Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3024/21 (922/1994/23) : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано судом: 06.09.2024. Зареєстровано: 09.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2024.
Дата набрання законної сили: 21.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 серпня 2024 року 
		м. Київ
		cправа №  922/3024/21 (922/1994/23) 
		 
		Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: 
		Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
		 
		за участю:
		представника АТ «Укрексімбанк» Орєхова А.В.,
		керуючої реалізацією Худенко Н.Ю. арбітражного керуючого Бідної О.І.,
		керуючого реалізацією Худенко О.В. арбітражного керуючого Шилова О.М.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024
		та рішення     Господарського суду Харківської області     від 14.12.2023
		у справі № 922/3024/21 (922/1994/23)
		за позовом ОСОБА_1 в особі керуючої реалізацією арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни
		до  ОСОБА_2 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, керуючий реалізації фізичної особи ОСОБА_2 арбітражний керуючий Шишлов Олександр Миколайович,
		про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності,
		у межах справи № 922/3024/21 
		про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М.
		 
		Постановою Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 визнано фізичну особу ОСОБА_2 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника, призначено керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М.
		 
		В межах справи арбітражним керуючим Бідною О.І. (арбітражна керуюча в справі №922/1510/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ) подано заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. 24063), в якій просить:
		1. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на:
		1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, площ. 591,0 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_1 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-40, площ. 491,1 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_2 ) нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-29, площ. 505,8 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_3 ) нежитлові приміщення 6-го поверху № 1-26, площ. 505,5 кв.м. розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-36, площ. 499,5 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_5 ) нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-34,площ. 505,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		2. У порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на:
		1) нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, площ. 573,0 кв.м. розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_1 ) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, площ. 512,6 кв.м. розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_2 ) нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41, площ. 497,7 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_3 ) нежитлові приміщення 8- го поверху № 1-28, площ. 505,0 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_4 ) нежитлові приміщення 10-го поверху № 1-28, площ. 502,5 кв.м., розташовані за адресою:  
		АДРЕСА_5 ) нежитлові приміщення 11-го поверху № 1-10, площ. 534,9 кв.м., розташовані за адресою; АДРЕСА_6 .
		 
		Керуюча реалізацією  зазначала, що поділ спільної сумісної власності колишнього подружжя та визнання права власності в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 є необхідною законодавчо визначеною мірою на виконання приписів  підпункту 6 пункту 2 статті 114 КУзПБ в межах справи про банкрутство.
		 
		Господарський суд ухвалою суду від 13.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 , відкрив провадження у справі № 922/3024/21(922/1994/23); залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ «Укрексімбанк»); залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М. 
		 
		Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		 
		АТ "Укрексімбанк" надав пояснення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення АТ "Укрексімбанк" звертає увагу суду, що виділення часток в спільній сумісній власності в натурі майна, що є одним об`єктом і предметом іпотеки, призведе до порушення прав іпотекодержателя, оскільки поділ майна (іпотеки) призведе до припинення існування предмету іпотеки внаслідок його поділу та утворення двох самостійних об`єктів нерухомості. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		04.10.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №1891.
		 
		Згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 06.07.2022 у справі №646/13541/15-ц розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		 
		В період шлюбу із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 27.09.2007 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Харківтраснмашпроект» нежитлові приміщення підвалу №1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0кв.м., 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м., 3-го поверху №1- 40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху №1-41 загальною площею 497,7 кв.м., 5-го поверху №1-29 загальною площею 505,8 кв.м., 6-го поверху №1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху №1-36 загальною площею 499,5 кв.м., 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м., 9-го поверху №1-34 загальною площею 505,4 кв.м., 10-го поверху №1-28 загальною площею 502,5 кв.м., 11-го поверху №1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. «Д-11» загальною площею 6 224,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		Відповідно до п. 7 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.09.2007, дружина покупця, ОСОБА_1 , подала заяву про згоду на купівлю вищевказаних нежитлових приміщень, справжність підпису на якій був засвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Гавриловою С.А. 27.09.2007 за реєстром №6171.
		 
		Згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (НОМЕР_4) є власником вищенаведеного нерухомого майна.
		 
		В ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі №922/3024/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 встановлено, що 28.09.2007 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Банк, AT "Укрексімбанк") та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 6807С91, згідно з яким Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом та інші платежі за цим договором. 
		 
		Відповідно до умов укладеного кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007 AT "Укрексімбанк" надав позичальнику кредитні кошти в сумі 2 770 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі Libor 12 m + 8,60 не менше 14% річних; кредит надається для оплати поточних потреб. Банком прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором було виконано в повному обсязі, перераховані кредитні кошти в сумі 2 770 000 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .
		 
		28.09.2007 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в якості забезпечення вимог іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають з Кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007, було укладено Іпотечний договір № 6807Z225, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 6205, предметом якого є нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м., 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м., 3-го поверху № 1-40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху № 1-41 загальною площею 497,7 кв.м., 5-го поверху № 1-29 загальною площею 505,8 кв.м., 6-го поверху № 1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху № 1-36 загальною площею 499,5 кв.м., 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м., 9-го поверху № 1-34 загальною площею 505,4 кв.м., 10-го поверху № 1-28 загальною площею 502,5 кв.м., 11-го поверху № 1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. "Д-11" загальною площею 6224,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		Відповідно до пункту 1.4 Іпотечного договору № 6807Z225 від 28.09.2007, крім іншого, предмет іпотеки знаходиться (набувається) у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		 
		28.09.2007 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в якості забезпечення вимог іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають з кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007, було укладено Іпотечний договір №6807Z225, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 6205, предметом якого є нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47 загальною площею 573,0 кв.м., 1-го поверху №1-23, 25, 26, 40-50 загальною площею 591,0 кв.м, 2- го поверху №1, 2, 3, 6, 8-35 загальною площею 512,6 кв.м., 3-го поверху № 1-40 загальною площею 491,1 кв.м, 4-го поверху № 1-41 загальною площею 497,7 кв.м., 5-го поверху № 1-29 загальною площею 505,8 кв.м., 6-го поверху № 1-26 загальною площею 505,5 кв.м., 7-го поверху № 1-36 загальною площею 499,5 кв.м., 8-го поверху №1-28 загальною площею 505,0 кв.м., 9-го поверху № 1-34 загальною площею 505,4 кв.м., 10-го поверху № 1-28 загальною площею 502,5 кв.м., 11-го поверху № 1-10 загальною площею 534,9 кв.м. в літ. "Д-11" загальною площею 6224,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		Зі змісту п.1.4 Іпотечного договору № 6807Z225 від 28.09.2007, крім іншого, вбачається, що предмет іпотеки знаходиться (набувається) у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		 
		Крім того, в ухвалі Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі №922/3024/21 судом встановлено, що 28.09.2007 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк), ОСОБА_1 (поручитель) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 6807Р76, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007.
		 
		Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 у справі №646/964/13-ц позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованість за кредитним договором у сумі 13 541 261,93 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн з кожного.
		 
		Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 у справі №646/964/13-ц набрало законної сили, на його виконання Червонозаводським районним судом м. Харкова 21.10.2014 видано виконавчі листи.
		 
		Господарський суд Харківської області  ухвалою від 02.09.2021 у цій справі №922/3024/21 відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , постановою від 25.11.21 визнав фізичну особу ОСОБА_2 банкрутом, ввів процедуру погашення боргів, призначив керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_2 арбітражного керуючого Шишлова О.М.
		 
		Крім того, в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/1510/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , провадження у якій було відкрите ухвалою від 02.06.2021; постановою Господарського суду Харківської області від 25.04.2023  визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів, призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражну керуючу Бідну О.І.
		 
