Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/1388/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2024. Зареєстровано: 10.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2024.

Номер судового провадження: 2/354/384/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                       Справа № 354/1388/24
		                                                       Провадження по справі № 2/354/384/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       30 серпня 2024 року                                                                м. Яремче
		 
		Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді                Ваврійчук Т.Л.
		за участю секретаря судового засідання                Старунчак Н.М.
		відповідача                                                 ОСОБА_1 
		представника відповідача                                адвоката Лісодіда О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		В С Т А Н О В И В:
		Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі- АТ«ПУМБ») 01.07.2024 звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 від 22.07.2022 в загальному розмірі 83932,06 грн, а також судові витрати в сумі 2422,40 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.07.2022  між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1  шляхом підписання заяви на приєднання був укладений  договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 відповідно до якого ОСОБА_1  отримав кредит в розмірі 70030,40 грн. Вказаний договір укладений в електронній формі.  Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі та надав позичальнику кредит у визначеному розмірі, однак ОСОБА_1  свої зобов`язання за кредитним договором тривалий час належним чином не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 30.04.2024 становить 83932,06 грн, з яких: 70030,40 грн заборгованість за кредитом; 12,24 грн забогованість за процентами; 13889,42 грн. заборгованість за комісією. З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу реєстрації відповідача досудову вимогу, однак заборгованість відповідачем погашена не була. Зважаючи на викладені обставини, позивач змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1010469302 від 22.07.2022 у розмірі 83932,06 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. 
		Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		       Представник відповідача адвокат Лісодід О.В. 12.08.2024 подав відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, оскільки він не укладав вказаного договору та не приєднувався до умов надання банківських послуг у АТ «ПУМБ». Також зазначив, що відповідно до умов договору кредитування підписано Паспорт споживчого кредитування та заява №1010469302 на приєднання до Договору комплексного банківського обчлуговування фізичних осіб, нібито вказані документи підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - ОТР-паролем на номер телефону НОМЕР_1 , і він, на думку позивача є аналогом власноручного підпису. Але позивач не надав жодного доказу створення та відображення відповідачем електронного підпису, відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто до копії Паспорту та заяви на приєднання, позивачем не надано будь-яких ідентифікуючих даних електронного підпису ОСОБА_1 , та взагалі відомостей, що саме відповідачу належать номер телефону оператора НОМЕР_2 . У подальшому, при укладенні договору, а саме заяви про приєднання та Паспорту споживчого кредиту в АТ «ПУМБ» не вказане місце та дату його складання та підписання, що є суттєвими умовами до будь-якого правочину, у даному випадку - договору. У підписах сторін до цього договору вказано, що від імені банку він укладається співробітником банку - ОСОБА_2 , та вказана юридична адреса: АДРЕСА_1 , але відповідач у той період у столиці держави не перебував. Якщо договір підписувався у філіалі банку у м.Івано-Франківськ, то незрозуміло чому до вказаного договору (Заяви на приєднання) не додано довіреності на ім`я ОСОБА_2 та не додано статуту філіалу банку, не зазначено чи є взагалі повноваження філіалу для представництва Головного офісу банку. За таких обставин та без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. На підставі вищенаведеного, просив у позові відмовити у зв`язку із необґрунтованістю.
		АТ «ПУМБ» 14.08.2024 подало відповідь на відзив у якій зазначено, що до позовної заяви долучено Заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 від 22.07.2022, яка підписана відповідачем та платіжну інструкцію №TR/56282607.41682.2464 від 22.07.2022, де у графі призначення платежу вказано відповідний номер кредитного договору. Банк належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти. Відповідач погодився із запропонованими умовами кредитування та підписав заяву та фактично отримав кредитні кошти. Кредит наданий, а договір укладений шляхом підписання заяви, яка містить усі суттєві умови, притаманні кредитному договору. Вказаний правочин укладений із дотриманням вимог ч.1 ст.207 ЦК України. Закон України «Про електронну комерцію», на який посилається відповідач, не регулює порядок надання банківських послуг, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». Банк до моменту укладення кредитного договору провів належну перевірку відповідача згідно Порядку ідентифікації, верифікації клієнта, що додатком №2 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, шляхом пред`явлення відповідачем у приміщенні банку оригіналу свого паспорта громадянина України та оригіналу довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, що відбулось 10.11.2021. З оригіналів вказаних документів були зроблені копії, засвідчені відповідачем власноручним підписом. Окрім заяви про приєднання відповідач також підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить детальну інформацію про умови кредитування. Надані позивачем докази-Заява, платіжна інструкція, Паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, виписка з особового рахунку відповідача підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Розрахунок заборгованості містить детальну інформацію щодо графіку повернення кредиту та процентів з розбивкою на суми та календарні дати; відомості щодо фактичної суми погашення кредиту з розбивкою на суми та дати; залишок непогашеної суми за кожним платежем. Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості та не довів, що наданий позивачем розрахунок є невідповідним. Відповідно до правових позицій Верховного Суду виписка по рахунках банку є належним та допустимим доказом щодо надання банком кредитних коштів клієнту, отримання та використання таких коштів, нарахування банком відсотків. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, яка відповідачем не спростована, а у ст.ст.525, 629 ЦК України закріплений принцип обов`язковості договору та заборони односторонньої відмови від зобов`язання. Відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку у письмовій формі з одночасним повернення грошових коштів, одержаних за договором та сплати процентів з дня одержання коштів до дня їх повернення. Із урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити у повному обсязі. 
