Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/208/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2024. Зареєстровано: 06.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2024.
Дата набрання законної сили: 06.09.2024
Номер судового провадження: 1608 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2024 року м. Харків Справа № 913/208/24 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Тихий П.В.
		розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (вх. №1608 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 (повний текст підписано 07.06.2024 у місті Харкові) у справі №913/208/24 суддя Косенко Т.В.
		за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк, м. Київ
		до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал-Плюс, м. Рубіжне, Луганська область
		відповідача-2  ОСОБА_1 , м. Рубіжне, Луганська область
		про стягнення 116 481,97 грн 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.03.2024 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк через систему Електронний суд звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал-Плюс та відповідача-2, ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ у сумі 116 481,97 грн, яка складається із простроченої заборгованості по процентах у сумі 50 624,22 грн, поточної заборгованості по комісії у сумі 1 500 грн, простроченої заборгованості по комісії у сумі 31 500 грн, заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 32 857,75 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ Кепітал-Плюс зобов`язань за кредитним договором від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ-П, який укладений між АБ Укргазбанк, ТОВ Кепітал-Плюс та ОСОБА_1 . 
		Ухвалою господарського суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал-Плюс, відповідача-2,  ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал-Плюс та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк прострочені проценти за користування кредитом у сумі 50 624,22 грн, прострочену заборгованість по комісії в сумі 3677,42 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал-Плюс на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк судовий збір у сумі 564,64 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк судовий збір у сумі 564,64 грн. (а.с.69-75).
		Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд вважав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги, однак зазначив, що із розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що станом на 01.01.2022 поточна та прострочена заборгованість за тілом кредиту відсутня, що дає підстави вважати, що 14.12.2021 відбулося повне дострокове погашення позичальником наданого банком кредиту. Отже, нарахування процентів та комісії має здійснюватися саме по 14.12.2021 (включно), а подальше їх нарахування є неправомірним, оскільки з 15.12.2021 (після повного дострокового погашення кредиту) позичальник не користувався кредитом, тобто позичальник у цьому разі не отримував від кредитора відповідне благо на період після дострокового погашення кредиту. Суд погодився з розрахунком позивача щодо нарахування комісії за період з 23.12.2020 по 30.11.2021 у розмірі 18 000 грн 00 коп. та навів власний розрахунок комісії за період з 01.12.2021 по 14.12.2021, задовольнивши вимогу щодо стягнення простроченої заборгованості по комісії за період з 23.12.2020 по 14.12.2021 у сумі 3 677 грн 42 коп.
		Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 32 857 грн 75 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у зв`язку із тим, що починаючи з 12.03.2020 та зі спливом тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину - 30.07.2023, позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором в силу закону.
		Не погодившись з прийнятим рішенням позивач, ПАТ АБ Укргазбанк 28.06.2024 через підсистему Електронний суд звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити ПАТ АБ Укргазбанк пропущений строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ТОВ Кепітал-Плюс та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 в частині відмови позивачу в задоволенні частини позовних вимог скасувати, ухвалити нове в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.104-107).
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на наступне:
		- абзацом 4 п.2.13 Правил встановлено, що Банк здійснює нарахування комісій відповідно до умов Договору про надання кредиту в межах строку кредитування за ним, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення. Відповідно до п.5.4.2. Правил сторони визначили, що днем Події припинення і датою визнання Фактичної заборгованості позичальника простроченою є, зокрема, звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що заборгованість по кредиту це не лише заборгованість по тілу кредиту, а вся заборгованість за кредитним договором, в тому числі і за несплаченими відсотками за користування кредитним коштами, що судом першої інстанції не враховано. Вказані дії суду, на думку скаржника, є порушенням вимог ст.ст. 236, 237 ГПК України.
		Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн у встановленому порядку за встановленими реквізитами. Витребувано матеріали справи №913/208/24 із Господарського суду Луганської області.
		08.07.2024 за вх. №9042 на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 з Господарського суду Луганської області надійшли матеріали справи №913/208/24. 
		11.07.2024 через підсистему «Електронний суд» (у встановлений судом строк) на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій останній надав платіжну інструкцію №14791-491 від 10.07.2024 про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 03.07.2024 (а.с.94-103).
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 у справі №913/208/24 у зв`язку із відпусткою судді Стойка О.В. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024, зокрема, поновлено Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк Укргазбанк процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24. Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Встановлено учасникам справи строк до 29.07.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 (а.с. 112-115).
		Відповідачі не скористалися своїм правом згідно з частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст.263 цього Кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду також не надходило.
		Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому витпадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
		Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», юридична особа, ідентифікаційний код 23697280. Види економічної діяльності  64.19 Інші види грошового посередництва (основний).
		Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кепітал-Плюс», юридична особа, ідентифікаційний код 37678361. Види економічної діяльності  52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).
		Відповідач 2,  ОСОБА_1 , фізична особа, РНОКПП  НОМЕР_1 , керівник ТОВ «Кепітал-Плюс».
		23.12.2020 між АБ Укргазбанк як банком та ТОВ Кепітал-Плюс як позичальником укладений кредитний договір №2261/2020/СРД-МСБ, за умовами п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 1 500 000 грн 00 коп. із щорічним обнуленням ліміту, а позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 36-42).
		Цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів (п.1.2 кредитного договору).
		Надання кредиту здійснюється з 23.12.2020 по 15.12.2023 (включно) (п.1.3.1 кредитного договору).
		Позичальник зобов`язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 15.12.2023 (включно) (п.1.3.2 кредитного договору).
		За користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі  базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 16,2% річних (п.1.4.1 кредитного договору).
		Відповідно до п.1.4.2 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п.1.3 цього договору, у т.ч. у строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п.1.4.1 договору збільшеного на 5% річних.
		У забезпечення зобов`язань за цим договором прийнято поруку  ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ) (п.2.1 кредитного договору).
		Погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в АБ "Укргазбанк" відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку 1 до цього договору.
		Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
		У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку в порядку, визначеному в п.п.3.10-3.11 цього договору (п.3.2 кредитного договору).
		Умовами п.3.3 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.1 цього договору. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
		Пунктом 3.4 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, або в день, зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання цього договору на рахунок, відкритий в АБ "Укргазбанк". У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.7 цього договору.
		Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк, передбачений цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у п.1.4.2 цього договору, до дати погашення простроченої заборгованості по кредиту, або настання події припинення, визначеної в п. 7.5.2 цього договору
		У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку в порядку, визначеному в п.п.3.10-3.11 цього договору.
		Положеннями п.3.6 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами (додаток 2 до цього договору).
		Пунктом 3.7 кредитного договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.2 цього договору. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.7.5.2, а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі, визначені в п.7.5 цього договору у випадку їх виникнення.
		У випадку порушення позичальником зобов`язань за цим договором, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені банком за цим договором (п.7.1 кредитного договору).
		За порушення визначених у цьому договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який банк повідомляє позичальника (п.7.3 кредитного договору).
		Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п.9.16 кредитного договору).
		До вказаного кредитного договору між сторонами було підписано Додаток №1 "Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії" та Додаток №2 "Тарифи" (а.с. 42 зворот. бік - 44).
		23.12.2020 між АБ Укргазбанк як кредитором, ОСОБА_1 як поручителем та ТОВ Кепітал-Плюс як позичальником укладений договір поруки №2261/2020/СРД-МСБ-П, за умовами п.1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 15.12.2023: повернути кредит у розмірі 1 500 000 грн 00 коп.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16,2% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з базової процентної ставки збільшеної на 5% пункти при настанні умов, передбачених п.1.4.3 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки згідно з умовами п.1.4.3 кредитного договору; комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (а.с. 34-35).
		Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору.
		У п.1.3 договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.
		Відповідно до п.3.2 договору поруки сторони домовились встановити строк позовної давності за цим договором у 5 років, у т. ч. до вимоги про стягнення неустойки. Строк виконання зобов`язання по сплаті неустойки визначається моментом вимоги по сплаті неустойки.
		Згідно з п.5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 15.12.2033 (включно). 
		14.12.2021 між АБ Укргазбанк як банком та ТОВ Кепітал-Плюс як позичальником підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ, за умовами п.1 якої сторони домовились, що позичальник зобов`язується в строк до 14.01.2022 здійснити повне погашення заборгованості по відсоткам та комісіям за цим договором (а.с. 44 зворот. бік).
		На виконання умов кредитного договору банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі 1 500 000 грн 00 коп. Відповідно до наданої банківської виписки за період з 23.12.2020 по 02.08.2023 позивач надав відповідачу-1 кредит у сумі 1 500 000 грн 00 коп. (а.с. 17-23).
		Проте, як зазначає позивач, відповідач-1 свої зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом і комісії виконав частково, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду. 
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, судова колегія зазначає наступне. 
		Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України.
		Предметом судового розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ у сумі 116 481,97 грн, яка складається із простроченої заборгованості по процентах у сумі 50 624,22 грн, поточної заборгованості по комісії у сумі 1 500 грн, простроченої заборгованості по комісії у сумі 31 500 грн, заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 32 857,75 грн.
