Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 366/1098/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 11.09.2024. Зареєстровано: 11.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2024.

Номер судового провадження: 2-4077/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 366/1098/23-ц 
		пр. 2-4077/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2024 року 
		Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
		при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
		за участю:
		позивача: не з`явилась,
		представника відповідача: не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії, -  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1   (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», в якому відкриті карткові рахунки на її ім`я, та їй надано карки «Універсальна», «Для виплат» та «Для виплат» «JUNIOR». На кредитній картці банком був розрахований кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн, що наданий на потреби клієнта. 
		09 жовтня 2022 року під час добового чергування в Іванківський центральній районній лікарні Комунального некомерційного підприємства Іванківської селищної ради (далі - Іванківська ЦРЛ) смт. Іванків, що підтверджується довідкою № 43 Іванківської ЦРЛ та копією обліку робочого часу від 24 жовтня 2022 року, вона перебувала на робочому місці. Приблизно о 15 годині під час проведення реанімаційних заходів (операційний зал) на її номер мобільного телефону надійшов телефонний дзвінок з невідомого номера, який вона відключила і продовжила дії з надання медичної допомоги пацієнтам. Через деякий час на її номер мобільного телефону почали надходити часті різні смс-повідомлення з текстом про оформлення послуг: «Оплата частинами». Зрозумівши, що невідома особа шахрайським шляхом здійснює операції на її банківському рахунку для заволодіння її грошовими коштами, вона зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700, проте деякий час з`єднатися із оператором не виходило. В подальшому, вона зателефонувала на телефон 080 504 707 (цілодобовий) і оператор заблокував її банківські картки, також було повідомлено співробітників банку про шахрайські дії стосовно її  банківських рахунків. Після цього пароль було змінено. Отже відбувся неналежний переказ грошових коштів з карткових рахунків банківських карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та№ НОМЕР_3 . Було списано з кредитної картки «Універсальна» 211,15грн.+ 520,15 грн. = 731,30 грн., з картки «Для виплат» 505,00 грн. + 805,00 грн. + 505, 00грн. + 505,00грн. + 505,00грн. + 805,00грн. = 2 340,00грн та картки «Для виплат» «Юніор» 345,00грн. + 505,00. + 505,00грн. = 1355,00 грн. За одну хвилину з карток списувались суми по декілька переказів. До того, як платіжні картки було заблоковано, відбулось 11 транзакцій та списано з них грошові кошти на загальну суму 4 426,30 грн. Позивач невідкладно 11 жовтня 2022 року (вх. № Д-346) подала заяву до правоохоронних органів Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київський області про факт вчинення невідомою особою протиправних дій стосовно карткових рахунків. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДСР № 12023111150000406, а її визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
		Крім того, 11 жовтня 2022 року з заявою в письмовій формі (вх. №184-ВБ) вона звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк» смт. Іванків, вул. Івана Проскури, 11 з вимогою повернути її викрадені грошові кошти. Банк аргументованого рішення щодо цього інциденту не прийняв, в поверненні незаконно списаних банком коштів відмовив. Згоди з АТ КБ «ПриватБанк» щодо шляхів врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла внаслідок шахрайських дій з платіжними (кредитними) картками, не досягнуто.
		Вказує, що умови договору про обслуговування карткового рахунку не порушувала, платіжну картку № НОМЕР_1 «Для виплат», кредитну картку Універсальна» № НОМЕР_2 та картку «Для виплат» «JUNIOR» № НОМЕР_3 їхні реквізити третім особам не передавала та не повідомляла свій ПІН-код та CVV2 код.
		Також, не надавала розпорядження щодо списання грошових коштів з моїх рахунків та картки «JUNIOR» «Для виплат», не передавала свою SIM-карту третім особам, одразу при виявленні правопорушення неодноразово зверталась про незаконне списання невідомими особами грошових коштів до АТ КБ «ПриватБанк» як у письмовій, так і в усній формах. Просила «ПриватБанк» провести службову перевірку з приводу несанкціонованого доступу до карткових рахунків, надати інформацію про зняті кошти та повернути безпідставно банком списані грошові кошти.
		За результатами розгляду її заяви від 11 жовтня 2022 року вх. № 184-ВБ щодо проведення банком службової перевірки за цим інцидентом, конкретних висновків банк не зробив, інформації про зняті кошти та в поверненні незаконно списаної грошової суми відмовив.
		За змістом листа-відповіді від 14 жовтня 2022 року № 20.1.0.0.0/7-221011/28899 банк установив, що нібито переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів інтернет Банкінг Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під її авторизацією. При цій процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання її фінансового телефону та іншої особистої інформації, але якої конкретно інформації банк не зазначив.
		Службовою перевіркою банку її причетності до несанкціонованого списання Банком грошових коштів не доведено та конкретної відповіді, яким чином, ким та за допомогою яких спецзасобів були зняти кошти з банківського рахунку відповіді не надано. 
		В подальшому, 26 жовтня 2022 року вона звернулась з листом-претензією до банку, яку подавала через послугу ДП «Укрпошта» (№ 0720101312561) відповідно до Трекінгу відстеження повідомлень, звернення відповідачем отримано 03 листопада 2022 року, але відповідь на його не отримала.