		ОСОБА_1 в особі арбітражної керуючої Бідної О.І. звернулась до суду з зазначеним позовом про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності в межах справи № 922/3024/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
		 
		Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від  05.04.2024,  позов ОСОБА_1 в особі керуючої реалізацією арбітражної керуючої Бідної Оксани Іванівни задоволено.
		У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 право особистої приватної власності на:
		1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-23, 25, 26, 40-50, площ. 591,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		2) нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-40, площ. 491,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		3) нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-29, площ. 505,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		4) нежитлові приміщення 6-го поверху№ 1-26, площ. 505,5 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		5) нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-36, площ. 499,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		6) нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-34,площ. 505,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
		2. У порядку поділу спільного майна визнано за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_8 право особистої приватної власності на:
		1) нежитлові приміщення підвалу № 1-4, 25, 28-38, 41, 42, 44-47, площ. 573,0 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		2) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 6, 8-35, площ. 512,6 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		3) нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-41, площ. 497,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		4) нежитлові приміщення 8- го поверху № 1-28, площ. 505,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		5) нежитлові приміщення 10-го поверху № 1-28, площ. 502,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ,
		6) нежитлові приміщення 11-го поверху № 1-10, площ. 534,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
		Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 74754,00 грн.
		 
		Судові рішення суду обґрунтовані тим, що спірні нежитлові приміщення (за адресою АДРЕСА_6 ) було придбано відповідачем під час перебування в шлюбі, а отже, вони є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а враховуючи рівність визначених позивачем у позові частин спірних нежитлових приміщень та технічну можливість такого поділу на відповідні частини, суди дійшли  висновку про наявність правових підстав для визнання за колишнім подружжям права особистої приватної власності у порядку поділу спільного майна.
		 
		 
		Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
		 
		АТ "Укрексімбанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою,  в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 у справі №922/3024/21(922/1994/23), справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Підставами касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		Скаржник вказує, що приймаючи оскаржувані судові рішення суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме, статтю 9 Закону України «Про іпотеку», частинку 3 статті 13 ЦК України, та порушили норми процесуального права, а сам, положення статей 43, 86, 162, 170, 175 ГПК України.
		 
		В обґрунтування вказує, що в даному випадку ОСОБА_1 намагається поділити майно, що знаходиться в іпотеці АТ «Укрексімбанк», в межах справи про визнання неплатоспроможним ОСОБА_2 .  В свою чергу, в результаті поділу, утворюються два нових самостійних об`єкти нерухомості з самостійними власниками.  За доводами скаржника, фактично відбувається не заміна власника предмету іпотеки, а поділ предмету іпотеки з визначенням власників частин такого поділу. Такий поділ є порушенням вимог статті 13 ЦК України, оскільки вчиняється в порушення прав іпотекодержателя та направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. 
		 
		Щодо порушення норм процесуального права скаржник посилається на невиконання судами імперативної норми процесуального закону - пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України щодо відмови у відкритті провадження у справі. 
		 
		Скаржник зазначає, що  судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що в провадженні суду вже була справа № 646/13541/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - АТ «Укрексімбанк», про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя; предметом поділу було майно, передане в іпотеку Банку відповідно до Іпотечного договору №6807Z225 від 28.09.07, в якій судом прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині поділу майна і відповідно провадження у справі в цій частині було закрито.
		 
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		 
		Арбітражна керуюча Бідна О.І. у відзиві на касаційну скаргу АТ «Укрексімбанк» проти її доводів та вимог заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, мотивуючи його, зокрема, тим, що поділ спільного майна колишнього подружжя, що є предметом іпотеки, не призводить до порушення прав АТ «Укрексімбанк», адже іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника, до якого переходять всі права та обов`язки за іпотечними правовідносинами, що свідчить про наявність закріпленого на законодавчому рівні механізму захисту прав АТ «Укрексімбанк».
		 
