 07 год., без дозволу суду
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...