Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/3766/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2024.
Дата набрання законної сили: 05.09.2024
Номер судового провадження: 61-9836ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 вересня 2024 року
		м. Київ
		справа № 362/3766/23
		провадження № 61- 9836св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) -  ОСОБА_1 , 
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Крикунов Олександр Володимирович, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В., і виходив з наступного.
		Зміст заявлених позовних вимог
		1.           У червні 2023 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
		2.           На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що                                  з 10 вересня 2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_2 .  Вони мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		3.           Вказувала, що вона познайомилась з відповідачем 01 березня 2021 року, а з травня 2021 року вони почали спільно проживати. Подорожували з сином ОСОБА_2 від першого шлюбу, будували будинок. Потім вона завагітніла, але після укладення між ними шлюбу потрапила до лікарні і в середині вересня 2021 року сталося патологічне переривання вагітності, однак невдовзі вдруге завагітніла. 
		4.           Вказувала, що вони проживали разом з чоловіком до початку повномасштабного вторгнення росії на території України. Після 24 лютого 2022 року переїхали проживати до її батьків, а згодом вона одна поїхала у західні області України, оскільки хвилювалась за стан свого здоров`я. Після 10 травня 2022 року повернулася з міста Трускавець до місця їхнього спільного з чоловіком проживання у будинок АДРЕСА_1 . У ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дочку, однак їй стало відомо про зради чоловіка. Зберегти сім`ю не вдалося. Коли дитині було два тижні, вона з дитиною переїхала проживати до своїх батьків. Після того ОСОБА_2 перестав спілкуватися з ними. 
		5.           Зазначила, що сторони проживають окремо, мають окремий бюджет, відносини між подружжям зіпсувалися, вони втратили взаєморозуміння, дитина проживає з нею, збереження шлюбу та сім`ї є неможливим та суперечить її інтересам.
		6.           Враховуючи наведене,  ОСОБА_1  просила суд розірвати шлюб, укладений 10 червня 2021 року між нею та ОСОБА_2 .
		7.           У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним. 
		8.           Зустрічні позовні вимоги  ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що шлюб було зареєстровано у зв`язку із психічним тиском на нього, оскільки позивачка застосувала обман стосовно її перебування у стані вагітності. 
		9.           Вказував, що він не проживав з позивачкою однією сім`єю та вони не вели спільного господарства.
		10.         ОСОБА_2 зазначав, що він познайомився з позивачкою 25 лютого 2021 року і вони мали близькі стосунки лише для задоволення статевих потреб, однак разом спільно не проживали і не вели спільного господарства. Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України                 ОСОБА_1 навідала його на два дні та одна поїхала у західні області України, оскільки хвилювалась за стан свого здоров`я.
		11.        Посилався на те, що саме вагітність позивачки спонукала його укласти з нею шлюб. Зазначав, що коли позивачка від`їжджала до західних областей України, він добровільно на її прохання надав їй грошові кошти в іноземній валюті для її проживання.
		12.        Враховуючи викладене,  ОСОБА_2 , посилаючись на статті 39-41 ЦПК України, просив суд визнати шлюб недійсним у зв`язку з його фіктивністю.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		13.        Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 вересня 2021 року у Васильківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 284. 
		14.        У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. 
		15.        Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		16.        Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зі змісту первісної позовної заяви та особистих пояснень сторін встановлено, що шлюб між сторонами має формальний характер, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін. Водночас судом не встановлено обставин, що в момент реєстрації шлюбу ОСОБА_2  перебував у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними. Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Натомість судом встановлено, що сторони мали намір створити сім`ю, обидва бажали народження спільної дитини в повній сім`ї та у зв`язку із цим, керуючись почуттями кохання, за власним бажанням і добровільно уклали шлюб.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		17.        Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. 
		18.        Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області                                  від 01 березня 2024 року залишено без змін.  
		19.        Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони мали намір створити сім`ю та набути прав та обов`язків подружжя, вели спільне господарство, проживали разом і мали спільний побут, приймали участь в житті один одного як чоловік та дружина, між якими існує почуття. Однак, наразі сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлення сімейно-шлюбних відносин є неможливим. 
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		20.        09 липня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Крикунов О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та задовольнити його зустрічні позовні вимоги.
		21.        Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 551/1203/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		22.        Касаційна скарга обґрунтована тим, що шлюб укладений між сторонами є фіктивним, оскільки укладений через психічний тиск на заявника та без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя. 
		23.        Заявник вказує, що відповідачка за зустрічним позовом подала до відділу державної реєстрації актів цивільного стану підроблену довідку, відповідно до в якій зазначено, що вона є вагітною. В цей час заявник тяжко хворів на COVID-19, у зв`язку з чим існувала висока ймовірність, що внаслідок хвороби він може померти, тобто під час хвороби чоловік був вразливий.
		24.        Звертає увагу на те, що після реєстрації шлюбу дії та бездіяльність  ОСОБА_1  свідчать про те, що вона навіть не намагалася набути прав та обов`язків подружжя. 
		25.        Зауважує, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано приписи частини другої статті 78 ЦПК України та не досліджено належним чином докази, які свідчать про здійснення психологічного тиску на заявника та здатність керувати своїми діями. 
		26.        Зазначає, що судами не надано оцінки тому, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права. Вважає, що                           ОСОБА_1  ввела його в оману, повідомивши недостовірну інформацію про її вагітність.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		27.        Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 362/3766/23; витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 362/3766/23; роз`яснено іншому учаснику справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 серпня 2024 року.