		Арбітражний керуючий Шишлов О.М. подав відзив на касаційну скаргу  АТ «Укрексімбанк», в якому просить у її  задоволенні відмовити, оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій залишити без змін як законні та обґрунтуванні.  Зазначає, що  поділ спільного майна колишнього подружжя, що є предметом іпотеки, не призведе до порушення прав АТ «Укрексімбанк», суди попередніх інстанцій правомірно надали оцінку таким обставинам.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		 
		 
		 
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
		 
		Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду  заяви керуючої реструктуризацією арбітражним керуючим Бідною О.І.  від імені Боржника - ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання права особистої приватної власності на майно.
		 
		За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених четвертою цього Кодексу.
		 
		Відповідно до пп. 6 пункту 2 статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, сформувати ліквідаційну масу.
		 
		Частинами 1 - 5 статті 131 КУзПБ встановлено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. 
		 
		До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. 
		 
		У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. 
		 
		З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
		 
		За змістом викладених норм суд доходить висновку, що арбітражний керуючий після ухвалення рішення про визнання банкрутом фізичної особи з моменту призначення його керуючим реалізацією цього боржника має право формувати ліквідаційну масу за рахунок, зокрема, належної боржнику, як одному із подружжя, частки майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому має для реалізації цього права заявляти відповідні вимоги до іншого із подружжя щодо поділу спільного майна подружжя з метою формування ліквідаційної маси та задоволення за її рахунок вимог кредиторів боржника - фізичної особи.
		 
		У справі, що розглядається, попередніми судовими інстанції встановлено, що нерухоме майно за адресою АДРЕСА_6 було придбано ОСОБА_2 коли він був у шлюбі із ОСОБА_1 , тобто це майно є спільною сумісною власністю. 
		 
		За таких умов арбітражна керуюча Бідна О.І. керуючись  положеннями частини п`ятої статті 62 КУзПБ звернулась з відповідним позовом про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на майно, який був задоволений судами попередніх інстанцій.
		 
		Водночас, як зазначає скаржник, розглядаючи позовні вимоги у цій справі,  суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у справі № 646/13541/15-ц  за позовом того ж позивача ( ОСОБА_1 ) до того ж відповідача ( ОСОБА_2 ).
		 
		Колегія суддів відхиляє вказаний довід скаржника, оскільки на момент подання позову ОСОБА_1 у справі № 646/13541/15-ц поділ майна був пов`язаний з реалізацією ОСОБА_1 права на захист майнових прав позивача у цій справі внаслідок розірвання шлюбу, натомість, подання позову арбітражним керуючим Бідною О.І. у справі № 922/3024/21 (922/1994/23) обумовлено вже необхідністю з виконання обов`язку арбітражного керуючого по формуванню ліквідаційної маси для погашення боргів боржника ОСОБА_1 перед кредиторами, тобто предмети позову у вказаних справах мають різні підстави.
		 
		Адже як неодноразова наголошував Верховний Суд у своїх постановах, провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника
		 
		При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у вказаній справі ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог щодо поділу майна та її відмова була прийнята судом, провадження у цій частині закрито постановою  Харківського апеляційного суду від 17.05.2-21 у справі № 646/13541/15-.є Таким чином рішення по суті спору у цій частині судом не приймалось.
		 
		Доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального права, щодо задоволення заяв арбітражного керуючого Бідної О.І. про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, в яких не вказувалось відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в ЄСІТС, колегією суддів відхиляються як безпідставні  з огляду на відсутність в процесуальному законі такої підстави для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
		 
		Крім того, скаржником не вказано, яким чином не зазначенням арбітражним керуючим у заявах  про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції відповідної інформації порушує права АТ «Укрексімбанк».
		 
		Водночас, розглядаючи касаційній скаргу АТ «Укрексімбанк» по суті спору Верховний Суд зазначає наступне. 
		 