		Представник відповідача адвокат Лісодід О.В. 26.08.2024 подав заперечення на відповідь на відзив, згідно якого відповідач стверджує, що не укладав вказаного договору та не приєднувався до умов надання банківських послуг, та вважає, що позивач не довів того, що банк провів належну верифікацію відповідача відповідно до Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта) - Додаток №2 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 №65. Так, на сьомій сторінці відповіді на відзив, позивач вказує, що згідно п.12 Порядку банк отримує ідентифікаційний документ під час здійснення верифікації клієнта - фізичної особи шляхом: 1)пред`явлення оригіналу документа власником у його особистій присутності; а відповідно п.13 Порядку - факт особистої присутності фізичної особи під час здійснення верифікації банк документує шляхом використання будь-якого з таких способів: 1) виготовлення уповноваженим працівником банку паперових копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), які засвідчуються підписами цього уповноваженого працівника та фізичної особи - власника документа як такі, що відповідають оригіналу (додатково на копіях зазначається дата їх виготовлення); на восьмій сторінці відповіді на відзив, позивач засвідчує, що відповідно до норм законодавства, яке регулює порядок ідентифікації та верифікації клієнтів банківських установ, а також порядок оформлення електронних документів шляхом електронного підпису таких документів слідує, що банк до моменту укладення кредитного договору (заяви) вже провів ідентифікацію та верифікацію відповідача шляхом пред`явлення відповідачем в приміщенні банку оригіналу свого паспорта громадянина України та оригіналу довідки РНОКПП. Пред`явлення вищевказаних документів відбулося 10.11.2021. З оригіналів вищевказаних документів були зроблені копії, які були засвідчені відповідачем особисто (копія паспорту відповідача і довідки РНОКПП додавалися до позовної заяви). Але, згідно додатків до позовної заяви на аркушах 10-12 (сторінки паспорту та РНОКПП), вказано, що вони були засвідчені 26.06.2020, тобто майже за півтора року, до ніби то відвідування відповідачем установи банку і вказана дата зазначена також працівником банку. Тому, виникають сумніви, коли відповідач відвідував установу банку - 26.06.2020(дата засвідчення копії сторінок паспорту та РНОКПП), 10.11.2021(дата на яку посилається позивач у своїй відповіді), або 22.07.2022(дата укладання кредитного договору). Таким чином відповідач ставить під сумнів підписання саме ним договору кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивачем не надано будь-яких ідентифікуючих даних електронного підпису відповідача, та взагалі відомостей, що саме відповідачу належав номер телефону оператора Київстар - НОМЕР_3 , а тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору, банк провів належну верифікацію відповідача. На підставі наведеного, в задоволення позовних вимог просив відмовити за необгрунтованістю.
		       Представник позивача АТ «ПУМБ» у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляду справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
		Відповідач та його представник адвокат Лісодід О.В. у судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. 
		Заслухавши пояснення відповідача та його представника, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
		       Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		        У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		       Судом встановлено, що 22.07.2022 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302(надалі-ДКБО)шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до цього Договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 70030,40 грн строком на 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,4 %; розмір процентної ставки 0,01 % річних; разова комісія-0% від суми кредиту; схема повернення кредиту-ануїтетна(рівними платежами). Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом направлення ОТР-паролю на номер телефону НОМЕР_4 . У договорі наведені дані позичальника, зокрема зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження, номер та серія паспорта громадянина України, РНОКПП, зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону- НОМЕР_5 . 
