Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6413/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2024. Зареєстровано: 06.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2024.

Номер судового провадження: П/380/6493/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 вересня 2024 рокусправа № 380/6413/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), в якій просить:
		- визнати незаконною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23. Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в зв`язку із наявністю у нього батька з інвалідністю І групи;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в зв`язку із наявністю у нього батька з інвалідністю І групи.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією за сімейними обставинами, у зв`язку з наявністю у нього батька - інваліда I групи. Вказує, що ним з дотриманням вимог закону подано відповідачу заяву про надання відстрочки, на підтвердження якої додано всі необхідні документи, що підтверджують факт наявності у нього батька з інвалідністю І групи та відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. Однак, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви покликався на неіснуючу вимогу підтвердження факту постійного догляду у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги». Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, а тому звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх прав.
		Ухвалою судді від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що необхідною умовою для оформлення відстрочки є відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону утримувати осіб з інвалідністю. Однак, як вбачається з долучених позивачем документів у позивача є рідна сестра  ОСОБА_2 . Відповідач вважає, що перебування сестри за кордоном, наявність у неї сім`ї, не є підставою не виконувати свій обов`язок перед батьками. Додатково зазначає, що постійний догляд - це не абстрактне явище, а врегульований вид соціальних послуг, який надається відповідно до закону, в порядку встановленому законом. 
		Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Батько позивача  ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю І групи «Б» (інвалідність встановлена на строк до 01.07.2025), що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК від 02.06.2023.
		ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 15.01.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за станом здоров`я чи за сімейними обставинами (з врахуванням наявності у позивача батька з інвалідністю І групи).
		До заяви були додані наступні копії документів: паспорт та РНОКПП ОСОБА_1 ; довідка про реєстрацію місця проживання; повістки; довідка ВЛК; медичні документи; паспорт та РНОКПП батька позивача; довідки МСЕК; свідоцтво про народження; свідоцтво про розірвання шлюбу; паспорт сестри позивача; акт про не проживання від 05.01.2024.
		Листом першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.02.2024 №1119/1 повідомлено позивача про те, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації. З наданих документів, вбачається відсутність постійного догляду у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги». 
		Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		Згідно з ч.2 ст.1 Закону №2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		За приписами частин 1, 2 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
		У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
		За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають до тепер.
		Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. 
		Зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
		З урахуванням зазначеного, перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
		Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за станом здоров`я, чи за сімейними обставинами (з врахуванням наявності у позивача батька з інвалідністю І групи).
		До заяви були додані наступні копії документів: паспорт та РНОКПП ОСОБА_1 ; довідка про реєстрацію місця проживання; повістки; довідка ВЛК; медичні документи; паспорт та РНОКПП батька позивача; довідки МСЕК; свідоцтво про народження; свідоцтво про розірвання шлюбу; паспорт сестри позивача; акт про не проживання від 05.01.2024.
		Однак, відповідач у відповідь на заяву позивача рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист від 19.02.2024 №1119/1, яким повідомлено позивача про те, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації. З наданих документів, вбачається відсутність постійного догляду у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги». 
		Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача постійного догляду у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», суд зазначає, що згідно з абзацом 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент звернення відповідача із заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають, зокрема одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю I групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. 
		Тобто, факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю І групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності лише однієї додаткової умови, а саме відсутності інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону його утримувати.
		Тому відповідач, стверджуючи про те, що надані позивачем документи не підтверджують здійснення ним постійного догляду за хворим батьком, який має І групу інвалідності, підміняє одну підставу для відстрочки, передбачену абзацом 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, іншою, передбаченою абзацом 10 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII. При цьому позивач, в даному випадку не звертався до відповідача зі заявою про надання відстрочки, у зв`язку з зайнятістю постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду.
		В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та на що вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, у позивача є рідна сестра  ОСОБА_2 .
		Відповідач вважає, що перебування сестри за кордоном, наявність у неї сім`ї не є підставою не виконувати свій обов`язок перед батьками. Однак, вказані аргументи відповідача не були підставою для відмови позивачу в наданні відстрочки, викладеної у листі від 19.02.2024 №1119/1.
		Суд також звертає увагу, що згідно з актом про фактичне місце не проживання від 05.01.2024, підписаним депутатом Сокальської міської ради, за однією адресою з батьком позивача, окрім сестри позивача, також зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не проживає за даною адресою. При цьому, відповідачем не встановлено ким є дана особа для ОСОБА_3 та чи не зобов`язаний він відповідно до Закону його утримувати, наявність даної особи жодним чином не спростовується і позивачем у позовній заяві.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув належним чином заяву позивача від 15.01.2024, не з`ясував всіх обставин, що підлягали з`ясуванню в даному випадку та передчасно відмовив позивачу в наданні відстрочки на військову службу з підстав, не передбачених чинним законодавством, не прийнявши належним чином оформленого рішення.
		Отже, оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв обґрунтованого рішення, яке б породжувало для позивача певні юридичні наслідки, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_2 в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладеної у листі від 19.02.2024 №1119/1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з урахуванням висновків суду.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією, суд вважає, що в цій частині слід відмовити, оскільки відповідач неналежно розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а вирішення вказаного питання по суті є дискреційними повноваженнями відповідача.
		Необхідно також зауважити, що на час розгляду справи до Закону №3543-XII внесені зміни та Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 23 Закону №3543-XII викладено у новій редакції.
		Зокрема, пунктом 13 частини першої статті 23 №3543-XII установлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
		Також з 18 травня 2024 року набрав чинності «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, зі змінами).
		Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		На підставі ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом в спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №461/2579/17 викладено правові позиції про те, що «Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом».
		В пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, вказано: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
		Як зазначено вище, нормативно-правовими актами, якими регулюються умови та порядок надання відстрочки від призову під час мобілізації є ст.23 Закону №3543-ХІІ та Порядок №560.
		Враховуючи, встановлені судом обставини та наведені норми Законодавства України, у т.ч. зміну правового регулювання під час розгляду даної справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням висновків суду.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, викладену у листі від 19.02.2024 №1119/1.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 15.01.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з урахуванням висновків суду.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. 
		 
		СуддяБратичак Уляна Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...