		29 квітня 2023 року вона повторно через послугу AT «Укрпошта» (№ 0720101382861) з листом-претензією звернулася до відповідача, де виклала свою позицію стосовно дотримання договору. Відповідач листом від 07 квітня 2023 року за №20.1.0.0.0/7- 230405/32089 через додаток Приват24, повідомив її про те, що вважає претензія стосовно повернення коштів не може бути задоволена, оскільки під час несанкціонованого зняття готівки було введено правильний пін-код банківської картки, а за шахрайські дії відповідач відповідальності не несе.
		Посилаючись на наведене, позивач просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь безпідставно списані кошти з карткового рахунку в розмірі 4 426,30 грн.
		Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії.
		24 липня 2023 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого фактичні обставини справи та наявні докази свідчать про те, що дії позивача сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Доводи позивача вважає необґрунтованими, оскільки нею не надано доказів, які б свідчили, що саме з вини відповідача або його неправомірних дій було знято кошти з її банківської картки, а твердження позивача, що це не вона перераховувала кошти, а інша особа, не підтверджені доказами, а тому з урахуванням викладеного просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 15серпня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 лютого 2024 року.
		Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року розгляд справи відкладено на 30 квітня 2024 року.
		Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Дата наступного судового засідання 29 липня 2024 року.
		Позивач в поданій до суду заяві просила справу розглянути за її відсутності, вимоги підтримала та просила позов задовольнити..
		Представник АТ КБ «ПриватБанк» надав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, одночасно просив відмовити у задоволенні позову.
		Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Суд установив, що ОСОБА_1 з 08 липня 2011 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» за договором банківського обслуговування.
		09 жовтня 2022 року у період із 15:05:45 до 15:08:30 відбулось 11 транзакцій та відбувся неналежний переказ грошових коштів з карткових рахунків банківських карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та№ НОМЕР_3 .
		Було списано з кредитної картки «Універсальна» 211,15грн+ 520,15 грн = 731,30 грн, з картки «Для виплат» 505,00 грн + 805,00 грн + 505, 00грн + 505,00грн + 505,00грн + 805,00грн = 2 340,00грн та картки «Для виплат» «Юніор» 345,00грн + 505,00 грн + 505,00 грн. = 1 355,00 грн, на загальну суму 
		Позивач невідкладно зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 та на телефон 080 504 707 (цілодобовий) з повідомленням про несанкціоноване зняття коштів з її карткових рахунків, після чого оператор заблокував її банківські картки.
		11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву (вх. № Д-346) до відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київський області про факт вчинення невідомою особою протиправних дій стосовно карткових рахунків. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДСР № 12023111150000406, а ОСОБА_1 визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
		Крім того, 11 жовтня 2022 року з заявою в письмовій формі (вх. №184-ВБ) позивач звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк» смт. Іванків, вул. Івана Проскури, 11 з вимогою повернути її викрадені грошові кошти.
		За заявою позивача працівниками відповідача по факту можливого шахрайства по відношенню до відповідача було проведено первісну перевірку та позивачу надано відповідь від 14 жовтня 2022 року, згідно з якою, зокрема встановлено, нібито переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів інтернет Банкінг Приват24. Вхід у Приват24 був здійснений під авторизацією позивачки. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів.
		26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась через ДП «Укрпошта» з листом-претензією (№ 0720101312561) до банку, яке відповідач отримав 03 листопада 2022 року, проте відповідь на надав .
		29 квітня 2023 року позивач повторно через AT «Укрпошта» (№ 0720101382861) з листом-претензією звернулася до відповідача, де виклала свою позицію стосовно дотримання договору. Відповідач листом від 07 квітня 2023 року за №20.1.0.0.0/7- 230405/32089 через додаток Приват24 повідомив її про те, що, зокрема вважає претензія стосовно повернення коштів не може бути задоволена, оскільки під час несанкціонованої зняття готівки було введено правильний пін-код банківської картки, а за шахрайські дії відповідач відповідальності не несе.
		Зміст листів АТ КБ «ПриватБанк» свідчить про те, що службовою перевіркою банку причетності ОСОБА_1 до несанкціонованого списання банком грошових коштів не доведено.
		Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 11 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22, від 09 квітня 2024 року у справі № 521/20764/20.
		У постанові Верховного Суду від 16серпня2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), зроблено висновок, що: «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19) та від 06 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21 (провадження № 64/5111св23).
		Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів факту та обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за допомогою банкової системи.
		Натомість, позивач вчинила всі необхідні дії, які входять в коло обов`язків клієнта банку при виникненні ситуації з безпідставно списаними коштами з її рахунку, а саме: негайно зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» та повідомила про несанкціоновані дії з її карткою, звернулась із вимогою про блокування рахунку та надала всю відому їй інформацію про те, що трапилося, звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій відносно її карткового рахунку.
		У зв`язку з цим відсутні підстави для покладення цивільно-правової відповідальності на позивача.
		З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з викладених вище підстав.
		Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;  2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 610-612, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України та статтями 2, 4, 12, 13, 174, 178, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд -  
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість гривень) 30 копійок .
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 копійок.
		Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 . 
		Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складено та підписано 09.08.2024 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                              Є.С. Хайнацький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...