		       За умовами договору відповідачу надано споживчий кредит «рефінансування» з цільовим призначенням: для погашення заборгованості, кредитор- АТ «ПУМБ», основний договір- №1001718488601 у сумі 70030,40 грн, реквізити для погашення-29096113659149. 
		       Згідно наведеного у договорі графіку платежів погашення кредиту здійснюється у період з 22.07.2022 по 22.07.2024 до 22 числа кожного місяця щомісячними платежами у розмірі 3898,67 грн, останній платіж-3898,48 грн., усього на загальну суму-93567,89 грн. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 980,43 грн., усього за період кредитування-23530,32 грн. Загальна річна процента ставка-33,772%, загальні витрати за кредитом-23537,49 грн, загальна вартість кредиту-93567,89 грн. 
		        Умовами договору передбачено, що Клієнт має право у будь-який час достроково повністю повернути кредит, а також відмовитися від надання/одержання кредиту в порядку та на умовах, визначених законодавством, а також протягом чотирнадцяти календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування». 
		       Підписавши заяву на приєднання до ДКБО від 22.07.2022, відповідач підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку). Також підписанням зазначеної заяви позичальник підтверджує, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку; розуміє всі наслідки підписання Заяви електронним підписом або цифровим власноручним підписом, а також підтверджує, що підписання електронним підписом або цифровим власноручним підписом має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на паперовому носії, і що електронні документи, створені та підписані відповідно до умов ДКБО не можуть бути заперечені, відмінені, розірвані, визнані недійсними, відкликані, тощо лише на тій підставі, що повни підписані/вчинені в електронній формі; до підписання Заяви отримав в письмовій формі інформацію згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі шляхом надання доступу до такої інформації на Сайті банку; в дату підписання Заяви йому надано ДКБО(як публічну частину договору) за посиланням: ДКБО, а також шляхом розміщення на Сайті Банку зокрема у розділі «Звернення та безпека» за закладкою «Документи»; підтверджує спосіб отримання від Банку примірника Заяви про приєднання до ДКБО №№1010469302 від 22.07.2022(та інших документів щодо послуг, зазначених у заяві) шляхом розміщення та відображення в особистому кабінеті Клієнта в системі «Інтернет-Банкінг», зокрема у мобільному додатку «ПУМБ Online».
		Згідно долученого до договору паспорта споживчого кредиту-Кредит на загальні цілі-RS GP on GP рефінансування online (24), підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису, кредит надано на наступних умовах: сума кредиту 70030,40 грн.; строк кредитування 24 місяці; мета кредиту-погашення заборгованості; спосіб надання кредиту-безготівковий; процентна ставка, відсотків річних 0,01%; тип процентної ставки фіксована; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 1,4%; загальні витрати за кредитом 23537,49 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 93567,89 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 33,772%. Схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами). Платіжні періоди з 22.07.2022 по 22.07.2024. Сума платежу за розрахунковий період 3898,67 грн. щомісяця та 3898,48 грн. (останній платіж). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 980,43 грн. щомісячно, усього-23530,32 грн. 
		Пунктом 2.2.5 розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції з 04.04.2022) передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
		Відповідно до п. 5.1.4 розділу І публічної пропозиції АТ «ПУБМ» клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
		Згідно з п. 5.1.7 розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» Клієнт зобов`язаний сплачувати Заборгованість по Договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим Договором.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надававши відповідачу кредитні кошти в розмірі 70030,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.56282607.41682.2464 від 22.07.2022.
		З наданої АТ «ПУМБ» виписки про рух коштів по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 за період з 22.07.2022 по 30.04.2024 вбачається, що 22.07.2022 на вказаний рахунок були зараховані кредитні кошти у сумі 70030,40 грн за договором №1010469302 від 22.07.2022, які були перераховані в рахунок погашення заборгованості за договором позики №1001718488601 від 26.10.2020. 
		Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 30.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1010469302 від 22.07.2022 становить 83932,06 грн, з яких: 70030,40 грн-заборгованість за сумою кредиту; 12,24 грн- заборгованість за процентами, 13889,42 грн-заборгованість за комісією. 
		З метою досудового врегулювання спору 01.05.2024 за №КНО-44.2.2/196 АТ «ПУМБ» направило відповідачу письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості за договором №1010469303 в розмірі 83932,06 грн, протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком згрупованих відправлень (рекомендованих листів) №20240501ПУМБ_655_4. Вказана вимога залишена позичальником без реагування. 
		Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення.
		Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
		         За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
		               Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		       Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
		Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
		У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
		Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		               Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		У силу ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
		 Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
		       Відповідно до ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
		Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що між сторонами у справі 22.07.2022 шляхом підписання в електронній формі заяви на приєднання укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у безготівковій формі споживчий кредит у розмірі 70030,40 грн. на строк 24 місяці. Умовами договору визначено розмір процентної ставки, розмір та графік сплати щомісячних платежів, розмір комісії за користування кредитом, загальну річну процентну ставку, загальні витрати за кредитом та його загальну вартість, тобто сторонами погоджено усі істотні умови договору, що відповідач засвідчив своїм підписом. 
		Підписавши вказаний договір ОСОБА_1 надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому договором.
		Суд приходить до висновку, що вказаний кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення, порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		       Доводи відповідача про те, що банком не проведено в установленому порядку верифікацію відповідача перед укладенням договору №1010469302 від 22.07.2022 не заслуговують на увагу, оскільки в силу вимог ч.15 ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та п.29 Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), що є Додатком №2 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ №65 від 19.05.2020 повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу(банку) підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними. 
		Позивачем долучено до матеріалів справи копію паспорта громадянина України та картки платника податків на ім"я ОСОБА_1 , завірених відповідачем та уповноваженою особою банку 26.06.2020 року. З кредитного договору №1010469302 від 22.07.2022 слідує, що вказаний договір укладений ОСОБА_1 з метою погашення заборгованості за основним договором №1001718488601, кредитором за яким виступає АТ «ПУМБ», а згідно виписки про рух коштів по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 70030,40 грн за договором №1010469302 від 22.07.2022 були перераховані в рахунок погашення заборгованості за договором позики №1001718488601 укладеним 26.10.2020. Зазначені докази свідчать про відсутність у позивача обов`язку проводити повторну верифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору 22.07.2022.
		Із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_1 до суду не звертався.
		Як встановлено судом, АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало йому кредити в сумі 70030,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією від 22.07.2022 та випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 22.07.2022 по 30.04.2024, що має статус первинного банківського документу, оскільки містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача.
		Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитів, сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30.04.2024 у нього утворилась заборгованість за кредитом, яка складається із: 70030,40 грн.- сума заборгованості за кредитом, 12,24 грн. сума заборгованості за процентами, 13889,42 грн. -заборгованість за комісією.
		Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування факту отримання ним кредиту у сумі 70030,40 грн. за договором №1010469302 від 22.07.2022, а також будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором та не надано власного розрахунку боргу. Із урахуванням наведеного такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем в частині заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами. 
		За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 70030,40 грн та заборгованості за процентами у сумі 12,24 грн. грн. є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами. 
		       Щодо включення банком до розміру заборгованості, яку він просить стягнути суд у цій справі, комісії за обслуговування кредиту, передбачену договором, суд зазначає наступне.
		Так, у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
		Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
		       Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
		       Відповідно до ч.ч.1,2, ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
		       Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
		       Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
		У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
		Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі № 168/349/20 та інших.
		Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
		Судом встановлено, що укладений між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 22.07.2022 кредитний договір №1010469302 не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
		Слід констатувати, що такі умови містяться в Публічній пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме п. 5.7.3 розділу ІІ пропозиції, який передбачає послуги, що оплачуються комісією за обслуговування кредитної заборгованості, однак: 1) вказана пропозиція не містить підпису позичальника про ознайомлення з нею (з її умовами); 2) вказаний пункт передбачає, що сплата комісії за обслуговування кредиту включає послуги за надання позичальнику усіх без винятку консультаційних та інформаційних послуг, що суперечить положенням ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».
		Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що положення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 від 22.07.2022, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
		У зв`язку з цим, на переконання суду, відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованої банком заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 13889,42 грн. 
		       Частинами 1-4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		       Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		       Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, що є предметом спору та не спростовано наданий позивачем розрахунок боргу за кредитом, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 від 22.07.2022 у сумі 70042,64 грн, з яких: 70030,40 грн- заборгованість за тілом кредиту; 12,24 грн- заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
		У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 2021,53 грн(2422,40х70042,64/83932,06), пропорційно до задоволених позовних вимог. 
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		       Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
		       Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010469302 від 22 липня 2022 року у сумі 70042(сімдесят тисяч сорок дві) гривні 64 коп. 
		       У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
		       Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 2021(дві тисячі двадцять одну) гривню 53 коп. сплаченого судового збору.
		Копію рішення направити учасникам справи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		       Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» місце знаходження: 04070, вул.Андріївська, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.
		       Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
		       Повне судове рішення складено 04 вересня 2024 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		       Головуючий суддя:                                        Тетяна ВАВРІЙЧУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...