		Як уже зазначалося, згідно статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
		 
		Згідно підпункту 6 пункту 2 статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, сформувати ліквідаційну масу.
		 
		Відповідно до статті 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
		 
		До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
		 
		З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
		 
		З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
		 
		До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
		 
		До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
		 
		Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.
		 
		Таким чином, у процедурі погашення боргів боржника здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов`язані з цим питання, зокрема: визначається майно боржника, яке підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника; виділення частки боржника із спільного майна у випадку включення до ліквідаційної маси майна, що є часткою боржника у спільній власності; випадки невключення майна до ліквідаційної маси; порядок задоволення вимог кредиторів, тощо (статті 130 - 133 Кодексу України з процедур банкрутства).
		 
		Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		 
		Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
		 
		У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 Сімейного кодексу України).
		 
		Вирішуючи спори між подружжям про майно, потрібно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
		 
		Таким чином, вимоги законодавства про банкрутство (неплатоспроможність) щодо формування ліквідаційної маси та вирішення пов`язаних з цим питань (зокрема, виділення частки боржника із спільного майна подружжя), так і положення цивільного законодавства щодо поділу майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності,  передбачають необхідність встановлювати обсяг спільно нажитого майна. 
		 
		Водночас, у справі, що переглядається, керуюча реструктуризацією Худенко Н.Ю. арбітражна керуюча Бідна О.І.  звернулась з позовом у цій справі, просила у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати право особистої приватної власності на майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
		 
		При цьому предметом поділу спільного майна подружжя керуючою реструктуризацією визначено виключно майно, яке є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору № 6807Z225 від 28.09.2007, укладеного між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) в якості забезпечення вимог іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають з Кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007.
		 
		Водночас,  зі змісту позовної заяви не вбачається вчинення позивачем дій щодо встановлення дійсного, реального обсягу (а не лише іпотечного) спільно нажитого майна, подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які визнані банкрутами у відповідних справах про їх неплатоспроможність.
		 
		Частиною другою статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		 
		Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб.
		 
		Колегія суддів зазначає, що завданням у процедурі погашення боргів є дієвий і належний пошук майна банкрута. Відтак при формуванні ліквідаційної маси у процедурі погашення боргів подружжя, щодо яких відкриті провадження у справах про їх неплатоспроможність, керуючим реструктуризацією мають здійснюватися обґрунтовані та логічні дії з встановлення дійсного обсягу всього майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з подальшим  зверненням з відповідною вимогою до іншого із подружжя щодо поділу всього спільного майна подружжя з метою формування ліквідаційної маси та задоволення за її рахунок вимог кредиторів боржника - фізичної особи.
		 
		Розгляд вимоги в окремому позові лише вимоги про виділення частки у спільній сумісній власності  колишнього подружжя виключно майна, яке є предметом іпотеки,  без встановлення дійсного обсягу всього майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, невиправдано поставить позивача  у становище необхідності повторного звернення до суду з аналогічним позовом щодо іншого спільного майна подружжя.
		 
		Крім того, такий підхід не враховує принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує керуючого реструктуризацією боржника  у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимог, які ґрунтуватимуться на обставинах, встановлених після розгляду цього позову.
		 
		Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
		 
		З огляду на викладене, Верховний Суд вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. за вимогами про визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності у порядку поділу спільного майна подружжя виключно на майно, яке перебуває в іпотеці скаржника.
		 
		Враховуючи, що належний розгляд судом позовної заяви керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І.  у цій справі має наслідком встановлення обставин та надання вичерпної оцінки доводам учасників справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу в частині розгляду позову керуючого реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Бідної О.І. передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
		 
		Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 308, ст. 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку обраному позивачем способу захисту, наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/3024/21(922/1994/23) скасувати.
		 
		3. Справу  № 922/3024/21(922/1994/23) в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                  Огороднік К.М.
		 
		Судді                                                                                          Жуков С.В.                              
		                                                                                          Пєсков В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...