		28.        13 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		29.        10 вересня 2021 року між  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у Васильківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 284, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 вересня  2021 року.
		30.        Сторони є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21 червня 2022 року.
		31.        Згідно з довідкою від 06 вересня 2021 року № 741 комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради про вагітність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; вагітність складає 8 - 9 тижнів.
		32.        Представником позивачки за первісним позовом надано до суду отриману відповідь на адвокатський запит, а саме копію журналу довідок ЛКК, відповідно до якого позивачка дійсно 06 вересня 2021 року отримала довідку № 741 Комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради про її вагітність 8 - 9 тижнів для надання до органу РАЦС.
		33.        Стороною відповідача за первісним позовом надані медичні документи стосовно стану здоров`я ОСОБА_2 в період часу жовтня-грудня 2021 року, лютого 2022 року та червня 2023 року (тобто, станом після укладення шлюбу) з діагнозом: «панічні напади; тривожний синдром».
		34.        За час шлюбу, позивачка, як дружина ОСОБА_2 , відповідно до приписів сімейного законодавства, надала свою нотаріально посвідчену згоду на укладення її чоловіком договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яку викладено у заяві від 13 грудня 2021 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		35.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
		36.        Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		37.        Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		38.        Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		39.        Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частини восьма-дев`ята статті 7 СК України).
		40.        Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
		41.        Відповідно до частин першої-другої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу 
		42.        Добровільність шлюбу є однією з основних засад регулювання сімейних правовідносин. Порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19.
		43.        Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах суспільства.
		44.        Відповідно до частин першої-другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінка або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.
		45.        Згідно зі статтею 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
		46.        Тлумачення норм СК України свідчить, що в цьому Кодексі закріплено три види недійсності шлюбу, який: (а) є недійсним в силу вказівки закону (стаття 39); (б) визнається недійсним за рішенням суду (стаття 40); (в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду (стаття 41).
		47.        При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частини перша, друга статті 41 СК України).
		48.        Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
		49.        Згідно з частиною другою статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
		50.        Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.
		51.        Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		52.        Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
		53.             Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		54.             Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		55.             Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
		56.        Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і не встановили підстав для визнання шлюбу недійсним у зв`язку з його фіктивністю. ОСОБА_2 не доведено, що шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства щодо нього. Також відсутні відомості, що в момент реєстрації шлюбу він перебував у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, чи страждав тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними. 
		57.        Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 40 СК України однією із підстав для визнання шлюбу недійсним за рішенням суду є відсутність вільної згоди жінки або чоловіка на його укладення. Згода особи не вважається вільною у випадку наявності в особи, зокрема, саме тяжкого психічного розладу, в результаті чого вона не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду                               від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19, на який посилався заявник як на підставу касаційного оскарження.
		58.        Відповідно до статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» тяжкий психічний розлад - це розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
		59.        Судами оцінено наявні у матеріалах справи докази, у тому числі медичні документи стосовно стану здоров`я відповідача у період жовтня-грудня                        2021 року, лютого 2022 року та червня 2023 року (тобто після укладення шлюбу) з діагнозом: «панічні напади; тривожний синдром» та обґрунтовано підкреслено, що зазначені документи не свідчать про те, що в момент реєстрації шлюбу відповідач страждав тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними.
		60.        Аргументи касаційної скарги, що позивачка подала до відділу державної реєстрації актів цивільного стану підроблену довідку, у якій вказано, що вона вагітна, спростовуються матеріалами справи, а саме наданою до суду копією журналу довідок ЛКК, відповідно до якої позивачка дійсно 06 вересня 2021 року отримала довідку № 741 комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради про її вагітність 8 - 9 тижнів для надання до органу РАЦС. Разом з цим, недійсність довідки не була встановлена в судовому засіданні. 
		61.        Судами не встановлено, що при укладенні шлюбу ОСОБА_1 керувалася виключно бажанням отримати певні матеріальні права чи блага. 
		62.        Доводи касаційної скарги про те, що дії та бездіяльність позивачки за первісним позовом свідчать про те, що вона навіть не намагалася набути прав та обов`язків подружжя не знайшли свого підтвердження, оскільки під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій ОСОБА_2  зазначав, що він надавав позивачці грошові кошти на життєві потреби, що свідчить про утримання чоловіком своєї дружини та наявність спільного бюджету. Також, за час шлюбу позивачка, як дружина ОСОБА_2 , відповідно до приписів сімейного законодавства надавала свою згоду на укладення її чоловіком договорів купівлі-продажу нерухомого майно, яку викладено в нотаріально посвідченій заяві                  від 13 грудня 2021 року.
		63.        Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 звернувся з вимогами про визнання шлюбу недійсним лише у серпні 2023 року, тобто майже через два роки після укладення шлюбу, а саме після прийняття судом позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. 
		64.        Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення первісного позову про розірвання шлюбу, оскільки сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, поновлення сімейно-шлюбних відносин є неможливим. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
		65.        Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та, надавши обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, а також поведінці сторін спору, дійшов мотивованого висновку про відсутність правових підстав для визнання шлюбу недійсним та водночас наявність підстав для розірвання шлюбу між сторонами.
		66.        Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.
		67.        Слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		68.        Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у справі обставин та наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які послався заявник у касаційній скарзі. 
		69.        Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		70.        З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_2 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Крикунов Олександр Володимирович,залишити без задоволення.
		2.           Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                                       Є. В. Синельников
		 
		                                                                                                О. М. Осіян
		 
		                                                                                                В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...