Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/6896/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2024. Зареєстровано: 11.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/462/581/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024142390000375

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/6896/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 вересня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		 
		головуючої судді                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря с\з ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 
		потерпілого - ОСОБА_5 
		представника потерпілого ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024142390000375 від 30.07.2024 року про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно із ст. 89 КК України,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4  29.07.2024 року близько 17.45 год, знаходячись біля будинку на  АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин умисно заподіяв потерпілому  ОСОБА_5  два удари правою рукою по обличчю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді травми лицевого скелету у вигляді переломів передньолатеральної та задньолатеральної стінок лівого верхньощелепового синусу, перелом нижньої стінки лівої очниці з переходом на нижній край очниці із наявністю крові в додаткових пазухах носа, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним ушкодженням здоров`я та синець, садно у виличній ділянці зліва, яке відносяться до легкого тілесного ушкодження. Своїми діями заподіяв ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4  свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повній мірі та дав суду свідчення про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, як це викладено в обвинувальному акті. Зазначив, що цього дня, а саме 29.07.2024 року близько 17.45 год, знаходився біля будинку на  АДРЕСА_2 разом із своєю цивільною дружиною та собакою породи коргі. Раптово до них вибігла собака потерпілого бійцівської породи, яка почала нападати та кусати його собаку. Від переляку його собака забігла у магазин, а собака потерпілого кинулась за ним. Він намагався наздогнати та розборонити собак, однак побачив потерпілого, який тримав собаку за нашийник та відривав від його собаки. Відчуваючи сильну злість, він наніс потерпілому 2 удари правою рукою у ліву частину обличчя. Надалі намагався поспілкуватись і вибачитись перед потерпілим, однак останній не хотів його бачити. У скоєному щиросердно розкаявся, щиро жалкує про скоєне, просив його суворо не карати, цивільний позов не визнає. 
		Потерпілий та його представник у судовому засіданні цивільний позов підтримали, потерпілий пояснив, що 29.07.2024 року поїхав на роботу та закрив собаку бійцівської породи у кімнаті, яким чином останній вирався на вулицю йому не відомо. Близько 14.00 год. йому зателефонував знайомий, який повідомив, що його собака бігає по вулиці. Тому він повернувся додому та побачив поблизу магазину на АДРЕСА_2 свого собаку, який накинувся на собаку обвинуваченого. Він взяв його за нашийник та відтягнув від собаки. Раптово до нього підійшов ОСОБА_4 та наніс 2 удари кулаком у обличчя. При цьому він дуже спішив, а тому не відреагував на подію та повів собаку додому. По дорозі на роботу у нього почала текти кров із носа, а тому він був змушений звернутись у лікарню, де йому провели рентгенотомографію і виявили перелом кісток обличчя. Після цього йому провели операцію та 3 дні він перебував у медичному закладі. Вважає, що обвинувачений не відчуває своєї провини, щиро не розкаявся, він був змушений витратити кошти на лікування, а тому просить цивільний позов задовольнити. 
		Учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались, а суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився показаннями обвинуваченого.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні винуватість обвинуваченого в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 125 КК України. 
		Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії проступків, особу обвинуваченого, який раніше несудимий згідно із ст. 89 КК України, на обліку у психіатричному та наркологічному закладах не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.
		Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 йому слід призначити покарання виді штрафу оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з наступного.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
		Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення та з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_5 15000,00 грн моральної шкоди.
		Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався. 
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		 
		Таким чином, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, -
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
		Цивільний позов задовольнити частково. 
		Стягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.) на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
		Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме: компакт-диски із записом із камер відеоспостереження з місця події - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. 
		З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...