Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5061/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 11.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2024.
Дата набрання законної сили: 09.09.2024
Номер судового провадження: 11-кп/811/705/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000170

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/5061/23            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/705/24     Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 вересня 2024 року у м.Львові.
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
		під головуванням судді ОСОБА_2 , 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 , 
		розглянула у відкритому  судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 ,
		з участю: прокурора ОСОБА_8 , 
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2023 року  ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбування основногопокаранняухвалено рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення праваобіймати посадипов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власностіухвалено обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Згідно вироку суду, 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 №58/2023.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.
		На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022, після захоплення міста, окупаційні війська РФ захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці РФ, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво Російської Федерації.
		В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.
		Зокрема, протягом травня-червня 2022 року, але не пізніше 01.07.2022 у тимчасово окупованому м. Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (код ЄДРПОУ 08564699, м. Херсон, вул. Некрасова, 234) створено незаконний орган з питань виконання покарань  «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» (далі  «УСИН по Херсонской области»).
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене «УСИН по Херсонской области» є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.
		В свою чергу, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, колишній співробітникДУ «Північна виправна колонія (№90)», який має відповідний досвід в правоохоронних органах, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України, як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частин Херсонської області в т.ч. м. Херсон, Херсонської області збройними формуваннями РФ, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01 липня 2022 року і по теперішній час, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, в порушення вимог Конституції та Законів України, умисно, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідування осіб із числа представників окупаційної влади м. Херсон, Херсонської області, добровільно зайняв посаду так званого начальника «УСИН по Херсонской области», створеного представниками держави- агресора на території м. Херсон, тобто зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Одночасно з цим ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, приступив до виконання своїх службових обов`язків, зокрема здійснював загальне керівництво незаконним органом  «УСИН по Херсонской области». До кола службових обов`язків ОСОБА_7 , серед іншого, входило також здійснення контролю за організацією побачень ув`язнених, а також видачі їм передач, представництво незаконного органу у відносинах з окупаційною адміністрацією.
		Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ще до призначення його на посаду начальника незаконного органу  «УСИН по Херсонской области», схиляв інших працівників ДУ «Північна виправна колонія (№90)» до добровільного зайняття ними посад в такому органі.
		В листопаді 2022 року, після звільнення м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію «УСИН по Херсонской области» та перемістила його на тимчасово окуповану територію Херсонської області.
		В свою чергу ОСОБА_7 , здійснюючи колабораційну діяльність, в листопаді 2022 року виїхав із м. Херсона на тимчасово непідконтрольну територію України Херсонської області, де продовжив виконувати свої обов`язки на посаді начальника незаконного органу  «УСИН по Херсонской области».
		На вказаний вироку суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На підтримку своїх апеляційних вимог захисник покликається, що оскаржуваний вирок винесено без урахування дійсних обставин справи та помилково, такий грунтується на недопустимих, неналежних та недостатніх доказах, що є істотним порушенням вимог КПК.
		Вважає, що суд поверхнево розглянув справи, дав неправильну оцінку наявним доказам, діякі докази проігнорував, а в основу вироку поклав припущення.
		Не погоджується із висновком місцевого суду про визнання допустимим доказом проткол огляду від 16.03.2023, проведеного в службовому кабінеті обвинуваченого, оскільки фактично був проведений обшук службового кабінету, що вимагало попереднього дозволу слідчого судді та наявності підстав передбачених нормами КПК України. Водночас у порушення вимог ст.ст. 233, 234 КПК України даний слідча дія проведена без дозволу суду, слідчий з таким клопотанням до слідчого судді не звертався.
		Звертає увагу, що у даному випадку мова йде про обшук не в житлі чи в іншому приватному володінні, а в службовому кабінеті колишнього співробітника ДУ «Північна виправна колонія (№90)» ОСОБА_7 , який був наданий для виконання його службових обов`язків. Ніщо в матеріалах справи не свідчить про якісь бставини, які давали можливість обвинуваченому розумно розраховувати на можливість використовувати кабінет для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли яким чином надавати до нього доступ.
		Вказує, що і наявність згоди особи на проведення обшуку, згідно ст. 233 КПК України, не звільняє від обов`язку прокурора, слідчого звернутися з клопотанням про проведення обшуку чи огляду іншого майна до слідчого судді.