		Апелянт просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 в частині відмови позивачу в задоволенні частини позовних вимог скасувати, ухвалити нове в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог щодо заявлених ним: 1500,00 грн  заборгованості по комісії поточної; 31500,00 грн  заборгованості по комісії простроченої, заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 32 857,75 грн.
		Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про наступне.
		Положеннями частини 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За приписами статтей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
		За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За своєю правовою природою укладений між АБ Укргазбанк та ТОВ Кепітал-Плюс 23.12.2020 договір №2261/2020/СРД-МСБ є кредитним договором.
		За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанови від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 дійшла висновку, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
		Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
		Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
		Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 касаційний суд виснував, що проценти за користування кредитом нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі, вони розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник, порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
		Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
		У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).
		Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
		Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 1.3.1 договору сторонами встановлений строк кредитування з 23.12.2020 по 15.06.2023 (включно).
		Відповідно до умов п.1.4 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього договору.
		Пунктом 3.6 кредитного договору визначено, що позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами (додаток №2 до цього договору).
		Відповідно до п.1.2 додатку №2 до кредитного договору №2261/2020/СРД-МСБ від 23.12.2020 Тарифи, за управління кредитними коштами розмір комісії становить 0,1% від загального ліміту кредитної лінії визначеної в п.1.1 кредитного договору. Нарахування здійснюється щомісячно, не пізніше останнього банківського для місяця або в день дострокового розірвання договору або в день закінчення строку, на який надано кредит згідно кредитного договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в т.ч. дострокового погашення.
		Як визначено у розділі Терміни, що застосовуються у договорі кредитного договору від 23.12.2020 №2261/2020/СРД-МСБ, кредит  це грошові кошти, що передаються банком у тимчасове користування позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
		В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем-1 заборгованості за тілом кредиту.
		Водночас, із розрахунку заборгованості також убачається, що станом на 01.01.2022 поточна та прострочена заборгованість за тілом кредиту відсутня, що дає підстави вважати, що 14.12.2021 відбулося повне дострокове погашення позичальником наданого банком кредиту. Зворотнього позивачем не доведено.
		Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про те, що нарахування процентів та комісії має здійснюватися саме по 14.12.2021 (включно), а подальше їх нарахування є неправомірним, оскільки з 15.12.2021 (після повного дострокового погашення кредиту) позичальник не користувався кредитом, тобто позичальник у цьому разі не отримував від кредитора відповідне благо на період після дострокового погашення кредиту, є обгрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та умовам договору.
		Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється позивачем по 14.12.2021 (включно), а нарахування комісії по 31.07.2023 (включно).
		За розрахунком позивача розмір комісії за період з 23.12.2020 по 31.07.2023 склав 48 000 грн 00 коп., сплачено позичальником 15 000 грн 00 коп., заборгованість складає 33 000 грн 00 коп.
		Суд погодився з розрахунком позивача щодо нарахування комісії за період з 23.12.2020 по 30.11.2021 у розмірі 18 000 грн 00 коп. та навів власний розрахунок комісії за період з 01.12.2021 по 14.12.2021:
		1500 грн 00 коп. (0,1% від загального ліміту кредитної лінії) / 31 день (кількість днів у грудні 2021 року) х 14 днів (14.12.2021  дата дострокового погашення заборгованості) = 677 грн 42 коп.
		Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, загальна сума комісії за період з 23.12.2020 по 14.12.2021 становить 18 677 грн 42 коп., сплачено позичальником 15 000 грн 00 коп., заборгованість складає 3 677 грн 42 коп.
		За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги щодо заборгованості по комісії за період з 23.12.2020 по 14.12.2021 у сумі 3 677 грн 42 коп., є правомірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
		При цьому суд зауважує, що з урахуванням положень п.1 додаткової угоди №1 до кредитного договору, з 15.01.2022 уся заборгованість по відсоткам та комісіям за кредитним договором є простроченою.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, врахувавши положення п.15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, п.8 розділу 1Х «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та те, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, дія якого завершилась 30.06.2023, що починаючи з 12.03.2020 та зі спливом тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину - 30.07.2023, позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором. 
		Отже, законодавцем було скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину.
		Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №922/4076/20, від 26.04.2023 у справі №727/4121/21, від 05.04.2023 у справі №756/7895/21, від 29.06.2023 у справі №904/9570/21.
		Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 32 857,75 грн у зв`язку з необгрунтованістю.
		Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
		У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
		Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, відтак рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 в оскаржуваній частині повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
		Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2024 у справі №913/208/24 в оскаржуваній частині залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 06.09.2024.
		 
		 
		Головуючий суддя О.О. Радіонова
		 
		 
		Суддя О.А. Істоміна 
		 
		 
		Суддя П.В. Тихий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...