		Наголошує, що проведена процесуальна дія - є недопустимим доказом, так як цей доказ отриманий в порушення вимог КПК України, а саме внаслідок істотного порушення прав та свобод людини відповідно до положень ст. 8 7 КПК України.
		   Крім цього, вказує, що місцевий суд у вироку покликався на протоколи допиту, хід і результати допиту яких фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації, у відповідності до вимог ч.11 ст. 615 КПК України, які є процесуальними джерелами доказів.
		   Однак, суд не обгрунтовав свій висновок про те, що такі можуть бути використані як докази, є конкретними та узгоджуються із сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
		Звертає увагуна положенняч.11ст.615КПК України,згідно якихпоказання,отримані підчас допитусвідка,потерпілого,у томучислі одночасногодопиту двохчи більшевже допитанихосіб,у кримінальномупровадженні,що здійснюєтьсяв умовахвоєнного стану,можуть бутивикористані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		Вважає, що таким чином суд порушив ст. 23 КПК України, згідно якої суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Акцентує, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, що містяться в показанях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Також сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
		Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь які докази того, що суд не мав можливості безпосередньо допитати свідків у судовому засіданні.
		Звертає увагу, що відповідно до пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 останні перебувають на підконтрольній України території Херсонської області та м. Одеса. Верховна рада правосуддя 30 травня 2023 року ухвалила рішення про відновлення з 1 червня 2023 року роботи Херсонського міського суду Херсонської області. Тобто, на момент розгляду вищевказаного кримінального провадження, суд мав всі можливості безпосередньо допитати свідків, зокрема в режимі ідеоконференції через Херсонській міський суд Херсонської області.
		Вважає, що наведені обставини свідчать про те, що сторона захисту фактично була позбавлена можливості реалізувати право на допит, що, на думку захисника, є безумовною підтавою для скасування оскаржуваного вироку.
		У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник підтримав подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, та просив таку задоволити.
		Прокурор заперечила апеляційну скаргу сторони захисту та просила залишити таку без задоволення з огляду на необґрунтованість та безпідставність такої.
		Шодо явки обвинуваченого до суду апеляційної інстанції слід вказати наступне.
		Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022230000000170
		від 27.05.2022 за підозрою ОСОБА_7 у вичненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
		Згідно ухвали суду першої інстанції від 27.07.2023, за клопотанням прокурора, у цьому кримінальному провадженні було прийнято рішення здійснювати спеціальне судове провадження. 
		Судове провадження у суді першої інстанції було здійснено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 ..
		У зв`язку із подачею захисником у даному кримінальному провадженні апеляційної скарги на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 . Львівським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
		Інформацію про виклик обвинуваченого у судове засідання апеляційного суду було опублікуванню у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Львівського апеляційного суду відповідно до вимогст. 323 КПК України.
		Отже, обвинувачений належним чином був повідомлений про дату, час та місце здійснення апеляційного провадження, в судове засідання апеляційного суду не з`явився та не був доставлений.
		З метою дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 та на виконання вимог ч.3 ст.323 КПК України, при апеляційному розгляді справи приймає участь захисник - адвокат ОСОБА_6 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
		Отже, з урахуванням наведеного, апеляційних розгляд у даному кримінальному провадженні проводиться за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 ..
		Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходить до таких висновків.
		Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, покликаючись на те, що вирок винесено без урахування дійсних обставин справи та помилково, такий грунтується на недопустимих, неналежних та недостатніх доказах, що є істотним порушенням вимог КПК.
		Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		У частині 1 статті 91 КПК України наведені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, тощо.
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вказані вимоги законумісцевимсудом при ухваленні вироку дотримано.
		Колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду ухвалений на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст.94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільномузайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		На переконання колегії суддів, висновки місцевого суду про вчинення обвинуваченим 
		ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, обґрунтувавши своє рішення.
		Так, винуватість  ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за встановлених місцевим судом обставин, стверджується:
		- даними витягу з ЄРДР від 28.03.2023 за№ 42022230000000170 від 27.05.2022, за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування (т. 2 а.с.4);
		- даними супровідного листа №76/1/154-131 від 12.05.2023 заступника начальника ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим підполковника ОСОБА_13 щодо виявлення ознак колабораційної діяльності та рапортом начальника 3 відділу ГВ ЗНД 2 управління (з дислокації у м. Херсон) ГУ СБУ в АР Крим підполковника ОСОБА_14 про виявлені ознаки кримінального правопорушення від 11.05.2022, за яким в діях ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вбачаються окремі ознаки злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України «Державна зрада» та ст. 111-1 КК України «Колабораційна діяльність»(т. 2 а.с.5-7);
		- даними рапорту прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами ДБР Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_18 , погоджене начальником відділу Херсонської обласноїпрокуратури ОСОБА_19 від 27.05.2022,адресованого заступнику керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_20 , який став підставою для внесення відомостей до ЄРДР, у якому зазначено, що обласною прокуратурою отримано інформацію ГУ СБУ в АР Крим щодо протиправних дій гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, перебуваючи у захопленій збройними силами РФ, а також спецслужбами держави агресора, будівлі Херсонської обласної державної адміністрації, сприяє в організації функціонування окупаційної влади на території регіону, проводить розвідувально-підривну діяльність, направлену на шкоду державним інтересам. Крім того, встановлено, що гр. ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вказівками ОСОБА_7 , який контактує з представниками окупаційної влади та спецслужбами РФ, сприяє у проведенні підривної діяльності. виконуючи вказівки останнього, проводить протиправнідії, направлені на завдання шкоди безпеці і територіальній цілісності України (т. 2 а.с.8-10);
		- даним ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 по справі №308/4418/23 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (т. 2 а.с.31);
		- даними ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 по справі №308/4418/23 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022230000000170 від 27.05.2022, за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 2 а.с.32);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2023 за участі свідка ОСОБА_9 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_9 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 1 як ОСОБА_7 . Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.42-45);
		- даними протоколу огляду із додатками до нього від 16.03.2023 з оптичним диском DVD-R, згідно якого проведено огляд Інтернет ресурсу:ІНФОРМАЦІЯ_4 , в результаті завантаження якої відкрито сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з пошуковою запитом юридичних осіб зареєстрованих у РФ. У ході огляду вищевказаної Інтернет сторінки встановлено наявність відомостей щодо « ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ДРУЖБЫ УЛ., Д. 4, ОГРН: 1229500007637, Руководство юридического лица: ОСОБА_23 ». Крім того, за «посиланням получить выписку», отримано PDF файл з витягом ЕГРЮЛ/ЕГРИП, тобто єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ. Також, при скачуванні PDF файлу отримано Витяг УСИН. pdf, який містить виписку з вищевказаного реєстру PDF файл «Витяг УСИН. pdf». Додатками до протоколу огляду від 16.03.2023 є 4 зображення та диск DVD-R. Зміст переглянутого місцевом судом DVD-R диск із вказаним відеозаписом відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.52-66);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023 за участі свідка ОСОБА_10 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_10 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомила, що впізнала особу на фотозображенні № 1 як ОСОБА_7 , цю особу вона впізнала за індивідуальними рисами обличчя, а саме: кругле лице, коротка зачіска, повнота обличчя, волосся рідке, розріз очей. Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.67-72);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.03.2023 за участі свідка ОСОБА_11 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_11 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомив, що впізнав особу на фотозображенні № 1 як ОСОБА_7 , цю особу він впізнав за сукупністю ознак його зовнішності, а саме: кругле лице, вираз обличчя, зачіска, розрізом очей, форма носа. Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.73-78);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.03.2023 за участі свідка ОСОБА_12 із фото таблицею, довідкою та компакт-диском з відеозаписом проведення процесуальної дії, з якого вбачається, що із свідком ОСОБА_12 , було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідок повідомив, що впізнав особу на фотозображенні № 1 як ОСОБА_7 , цю особу він впізнав за сукупністю ознак його зовнішності, а саме: вираз обличчя, розріз очей, кругле обличчя, зачіска, форма кровей, погляд. Згідно довідки про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с.79-84);
		- даними протоколу огляду від 16.03.2023, а саме службового кабінету ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .Такий огляд було проведено в присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , за участю керівника ДУ «ПВК №90»- виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Північна виправна колонія №90»- ОСОБА_25 . Огляд проведено на підставі добровільної згоди особи, яка є його керівником ОСОБА_25 , письмова згода додана до протоколу. В ході проведення огляду було виявлено та вилучено:супровідний лист на ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від «Начальника УСИН по Херсонской области» та додатками до нього «Потребность в бюджетном финансировании УСИН и Подведомственных учреждений на сентябрь 2022 года», «Фонд оплати труда на сентябрь месяц 2022 года», «Ориентовочний расчет потребности в продуктах питания на сентябрь 2022 года», «Ориентовочний расчет потребности в технических средствах охрани и святи для учреждений УСИН по Херсонской области на сентябть 2022 года», «Потребность в финансировании энергоносителей, очистка очисних вод, вывоз мусора на сентябрь 2022 года», «Ремонты Учреждений УСИН по Херсонской области на сентябрь месяц 2022 года» з підписами ОСОБА_26 та засвідчені печаткою «Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области»(т. 2 а.с.87-97);
		- даними копій сторінок журналу рапортів про надання побачень, видачу передач державної установи «Північна виправна колонія (№90)», у якому зафіксовані рапорти на ім`я «начальника УСИН по Херсонской области ОСОБА_23 »(т. 2 а.с.107-117);
		-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від 01.03.2023, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання повідомила, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий їй як начальник ДУ «Північна виправна колоніям №90», перебувала з ним у робочих стосунках. Зазначила, що після 24.02.2022 року ОСОБА_7 перебував на своєму робочому місці та виконував свої службові обов`язки, щодо співпраці з окупаційними військами  то 2-3 рази на тиждень до ОСОБА_7 приїжджали військові в російській формі та цивільні, вони спілкувалися в його кабінеті. Зміст переглянутого місцевим судом DVD-R диску із вказаним відеозаписом відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.144-149);
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.03.2023, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого остання повідомила, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий їй як начальник колонії ПВК №90, перебувала з ним у робочих стосунках. Повідомила, що їй відомий факт виїзду ОСОБА_7 на бік окупаційної влади, на лівий берег, виїхав разом з іншими працівниками. Свідок зазначила, що до ОСОБА_7 приїжджали російські окупаційні війська в кабінет, їй відомий факт зайняття ОСОБА_7 посади в незаконно створених органах влади, а саме що став начальником «ФСИН Херсонской области». Зміст переглянутого місцевим судом DVD-R диску із вказаним відеозаписом відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.150-157);
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 від 08.03.2023, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації, та згідно якого останній повідомив, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий йому як його начальник ДУ «Північна виправна колоніям №90», перебував з ним у робочих стосунках. Повідомив, що йому відомо, що ОСОБА_7 24 лютого зібрав весь особовий склад колонії, сказав, щоб всі залишалися працювати на своїх місцях, перейшов на бік ворога і зайняв посаду начальника управління служби исполнения наказаний Херсонской области та давав розпорядження на працю засуджених, щоб працювали на бік ворога. Повідомив, що йому відомо про факт виїзду ОСОБА_7 з міста Херсона під час де окупації на лівий берег. Зміст переглянутого місцевим судом DVD-R диску із вказаним відеозаписом відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.158-163);
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 від 08.03.2023, хід та результати якого зафіксовані за допомогою відеофіксації та згідно якого останній повідомив, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий як начальник ДУ «Північна виправна колоніям №90». Повідомив, що після 24 лютого ОСОБА_7 віддавав накази на проведення обшуків, також застосовували фізичну силу до засуджених та обвинувачених, свідку відомо, що ОСОБА_7 призначили начальником ФСИН Херсонской области. Зміст переглянутого місцевим судом DVD-R диску із вказаним відеозаписом відповідає змісту, зафіксованому в протоколі (т. 2 а.с.164-169);
		- даними відповіді ГУДМС України в Закарпатській області від 16.02.2023, згідно якої за обліками ЄІАС УМП ДМС гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться документованим паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданим 29.03.2016р. Новокаховським МС УДМС України в Херсонській області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданим 10.09.2007 р. (орган видачі  6501) та серії НОМЕР_3 виданим 11.05.2017 року (орган видачі  6513), що підтверджує, що ОСОБА_7 є громадянином України.
		Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, місцевим судом обгрунтовано визначено та враховано, що створення так званого«Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» («УСИН по Херсонской области»), в якому ОСОБА_7 зайняв посаду начальника не передбачено законодавством України, у зв`язку з чим вказанийправоохоронний орган є незаконним.
		Також місцевий суд правильно констатував, що дослідженими та наведеними вище доказами підтверджено добровільність зайняття ОСОБА_7 посади так званого начальника «УСИН по Херсонской области», і в матеріалах справи відсутні дані, які б ставили під сумнів такі висновки місцевого суду.
		   Таким чином, на переконання колегії суддів, сукупність зазначених вище та наведених у вироку доказів, які обґрунтовано визнано судом першої інстанції допустимими, належними, достатніми та достовірними, переконливо свідчить про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за наведених у вироку суду обставин.
		Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які судом першої інстанції встановлені повно.
		Колегія суддів не погоджується із апеляційнними доводам захисника про те, що місцевий суд безпідставно та необгрунтовано визнав допустими доказом проткол огляду від 16.03.2023, який було проведено у службовому кабінеті обвинуваченого.
		   Під час судового розгляду справи у місцевому суді, а також при апеляційному розгляді справи, захисник покликався, що суд не може брати до уваги як доказ протокол огляду від 16.03.2023, оскільки фактично був проведений обшук службового кабінету, що вимагало попереднього дозволу слідчого судді та наявності підстав передбачених нормами КПК.
		   Як передбачено ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті.
		Згідно протоколу огляду від 16.03.2023, а саме службового кабінету обвинуваченого ОСОБА_7 ,такий огляд було проведено у присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , за участю керівника ДУ «ПВК №90»- виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Північна виправна колонія №90»- ОСОБА_25 . Огляд проведено на підставі добровільної згоди особи, яка є його керівником ОСОБА_25 . Письмова згода додана до протоколу.
		   Місцеий судправильно визначивта врахував,що уданому випадкумова йдепро обшук не в житлі чи в іншому приватному володінні, а в службовому кабінеті колишнього співробітника ДУ «Північна виправна колонія (№90)» ОСОБА_7 , який був наданий для виконання його службових обов`язків. 
		   Також суд правильно відзначив, що у даному випадку відсутні дані, які б свідчили, що існували обставини, які давали можливість обвинуваченому розумно розраховувати на можливість використовувати службовий кабінет для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ.
		Отже, колегія суддів визнає правильним та обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що на службовий кабінет, що розташований в державній установі не поширювалися гарантії, передбачені положеннями ст.30 Конституції України, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та КПК України, а відтак і проведення в ньому слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст.235 КПК України. 
		Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано визнав протокол огляду від 16.03.2023 допустимим доказом.
		Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б спростовували цей висновок чи ставили такий під сумнів.
		Перевіривши апеляційні доводи захисника щодо врахування місцевим судом як доказів доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину даних протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , хід та результати яких зафіксовано за допомогою відеофіксації, колегія суддів враховує наступне.
		Відповідно до ч.11 ст.615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		Згідно матеріалів справи хід та результати допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було зафіксовано за допомогою відеофіксації.
		До врахованих місцевим судом протоколів допитів цих свідків долучено DVD-R диски із відеозаписами проведених допитів, які було досліджено місцевийм судом у судовому засіданні за участю прокурора та захисника.
		При цьому, колегією суддів встановлено, що згідно матеріалів справи після дослідження місцевим судом письмових та відео доказів у справі ніхто з присутніх учасників провадження, у тому числі і захисник, не подавали клопотань про безпосередній допит судом у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Отже,за наведенихобставин,з урахуваннямположень ч.11ст.615КПК України,у даномувипадку місцевимсудом небуло допущенопорушення вимогст.23КПК України,яка передбачає,що показання учасниківкримінального провадженнясуд отримуєусно, а також не було порушено право сторони захисту на допит зазначених осіб, з огляду на те, що з клопотанням про допит вказаних свідків безпосередньо у судовому засіданні сторона захисту під час судового провадження не зверталась.
		Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що висновки місцевого суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та правильно взяв до уваги, обґрунтувавши своє рішення. 
		Колегія суддів визнає оскаржуваний вирок про доведеність вини  ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		За наслідками апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскаржуваного вироку суду, а отже така визнається судом апеляційної інстанції необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
		Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі трьох місяців з моменту її проголошення.
		 
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...